ISSN 0351-3181 BROJ ЧИСЛО 207 GODINA РОК XLVII 5/2018€¦ · zajednica u Hrvatskoj, bilo da su aktivistice u zaštiti manjinskih prava ili unutar svoje za-jednice u udrugama

ISSN 0351-3181 5/2018BROJЧИСЛО 207 GODINA

РОК XLVII

Savez Rusina Republike Hrvatske • Союз Русинох Републики Горвaтскей

НоваДумка

XX DRUŠTVO I POLITIKA - ДРУЖТВО И ПОЛИТИКA

80. sjednica Savjeta za nacionalne manjine Republike Hrvatske

Savjet za nacionalne manjine Republike Hr-vatske održao je 27. rujna 2018. godine 80. sjednicu u zgradi Vlade Republike Hrvatske na Trgu sv. Marka 2 u dvorani 121/I u Za-grebu. Uz nazočnost većine članova Savjeta i saborskih zastupnika, medija i TV postaja, gospodin Aleksandar Tolnauer, predsjednik Savjeta za nacionalne manjine, otvorio je sjednicu, pozdravio prisutne i predložio

DNEVNI RED:1. usvajanje zapisnika sa 79. sjednice2. Izvješće Hrvatske radiotelevizije o proi-

zvedenim, suproizvedenim i objavljenim programima namijenjenim informiranju pripadnih nacionalnih manjina u Repu-blici Hrvatskoj u 2017. godini

3. Zamolbe udruga i ustanova nacionalnih manjina za prenamjenom sredstava:• KDBH «Preporod», Zagreb• KUD «Petefi Šandor», Vardarac• Srpsko kulturno društvo «Prosvjeta»,

Zagreb• Talijanska unija, Rijeka

4. Razno.

Predložen dnevni red i zapisnik sa 79. sjed-nice Savjeta za nacionalne manjine usvojen je jednoglasno.AD 1. Članovi Savjeta utvrdili su nedovoljnu zastupljenost nacionalnih manjina na HRT-u. Prema izvještaju HRT-a o proizvedenim, su-proizvedenim i objavljenim programima namijenjenim informiranju pripadnika na-cionalnih manjina u Hrvatskoj u 2017., emi-sije namijenjene nacionalnim manjinama na programima Hrvatskog radija emitirane su ukupno u trajanju od 125 sati i 20 minuta, a na televiziji je njihovo trajanje iznosilo 60 sati i 24 minute, odnosno tek 0,69% ukupne minutaže svih programa. Unutar radijskih programa, emisija «Multikultura» emitirana je u trajanju od 39 sati, Notiziario 38 sati i 45 minuta, Giornale Radio 25 sati i 50 minuta, dok su Mostovi suradnje ukupno trajali 18 sati i 20 minuta. Manjine su u svim emisija-ma informativnog programa bile ukupno za-stupljene s tri sata i 37 minuta ili 0,04%. Od specijaliziranih emisija Prizma je trajala 37 sati i 15 minuta, a Manjinski mozaik devet sati i 15 minuta. Dokumentarne emisije i fil-movi s manjinskim predznakom emitirani su u trajanju od 10 sati i 17 minuta.

PRIZMAMultinacionalni magazin Prizma, posvećen nacionalnim manjinama u Hrvatskoj, obra-đuje sve relevantne aspekte zaštite manjin-skih i ljudskih prava u hrvatskom društvu. Sukladno tome pozornost posvećuje i polo-žaju žena u manjinskim zajednicama, ali i u društvu općenito. U 2017. godini u studij-skim razgovorima posvećenima zaštiti ma-

njinskih prava, provedbi Ustavnoga zakona o pravima nacionalnih manjina, aktivnosti manjinskih zajednica od 64-ero gostiju 30 ih je bilo žena, stručnjakinja za pojedino područje ili članica manjinskih zajednica što čini 46,88%. Uz to portretirane su ista-knute pripadnice manjinskih zajednica koje svojim radom utječu na život manjinskih zajednica u Hrvatskoj, bilo da su aktivistice u zaštiti manjinskih prava ili unutar svoje za-jednice u udrugama rade na očuvanju kultu-re, tradicije i identiteta. Tijekom godine pra-tili smo provođenje projekta «Udaj se kad si spremna», kojim udruga Romsko srce u su-radnji s lokalnom zajednicom i relevantnim institucijama želi smanjiti broj maloljetnih brakova u romskoj zajednici.

U 2017. godini emitiran je 51 multinacio-nalni magazin Prizma ukupnog trajanja 37 sati i 15 minuta. Objavljeno je 388 priloga i studijskih razgovora ukupnog trajanja po manjinama kako slijedi u tablici:

Uz navedeno jedna je emisija u trajanju 45 minuta u cijelosti bila posvećena analizi provedbe i ostvarivanja manjinskih prava u povodu 15. obljetnice donošenja Ustavnog

zakona o pravima nacionalnih manjina. Savjet je donio zaključak kojim je utvrdio nedovoljnu zastupljenost nacionalnih ma-njina u radijskom i televizijskom programu Hrvatske radiotelevizije u 2017. godini, a ve-zano uz provedbu članka 18. stavka 1. Ustav-nog zakona o pravima nacionalnih manjina i ugovora između Hrvatske radiotelevizije i Vlade Republike Hrvatske.Na temelju članka 35. stavka 2. alineje 3. Ustavnog zakona o pravima nacionalnih manjina („Narodne novine“, broj 155/02, 47/10, 80/10 i 93/11), Savjet za nacional-ne manjine na sjednici održanoj 27. rujna 2018., donio je

Z A K LJ U Č A K1. Utvrđuje se nedovoljna zastupljenost na-cionalnih manjina u radijskom i televizij-skom programu Hrvatske radiotelevizije u 2017. godini, vezano uz provedbu članka 18. stavka 1. Ustavnog zakona o pravima nacio-nalnih manjina i ugovora između Hrvatske radiotelevizije i Vlade Republike Hrvatske.

2. Utvrđuje se obveza održavanja konzul-tativnih sastanaka predstavnika Savjeta za nacionalne manjine s Ravnateljstvom i Pro-gramskim vijećem Hrvatske radiotelevizi-je radi osiguranja kontinuiteta u razmjeni mišljenja o ostvarivanju prava nacionalnih manjina na pristup javnim medijima i izno-šenja prijedloga o sadržaju i udjelu progra-ma namijenjenih nacionalnim manjinama u cjelokupnom programu, radi rješavanja pro-blema izostanka edukacije novinarskog ka-dra koji se bavi manjinskim pitanjima, kao i pitanja zastupljenosti nacionalnih manjina u svim programima Hrvatske radiotelevizije.

3. Savjet će radi zauzimanja stava oko pri-stupa promjeni utvrđenog stanja nedovoljne zastupljenosti nacionalnih manjina u pro-gramima Hrvatske radiotelevizije i proved-be točke 2 ovoga zaključka održati posebnu sjednicu.

PREDSJEDNIK SAVJETAAleksandar Tolnauer

AD 2. Prihvaćeni su zahtjevi za prenamje-nom sredstava odobrenih za programe kul-turne autonomije Srpskom kulturnom druš-tvu Prosvjeta, Kulturnom društvu Bošnjaka Hrvatske iz Zagreba Preporod i Talijanskoj uniji iz Rijeke.

AD 3. Savjet je donio odluku o sklapanju sporazuma o suradnji s Institutom za migra-cije i narodnosti te odluku o zajedničkom održavanju ciklusa javnih tribina sa Cen-trom za promicanje tolerancije i očuvanje sjećanja na holokaust.

Zvonko Kostelnik, prof.

Sjednica savjeta

MANJINA BROJ PRILOGA/GOSTOVANJA MINUTAŽA

ALBANCI 16 01:27:55AUSTRIJANCI 1 00:04:25BOŠNJACI 22 01:45:30BUGARI 3 00:09:05CRNOGORCI 11 00:32:22ČESI 30 02:36:39MAĐARI 20 01:34:04MAKEDONCI 13 01:06:29NIJEMCI 9 00:47:56POLJACI 2 00:10:35ROMI 48 04:17:36RUMUNJI 1 00:03:54RUSI 3 00:10:58RUSINI 10 00:43:47SLOVACI 6 00:41:09SLOVENCI 20 01:45:58SRBI 57 04:37:37TALIJANI 20 01:32:28TURCI 2 00:09:05UKRAJINCI 5 00:33:48VLASI 1 00:10:20ŽIDOVI 23 02:11:23SAVJET 6 00:24:33SABOR/VLADA 10 01:08:31VIŠENACIONALNI 28 03:12:21INTERKULTURALNI 22 02:52:43

2 НОВА ДУМКА ЧИСЛО 5/2018

XX IMPRESSUM – ИМПРЕССУМ SADRŽAJ – ЗМИСТ

“NOVA DUMKA”Izdavač: Savez Rusina RH

http://www.savezrusina.hr [email protected] [email protected]

Facebook: Savez Rusina RH VukovarZa nakladnika: Dubravka RašljaninUredništvo: Vukovar,

Vijeća Europe 93Tel. / faks: 032 428–342IBAN HR1623400091110057465Tisak: Certis d.o.o. CernaNaklada: 700 primjeraka

“НОВА ДУМКА”Видава: Союз Русинох РГ

http://www.savezrusina.hr [email protected] [email protected]

Фейсбук: Savez Rusina RH VukovarЗа видавателя: Дубравка РашлянинРедaкция: Вуковaр, Рaди Европи 93Tел. / факс. 032 428–342ИБАН HR1623400091110057465Друкує: Цертис д.о.о. ЦернаТираж: 700 прикладнїки

BROJЧИСЛО

GODINAPOK

Tiskano – Друковaне10 / 2018

Насловни бок: Агнетка Балатинац: Вуковарски символиОстатнї бок: Звонко Костелник \ Зоз Скарбу союзу Русинох РГ \ Конатантин

Савченко / Криж бранительох Вуковару

2072018.XLVII

CijenaЦенa

KunaКуни10

UREDNIŠTVO: Vera Pavlović (glavna i odgovorna urednica), Ahnetka Balatinac, Ljubica Harhaj, Manuela Dudaš, Lesya Mudri i Vladimir ProvčiSAVJET UREDNIŠTVA: dr.sc. Oksana Timko Đitko (predsjednica), Marijana Džudžar, vl. Vladimir SedlakLEKTORI: Marija Vulić (rusinski jezik), Andreja Magoč (hrvatski jezik)Tiskanje potpomaže Savjet za nacionalne manjine Republike Hrvatske s Rješenjem Ministarstva informiranja Republike Hrvatske od 15. siječnja 1992. godine (ur. Br. 523-92-1),“Nova dumka” je upisana u evidenciji glasila pod brojem 1366Prilozi autora potpisani imenom ne moraju odražavati mišljenje uredništva i izdavača.

РЕДAКЦИЯ: Вера Павлович (главна и одвичательна редакторка), Агнетка Балатинац, Мануела Дудаш, Любица Гаргай, Владимир Провчи, Леся МудриСОВИТ РЕДAКЦИЇ: д.ф.н. Оксана Тимко Дїтко (предсидатель), Марияна Джуджар, о. Владимир СедлакЛЕКТОРЕ: Мария Вулич (руски язик), Aндрея Магоч (гортватски язик)Друковaнє помaгa Совит зa нaционaлни меншини Републики Горвaтскей.Нa вимaгaнє Союзу Русинох и Укрaїнцох Републики Горвaтскей з Ришеньом Министерствa информовaня Републики Горвaтскей од 15. януaрa 1992. року (УЧ. 523–92–1) „Новa думкa” уписaнa до евиденциї явних видaньох под числом 1366.Aвторизовaни тексти нє знaчa же то источaсно и стaновиско редaкциї лєбо видaвaтеля.

Rukopisi se ne vraćaju.Objavljeni prilozi se honoriraju.

Рукописи ше нє врaцaю.Обявени прилоги ше гонорую.

DRUŠTVO I POLITIKA - ДРУЖТВО И ПОЛИТИКA80. sjednica Savjeta za nacionalne manjine Republike Hrvatske . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2Означена 27. рочнїца страданя цивилох и бранїтельох Петровцох . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6Смутне означованє страдня Миклошевчаньох у Отечественей войни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6Преславени Дзень Руснацох у Городу Заґребу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7Отримана 11. Рутенияда. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

INTERVJU - ИНТЕРВЮМушиме научиц жиц сами зоз собу и шицкима коло нас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4Раз огньогашец, вше огньогашец . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24

IZ RADA NAŠIH DRUŠTAVA - ЗОЗ РОБОТИ НAШИХ ДРУЖТВОХОтримани 53. Винковски єшенї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8Петровске КУД „Яким Гарди“ на „19. Вечару полеснякох“ у Марковцу Нашицким . . . . . . . . . . . . 9КУД «Яким Ґовля « на преслави ювилею у Водїнцох . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9Отримани 7. Перши аплауз . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10Мемориял „Владимир Тимко“ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11Вистава малюнкох малярскей роботнї пензионерох ПҐЖ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12Вистава українского маляра у Риєки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

IZ NAŠIH MJESTA - З НАШИХ МЕСТОХ»Мултинационални фестивал писнї и танцу« Стари Янковци. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10КМ »Кед голубица лєцела« у Вуковаре и Петровцох . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1630. Державна смотра школских задруґох отримана у Винковцох . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19Дзецинска поезия. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20Михайло Ковач . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20Микола Скубан . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20Кирбаї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22Дакеди було.... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26Kako se nositi sa stresom . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27Имунитет як слуп здравя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28

IZ DUHOVNOG ŽIVOTA - ЗОЗ ДУХОВНОГ ЖИВОТAПреславени Кирбай у Петровцох . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13У Миклошевцох преславени Кирбай . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13Благословени нови криж и шапка турнї церкви у Петровцох . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

LITERARNA STRANICA - ЛИТЕРАТУРНИ БОКСтари куфер . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21И я добри. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21Вони остали . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21Вуковару . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21Роздумованє у страху . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21Били ружи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

STARE FOTOGRAFIJE - СТАРИ ФОТОҐРАФИЇКирбай у Петровцох 1958. року . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

HUMORESKA - ГУМОРЕСКАДзиви заячки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29Пензионер владо нашол роботу у Нємецкей! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

PETROVCI KOJI NESTAJU - ПЕТРОВЦИ ХТОРИ НЄСТAВAЮЛамачки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30

SPORT - СПОРТРезултати у складзе з можлївосцами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31Миклошевци, чесно остатнї штварти. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31Миклошевцом друге место . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31Петровци екипно други, у пеналох, Томислав Гаргай перши, Саша Голик други . . . . . . . . . . . . . 31

3ЧИСЛО 5/2018 НОВА ДУМКА

XX INTERVJU - ИНТЕРВЮ

Здогадованє на вуковарски 1991. рок

Мушиме научиц жиц сами зоз собу и шицкима коло нас

Бешедуєме зоз Ирену Дюдярову о во-єних дньох и здогадованю на 1991. рок. Поведзце нам тераз вочи здо-гадованя на жертву Вуковара 1991. року кадзи Вас водза Вашо здогадо-ваня?Здогадованя ме врацаю до того давно-го нєщешлївого 1991. року. Врацам ше и до своєй младосци хтора була одразу претаргнута, бо я то шицко прежила на 19 роки. Mушим наглашиц же сом гевтого нєщешлївого 1991. року, нє знаюци цо ше случує, анї цо ше случи вишла зоз Вуковару, пошла сом до дїда и баби до Нашицох и єдноставно сом ше врацела, бо ситуация була така, а и моя твардоглавосц ме врацела, бо нє може шицко то лєм так прейсц безо мнє. И так сом ше врацела и познєйше приключела до бранїтельских шорох. Була сом у Команди охрани городу, мой перши контакт зоз войском и на-оружаньом бул у интервентним воду и ту уж даєдни мали одредзени пред-чувства и же на шицко патрели иншак, дакус свидомше як цо то я на шицко патрела. За мнє то спочатку було як даяке бависко, же ше то нє случує нам, як кед би коло нас цекол даяки филм, єдноставно нє дали ми же бим облєкла униформу. Мала сом лєм одредзе-ну ознаку у форми єдного борбеного брушлїка же би ше знало же припадам бранїтельом.У хторей часци городу сце теди жили и зоз чим сце ше занїмали нєпоштред-но пред Отечествену войну?Теди сом жила на Лужцу, робела сом у фабрики обуї Поли. Ми лєм кус скорей того пошли до стечаю, алє погон ище робел, так же сом зоз Лужцу ишла на роботу аж по початок юлия. Мали зме и свойо поля хтори зме обрабяли, збе-рали зме урожай зоз нїх. Значи, у юлию нам було ище нормално робиц на полю, робиц дома, а мали зме и кус статку, цо єдоставно значело же зме мушели ро-биц. Кед то шицко почало, нє знали зме кадзи бизме, анї цо бизме и я даг-дзе коло 20. юлия вишла з Вуковару, алє пошвидко сом ше врацела, о дзнь-два. Tеди сом ше одлучела уключиц до охрнєбних шорох и од теди сом була у войску. Нє можем повесц же сом мала даяки поняца о войску, бо цо дзецко од 19 роки зна о войни и войску.Можеме вец заключиц же Вашо стре-тнуце зоз оружийом и воєнима єдин-ками започало як пошлїдок нападох

