"Poligraf" (#61|2011) march

Газета Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ «КПІ»

№ 1 (60) березень 2010

БЕЗКОШТОВНО

ВПІ має талант! ст.2Думки вголос - спеціально до 8

березня ст.5

Кохання без меж: Інтерв`ю з подружжям

Киричок. ст. 8-9

Даруйте подарунки

ПОЛІГРАФ № 6 (58) листопад 2010

www.poligraf.vpi.kiev.ua

2 ПОДІЇ

Красуня по-ВПІшному

Щороку кожен факультет

нашого університету обирає найкращу, найгарнішу та найкмітливішу. Цей рік не є винятком, адже у ВПІ знову знайшлись дівчата, кожна з яких мала змогу довести, що саме вона є такою.

14 березня у клубі «Фор-саж» відбувся довгоочікуваний яскравий захід – «Королева ВПІ 2011».

У конкурсі взяло участь вісім прекрасних міс. Усі вони тепер не лише стали популяр-ними серед студентської спіль-ноти, а й отримали незабутні враження, безцінний досвід, знайшли нових друзів.

Вечірка проводилась у сти-лі «Морська подорож», тому усі присутні побачили конкур-санток вдягеними у смугасті тільняшки, що надзвичайно пасувало дівчатам. Деякі гля-дачі також одяглись згідно до стилізації дійства.

Представлення дівчат по-чалось із елегантного дефіле в коктейльних сукнях. Опіс-ля цього номінантки демон-стрували свої таланти: Шевчук

Ольга вразила всіх, намалював-ши за досить короткий відрізок часу оригінальну картину; інші ж дівчата порадували нас, ви-конавши запальні танці й ме-лодійні пісенні композиції.Також учасниці конкурсу про-демонстрували інтелектуальні здібності, цікаво відповівши на певні запитання. Непоміченим не могло залишитись дефіле в купальних костюмах.Дівчата були просто неперевершені.Не минув захід і без спільного танцю восьми чудових міс.

У перервах між виступа-ми дівчат ведучі цього вечора Кучін Євген та Буров Антон влаштовували цікаві конкурси для тих, хто прийшов поди-витись та повболівати.Окрім дівчат показали клас співаки й танцюристи нашого інсти-туту, розважала публіку також команда КВК «Давай короче».

Номінації «Міс інтерне-ту» та «Міс оригінальність» отримала Шевчук Ольга, «Міс спокусою» стала Максименко Марина, Беженова Зоя – «Міс загадка», Хоменко Катери-на – «Міс посмішка» та «Міс Містерів», Скулевич Аліна – «Міс чарівність», Морева Олександра –«Міс артистизм»,

а Соколова Маргатира – «Міс грація».

Усі присутні отримали того вечора позитивні вра-ження і гарний настрій, а Королевою ВПІ було обрано Христинко На-талію.Вона ж стала і «Міс елегантністю». Вітаємо переможницю!

А тепер дізнаємося про неї трохи більше.

- Твої інтереси.Захоплююсь багать-

ма цікавими речами, лю-блю писати вірші.

- Що для тебе є найважли-вішим у житті?

Щастя і здоров’я моїх рідних та друзів.

-Які емоції переповнюва-ли тебе після оголошення Ко-ролевою ВПІ?

Приємне здивування і радість.

- Чи траплялись при підго-товці до конкурсу і вже на самому заході якісь цікаві ситуації?

Так, особливо на репети-ціях. Дівчата взагалі хороші

та веселі, тому разом ми не сумували. Про свої «подвиги» ми напишем книгу, а Ви потім почитаєте (усміхається).

- Що тобі дала участь і пе-ремога в конкурсі?

Участь у конкурсі пода-рувала мені багато яскравих емоцій і нових друзів, а пере-мога дасть змогу показати на конкурсі «Королева КПІ», що саме у ВПІ навчаються найгар-ніші і наймиліші дівчата.

- Що б ти порадила дівча-там, які також мріють про ко-рону переможниці?

Посміхатися, бути впев-неними у собі, яскравими, щирими і завжди відчувати себе Королевою, якою кожна з нас є в душі!

- Вже почала готуватись до «Корлеви КПІ»? Чим збира-єшся вражати публіку там?

Так, звичайно, це досить цікавий процес. Вражатиму щирою посмішкою і жіночим шармом.

Отож, чекаємо на одну з найголовніших КПІшних по-дій цієї весни – «Королеву КПІ», яка відбудеться 21 квітня.

Будько оля



3ПОДІЇ

Весна в КПІ починається з футболуУкраїна скучила

за футболом. Два місяці ми жили без нього. І ось з приходом весни футбол повертається не лише в країну, а й в КПІ.

24 лютого в спорткомп-лексі КПІ відбулось жеребку-вання першості НТУУ «КПІ» з футболу. За іронією долі ко-

манді нашого ВПІ дістався та-ємничий суперник, а точніше знак питання. Це зумовлено тим, що не всі вчасно пода-ли заявки. Деякі факультети представлені двома команда-ми. Крім ВПІ, свого супер-ника ще не знають такі ко-манди, як: ТЕФ,ФІОТ, ХТФ, ММІ, ІТС-2, РТФ, ІЕЕ-2, СЗУ та ще одна пара знаків питання. Серед інших ре-

зультатів варто виділити такі: ІТС проти ФАКСу, ФПМ-2 проти ФСП, ФПМ-1 проти ІПСИ-1, ММІ проти ІЕЕ-1, ФЕА проти ФЕЛу, ІПСА-2 проти ВІТІ.

Уже 14 березня на новий футбольний стадіон вийдуть гравці різних факультетів та інститутів нашого університе-ту. За регламентом чемпіонату

32 команди-учасниці розбиті по парах. Переможці очних дуелей будуть поділені на 4 групи. Дві найсильніші коман-ди із кожної четвірки виходять до ¼. Далі команди грають «на виліт» та зможуть поборотися за перемогу в чемпіонаті.

Всіх охочих запрошуємо відвідати матчі першості та під-тримати команду рідного ВПІ.

Зустріч деканату з гуртожитком №10

Директор Видавничо-

Поліграфічного інституту – Киричок Петро Олексійович відвідав гуртожиток №10, (в якому безпосередньо і проживають студенти ВПІ), з метою покращити проживання та підготовку до навчання студентів.

