Журнал "ЖКГ України", липень 2009

ЗМІСТ

3

№6 (19) ЛИПЕНЬСЕРПЕНЬ 2009

6

24

44

39

АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ’ЮЕнер гоз бе ре жен ню � постійну ува гу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6

ПОДІЇВладаКабмін уповноважив НКРЕ встановлювати граничні ціни на газ для теплокомуненерго . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .8Литвин пообіцяв мерам подолати вето Президента . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .9Позов для комунального підприємства коштуватиме 30 гривень . . . . . . . . . . . . . . . . . . .9В УкраїніЗ 1 січня 2010 року в Україні запроваджується мінімальна погодинна зарплата . . . . .10У регіонахУ Запоріжжі знайшли спосіб не підвищувати тариф на вивезення сміття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .11

СТРАТЕГІЯ РЕФОРМИФінансиБагатостраждальна реформа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12У Ялті 20 липня відбувся V Український муніципальний форум . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13Кращі практики Львів отримав від ЄБРР 38 мільйонів євро . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14Калуш отримає 74 млн грн кредиту від Світового банку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .15Запровадження енергозберігаючого обладнання в системі теплопостачання . . . . . . .16Реконструкція системи опалення в міській школі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .17Створення управляючих компаній � перші кроки у реформуванні ЖКГ . . . . . . . . . . . . . .18Абонентська служба � єдиний виконавець послуг зі збору та вивезення сміття . . . . . .19

ОФІЦІЙНОКонкурс Оголошення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯТехнології АСУ в коммунальном хозяйстве . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .22ОблікЛічильники тепла � сплачуєш за те, що споживаєш . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .23Геліосистеми Тепло для всех . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .24Альтернативна енергетика Тернистий шлях до сонячної незалежності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .26Солнце � наш лучший друг! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .31

4

ЗМІСТ

Передплатний індекс

99671 у ДП “Преса” www.jkg.com.ua

Журнал “Житлово�комунальне господарство України”видається з вересня 2007 року

Реєстраційне свідоцтво: №13089�1973Р від 07.09.2007Засновники:

Міністерство з питань житлово�комунальногогосподарства України

Видавництво “ТМА ”Трістан”

Видавець: “ТМА ”Трістан”вул. Борщагівська, 97б, м. Київ, Україна, 03056

тел./факс: (044) 496 91 43;(044) 332 74 33; (044) 407 62 87

e�mail: [email protected];[email protected]

РЕДАКЦІЯ

Головний редакторАлюшин Сергій Жанович

e�mail: [email protected]

Заступник головного редактораФедорченко Лариса Миколаївна


Відповідальний секретарПриходько Микола Вікторович


Відділ корпоративних відносинБачинська Наталія Миколаївна

тел./факс: (044) 496 91 43e�mail: [email protected]

Відділ передплатиТовстоліс Світлана Олександрівна

тел./факс: (044) 496 91 43

РекламаКорєєва Ольга Василівна


Дизайн та версткаНефедов Андрій Борисович


Віддруковано: Типографія “Крамар”, м. Київпр�т Московський, 16, оф. 512

Наклад 5000 прим.

Передплата на журнал триваєпостійно:

у редакції Видавництва “ТМА ”Трістан”вул. Борщагівська, 97б, м. Київ, Україна, 03056

тел./факс: (044) 496�91�43(044) 332�74�33(044) 407�62�87

e�mail: [email protected];[email protected]

При використанні матеріалів або передруку посилання на журнал обов’язкове. За достовірність інформації у рекламних матеріалах несе відповідальністьрекламодавець

Передплатний індекс99671

у ДП “Преса”

КОМУНАЛЬНА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКАТехнології Реконструкція малоефективних опалювальних котлів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .32Обладнання Блочная модульная котельная . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .34

ВОДОПОСТАЧАННЯСучасні технології Современные технологии кондиционирования воды для малых населенных пунктов . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .36Оксидантний газ � сучасний ефективний реагент нового покоління для знезаражування вод . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .38Генератор оксидантного газу "OXI�CM" . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .39Досвід регіонів Сумський "Міськводоканал" дивиться в майбутнє . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .40ЕнергозбереженняЕнергозбереження на очисних спорудах житлово�комунального господарства . . . . .43Огляд ринкуНастоящая труба . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .44

СТОЛИЦЯ ТарифиНаболіла пісня про ГОЛОВНЕ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .50Досвід управлінняПорядок у розрахунках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .54Ліфтове господарство: стан критичний . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .55Технології "Кордон" для сміття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .57Сміттєпереробка Безвідходна сміттєтехнологія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .59

ЖИТЛОВЕ ГОСПОДАРСТВОЕнергозбереження Скільки коштує тепла стіна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .62До верь те со хра не ние теп ла про фес си о на лам! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .63

НОРМАТИВНА БАЗА Документи Порядок проведення безоплатного капітального ремонту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .64

№6 (19) ЛИПЕНЬ�СЕРПЕНЬ

КОЛОНКА РЕДАКТОРА

5

У житті кож но го з нас має місце ру ти на, тоб то ми ко жен день по винні ви ко ну -ва ти пев ну постійну ро бо ту. Але, як казав барон Мюнгаузен, “у житті завжи ємісце для подвигу”, тобто кожен може стати героєм.

