ПРОЛЕТАРІ ВСІХ KPAlH, ЄДНАRТІ!СНІ

СТЯХА ~О BEUb РІк 8ИдаІІІІ8 ХІХ

56 (1349) ЧЕТВЕР

У Союзі Радянських Соціалістичних Республік право громадян на матеріальне забезпечення в старості, при втраті працездатності і в разі хвороби є одним із завоювань Вмикої Жовтневої соціаліс­тичноі револю1~ії і закріплене Конституцією СРСР.

Орган Броварського районного комітету КомуністичноІ

партП УкраІни та раАонноІ Ради депутатів трудящих

10 ТРАВИН

1956 р.

Пенсійне забезпечення гарантуєтьеа створеним в СРСР соціа­лістичним ладому в умовах якого назавжди знищені експ.'Іуатація людини людиною, безробіття і невпевненість трудящих у завтраш­ньому дні. Пенсійне забезпеченна в Радянській державі здійснюється повністю за рахунок державних і громадських коштів.

. . КнІвськоІ обо~асті

ЦІна 15 коn.

У спіхи в розвитку соціа.'Іістнчного господарства, досягпуті раднвсьввм народом під керівництвом Комуністичної партії Радни­еького Союзу, дають тепер змоІ'У здій: снити дальше поліпшення справи пенсійвого забезпечення.

У Раді Міністрів Союзу РСР Рада Міністрів Союзу РСР розглянула пит:ш

ня про державні пенсії і приІЇняда рішення вне;_~­

'ІИ на затвердження сесії Верховної Ради Союз:~· РСР проект 3акону про державні пенсії.

У проекті Закону про державні пенсії гово­риться, що успіхи в ро8витку соціалістичноІ'•) t ·сспо,,арства, досягнуті радянським народо:.І

під керівництвом Комуністичної партії РадюІ­ського Союзу, дають тепер змогу здійсни·ш даль­ше поліпшення справи пенсійного забезпеченнн.

У проекті вказується, 'що державні пенсії призначаються по старості, по інваліднос1•і і в разі втрати годувальника.

Пенсії не підлягають оподаткуванню. Право на пенсію по старості мають робітНІІ­

ки і службовці : чодовіки-по досягненні 60 ро­ків і при стажі роботи не менш як 25 років;

жінки-по досягненні 55 років і при стажі \JОботи не менш як 20 років.

Проект Закону передбачає ряд піJІЬгових умои, нри яких робі1'НИКИ і службовці мають право на пенсію по старості .

Пенсії по старості призначаються в таких роамірах:

ПенсІи в процентаr. JІ.О заробітку

МІсячний

заробіток

в карбованцах

Робітникам І служ­бовцsм, крім тих, що працюва.11и на

ПіАземних роботах, на роботах з wкіJІ.-лttвими умовами

прао.І І в гарячих цехах

До 350 (ВКЛЮ'NІО) від 350 до 500

100 85 75 65 55 50

нід 500 до 600 від 600 до 800 від 800 до 1 ООО від 1 ООО і вище

Робітникам І служ­бовцам, wo nрацю­вали на підземних роботах. на робо· тах з шкідливими умовами праці

І в гарвчих цехах

100 90 80 70 60 55

Мінімальний розмір пенсії по старості вста­новлюється 300 карбованців на місяць, максн­мальний-1200 карбованців на місяць.

У проекті Закону перелічується ряд поло­жень, при яких до пенсій по старості встанов­люються відповідні надбавки .

Право на пенсію по інвалідності мають робіr­ники і службовці в разі настання інвалідності,

тобто постіііної або тривалої втрати працез)(ат­ності. . .

Пенсії робітникам і службовцям по інвалід· ності внаслідок трудового каліцтва або профе­сійного захворювання призначаються в таких роз~tірах:

а) інвадідам І груни-100 процентів з за­робітку до 500 карбованців на місяць і, зверх того, 10 процентів з решти заробітку;

б) інвалідам li групи-90 процентів :1 за­)Jобітку до 450 карбованців на місяць і, зверх того, 1 О процентів з решти заробітку.

в) інвалідам ІІІ групи-65 процентів з з .t­рс·бітку 400 карбованців на місяць і, зверх того, 1 О процентів з решти заробітку.

Робітникам і службовцям, зайнятим на під­аемних роботах, на роботах з шкідливими умов.l­ми праці і в гарячих цехах , пенсії по інвалід­ності внаслідок· трудового каліцтва або щ>ОФе­сійного захворювання призначаються в підЬ\'(1-вих розмірах.

У проекті Зак,ону передбачаються також ро.І­

міри пенсій: робітникам і службовцям по інваді'· пості внаслідок загального захворювання. До ненсін по інвалідності при певних умовах, пер~­;tічених у проекті :!акону, встановлюються над­

fіавки.

Інвадідам-чоловікам старшим за 60 років і жінкам старшим за 55 років пенсії по інвалі:~­ності призначаються довічно .

Право на пенсію в разі втрати годувальник:t м&.ють непрацездатні члени сім'ї померлого PCJ • бітника, службовця або пенсіонера, які були на ііого утриманні. В проекті Закону вказується, хто з ч.'іенів сім'ї і при яких умовах має право

на одержання пенсії.

В проекті Закону детально викладені под:І­ження, що визначають пенсійне забезпеченн1 військовосдужбовців та їх сімей.

Передбачається також обчислення пенсій і порядок введення в дію цього Закону.

Цей Закон, говориться в проекті, вводиться D дію з 1 жовтня 1956 року .

(ТАРС).

-------~ * ... ----~--Спорудження в КиєвІ пам'ятника вотнам Радянської АрмІї,

що попягпи у ВеликІй ВІтчизнянІй вІйнІ Рада Міністрів Української РСР і ЦК ІШ

України прийняли постанову про спорудженні! в Києві пам'ятника воїнам Радянської Армії, Щ•) полягли в боротьбі за незалежність соціалістич­ної Батьківщини під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років .

Пам'ятник намі'fено спорудити на схилах

Дніпра в районі колишнього Аносівсьsого парку,

J\кому буде присвоєно найменування «Парк віч­

ної слави воїнам Великої Вітчизняної війни;>.

Затверджені завдання па виготовлення про­екту пам'ятника. У відповідності з ними голон­ною спорудою «Парку вічної слави воїнам ВеЛІІ­мі Вітчизняної війни» повинен бути монумені·, а також могила Невідо~tоrо сощата .

Монумент являтиме обеліск, композиційно

Іюв'язаний з сюжетною скульптурною групою.

В ньому будуть відображені ідеї визвольної мі­сії Радянської Армії і вічної слави воїнам, я~і полягли у Велик.ій Вітчизняній війні. Для сп•>­рудження монумента намічено використати міс-цеві матеріали.

'У nроекті nap&y передбачається споруджен­ня невеликої площі біля монумента АЛЯ урочие­•t•ого вшановування і для церемоній поклаАенюІ піиків. До території парку будуть вuючені еуміжиі дніпровські схили, які намічається до­датsово озеленити. На центральній площі і ьздовж головних алей парку будуть розміщ~ні могили видатних воїнів, похованих у районі Ас­кольдової хогили та в інших місцях Києва. Пе­редба•Іено освітити і радіофікувати територію «ІІар&у вічної слави воїнам Ведикої Вітчизня-НОЇ ВіЙНИ».