на Лужац и город Вуковар, и пририх-тованє за Отечествену войну?Гей, шицки ше орґанизовали до даяких форамцийох, навелько уж варло, алє дзецко од 19 роки то анї нє интересує, та и нє слухаш цо ше то у сущносци збува. Алє, ище под час мойого пре-буваня у родительским доме видзели зме же ше орґанизую стражи, аж нам ше єден, ту наглашим «комшия», питал цо ми ходзиме по цмоти, чи нє видзи-ме же полицийска годзина, цо ше ми ту бавиме, нач ше бавиме и шейтаме, и най идземе дому. Кед нам вон то уж так суґеровал, заключела сом же исную одредзени нєвидлїви старжи и же ис-нує контрола, а дахто дакого контро-ловал и провадзел. По теди сом анї нє знала кельо коло нас жиє Сербох, кельо Горватох, на тото ше скорей нє патре-ло. Кед ше шицко тото случело, мушели зме дацо подняц и одлучиц на хторим боку будземе. З оглядом же зме одрос-ли у Горватскей, ми ше опредзелєли за горватски бок, горватске войско и конєчно творенє тей нашей красней Горватскей, же би була смостойна.Кельо дзивкох односно женох було уключене до шорох и хторих сце ше теди рушали?Кед ше я уключела до охранєбних шо-рох РГ було барз мале число женох хто-ри сом стретала же би мали оружиє и же би були на першей линиї. З оглядом же сом була у тим интервентим воду робела сом администартивну часц роботи, нє видзела сом вельо жени, у тей хвильки могла бим ше здогаднуц даяких дзешец женох хтори були ак-тивни на першей линиї и у санитету. После того интервентного воду прешла сом до воєней полициї и там зме були три, Саня, Таня и Ирена. Було жени на других линийох, а хтори сом упознала аж познєйше. И вони тиж так прешли тоту калварию, були и по лаґрох, були силовани, случовало им ше шицко страшне, алє заш лєм остали живи, мо-цни и шмели ношиц ше зоз животом после того шицкого.Чи ше здогадуєце перших борбених дїйствох коло Вас, як сце ше у тим шицким знашли, чи сце ше бали?Як цо сом уж гуторела, за мнє то було дацо нєвироятне, як филм на траки, ґранати падаю, штреля ше на шицки боки, нє можеш викукнуц главу зоз змесценя дзе ше находзи стационована твоя єдинка. Спочатку то нє було анї

таке страшне, анї ката-строфалне док нє по-чали надлєтовац авио-ни. У юнию то було ище интересантне, бо авион кед надлєтовал руцал лїстки або дацо таке, и ми як дзеци знали кричац «авио-ну руц нам бомбони». Тоти авони руцали цо-шка цалком инше, так же, щиро поведзене, нє бала сом ше бо сом анї нє знала цо ше ми годно слу-чиц. После того шицкого, кед то чловек шицко прежиє, кед одрошнє, аж теди почнє розумиц цо ше му случує, цо ше му могло случиц, цо му ше случело, ке-льо ту було людзох хтори ши познал, а тераз их вецей нєт, як то вообще можл-їве же би чловек чловекови зробел таке дацо як цо ше случело нам у Вуковаре. Ту думам на Овчару и шпиталь, и други катовиска хтори ше збули после самого спаднуца городу.До хторого сце приблїжно датума ос-тали у самом городу Вуковару?Зоз свою сом єдинку воєней полициї остала по саме спаднуце Вуковару и кед зме були бизовни же вецей нє маме виходу и же то вецей нє годно обстац, нє було даякей квалитетней догварки же би ше пробовало направиц преби-ванє, же би ше пробовало вицагнуц шицких тих цивилох. Єдноставно була минута до дванац же би ше спашел хто ше могол. Ми єдноставо остали по 17. новембер у Вуковаре и аж теди зме ви-шли у пребою. Хтори борбени задачи мала Ваша єдинка - воєна полиция конкретно?Пред самим тим интервентним водом и воєну полицию задтки були же ин-тервентни вод виходзел по потреби, цо було часто. Значи, там дзе ше пребивал обруч нашей охранєбней линиї, кед бул даяки напад, мой интервенти вод ви-ходзел на терен як помоц. То бул лєта-ци вод, ишол од пункту по пункт, дзе було найгорше ишли там. Нажаль, од того мойого интервентного воду, хто-рому командант бул покойни Слобо-дан Анич, колеґове зоз того воду Хрвоє

1995. рок Олуя

Ирена Дюдяр як член

КУД „Осиф Костелник“

Вуковар у народним облєчиве



Кривич, Видош Желько и други, остало лєм нас штверо живих, тераз нас кельо ми познате єст ище тройо. Значи, вони були лєтаци, а моя робота була док ше то могло одрабяц, написац поволанку командирови пункту за сход и то му доставиц, наглашуєм док то було мож-лїве. Познєйше, кед то вецей нє було можлїве, мала сом задатак старац ше о людзох коло себе, о себе, помагац на шицки можлїви способи, чи през са-нитет, кед дахто бул ранєти превиц го, препатриц, помогнуц тельо кельо сом могла.Цо ше дотика воєней полициї, вона мала єднаки задаток як и интервентни вод. Кед ше даґдзе пребил обруч воєна полиция ишла до помоци же би ше то затримло и застановело. Медзи иншим, воєнa полиция мала задаток мобилизо-вац гевтих хтори були способни висц на першу линию, понеже ше случовало же под тима силнима ґранатами людзе були ранєти и закончели у шпиталю, а охрана ше мушела пополньовац зоз людством. Так же сама задача воєней полициї була же би нашла ище єдного чловека хторого би положела на место ранєтого. Наоружаня нє було и пушка ишла з рук до рук. Подрозумює ше же задача воєней полициї була и сперанє даяких крадзох, алє людзе єдноставно були гладни, нє було нїч за єсц анї за пиц, нє було анї води, анї єдзеня и про-вадзело ше же би тото цо сцигло було праведно подзелєне, кед ше уж дзелєло под нашим надпатраньом.Гуторице же сце 17.11. вишли до пре-бою? Дзе сце були после того? Дзе сце сцигли?У тим пребою вишли зме до Винковцох дзе зме преноцовали бо зме мали єдно-го ранєтого, а потим зме пошли до За-ґребу дзе зме мали чудни дочек. Змес-цели нас и анї зме нє були свидоми цо ше нам случело, цо зме праве дожили и як зме ше спашели. Тиж так мушим

наглашиц же зме мали даяки инфор-мациї, чи були правдиви чи лєм нага-дованя, же кад ше лапи дакого зоз во-єней полициї чи з боку нєприятельох, чи з нашого боку, же го треба уклонїц, точнєйше забиц. Ми наисце мали щес-ца же нашо нє вивершели таки чудни розказ и же мали милосци же и ми тиж так людзе хтори ратую свою главу, бо вецей нє знаю на хтори способ пре-жиц и, тераз уж можем повесц, останю шведкове єдного бридкого часу о хто-рим треба бешедовац.Зоз розкроком телїх рокох чому при-писуєце єдно таке потенциялне брид-ке спарвованє спарм припаднїкох воєней полициї? Цо ю то розликова-ло од шицких других барнїтельох у городу?Зна ше цо роби сама полиция як поли-ция, значи ма дотик зоз людзми хтори процивнїки дачого, чи каребно, чи по-тупово, чи слово, як ми то теди волали, о пиятей колони. Ми мали и загаре-штованих, мали зме людзох хтори ше сами придали. Нїґда нє забудзем кед нам приведзени єден леґинь зоз Сер-биї од хторого зме през випитованє дознали же вон приведзени просто зоз школярскей лавки нє знаюци анї дзе, анї нач, анї прецо идзе, алє ше у конєчним смислу ту нашол. Цо ше слу-чело зоз тим чловеком нє знам и о тим нє можем далєй бешедовац, алє воєна полиция мала дотик зоз людзми хтори у тей хвильки були процив нас и най-вироятнєйше було опитно тото же ми теди одрабяли можебуц и найгоршу роботу цо ше дотика випитованьох, гоч мушим наглашиц же шицки нашо зарабровани, або як бим их наволала нєприятелє, остали живи. Нє хибела им анї власа з глави, цо мали ми, мали и вони.И як далєй ишла Ваша драга по при-ходу до Заґребу, после даскельо днї? Кадзи Вас упуцели?

Кед зме сцигли до Заґребу достали зме змесценє у готелу. Ютре, поютре спаднул Вуковар, значи провадзели зме шицку тоту комплетну ситуацию. Чувствовали зме ше барз нємоцни у шицким тим и було нам престрашне тото чувство нємоци, кед видзиш цо шицко робя, кед видзиш цо шицко способни чловек зробиц чловекови пре даяку шалєну идею. Ми шицки були порихтани дораз ше врациц назад, ми мушиме врациц Вуковар. Медзтим, я кус иншак роздумовала, була сом свидома же то так нє годно исц прейґ ноци, же тераз треба поскла-дац даяки ствари же би ше то одробело и же бизме ше єдного дня врацели до нашого городу. Патрела сом себе дораз найсц даяку роботу и гуторим, як люд-зе виходзели, єдноставно мушиш жиц од дачого, нє можеш лєм чекац же би ци дахто дал милостиню хтору зме до-били. То наисце була милостиня, люд-зе у Заґребе анї нє знали дзе Вуковар. Кед це так попрейґа патра значи же ши им нє пришол добре, алє и то зме пре-жили. Я себе дораз глєдала роботу и ту уж досц людзох вишло чи през пребой, чи скорей и ту ше людзе почали зазбе-ровац, почала ше формовац и даяка, так повесц наша, 204. бриґада и я до-словно цагала за рукав компетентних же би ми дали роботу. У децембре сом почала робиц на Боронґаю у оддзелє-но за старанє. Велька векшина людзох прешла коло мнє хторих сом после шицкого евидентовала, помагала им же би ришели проблеми свойого ста-тусу, же би им ше оможлївело лїченє и шицко друге цо тото оддзелєнє за старанє робело. Мали зме пописованє припаднїкох бриґади хтора предлуже-ла борбени активносци истим цеком як и скорей три мешаци. Я остала у За-ґребе у оддзелєню за старанє, наздавам ше же сом свою роботу робела чесно, нїхто ше нє поносовал, кед сом могла помогнуц помогла сом, нє була сом там же бим людзом одмагала. Ту мушим наглашиц же ґу нам приходзели и люд-зе хтори виходзели зоз лаґру. После спаднуца Вуковару даєдни людзе зако-нчели на Овчари, даєдни у Велепроме-ту, даєдни у лаґрох. Було престрашнє патриц як нєшка приходзи чарни, ви-соки, ценки леґинь, а ютре тот исти чловек приходзи шиви, тлусти як гор-дов и нє знаш цо му повесц. Интере-сантно було слухац их приповедки зоз лаґру и як вони то дожили и прежили, бо єдноставно єдино таке припове-данє на одердзени франтовлїви способ давало чловекови моци же би прежил шицку тоту силну тортуру, бице и хто зна цо шицко ище.

Вера Павлович (предлужи ше...)1992. рокуДрагом

пребою 1992



Означена 27. рочнїца страданя цивилох и

бранїтельох ПетровцохСмутну 27. рочнїцу на чежки страда-ня цивилох и бранїтельох Петровцох Петровчанє означели 01. октобра зоз пригодну програму котру виведли школяре ПШ Антуна Бауера зоз Пе-тровцох у Памятней хижи бранїте-льох, дзе шицки присутни, домашнї и госци, мали нагоду опатриц слики по-гинутих и умартих бранїтельох. Под-зельена и кнїжка автора Миколи Папа „Страданє Руснацох у Отечественей

войни 1991./92.“ у виданю Союзу Ру-синох Републики Горватскей. После розпатраня Памятней хижи рушело ше до грекокатолїцкей церкви Покро-ву Пресвятей Богородици у котрей отримана Панахида за шицких поги-нутих у Отечественей войни котру служел петровски паноцец Владимир Седлак. Означованє ше предлужело на грекокатолїцким теметове и на здогдо-ванє шицких позабиваних и нєсталих

Петровчаньох у присустве општин-ских власцох, представительох Жупа-ниї, политичних партийох, културних и бранїтельских здруженьох, як и дру-гих госцох положени венци и запалє-ни швички на памятнїк погинутим. Треба спомнуц же погинуло 16 бранї-тельох и цивилох, а наймладше зоз нїх мало штири роки.

Звонко Костелник, проф.

Смутне означованє страдня Миклошевчаньох у Отечественей войни

Як и каждого року, у Миклошевцох 8. октобра пригодно означена 27. рочн-їца страданя Миклошевчаньох у Оте-чественей войни. Oзначованє почало на месним грекокатолїцким теметове дзе представителє жупанийскей и ло-калней власци запалєли швички пред памятнїком страдалим у Отечестве-ней войни. Потим у миклошевскей церкви Рождества Пресвятей Богоро-

дици була одслужена Служба котру предводзел о. Роман Ступяк. Далєй ше означованє предлужело у центру вала-ла коло памятней табли зоз меном по-гинутих дзе венци и швички положели представителє бранїтельских здруже-ньох, Општини Томповци, Вуковар-ско-сримскей жупаниї, члени фамели-йох погинутих, нєсталих и страдалих.

Леся Мудри

Молитва опрез памятнїка старадалим бранїтельом на петровским

грекокатолїцким теметове

Свята Служба Божа за страдалих Петровчаньох у Отечественей войни

Спомин хижа страдалим бранїтельом у Отечественей войни

Свята Служба Божа за шицких страдалих Миклошевчаньох у Отечественей войни

Покладанє венцох и палєнє швичкох опрез памятнїка страдалим барнїтельом у Отечественей войни у центру Миклошевцох

Часц присутних на означованю смутней рочнїци



Преславени Дзень Руснацох у Городу Заґребу

У дворани Ческей беседи 22. септемб-ра преславени Дзень Руснацох Городу Заґребу, у орґанизациї Представителя Рускей националней меншини Городу Заґребу мр сц. Иринея Мудрого. Ири-ней Мудри здогаднул шицких присут-них на историю Руснацох у Горватскей и бешедовал о активносцох Руснацох у Заґребе, и їх доприношенє у чуваню на-ционалного идентитету рускей нацио-налней меншини. На преслави окрем домашнїх и їх госцох, участвовали и

руски културно-уметнїцки дружтва зоз Миклошевцох, Вуковару, Петров-цох и зоз Руского Керестура, зоз Вой-водини. Пан Мудри привитал госцох котри присуствовали на преслави: члена Совиту за национални меншини Републики Горватскей Звонка Костел-ника, водителя Служби за национал-ни меншини Городу Заґребу Андрию Петровича, предсидателя Координациї ради и представительох Рускей на-ционалней меншини Републики Гор-

ватскей Бориса Бучка, предсидательку Союзу Русинох Републики Горватскей панї Дубравку Рашлянин, котра вихас-новала нагоду уручиц припознанє за особлїве доприношенє и сотруднїцтво у чуваню и афирмациї култури и твор-чосци Руснацох Републики Горватскей и предсидателя Националного Совиту Руснацох Сербиї Славка Раца и других нащивительох и госцох. Преслава ше предлужела зоз писню и танцом у весе-лим окруженю шицких присутних.


Припознанє орґанизаторови за успишне длугорочне сотруднїцтво

зоз Союзом Русинох РГ

Публика на збуваню

Члени КУД „Осиф Костелник“ з Вуковару на бини

Женска шпивацка ґрупа КУД „Яким Ґовля“ з Миклошевцох Хлопска шпивацка ґрупа КУД „Яким Гарди“ з Петровцох

Дом култури зоз Руского Керестура на бини


XX IZ RADA NAŠIH DRUŠTAVA - ЗОЗ РОБОТИ НAШИХ ДРУЖТВОХ

Отримани 53. Винковски єшенїoд 07. по 16. септембер 2018. року

Винковски єшенї постали популар-но-наукови сход жридловей култури котри вишли зоз души наших людзох, вони чуваре дакедишнього валалу, зви-чайох и писньох.Винковски єшенї почали 07. септембра зоз манифестацию „Фолклорни веча-

ри“ на котрих ше представели понад пейдзешат фолклорни ансамбли зоз Вуковарско–сримскей жупаниї и ино-жемства. Медзи телїма учашнїками наступело и нашо руске КУД „Яким Гарди“ зоз Петровцох, котре єдине спо-медзи наших руских дружтвох поряднє

наступа на фолклорних вечарох.Наступ Петровчаньох одушевел пу-блику на фолклорних вечарох 10. сеп-тембра, а тиж так и фахови жири котри мал лєм слова похвали за наступ наших аматерох котри ше представели зоз танцом „Петровски танцоше нялкоше“. Петровчанє уж традицийно на каждих єшеньох на котрих презентую жридло-во танци и народне облєчиво Руснацох того краю, а публика була одушевена и щиро кляпкала вредним аматером.Петровчанє ше представели и у дефи-леу котри отворел предсидатель Влади Републики Горватскей Андрей Пленко-вич, котри наглашел же то барз вельке стретнуце фолклору же бизме осви-домели нашу културну традицию. По винковских улїцох участвовало понад 4500 учашнїкох зоз 76 фолклорних дружтвох, 30 парадни кочи и 20 ко-нянїкох.Учашнїки святочного дефилеа законче-ли на фодболним стадиону „Цибалия“ на котрим ше шицки учашнїки лапели до єдного кола и одтанцовали „Славон-ске коло“, найвекше коло на швеце.