Як що ми нічо го не зміню ва ти ме мо в на шо му житті, воно перетвориться наболото. Коли нема свіжої ідеї, немає бажання бути не як всі, життя втрачає своїбарви і смак. Всесвіт не ви т ри мує будь�яко го за стою � він ви ма гає постійно го ру -ху і змін. І як що вчас но не змусити се бе постійно при вно си ти у своє жит тя щосьно ве, то мож на ста ти жер т вою змін зовнішніх.

Во ни й прий шли. Для Ук раїни це зміна цін на енер го носії. І відразу,автоматично, почалися проблеми практично у кожному підприємстві галузі, боце потягло за собою зростання собівартості всіх жит ло во�ко му нальних по слу г.

Ре дакція постійно публікує ма теріали, які при свя чені тим чи іншим керівни -кам підприємств, які на ма га ють ся зміни ти як своє жит тя, так і жит тя влас но гопідприємства. Во ни зав жди у по шу ках ціка вих ідей, енер го е фек тив них рішень.Во ни ре аль но зміню ють світ на кра ще.

У житті кож но го з нас є підприємницька скла до ва, ад же кож на лю ди на, ма ю -чи ба жан ня, мо же зав жди ро би ти кро ки для зміни жит тя на кра ще. Це і є твор чийпідхід до жит тя. Ад же важ ли во не ли ше при ду ма ти ку ди йти, а зро би ти ці кро ки,проаналізувати їх і сміливо кро ку ва ти далі. Сво бо ду має ли ше лю ди на, яка са мапіклується про своє жит тя. Як що про вас по чи на ють піклу ва ти ся "зго ри", то васпра гнуть зро би ти слаб ши ми і за леж ни ми. Са ме то му потрібно не че ка ти до кивам при не суть гроші, а ак тив но їх шу ка ти, еко но ми ти, за роб ля ти.

Влас не ка жу чи, са ме цю ідею ми хотіли б постійно втілю ва ти на сторінках на -шо го жур на лу з ва шою до по мо гою. Кро куй те сміливіше, шу кай те нові шля хи іділіться з колегами своїми досягненнями на сторінках нашого журналу!

Лариса ФедорченкоЗаступник головного редактора

ÿ‡ ÌÓ‚Ì≥ ˜ËÚ‡˜≥!

ЖИТЛОВО�КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ6

АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ'Ю

Ар сентію Андрійо ви чу, поділіться,будь�ла с ка, своїм досвідом з впро ва -джен ня но вих тех но логій на Ва шо мупідприємстві.

Впро ва джен ня но вих тех но логій на на -шо му підприємстві роз по ча ло ся з вве ден -ням у 2004 році в ек с плу а тацію пер шої вІва но�Франківській об ласті ко ге не раційноїус та нов ки на базі га зо порш не во го дви гу наG3516TA елек трич ною по тужністю 1 МВт(1,2 МВт теп ло вої по туж ності) в ко тельніпо вул. Федь ко ви ча, 91 А, яка за без пе чи лаціло до бо вим га ря чим во до по ста чан нямоб лас ну клінічну лікар ню та при леглі жит -лові бу дин ки, а та кож по кри ла влас но ви -роб ле ною елек трич ною енергією 20% за -галь но го об ся гу енер го по т реб підпри -ємства.

Да на ко ге не раційна ус та нов ка ста ла"пер шою ластівкою" в за про ва дженні еко -номічно вигідно го та енер го е фек тив но гоко ге не ра тив но го ви роб ниц тва елек трич -ної та теп ло вої енергії в західно му регіоніна шої дер жа ви. При знач них об ся гах спо -жи ван ня елек трич ної енергії підприєм -ством для ви роб ниц тва і транс пор ту ван нятеп ла до спо жи вачів, ця тех но логія най к ра -ще по ка за ла се бе як еко номічно ефек тив -на. Значні ко ш ти бу ло зе ко ном ле но за ра -ху нок різниці у вар тості за ку по ву ва ної тавлас но ви роб ле ної елек трич ної енергії.