До речі, директор не впер-ше відвідує десятку, а регуляр-но цікавиться проживанням студентів ВПІ. Хочемо заува-жити, що Петро Олексійо-вич дійсно зацікавився цією справою, і має наміри виді-лити певну суму коштів для оновлення стану гуртожитку. Напередодні візиту директора

до гуртожитку, він зустрічався з головою студради – Борови-ком Миколою Віталійовичем. Під час зустрічі обговорювало-ся декілька проблем. Зокрема розглядалося питання, щодо встановлення мешканцям 10-ки новенької бібліотеки,

яка так необхідна для навчан-ня. «Залишилось тільки пере-дати книжки…» – за-свідчив Петро Олексійович. Також обго-ворювалося питання, щодо

покращення ремонту кімнати, де засідає студрада. Директор

повідомив: «Ми надамо всі

м а т е р і а -ли: фарбу, ш п а л е р и

тощо». На даний момент

вже вирішуються технічні неполадки гуртожитку, пла-нується ремонт. Але, на цьому список запланованих завдань не закінчується. На літо 2011 року, студрада організує учням Видавничо-Поліграфічного інституту студзагін, де їм на-дадуть можливість влаштува-тися на роботу, з оплатою 650 гривень. Отже, подарунків 10-ці на Новий 2011 рік «дід мороз» – Петро Олексійович наготував багато, але залиши-лось втілити їх в життя.

Медвідь віктор

Бондаренко ТеТяна

Подарунків 10-ці на Новий 2011 рік

«дід мороз»- Петро Олексійович наготував багато.



4 ПОДІЇ

Олександра сервецька

У КПІ почала обертатись Земля

Цікаво знати

Його винахід приписують Жану Бернару Леону Фуко фран-цузькому фізику та астроному. Спочатку дослід з маятником було поставлено у вузькому колі, проте він так зацікавив Л.Бонапарта (пізніше Наполеона ІІІ – французького імперато-ра), що його було повторено публічно в грандіозному масштабі під куполом Пантеону у Парижі. Цю публічну демонстрацію було проведено у 1851 році. З того часу дослід з маятником на-зивають дослідом Фуко.

Не треба засмучуватись,

якщо саме тобі не вистачило місця на «Х-факторі» або «Україна має талант», адже 10 лютого всі охочі мали змогу потрапити до конкурсу ВПІ.

На кастингу обрали най-талановитіших, бо кожен з учасників показав номер,

який вразив не лише гляда-чів, а й наших суддів. Суддями були не менш талановиті люди нашого факультету, а саме:

Крістіна Янушевська, Радмі-ла Сeгол та Іра Мельниченко. А тепер щодо результатів са-мого кастингу (було обрано десять учасників): Настя Дри-жак, Сашко Татохін, Альона Федоровська, Дмитро Лигута, Юлія Стельмах, Катерина Кос-тецька, Ярослава та Михайло Бикови, Юлія Торговцева, Оксана Токарчук та я.

На підготовку концерта наші учасники мали зовсім мало часу, але вони зробили все можливе, щоб вразити глядачів. Всі, хто відвідав цей захід 28 лютого, побачили чу-дові танці, почути вокалістів

та читців прози. У залі ДК па-нував весінній настрій, адже концерт був присвячений святу Масляної. Поза конкурсом ви-ступали: Крістіна Янушевська, Іра Мельниченко, Олесь Ільків та Володя Воробій. Мабуть, це були найяскравіші виступи, адже в своїй справі вони профі. Та ось вона, хвилююча мить – оголошення переможців, яких обрали завдяки голосуванню.

Тож, найталановитіши-ми студентами ВПІ стали – Ярослава та Михайло Бико-ви, які продемонстрували неймовірний танець. Їхньою нагородою став кубок, «Укра-їнський тлумачний словник видавничо–поліграфічної справи», грамоти та буке-ти. Звісно, інших учасників також порадували гарними подарунками. А після оголо-шення результатів кожен міг завітати на фуршет, головною стравою якого були млинці.

Вероніка Сектим

Як часто тобі доводилось

пишатися рідним КПІ? А коли в останнє ти задоволено переповідав друзям новини про університет? Не засмучуйся, якщо цього ще не відбулося у твоєму житті. Можливо ця подія змінить твоє ставлення до ВУЗу.

КПІ й до цього мав чи-мало надбань. Починаючи від талановитих студентів та закінчуючи низкою ви-находів. І цього разу не

обійшлося без сюрпризів. Віднедавна у КПІ почав обертатися маятник Фуко.

Ц е й п р и л а д в с т а н о в и л и у приміщені нашої бібліо-теки, на першому поверсі (за адресою пр-т Пермоги, 37. Його довжина сягає 22 м, діаметр бронзової кулі – 28 см, а вага – 43 кг.

Маятник Фуко в КПІ поки що єдиний в Україні. Всього у світі 4 подібні прилади: три у Європі та один у США.

На сьогодні цей ви -нахід публічно відкритий. Науковці сподіваються, що він відіграватиме важливу просвітницьку роль у вихо-ванні українських школярів та студентів.

Сподіваємось і ти знаєш час аби на власні очі побачити як Земля обертається у КПІ.

Маятник Фуко (фото взяте з сайту КПІ)

П. О. Киричок – директор ВПІ та найталановитіші студенти ВПІ



5

Ася РябошАпкА

ДУМКИ ВГОЛОС

ЩО ВИ ХОТІЛИ Б

ОТРИМАТИ В ПОДАРУНОК,

ЯКБИ БУЛИ ДІВЧИНОЮ?

У КПІ почала обертатись Земля



6 ТЕМА ДЛЯ РОЗДУМІВ

Всі ми гарні розумні та талановиті. Але

ніхто цього не бачить і не цінить!? Досить так думати – дійте! Є багато програм для талановитої молоді як на державному, так і на університетському рівні. Варто тільки зробити над собою зусилля та почати працювати вже зараз. А що для цього требе ми підкажемо.

«Завтра.UA»Найвідомішою степенді-

альною программою України є «Завтра.UA», заснована Ві-ктором Пінчуком. Програма підтримує талановиту молодь. Вона сприяє реалізації ін-дивідуальних ініціатив сту-дентів, що мають творчий, науково-дослідницький та соціально-економічний ха-рактер. Вони залучаються до участі у спільних соціаль-них проектах, беруть участь в зустрічах з провідними представниками зі сфери політики, бізнесу, культури тощо. Розроблені студентами соціальні проекти успішно реалізовувались за підтримки Фонду Віктора Пінчука та Фонду «АНТИСНІД».

На стипендію можуть п р е т е н д у в а т и с т у д е н т и 3-6 курсів денної форми на-вчання українських ВНЗ 4-го рівня акредитації. Щоб взяти участь у конкурсі, потрібно подати заявку та власне до-слідження чи проект. При-ймають роботи за багатьма напрямками, але ми обрали теми, цікаві саме для ВПІ:

Математика і механіка• Е к о н о м і к а т а м е -•

неджментФілософія, культура та •

мистецтвоФілологія та журна-•

лістика

«Завтра.UA» не тільки підтримує студентів мате-ріально, а й дає можливість відвідати зустрічі з цікавими людьми. Наприклад Форум «Завтра: Світ, Україна, Я» від-відав Генеральний секретар ООН Кофі Аннан.

Більше можна дізнатись на офіційному сайті програми www.zavtra.in.ua.