Члени фолклорней секциї КУД „Яким Гарди“ Петровци

У дефилеу през винковски улїчки

Вєдно у вельким колу учашнїкох тогорочних „Винковских єшеньох“

После наступу на „Винковских єшеньох“

Венчик руских народних танцох на бини

Венчик руских народних танцох на бини



Петровске КУД „Яким Гарди“ на „19. Вечару полеснякох“ у Марковцу Нашицким

У орґанизациї Матки Словацкей и Словацкого Култур-но-уметнїцкого здруженя „Франьо Страпач“ зоз Марковцу Нашицкого у Дрвеници, а под покровительством Совиту за национални меншини Републики Горватскей и сопокро-вительством Городу Нашицох и Уряду за виселєних Слова-цох всоботу, 08. септембра, орґанизована 19. Манифестация „Вечар полеснякох“ котра була попровадзена и зоз ґастро понукнуцом. Шицких нащивительох и госцох привитала Бранка Бакса, предсидателька Матки Словацкей Марковац и предсидатель Союзу Словакох у Републики Горватскей Ми-рко Варва. Нащивителє могли уживац у словацких лакоткох полеснякох котри ше рихтаю зоз кромпльох. У фолклорней програми окрем нашого КУД „Яким Гарди“ зоз Петровцох наступели и дружтва зоз Марковцу, Єлисавцох, Милевцох и ГКД „Лисински“ зоз Нашицох. После програми дружтва забавял оркестер „Пейц тамбури“


КУД «Яким Ґовля « на преслави ювилею у Водїнцох

На поволанку приятельского друж-тва зоз Водїнцох, Женска шпивацка

ґрупа КУД-а «Яким Ґовля» з Микло-шевцох 13. октобра наступела на програми з нагоди означованя 50. рочнїци од снованя Културно-умет-нїцкого дружтва «Младосц» Водїнци. Попри домашнїх, на концерту тиж наступели и мадярске дружтво «Пе-тефи Шандор» зоз Чаковцох и КУД «Звонко Бан» з Ярмини. После удат-ней програми, госцински дружтва до-машнїм повинчовали красни ювилей. За културних аматерох таки наступи вше нагода за потримованє старо-го приятельства, черанє искуствох и роздумованьох о проблемох у ро-боти дружтвох. Зложели зме ше же дружтва и попри чежких условийох

активно робя, дзекуюци насампредз ентузиязму поєдинцох, а преслава 50. рочнїци лєм потвердзенє добрей ро-боти. Друженє ше предлужело до по-зних годзинох, як то и швечи на крас-ним ювилею и зоз торту, а за забаву и вешелє ше потрудзели млади вуко-варски тамбураше зоз ТС «Алеґро».

Леся Мудри

Танєчнїки КУД „Яким Гарди“ з Петровцох на бини у Марковцу Нашицким Руски народни танци

Заєднїцка фотоґрафия пред наступом

Женска шпивацка ґрупа КУД „Яким Ґовля“ з Миклошевцох на бини у Водїнцох

Члени домашнього КУД „Младосц“


XX IZ RADA NAŠIH DRUŠTAVA - ЗОЗ РОБОТИ НAШИХ ДРУЖТВОХ IZ NAŠIH MJESTA - З НАШИХ МЕСТОХ

Отримани 7. Перши аплаузВсоботу, 29. септрмбра того року, у хижи Лавослава Ружички у Вуковаре отримана 7. манифестация дзецинскей творчосци „Перши аплауз”, а у орґани-зациї КУД „Осиф Костелник” Вуковар и Союзу Русинох Републики Горват-скей. Манифестация почала зоз покла-даньом венцох и зоз палєньом швички за погинутих бранїтельох при крижу на уцеку Вуки до Дунаю. На 16 годзин от-римана културно-уметнїцка програма у хторей наступели: КУД „Яким Ґовля” зоз Миклошевцох, КУД „Яким Гарди” зоз Петровцох, КУД „Осиф Костел-ник” зоз Вуковару, Дружтво „Руснак” зоз Петровцох и госцуюци горватски КУД „Зора” зоз Пишкуревцох и ГКПД „Єлачич“ зоз Петроварадину, зоз Вой-водини. Того року на манифестациї наступели и дзеци зоз вецей наших местох, а хто-ри участвовали на Лєтней школи, хто-ру през лєто орґанизовал Союз. За тоту нагоду их позберала учителька Леся Мудри, а дзеци могли ище раз, тераз пред вуковарску публику, указац цо то там научели. На манифестациї од визначних госцох були присутни: спред Городу Вукова-ру Синиша Митрович, референт за розвой цивилного дружтва и роботи зоз младима, Звонко Костелник, член

Совиту за национални меншини Репу-блики Горватскей, Дубравка Рашлянин,

предсидателька Союзу Русинох Репу-блики Горватскей и Златко Мезеї, ви-сланїк городоначалнїка городу Дякова. Конферанса водзена двоязично, по руски и по горватски, а водзела ю Ма-рия Закалюк.Манифестация и того року отримана зоз финансийну потримовку Совиту за национални меншини Републики Гор-ватскей и Городу Вуковару. „Перши аплауз“ закончел зоз вечеру за шицких учашнїкох програми у Ловар-ским доме у Вуковаре.

Любица Гаргай

»Мултинационални фестивал писнї и танцу« Стари Янковци

Всоботу, 6. октобра того року, у Доме култури Стари Янковци, у орґанизациї Здруженя Мадярох Стари Янковци, отримани »Мултинационални фести-вал писнї и танцу«. У културней програ-ми медзи мадярскима здруженями зоз

Дарди, Чаковцох, Винковцох, Кородю и Старих Янковцох... наступела и шпива-цка ґрупа Дружтва »Руснак«. Пооблєка-ни до руских широких сукньох и з бар-шоньом на глави одшпивали три руски писнї »Ти шугаю, шугаїчку«, »Гей, Ду-

наю« и »Червени чижмочки«. За наступ их порихтала Наталия Гнатко. Заєднїцке друженє учашнїкох предлу-жело ше и после вечери.

Маґ. едуц. пхилол. цроат. Илона Грецешин

Покладанє венцох

Учашнїки 7. Першого аплаузу

Наступ квартету з Дружтва Руснак на културней манифестациї у Старих Янковцох

Краса руского облєчива на членох Дружтва Руснак у Старих Янковцох



Мемориял „Владимир Тимко“У орґанизациї КУД-а Руснацох Осиєк, 13. октобра у просторийох Дружтва, отримани Мемориял „Владимир Тим-ко“. Того року наполнєли ше 10 роки як нас у своїм 55-им року живота напущел Владимир Тимко, член и єден зоз сно-вательох Дружтва. Йому на чесц и здо-гадованє на його доприношенє рускей култури и обстойносци Руснацох на тих просторох, орґанизує шe Мемори-ял котри ноши його мено.Предсидателька КУД Руснацох Осиєк, Татяна Миклош, з пригоднима словами евоцирала памятки на Владимира Тим-ка, а попри членох Дружтва, привитала и Дубравку Рашлянин, Предсидательку Союзу Русинох РГ, та Агнетку Балати-нац, Представительку рускей нацио-

налней меншини Осєцко-бараньскей жупаниї.У службовей часци слухали ше руски шпиванки и бешедовало о живоце и роботи Владимира Тимка, а у нєслуж-бовей часци одбавени турнир у сто-лним тенису, понеже праве тот спорт

покойни Владимир часто бавел у Дружтве.Бавели: Владимир Еделински, Томис-лав Мишир, Зденко Филипович, Гелена и Татяна Тимко, та Оґнєн Здравкович.Турнир нєслужбового характеру и ве-цей є за розвагу, та и правила прила-годзени бавячом. Перше место освоєл Оґнєн Здравкович, друга була Татяна Тимко, а треци Зденко Филипович. Скромни награди бавячом додзелєла ґдовица покойного Владимира, Слави-ца Тимко.Пре нєпредвидзени околносци, того року виостала традицийна пасуля на концу Турнира, алє нашло ше ту “XXL пици“, вельки скоро як пол тениского стола и колачики, нє таки вельки алє заш лєм єднак смачни. А. Балатинац

Гелена и Славица Тимко, Єлена Хранилович та Блаженка и Дарко Будимчич провадза змаганє у столним тенису

З лїва на право Татяна Тимко (2. место), Оґнєн Здравкович (1. место)

и Зденко Филипович (3. место)

Навияче и бавяче, члени КУД Руснацох Осиєк

Фамелия Тимко

Часц бавячох З лїва на право Владимир Еделински, Гелена Тимко, Татяна Тимко, Оґнєн Здравкович и Зденко Филипович


Вистава українского маляра у Риєки

У орґанизациї КД „Рушняк“ у риєцкей ґалериї Ерсте клубу од 01. по 15. ок-тобер того року була виложена вистава малюнкох українского маляра Гриши Гої хтори ше риєцкому културному штредку перши раз представел на ма-нифистациї култури на Трсату хтора ноши назву Пул каштела.Тот млади маляр студент трецого року уметнїцкей академиї, а мал уж успихи ширцом швета, у Америки и Европи. У Ерсте клубу ше пред-

ставел зоз закарпатскима мотивами у рижних форматох, у векшини ма-льовани у технїки олєй на платну, а саму виставу ушорел Владимир Про-вчи. На отвераню вистави числених зацикавених з боку банки привитал Душко Родич хтори КД „Рушняк“ додзелєл и писмене припозаннє за труд и намаганє представяня руско-го и українского идентитету у цалим Приморю.

Владимир Провчи

НОВА ДУМКА ЧИСЛО 6/2017


Вистава малюнкох малярскей роботнї пензионерох ПҐЖ

Малярска роботня ноши назву по Мат-ки пензинерох бо єй там шедзиско, числени члени у пензиї, алє ше занїмаю з мальованьом. Векшину членох творя жени бо ше хлопи озда ганьбя занїмац зоз мальованьом.Роботня ше одбува у пополадньо-вих годзинох и тирва два годзини по стретнуцу. Водитель роботнї Влади-мир Провчи, Руснак и предсидатель КД „Рушняк“ ПҐЖ. Циль роботньох оможлївйованє самостойного уметн-їцкого таланту членох у технїки хторей су найприхильнєйши.Кед роботи докончени, вибераю ше найуспишнєйши малюнки и рихтаю ше вистави. Того року висатви були у Ерсте банки у Риєки, Читальнї у Риєки, у МО Млака.По законченю лєтней туристичней се-зони 01. септембра отворена вистава у Читальнї на Корзу. Координаторка

збуваня була Весна Кирилич хтора наг-лашела же пред гражданами винїмково успиши малюнки з мотивами моря и

побрежя. Автор 8 малюнкох и води-тель малярскей роботнї подзековал на указаним довирию, а вец бешедовал о фазох наставаня малюнокох и дожицу Приморя як инспирациї. У Читальнї вистава остала отворена по 10. сеп-тембер, а вец ше 12. септембра премес-цела до МО Млака, у чиїм просторе члени малярскей роботнї КД „Рушнак“ викладаю свойо роботи ище од 2004. року. Владимир Провчи


XX IZ DUHOVNOG ŽIVOTA - ЗОЗ ДУХОВНОГ ЖИВОТA

Преславени Кирбай у ПетровцохПершей нєдзелї у октобре преславени петровски Кирбай Покрову Пресвятей Богородици котри ше у Церкви од 911. року у церковним календаре зазначує на 1. октобер як здогадованє на подїю котра ше одбула у храме Божим у Влахерни при Царгороду (у нєшкайшим Истамбулу) под час саночного богослуженя.Побожносц ґу Мацери Божей през длу-гоку вецейстолїтийну историю нашого народу мала вельку важносц. По при-ходу до Панонскей ровнїни храми по наших валалох часто пошвецани єй на чесц. Досц ше здогаднуц Коцура, Води-ци, Петровцох, Миклошевцох, Бикичу, як и двох завитних каплїчкох на подручю петровскей парохиї – єдней у церковним дворе и другей на маринскей драги.Накельо Кирбай бул важна подїя за Пе-тровчаньох указує и по други раз од вла-дики Гавриїла Букатка од вирних и цер-ковного одбору питане дошлєбодзенє за прекладанє Кирбаю на нєдзелю, як стої

записане у парохиялним архиву, пре: а) роботу у индустриї (комбинат Борово) велького числа Петровчаньох и їх родзи-ни, б) вимсценє дзепоєдних учительох на дзеци бо на Кирбай з допущеньом родичох оставали дома, як то бул оби-чай од кеди школи було у Петровцох. На вельке гласанє парохиянох помедзи трох можлївосцох котри з оглядом же ше уж у Вербаше, у Босней и у дзепоєдних других парохийох у городох Кирбай уж тримал внєдзелю, и Петровчанє сцели так швето преложиц на нєдзелю. Так зоз кратшима преривками, провадзаци парохиялну споменїцу, кнїжку оглашкох и кнїжку дзвончкох з парохиялней архиви през лєм цо нє 50 роки, Кирбай бул вше на исти дзень – першей нєдзелї у октобре.Того року кирбайску Службу Божу слу-жел преосвящени владика Никола Ке-кич, а сослужовали славонско-сримски викар о. Яким Симунович, сримски декан и вуковарски парох о. Владимир

Магоч, монах єзуит и бувши римски професор о. Яков Кулич зоз Коцура, парохове з Миклошевцох, Коцура, Шиду, Бачинцох и Сримскей Митро-вици. Петровски парох бул домашнї на преслави, а староянковски парох ше приключел на обходу пре свойо пасто-рални обовязки.Владику привитали петровски дзеци, послуговали му петровски швичкаре и одборци, а шпиванє водзели петровски жени и чтец Петро Федоран. Хвиля була красна, було красне число вирних. По Служби Божей бул обход, а потим и благослов парохиялно-пасторалного будинку котри ище вше у докончова-ню, алє зоз тим чином вошол до своєй подполнй функциї.Благослов каждого обисца дацо цо у першим шоре зазберує домашнїх котри у тим обисцу биваю, так и ту жаданє позберац домашнїх з обисца и госцую-цих на Кирбай при молитви благослову у котрей владика Никола Кекич, з бла-гословеним олєйом и швецену воду по-масцел и опирскал мури нового будин-ку, заволуюци Божи благослов на тото зданиє, тих котри у нїм буду пребувац, як и тих котри до ньго буду приходзиц.

o. Владимир Седлак

У Миклошевцох преславени КирбайВсоботу, 8. септембра, на швето Рождества Пресвятей Богородици у Миклошевцох преславени Kирбай. Шветочну Службу Божу предводзел заменїк владического викара о. Вла-димир Седлак, петровски парох, а сослужовали паноцове з Крижевско-го владичества: владически викар о. Яким Симунович, паноцец у миру, де-кан сримски, о. Владимир Маґоч, ву-коварски парох, о. Владимир Мудри,

винковски парох, о. Олеґ Закалюк, райовоселски парох та домашнї парох о. Роман Ступяк, а з Апостолского еґ-зархату за грекокатолїкох зоз Сербиї: о. Владислав Варґа, парох у Сримскей Митровици, о. Владислав Рац, парох зоз Коцура, о. Михайло Режак, парох зоз Шиду, о. Владимир Еделински Ми-клока, парох зоз Беркасова, а з Кана-ди пришол возвелїчац тото прекрасне швето о. Янко Колошняї. На Кирбай

вше сослужує и римокатолїцки свя-щенїк зоз Берки, з тей нагоди то бул о. Крешимир Арачич.Споведал о. Владимир Маґоч, Апо-стол читал миклошевски дзияк Антонь (Тонко) Лїкар, а євангелию о. Влади-мир Еделински Миколка. Наказовал о. Владимир Седлак.На концу Служби Божей, парох о. Ро-ман Ступяк подзековал шицким пано-цом на служеню Служби. Одпустови обход коло церкви з чи-таньом євангелийох закончени зоз шпиваньом многолїствия и з благосло-вом.Кирбайски шатри уж звичайно обколє-шую простор коло церкви же би дзеци после Служби Божей дому однєсли да-яку памятку-бависко на миклошевски Кирбай, а старши подаєдну лакотку за гевтих котри нє були на Кирбаю.