За 2006 рік у двох ко тель нях, роз та шо -ва них по вул. Угорська, 6 А, та вул. Шев -чен ка, 34, бу ло заміне но мо раль но за -старілі та фізич но зно шені га зові кот лиНІІСТУ�5 з ре аль ним ККД на рівні 75%(про ти па с порт но го 86%) на нові стальніжа ро т рубні во догрійні кот ли ти пу КСВ ви -роб ниц тва місце во го підприємства � 63�гоко тель но�зва рю валь но го за во ду. Па с порт -ний ко ефіцієнт ко рис ної дії котлів КСВ ста -но вить 91%. Впро ва джен ня су час них кот -лів з більшим ККД да ло змо гу знач но ско -ро ти ти спо жи ван ня при род но го га зу приви роб ництві теп ло вої енергії на цих ко -тель нях.

Логічним кро ком у ході по даль шої ре -алізації про гра ми енер го е фек тив ності ста -ло впро ва джен ня ко ге не раційних ус та но -вок у 2008 році елек трич ною по тужністю 1,4 МВт (1,7 МВт теп ло вої по туж ності) на ба -зі га зо порш не во го дви гу на G3520B фірми"Caterpillar" в ко тельні по вул. Інду стріаль на,34, та в 2009 році елек трич ною по тужністю1 МВт (1,3 МВт теп ло вої по туж ності) на базідвох га зо порш не вих дви гунів ДвГА�500�1ук раїнської фірми АТВТ "Пер во майськди -зель маш" в ко тельні по вул. Си мо нен ка, 3.За про ва джен ня цієї ус та нов ки по вин но за -без пе чи ти на ше під приємство май же на100% елек трич ною енергією влас но го ви -роб ниц тва. Хотіло ся б підкрес ли ти, що

собівартість ви роб ле ної елек трич ної енергіїко ге не раційни ми ус та нов ка ми знач но ниж -ча від ціни, за якою підприємство за ку по вуєенергію у ВАТ "При кар пат тя об ле нер го". А це дає змо гу еко но ми ти на шо му підпри -ємству значні су ми за ра ху нок у різниці цінна елек трич ну енергію.

На сьо годні ко ге не раційни ми ус та нов -ка ми ви роб ле но 34,6 млн кВт·год. елек -трич ної енергії та 33120 Гкал теп ло воїенергії. Не обхідно відзна чи ти, що ця тех но -логія ши ро ко ви ко ри с то вується в євро -пейських країнах у ко му нальній теп ло е нер -ге тиці, а Ук раїна знач но відстає че рез бракфінан су ван ня робіт у цьо му на прямі. Еко -номічна ефек тивність за про ва джен ня ко ге -не рації до ве де на кілька річною ро бо тоюпер шої ус та нов ки.

На ступ ним ета пом впро ва джен ня но -вітніх тех но логій ста ло за сто су ван ня кот -лів, які пра цю ють на біопа ливі. Пер шою ко -тель ною, на якій вста но ви ли во догрійнийко тел по тужністю 250 кВт, що пра цює натирсі з де ре ви ни, ста ла ко тель ня у селіКрихівці Іва но�Франківської міської ра ди,яка за без пе чує теп ло по с та чан ням місце вусе ред ню шко лу. Цей про ект був пілот ним імав на меті до ве с ти еко номічну доціль -ність впро ва джен ня аль тер на тив них від -нов лю валь них видів па ли ва місце во го по -хо джен ня.

Енер гоз бе ре жен ню постійну ува гуЗа ро ки не за леж ності Ук раїни стан ко му наль ної теп ло е нер -

ге ти ки не за знав істот них змін і за ли шається не за довільним.Хронічне не дофінан су ван ня га лузі, знач не зро с тан ня за бор -

го ва ності спо жи вачів та різке підви щен ня цін на енер го носії вос танні ро ки, пра во ве не вре гу лю ван ня низ ки пи тань на рівнідер жа ви по ста ви ли теп ло по с та чальні підприємства ко му наль -ної га лузі в не кон ку рентні і не рин кові умо ви ро бо ти та спри -чинили вкрай скрут не еко номічне ста но ви ще. Іва но�Фран ківськдо сить три ва лий час ут ри му вав паль му пер шості з но вацій ужит ло во�ко му наль но му гос по дарстві. Зо к ре ма, міське "Теп ло -ко му не нер го" од ним із пер ших впро ва ди ло ко ге не ра ційні ус та -нов ки та кот ли на твер до му па ливі, що да ють змо гу знач но зде -ше ви ти вартість по слуг із теп ло за без пе чен ня. До скла ду ДМП"Іва но�Франківськтеп ло ко му не нер го" вхо дять 35 діючих ко те -лень по тужністю 590,5 Гкал/год., 34 цен т раль них теп ло вихпунк ти та 150,2 км магістраль них та роз подільчих теп ло вих ме -реж у дво т руб но му вимірі (107,4 км ме режі опа лен ня та 42,8 кмме режі га ря чо го во до по ста чан ня). Підпри ємство за без пе чуєтеп лом по над 2000 об'єктів, тоб то опа лює більш ніж 4 млн. м2