Мистецтво, що змінює світ

Авжеж на нашому факуль-теті багато творчих людей. Саме їм буде цікавою наступна про-грама. Організація «Freedom to Create» запровадила гранти на підтримку мистецьких про-ектів. Вона фінансує проекти, мають на меті змінити світ на краще. А основним знаряддям цих змін має бути мистецтво. Вимог небагато, але всі вони мають бути виконані:

Проекти повинні здій-• снюватись зареєстрованою неурядовою організацією;

Тематика має відпові-• дати одному із шести секторів: Освіта, Здоров’я, Соціальна гармонія, Міська регенерація,

Свобода творити та Проекту-вати життя.

Ініціатори у проекті • мають зазначити на які ре-зультати вони розраховують

Ідеї повинні реалізо-• вуватись у країнах, що роз-виваються.

Заявки на отри-мання грантів приймаються постійно. Для реалізаці ї мис-т е ц ь к о г о п р о е к т у необхідно за три місяці до того здійснити реєстрацію онлайн.

Д е т а л ь н у і н ф о р м а -ц і ю м о ж н а з н а й т и н а с а й т і о р г а н і з а ц і ї w w w.freedomtocreate.com. Email: [email protected] – на цю адресу ви можете надсилати питання, що вас цікавлять.

Стипендії нашого університету(тільки

для студентів бюджет-ної форми навчання)А в ж е ж п р о м о л о д и х

і талановитих студентів не забуває і рідний уні-

в е р с и т е т. Н а р і в н і К П І д і ю т ь і м е н н і с т и п е н д і ї :

Стипендія ректора 1. НТУУ «КПІ».Стипендія Прези-2. дента України.Стипендія Кабінету 3. Міністрів України.Стипендія Верхо-4. вної ради України.

Вони нараховуються за результатами рейтингу сту-дентів. Він формується з:

Семестри на відмінно • (по 5 баллів за кожен)

Здобутки в науковій • роботі( патент, статті, за-явка на патент, тези до на-укової роботи);

Участь у різноманіт-• ніх олімпіадах (Міжнарод-них та Всеукраїнських);

Допові д і на конфе-• ренціях (Міжнародних та Всеукраїнських);

А ктива грома дська, • культурна та спортивна ді-яльність ( на регіональному, загальнодержавному, уні-

верситтетському чи інститутському

рівнях).

Є також стипендія Ки-

ївського міського голови. Вона надається сту-дентам, що навчаються на від-мінно та ведуть активну гро-мадську діяльність. Найкращі з найкращих визначаються за рейтингом.

Такі стипендії можуть по-повнити кишеню «бідного» студента на 600-100 гривень.

Наша порада – навчай-тесь, беріть активну участь у студентському житті. Це не тільки весело, і запамятаєть-ся на все життя, як Золоті студентські роки, а й по-кращить ваше матеріальне становище. А це, як відомо головна рушійна сила ві-тчизняного спудея.

Талант + Бажання = ВизнанняГребенік Таня

Навчайтесь, беріть активну

участь у студентському житті.



7ТЕМА ДЛЯ РОЗДУМІВ

Течія паркура швидко набирає

обертів. Саме вона не дає молоді спокою. В Україні трейсерство має багато шанувальників. То що ж таке сам паркур та з чого потрібно починати?!

Декілька слів із історіїЯк самостійний рух пар-

кур зародився в 90-х в перед-місті Парижа. В перекладі з французької «parkour» - це дистанція, смуга перешкод. За-сновником вчення вважається Девід Белль. З раннього віку в хлопчика прокинувся інтер-ес до всього, що мало на меті активність та рух, це не дивно, бо його батько був відмінним рятувальником та зразковим спортсменом, а дідусь багато розповідав про героїчні вчин-ки. Будучи оточеним такою сім’єю спортивних героїв, Де-від став майстерним в багатьох спортивних дисциплінах, та-ких, як легка атлетика, гім-настика, скелелазіння і бойові мистецтва. Подорослішавши, він вирішив створити спорт, який би був практичним та корисним для життя. Спочатку він займався цим з однодумця-ми лише для особистого задо-волення, але через якийсь час вирішив познайомити з пар-куром й інших одноліток. До групи увійшло 9 чоловік. Їй

дали назву «Yamakasi», що пе-рекладається з прислівника Заїру, як «людина сильна духом і тілом», а з японського слен-гу - «хуліган». Ось так і виник паркур, а згодом фільм, при-свячений йому. Зараз існуюють цілі паркур-асоціації.

Філософія паркураТрейсери відповідаючи на

питання, що таке сам паркур кажуть: «Це стан душі та сві-тосприйняття. Паркур це не спорт і не азарт, це спосіб іс-нування в цьому житті, коли довкола нас знаходяться точно вибрані дороги, по яких ми повинні слідувати. Паркур же прокладає свою дорогу».

Всі запаморочливі трюки, стрибки з великих висот і, най-частіше, без особливої страхов-ки, можуть здатися даремним проведенням часу. Проте за всіма складними викрутаса-ми, які зносять дах, ховається мудра філософія життя. Немає кордонів — є лише перешкоди. Людина створена, щоб здолати свої страхи. Людина може все, бо вона – Людина.

Паркур для початківцівВам знадобляться:- Сила волі- Віра в себе- Гарна фізична під-

готовка

1 КРОКПо-перше, вам звичайно ж

потрібне бажання. Слід зазна-

чити, що паркур – це екстрим і ви можете навіть померти від неправильно ви-конаного трюку, або отримати важку травму.

2 КРОКЯкщо ви виріши-

ли, що не дивлячись на ризик все ж таки хочете займатися паркуром, то знайте – парою стрибків не обі-йдешся, адже паркур мало не ціла наука. Тому вам варто при-ділити особливу увагу своїй фізичній формі - чим вона краща, тим швидше ви оволо- д і є т е майстерністю подолання місь-ких перешкод.

3 КРОК Запишіться в якусь секцію

з гімнастики або ж в спеці-альний зал, де навчають саме паркуру – там ви отримаєте частину необхідної вправності. Дивіться відео, присвячені паркуру, щоб вивчати нові трюки, після – записуйте ві-део зі своїми стрибками та аналізуйте свої помилки.

4 КРОК Станьте спритним. Сприт-

ність у паркурі є не менш важ-ливою ніж фізична сила. Ви-конуйте вправи на гнучкість,

тренуйтесь, бо хто знає, з яки-ми ситуаціями вам доведеться зіткнутися під час виконання різних трюків і стрибків?

5 КРОКЯкщо ж перед виконан-

ням трюків вам лячно, тоді ще раз обміркуйте, чи варто вам продовжувати тренування, адже часто через страх людина недооцінює себе. Лише пере-могши страх, ви зможете до-сягти бажаного результату та приголомшливих успіхів!

6 КРОКТренуйтесь і отримуйте за-

доволення від нових вражень! Паркур це не просто спорт – це спосіб життя, який робить його ясктравішим.

Свобода без перешкодВоробей ЄВгенія



8 КОХАННЯ БЕЗ МЕЖ

Ретроспектива

Відповіді Петра Олексійовича:

1. Я був начальником штаба виховних робіт КПІ, а Тетяна Юріївна була студенткою факультету електроніки. Їх група проходила відпрацювання на об’єктах КПІ. Таким чином ми зустрілися. В 12 корпусі.