(РАТАУ),. --------~ * ... _______ _

На будівництві Ондеької ГЕС На десятки кідометрів розки ·

нулись Аідьниці найбільшої в Карело-Фінській РСР будови-

Ондеької ГЕС . Ко.'!ектив дільни. · І(і, якою керує молодий спеціа­

ліст т. Климушкін, з випереджеп··

ням графіка споруджує земляну

~греблю на ріці Сеrежі. З трьох­

сот тисяч кубометрів землі n гребдю засипано 190 тисяч к)·б•І··

метрів. Почато укдадання бетону

у водоскид. У вересні ріка бу,(·~

перекрита, і почнеться запuв­

нення Сегозерського водоймищі! .

Будівники вирішили всі чоти­

ри агрегати станції загальною

потужністю 80 тисяч кіловат

здати в експлуатацію до 5 груд­ня цього року.

(ТАРС).

100 тисяч тонн нафти nонад nлан

Ініціатори всесоюзного змага••­ня-нафтовики Башкирії зобо­в'язалися достроково виконати

річний п.1ан видобутку пального і дати додатково 200 тисяч тонн цієї продукції.

Підприємства об'єднання «Ваш· нафта» видобули соту тисячу

тонн наф'І'И понад завдання, д1-

стро&ово ВИ!t()Навши своє півріч-не зобов'язання. (ТАРС).

Колгоспна промисловість будівельних матеріалів

Ведике господарське і кудь­турно-побутове будівництво пр(І·

надиться в ко.1rоспах У країни. В цьому році намічено витратИІ'и на ці цілі б,1изько 6 мільярдів карбованців. ЗдійснююЧ'И рішення партії і уряду, сі.'Іьгоспарті.'rі респ)'бліки вишукують і вико­ристоnують місцеві резерви, СТВІ)­

рюють свою промисловість буді· ведьних матеріалів.

У Яворівському районі Львів­ської об.11асті підприємства, Щ•І ввійшли до створеного тут між­колгоспного будівельного трес'Гу, виготовлятимуть залізобетонні конструкції, черепицю, шифер і столярні вироби. Вже в цьому ро­ці самої тідьки цементно-піщаної черепиці і шлако-цементного ши­феру буде випущено близько мі­.'Іьйона штук. В розпорядженіІЯ тресту колгоспи внесли більш лк півмільПона карбованців, виділи­ди для постіііної роботи на під­приємствах 150 чоловік.

І Міжколгоспні підприємства ПІ) виробництву будматеріалів на Піt-

йових началах вже діють у По·r· тавській об;Іасті. В Кременчу­цькому районі 1 О колгоспів зони Потоцької МТС спільно збудува­ли цегельний завод. Тут всі тр•;­домісткі роб(Уfи механізовано. В цьому році зашrановано випали­

ти 2 мільйони штук цегди. Та­киіі же завод введено в дію n Реше1 и.1івському раііоні. В Ста­лінській обдасті працюють кар'·;­

ри по видобутку піску і каменю , підприємства нн випуску цегли,

шиферу, черепиці, вапна. Для задоводепня зростаю•Інх

потреб в будівельних матеріала~; створено міжколгоспні організа · ції в ряді районів Чсркаськоі, Тернопільської, Хмельницької т:L інших обдастей республіки.

На Україні вже працюютr.

більш як 100 великих міжкол­госпних цегельних, черепичних,

вапняних і шиферних підпри­ємств, полігонів по виробництву збірного зал.ізобетону, багато ка­

~!'яних і грані'і'НИХ кар'єрів.

(РАТАУ).

В Криму завершено сівбу ярих культур Колгоспи і радгоспи Криму за- ням. 50 процентів ярих посіяно

вершили сівбу зернових, бобових. вузькорядНИ)[ способо~І. Зараз олшних культур і кукурудзи. розгортається садіння тютюну, Весь ярий К.ТІИН засіяно по зяб~· овочів, ефіро-олійних культур . сортовим і протрі.Іменим насіи- (РАТАУ).

СІваJІка дпа квадратно· гніздової сівби На кіровоградському заводі

«Червона Зірка>> сконструйовапоІ нову сівалку ддя сівби кукуруд­зи і соняшника квадратно-гніа­довюt: способом. Машина устат&о­вана автоматом, я&Ий заглиблю.> і піднімає сошники, що набагато полегшує працю причіплювачів.

Механізовано також переНf~­сення дрІУГу. Внесено ряд удоско­налень в конструкцію висівних апаратів, що дадо ~могу усунутк

потребу в наборі дисків задеж:tJ від розміру каліброваного ш-

сіння. (РАТАУ).

Нові сільськогосподарські журнали Вийшли в світ перші номери

нопих науково-виробничих жур­налів «Картофель», «Сахарна•l свекла», «Лен и конопля». Вони призначені для ширgкого код:І

читачів і особливо для агрономів, го:rів к.олгоспів, бригадирів, ПРІl ­цівників МТС, радгоспів і науко­во-досдідних закладів. На сторін-

------~

ках журналів широко висвітдю­ватимуться досягнення агроно­

мічної науки і практики. Спеці­альні розділи присвячені зару­біжиому досвіду.

Журнади <1 Сахарная еве кл а'> і «Лен И КОНОП.ТІЯ» ВИХОДИТИМУТЬ

що~Іісиця, журнал «Картофе.'!ь»-· один раз на диа місяці.

~------

Київська область. Димерське училище механізац11 сІльського господарства .N'~ І Головного Управління трудових резервів готу.:: спеціалістів для машинно·тракторних станцій. За З роки училище підготувало понад 1500 М,ехаиізатор" . Зараз тут навчається 330 чоловік.

На знімку: практичні заняття біля кукурудзяного ком· байна «КУ -2:.. Справа-м~йстер виробинчоrо навчання училища П. В. ДобриІвечір.

(Преск.'Ііше РАТАУ}. Фото 1(. Шамшина.

2

ВЕЛИКА ПЕРЕМОГА РАДЯНСЬКОГО НАРОДУ

9 травня радянськиіі: нароі(,

усе прогресивне людство відзна· чили День Пере~оги. Одина;(­цять років тому Радянський СІІ­юз здобув всесвітньоісторичну перемогу у віііні з гітлерівською Німеччиною. Тим смшм наш на­род відстояв завоювання Велико­го Жовтня, а народи Європи були врятовані ві;І. фашистського по­

неволення.

Велика Вітчизняна війна з наиошьшою силою підтверди;І<t вказівку великого Леніна про те , що «ніколи не переможуть тoru

народу, в якому робітники і с ~­ляни в більшості своііі пізна.1и, відчули і побачили, що вони ві;~;­стоюють свою Радянську владу­владу трудящих » . (Тв . , т. 29, стор. 281).

Радянськиіі народ і його ЗброН­ні Сили на заклик Ко~уністичноі партії з вели•Іезною самовідда­ністю стали на захист своєї СІ)­ціалістичної Батьківщини . Opr·:~· нізаторська робота нашої парrії на фронті і в тю1у буда вирі· шальним фактнром успішної мо­білізації n<o,ix матеріадьних і ду­ховних си.'І народу на розгрJ~І

фашистського агресора.