площі. Про за пла но вані по дальші шля хи роз вит ку ко му наль но -го підприємства ми дізна ва ли ся у йо го керівни ка Ар сентіяАндрійо ви ча Бла щу ка. А.А. Бла щу к, директор ДМП "Іва но�Франківськтеп ло ко му не нер го"


АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ'Ю

7

На ступ ним, більш по туж ним про ек томста ло впро ва джен ня двох во догрійнихкотлів су мар ною теп ло вою по тужністю 3,4 МВт в ко тельні по вул. Юності, 11. Та -кож тут ство ре но не обхідну інфра с т рук ту -ру для зберіган ня, подрібнен ня па ли ва таав то ма тич ної по дачі йо го в кот ли для спа -лю ван ня. Всі про це си ав то ма ти зо вані тапо тре бу ють мінімаль но го втру чан ня пер -со на лу. Си ро ви ною для за без пе чен ня цієїко тельні є відхо ди де ре во о б роб них під -приємств та санітар ної чист ки на са дженьміста та приміської те ри торії.

Чи спри я ли но вов ве ден ня стабілі -зації та рифів для кінце вих спо жи -вачів? Як що ні, то які при чи ни цьо муза ва жа ють?

У фак тич них ци ф рах для спо жи вачів нізмен шен ня, ні знач ної стабілізації та -рифів за теп ло ву енергію не пе ред ба -чається. Але це відбу вається че рез знач -не пос тійне зро с тан ня ціни на енер го -носії, зо к ре ма на при род ний газ. На сьо -годні ціна при род но го га зу для юри дич -них спо жи вачів до сяг ла ціни в євро -пейських дер жа вах.

Чи до по ма гає вве ден ня при ладівобліку на ла го джен ню до говірних відно -син зі спо жи ва ча ми?

Вве ден ня при ладів обліку, зо к ре малічиль ників на га ря чу во ду та лічиль никівтеп ло вої енергії, по кра щує ро бо ту зі спо -жи ва ча ми. Об'єктив не та до стовірне спо -жи ван ня за при ла да ми обліку знімає всіпи тан ня спо жи вачів що до до стовірностіпро ве ден ня на ра ху вань за спо житі по слу -ги, а та кож до по ма гає знач ною міроюприділи ти ува гу впро ва джен ню енер го -зберіга ю чих за ходів на підприємстві.

На Ва шу дум ку, скільки коштівпотрібно для то го, щоб підня ти си с те мутеп ло по с та чан ня у місті до рівня ста -більно го та рен та бель но го функціону -ван ня?

Цен т ралізо ва на си с те ма теп ло по с та -чан ня по тре бує знач них капіта ло в кла деньдля при ве ден ня її до су час но го технічно госта ну з впро ва джен ням новітньо го об лад -нан ня та тех но логій. За роз ра хун ка мипро ве де ни ми Агент ством з раціональ но гови ко ри с тан ня енергії та еко логії (Аре -на�ЕКО, м. Київ), для по вної ре кон струкціїси с те ми цен т ралізо ва но го теп ло по с та -чан ня міста Іва но�Франківська не обхідноблизь ко 500 млн грн.

Част ко во ми розв'язуємо проб ле мумо дернізації за ра ху нок за лу чен ня міжна -род них кре дитів. У червні відбу ло ся підпи -сан ня уго ди про грант між ко му наль ним

підприємством "Іва но�Франківськтеп ло -ко му не нер го" та ЄБРР. Підприємство от -ри має 11,7 млн євро кре ди ту ЄБРР. Окрімто го, Іва но�Франківськ ма ти ме 50 млншведських крон як гран тові ко ш ти.

Кре ди т бу де ви ко ри с таний для ре кон -струкції ко те лень, заміни ста рих котлів но -ви ми, які пра цю ва ти муть на біо масі, що по -зи тив но впли ва ти ме на еко ло гію. Ко ш ти ви -ко ри с то ву ва ти муть ся як для по кра щен няякості теп ло по с та чан ня, так і для роз роб -лен ня но вої си с те ми та рифів за теп ло.А швей царський грант зро бить по зи ку до -ступнішою для міста та на се лен ня, по лег -шить соціальні ас пек ти зміни та рифів.

Які са ме проб ле ми по тре бу ють пер -шо чер го во го розв'язан ня для ко му -наль них підприємств у взаєми нах зінши ми мо но поліста ми (об ле нер го,облга зом, інши ми)?