2. Окунєвський Юрій Миколайович3. Їх декілька і вони різні. Народження

сина. Ми разом будували будинок. І книги різні…

4. Літо5. Ні, таких взагалі не було ми обоє ро-

били це із задоволенням. Хоча в дитсадку він не довго був, ми надали перевагу родинному вихованню.

6. Ми завжди зустрічаємо НР разом. Тому немає причини зважати на цю прикмету.

7. Троянда. У нас у дворі було близько 150 кущів троянд. Майже 60 сортів і Тетяна Юріївна усі їх знає.

8. Багато страв умію готувати бо 20 років прожив у гуртожитках КПІ і плов, і м’ясні, і картоплю… Але найкраща – це, певно, плов. Я ним навіть студентів якось пригощав.

9. Ми весь час хочемо кудись поїхати і ми багато де вже побували. Часто відпочиваємо в Греції. Мріяли побувати в Парижі і ми були в Парижі

10. (задумався) Думаю десь біля ста. Точ-ної кількості не знаю. Недавно вийшов її

довідник електронні видання, спільно із тлумачним словником.

11. Так. І дружини і сина і багато інших необ-хідних контактів.

12. (Петро Олексійович одягнений у зелений светр) Зелений (усміхається). Светра подарувала дружина.

13. Найекстримальнійший був тоді, коли я ще був аспірантом і ходив із братом у гори. Важко було і спуститися з гір, і подолати висоту, і палатку в горах розбити, і холод перетерпіти… Це було в горах у Казах-стані, Таджикистані. Там мало людей тому екстриму більше.

14. Я би присвятив, от тільки не вмію писати вірші.

15. Дружина надає перевагу українським пісням. Про матір, про кохання. Українські на-родні пісні.

16. Обов’язково (посмі-хається)

17. Щастя… По-перше, т е , ч и м у ж и т т і п о -д о б а є т ь с я з а й м а т и с я .

Та к о ж здоров’я с і м ’ ї близьких. У л ю б л е -на робота. Мир і спо-к і й п е р е д у -сім в Україні, справедливість д о с т а т о к . Н е -можливо диви-тися на екран, де гинуть діти, молоді люди, на насиль-ство.Страшно диви-тися на це.

Дякова Ірина

рябошапка ася

Усесильне тендітне кохання. Його неможливо скріпити степлером, оформити страховий поліс на випадок його втрати, не заховати у сейфі, не продати, не купити, не обміняти на валюту. У нього

немає терміну придатності й альтернативного формату. Саме тому пронести його крізь усе життя – не така-то й легка справа. Надавати перевагу однаковим речам, знати вподобання та пам’ятати суттєві деталі про свого обранця чи обраницю – це своєрідний must have досвідченої пари. Ми поставили ряд однакових запитань подружжю Киричок – Петрові Олексійовичу й Тетяні Юріївні. Вам залишається лише порівняти відповіді й рівнятися на таких закоханих.

на

1. Як ви познайомилися?

2. Як звуть батька Вашої дружини/Вашого чоловіка?

3. Найкращий подарунок для Вас від Вашого чоловіка/дружини?

4. Літо чи зима?

5. Чи виникали у вас суперечки з приводу того, хто буде відводити/забирати

сина з дитсадка?

6. Чи вірите Ви у прикмету «З ким зустрінеш Новий Рік з тим і проведеш»?

Чи зустрічали ви його коли-небудь окремо?

7. Троянда чи фіалка?

8. Яку страву Петро Олексійович уміє готувати найкраще?

9. Де ви мріяли побувати і чи здійснилася ця мрія?

10. Скільки наукових робіт має Ваша дружина/Ваш чоловік?

11. Чи знаєте ви напам’ять номер телефону Вашої половинки?

12. Червоний чи зелений?

13. Яким був Ваш найекстримальніший відпочинок?

14. Чи присвячували ви одне одному вірші?

15. Яка улюблена пісня Вашої дружини/Вашого чоловіка?

16. Чи святкуєте ви день Святого Валентина?

17. Що для Вас є щастя?

Запитання



9КОХАННЯ БЕЗ МЕЖ

Відповіді Тетяни Юріївни:

1.Я навчалася в інституті, тобто в КПІ. Була студент-кою, а Петро Олексійович уже на той час був молодим викладачем і очолював громадську організацію, чи це не громадська організація, а скоріше підрозділ, яка називалася Штаб Праці. Вона займалась тим, що спрямовувала студен-тів брати участь у будівництві КПІ, який на той час активно розбудовувався. Я вчилася на факультеті електронної техніки, який тоді називався факультет електроніки. І ось він прийшов до нас організовувати нашу участь у розбудові матеріально-технічної бази інституту. Так ми й познайомилися.

2. Олексій Іванович. Його вже, нажаль, немає.3. Ви знаєте, він мені взагалі дуже багато подарунків

дарує. Не можу виділити щось особливе, вони мені всі приємні.

4. Літо5. Ви знаєте у нас таких су-перечок не було, тому що

зазвичай ми все робимо разом. Ми працюємо

в одному місці, і їз-димо разом (зараз ми їздимо окремо, бо в мене є окрема машина), а раніше ми їздили разом на одному авті. Тому суперечок не виникало.

6 . М и зустрічали його окре-м о , т о д і коли ще не були знайо-

мі. А з того часу, як ми стали

парою, ми завжди зустрі-чаємо його разом.

7. (задумалась) Це залежить від певних обставин. Колись троянда, а колись – фіалка.

8. Плов. Він, дійсно, дуже гарно готує плов. Але крім того він готує дуже смачну яєчню, такий собі омлет. Але найкра-

ще – це плов!

9. Ми в багатьох місцях були. А де мріяла б побувати… Цікаво поїхати в Австра-лію, Південну Африку. Багато є місць куди дуже цікаво поїхати. Можливо, звичайно це залишиться мрією, але цікаво.

10. (сміється) Десь біля сотні. Але точну кількість я не знаю. Я навіть не знаю точну кіль-кість своїх.

11. І чоловіка, і сина, звичайно, аякже.12. Не знаю чи найекстримальніший, але

він був достатньо «напряжний». Коли ми їздили керівниками групи студентів в Німецьку Демо-кратичну Республіку, яка так називалась на той час. Я була аспіранткою, а Петро Олексійович був викладачем. Це була досить цікава поїздка, але студенти не дуже цікавились екскурсіями, але хтось же мав їх відвідувати. В деяких місцях ми були взагалі тільки вдвох. Ми відвідали і бу-диночок Гете, і всі, всі дрібнички. А от студентів не зацікавив навіть алмазний музей. Я вже не знаю чим там вони займалися, якщо навіть таке їх не зацікавило.

13. Зелений14. Нажаль, я не вмію писати вірші. Тому не

присвячувала. 15. Я не можу назвати окрему пісню, але він

дуже любить італійських виконавців, таких як Тото Кутуньо. Також сучасну естрадну пісню, але мені здається, що конкретної пісні немає. Можливо, звичайно він думає інакше.