Партія направяда в діючу ар­мію і флот своїх кращих синіfІ , які цементували частини і піJІ.­роздіди, зміцнювали бойовий дух воїнів. Комуністи були організа­торами партизакської боротьби n тилу ворога.

Керовані КоьІуністиЧ'ною пар­тією, робітничий клас, кодгоспне селянс1· во, інтелігенція, перебо­рююЧи величезні труднощі, про­явили надзвичайний трудовий героїзм, забезпечуючи армію і флот усім необхідним для перr.­

моги над ворогом.

У результаті трудових і рат­

них подвигів найширших М:\~

трудящих радянська земля була очищtна від гітлерівських загарб­ників і фашистська Німеччин:! бозастережно капітулювала.

Перемога над фашистськими

агресорами була здобута завдя;си могутності радянського держав­

ного і суспільного ладу, мора.'Іь­

но-політичній єдності і дружбі

народів нашої країни, організую­чій і спрямовуючій діяльності Комуністичної паr,тії .

Лобідоносно закінЧ'ивши війну, радянський народ за короткиіі

строк задікував рани, заподіяні війною, далеко позаду задишив ті еконо~і·rні руuежі, на яки .\ війна перервада його мирну

працю.

Нова ве.1ична програма .кому­ністичного будівництва намічена в історичних рішеннях ХХ з'їзду КПРС. НатхнениИ цими рішеннн · ми, радянський народ бореться за дальше піднесення економіки і культури . Зайнятий мирною твор­

чою працею, він не забуває Щ)~ те, що в сві1• і є ще реакційні, антинародні сили, які намагають­ся розв'язати нову війну.

В цих у~Іовах трудящі Радян­ського Союзу не можуть забува ·· ти уроків історії. І далі зміцню­вати оборонну МОГ}'Тність соці<t­лісти•шої '-ержави, гарантуваТіІ її безпек}·-таке завдання П>­

ставив ХХ з'їзд КПРС.

ВИХ()Д.я<Іи з ленікського прин­ципу мирного співіснування всі .'< країн незалежно від їх політич­ного устрою, Радянська держаrа послідовно прово~ить політику миру і · співробітництва народів. .Нскравим виявом цієї політики є візит дРужби М. О. Булганіна і М. С . Хрущова в Англію. Відві· дання цієї країни радянськими керівниками і проведені пере­говори з державними діячами Ан­t•дії сприятимуть дальшому ос ·

дабленню напруженості в :міжна­родних відносинах, зміцненню миру між народами.

Віддаючи свої сили справі пі.І\­несення всіх галузей иароJІ.ИОІ'О господарства, трудящі РадянсьІtо· го Союзу неухильно зміцнюють табір миру, демократії і соці•.І.­лізму, дружбу і співробітництво з народами всіх країн.

Збройні Сили СРСР пильно

охороняють мирну творчу працю

радянських людей, які йдуть ni.~ керівництвом Комуністичної пар· тії по ленінському шляху впе­ред, до комунізму.

С. Петров.

Розповідає мати І.

Зростила Вітчизна, як пісня в боях,

Коли народилася: ти, доню моя .

Ти радість у нашу сім'ю принесла.

Здавалось, навколо співала весна, ·

І сонце в кімнату зійшло з висоти,

Коли до нас вперше всміхнулася ти.

В руках тебе татко

До стелі nідніс І разом з тобою Сміявся до сліз . - Ми будемо, ТалоЧІtо, Радісно жить, Не знайдемо в щасті Кінця і межі, Бо шлях нам освітлюють 3орі Кремля. Шумить, розквітав Радянська земля.

11. Швидко навчилася

Бігати ти, З татком до школи

Могла вже дійти. Срібним дзвіноЧІtо:м, Мов спів солов'я,

Розносилась всюІи

Вже пісня твоя. Хоча й не було ще Там виразних СJІів, Наш татко відразу Уі зрозумів. Зумів підібрати

Хороші слова І весело разем

З тобою співав. ІІІ.

Та ось, наче грім, ПронеСJІось навgруги: - Наш спок.іі поруmuи З.Jri ворвп:. На захист Ві,.изни Шжиося нарц. UUJnoв і &аІП татко Боротись на фронт.

Не IIOZJia жо віsу Забути тоі uc, Коп він з тобою Востаннє прощавсь. Спершу· і с.tова Сказати не міг. Здалось, на хвилину

На місці ~астиг. І згодом тихенько,

Немов сам собі, Промовив, вдивляючись

В оІJІі тобі: - Прощай жорога, Н і,~;у на ві іву,

СТАХАНОВЕЦЬ Четвер, 10 травня 1956 року

В 8рвrа~І, вау oч:o~JOG офіцер авоасу

а о т о: учасник Велико 'і Вітчизняної війни Василь Сте­nанович Соррка, нині секретар партіІйноі організаціі гоголів · ського колгоспу «Червона Ук· раїна». Він надає активну до· помогу в роботі первинної організаціі ДТСААФ.

Фото М . Строя .

.~====• •·====~

В nервиниІІІ органІаацІвх АТСААФ

У лні пі)І.готов&и до Дня Пе­ремоги активізувади свою ро­

боту nервинні організації Доіі­ровільного товариства спри­яння армії, <tвіації І флотові. 611 колгоспників, робітників і службовців вступили до лав товариства. 317 членів ДТСААФ здали норми на зна­чок rno, підготовлено 426 інструкторів. У первинних організаціях

ДТСААФ при Броварській і Вобрицькій МТС 110 механі­заторів пройшли перепідготов­ку-у]{осконалиди свої знан­ня в авто-тракторній справі, стали мотоцикдістами . 36 чле­нів ДТСААФ закінчують &урси ш~ерів при райкомі товари­ства, незабаром стане шо­ферами група колгоспників гоголівської артілі «Червона Україна», мотоциклістами -група колгоспників сільгосп­артілі ім. Хрущова, с. Требу­хів. 3а новим nоложенням членам ДТСАА.Ф, які закінчи­ли курси по пі)І.готовці шофе­рів і мотоциклістів, будуть видані нагру.!;ні знаЧRи «Во­дій автомобіля» і «Водій мо­тоцикла».

Важко переоцінити, яке вели­ке значення для успішної діяЛІ.­ності артілі має добір, розстанов­

Коа і виховання кадрів . Це істи­на, в правильності якої щодня перекон)іЄ життя, і невипадково , видно, на засіданні правління в

нас не раз на цю т~му самі собоІf• зав'язуються хороші й потрібні розмови. Найчастіше у таких ви· падках згадується .бригада :М 2.

Чим же вона привертає ув:~­гу? Бригада М 2 має 400 гек ·t'і1-рів :1емлі, а працездатних ту t· Ті.1ЬКИ 34 ІWШ'ОСПНИКИ. Уже J

цього можна бачити, що )·мови роботи в брю·аді складнуваті.

Причому четверта частина оброб­люв<tних площ тут відводитьс;l під та.кі трудомісткі культури як кукурудза і картопля. Довгий ч.1с бригада завжди відстава.1а з усі­ма роботами.