На сьо годні особ ли вих проб лем з ВАТ"Іва но�Франківськгаз" не ви ни кає. А отсто сов но ВАТ "При кар пат тя об ле нер го", тотут є ряд проб лем них пи тань. Для при кла -ду мож на взя ти хо ча б вста нов ле ний ни мита риф на пе ре да чу елек трич ної енергії. Вінвста нов люється їхньою фірмою, та нікимне кон т ро люється і, на на шу дум ку, яв ноза ви ще ний. Це ство рює умо ви, за якихвлас не ви роб ниц тво елек трич ної енергії тапе ре да ча її на інші об'єкти на шо го під -приємства є рин ко во не кон ку рент ною таніве лює знач ну еко номічну ви го ду ко ге не -рації. Мо но поліст з про да жу елек трич ноїенергії в на шо му регіоні � ВАТ "При кар пат -тя об ле нер го" � своїми діями за га няє в глу -хий кут підприємства, які на ма га ють сявпро ва ди ти су часні енер го е фек тивні тех -но логії.�

Внутрішній зал котельні на біопаливі в селі Крихівці

Когенераційна установка по вул. Симоненка, 3 (м. Івано�Франківськ)


ПОДІЇ Влада

ЖКГ отримає на реформування та розвиток 23 мільярди гривень

Пре зи дент Ук раїни Віктор Ющен копідпи сав За кон "Про вне сен ня змін до За -ко ну Ук раїни "Про За галь но дер жав ну про -гра му ре фор му ван ня і роз вит ку жит ло -во�ко му наль но го гос по дар ства на2004�2010 ро ки".

Відповідний за кон Вер хов на Ра даприй ня ла 11 черв ня. Він на би рає чин ностіз дня йо го опубліку ван ня, крім розділу VII"Фінан со ве за без пе чен ня" За галь но дер -

жав ної про гра ми ре фор му ван ня і роз вит кужит ло во�ко му наль но го гос по дар ства на2009�2014 ро ки, який на би рає чин ності з 1 січня 2010 ро ку.

Зо к ре ма, за кон пе ред ба чає фінан со веза без пе чен ня зав дань За галь но дер жав ноїпро гра ми ре фор му ван ня і роз вит ку ЖКГна 2009�2014 ро ки за ра ху нок коштів Дер -жав но го бюд же ту Ук раїни в розмірі близь -ко 23 млрд грн.

Так, на ре кон струкцію цен т ралізо ва нихси с тем во до по ста чан ня та во довідве ден -ня з ви ко ри с тан ням енер гоз беріга ю чихтех но логій бу де виділе но 1,4 млрд грн, на енер гоз бе ре жен ня, роз ви ток і ре кон -струкцію си с тем теп ло по с та чан ня � 2,8 млрд грн, на за без пе чен ня ос на щен няжит ло во го фон ду бу дин ко ви ми за со ба миобліку та ре гу лю ван ня спо жи ван ня во ди ітеп ло вої енергії � більш ніж 1 млрд грн, набла го устрій те ри торії рай он них центрів іма лих міст � 3,2 млрд грн.�

Житловий кодекспарламентарі розглянутьвосени

8 лип ня відбу ло ся засідан ня Коміте туВер хов ної Ра ди Ук раїни з пи тань архітек -ту ри, будівниц тва і ЖКГ, на яко му роз г ля -да ли ся пи тан ня за ко но п ро ек ту "Про вне -сен ня змін до ЗУ "Про ОСББ" (№ 4423),підго тов ле но го Ко аліцією гро мадськихор ганізацій на підтрим ку жит ло во�ко му -наль ної ре фор ми, а та кож суміжних за ко -но п ро ектів, які сто су ють ся ОСББ (про ектЖит ло во го ко дек су та про ект За ко ну"Про енер го е фек тивність будівель").

За ко но п ро ект № 4423 пред став ля лиав то ри Ю. Одар чен ко та В. Ба ра нов, а та -кож Міністр з пи тань ЖКГ Олексій Ку че -рен ко. Після три ва лої ди с кусії (про ти ви с -ту па ли на родні де пу та ти � ко лишні пред -став ни ки ко му наль них підпри ємств, якіроз по ря джа ли ся май ном) ав то рам вда -ло ся пе ре ко на ти членів Коміте ту в до -цільності за про по но ва них но вацій. Мі -ністр Олексій Ку че рен ко на го ло сив, щобез цьо го за ко ну про гра ма ре фор му ван -ня ЖКГ, не що дав но прий ня та, не бу де ре -алізо ва на (так са мо, як і без За ко ну проенер гоз бе ре жен ня, ад же ли ше ОСББ мо -жуть ви с ту па ти ефек тив ним за мов ни компо слуг з енер гоз бе ре жен ня в бу дин ку).