Агнетка БалатинацФото: А.Балатинац

О. Владимир Еделински Миколка ноши євангелию на одпустови обход коло церкви

Одпустови обход коло церкви зоз читаньом євангелиї

Преосвящени владика кир Никола Кекич на Святей Служби Божей у церкви Покрову Пресвятей Богородици у Петровцох

Вирнїки у церкви на Кирбай



Благословени нови криж и шапка турнї церкви у Петровцох

Пондзелок, 10. септембра, крижевски владика Никола Кекич, вєдно зоз свя-щенїками, ровно на поладнє, у паро-хиялней церкви Покрову Пресвятей Богородици у Петровцох служел шести час як благодаренє за успишно доко-нчени роботи на шапки петровскей турнї, а потим благословел и нови ви-робени криж котри поставени на верх турнї. По благослову вишло ше у про-цесиї вонка и поблагословена древе-но-плехова часц турнї, а вец шлїдзело єй дзвиганє з вельким краном.Древено-плехова часц петровскей тур-нї вєдно зоз крижом висока коло 17 ме-тери и предлужує ше на 24 метери му-рованей часци турнї. Нєшкайша форма шапки турнї то преробок зробени 1930. року котри шицким запаметани и сце-ло ше го з нєшкайшу технїку и спосо-

бом будованя репликовац. Же би ше го цо вирнєйше репликовалао, перше ше пробовало технїчно зрозумиц спо-соб будованя старей турнї, потим вона знята на сучасни способ – зоз краном. Направени фундаменти за нову турню котри симуловали муровану полдогу. Турня без своєй шапки була 368 днї. За тот час на турнї було импровизоване закрице од гредох и плехох, же би ше годзинова електронїка як и нукаш-ньосц церкви нє очкодовали.На турнї було древеней, плеховей, му-лярскей и метало-стругарскей роботи. Древени часци поробени зоз чарней сосни. Турня обложена зоз плехом ле-ґури цинк-титаниюму. Криж на турнї виробени зоз иноксу и на нїм виреза-ни букви IC,XC NI,KA цо на греческим

Пошвецанє крижа на Святей Служби Божей

Священїки зоз преосвященим владиком Николом Кекичом

Випатрунок старей конструкциї турнї 2017. року

Нова турня порихтана за дзвиганє

Нови криж на верху новей турнї виробени у петровским ремеселнїцким обєкту

Випатрунок конструкциї

Докончена древена часцЗнїманє турнї

Капчанє часцох турнї


значи: Исус Христос побиднїк. Тот хри-стоґрам части орнамент и бул барз ви-роятно и на старим крижу плїтко вире-зани. Муровани часци оправяня коло 80 центових грубих мурох поробени як жридлово и муровани, зоз цеглу и серклажом. После лємцо нє 30 рокох громобран на верху турнї ознова у под-полней функциї.Сама шапка турнї чежка коло 8 тони, алє пре свою висину ма желєзни ан-кери котри ше капчаю за древену рошту турнї, а преходза през векшу часц петровскей турнї и обезпечую же би даяки моцни витор нє поцаг-нул шапку з турнї долу. Турня ре-конструована спрам старей, алє на нєй и дзепоєдни нови конструктив-ни моменти. Способ капчаня древе-них часцох, як и обкладанє з плехом зробене на сучасни способ. Горнї облачки зробени так же би ше могли отвориц кед би була нужна потреба. На турню положени роки будованя нєшкайшей петровскей парохиялней церкви, а криж виробени на сучасни способ зоз ласерским викраваньом у инокс технїки.Роботи на турнї кончели прейґ 90% Петровчанє котри робя у рижних фир-мох: „Еуроцентрум“ з Вуковару (ноши-тель роботи, древени часци, мурованє, лоґистика), „Хидрия“ з Петровцох (шицка робота зоз плехом), мирковски „Метал Студио“ Ґ. Колбаса з Петров-цох (криж и куля од иноксу), „Алатнїца Велечкович“ зоз Петровцох (метални часци безпечней системи у самей тур-нї), „Ґ - Ґ радня“ зоз Осиєку (спущанє старей и дзвиганє доконченей кон-

струкциї турнї), „Црняц“ з Вуковару (громобранска инсталация). На зазначованю законченя роботи учасц вжали Йосип Дабро, заменїк жу-пана вуковарско-сримского, началнїк Општини Боґдановци Марко Барун, заменїки началнїка Марио Павлович и Ярослав Медєши, секретар Союзу Русинох и член Совиту за национални меншини при Влади РГ Звонко Костел-ник, предсидатель Општинскей рускей Ради Владимир Дудаш, предсидатель Месного одбору Петровци Томислав Рац, висланїк директора школи Томис-лав Рускай, представителє огньогасцох, здруженя бранїтельох, КУД-а и других валалских институцийох и вельке чис-ло Петровчаньох.З владиком сослужовали осем свя-щенїки (зоз Вуковару, Ст. Янковцох, Миклошевцох, Коцура, Сл. Броду, Ка-нижи и домашнї парох). Церковни од-бор, швичкаре и други волонтере були лоґистика подїї на котрей участвовало

шицко вєдно прейґ 300 особи. Дзеци з Подручней школи на хвильку вишли провадзиц подїю дзвиганя турнї, а дзецом котри путую до Вуковару, на-става була одложена за єдну годзину, же би тиж так були у можлївосци уча-ствовац.Яка значна и длуго обчекована була тота подїя видно и зоз того же ше Пе-тровчанє и други донаторе остарали и даровали баранче, праше, печенє, гру-би колачи и хлєб, пице у шицких фай-тох, покераї, овоц и друге… Коло 30 добротворох, правних и физичних осо-бох допринєсло же би ше торжествено зазначел тот нєкаждодньови дзень.Тота подїя була наисце нагода по ко-трей ше 125. рочнїца церкви Покрову Пресв. Богородици у Петровцох будзе паметац. o. Владимир Седлак


Нова турняНови криж

Обкладанє турнї з плехом

Стари криж з турнї

Розберанє старей турнї

Знята стара турня


XX IZ NAŠIH MJESTA - З НАШИХ МЕСТОХ

КМ »Кед голубица лєцела« у Вуковаре и ПетровцохПод покровительством Совиту за на-ционални меншини, а у орґанизациї Дружтва »Рунак«, у Вуковаре и Пе-тровцох, од 28. по 29. септембер 2018. року отримана Културна манифеста-ция »Кед голубица лєцела«, у чиїх ра-микох успишно отримани вецей кул-турни збуваня. Манифестация започала пияток, у Го-родскей библиотеки Вуковар з пред-ставяньом 11. и остатнєй кнїжки по шоре, покойного учителя Дюри Лїкара »Златни нїтки Миклошевцох«, котра з друку вишла у децембре 2017. року у виданю Дружтва »Руснак«. Госцох при-витала директорка библиотеки Єлена Мишкич и предсидатель Дружтва Ру-снак Мийо Шайтош. Кнїжку предста-вели Еуґения Врабец, Татяна Миклош и Ксения Лїкар, котра була модератор того вечара. У музичней часци насту-пела шпивацка ґрупа Дружтва »Рус-нак« у провадзеню Ивана Лїкара на гармоники. После представяня, шицки присутни мали нагоду побешедовац о упечат-кох того вечара и покоштовац колачи з рускей кухарки, котри пририхтали члени Дружтва »Руснак«.Всоботу, 29. септембра у дополадньо-вих годзинох, у Вуковаре отримани два зашеданя. Зашеданє Шветовей ради Шветового конґресу Русинох / Русна-цох / Лемкох, у предводзеню його пред-сидателя др Штефана Лявинца з Ма-дярскей, отримане у Уряду Ради рускей националней меншини городу Вукова-ру. На истим були присутни члени ради Дюра Папуґа зоз Себиї, Ґеорґий Фирцак з Румуниї, Микола Бобинец з України, Владимир Противняк зоз Словацкей и Мийо Шайтош з Горватскей. Источашнє у Гостелу »101 Далматинєц« отримана схадзка Шветового форуму русинскей младежи, котру предводзел його член з Горватскей, Иван Лїкар. На истим були присутни Борис Фейди зоз Сербиї, Виталий Блицко з України, Виорика Бойчук з Румуниї як и члени Форуму младих Дружтва »Руснак« зоз Горватскей: Ивона Гнатко як водитель-ка и члени Мирон Гнатко, Мая Гарди, Матей Бурчак, Лорена Голик, Вероника Маркович, Лариса Будински и Луция Маркович. После зашеданя Форуму отримана презентация Апликациї »Rusinski rječnik«, точнєйше студентского про-єкту Форуму младежи Дружтва »Ру-снак«, котри на идею професорки др Елени Боудовсковей з Вашинґтону, зреализовали двойо студенти Ивона Гнатко и Матей Шторґа.

Пополадню, на петровским теметове делеґация спред Шветовей ради Шве-тового конґресу Русинох/Руснацох/Лемкох, Шветового форуму русинскей младежи и домашнїх, положела венци на Памятнїк горватским бранїтельом и памятнїк першей предсидатель-ки Дружтва »Руснак« Любици Сеґе-ди-Фалц, за котру у церкви Покрову Пресвятей Богородици отримана и Служба Божа. Вистава роботох Ружици Киш з Пе-тровцох »Подобово крочаї« отримана у Доме култури. Малярку и єй другу са-мостойну виставу представела Лїляна Киш. Госци мали нагоду опатриц век-ше число подобових роботох у рижних технїкох и достац каталоґ.Понеже того року Дружтво »Руснак« означує 15 роки своєй просвитней и културней роботи, члени Фору-му младих, Ивона и Мирон Гнатко за тоту нагоду порихтали презентацию у PowerPointu под назву „15 роки Друж-тва »Руснак«“, хтора тиж була приказа-на у Доме култури. Културна програма котра уж 8. рок ноши назву »Кед голубица лєцела« за-почала з гимну Републики Горватскей и шветочну писню Руснацох Републики Горватскей, у акапела виводзеню со-листкиньох Дружтва »Руснак« Ведра-ни Киш зоз Заґребу и Ивони Гнатко з Вуковару. Гимну Шветового конґресу Русинох/Руснацох/Лемкох одшпивал дует Бобинец – Гнатко, а писню мани-фестациї истей назви, шпивацка ґрупа Дружтва »Руснак« у провадзеню свойо-го оркестру. Госцох и присутних при-витали началнїк Општини Боґдановци Марко Барун, член Совиту за национал-ни меншини Звонко Костелник, Мийо Шайтош, предсидатель Дружтва »Рус-нак« и подпредсидатель Шветовей ради Шветового конґресу Русинох/Руснацох/Лемкох и Штефан Лявинец, предсида-тель Шветовей ради Шветового конґре-су Русинох/Руснацох/ Лемкох, котри и отворел тогорочну »Голубицу«. Перше наступели наймладши члени Дружтва Руснак, а то Матея Шовш зоз Петровцих и Дина Киш зоз Заґре-бу. У културней програми наступели здруженя з рижних местох. Здруженє Мадярох Стари Янковци, под руково-дзеньом Марґити Будим одшпивало венчик народних мадярских писньох, а мадярске КУД »Петефи Шандор« Ча-ковци одтанцовало »Дзивоцки танєц«, котри з дзивчатми порихтала Мели-та Ловасич. Здруженє СКУУ »Франьо Страпач« з Нашичкого Марковцу, под руководзеньом Бранки Бакси предста-

вело ше з танцами з Восточней Слова-цкей. Хлопска шпивацка ґрупа KУД-а »Яким Гарди« Петровци представела ше з рускима народнима писнями »На ярашу трава рошнє« и »Загучали гори«. Порихтал их Томислав Дудаш. У про-вадзеню оркестру, а под руководзеньом Оґнєна Здравковича, мишана шпивацка ґрупа КУД Руснацох Осиєк у провадзе-ню свойого оркестру одшпивала руски народни писнї »У градочки шалата« и »Вежнї зайду«. Женска шпивацка ґру-па КУД-а »Яким Ґовля« Миклошевци одшпивала два руски писнї, а увежбала их Леся Мудри. Як госци споза гранї-ци були члени КУД-а »Дюра Киш« зоз Шиду (Войводина), котри приказали часц свадзебного обичаю. Уметнїцки руководителє Снежана Лазич и Драґан Макивич. Дует »Севлюш« з Подкарпатя (Україна) одшпивал венчик русинских народних писньох. Як домашнї, Друж-тво »Руснак« ше представело з русинску поему »Карпати, Карпати«, котрей ав-тор тексту Людмила Шандалова, а мело-дию написал Йозеф Кеселица. Шпива-чох увежбали Ивона и Наталия Гнатко, а гудацох Матей Бурчак и Иван Лїкар котри и розписал аранжмани. У вечаршей програми представели ше и писателє, рецитаторе та солисти з вецей русинских/руских/лемковских здруженьох. Програму звелїчали Владически ви-це-викар, славонско-сримски и пе-тровски парох Владимир Седлак, Олена Папуґа, народна посланїца Скупштини Републики Сербиї, Мило-мир Шайтош и Борис Сакач зоз Заво-ду за културу Войводянских Руснацох, Ярослав Медєши, заменїк началнїка Општини Боґдановци, Томислав Рац, предсидатель Месного одбору, пред-ставителька українскей националней меншини Вуковарско-сримскей жупа-ниї Тетяна Кочниєва, та предсидателє Радох рускей националней меншини Општинох Томповци и Боґдановци, Славко Ждиняк и Владимир Дудаш. Конферансу водзела Мая Гарди. Вечера и заєднїцке друженє предлужело ше у сали Соколана. Финансийна потримовка за КМ »Кед голубица лєцела« достата од Вуковар-ско-сримскей жупаниї, Општинох Ста-ри Янковци и Боґдановци, Ради рускей националней меншини городу Вукова-ру и Представителя рускей национал-ней меншини Городу Заґребу. Соор-ґанизаторе були Городска библиотека Вуковар, Месни одбор и ДВД Петровци

Маґ. едуц. пхилол. цроат. Илона Грецешин



Здруженє Мадярох Стари Янковци

Промоция кнїжки Дюри Лїкара „Златни нїтки Миклошевцох“

СКУУ „Франьо Страпач“, Нашицки Марковац

КУД Руснацох Осиєк

КУД „Дюра Киш“, Шид

Шветова рада Шветового конґресу Русинох/Руснацох/Лемкох

КУД „Яким Ґовля“, Миклошевци

Матеа Шовш

Дружтво Руснак

КУД „Петефи Шандор“, Чаковци

Дует Севлюш, Подкарпатє, Україна

КУД „Яким Гарди“, Петровци

Интонованє гимнох



Зоз Румуниї, Сербиї и України

Соло шпива Дина Киш зоз Заґребу у провадзеню Ивана Лїкара

Шветови форум русинскей младежи

Покладанє венцох

Публика на „Голубици“

Отверанє „Голубици“

Госци Руснаци зоз Мадярскей, Сербиї, Польскей, України

Авторе апликациї

Подобова вистава


XX DRUŠTVO I POLITIKA - ДРУЖТВО И ПОЛИТИКA IZ NAŠIH MJESTA - З НАШИХ МЕСТОХ

Отримана 11. РутениядаВнєдзелю, 14. октобра того року на 13 годзин, на фодбалским стадионє у Пе-тровцох отримана 11. Рутенияда (зма-ганє у старих руских бавискох).Тогорочну Рутенияду окерем Коорди-нациї рускей националней меншини РГ по перши раз соорґанизовала Општи-на Боґдановци. Предсидатель Коорди-нациї рускей националней меншини Борис Бучко привитал присутних, а збуванє отворел началнїк Општини

Боґдановци Марко Барун.Красна єшеньска хвиля ишла на руку змагательним екипом котри ше змага-ли у вецей спортских бавискох. Медзи змагательнима екипами зоз Микло-шевцох, Вуковару, Петровцох, Старих Янковцох и Пишкуревцох нашла ше и госцуюца екипа зоз Руского Керестура хтору приведол учитль Славко Надь. Змаганє провадзели и свойо екипи бодрели началнїк Општини Томпо-

вци Здравко Звонарич, член Совиту за национални меншини РГ Звонко Костелник, Представителька рускей националней меншини ОБЖ Агнет-ка Балатинац, предсидатель Дружтва Руснак Мийо Шайтош зоз Старих Ян-ковцох, петровски парох Владимир Седлак и учительки зоз Петровцох, Ву-ковару, Старих Янковцох, Миклошев-цох и Пишкуревцох.

Вера Павлович

30. Державна смотра школских задруґох отримана у Винковцох

По перши раз у Винковцох отримана Державна смотра школских задруґох. Ювилейна 30. Смотра тирвала од 11. по 14. октобер у орґанизациї Горватс-кого здруженя школского задруґарства и Аґенциї за воспитанє и образованє. Домашнї тогорочней Смотри були Штредня фахова школа Винковци и Основна школа Водїнци, а покровителє Министерство науки и образованя, Горватска заєднїца технїчней култури, Вуковарско-сримска жупания и Город Винковци.На Смотри ше представели 79 основ-ношколски и штредньошколски за-друґи зоз цалей Горватскей и 21 жу-панийски штанд котри представяли задруґи кажди зоз своєй жупаниї. Штанд Вуковарско-сримскей жупаниї того року представяла задруґа «Ябу-ковац» ОШ Чаковци зоз школярами и

водительками Любицу Глушац Лукич и Лесю Мудри .Креативносц и иновативносц мла-дих задруґарох видзела ше на каждим крочаю, кажди штанд бул по дачим интересантни. Школяре представяли роботу своїх задруґох и указовали сво-йо найлєпши виробки котри ше могло и купиц. Було ту вельо креативни ук-расни и практични предмети зоз кера-мики, скла, древа, текстилу, природних як и рециклованих материялох, а тиж так и рижни поживово продукти котри вредни задруґаре порихтали у своїх школох: маслинов олєй, мед, маджун, сок и вельо другого. На смотри були отримани и 14 креатив-ни роботнї на котрих ше могло научиц

вельо хасновитого, а задовольни на-щивителє свойо креациї могли однєсц зоз собу на красну памятку. Школяре Туристичней ґимназиї при Штреднєй фаховей школи Винковци цеком двох дньох орґанизовали за шейсц ґрупи учашнїкох интересантни туристични обиходзеня городу и представели исто-рию и културу Винковцох. Смотру школских задруґох у святоч-ней дворани «Барун Тренк» нащивело вельке число людзох, шицки учашнїки були барз задовольни зоз орґанизацию, прето одлучене же ше нарок идуца 31. Державна смотра школских задруґох знова отрима у Винковцох.

Леся Мудри

Роботня правеня букетох

Задруґа ОШ Чаковци представяла Жупанийски штанд

Учашнїки 11. Рутенияди



Дзецинска поезия

И у тотом числу Новей думки буду представени двоме авторе дзецинскей поезиї, Михайло Ковач и Микола Ску-бан. Як вони патрели на дзецински швет и дзецинску наївносц увидзиме зоз їх писньох.