16. Звичайно. Щороку.17.(задумалась) Це складне питання. Але

напевно – це щастя і успіхи мого сина, а також благополуччя моїх рідних.

Валентина

1. Як ви познайомилися?

2. Як звуть батька Вашої дружини/Вашого чоловіка?

3. Найкращий подарунок для Вас від Вашого чоловіка/дружини?

4. Літо чи зима?

5. Чи виникали у вас суперечки з приводу того, хто буде відводити/забирати

сина з дитсадка?

6. Чи вірите Ви у прикмету «З ким зустрінеш Новий Рік з тим і проведеш»?

Чи зустрічали ви його коли-небудь окремо?

7. Троянда чи фіалка?

8. Яку страву Петро Олексійович уміє готувати найкраще?

9. Де ви мріяли побувати і чи здійснилася ця мрія?

10. Скільки наукових робіт має Ваша дружина/Ваш чоловік?

11. Чи знаєте ви напам’ять номер телефону Вашої половинки?

12. Червоний чи зелений?

13. Яким був Ваш найекстримальніший відпочинок?

14. Чи присвячували ви одне одному вірші?

15. Яка улюблена пісня Вашої дружини/Вашого чоловіка?

16. Чи святкуєте ви день Святого Валентина?

17. Що для Вас є щастя?

Запитання



10 СПОРТ

Спорт ХХІ століттяЯкщо Ви не

цікавитесь спортом, Вам набридли звичні його види, такі як футбол, теніс, баскетбол, волейбол та інші, то існує непогана альтернатива цьому. Я маю на увазі страйкбол, пейнтбол та лазертаг. Вони заявили про себе не так давно, але з кожним днем стають все популярнішими та популярнішими.

Найдавнішим із цих трьох вважають страйкбол. Історія його виникнення сягає часів післявоєнної Японії, якій після її капітуляції у другій світо-вій заборонили мати власні збройні сили. Уряд цієї країни знайшов цікавий вихід із такої ситуації. Японцями було ство-рено точні пневматичні копії бойової зброї. Патрони ж були замінені на 6-міліметрові куль-ки з легкого пластику. Згодом ця витівка набула популярнос-ті, як вид дозвілля та відпо-чинку. Саме страйкбол можна вважати основоположником пейнтболу та лазертагу.

Познайомимось поближче з кожним із цих видів.

Страйкбол - це команд-на гра, у якій «бій» ведеться 6-міліметровими кульками з точних копій бойової зброї. Назву «страйкбол» вперше було вжито в 1997 році, як заміна міжнародної назви airsoft. Відмінною рисою цієї гри є непопулярна в наш час чесність. Справа в тому, що після влучання кулька не залишає сліду ні на камуфляжі, ні на захисних окулярах. Тому іноді виникають «безсмертні»

гравці, які не повідомляють про те, що в них влучили. Ігри проводяться по заздалегідь

о б - гово-рених сценаріях. Іноді навіть не розумієш, що це не реальна

війна, а лише гра. Чого тільки коштує захист блокпоста, на-пад на нарколабораторію, коли на твоїй території є ще й група партизанів. Саме в цій грі ви можете взяти участь у бойо-

вих діях з «реальною» зброєю (вам не потрібно бігати із масивними пейнтбольни-ми рушницями), у справ-жніх умовах (на відміну від

пейнтболу, з його надувни-ми полями) та пройти війну, отримавши чималу дозу адре-наліну, але без пошкоджень.

Пейнтбол (англ. Paintball — кулька з фарбою) — командна гра з застосуванням ручної пневматичної зброї (маркерів), яка стріляє капсулами з фар-бою. Розбиваючись об мішень, кулька фарбує її, вказуючи на «поранення». Існує 2 види пейнтболу: тактичний та спор-тивний. На відміну від страйк-болу, цей вид спорту є значно безпечнішим — при влучанні в людину кулька з фарбою не залишає таких синців, як пластмасова. За своєю мане-рою гра імітує швидкоплинні вогневі контакти на обмеже-ному просторі. «Бій» ведеться як на лісових або відкритих полях, так і в приміщеннях

Психо-логами доведено,

що ігри ні в якій мірі не пропагують насильство, або

вбивство. Цей спорт дає можли-вість відчути радість від життя, звільниться від зайвих емоцій

і агресії, що накопичуєть-ся в кожному з нас

Вітя МедВідь



11СПОРТ

зприродними або штучними перешкодами та укриттям. Розрізняють пейнтбол як вид відпочинку - для всіх бажа-ючих; як спосіб тренування - для охоронців, поліцейських або спецназу; і як спорт - для турнірних команд. До базового набору амуніції відносять:

маску, призначена для • захисту обличчя від влучання кульками;

маркер (зброя), що • складається з самого марке-ру, балону з газом та ємності для кульок;

пейнтбольні кульки • з фарбою різних кольорів.

Лазертаг (від англ. laser – лазер, і tag – позначка) – військово-спортивна гра, суть

якої полягає в ураженні гравців та спеціальних інтерактивних мішеней — «баз», «мін» — без-печними «лазерними» постріла-ми. Попадання зараховується, коли промінь з «бластера» су-перника потрапляє на сенсори, закріплені на одязі або амуніції гравця. Лазертаг, чи лазертег, як його ще називають, є найнові-шим із трьох запропонованих вам видів спорту. Однак, він не є досконалим, адже спеціаль-ний костюм побудований так, що на ногах сенсори відсутні. Тобто постріли в ноги фіксу-ватись не будуть. Це є значним недоліком в порівнянні з пей-нтболом. Водночас лазертаг є і найбезпечнішим, оскільки лазер є нешкідливим для ор-ганізму людини.

В с і 3 в и д и с п о р т у об’єднує одне – наявність тактик та сценаріїв. Їх існує багато, ми не будемо вдава-тис ь до деталей та подро-биць, наведу дише декілька прикладів сценаріїв гри для Вас та Ваших друзів:

к ласи ч не усу нен н я • (стінка на стінку) - осно-вн и й к л а си ч н и й сцен а-рій;

утримання фронту – • сценарій, за яким одна із команд повинна захопити та втримати протягом пев-ного часу заздалегідь обумов-

лений об’єкт чи ціль;президент – сценарій, •

за яким одна із команд захи-щає певну особу та намага-ється доправити до певного місця, а інша прагне завадити цьому;

руйнування моста – • сценарій, за яким одна із ко-манд намагається зруйнувати певний об’єкт, інша ж стає на заваді цьому;

порятунок заручника • – сценарій, за яким «спец-назівці» звільняють заручни-ка з полону та багато-багато інших.

Тактик також існує без-ліч: тактики з переміщення, перестрілки, оборонні тактики.

Існує багато хитрощів, які до-поможуть Вам у грі, зокрема Ви можете вигукнути щось на зразок: «У мене закінчились патрони», тим самим виманив-ши суперника зі схованки.