Комітет по го ди в ся розірва ти "за ча -ро ва не ко ло" не ефек тив них ЖЕКів та не -якісних по слуг і "вда ри ти по ньо му Да -мок ло вим ме чем". В ре зуль таті пред -став ни ки всіх де пу татських фракцій під -три ма ли за про по но вані зміни: обов'яз -ковість член ства в ОСББ, пе ре да ча зе -мель ної ділян ки ОСББ, спро щен ня про -це ду ри реєстрації ОСББ то що. У підсум -ку за ко но п ро ект бу ло од но го лос нопідтри ма но. Очікується, що го ло су ван няу Вер ховній Раді Ук раїни відбу деть ся уве ресні 2009 ро ку.

За ко но п ро ект "Про енер го е фек тив -ність будівель" Комітет вирішив до оп ра -цю ва ти, після чо го на пра ви ти на по втор -не пер ше чи тан ня, а до про ек ту Жит ло -во го ко дек су по вер ну ти ся після канікул іпо да ти йо го як кон солідо ва ний до ку -мент від Коміте ту.�

Кабмін уповноважив НКРЕ встановлювати граничні ціни на газдля теплокомуненерго

Кабінет Міністрів Ук раїни упов но ва живНаціональ ну комісію ре гу лю ван ня елек -тро е нер ге ти ки за по го джен ням з Міні -стер ством еко номіки та Міністер ством фі -нан сів вста нов лю ва ти гра ничні ціни напри род ний газ для підприємств, які ви -роб ля ють теп ло ву енергію. Про це йдеть -ся в по ста нові Кабміну від 8 лип ня 2009ро ку № 700.

Відповідні зміни уряд вніс до своєї по -ста но ви від 25 груд ня 1996 ро ку № 1548"Про вста нов лен ня по вно ва жень ор ганівви ко нав чої вла ди і ви ко нав чих ор ганівміських рад що до ре гу лю ван ня цін (та -рифів)".

Те пер НКРЕ, за по го джен ням з Міне ко -номіки і Мінфіном, вста нов лю ва ти ме гра -ничні рівні цін на при род ний газ длясуб'єктів гос по да рю ван ня, які ви роб ля ютьтеп ло ву енергію, зо к ре ма блоч них (мо -дуль них) ко тель них.

До цьо го НКРЕ, згідно з по ста но вою № 1548, вста нов лю ва ла гра ничні ціни нагаз для ус та нов і ор ганізацій, що фінан су -ють ся з дер жав но го і місце вих бюд жетів, ата кож гра ничні рівні цін на при род ний газдля про мис ло вих спо жи вачів та інших су -

б'єктів гос по да рю ван ня за по го джен ням зМіне ко номіки; та ри фи на транс пор ту ван нямагістраль ни ми тру бо п ро во да ми при род -но го га зу, наф ти, наф то п ро дуктів, аміаку іети ле но вих ре чо вин, що по став ля ють сяспо жи ва чам Ук раїни; та ри фи на за ка чу -ван ня, зберіган ня і відбір при род но го га зу;та ри фи на роз поділ при род но го га зу і йо гопо ста чан ня.

На га даємо, з груд ня 2008 ро ку гра нич -на ціна на газ для підприємств ко му наль -ної теп ло е нер ге ти ки ста но вить 872,78 грнза тис. куб. м (з ура ху ван ням ПДВ, цільо воїнад бав ки, та рифів на транс пор ту ван ня іпо ста чан ня, ви т рат на зберіган ня).�


ПОДІЇВлада

9

Позов для комунальногопідприємства коштуватиме30 гривень

По ста но вою від 8 лип ня 2009 р. № 693 Кабінет Міністрів Ук раїни ска -су вав по ста но ву від 14 квітня 2009 р. № 361. Зо к ре ма, виз на че но фіксо ва нийрозмір ви т рат з інфор маційно�технічно -го за без пе чен ня су до вих про цесів усумі 30 грн., що є більш спри ят ли вимдля під приємств жит ло во�ко му наль но гогос по дар ства.

На га даємо, по ста но вою Кабі не туМіністрів Ук раїни від 14.04.2009 № 361"Про вне сен ня змін до розмірів ви т рат зінфор маційно�технічно го за без пе чен нясу до вих про цесів, пов'яза них з роз г ля -дом цивільних та гос по дарських справ"бу ло збільше но роз міри ви т рат з інфор -маційно�технічно го за без пе чен ня су до -вих про цесів, пов'я за них з роз г ля домцивільних та гос по дарських справ, впорівнянні з 2005 ро ком, ко ли під при -ємства у цивільних спра вах май но во гоха рак те ру спла чу ва ли фіксо вані су миви т рат з інфор ма ційно�технічно го за -без пе чен ня су до вих про цесів у розмірі30 грн., а з 14.04.2009 су ма ви т рат зінфор маційно�технічно го за без пе чен нясу до вих про цесів об ра хо ву ва лась зафор му лою: Розмір = міні маль на з/п (625 грн.) х ко ефіцієнт (0,4) = 250 грн.