І от у грудні минудого року

на чолі бригади М 2 було лос· та11,;1ено офіцера запасу Олексія Степановича дитовку. Мину,Іо кілька місяців, і справи в бриг~­ді змінилися, що; зрозуміло, всіх аацікавидо і порадувадо. Взимку і весною бригада вивезла в по~е 2000 тонн тнрфу, 900 тонн пе­регною, 280 тонн компосту. Де­хто може сказати, що нині, ко.ш добрива вивозяться машинами, то, може, не так<t вже й велик3 заслуга бригади в цій справі. Це не так. Адже підготовка на ван· таження і розвангаження добрив проводиться виключно її сидам:·;І .

Велику роль в налагодженні справ в бригаді відіграло зміц­нення данок. данкові стали най­б,шж•rими помічниками бригади­ра. Між .'Іанками ІЮ3t·орнудо:~:t

у ці дні соціаліс1·ичне змагання за успішне проведення посадки

картоnлі. Цими днЯ'Ми я був на урочищі

«Коло Другальовоі». Там кол­госпниці з бригади М 2 ГОТ!'­ють шющу під картопдю. Кожна ланка працює на своїіі: площі у повном~· складі. Розкидку міне­ральних добрив вони закінчи.ш за один день. Потім приступилн . ~о розтрушування перегною. Д.тя цього застосували тракторні

гноєрозкидачі . Порівняно з РУ'І· ним виконанням цієї роботи тут

с. 8.-Днмерка. Пам'ятник на могилі воїнів Радянської Армії, які полягли в боротьбі за незалежність соціалістичної Батьків · щиии під час Великої Вітчизняної війни. Фото М. Строя.

------------· * Можливо, не скоро Назад повернусь ... Рости ж, моя радість І гордість моя, А я не забуду Про тебе в боях . Сказавши слова ці, Відправився в похід, Відтоді минуло Багато вже літ. Хоч уже мая11ю

Була тоді ти , Але й над тобою Знущались кати . Бува.11о, що зграя

Фашистських базік Тобі дорікала: - Ду кляйн большевік. *) Але ти ніколи Не ки,~;алась в плаЧ', Хоч ІЦоб не казав Тоіі проклятий палач.

зменшується близько 40 процентів зат·рати праці. Колгоспницям ЛІt­шається тільки навантажити доіі­рив<і. Але і туr вони змагаютьсй. Спершу перед вела ланка Орини Ковшун . Колгоспниці з цієї лан · ки Ганна Ненько і Тетяна Геруе за день виробдяли по 2 труд<'· дві. Це заставило підтягнутись і ланку М 2, де ланковою У ляtІа Пономаренко. Колгоспниці поча­ли виходити ще раніше на роботу і працю·вати дружніше. Правда . була ТУТ ОДНа КОЛІ'ОСПНИЦЯ, ЯК~ ніяк не могда активізуватися і вийти в поде на роботу. Це -Христина Пономарен&о. Їй навіть не допомагали неодноразові нага­

дування ланкової. Тоді до Х. ПlJ­ноьІаренко звернувся бригадиr• . Він перекоюшво роз'яснив ііі:, і тепер вона щоднR ходить на ро­

боту.

Характерно і важливо, що ви­робничі успіхи бригади ідуть ру­

ка об руку з корінним поліпшен­ням агітаційно-масової роботи ее· ред колгоспників . В ланку регу­лярно щочетверга приходять агі-1·атори.

Про цей факт говори.ш не .ш­ше агітатори, а і колгоспники на бригадних зборах. До речі, R

бригаді М 2 пісдя того, як її ОЧ!J­лив т. Литовка 0., вже три раза скликалнея збори, чого раніше тут рок.ами не було.

На останніх зборах були обгІJ· ворені підсумки ходу змагання бригади :М 2 з третьою рільюІ­чою і городньою бригадами .

У Олексія Литовки є іще ба-. ГаТО ЧОМ}' ІІОВ•ІИ"ГИСЯ, ХОЧ Bill

зовсім недавно працює брига.щ­ром. Як колишній офіцер Радян­ської Армії, він справедливо ви­могдивий до &олгоспників брига­ди і ЧУЙНИЙ ДО НИХ. Це ШВИДКІ' йому дало змогу завоювати авто­ритет не лише в бригаді, а й u усьому колгоспі. І тому на парІ­зборах , що відбулися 27 квітня, комуністи колгоспної парторгані · зації дружно проголосували за те, щоб прийняти Олексія Литовку кандидатом в члени КПРС .

Г. Компанець, голова колгоспу.

Колгосп «Більшовик», с. Рудня.

lV. Нарешті збулося -Лунають слова: - Увага, увага! Говорить Москва. Віднині розбиті Загарбники злі. І мир довгожданний Настав на землі . 3аrоівши рани, Радянсьtшй народ Вітчизну підніс ]{о Ще ВИЩИХ BlfCOT.

І слава всім тим О, доню моя, Хто щастя відстояв В жорстоких боях. Пройшовши немало Воєнних доріг, Наш татко героИ:ськи На фронті поліг. Та рок.и прохщять,

Минуле в далі, І ми живемо На розквіr.11ій землі.

*** В останньому слові

Скажу я тобі : - Люби так Вітчизну, .Як татко любив .

М. Горбатенко, учитель

с. Зазим'я. *) МалиІі більш:>9ИК!

Четвер, 1 О травнн· 1956 року СТАХАНОВЕЦЬ з

Широким фронтом

Вздовж поля рухається агре­га'І'--'Грdктор « ДТ-54» в зчепі з «СКГ-4». За кермом машина Михайло Тепдюк, біля саджалки колгоспники Іван Романенко га Іван Хилько . Кожен чітко вик ,_ нує свої обов'я:~ки .

€ 9 гектарів, повідомив Михайло Теплюк своєму напарни­ку Іван}· Харечку, який заступаt на ні чпу зміну.

Теплюк і ХареЧ'Ко-майже Ok пакових літ, обидва , досвідч~ні механізатори, змагаються між со­бою, і один другому не поступа­

ється в роботі. Якщо Теплюк па ·садінні картоплі виконує змінні завдання на 110-120 процен­тів, то Харечко н нічну зміну виорює по 6,5-7 гектарів при нормі 6. І навпаки .

Польові роботи в арТІЛІ R~­дуться широким фронтом . Одно­часно з машинами садимо карто:l·

лю і нручпу. На І{ій роботі Щ•)­дня працює в середньому nu 145-150 колгоспників і ко.1-госпниць. Перед у змаганні веде друга рільнича брига,~~;а, якою керує Олексій Дяченко.

Крім ярих ранніх, к.олгоспник:І

у співдружності з механізаторами

посіяли 1 ОО гектарів кормовоrІ)

люпину на зерно, посцили ~5

гектарів картопді. М . ШевеnІt,

агроном .

Колгосп ім. Андрєєва, с. Богданівка.

з

· Одеська область. В колгоспі «Шлях до комунізму», Одесько· го району, сіють кукурудзу тільки квадратно-гніздовим способом каліброваним насінням «Вір-42» . У нинішньому році артіль засІє цією цінною культурою близько тисячі гектарів . Механізатор;: nершої Одеської МТС-брати Сапожникови : Ілля Васильович­тракторист та Іван Васильович-машиніст сівалки .=кг-б викону­ють свої змінні завдання на 125-130 процt>нтів при добрій якості ро_боти.