Михайло Ковач

Писатель з найвекшим числом кнїжкох писньох, приповедкох та драмох у нашей литератури то Михайло Ковач, леґен-дарни учитель котри народзени у Шидзе 27. октобра 1909. року и за котрого зна кажди образовани Руснак. Кажде руске дзецко вироятнє зна даєдну його пис-ньочку напамят, аж и теди кед нє зна же то його писня. Ковач сам гварел же най-вецей трима до того цо написал за дзеци, бо зна же дзецко цо научи тото будзе но-шиц у себе найдлужей – цали живот.

За дзеци написал три кнїжки при-поведкох: „Дзецински швет” (1971.), „Перши радосци” (1977.) и „Яни Ма-льовани” (1978.), и кнїжку писньох за дзеци „Писнї дїда заградара” (1979.).Михайло Ковач вчас похопел же попри поуки у писнї за дзеци муши буц ище цошка, же ше тота поука муши так по-приберац же би ше дзецом спачела та же би ю сцели мац як красне бависко котре их двойнїсто обогаци, з радосцу и з поуку. „Або то його жридлови талант єдноставно прегварел уж на початку, и теди кед намира учителя поучовац була водзаца идея. У трох рижних напрямох розлял ше цек тей поезиї: поучовацким, лирским и забавяцким. Як цо поучо-ванє у його случаю нє вше и вредносно неґативни пред’знак за писню, так то анї нє гевтот треци способ шпиваня. Бо забава, як и поука, нє лєм сама пре себе. Вона лєм способ за предзеранє, лакомне черкотанє у чиїм звуку схопне ухо одкриє и поуку. Док перше пасмо, поучовацке, стої, углавним, на почат-ку Ковачовей творчосци, треце пасмо наймладше, та лоґично и найблїзше су-часному похопйованю того цо писнї за дзеци.” (Гарди-Ковачевич, Ирина, Анто-лоґия дзецинскей поезиї Хмара на верху тополї, Руске слово, Нови Сад, 1990., 10. бок.) У другим пасме скрити филозоф-ски думки котри у ствари даваю вред-носц дзецинскей писнї. Тоти лирски писньочки єдноставни на перши попа-трунок, лєгки за паметанє и добра часц уж постала народна писня, источасно и писнї за дзеци и писнї за одросну-тих, цо єдноставно значи добра поезия

за шицки часи. Як то Ковач задумал, увидзиме зоз двох писньочкох.

Микола Скубан

Микола Скубан поет котри од своєй най-вчаснєйшей литературней активносци писал за дзеци. Народзени є 2. юлия 1932. у Коцуре. Уж 1965. року вишла му перша кнїжка, збирка поезиї за дзеци „Дванац мешаци”, а вецка ище штири кнїжки за дзеци: три кнїжки прози „Колач” (1974.), „Стари ствари” (1976.) и „Рибна свадзба” (1982.), и єдна збирка писньох за дзеци „Добри тоти дзеци” (1978.). Обявел ище два збирки поезиї за старших: „Кадзи идзе чловек” (1981.) и двоязичну збирку, по сербски и по руски, „Стих за стихом”. Перше бул новинар, а вец техїчни редак-тор у НВРО „Руске слово”.Як сам уж и гварела, Микола Скубан ма вельо написани твори за дзеци, алє кед ше поезия вежнє до огляду, нє ма ше барз цо виберац. „Медзитим, дозре-ванє у творчим смислу нє ма одредзе-ни правила, та и Скубан охабел уж на-правени чапаши и почал правиц нови. И тераз, уж з роками, вон подмладзує свою поезию нє лєм зоз и иншак при ньому досц вчас применєним шлєбод-ним стихом, цо теди кед вон почал анї нє було таке баналне ламанє тради-циї, алє и зоз ноту „зукосом патреня” на швет одроснутих, котру ефектно назначел Колошняї, а до конца реали-зовал Дюра Папгаргаї. Так зме доста-ли гарсц-два писнї котри маю шицки характеристики вредней сучасней по-езиї: лєгки стих, познаванє и схопне владанє з язиком, скоро етнолоґийни приступ ґу прешлосци, алє и директну капчу на терашньосцу. Добре вшадзи дзе ше одупре претворйованю бависка зоз словами до основного цилю.” (Гар-ди-Ковачевич, Ирина, Антолоґия дзе-цинскей поезиї Хмара на верху тополї,

Витор и тополяНа ширей ровнї, на пустим полю,бавел ше витор з билу тополю.Верх єй зогинал, стебла єй кивал,лїсточка зривал и так єй шпивал:- Идзе нам, шестро, єшень з далєка,шмати цо красни з древох зоблєка.Пойдзе витрами и твоя шмата,диждж ю єшеньски руци до блата.Спац поуклада гору и польои тебе, шестро, била топольо.А жем нам чарну закриє з лїсцом,жиму наяви нашим обисцом.Лєм я останєм, шестричко мила,за тобу плакац, топольо била!Тополя била з верхом кивалаи так витрови сциха шептала:- Гоч ме, брацику, єшень зоблєче,яр ми заш нову шмату облєче.Облєче шмату, побочка лїчка,та зоз сна станє твоя шестричка.Лїсточка знова будзеш ми кивац,будземе знова писньчки шпивац.(Гарди-Ковачевич, Ирина, Антолоґия дзецинскей поезиї Хмара на верху тополї, Руске слово, Нови Сад, 1990., 60. бок.)

Слунечко и дзивчеСлунечко, слунечкошвицаце колєчко,зоз нєба це знєєм,на пруцик це здзеєм,през двор це пренєшем,до хижи унєшем,лєм нам биш швицело,мамочку и оцаи мнє вешелєло!Дзивочко, дзивочко,власата бабочко,на жем ме нє здзивай,през двор ме нє пренош,до хижи нє унош,лєм вам бим швицело,мамочку и оца,лєм их вешелєло,бо дзеци єст вельородичох цо маю,а шицки лєм єднослунечко – мнє маю!(Гарди-Ковачевич, Ирина, Антолоґия дзецинскей поезиї Хмара на верху тополї, Руске слово, Нови Сад, 1990., 59. бок.)


XX IZ NAŠIH MJESTA - З НАШИХ МЕСТОХ LITERARNA STRANICA - ЛИТЕРАТУРНИ БОК

Руске слово, Нови Сад, 1990., 12. бок.)Виберани Ковачово писньочки шведо-ча о характеристикох о котрих Ирина Гарди-Ковачевичова писала у „Анто-лоґиї дзецинскей поезиї”, лєгки стих, схопне владанє з язиком и тематика блїзка дзецинскому швету.

Андрея Маґоч, проф.

И я добриТак бим могол правиц пакосцабо чкоду:нєздобачки настред кухнїрозляц воду,пред сушеда до капуркиз дачим черкацабо дараз у бачикапса розгеркац,чи у школи подбиц рукутоваришкита єдинку най достанєпре єй „гришки”;тиж бим могол до слабшогокопнуц з ногуабо його теку згужвацяк пирогу,мог бим штухнуц зоз видламидо целєцаабо з лабду порепеґацградку квеца...Мог бим! Ша то часто робисушед Яни!Алє за мнє гваря же сомвоспитани.(Гарди-Ковачевич, Ирина, Антолоґия дзецинскей поезиї Хмара на верху тополї, Руске слово, Нови Сад, 1990., 125. бок.)

Стари куферМой оцец ма стари куферцо уж прешол дас пол швета.То шведочи подаєдназалїпена етикета.Видзел куфер як у Римекрашнє, сухо аж и вжиме,а у Лувре, у Паризу,видзел слику Мона Лизу.Мало нє бул у гарештукед сцигнул до Букурешту.Одведли го тоти драгии до красней златней Праги.Потим куфер у Атинивидзел стари розвалїни.У Шпаниї у Мадриду,припатрал ше на кориду.Раз так з Польскей, зоз Варшави,принєс єден кристал прави.И мал бриґи на цариникед ишол до оцовщини.Вшадзи прешол, шицко видзел- и старе и нове –алє ище у живоценє бул у Дюрдьове.(Гарди-Ковачевич, Ирина, Антолоґия дзецинскей поезиї Хмара на верху тополї, Руске слово, Нови Сад, 1990., 128. бок.)

Били ружиКрачала сом по улїциз ноги на ногу, помалиа вец хтошка сциха заграл Шопена.Попатрела сом през облак,була то нєпозната женадо чарней шмати облєчена.

Твар сом єй добре видзелаи кажду ранц на чолє,стретла сом ю нєдавнона городским теметове,ношела били ружи.---------------------------------------Познєйше сом чула же є ґдовицаи же мала сина,а вон погинул у тей войни,забила го преклята мина.

Тераз на його гробепрею били ружи,прею, чарнєю,а мац их пиноши знова.

Ана Гаргай

ВОНИ ОСТАЛИЧи пойсц нє сцели,

чи шмелосци нє мали,

лєбо лєм жем дзе ше народзели

прейґмирно любели та остали,

алє так було, вони остали.

Живот им можебуц бул чежши

як гевтим у Нємецкей, Канади, Америки,

пензиї им лєдво достарчовали

а дзекеди можебуц анї досц нє мали,

алє вони остали.

Гевти котри робели,

можебуц

лєдво край з крайом скапчовали,

алє остали, вони остали.

Дзекеди анї сами нє знали

як дзеци до школи порихтаю,

як шицки рахунки повлипацую,

як древа за жиму покупую,

алє вони остали.

Анї ше нє поносовали, анї нє плакали,

у загради шицкого мали,

желєняви, овоци, динї и ґереґи,

у другим дворе кури и курчата бегали,

швинї у кармикох за жиму ше ховали,

а крави кажди дзень млєко давали.

Правда, на морю ше нє слунковали

же би цми тен достали,

їх твари од польох таки поставали.

Алє и вони каждого року

за одпочивок пенєж пришпоровали,

свойо дзеци поряднє на морйо водзели,

лакотки и нови видумки им куповали.

И по валалє ше дзеци на hoverboardoh вожели,

з дронами ше лєциц учели,

а найновши мобители и їм родичи купели.

Дзеци з иножемства и домашнї дзеци ше нє розликовали.

Алє вони остали, шерца их за домом нє болєли,

бо вони остали,

ДОМА остали.

ВУКОВАРУГороду мой красни,прагу мой власни,хто це ми так барз порозбивали шицких нас од тебе поодривал?Пошли зме смутни и нєвесели,сцисли зме шерцо и збогом гварели.Чекай нас наша хижочко поваляна,ми ше врациме єдного рана.Врациме ше ми хижо, та це оправименай у тебе живот свой закончиме.1992. р

РОЗДУМОВАНЄ У СТРАХУ

Авион кед лєциа бомби падаю,баба и дедона тебе думаю.

Миле нашо голубчаткодобре же ши нє ту,мило нам кед мирно чучкашгоч у люцким киндербету.

У наших шерцохвельо жаданя,най нам ше стретнуцєдного рана.

Кед слунко швиции диждж кед падавельо це любядедо и баба.

*дедо – унучата так волаю свойого дїдаMелания Пап



Звичаї у Петорвцох пейдзешатих рокох прешлого столїтияV часц

КирбаїЗа Кирбай ше на валалє почало рихтац вельо скорей самого Кирбаю. Перше од шицкого було билєнє хижох з нука и з вонка, нормалне кед же то було по-требне. То ше робело вельо скорей, а главни приготовки починали дас тид-зень скорей, кед ше у обисце гнєтло ре-занки. Дзень, лєбо два скорей Кирбаю клало ше праше. Зоз того прашеца ше вец готовело рижни єдла. Дзень скорей ше варело паприґаш и капусту, скруцо-вало сарму и пекло месо. Месо ше пе-кло у руским пецу.

Колачи ше пекли три-штири днї пред Кирбайом цо завишело од числа об-чекованих госцох. Ту були обовязно шапи, потим медовнїки, лїпело ше облатни, а нашла ше и подаєдна пит-ка. Найпопуларнєйша була мраморова пита. Правело ше и пусли по шлїдую-цим рецепту: на єден бильчок ишли три ложки цукру и то требало трепац дас два годзини зоз ручну трепачку. Кед вистало єдно, трепац преберало друге и так док нє настал тварди шнїг. Тот шнїг ше спущало на ядра орехох зоз вельку ложку. Пусли ше сушели у пецу кед уж шицко було упечене, кед пец бул лїтни. Нїяким концом нє шмели пожовкнуц. Вшелїяк же ше правело єдну лєбо два торти. Орехова торта озда була у каж-дей хижи бо ореха було. Филовало ше зоз вареним филом хтори ше мушело длуго вариц зоз млєка и цукру. Кед ше тото млєко и цукер карамелизовали до-давало ше орехи и масло. Тоти шицки колачи могли длуго стац и без фрижи-дерох хторих теди и нє було. Кед дацо требало тримац на жимним, спущова-ло ше до студнї. Так наприклад, кед ше живину (куру, когута, пульку, качку) заклало и обрало пред Кирбайом, завя-зало би ше ю зоз штранджґом за ножку и так спущело до студнї же би ше зачу-вала за други дзень швижа и же би ше нє погубела. До кабла ше нє кладло бо вон бул потребни за вицагованє води зоз студнї.

Госци приходзели зоз других валалох. Найблїзша родзина приходзела пред Кирбайом та их ше понукало зоз па-приґашом и капусту.

Було барз велїчезне пред Кирбайом чекац госцох. Госци приходзели пред-

вечаром и то найчастейше на кочу з упрагнутима двома конями. Ґазда до-машнєй фамелиї мал задаток порихтац хлїв за госцински конї. Кед же у хлїве нє було досц места домашнї знали сво-йо конї повязац под шопу, або их одве-сц до дакого хто мал места, а госцински конї ше змесцало до хлїва. Конї мушели буц на час накармени и напоєни. Госци найчастейше були млади людзе. Значи кед ше синове поженєли, вец зоз своїма супругами приходзели, а стари остава-ли дома. Млади, хтори були нєпожен-єти и нєпоодавани тиж приходзели у вельким чишлє. На Кирбай ше мушело сцигнуц так же би ше и свила випей-ґлала за танєц бо ше на танєц ишло, а найчастейше у блядей свили, билей, каманковей, целовей... Шмати ше зло-жело и до партка завязало и так прено-шело бо нє було куфри.

Нєвести кед пред Кирбайом ишли до сали на танєц и внєдзелю пополадню на главу кладли фитюли, а до церкви вязали хусточки «на ружичку» под браду звязани. Хусточки мушели краш-нє стац коло чола, а и власи ше мушели дакус видзиц же би ше видзело хтора яки власи ма.

На гайзибану на Кирбай найчастей-ше путовли леґинє бо требало вельо ходзиц пешо, а вони нїч зоз собу нє мушели ношиц. Путованє наприклад зоз Миклошевцох до Петровцох випа-трало так: пешо ше ишло до Чаковцох, вец на гайзибану до Неґославцох и вец знова пешо до Петровцох.

Дзеци тиж приходзели зоз родичами на Кирбай. Обично на кочу ишли по два малженски пари зоз дзецми. У кочу були два шедзиска, а правели их окрем-ни майстрове у Вуковаре. Хлопи шед-зели на першим шедзиску и єден з нїх гонєл конї. Жени шедзели «у илишу», на другим шедзиску, тиж обрацени на-предок як и хлопи. За дзеци ше положе-ла лавочка помедзи тоти два шедзиска и вони ту шедзели и вожели ше з хриб-том обрацени. Кед же даєдно дзецко було мале мац би го вжала на руки.

Пред Кирбайом ишло ше до сали на танєц. То було барз вельке и нє могло

ше задумац нє пойсц на танєц. Дзивки ше до сомотох чесали тиж пред Кир-байом. Танєц бул у орґанизациї вала-ла, та и за тоту орґанизацию вибрани людзе. Гудаци були барз зложни, ста-ли на бини и грали, а у тедишнї час у Петровцох було их красне число. Ту бул Чордаш, Ґовля, Бандурик-поштар, Медєши, Мирчо Семанов... Коло сали була Бандурикова карчма та старши хлопи, погов хтори були сами, без пари, пред Кирбайом ишли до карч-ми. Дзивчата, леґинє и млади малжен-ски пари ишли на танєц. Старши жени хтори могли пойсц тиж ишли на танєц закуковац хто з ким танцує. У сали штредок бул празни и ту ше танцова-ло, а около були поскладани лавки и карсцелї, та вец, же би лєпше видзе-ли, жени ставали горе. Кед би младеж осмияднєла купела би себе соду лєбо шабесо, до карчми ше нє ишло, а пого-тов нє ишли дзивки.

Шабесо и соду на танєц приношела баба содарка. Содару мала такой коло парохиї. Соки єй вше дахто помогнул принєсц. Була то старша жена хтора нє мала дїда. Дзеци зоз валалу єй пома-гали правиц соду и шабесо. Окруцали потребне колєсо, а баба полнєла фляш-ки. За пол годзини роботи достали єден шабесо за попиц. Вона то робела покля лєм могла. Содар бул и дїдо Кетелешев хтори мал содару у валалє, у терашнєй Вуковарскей улїчки. Треца содара була на Ґрабику. Тримал ю Яким Минаров, а кед баба содарка вецей нє могла робиц, вец превжал и єй содару та там робел док ше нє одселєл до Вуковару.

За фриштик на сам Кирбай рано по-нукало ше госцох як и за вечеру, зоз паприґашом и капусту, а на столє ше нашла и била кафа кед же дахто сцел. По фриштику ше понукло зоз сухима колачами и вец ше ишло до церкви.

До Служби Божей ишли шицки окрем кухарки хтора дома варела полудзенок. Служба починала на дзешец годзин. Кирбай звичайно падал на роботни дзень, бо бул 14. октобра. На каждим Кирбаю було вельо паноцох. Паноцове тиж приходзели на кочу, даєдни пред Кирбайом вечар, а даєдни на Кирбай рано.