Хочу підкреслити той факт, що жоден із цих видів спорту не є марною тратою часу і грошей та безглуздою стріляниною. Психологами доведено, що ці ігри ні в якій мірі не пропагують насильство, або вбивство. Цей спорт дає можливість відчути радість від життя, звільниться від зайвих емоцій і агресії, що накопичу-ється в кожному з нас.

В Києві існує багато різ-них клубів, що влаштовують пейнтбольні «бої». Одним із таких є «Гіперіон». Вартість гри в будні дні 70 гривень, у ви-хідні – 100 гривень з однієї лю-дини. У вартість входить 2 го-дини гри, форма, інструктаж, зброя. Кульки потрібно купляти окремо. Лазертаг дорожче задо-волення. У клубі військового лазертагу «Полігон» година гри коштує 100 гривень. Для постійних гравців існує система знижок.

Отже, якщо Вас зацікавили такі види спорту, то «погуглив-ши» можна знайти багато різних пропозицій з різноманітним ці-новим асортиментом. Це буде не тільки весело, а й корисно для вашого тіла та мозку.



12 ВІЛЬНИЙ ЧАС

По життю на двох колесахКожного ранку вам

доводиться стояти у кілометровій пробці, чи трястися у забитому метро. У такій ситуації ви не можете не те, що дихнути, а й поворухнутися! До того ж нудить від жахливого запаху чиїхось парфумів, а сусід уже втретє наступає на вичищений чобіт... Замість усього цього ви можете мчати, залишаючи приголомшену колону транспорту позаду. Варто просто придбати велосипед, і мрії стануть реальністю!

Хтось одразу ж фиркне, що сьогодні це не актуально. І взагалі, хто погодиться їхати на велосипеді на пари? Виявляється, усе це – реально. І деякі наші ВПІшники є яскравим цьому доказом. Ба навіть біль-ше! Один із наших колишніх викладачів, Сергій Молодід. Колись, ще в дитинстві сівши на велосипед, не закинув його і до сьогоднішнього дня! Саме він люб’язно погодився поділитися з нами власним життєвим досвідом та розповів наскіль-ки реально, нам, студентам, придбати собі вел!

- Ви користувалися велосипедом як по-стійним засобом пересування. Чому Ви об-рали саме його?

- Ще під час навчання в КПІ ми з од-ногрупниками регулярно їздили на пари велом. До того ж постійно влаштовували собі вилазки, коли до пар, коли після, коли під час. Звісно ми його обрали за зручність

і доступність; тим паче уже з 17 років мати свій власний транспортний засіб, у той час як більшість розводить соплі з приводу крутих тачок і апгрейдів – хіба це не круто?!

- У чому, на Вашу думку переваги, а в чому недоліки користування? Напри-клад, чи не заважає відсутність велосипед-них доріжок?

- Основна перевага - у місті велосипед за швидкістю можна порівняти з марш-руткою (це десь 25-27 км/год), а якщо врахувати ще й затори - то це виходить найшвидший транспорт. Крім того, там де не можна на ньому проїхати - можна «взяти на горба» і пронести. Звичайно з нашими дорогами і водіями авто - це небезпечний вид транспорту.Не думаю, що якісь велодоріжки чи вдосконалені правила змінять становище на краще. Почати потрібно, перш за все, із себе.

- Чи реально взагалі звичайному сту-дентові зі стипендії назбирати на такий велосипед, з яким, так би мовити, було не соромно «вийти в люди»? Наскільки він до-рогий в обслуговуванні?

- По-перше, мені дуже шкода того лінивого студента, який живе лише на стипендію. По-друге,є декілька варіантів. Можна зібрати непоганий вел із б/в залі-зяк, що обійдеться десь у 300 баксів – це такий собі бюджетний варіант. Якщо ж хочете гори, пригоди, походи, стрімкий і невимушений рух - тоді розраховуйте викласти 700-1000 у.е. за потужний і на-дійний апарат. Взагалі на ремонт і про-

філактику за рік витрачається приблизно 20-30 % вартості вела.

- Підсумовуючи сказане,чим для Вас, власне, є велосипед?

- Для мене це не просто забавка, за-сіб пересування чи спосіб виділитись. Це інший світ, засіб самовираження, життя, в якому я можу бути таким, яким захочу, і робити те, що не виходить у повсяк-денні. Я буду їздити на велі доти, доки зможу ходити.

Отож, хоч дійсно здається, що на сьо-годні велосипед і не є надто популярним – усе це наші кляті стереотипи. У Європі, наприклад, досить звичним і логічним буде ситуація, коли на офіційну зустріч кілька професорів приїде на велосипедах. А молодь давно віддала перевагу саме велу, адже це швидко, зручно і, порівняно з авто, досить дешево.

Додаткова інформаціНа території КПІ діє велоклуб

«Veloks» , членами якого є більше, ніж 2300 студентів та викладачів.

Його учасники постійно орга-нізовують захоплюючі походи, випробовують власні сили на

змаганнях, навчають і діляться досвідом. До того ж саме «Veloks»

відстоює права велосипедистів КПІ, намагаючись створити

умови, які будуть задовольняти і стимулювати користування цим

чудовим видом транспорту.

Дрижак Настя



13ВІЛЬНИЙ ЧАС

Кіно у КПІ - бути! Коли саме зародився

кінематограф? 28 грудня 1895 року, коли на паризькому бульварі Капуцинів був влаштований перший публічний кіносеанс. Завдяки апарату, сконструйованому братами Люмьєр, люди вперше побачили рухому фотографію, що стрімко летіла на них з екрану.

Кіно, як технічний винахід, уві-йшло у життя людства лише наприкін-ці дев‘ятнадцятого століття. Та вже про-тягом трьох десятиліть після свого дня народження, воно встигло стати великим мистецтвом, зайня-ти у свідомості людей рівно-правне місце поряд із іншими музами: літературою, теа-тром, музикою, живописом, скульптурою - що існували тисячоліттями!

У нашій країні кіно люблять усі. Від нього у зна-чній мірі залежить і виховання людини. Воно справляє не-абиякий вплив на усі сторони нашого життя, а особливо на молодь.

В Київському Національ-ному технічному університеті навчається близько 30 тисяч студентів. Недивно, що серед них є багато шанувальників одного з найсучасніших видів мистецтв.

Виникло запитання: чому б не об’єднатися?

На початку 2004 року у студента фізико-математичного факультету, Станіс-лава Данилишина, дозріла думка створити університетський Кіноклуб.

Стан українського кінопрокату і тоді уже був плачевним. Він був перенасичений іноземним «одноразовим» продуктом, що лише «із попкорном покатить». На тлі цього масового ентертейменту, було важко знайти альтернативу.Ситуацію частково рятували інші столичні кіно-клуби та молодіжні фестивалі (зокрема Кіноклуб Києво-Могилянської академії, МКФ «Молодість»).