На з ні м ку: голова колгоспу «Шлях до комунізму» С. Д. Кочанов (злtва) і бригадир рільничої бригади А. І. Степаничен­ко перевіряють якість висіву насіння кукурудзи.

(Прескліше РАТАУ) . Фото Л. Подберезького .

-------· ·-------О етапнІ вlетl з колrоепlв

Honrocn ім. Стаnіна. Серед п'яти рільничих бригад перед в~­

де у змаганні друга компдексюt бригада, яку очодює Я. Кривець. Вона першою закінчила сівбу ранніх ярих, люпину на зерно. На 14,7 гектарах загиблої ози­мини площа переорана і буде по­сіяна ку&урудза.

1: Матвієнко. с. Калита .

дружності з траторною бригадою П. ЧередНН'rка сіють дюпин на зерно. Вже пuсіно 130 гект:t­рів , а всього буде цієї культури 300 гектарів, у тому чисді на зелений конвейєр та силос бли. зько 1 ОО гектарів .

с. Мокрець. А. Довrопоn.

*** Honrocп ім. Леніна. Садово-городня бригада заклала новиіі

* * * сад на 6 гектарах. Посаджені Ноягосп ім. БуАьонноrо . Одно- дворічні яблуні та груші пер~­

часно з сівбою зернових та садін- важно високоврожайних сортів. ням картоплі колгоспники у спів- с. ПлоСJ<е. І. ДрозА.

в Е д Е н н я про хІд польових робІт по колгоспах j)айону за станом на 6 травня 1966 року

(в процентах ~ п~ану)

ПосІяне:

Назви сіл і колгоспів

Русанів, ім. Сталіна 61,4 Кулаженці, сЗорн:. 52,6 Гоголів, сЧервона Україна» 48,7 Гоголів, ім. Молотова 46,1 Заворичі, ім . Кірова 45,0 Красилівка, ім. Жданова 42,5 Рудня, ім . Кагановича 41,4 Богданівка, ім. Андрєєва 40,7 В.-Димерка, ім. Леніна 38,5 В . -Димерка, ім . Кірова 38,3 Мокрець, ім . Будьониого 36,4 Требухів, ім. Хрущова 35,2 Семиполки, ім. Леніна 35,1 Бобрик, ім. Сталіна 34,1 Пухівка, ім. Ватутіна 33,3

77.1 66.8 53,4 65,5 36,7 56,7 54,5 35,5 48,0 51,1 44,1 49,7 45,3 37,7 44,5

48,6 21,5 21,3 15,4 30,6 29,8 7,7

32,8 23,1 11,3 29,5 10,0 5,3

25,3 10,2

о :с., ,._ - .. "о о .. t:o

48,9 22,3 17,7 21,0 27,:3 8,7

10,8 25,8 27,0 20,0 17,9 11,3 7,8

24,8 11,0

ПосІ 11 но:

Назвч сіл і колгоспів

Калита, ім. Сталіна 33,1 Світильне, ім. Маленкова 33,1 Княжичі, ім. Щорса 31,6 Жерпова, ім . Леніна 31,1 Рожни, «Більшовик» 30,2 В . -Димерка, ім. Димитрова 27,5 Плоске , ім. Леніна 27,4 8.-Димерка, ім. Шевченка 23,5 Літки, ім . Калініна 20,5 Зазим'я, сШлях Ілліча» 19,1 Погреби, ім. Кірова 14,7 Троєщина, ім . Ворошилова 3,8 По Бобрицькііі МТС 36,3 По Броварськііі МТС 34,2

ПО РАНОНУ 35,3

50,0 36,7 46,7 52,2 18,6 50,7 35,1 34,6 14,8 28,7 26,1

4,2 44,5 48,1 46,3

о .. s~ о

:с., .. _ ~~ - ..

'"'о о"" о.,

=~ t:o

15,2 14,\) 27,8 31,0

5,1 15,8 18,2 20,0 33,4 12,3

4,2 9,:3 20,0 20,0 10,6 9,8 26,3 15,3 11,6 5,5

4,6 2,1

24,5 22.1 13,8 13,2 19,4 17.6 . .

Всі трудиться, ик дружна сім'я Відколи я працюю дояркою .п;.

~Іолочно-товарній фермі, у нас

ще ніко,ш: не відчувалося такоt·І)

трудового .:апруження в бороть-

Сказавши про інших, скажу і за себе. Зобов'язалася надоїти по 2500 кілограмів молока від &орови . За такі показники бо­реться і Марія Біденко, з якою

бі за підвищення продуктивності змагаюся. Я надоїла по 1246, а тваринництва, як нині . Зобов'я- вона-по 1215 кілограмів. Mapi;l завшись одержати в біжучому дещо від~тала, але в неї таке госnодарському році по 2500 iti· прагнення, щоб випередити У лограмів модока від кожної ІИ- змаганні. З початку господар­рови , за 7 місяців надоїли 1092 ського року в тваринництві я кілограми, або на nоловину бізь- одержала понад 500 кідограмів

молока в порядку додаткової оп-ше, ніж за відповідний періо.'( ЮІнулого року. Свого слова дй-1'римаемо, бо попереду, як гом­рять, най~юлочнішиіі: літній пе­ріод.

Підвищення продуктивності ху­доби-результат того, що бідьш краще годуємо тварин, догляда.;­

~о їх, а головне-люди працю­

ють наполегливіше, як дружна сім'я . У нас зростаю1•ь лави пе­редовиr.ів. Майже непомітною P<L · ніше була Надія Гордієнко, а НІІ­ні про неї говорять, як про кра­щу доярку. Змагаючись з ГадІІ­ною Менжегою, вона зобов'язаласа надоїти по 3000 кілограмів мо­лока від корови , і вже має ПІJ­ловину цього. Мало поступаєтьс.:~ в роботі і Галина Менжеrа. Доб­ре також трудиться Галина Дя­ченко, яка надоїла від коЖН\)Ї корови по 1246 їtілограмів мо­. 1ока.

лати. Багато видано молока і ін­шим дояркам.

Раніше за мною було закріПJІІ\­

но 10 корів, а в зв'язку з пере­ходом на дворазове доїння зараз

доглядаю 13. По стільки ж мають всі доярки. Проте це ні на скільки не відбидося н~ роботі і продуктивності худоби,

бо тепер у нас на фермі запрова!І;­жено механізоване доїння і ав­тонапування. В раціон для кож­ної короnи входить: по 4 кіл.)~ грами консервоваІПІх качанів, ло 10 кілограмів жому, в достатку

сіЧ'&И і по 200 грамів дерті Ті\ стільки ж макухи на кожен літр мо,лока . Січку згодовуємо в сумі­ші з концентратами та іншиr.ш кормамй.

Г. Павnенко, доярка.

Колгосп ім. Жданова, с. Красилівка .