Владика вельо раз приходзел на Кир-бай. Теди владика бул Букатко. То бул єден вельки чловек, барз знал краш-нє наказовац и людзе го барз любели. По владику ше зоз валалу на фиякеру ишло до Вуковару, кед пришли на уход валала такой почали дзвони дзвонїц, та дзвонєли док нє сцигнул по церкву. Кед владика сцигнул до валалу перше ишол до церкви. У церкви одслужел молебен, а аж вец ишол до парохиї, до паноца. Тот владика до валалу приходзел нє лєм на Кирбай, алє и даскельо раз през рок. Владику ше вше барз чекало. Люд-зе могли исц ґу ньому на бешеду и вше каждого крашнє приял, вислухал и по-цешел.

По Служби Божей ишло ше на полудзе-нок. Послуговало ше шицко по шоре, живинска юшка и варене месо зоз ма-чанку, сарма, печене месо та торта и колачи.

Дзеци нє могли дочекац же би пре-шол полудзенок и же би ше ишло «на кирбай». Дзецом домашнї ґазда давал пенєжи же би мали «за кирбай» и же би себе могли под шатрами дацо купиц. «На кирбаю» було вшелїячини. Було там рижни бависка. Барз славни були медовнїки рижних формох, дзивчатка

куповали бабки и шерца зоз жвератка-ми, а хлапци конїки. Медовнїки ше ку-повало и за гевти дзеци хтори остали дома бо им ше мушело дацо однєсц зоз кирбаю.

Єдна баба зоз Вуковару ношела орехо-во штанґли, а мала и якишик червени цукрово ґомбульки, мали яблучка у цу-кру... за тим ше дзеци однїмали. При-ходзели и якишик Македонци та пре-давали алву и кромпльов цукер.

За хлапчикох ту були и штрелїска. Тиж були ринґишпили хтори ше обрацало ручно бо нє було струї. Хлапчикове их знали обрацац даскельо раз, а за награ-ду достали єдно воженє задармо.

Пополадню ше обиходзело и другу ро-дзину и ишло ше на теметов. Швички ше нє палєло як нєшка. Швички на те-метове ше палєло кед було хованє и на Вилїю.

Дзивчата и хлапци по полудзенку ишли на фодбалски стадион бо ше нє мало дзе индзей пойсц. Хлапци ше лабдали, а дзивчата ше припатрали и шейтали. Предвечаром ше врацало назад дому.

На Кирбай за вечеру служело ше цо остало од полудзенку, алє найчастей-ше сарма и печене месо. Мало хто од госцох оставал преноцовац за дзень по Кирбаю, звичайно на Кирбай пополад-ню, предвечаром лєбо сам вечар одход-зело ше дому.

На Кирбайох ше стретала родзина зоз велїх местох. Так ше часто случовало же ше праве и стретали лєм на Кирба-йох.

Панї Верунка памета як ишла на кочу до других местох дзе жили Русанаци. Наприклад до Шиду ше ишло прейґ Илачи, а вец у Товарнїку ше знали стретнуц зоз Миколшевчанями хтори тиж ишли на Кирбай. До Руского Кер-стура ше ишло так же ше у Вуковаре прейґ Дунаю преходзело на скели, а далєй попрейґа по дильовох. За таки путешествия требало по даскельо годзини. Точно ше знало кеди треба рушиц, же би ше на танєц, хтори бул у каждим месце пред Кирбайом, на час сцигло.

*Записане од Верунки Бучко Филипо-вич зоз Вуковару.


Млади нєвести у церковней порти на Кирбай 1958. року


Раз огньогашец, вше огньогашецПредсидателька Републики Горватскей Колинда Ґрабар-Китарович, 18. юния 2018. року, з нагоди Дня державносци уручела одликованя и припознаня ви-значним поєдинцом зоз подруча друж-твених и гуманистичних дїялносцох. Медзи нїма були и троме огньогасци, а од их трох єден Руснак зоз Вуковару, Силвестар Дороґхази. Праве то була нагода зоз нїм дакус побешедовац.

Поведзце нам точно яке то припо-знанє цо сце достали и як то шицко випатрало?

- Припознанє ше вола Шор горватского плетеру, а додзелює ше за окремне до-приношенє розвою и угляду Републики Горватскей и добробуту єй гражданох. Шор додзелює предсидатель держави на власне спонукнуце лєбо на предклад Державного поверенїцтва за одлико-ваня и припознаня Републики Горват-скей. За тото припознанє предложела ме Явна огньогасна єдинка Вуковар.

То за мнє було єдно окремне дожице. До Заґребу зо мну ишли двоме вуко-варски огньогасци зоз Явней огньогас-ней єдинки. Одвезли зме ше на комбию. Нє мож там баш так лєгко войсц нука. Кед там комби детально препатрели и зохабели при капури, далєй нас до сали дзе предсидателька дзелєла припозна-ня превожели зоз їх автами. На остатку нас тиж ґу комбию привезли и гварели тераз можеце исц дому.

Нас там було вельо, голєм двасто. По-сортирали нас, окреме були тоти цо доставали припознаня, а окреме гевти хтори их припровадзели. Пририхто-ванє тирвало дас два годзини, а саме додзельованє припознаньох предсида-телька покончела дас за годзину и пол.

Бачи Силво народзени у Пишкуревцох 1944. року, а 1953. року пришол жиц до Вуковару. Ту закончел штварту класу основней школи, ремесло, огньогасну школу и висшу технїчну школу.

Виприповедайце нам дацо о своїм ро-ботним вику огньогасца.

Огньогашец сом уж 55 роки. Кед сом пришол зоз войски нє мал сом робо-ту, а огньогасци ме дзечнє прияли. Зоз часом сом полюбел тоту роботу и нїґда сом нє роздумовал о тим же бим ю менял. Почал сом робиц як шофер при огньогасцох дзе сом вец закончел потребну школу за огньогасца. Попри

роботи закончел сом и висшу технїчну школу. Ми були городска огньогасна єдинка, ходзели зме помагац кед було потребне до Вутексу, Борова и дзе було потребене, од Клиси по Илок. Тоти места мали своїх огньогасцох, алє кед було дацо векше и ми там ишли. Алє нє лєм им, ишли зме и до Винковцох и до Осиєку. А и вони нам приходзели по-магац. До помоци огньогасцох нє можу волац огньогасци, алє тота поволанка муши исц зоз висшого уровню, т.є. од городоначалнїка.

Паметаце даяки векши огень?

- О, мали ми вельки огнї. Та и таки дзе нам чловек погинул и то нє єден, алє двоме, троме. Вельки огень бул кед Ав-тобачка горела, нє повем точно кеди

то було, алє досц давно. Теди спаднул мур и єден чловек погинул, а други бул так покалїчени же закончел як инвалид у кочику. Вец раз кед у Борове горела ципеларня, я ишол по пейдзешатмете-ровей драбинки на треци поверх през облак нука и ту зо мну ишол ище єден боровски огньогашец хтори ше нараз страцел и нєт го, и нєт го нїґдзе, а вон вошол дас дешец метери до гали и за-давел ше од диму. Нашли зме го кед ше дим розишол дзешец метери од дзве-рох. Нач вон там ишол и цо сцел там зробиц нїґда зме нє дознали. То барз чежки ситуациї и за приповедац, а дзе ище таке дацо дожиц.

Як сце ускладзовали дом и фамелию зоз роботу?

- У огньогасцох ше робело од 0-24 годзин. Робели зме у трох зменох, по-тим у двох, та 12-24, а потим ознова змена, бо нас нє було досц. Нїхто ци ше нє питал за дом, робота така и кед сцеш робиц робиш, а кед ци ше нє пачи глєдай дацо инше. Ту нєт нєдзелї, шве-та, викенду. Кед даяки огень у питаню, вец нєт роботного часу, алє ше гаши док ше нє загаши, а и кед уж шицко погашене, кед потреба, остава дежурна екипа хтора меркує же би ше заш слу-чайно даґдзе дацо нє запалєло.

Цикаве и то же ше дакеди огньогасци зазберовали на знак сирени, а тераз кед потреба зволую ше зоз мобителами.

Покля сце робели як професийни ог-ньогашец?


С. Дороґхази зоз тогорочним припознаньом

Предсидателька и троме огньогасци зоз Вуковару, Макарскей и Сплиту


- Як професийни огньогашец робел сом по войну 1991. року. На початку войни ходзели зме гашиц вшадзи дзе требало. Кед Вутекс горел ми го гаше-ли, а нєприятелє по нас штреляли. Кед постало преопасне, принєшена одлука же ше вецей нє будзе исц огнї гашиц. Нас осемцме достали друге задлуженє, у цистернох розвожиц воду по городу. По воду зме мушели исц до Борова бо у Вуковаре води вецей нє було. На остат-ку по воду ше ишло вноци кед ше нїч нє видзи.

У войни робиц таку роботу барз чеж-ко. Теди ши мета на драги. Тот мост у центру прейсц - то кед ши прешол бул ши щешлїви же ши живи. Цистерна ми вельо раз була преджобнута. Платал со ю зоз древенима клїнами, заглобиш та гайд далєй. Мали дзирки сом запихал зоз мидлом. То трима два-три днї, а вец знова замасциш зоз мидлом.

Нїґда нє забудзем 7. новембер 1991. року. Теди погинул єден боровски ог-ньогасни заповиднїк и мнє дохторка Босанац гвари же треба исц по воду. Я єй гварел же ше вецей прейсц нє може бо Лужац спаднул, а вона гвари кед ци я гварим же може, вец може, и я пошол. На тей драги улєцел сом до ступки, то було там дзе ше скруцує за силос. Я ту сцекнєм ґу силосу зоз цистерну, алє сом нє могол далєй и ту сом вискочел вонка и залєгнул до бразди. Нєприятелє ходзели коло мнє и єден з нїх гвари - тот готови, тому вецей нїч нє треба, бо думал же сом мертви. Нашо зоз Комерцу шицко то видзели та заштреляли. После того ше шицко змирело и я помали почал пузац ґу нїм. Кед сом бул блїзко дроту нє шмел сом вецей исц же би ме тераз нашо нє забили и цо тераз? Кед нараз хтошка скричал - гайде Силве шицко зме видзели, гибай. Идуцей ноци зме пошли и украдли зме назад нашу цис-терну. Од теди сом остал у Борове, нє могол сом ше врациц до Вуковару, та сом там бул зарабровани. Бул сом у лаґрох Беґейци и Ниш. Старши син Борис ми погинул. Младши, Томис-лав, бул у лаґру у Стаїчеве. Цалком сом случайно, док сом бул у Беґейцох, дознал же є живи.

Бачи Силво, як сам гвари, кед вишол на шлєбоду зоз лаґру, а после там прежи-тих тортурох, вецей нє бул за роботу, та пошол до пензиї. Зоз тим нє преста-ва його вяза зоз огньогаством, вон и надалєй остава твардо вязани за свою професию, алє тераз як добродзечни огньогашец. У Вуковаре хвильково окончує длужносц предсидателя ДОД

(дородзечного огньогасного дружтва), а то тирва уж дзешец роки.

Як предсидатель ДОД до їх просторийох одходзи спрам потреби, а обовязно раз тижньово. Там є найвецей заняти зоз рижну административну роботу хтору муши пошориц. Раз тижньово приходза и члени ДОД, а кед у питаню даяка нуж-да, вец ше зволую зоз телефонами.

Нєшка огньогасци зоз ДОД-а муша мац зробени лїкарски препатрунок же би шмели исц зоз професийнима гашиц огень. Як предсидатель ДОД-а зоз свою карточку шме пойсц на кажду интер-венцию, лєм же нє шме гашиц огень. Шму гашиц лєм поволани з боку явней єдинки.

Же би ше могло постац член ДОД муши ше поднєсц молбу за уход, потим ше идзе на преподаваня и на остатку ше муши исц на испит. То можу буц хлопи, жени и дзеци, гоч су и нєполнолїтни. За дзеци исную окремни правила и на интервенциї нє шму исц.

Дзе ше находза вашо просториї у хто-рих ше зазберуєце и кельо вас єст?

Огньогасне дружтво у Вуковаре осно-ване 1875. року. Значи, ма длугу тради-цию. Просториї маме вєдно зоз Явну єдинку. Велї ше чудую же як то же мо-жеме буц вєдно, алє ми ше складаме и можеме.

Тот наш Огньогасни дом у войни бул цалком поваляни. Шицко ознова на-правене таке як дараз було, окрем се-дем ґаражох цо були споза дому, то нє направене. То нам хиби, та маме менши превозки хтори стоя вонка. Воєни часи прежили лєм два цистерни. Єдну зме дали до музею до касарнї, а єдна стої у дворе ище вше исправна и можлїве ю спрам потреби и реґистровац. Тераз нас у ДОД Вуковар єст коло 70.

Як випатра вашо огньогасне облєчиво?

Огньогасне облєчиво состої ше зоз би-лей кошулї хтора може буц на кратки лєбо длугоки рукави, потим ту панта-лони, рекла, кравата и шапка. На реклу ше можу поквачиц рижни припознаня. У огньогастве ше доставаю припозна-ня за 10, 20, 30, 40 и 50 и вецей роки. Я остатнє достал за 50 роки.

Достали сце ище даяки припознаня?

Гей, 2013. року достал сом два припо-знаня.

Предсидательство Горватскей огньо-гасней заєднїци принєсло одлуку, та медзи шейсцома добитнїками златней повелї и плакети з образом Мирка Ко-ларича бул и я. То єдно од найвисших припознаньох, а додзелює ше за жи-вотне дїло. Тиж так достал сом и Меда-лю городу Вуковару, хтора ми уручена на Святочней схадзки на Дзень городу Вуковару. Тиж сом и добитнїк Спомен-їци отечественей войни.

Поведзце нам слово-два за конєц.

- И од нашей националней менши-ни єст нас цо зме признати. Велї роки сом робел у огньогасцох, а нїхто окрем шефа нє знал же сом Руснак. И вец раз после велїх рокох, кед сом бешедовал на телефон по руски, други Руснак цо там робел то чул и нєсподзивал ше, та ше ми опитал же одкаль я знам бешедо-вац по руски. Кед сом му гварел же сом Руснак, нє сцел ми вериц. Тераз шицки знаю же сом Руснак.

Надпомнїме ище же бачи Силво бул на приєму зоз бранїтелями кед Иво Йо-сипович бул предсидатель Републики Горватскей, та зме ше на концу и на-шалєли, же пошвидко зоз предсидате-лями Републики будзе на ти.

Розгварку водзела Любица Гаргай


Силвестар Дороґхази (перши з права) 2012.р. ношел мощи св.

Бони у городскей процесиї

Предсидателька Републики Колинда-Ґрабар Китарович и Силвестар Дороґхази


XX IZ NAŠIH MJESTA - З НАШИХ МЕСТОХ STARE FOTOGRAFIJE - СТАРИ ФОТОҐРАФИЇ

Дакеди було....У єдним обисцу жили оцец и син. Оцец бул уж стари та робел цо могол поробиц по обисцу, а син ишол зоз їх конїчком цо требало помали поробиц по полю.Кед син накончел осемнац роки, як таки мал уж и бизовну дзивку при себе, та го оцец як такого пошвидко и оженєл.Оцец и надалєй робел роботи по оби-сцу. Млада жена пошвидко по свадзби народзела дзецко хторе дома пильно-вала и обисце отримовала, а вон, оцов син, а єй муж и надалєй ишол на польо зоз конїчком, а нєодлуга и зоз двома поряднє обрабяц жем.Добре му тото ишло, та нєодлуга мал и три конї зоз хторима упрагнутима у кочу пишно каждодньово ишол на по-льо.Роки им швидко преходзели, та му єд-ного дня оцец пошол по драги у єдним напряме, там дзе кажде з нас єдного дня пойдзе, а то на споведз ґу Святому Петрови.Жена му по оцовей шмерци превжала старосц и о цалим обисцу, а вон и на-далєй ишол робиц по польо.До валалу у тот час пришла и нова мода, та людзе нагло почали предавац свойо конї и место нїх куповац нови трактори.Нє сцел анї вон буц окрем швета, та и вон попредал конї и купел трактор.Понеже после оцовей шмерци постал, як людзе знаю повесц, сам свой ґаз-да, без оцового надпатраня, так ше и

справовал, ґаздовски. Кед одходзел на польо, преходзаци коло обисца дзе вше було добрей и смачней палєнки, за-шол би себе наполнїц пинтовку и тото плацел зоз динарчками хтори му вше черчали по кишенкох. Так зробел раз, други раз, треци раз и так шором покля му у кишенки динарчки нє пресушели.Кед му динарчки у кишенки пресуше-ли, даскельо раз зашол купиц палєнки на борґ, аж по теди док му гевти там нє престали давац палєнки на борґ. Кед му там престали давац палєнки и питали од нього направене длуство, почал за-обиходзиц тоту хижу у надїї же дойдзе даяк до пенєжу, тото длуство виплаци, та там и надалєй предлужи заходзиц и полнїц свою вше празну пинтовку.Шицко то було крашнє задумане зоз його боку, медзитим нїяк же би у його кишенки динарчки ознова зачерчали, а палєнки би ше пило.Єдного дня преходзаци тамаль поду-мал, понеже и тот ґазда цо палєнку предавал нєдавно купел трактор, же би могол понукнуц длуство виплациц зоз горивом зоз свойого трактора. Поду-мал же трактор тото нїкому нє вивола же чи гориво вишло през авспух, чи през чепево до канистеру и потим до другого трактора.Зашол вон так там и по догварки зоз ґаздом цо му предавал палєнку так справди и виплацел свойо длуство. Идуци раз кед ишол орац, принєсол полну фляшу горива, и понеже теди ли-тра горива коштала кельо и деца палєн-ки, кельо литри горива принєсол тельо достал палєнки и задовольни пошол на польо орац.