Проте ініціатива наших студентів не була підтримана одразу. Запитується : ну

для чого ТЕХНІЧНОМУ університетові мистецький клуб?

Проте темна смуга тягнулася недовго. Кіноклуб КПІ був офіційно затверджений у річному навчальному плані університету, коли управлінські лави перейшли до рук небайдужих людей.

Перші офіційні покази розпочалися уже восени 2006 року роботами Ларса фон Трі-єра («Ідіоти» 1998 р., «Танцююча в темряві» 2000р.) Бернардо Бертолуччі («Мрійники»

2003 р.), Віма Вендерса («Готель на мільйон доларів» 2000 р.).

В програмі Кіноклубу можна виділити 3 основні напрямки: класичний, фестиваль-ний та національний. Звичайно, цей поділ умовний: є багато робіт, які важко віднести до певної категорії. Але щиро хочеться, щоб вони з’являлись надалі, і в Україні також...

Щодо класики, то до цієї ланки від-носиться найбільший пласт світового надбання. Тому, відповідно, велика увага

приділяється перегляду класичнх робіт. Зокрема було продемонстровано багато робіт часів німого кінематографу (Дзиґа Вертов , Сєргій Ейзенштейн, Девід Гріф-фіт, Чарлі Чаплін та ін).

До національної категорії потрапля-ють картини, які безпосередньо пов’язані з Україною («Людина з кіноапаратом» 1929 р., «Земля» 1930 р., «Тіні забутих предків» 1964 р., «Вавілон ХХ» 1979 р., «Білий птах з чорною ознакою« 1970 р. та і н . ) Та на жаль, наша кіноіндустрія

і досі перебуває у занедбанному стані. Але все ж з’являються авторські короткометражні

роботи, що потрапляють в програму показів. Таке кіно викликає неабиякий інтерес у глядачів.

Кіноклуб – не ко-мерційний проект. Тому надзвичайно важливою

є підтримка Націо-нального порталу Кі-ноколо, та Наукового

товариства студентів та аспірантів НТУУ «КПІ». Тісно співпрацює

він і з міжнародним фестивалем Wiz-Art.

Зараз у Кіно-клубі «КПІ» прохо-

дять покази класичних документальних робіт.

Заплановані покази но-вих короткометражних та

анімаційних українських фільмів, авторських робіт

із різних міжнародних кіно-фестивалів останніх років.

Усі фільми - це стрічки з гли-боким контекстом, стрічки, що від-

кривають нам очі та дають змогу по-дивитися з іншої точки зору на звичні, буденні речі. У них підіймаються питан-ня геноциду та расової нетерпимості, патріотизму та моралі, гендерних від-носин та внутрішнього «я». Це ті теми, які були, є і будуть актуальними для нас і нікого не залишать байдужим.

Коли: покази проходять щопоне-ділка о 18.30

Де: мала зала НТУУ «КПІ»Вхід вільний.

АнАстАсія тихА



14 ВІЛЬНИЙ ЧАС

Коли мрії стають дійсністюВи творча

особистість, у вас зашкалює рівень уяви, чешуться руки писати? Мрієте знищити перстень Саурона, зійтися у сутичці з Волдемортом, очолити армію клонів? Чи може вам більше до душі бути крутим мафіозі, безкомпромісним поліцейським або кровожерливим вампіром? Із форумними рольовими іграми ваші мрії стануть реальністю.

Побачивши словоспо-лучення «рольові і гри», уявили щось вульгарне? Одразу мушу засмутити – ця розповідь не має багато спільного із сексуальними розвагами. Але заждіть пе-регортати сторінку – мож-ливо в кінці ви будете вдяч-ні автору.

Що це таке і з чим його їдять?

Йдеться про ігри пере-важно розважального призна-чення, в яких учасник обирає якусь певну роль і в уявній ситуації діє згідно цій ролі. Сам процес полягає у моде-люванні гравцями певної си-туації. Учасникам форумних рольових ігор достатньо мати лише комп’ютер, Інтернет та фантазію.

Ігровий процес

Форумні рольові ігри, ще їх називають форумками, ро-льовками – це ігри, що відбу-ваються на інтернет-форумах.

Як, правило, кожна тема форуму позначає певну місце-вість (будівлю, приміщення), де й проходить гра. Учасники, об’єднані єдиною сюжетною лінією, всередині локації по черзі пишуть повідомлення, що містять опис дій, реплік і думок персонажа, відіграючи певну сцену за сюжетом, або

на власний розсуд. Потріб-но зазначити, що дії героя описуються від третього об-личчя. Процес гри контр-олюється адміністрацією та модераторами.

Як почати грати?

Якщо вас зацікавив запро-понований сюжет, ви створю-єте аккаунт під іменем персо-нажа. Пишете і викладаєте на суд адміністрації анкету. Тут ви описуєте стать, вік, расу, характер, зовнішність, навички персонажа тощо. Після при-йняття анкети, ознайомлюєте-ся із сюжетом, шукаєте в ньому місце герою і вперед!

Переваги:

Форумні ігри дозволяють знайти однодумців.

Форумки дають змогу лю-дям, що важко висловлюють свої думки вголос, але легко виражають їх на папері.

Недоліки:

Це потребує часу, інколи по кілька годин на читання і написання нових постів.

Гравці мають тенденцію переходити у стан застою, че-рез що часто лишаються неза-вершеними.

Тематика

Існують тисячі тем за мотивами фільмів, книг,

комп’ютерних ігор. Ознайо-митися з цими рейтингами і дізнатися більше про ФРПГ можна за цими посиланнями: http://top.roleplay.ru/, http://rolki.ru/, http://ru.rpg.wikia.com/wiki/. Або погуглити.

Мабуть кожний хотів перевтілитись у зовсім іншу людину, щоб можна було дати волю словам і почуттям. Те-пер, з форумними рольовими іграми більше немає нічого неможливого.

Антон Чернецький



15ВІЛЬНИЙ ЧАС

Юлія КолбасКо

«Метро 2033-2034. Виходу немає»

Друзям присвячується…

Цього разу я хочу зверну-ти вашу увагу на серію книг російського письменника-фантаста Дмитра Глуховсько-го. Не нову, але, на жаль, не дуже відому українському ч и т а ч е в і . Р о м а-ни «Метро 2033», «Метро 2034» та серія «Світ Метро 2033» - це поста-покаліптика, яка, на мою думку, спо-добається не лише п р и х и л ь н и к а м жанру. Хоча «спо-добається» це не зовсім те слово. Річ у тім, що «фантас-тичне» у романах лише те, що дія відбувається після атаки атомними

бомбами найбільших міст світу. І це одна з причин, чому книга там глибоко про-низує свідомість. Так, війни ще не були. Але існує ядерна зброя, існує московський

метрополітен, найбільше бомбосховище у сві-ті, і, зрештою, на кожній станції метро існують г е р м е т и ч н і ворота. У сво-їх книгах через шість хвилин після сигналу «атом» Дмитро Глуховський закриє їх, роз-діливши на «…світ мертвих і світ живих», «…тільки не зрозуміло, кому більше по-щастило». Автор майстерно передає атмосферу, змушу-ючи вас сонячного літнього дня наживо відчути протяги темних тунелів. Жителі Метро 2033/34 намагаються вижити у новому світі, який не знає сонячного світла, з недовірою дивляться у завтра і неодно-

разово звертаються до післявчора, нама-

гаючись зрозу-міти, коли ж було вине-сено вирок л ю д с ь к і й

ц и в і л і з а ц і ї і чи не власни-

ми руками вони його підписали. Знаєте, це най-фантастичніше у цій книзі. Все, що там відбувається…насправді може статися завтра або через годину.