Контроль за витрачанням трудоднів

В колгоспі ім. Кірова скасова- В третій бригаді обліковець но ряд непотрібних посад, па- М. Карпець дописала двом код­силена відповідальність бригади- госпникам по 1 трудодню нібіІ рів за витрачанням трудоднів. за зважування зерна в млині, Рішенням загальних зборів зо- хоч ця робота входить в обов'я­бов'язано ревізійну комісію про- зок колгоспників, які перевозяrь водити в кінці кажиого місяця зерно. 3ви& визначати викона­перевірку нарахування трудо- ну роботу «на око» бригадщ1 днів. Залучені до цієї роботи і четвертої бригЗJ(и т. Онашко. Tart, деякі члени правління колгоспу. колгоспницям У. Драній та В результаті цього виявлені П . Мироненко, що працювали в

приписки трудоднів. Так, напрл- зимовий час на перелопачуванні землі не більше 4 годин і до то­

"лад, в бригаді ;м 2 з-за халат- го не виконали норми, бригадир нuеті бригадира В. Половка трьом записав кожній з них по півrо­колІ·оспюІкам будо нараховано ра трудодня .

13 75 трудодня ніби-то за пере- Факти ці були обговорені нз во;ку мінеральних добрив . Фак- засідан~і пр~вління. Приписані

_ трудодtІІ знятІ. На винних в роз-тично ІХ не возили, бо не бу.lо базарюванні трудоднів накладе-транспорту, а б~игад~р, давши І но стягнення. наряд, не переВІрив иого вико- n. Нузьменко.

нання. с. В.-Димерка.

•~•~~~~nьn-~~~

З досвідУ передовиків сільського господарства

КВАДРАТНО-ГНІ3ДОВЕ ЄТРІЧКОВЕ

САДІННЯ ПОМІДОРІВ Досвід передових колгоспів і

радгоспів країни показує, що

врожайність овочевих культуі),

в тому Ч1Іслі й помідорів, зале­жить головним чином ві,~~; сво.;­часного й доброякісного обробіт­ку грунту в міжряддях. Коли ця робота вчасно не провадиться, то

грунт вкривається к.оркою, дуже

випаровується волога, а сходи

заростають бур'янами. В резуль­таті різко знижується врожаіі­ність. Своєчасно ж оброби1·и грунт в міжрJЦJІ.Ях на . великих

площах можна тіJІьки при посічі овоче-вих культур квадратно -гніз-довим способом, я&ий дає змогу провадJ!:ТИ механізованиіі обробіТОК ПОСіВіВ У ПОЗАОВЖНЬОМу і поперечному напрамах.

Звичайно помідори садять ::tt схемою міжрядь 70Х70. У пів­

денних районах країни на зро ­

шуваних ділянках, особливо прл

садінні середніх і пізньо-стиr.11их сортів помідорів, ·ra&a ширвка

міжрядь є недостатньою, бо над­земна частина рослин швидко

змикається і обробляти посіви СТdЄ важко. Але якщо міжряддя зр~­

бити ширщи~ш. :roдL зменшуєтьея кілі.р;ість рослин на гектарі. А від цього теж зниЖується вро­жайність. Отже, треба матИ іншу схему садіння помідорів. ЦьоІ'J можна досягти, коли нарізаТJІ міжряддя, в яких проходять по­

ливні борозни, широкими, а су­сідні з ними, в яких немає п.:.­

ливних борозен, - вузькими. У вузьких міжряддях бадилдя зми­кається швидше, виходять стріч­ки . Звідси з'явилась назва нов:І­го, стрічкового способу садіння, при якому гнізда розміщуються по прямокутнику.

При такому способі садіння рослини помідорів розміщуютьсst

за схемою : 90Х5ОХ70 сантиме·r­рів. У міжрядді шириною 90 сан­тиметрів проходить поJІивна б·І­розна. Сусіднє міжря.ця, що має ширину 50 сантиметрів, · утворюв

стрічку . . В поперечному • . напря~і міжряддя:...;_70 сантиметрів.

Залежно від, &онІфетйих · умов господарства схеми садіння і сівби можуrь бути іншими, на­приклад, 85Х55Х70 сантимет­рів або 80Х6ОХ70 сантимет­рів. Але в усіх цих ёхемах шири­на двох сусідніх міжрядь дорів­нює 140 сантиметрам. Саме ВОН<} і забе;шечує прохід найбільш по­ширеного для обробітку овочевих кудьтур трактора «У-2». При таких схемах садіння П•J·

мідорів обробіток грунту в ши­ро.ких міжряддях вдається пр•І­

вести до п'яти раз, у стрічщі 2 рази і впоперек, як звичаЙНtІ, три рази і рпзмістити на тектарі 40,8 тисячі рослин . Це в два ра­зи змеНІІІує кількість поливних борозен, значно скорочує затр3-

ти праці і зменшує витрати води

на подивання. Квадратно-гніздо­ве стрічкове садіння помідорів дає також можливість механіау­вати збирання врожаю, застосо­вувати тракторні транспортери .

Перев~tга його полягає ще й у то­му, що при більш швидкому зми­&анні бадилля в стрічках менше нагрівається грунт, створюєтьсн кращий повітряІПІЙ режим, на;~-

земна частина рослин легше п~­

реносить високі денні теипера­

'І'УРИ.

У 1954 році Сімферопільськ:t к.ар'!·опляно-овочева дослідна стан­ція при такому способі са,~;іння одержала врожай на 34 процен-1'И вищий, ніж при садінні помі· дорів рядковим способом. У 195() році бригаАа тов. Верзіна в к.ол­госпі імені Чкалова, Джанкой­ського району, Кримської облас­ті, при квадратно-гніздовому стр і чковому рпзміщенні .~;вох гор ­шечків у гніз,~;і (з двома росли­нами в кожному) одержала вро­жай помідорів по 340 центиt.­рів з ге&тара, а при звичайно­му садінні з міжряддями 70Х70 сантиметрів-214 центнерів з гектара. У бригаді тов. Тарасом в колгоспі імені Ілліча того ж району при такому ж способі роа­міщення двох рослин у к.ожному

гнізді врожай ПІ)Мідорів стаиов1ш 2'60 центнерів, а при звичайно­му садінні за схемою 70Х70 сан­тиметрів-220 центнерів з ге~-

наріза·ги й о,цну у вузькому між­рядді (в стрі'І'Ці), виса;!,жуючн розсаду в обидва укоси борозни. Перевага розміщення борозен у вузьких міжряддях полягає н тому, що воно дає змогу маркіру­вати ділянку до нзрізування бо­розен тракторним маркером. В цьому разі сліди маркера зади­

шаються помітними і після на·· різування борозен.

Поперечна маркіровка кінним полозковим маркером по наріза­них nоливних борознах призВІ.J­дить до руйнування борозен j вн­магав на оправку їх до,~~;атк.ових: затрат праці. Головний недолії> так.оі марк.іровки полягає в то­му, що вона не забезпечує пря­молінійності маркерних ліній і є великою перешкодою до впрова~­

женпя квадратно-гнІздового са­діння помідорів.

Широке впровадження у в.r­робниЦ'rво нового способу садін­ня і сівби помідорів сприятим~ підвищенню врожайності і зни-женню затрат праці і .&оштів Н<~

тара. о,uницю сідьськогосподарськоі ПоJІИВні борозни при такому продукції.

розкіщенні рослив нарізуютьеJІ з Jtвox боків широкого міжрядя. A.Jre замість JtВOX борозен можна

А. Aranoe, кандидат сільськогосподар· ських наук.