За зна че на су ма ви т рат з інфор ма -ційно�технічно го за без пе чен ня су до вихпро цесів була знач ним тя га рем для під -приємств жит ло во�ко му наль но го гос по -дар ства, фінан со вий стан яких є вкрайне за довільним.

У зв'яз ку з цим віднов ле но дію по -ста но ви Кабіне ту Міністрів Ук раїни від21 груд ня 2005 р. № 1258 у ре дакції, щодіяла на день на бран ня чин ності по ста -но вою № 361. �

Завдяки впровадженню теплових насосів гарячу воду і теплоотримають близько мільйона споживачів

Під егідою уря ду пла нується ре алізу ва -ти в Ук раїні по над 100 пілот них про ектів ізвпро ва джен ня теп ло вих на сосів вже най -ближ чим ча сом.

Зав дя ки цій тех но логії мож на бу де за -оща ди ти близь ко 700 млн ку бо метрів при -род но го га зу. На цьо му на го ло сив го ло ваНаціональ но го агент ства Ук раїни з пи таньефек тив но го ви ко ри с тан ня енер ге тич нихре сурсів (НАЕР) Сергій Єрмілов.

Як на го ло шується, фінан су ван ня про -ектів про во ди ти меть ся за схе мою "зе ле них"інве с тицій і кре ди ту ван ня в бан ках під дер -жавні га рантії. Нині три ває ро бо та над спро -щен ням про хо джен ня пев них етапів: НАЕРспільно з Агент ством еко логічних інве с тиційта де я ки ми упов но ва же ни ми бан ка ми роз -роб ляє ме ханізм фінан су ван ня ТЕО і про -ект них робіт пер шо чер го вих про ектів, а та -

кож умо ви кре ди ту ван ня прид бан ня об лад -нан ня і будівель но�мон таж них робіт.

Фінан су ван ня з бо ку дер жа ви здійсню -ва ти меть ся у виг ляді ско ро чен ня ви кидівCO2 в рам ках ви ко нан ня Кіотсько го про то -ко лу. За кожні 10 євро, виділені на ре -алізацію про ек ту, ор ганізаціям, що вста но -ви ли теп лові на со си, потрібно ско ро ти тиви ки ди CO2 на 1 тон ну. "Підприємства по -винні бу дуть ве с ти моніто ринг ви кидів ізвіту ва ти про їх ско ро чен ня", � ска зав го -ло ва НАЕР.

Дру ге дже ре ло фінан су ван ня � це кре -дитні ко ш ти, які за лу ча ти муть ся під дер -жавні га рантії в національні бан ки � "Ук р -ексімбанк" і "Ощад банк". За сло ва ми Сер -гія Єрміло ва, кре ди ти на да ва ти муть ся непід ко мерційний відсо ток, який на сьо годніся гає 25 %, а під пільго ву став ку.�

Асоціація містУк раїни та гро мад21 лип ня 2009 ро кузвер ну лась до усіхт е р и т о р і а л ь н и хгро мад, ор ганівмісце во го са мо в ря -

ду ван ня, політич них сил, пред став ле них впар ла менті, спря му ва ти свої зу сил ля на по -до лан ня пре зи дентсько го ве то та від кри тита ким чи ном шлях до про ве ден ня бюд жет -ної ре фор ми вже у 2010 році. "Це слід зро -би ти не гай но, оскільки будь�яке за тя гу ван -ня не до зво лить сфор му ва ти місцеві бюд -же ти 2010 ро ку на но вих прин ци пах, за кла -де них в За коні", � го во рить ся у звер ненні.

Для всіх зро зуміло, що руй нація місце -во го са мо в ря ду ван ня од но час но оз на чає іруй націю Дер жа ви в ціло му. То му 24 лип няпід стіна ми Вер хов ної Ра ди Ук раїни міськіго ло ви та де пу та ти місце вих рад ви ма га ливід на род них де пу татів по до лан ня ве тоПре зи ден та Ук раїни на но ву ре дакціюБюд жет но го ко дек су.

На га даємо, Пре зи дент Ук раїни, якийзгідно з Кон сти туцією Ук раїни має ви с ту -па ти га ран том кон сти туційно го пра ва те -ри торіаль них гро мад на місце ве са мо в ря -ду ван ня, 20 лип ня 2009 ро ку на клав ве тона За кон Ук раїни "Про вне сен ня змін доБюд жет но го ко дек су Ук раїни", який са ме

спря мо ва ний на зміцнен ня йо го фінан со -вих га рантій.