Прешла так єшень и настала жима. Єдного жимского дня до валалскей по-льопривредней задруґи пришли людзе и камиони поодкупйовац и одвесц з ва-лалу викармени шудови. Зишли ше там шицки хтори шудови на предай мали. Док там чекали шора, тот цо любел пиц палєнки розпочал бешеду о тим же уж и бул шор же би ше тоти шудови зоз кармикох попредало бо у обисцу покус пенєжи понєстава, а треба уж купиц и нафти за до трактора, а и кишенки зоз дробнима за палєнку уж давно пресу-шели. Чловек люби и пиє палєнку, а нє нафту як його трактор, та же би ше зоз трактора и вон нафти напил та мир.Тоту бешеду з далєка, споза його хриб-та слухал и провадзел гевтот цо палєн-ку предавал, та ше у себе ошмихнул и себе спод носа прежубротал коментар „Та пиєш ти нафту и то ище як, лєм ши того нєсвидоми, пиєш ю вше теди кед до мойого трактора усипеме нафту зоз твойого трактора же би ши попил у мнє палєнку“.Тоту приповедку виприповедал ми тот цо палєнку теди предавал, а я ю за-паметал и тераз сом ю виприповедал шицким вам после прейдзених велїх рокох.Тераз тото шицко можем виприпове-дац прето же вони обидвоме пошли по гевтей драги хтора идзе лєм у єд-ним напряме, зоз хторей ше ґу нам нїхто ище нїґда нє врацел. А то драга ґу Святому Петрови на остатню власну споведз и приманє заслуженей награди лєбо кари, каждому спрам власних за-слугох, заслужених на тим швеце.

Желько Гаргаї

Кирбай у Петровцох 1958. рокуДакеди Кирбаї були популарнєйши и масовнєйши як нєшка. У нєшкайших часох тото храмово швето по валалох

ище ше якошик и отримує, алє у горо-дох страцело на чежини. Свидомосц людзох барз опадла, та ше зна случиц

же на таке вельке швето за парохиялну заєднїцу церква наполи празна.По наших валалох ище вше у люд-зох иснує свидомосц же кед ше идзе на Кирбай та ше идзе и до церкви. По Служби Божей шлїдзи нєвиохаблїва процесия обходу коло церкви предвод-зена зоз крижами, читаньом Євангелиї и благословом на шицки штири боки швета.Нєшка пред нами фотоґрафия хтора настала 14. октобра 1958. року у Пе-тровцох. На нєй ше находза велї людзе. Перше стоя штирме хлапци як швич-каре, потим троме дзияци, паноцове, а скроз споза жени. Характеристич-не тото же на нєй тедишнї петровски парох о. Янко Будински, а од паноцох наймладши праве петровски син, о. Владимир Гаргай. Петровски дзияк теди бул Дюра Медєши.




Kako se nositi sa stresomBruno i Jasna polagali su velik i važan is-pit na studiju. Niti jedno ga nije uspjelo položiti. Bruno je tijekom pripremanja za ispit osjećao velik stres i mučninu u želudcu i nije se mogao koncentrirati na učenje. Znao je da roditelji puno očekuju od njega. Nakon ispita bio je ljut na sebe, pao je u depresiju, te se pitao je li on uop-će za taj studij ako ne može položiti taj ispit. Jasna s druge strane nije doživjela toliki stres i pritisak u pripremi za ispit, te niti pad na ispitu ne doživljava kao ve-liku tragediju. Zna da će se za sljedeći put bolje pripremiti, pogotovo zato što je već učila za njega.

Ovaj primjer ilustrira kako stres prven-stveno uzrokuje naša subjektivna percep-cija nekog događaja, a ne toliko događaj sam po sebi. U prošlom članku bilo je riječi o tome što je stres, što ga uzrokuje, kako se stresovi mogu podijeliti po jači-ni, kako ljudi reagiraju na stres i do čega stres može dovesti. U današnjem članku govorit će se o tome kako se možemo no-siti sa stresom, odnosno ublažiti njegove posljedice.

Drugi važan istraživač u području stresa (uz H. Selyea) Richard Lazarus navodi da pojava stresa kod neke osobe ovisi o dvije procjene događaja. Prva procjena odnosi se na to smatra li osoba neki događaj važ-nim za njezine ciljeve, a druga procjena odnosi se na to može li se osoba nositi sa zahtjevima nekog stresnog događaja. Bruno iz gornjeg primjera smatra ispit bit-nim za osobne ciljeve, no on procjenjuje da nema kapacitet za uspješno suočava-nje s njim (nije sposoban shvatiti i naučiti gradivo), te doživljava stres. Suočavanje sa stresom odnosi se na načine na koje pojedinac svladava, smanjuje ili podnosi zahtjeve koje pred njega stavlja stresna si-tuacija.

Što utječe na uspješno suočavanje sa stresom?Vrlo važan utjecaj na sposobnost suo-čavanja sa stresom ima stupanj kontrole koji imamo nad situacijom. Primjerice, ako glasno slušamo glazbu u svom domu to nam neće biti stresno nego ugodno. No, ako naš susjed glasno sluša glazbu, to nam može biti iritantno i stresno. Sama spoznaja da možemo kontrolirati razinu buke (stišavanjem zvučnika) čini tu situaciju manje napornom. Druga činjenica važna za uspješno nošenje sa stresom predvidljivost je događaja. Čak i ako ne možemo kontrolirati neugodne događaje, manje su nam stresni ako ih barem možemo predvidjeti. Smrt volje-

ne osobe, primjerice, manje je stresna ako nastupi nakon duže bolesti nego ako se dogodi iznenadno. Još je jedan čimbenik važan za uspješno nošenje sa stresom, a to je ličnost neke osobe. Tako će se primjerice tzv. čvrste ličnosti, od-nosno one koje su posvećene svojim ci-ljevima, koje na poteškoće gledaju kao na izazove i imaju osjećaj kontrole nad svojim životom, uspješnije nositi sa stre-som, a isto vrijedi i za ekstravertirane i optimistične osobe. Takva je Jasna u pri-mjeru iz uvoda.

Kako se ljudi suočavaju sa stresom?Postoje tri glavna načina suočavanja:

1. Suočavanje usmjereno na rješavanje problema kojim nastojimo utjecati na sam uzrok stresa i promjenu stresne situacije. Ovdje nastojimo pronaći rje-šenja kojima bismo prevladali stresnu situaciju. Možemo promijeniti naše ci-ljeve i usvojiti nove vještine koje nam pomažu u izbjegavanju stresnih situ-acija. Primjerice, ako ne znam plesati i sram me je zbog toga pa mi je svaka situacija u kojoj moram plesati stresna, upisat ću tečaj plesa.

2. Suočavanje usmjereno na emocije kojim nastojimo smanjiti neugodne emocije izazvane stresom. Ovaj način suočava-nja koristi se u situacijama kad se stres već dogodio ili će se vrlo vjerojatno do-goditi, primjerice nužan odlazak u bol-nicu. Bruno iz gornjeg primjera može se tješiti da ovaj studij nije za njega ili umanjivati značaj tog ispita. Može po-razgovarati s psihologom ili otići trčati u park.

3. Izbjegavanje kojim nastojimo zanema-riti važnost stresa tako što negiramo problem, bježimo u svijet mašte ili izbjegavamo mjesta, situacije ili osobe koje nas podsjećaju na problem. Bruno tako može izbjegavati misliti na pro-blem.

Niti jedan od ovih načina suočavanja nije nužno bolji od drugoga. Učinko-vitost pojedinog načina suočavanja sa stresom ovisi o situaciji u kojoj se stres javlja i o osobinama pojedinca koji je izložen stresu.

Savjeti za uspješno svladavanje stresaPodsjetimo, stres nije uvijek negativan. Stres mogu uzrokovati i događaji koji su po svojoj prirodi pozitivni, poput ulaska u brak ili dobitka posla. Ono što uzrokuje stres zapravo je promjena na

koju se moramo naviknuti. Stres može imati i pozitivne posljedice. Uspješno nošenje sa stresom pomaže nam da ga i u budućnosti lakše svladamo te nas time stresna iskustva jačaju. Pored ovog, osjećaj stresa mobilizira naše tje-lesne i psihološke resurse i energiju pa nam umjereni stres koristi u uspješni-jem nošenju sa svakodnevnim događa-jima. Ovo posebno može biti korisno u situacijama polaganja ispita, pisanja seminara i sličnim prilikama.

I za kraj slijedi nekoliko savjeta za uspješ-no svladavanje svakodnevnih poteškoća:

Osigurajte si adekvatnu društvenu podršku. Ako se okružite obitelji, prijateljima i osta-lim dragim osobama, vjerojatno ćete naići na podršku za svoje probleme, a možda dobijete priliku da i vi pomognete drugi-ma.

Povjerite se nekome. Ako vam se u bilo ko-jem trenutku vaši problemi počnu doima-ti neizdrživim, ili samo trebate nekoga tko će vas slušati, nađite osobu od povjerenja, bilo da je to netko iz obitelji, prijatelj ili stručna osoba.

Održavajte se u tjelesnoj formi. Kretanje može imati povoljan učinak na vaše psi-hofizičko zdravlje.

Uvedite zdrave prehrambene navike. Bu-dući da stres predstavlja opterećenje za organizam, ojačajte ga dovoljnim unosom hranjivih tvari i tekućine. Jedite dovoljno i umjereno te ne preskačite doručak.

Upravljajte stresom. Nastojte održavati ravnotežu između školskih/poslovnih ob-veza i privatnog života. Preporučljivo je da nađete dovoljno vremena i za različite hobije, druženje i sve ostalo što vas veseli.

Ne shvaćajte život preozbiljno… ali ne shvaćajte ga ni neozbiljno. Nastojte prilazi-ti svemu sa zdravom dozom humora. Ako i padnete neki ispit na fakultetu, nije tra-gedija. Našalite se na svoj račun i krenite dalje. Ali svakako pazite da iz toga izvuče-te lekciju i da drugi put uđete bolje pripre-mljeni u sličnu situaciju.

Izradite raspored svojih obaveza. Pokušajte na početku svakog tjedna predvidjeti koje biste sve obaveze mogli imati i onda, ako možete, rasporedite ih po danima tako da vam niti jedan dan ne bude pretrpan i da imate dovoljno vremena za njihovo obav-ljanje.

Helena Timko, mag. psych.



Имунитет як слуп здравяЦеком єшеньских мешацох нашо цело церпи моцни темпаратурни шок. Нїз-ши вонкашнї темпeратури, зменшанє дньовей шветлосци, вистатосц пре обовязки и стрес то околносци хтори намагаю нагле прилагодзованє нашого орґанизму и имунитету.Вєшенї ше часто зявює потреба за краткима и длугокима рукавами и то у кратким часовим периодзе, цо нє оха-бя досц часу за прилагодзованє нашого орґанизму. Цеком дня темпаратура ва-рира до барз нїзкей по високу и спрам того од нашого орґанизму ше обчекує швидки и адекватни одвит на вонкашнї обставини. Кед наш орґанизем ище под додатковим стресом або є хронїчно ви-черпани, барз лєгко приходзи до осла-бйованя имунитету и оства виложени вирусом и бактерийом хтори паную на каждим крочаю на єшеньским воздуху. Здрава и уровноважена имуносна си-стема єден од основних предусловийох за здарвє чловека. Нєдостаток енерґиї, нєспанє, хронїчна вистатосц и часте зявйованє герпесу на ґамбох сиґур-ни знаки ослабеного имунитету. През єшеньски и жимски мешаци людске цело троши вецей енерґиї и слабенє имунитету нормалне зявенє. Нєрижно-родне жимске костиранє вичерпує ре-зерви витаминох и минералох зоз цела. За имунитет значни фактор вязани за жимнєйши днї и зогриванє. Спанє и пребуванє у барз зогратим просторе зменшує одпорносц цела. Темпаратура у спавацей хижи требала би буц нїзша од темпаратури дньовей хижи. На тот способ ше посцигує же би орґанизем робел лєм тельо кельо му потребне же би ше зограл цо змоцнює имунитет.Поряднє, правилне костиранє значне условиє за змоцнєнє имунитету, а най-лєпши «борци» процив хороти хасно-вити нутриєнти: витамини, минерали, протеини хтори уплївую на творенє процивзапалююцих материйох у орґа-низму. Пре високи змист витамину Ц (значного за стабилизованє кревових жилох, пошвидшує зарастанє ранох и злєпшує абсорбованє желєза), цеком жими препоручлїве костиранє цитру-сней овоци: лимуну, помаранчатох и ґрейпфруту, алє тиж так и кивию, яблу-кох и квашеней капусти. Йоґурт и дру-ги ферментовани млєково продукти маю у себе хасновити бактериї хтори благотворно уплївую на имунитет. Ви-тамини и минарили тиж винїмно знач-ни елементи за имунитет и участвую у метаболичних процесох и помагаю у квалитетним функционованю и за-щити орґанизму. Нормалней функциї

имунитету доприноша витамин Ц, ви-тамин Б6 (банана, авокадо, туна, лосос, паприґа), фолати и витамин Б9 (маґоч-ки слунечнїку, лєнча, пасуля, шпарґли, шпинат), витамин Б12 (школьки, туна, месо, сир, вайца), витамин А (мархва, шпинат, кель, бундава), витамин Д (мож го пренайсц у белавей риби и пе-чаркох) як и елементи у шлїдох як цо селен (туна, бразилски орехи, маґочки) и цинк (мож го найсц у овсу, бобу, гра-щку, мандульох, орехох, яловчецини...). Додатки ґу костираню хтори хасновити при охрани од єшеньско-жимского на-паду вирусох и бактреийох то червена паприґа, куркума и затар. Чай од шип-ку и чай од розмариї зоз даскельо капки ехинацеи помагаю при перших знакох инфекциї, окреме системи за диханє. Кед ше даяка присмачка по перши раз уводзи до костираня треба започац зоз найменшим можлївим количеством же би ше керовало алерґийни реакциї.

Даскельо идеї за рецепти за змоцньо-ванє имунитету1. Єдну ложичку мацеровей душички

преляц зоз шольку горуцей води (коло 2,5 деци), прецадзиц после 10 минути и засладзиц зоз баґремовим медом. Пиц єдну до три шольки на дзень пред єдзеньом.

2. Два ложички лїсточка матичняку преляц зоз 2,5 деци врацей води и охабиц закрите у судзини коло дзе-шец минути, прецадзиц и попиц скорей спаня.

3. Ложичку лїсточкох сухей менти пре-ляц зоз шолїчку врацей води, пре-цадзиц после 5 минути. Чай одлични природни тоник за змоцнєнє цалого орґанизму вжиме. У комбинациї зоз руменцом або мацерову душичку

и матичняком помага при корчох у жалудку, поврацаня и млосци.

4. Благотворни «фамелийни чай»

Состойки: Габза 30 ґ, трпутац 20ґ, чар-ни слєз 10 ґ, руменєц 10 ґ, мацерова душичка 10 ґ, мента 10ґ, шипак 10 ґ. Рихтнє: 2 вельки ложки чаю поло-жиц до 1 литри жимней води, най на цихим огню вре 1 минуту. Охабиц одкрите 5-10 минути, прецадзиц, до-дац мед и лимун по жаданю.

5. Огньови чай

Основа може буц гоч хтори чай по жа-даню (руменєц, мента, шипак). У литри води 5 минути вариц 2 колєчка швижо-го дюмбиру, 2 колєчка швижей курку-ми (дюмбир и кукркиму мож натрец). Прецазиц воду зоз дюмбиру и куркуми и кед вода ище горуца з ню преляц ос-новни чай. Кед ше шицко кус охладзи до чаю додац 1 або 2 ложки меду и кус млєтого чилию.Дюмбир дийствує процивзапално и антимикробно, куркума богата з ан-тиоксидансами, а чили дїйствує так же звекшує термоґенезу цела и пошвид-шує метаболизем, подпомага зноєнє и вируцованє токсинох. Мед жридло вредних минералох и витамонох хтори нам барз потребни у жимских дньох.

6. Овоцове здраве медзиєдло

Потребне: 2 ложки овсових мегких па-хулькох, ложка нашеня лєну, 2,5 дл йо-ґурту, ложка чиа нашенкох, овоц - на-тарта грушка або яблуко, 1/4 ложички цимету, 2 ложички боровнїци (швижи або змарзнути).Рихтанє: Шицки состойки помишац зоз йоґуртом, у дунчику чувац порих-тани овсово пахульки и нашенє лєну (златного) хтори треба зомлєц и чувац и фрижидеру. Вше ше може похасновац банану або сезонску овоц (овоц най-лєпше натрец на тарлє, а мож ю и на-резац на коцочки). Место боровнїцох мож хасновац бобкасту овоц - малїни, чарнїци, ягоди...Кед заш лєм придзе до хороти важне знац же вирусни инфекциї найчастей-ша обераца хорота. Вируси часта при-чина ґрипи, боляцого гарла, запалєня синусох и кашлю. Здрава имуносна система може ше сама охранїц од таких хоротох без хаснованя лїкох. Антибио-тики нє помагаю у лїченю вирусних хоротох бо вони нє уплївую на вируси.