4 СТАХАНОВЕЦЬ

11 БЕСІДИ НА ПРИРОдНИЧО·ІІ 1 НАУКОВІТЕМИ ПРОМІНЬ СВІТ ЛА-ВІСНИК ДАЛЕКИХ СВІТІВ Наукова робота астронома ба- piiiOfx ко.11ьорів ідуть кожний у мето~ вивчення світла~ак зва-

І'ато в чому відрізняється від ро- своєму напрямі і утворюють К•)- на фотометрія, тобто вимірюван­боти фізика, хіміка або геолога. льорову смужку-спектр. У ня кількості світда, що прихо­Хі~Іік, наприклад, досліджуючи спектроскопі· його можна спосТі)· дить до нас від різних небесних яку-небудь речовину, може по- рігати оком, а в спектрографі- тіл. Резу~ьтати таких ,І.осліджею. дрібнювати її, розчиняти, нагрі- сфотографувати. Таке ж явище маюrь величезне значення д;~и вати, ,т~іяти на неї кислотою і, роокладу світла на складові KoJ- вивчення природи небесних ті,І, тим сами~r змінюючи її стан, спо- льори ми часто спостерігаємо і в .в;ля визначення відстаней до зі­стерігати насдідки цих змін. природі у вигдяді райдуги. Рай- рок і з'ясування іх розмірів, при Астрономи не мають таких мож- дуга і є не що інше, як резу.'Іьтат спостереже.нні сонячних затем­дивостеіі, вони змушені вивчати заломдення сонячюtrо проміння в нень. Вивчення загадьноі яскра­небесні ті.1а на величезній від- краплиНІ< ах води. вості соняtmої корони необхіJ,не даді . Проте спектр далеко не завжди ддя з'ясування її маси і сере.1;-

Самі по собі небесні тіла н~- буває схожий на райдугу. Здебіль- ньої щільності. Під час затемнень доступні uчен()му. АJІе вони ви- шого епектри складаються з ок- провадяться також. спектральні промінюють різного роду елек- ремих світлих або темних ліній. фотІІме'Гричні спостереження не­тромаrнітні хвиді, які досягають Положення і чиело цих .1іній за- ба, які дають змогу судити ПJЮ Землі, і М()ЖУТІ• бути вияв.1ені і .'Іежать від природи і фізичного б)·дову земної атмосфери. досліджені спеціа:Іьними при.1а- стану б}·дь-як.ог() світного ті.'и. Фотоедектричні методи дос.1і :!­дами. До них належать невидю1с Отже, спектр цього тіла 6 немов женюr набирають все біJrьшог•І теп.1ове (інфрачервоне) і рьтра- би паспортом, за яким можн'l значення в астр()номії, витісняю­фіолетове проміння , видиме світ- вивчити його хімічний склад і · чи в ряді випадків фотографічні ло, радіохвиді, а також рентг~- фізичну природу. спостереження.

нівське і гашш-проміння, що вп- Для спектра.11ьних дос.1іджень Різні методи дослідження світ.1а ді.'Іяються при радіоактивному небесних тіл необхідно збират дають нам можливість прониf:а · розпаді. Нри цьому .шше видп- ти в таємниці будови Всееві r}·.

якнайбідьше. світла, що прИХІJ-ме світдо і рміохвилі досить доб· А~1е в наш час видиме світло вж~ ре проходять крізь атмосферу і д:ить до нас а Всесвіту. Це зав- не циниі-і вісник ,,алеких світі11. досягають поверхні 3еюrі. Особ- дання викон}'Є тмескоп-основ.. На основі розви'І'КУ радіотехніки, ливе значення в астрономії ма~; ниіі інетрумент астронома. На.1:- едектроніки та рЯ.\У інших від· дослідження світ.1()ВИХ хвиль. Пrю- більший те,1еекоп збирає в мілr,- ді.'Іів фізи&и а'явились цілкон міння світла, що приходить :! Іюві методи досдідження випр()мі-

йон р11з бі.'Іьше світ.ла, ніж зіниц .. І глибини Всесвіту, допомага~; вчс- нювань небесних тід. Так, на о> ним проникнути в таємниці при- дюдського ()Ка. нові застосування фотоеJІементіа роди, розпізнати природу небес- Протягом двохсот з дишком ро- і фотографії був створений новий них світид. Недаремно світ.rо ків телеекопі'І'Ні спостережении прилад - едектр()нно-оптнчний часто називають «вісником даде- небесних світил провадились :J перетворювач, що дозволяє спо­ких світів». допомогою ока. І тільки в мину- стерігати невидиме оком випро-

Одним 3 нанбільш поширених лому віці на зміну такик спос·rе- мінювання небесних тід. способів дослідження світ.'Іа в тм• реженням прийш.ІІа фотографія. До нових методів дослідженюt званий спектральний аналіз. Віа Широк.е і всебічне застосування небесних тіл належить і радіо­доп()магав астрономам вимірювати її в астроно~Іії має ряд переваг. астрономія, яка виросда за осТі:Ш­відстань до далеких небесних ті;t, Фотографування дає док}-иентадь- ні роки Е самостійну гадрь нау­вивЧ'ати температуру, хімічниіі не зображення небесних світид. .ки . В той •Іас як оптична астр!•­склад, закономірності руху І~их Ні знімки можна зберігати баl"іІ.- номія займається дос,лідженням світил і 'r. ін. то років. Фотографія дозволя~:: світда небесних тіл, радіоастро·

Світлові хвилі мають різну Фіксувати явища і процеси, які номія вивчає радіохвилі, що прv.-тривають дуже незначну частку од ь св1'тово о простору довжину. ПопадаюtfИ в око люди- х ят з r . секунди, діс-rавати зображення Всесвіт безконечний, так са~о

ни, та&а хвиля викликає відчут- сдабих зірок, яких не видно в т~-тя того або іншого кольору . Для лескоп при звичайних спостере- безконе'І'НИЙ і безмежний проце·~ розкладу світлового випроміню- женнях . З допо~Іогою· фо'l'Ографіі його наукового пізнання . Вся вання на ск11адові частини застG-

вивчаються положення і рух зі- історія астрон()мії та інших су-рок, спостерігаються метеори, до-

совуютьса спеціадьні прилади- сліджуються планети і Сонr~е, спектроскопи спектрографа. розв'язується більшість завдань

Промінь світда пропускають че- спек.тральноІ'О аналізу і т. д. рез вузьку щілину, а поті мі крізь Крім спек·градьного аналізу, в тригранну скляну призму. 3.t- астрономічних дослідженнях діс­ломлюючись призмою, промені тав велике поширення ще оди!f

міжних з нею наук, вся наукова

суспільна практика людини

підтверджують віроrі.І.ність нау­кових знань, справедливість на­ших уявлень про будову світу, який нас ()'rочує.

В. Комаров. -------~ . .,_ _____ _

За матеріалами стінних газет Безвідпов.ідальне

Злочинний вчинок ставлення

Четвер, 10 травня 1956 року

Федеративна Народна Республіка Югославія. В порту Спліт. (Прескліше РАТАУ). Фото А . Гусєва.

~ ~------------

Літній відпочинок трудящих Чехословаччини

~' чехосдовацьких здравниЦ!ІХ ві,~крився курортний сезон.