І наостанок невеличка порада: не читайте ці книги у метро. Я серйозно, краще не треба.

P.S. Я вже перевірила: герметичні ворота є і на стан-ціях Київського метрополіте-ну –все ОК.

Коли буденність вже на-крила сірою хмарою, втома переходить в апатію і все навколо дратує, врятувати можуть лише справжні друзі. Ні, не ті, яких в соціальній мережі може бути 124 або 360, а ті, яким ти відкриваєш свою душу.

Що може бути приєм-нішим за зустріч у дружній атмосфері?!

Мені неймовірно пощас-тило отримати запрошення на вечірку «Приватник у Анрі», яку влаштували у фотостудії «КОМА».

У житті часто бувають си-туації, коли хочеться зупинити мить. Це не завжди можли-во. Однак існують люди, для яких фотоапарат – не просто рівень науково-технічного

прогресу, це – їх органічне продовження.

Емоції, які неможливо пе-редати словами, невимовна ра-дість, усі стани людської душі передаються фотографії. Анрі Мосюковський – не просто фотограф, талановита людина. Для нього фотографія – це не захоплення і не робо-та. Це – мистецтво, стан душі. Анрі втілив у життя с в о ю з а п о -вітну мрію, заснувавши ф о т о с т у д і ю «КОМА».

Почесними гостями свята ста-ли хлопці з гурту Тартак. Роботу з цим колективом Анрі розпочав з того, що став час від часу ходити на їх концерти та фотографувати. Згодом музи-

кантам знадобилася допомога із додатковим обладнанням. Робота і задоволення стали приносити дійсну користь, а співпраця поступово пере-росла у більш дружні стосунки.

Як найліпше провести час з друзями? Зустрітись, по-говорити, випити чашечку

запашної кави чи при-ємного гарячого

чаю, смаку-вати р ізні с о л о д о щ і та слухати у л ю б л е -н у м у з и -

ку, співати разом пісні,

я к і н а в і ю ю т ь такі приємні спогади.

Атмосфера свята була над-звичайно затишною: червоні ароматизовані свічки, зруч-ні крісла, тепло і розуміння

у повітрі… Усе надихало на спілкування.

Анрі зібрав найближ-чих друзів не просто так. Річ у тім, що барабанщик гурту (за сумісництвом найкращий друг мсьє господаря студії) – Едуард Косорапов вирішив покинути Тартак. Це був, так би мовити, його прощальний концерт. Пісні обирали самі гості, через те, я впевнена, усі залишилися задоволені концертною програмою.

Визирнувши у віконце, можна було побачити, як тан-цює лютневий сніжок, а у при-міщенні студії танцювали аб-солютно щасливі люди.

Маючи і цінуючи справ-жніх друзів, які будь-якої миті прийдуть на допомогу, розді-лять усі страждання та раді-тимуть успіхам, зрозумієш, що світ не такий уже і поганий.

Іра Котляр

П оч е с н и м и гостями свята ста-

ли хлопці з гурту Тартак. Роботу з цим колективом Анрі розпочав з того, що став час від часу ходити

на їх концерти та фо-тографувати

Автор май-стерно передає ат-

мосферу, змушуючи вас сонячного літнього дня на-

живо відчути протяги темних тунелів



16

Если Вы украли предприятие и тикать, то никакой охраны труда тут уже не надо. Демчук

Таке враження, що ви з нічного клубу прийшли на пари! Киричок Т.Ю.

Я вам не швидка допомога, щоб через 15 хвилин на електронну скриньку відповідати! Демчук

Немає статей – немає магістратури. Демчук

Це не я винен! Це винен хто? Правильно, калькулятор. Демчук

- Хлопці, сядьте на першу парту, зробіть приємно викладачеві!

- Це покарання?- Для вас буде не покаранням,

а мотивацією. Зеленська

Відповідно, на цій оптимістичній ноті… ми продовжуємо нашу пару! Котляревський

Это не группа, это Comedy Club ходячий! Ковальский

От буде тобі 40 років – зуби повилітають, волосся повилітає – і все! Живеш собі такий «красавчік».. Зеленська

Сучасна ринкова економіка не дозволяє такого щастя.. Котляревський

- Ви в якому класі?- В третьому! Сірик

Обычно, на полиграфии умненькие дети. Демчук

Кто додумался курточку на микроскоп повесить? Гуменюк

Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть i н ф о р м а ц i ї , р о з м i щ е н о ї у номерi, несе автор. Редакцiя може не подiляти думку автора. Передруки дозволяються лише за згодою редакцiї та з посиланням на джерело. Газета розповсюджується безкоштовно.

Головний редактор:Олександра СервецькаВипусковий редактор:

Тетяна ГребенiкТехнiчний редактор:

Максим СiрикРедактори вiддiлiв цього номеру:Олена Костенко,

Вірця Гнатюк, Юлія КолбаскоАвтори цього номеру:

Оля Будько, Вероніка Сектим, Віктор Медвідь,

Ірина Котляр, Чернецький Антон, Настя Дрижак,

Настя Тиха, Таня Гребенік, Сервецька Олександра, Ірина Дякова, Ася Рябошапка, Юля Колбаско, Таня Бондаренко,

Євгенія БондаренкоЛітературні редактори:

Катерина Василенкова, Олеся Оноко, Тетяна Кротевич

Художнiй редактор:Олена Фещенко

Фотографи:Євгенія Бондаренко

Дизайнер: Ксенія Поліщук

Верстка:Ольга Клименко,

Єлизавета ЯковлєваВідпов. за розповсюдження:

Олена Костенко

Юлія Стельмах

З викладачів по нитці

«Полiграф»№6 (58) листопад 2010

З а с н о в н и к i в и д а в е ц ь Видавничо-полiграфiчний i н с т и т у т Н Т У У « К П I »Свiдоцтво про реєстрацiю

Кi № 427 вiд 27.12.1999 р.

Надруковано: Видавничий комплекс редакцiї газети

«Вiстi...», м. Бровари, вул. Красовського, 16

Замовлення №7-16Наклад 2000 пр.

© ВПI НТУУ «КПI», 2010Адреса редакцiї:

Київ-56, вул. Янгеля, 1/37E-mail: [email protected]


ВІЛЬНИЙ ЧАС А

нА

стА

сія

Шеп

ельо

вА

Documents

"Poligraf" (#61|2011) march