Лидия Юрак, дипломовани физиотерапеут


XX HUMORESKA - ГУМОРЕСКА

БАСНА

Дзиви заячкиУ єдней валалскей загради коло мархви и капусти зишли ше млади дзиви заяч-ки и розпочали бешеду о своїх поте-рашнїх дожицох.– З єдней нагоди госцел сом ше зоз смачну капусту на єдним валалским полю, кед з висока прилєтла якашик велька ґрабежлїва птица, з намиру ме украдуц и однєсц хто зна дзе! Алє, я швидко и без страху вжал перши ка-мень и руцел го ровно до птицового чола! Пирє лєтало на шицки боки! – похвалєл ше перши заячок.– Преве кед сом загризол до якейшик смачней мархви у якейшик валалскей загради – гварел други дзиви заячок – нєдалєко одо мнє створела ше якашик

велька лїшка и почала ше лукаво кру-циц коло мнє и моєй смачней мархви! А я вец крашнє вжал якишик камень и з нїм ровно до лїшковей глави, точнєй-ше до єй лївого ока! Верим же ище вше нє видзи на потрафене лїве око!– Єдного красного дня пиєм я воду на валалским поточку, кед ше, анї пейц анї шейсц, споза мнє створел якиш вель-ки и зубати вовк! Озда ше приблукал з лєса! Углавним, винєм я зоз потока перши камень котри сом збачел и з нїм ровно до вовкового чола! Верим же му ище вше гучи у глави! – похвалєл ше штварти заячок.– То шицко вєдно нїч у одношеню на гевто цо я дожил! На штред велького

лєса налєцел сом на велького медведза! – гварел штварти заячок – И знаце цо сом зробел? Вжал сом вельки камень и ...– Браца заяци, у нашим напряме идзе якиш валалски пшичок! Сцекайме! – гварел перши заячок.Такой после того спозореня „шмели“ дзиви заячки розбежали ше на шицки штири боки швета!ПОУКА: У страху вельки очи!

Яким Пушкаш

ЗДОГАДОВАНЯ ЄДНОГО ПЕНЗИОНЕРА

Пензионер Владо нашол роботу у Нємецкей!– Нє пойдзем жиц и робиц до Ирскей, анї ше нє оженїм, алє прето нєодлуга плануєм одпутовац до Нємецкей! Роби ше о тим же сом прейґ мойого винча-ного кума достал роботу у Штутґар-ту, дзе под час жими будзем робиц на одруцованю шнїгу зоз городских дражкох и улїчкох! – нїзозчим виво-лани похвалєл ше пензионер Владо, наймладши у нашим дружтву пен-зионерох зоз Сесветох, на звичайним штвартковим стретнуцу пензионерох у кафичу „Златни роки“.На тоти Владово слово мнє з руки ви-падла ложичка за мишанє кафи, пре-то же ми Владо бул як родзени брат, а шицки други пензионере и пензионер-ки у чуду поотверали уста, алє у пер-шей хвильки нїхто нїч нє гварел!– Знала сом! Перше умар мой винчани чловек, потим умар наш предсидатель пензионерох зоз Сесветох, а тераз ше и ти рихташ одпутовац зоз Сесветох и зоз Горватскей! – зоз розчарованим гласом гварела пензионерка и ґдовица Маґда. – За розлику од твойого винчаного су-пруга и бувшого предсидателя пензио-нерох зоз Сесветох, я ище вше живи и здрави! – почал ше бранїц пензионер Владо!– Можебуц ши ище вше живи, алє би-зовно умреш у тей твоєй Нємецкей, а я, бидна, на концу останєм сама на тим швеце! – горко ше поносовала ґдовица Маґда.– Владо нє умар, вон лєм, видзи ше ми, єден час нє будзе з нами випивац кафу и пиво, то, озда, будзе робиц у Нємецкей, и нє случел ше конєц шве-

та! – змирйовал ситуацию професор Томислав. – У Нємецкей будзеш робиц на чарно, з оглядом же ши пензионер? – интере-совал ше Дюра.– Нє, у Нємецкей нєт препреченя же би и пензионере робели! Медзитим, надпоминам же на початку моєй новей професийней кариєри будзем робиц на пол роботного часу, цо значи штири годзини дньовно, а познєйше увидзим цо и як! – на широко и на длугоко бе-шедовал Владо о своєй новей роботи и своїм новим живоце у Нємецкей.– Я єден час робел на иножемней ладї и на вецей сом заводи бул у Нємецкей, точнєйше у Гамбурґу! Замерковал сом же у Гамбурґу досц розвити так волани „ноцни живот“ и мушим припознац же сом там упознал надосц койдзеяки жени зоз цалого швета, а то значи и зоз Гор-ватскей и зоз подруча бувшей Югосла-виї! Ге-ге! – похвалєл ше „гунцут“ Янко.– Може це буц ганьба! Ти ми якишик почитовани супруг, оцец и дїдо, а ноци у Гамбурґу ши препровадзовал зоз там койдзеякима женами! Нє можем вериц! – погандровала Янка ґдовица Маґда.– То було досц давно, думам же сом теди ище нє бул оженєти! – вигварял ше Янко.– Владо, ти знаш же я ходзим на риби на озера коло Сесветох, а боме и дакус далєй од Сесветох! Углавним, мам на-досц осушеней риби, я фаховец за таку роботу, и жадам ци их подаровац, же би ци ше нашли при руки у тей тво-єй Нємецкей! – понукнул Мирослав нєзвичайни дарунок.

– А я ци, Владо, на драгу до Нємецкей подаруєм даскельо домашнї колбаси и єдну осушену шунку! – надовязал ше Дюра.– Я ци дам даскельо дунци домашньо-го меду! – обецал професор Томислав. – А я домашньо маджуну и суше-ни яблука и шлївки! – велькодушнє обецовала ґдовица Маґда. – Я ци з нагоди одходу до Нємецкей дзечнє подаруєм даскельо фляши до-машнєй палєнки зоз шлївкох, грозна и яблукох! За тебе и твойого нємецко-го ґазду, прето же сом чул же Нємци найбаржей любя праве нашу палєнку! – гварел пензионер Янко.– Почитовани пайташе и пайташки, почитовани пензионере, почитовани Руснаци! Дзекуєм Вам зоз глїбини мо-його шерца на шицких тих ваших по-нукнуцох, односно обецаних дарункох! Насправди сце ме барз обрадовали и нє знам як бим вам подзековал! Медзи-тим, примушени сом вам повесц же нїч зоз шицкого того нє можем превжац и влєчиц до Нємецкей, прето же би ми за транаспорт шицких тих дарункох до Штутґарту требал векши авто або мен-ши комби, а я уж купел карту за авто-бус и плануєм вжац лєм єдну звичайну торбу! Углавним, нїч окрем тей торби нє плануєм влєчиц, прето же у Нє-мецкей єст шицкого за купиц! Нємецка барз богата держава и рай за шицких людзох зоз подруча Горватскей, був-шей держави и зоз Балкану! – гварел на концу пензионер Владо, будуци робот-нїк на одруцованю шнїгу у Штутґарту, у Нємецкей. Яким Пушкаш


XX PETROVCI KOJI NESTAJU - ПЕТРОВЦИ ХТОРИ НЄСТAВAЮ

ЛамачкиРуснака як параста през два столїтия пребуваня на плодней сримскей оран-їни провадза два найважнєйши рошл-їни за людски род вообще, а то жито и кукурица. Єшень часц рока кед збе-раме плоди тей значней рошлїни жов-того злата, кукурици. Способ знїманя плодох розликує ше у нових часох од способа у прешлих скорей даяки три-цец або и штерацец рокох, а тиж так и способ чуваня и хаснованя.Европа и Азия по 16. столїтиє нє по-знали кукурицу як рошлїну, аж зоз одкрицом aмерицкого континенту кукурица помали сцигла до Европи и постала значна рошлїна у прекармйо-ваню статку, а тиж так и людзох.Кукурица (Zea Mays) през вики дожи-ла велї селекциї, та так маме кукурицу зоз вельким количеством бильчкох, так волани пуканки, кукурицу зоз звекша-ним количеством цукру котри єй дава слатки смак, та то кукурица за варенє, вец сорти за покарму котри маю назви спрам випатрунку зарна – мегки, твар-ди або зубани.Седемдзешатих рокох пришло до нагло-го розвою нашеньскей продукциї куку-рици и до зявеня гибридох цо звекшало количество зродзеного зарна на польох як и його квалитету, та так нєшка маме гибриди котри зоз добру аґротехнїку даваю и по 14 тони зарна по гектару. Кукурица значна за покарму статку швиньох, кравох, овцох, живини, алє вшелїяк и за костиранє нас людзох, як пуканки, варена слатка кукурица, хлєб, замешка, у колачох, а тиж забера значне место у рижних файтох индустриї. Тих седемдзешатих рокох способ зн-їманя кукурици зоз поля бул як и велї роки скорей, так повесц одкеди куку-рица на сримских польох. Кед кукурица вєшенї дозреє, односно кед єй стебло и лїсце страца желєну фарбу и постаню златножовти, подобни узретому житу, бо и сама кукурица зоз фамелиї травох (Graninea) рушало ше, як то у тедишн-їх часох гварели, до ламачки. Чутки на котрих жовти зарна були тиж огарнути зоз жовтим и сухим лїсцом, з верхом обрацени спрам долу и робота могла розпочац. До ламачки ше рушало вчас рано шедаюци до коча и на польо, на полю кажде ставало до шорох и з рука-ми ше витарговало чутки зоз лїсца и ру-цало на громадки зоз котрих ше вец уж предвечаром руцало до коча и звожова-ло дому, а вец дома зруцовало до поз-них часох на пойди або до чардакох, бо коч мушел за ютре буц празни. Дзепо-єдни ґаздове котри мали вецей робот-нїкох кукурицу руцали до кошарох зоз

котрих ше такой сипало до коча бо ше ламало и вецей кочи на дзень. Нє було лєгко дакеди и по жими, мразу лєбо витру цали дзень на полю одламовац чутки, а вец их ище и накласц и дома зруцовац, поготов на пойд кед требало виношиц кошари по драбини. У оби-сцох дзе кукурици було на менших по-верхносцох домашнї сами окончовали тоту роботу, а хто мал того вецей брал наднїчарох котри за роботу були плаце-ни у пенєжу, або робели по своєй дзеки за кукурицу и були плацени у кукури-ци, звичайно було метар/100кґ кукури-ци у чуткох на дзень. Младеж котра нє мала дома таку роботу, а сцела заробиц, зишла ше и догварела. Их 6-7 вжали ютро або два, як теди гварели, поєдна-ли ше дютуре, а вец ше по законченей роботи медзи собу дзелєли зоз поєдна-ну своту пенєжу. На стред валала каж-ди дзень могли сце найсц роботнїкох кед вам требало за ламачку. Звичайно то були людзе зоз Босней котри през тот єшеньски час патрели себе заробиц приходзаци до Сриму и Славониї. Кед ше виламало обовязно ше кукуричан-ка вирубала, повязала до снопох и по-складала до копох, а вец скорей ораня звожовала дому до гумна и з ню ше пре-кармйовал статок през жиму, а палїци котри остали споза статку – вигризки складало ше на громаду и през жиму з нїма топели руски пец як и зоз чутками котри оставали споза олупаного зарна. Наисце нїч ше нє руцало, параст шицко вихасновал.

Конєц тих седемдзешатих и початок осемдзешатих рокох приноши премен-ки, зявюю ше ламачи машини коти цага трактор и хтори ламу кукурицу уруцую-ци чутки такой до коча. Тота нова тех-нїка помали вицисла ламачох зоз поля, уж анї домашнї наднїчаре нє мали тельо роботи окрем дома зруцовац, а нє могли сце вецей найсц наднїчарох котри при-шли од хто зна кадзи чекаюци же зра-на дахто придзе и повола их за роботу. Потреби за таку роботу вецей нє було. Дома ше на кочу зруцовало тиж до но-вей машини котра сама з помоцу мото-ра виношела кукурицу на пойд, нє тре-бало кошари виношиц по драбини або цагац на чиґу. Так нови часи вицисли чловека зоз поля, на полю лєм гевти цо у тракторе цагаю ламач и ламу, и гевти цо з поля цагаю полни, а на польо празни прикочи. Нєт на каждим полю 6-7 або и вецей цо ламу, нє чуц бешеду шмих, нєт кочох и на поладнє коло нїх людзох при полудзенку уж хто цо мал у торби, а сушед коло сушеда зоз фляшку палє-ночки наздравя, гат, най прилапи душу и одлєгча себе, лєм гурчанє машини у нєпреривним ритму.Нєшкайши часи и 21. столїтиє прин-єсли ище векши пременки, маме ҐМО кукурицу котра на єдней кукуричанки ма по 5-6 чутки, а ламац зоз ламачом уж ридко хто так роби. Комбайни за-менєли ламачи, а зарно ше сипе до силосох и там чува. Пойди углавним празни, а чардаки уж скоро анї нєт по обисцох, углавним су поваляни, куку-ричанка ше вецей нє рубе бо статку так повесц анї нєт, та ю таруп зошека на полю най лєгчейше заорац, чутки тиж останю по полю бо нєт до чого топиц. Нови модерни часи принєсли нови и лєгчейши живот параста. Так як ше да-кеди робело останє лєм у куцикох на-ших здогадованьох.

Томислав Рац


XX SPORT - СПОРТ

Спортисти з Миклошевцох и Петровцох и надалєй поряднє наступаю на 27. Спортских бавискох Яши Бакова

Резултати у складзе з можлївосцамиУ периодзе медзи двома „Думками“ отримани 3 турнири 27. Спортских бавискох Яши Бакова и на каждим з нїх участвовала голєм єдна екипа з Пе-тровцох лєбо з Миклошевцох. Точнєй-ше, под меном Миклошевци наступели

обєдинєни екипи на турнирох у малим фодбалу за ветеранох и одбойку, а Пе-тровчанє мали смостойну екипу на турниру фодбалу на мали ґоли („три на три“). Уж тота уводна констатация указує як чежко назберац достаточне

число бавячох и за спорти хтори мали традицию у обидвох валалох. Нє жадаюци ше ширше упущовац до анализи такого стану, у тим ше звиту застановиме на хронолоґийней факто-ґрафиї одбавених турнирох.

Турнир у фодбалу на мали ґоли („три на три“), Руски Керестур, 23. септембер

Петровци екипно други, у пеналох, Томислав Гаргай перши, Саша Голик други

У одношеню на прешли рок, кед завжали 7. место од 8 еки-пох, Петровчанє були помоґнути зоз Сашом Голиком, та освоєне друге место и обчековане. Медзитим, нє було об-чековане, алє спрам указаного було заслужене пораженє од вербаского ПАПИВИНҐ-у, та им друге место принєсла поби-да процив директного супарнїка новосадского Руского кул-турного центра. Зоз 2:1 успих уподполнєли Томислав Гаргай и Саша Голик хтори у виводзеню пеналох освоєли два перши места, Гаргай перши зоз 8 од 10 потрафених пеналох, а Голик дал ґол менєй.

Турнир за ветеранох у малим фодбалу, Нове Орахово,15. септембер

Миклошевци, чесно остатнї штварти

Як куриозитет треба наглашиц же после одказованя вецей миклошевских бавячох под тим меном наступела медзина-родна екипа зложена у остатнєй хвильки зоз Руснацох з трох державох (Горватскей, Сербиї и Словениї), насампредз перто же би ше випочитовала приява вредним орґанизатором. Ре-зулати були спрам обчекованя, та и попри вираженей бор-беносци, дожити три чежки, алє чесни пораженя. На концу, дахто вше муши буц остатнї.

Турнир у одбойки, Коцур, 20. oктоберМиклошевцом друге место

Обєдинєна екипа под меном Микло-шевци у хторей були троме Микло-шевчанє, двоме Петровчанє и одлични Ненад Коларич з Осиєку, трох своїх процивнїкох звладала з 2:0, а єдине по-раженє дожила од побиднїкох СД „Ру-син“ з Руского Керестура. Було то и найлєпше и найкрасше змагнє на тур-ниру, поготов други сет хтори Кере-

стурци после велькей борби и возбу-дзеня достали з 17:15.Пред додзельованьом наградох и заєд-нїцким полудзенком з минуту цихосци дата почесц Михайлови Рамачови, длу-горочному новинарови и редакторови рускей редакциї ТВНС (РТВ) хтори по-ндзелок, 15. 10. поховани у Новим Сад-зе. Рамач так повесц од самих початкох бул уключени до Бавискох хтори на-пущел пре здравствени причини пред даскелїма роками. Треба наглашиц же шицки турнири прешли у винїмково фер и спортскей атмосфери и приємним друженю по їх законченю, за цо заслуги маю госцолю-биви домашнї КУД „Петро Кузмяк“ з Нового Орахова, СД „Русин“ з Руского Керестура и ФК „Искра“ з Коцура.З тима трома турнирами закончена часц Спортских бавискох у спортох з лабду. Оставаю ище турнири у ґуґланю

хтори ше отримаю 10. новембра у Вер-баше и у пикаду 2. децембра у новосад-скей Матки (РКЦ).

Звонимир Ерделї

Саша ГоликТомислав Гаргай


Documents

ISSN 0351-3181 BROJ ЧИСЛО 207 GODINA РОК XLVII 5/2018€¦ · zajednica u Hrvatskoj, bilo da su aktivistice u zaštiti manjinskih prava ili unutar svoje za-jednice u udrugama