Чех()слова<Ічина багата чудови­ьш кпортюш, мальовничиюr

місцями для відпочинку труд!і­щих. В країні налічується понад тися•rу ліІ>уваJtьних джерел. Ряд 3 них маю·І·ь сві·rову популяр­ність. У цьому році тут провР­дуть СВ()Ю відПУСТКУ 630 ТИСЯ'!

робітниttів і •с.1уж.бовців. Баг;ио громад>tн Чехословаччини діку­ватиметься й відпоЧ"Иватиме в Радянському Союзі, у Німецькій Демократичній Республіці, в Угорщині, в По.'Іьщі, в Румунії та в інших країнах. Одночасно з цдх країн прибудуть курортни­ки в Чехословаччину.

(ТАРС).

Селянство Північної Кореї дістає допомогу від уряду КНДР

Уряд Корейської Народно-Демократичної Республіки подає седянам велику фінансову допо .. МОІ'У·

Завдяки цій допомозі сільсько­господарські ко()перативи і с~­днни-одноосібники н першому ьвартаді ц. р. ;нюг.ш придбаш

понад 20 тисяч голів тяглов,·!і худоби, а також велике Ч'ИСЛІі

Сі.'ІЬСЬКj)ГОСПОдарСЬКИХ знаряд •:.. Селяни збудували за цей пері:ц

3 допомогою державних кредитів

понад 3200 жидих будинків. (ТАРС).

--- ... ·~---­ЖитеJІІ ХІросІми nротестують nроти виnробувань США

ВОАНІВОЇ зброї Агентство Сіньхуа передає, що зброї на Тихому океані. Послап­

Рада боротьби міс'rа Хіросіми :~а заборону атоМН()Ї і водневої зброї надіслала президентові США Ей­зенхауеру протест проти випр;)­

бувань американської воднев~>і

ня містить вимогу зовсім припи­

нити дальші випробування вод­

невих бомб .

(ТАРС).

Солідарність англійських гірників З Лондона передають: в страіІ:- Незгоди виникли в зв'язку із

ку, що охопив 34 шахти Півден- звільненням ряду шахтарів, які ного Уельсу, бере участь кільк11 тисяч гірників. Страйк оголоси- скаржились на погані умови ли також гірни&И 14 шахт Дербі- праці. шіру. (ТАРС).

Ровкрвттв вмовв в ІордапІ'і

Серед ряду листів, що вміщені буди в щоденній стінній газеті колгосnу «Більшовик.», с. Рож­ни, від· 17 квітня, як.і розпові­дали про трудові подвиги брига~. ланок, про підготовку трудящих

села до першотравневих свят, ува­

гу читаЧ'ів привернула невелич­

ка замітка під заголовком «Н;~­гідний вчинок». Автор замітки з обурепняьІ розПовів, що Микола Карпенко так побив свою дружи­ну, що наступного дня чужі лю­ди відвезли її на колгоспній ма­шині до Броварської лікарні. За­мітка закін'ПІдась словами: «Не-

*** Певні, що «історія захворю­вання М.» незабаром бу,І.е в ру­ках слідчих органів, і Карпенко відповідатиме перед народним су­дом за свій: кримінальний: злочин. А1'Іе в даному разі нас цікавить другий бік справи: чому грома,,-

ВЕ:ОРУТ. Газета «Телеграф;> «У змові,-rовориться в пові­до кінця, наближаються екзам~- опубJtікувала повідомлення свого домленні,-взяли участь проі,r­ни, в житті школярів наступм Амманеького кореспондента, в періалістичні елементи і запек,ІІі

якому говориться, що прихиль-· прихильники багдадського паУ.­наіівідповіда.1ьніший період. А в нИ&И багдадського пакту підго- ту. Змову розкрито урядовими нашій сереJ.нНі шк.олі з 29 квіт- тували в Іорданії змову з метою властями. ti учасників арешто-. ня майже припинилось навчання, вчинити державний переворот . вано».

УЧ'бовий рік в школі пі){ходить

гідника. Карпенка треба притя:·­

нути до відповідальності».

бо ріка вийшла з берегів і зали­ськість такого передового села юt Рожни, зок.рема сільська Рада, ла центр села, а перевозку ДІ)

школи учнів ·га вчителів не ор-комсомольська організація, ЯК<L налічує понад 100 юнаків і дів­чат, тривалий час тільки спо­стеріга.'ІИ, обурювались, як п'я­ниця, хуліган Карпенко та йor•J мати Уляна Карпенко з дня в

ганізовано. Щодня зранку й .і(О

вечора блукають вони на пагорб­

ках, чекаючи човнів, але дарем­

ио-ними персвозять пасажирів

день знущалися над М., сиротою, з клунка~и.

якій ще і зараз не минуJІ'о 17 ро- Віммо пре це і голові сіль-

ків. ської Ради, і голові колгоспу, 'l'a Керівники громадськ.их opr.i-

заходів вони ніяких не вжива­лізацій седа намагаються пояс-mt:ти це ·rим, що, мовляв, пово.~- ють. Більше того, якщо на ПІJ-ження тієї Ч'И іншої людини у чатку поводі хоч одним колгосп­

побуті-справа приватна. Груба ним човном перевозили шкодя-

П'ять днів М. пролежала в лі­

карні. Її оточи.ш тут увагою і

піклуванням, аде виправити ЗЛt)·

чинний вчинок Миколи Карпенка

медицина була вже безсила. BiJ\ . помидка. Боротьба за здоровий рів,· то тепер іі того немає.

ударів носаками в живіт ваr1т- побут-справа всієї нашої гро-ність бу.тrа перервана на n'ятоМ}' мадськос·rі. Н. Сухорукоа.

· Нестача шкіл у Туреччині Газета «Сон хавадіс» повідом- кількості шкіл. Газета, зокре)!іt

ляє, що в Туреччині тепер Щ•)· підкресJІює, що в 16 тисяч ту-найменше 37 процентів д1теи шкільного віку не вчиться чер;)3 рецьких сід немає шкіл. відсутність в країні достатнмї (ТАРС).

----~·-4----

СаухаІтв по раАІО з10 по 12 травня бесіАИ І nеиції . JІекuія сЛені~-с~кі прн.'!uнпн бу. сільському господарстві~-11 траі5-

д~вництва партн 1 парпиного ке· ня о 18 годині по 11 програмі. р~вництва~-10 травня о 18 годн- Бесіда «Матеріальна зацікавле­НІ ЗО хвилин по станціях перШ,1Ї ність в піднесенні продуктивнос­програми . ті п~аці»-12 травня о 18 годині Лекція Всесоюзного товарист;Іа по 11 програмі .

для поширення політичних і нау- Бесіда сГоловне завдання в г:t­кових знань сП ро своєрідніс гь лузі сіль.ськоrо господарства»­форм переходу різних країн ;::о по станціях 11 програми. соціалізму~-11 травня о 19 годі!· ні 45 хвилин по 11 програмі . Редактор

Бесіда професора А. Петербур> П. Григоренко. с. Вигурівщина. ського «Радіоактивні ізотопи в місяці. С. ПОГРЕБІНСЬКИИ.

---------------------------------------------Адреса редакціі: с. Бровари, І(вівськоі області, вул. І(вівсьв:а, 1<6 138. ~-------------------------------------Броварська районна друкарик І(вівськоrо обласного управлінни культури. Зам. 1935-2600