До учас ників мітин гу вий шли Го ло ваВер хов ної Ра ди Ук раїни Во ло ди мир Лит -вин, за ступ ник го ло ви де пу татської фракціївід Партії регіонів Олек сандр Єфре мов таго ло ва де пу татської фракції від БЮТ ІванКи ри лен ко. Во ло ди мир Лит вин повідо мивміським го ло вам та де пу та там місце вихрад, що но ва ре дакція ко дек су на 95 від -сотків відповідає по тре бам те ри торій. Далівін за зна чив, що сьо годні слід шу ка ти ком -промісне рішен ня, і на зустрічі де ле гаціїАМУ та голів двох провідних фракцій � відПартії регіонів та БЮТ � до ся гну та до мо -вле ність про на пра цю ван ня уточ нень доно во го Бюд жет но го ко дек су. Всі зійшли сяна то му, що вар то в 2010 році вста но ви типрямі бюд жетні відно си ни для 1200 місце -вих бюд жетів і далі ру ха ти ся по сту по во.

Ліде ри де пу татських фракцій за зна чи -ли, що во ни ро зуміють всю відпові даль ністьпе ред гро ма да ми за фор му ван ня бюд жетівна на ступ ний рік і пра цю ва ти муть в та ко муре жимі, щоб 1 ве рес ня, об'єднав ши зу сил -ля, мож на бу ло по до ла ти ве то Пре зи ден та.

Як за зна чив Во ло ди мир Лит вин, бу десфор мо ва на ро бо ча гру па з оп ра цю ван нязмін до Бюд жет но го ко дек су Ук раїни, доскла ду якої ввійдуть пред став ни ки АМУ,де пу татських фракцій та Мінфі ну. �

Литвин пообіцяв мерам подолати вето Президента


В УкраїніПОДІЇ

ЄБРР інвестує в Сумськийміськводоканал 10 млн євро

18 черв ня м. Су ми пре зен ту ва ло в Міні стер -стві з пи тань жит ло во�ко му наль но го гос по -дар ства Ук раїни два про ек ти, що сто су ють сяза лу чен ня інве с тицій у підви щен ня енер го е -фек тив ності місько го ву лич но го освіт лен ня,во до по ста чан ня і во довідве ден ня об лас но гоцен т ру. На разі на ад ре су мерії від провідно гобанкіра ЄБРР Гже го ша Гай ди на дійшов лист,в яко му йдеть ся про по пе реднє схва лен няпро ектів з підви щен ня ефек тив ності ро бо тиво до ка на лу та на го ло шується на не обхідно -сті здійснен ня Сумською міськ ра дою низ кипро це дур них мо ментів що до підго тов ки таре алізації про ек ту за уча с тю ЄБРР.

Пи тан ня кре ди ту для ре алізації про ек ту під -ви щен ня енер го е фек тив ності місько го ву -лич но го освітлен ня бу де виріше не пізніше,на го ло шується у листі па на Гай ди.�

У рам ках про ек ту "Ста лий місце вий роз ви -ток в Ук раїні", який фінан сується Євро пей -ським Со юзом, у Свер д ловську ре алізуєтьсяряд про грам, спря мо ва них на роз ви ток те -ри торії. Про це роз повів під час візи ту до Лу ганська Го ло ва Пред став ниц тва Євро -пейської Комісії в Ук раїні і Біло русії Жо зеМа ну ель Пінту Те шей ра.

Так, з ме тою мо дернізації ко му наль них під -приємств, вдо с ко на лен ня си с те ми уп рав лін -ня міськра ди і оп тимізації їх діяль ності в рам -ках про ек ту бу ли прид бані техніка та ус тат ку -ван ня на за галь ну су му 2 млн 90 тис. 659 євро.

Зо к ре ма, це техніка і ус тат ку ван ня для во до -ка на лу, для підприємства теп ло по с та чан ня,для зби ран ня, транс пор ту ван ня та розмі -щен ня на полігоні твер дих по бу то вих від -ходів, комп'юте ри для муніци паль них служб і ла бо ра тор не ус тат ку ван ня для міськоїсанітар но�епідеміологічної станції.

Більша ча с ти на цієї техніки та ус тат ку ван нявже пе ре да на місту і ви ко ри с то вується запри зна чен ням.

Та кож у рам ках цьо го про ек ту стар ту ва лапро гра ма з бюд же том у розмірі 9 млн євро,спря мо ва на на мо дернізацію муніци паль нихбудівель у Свер д ловську. Зо к ре ма, пла ну -ється мо дернізація 13 будівель ліка рень, 6 шкіл і 7 дит садків.�

Євросоюз виділив 9 млн грнЛуганській області

ООН надасть селам Донецької області 400 тисяч доларів

Про гра ма роз вит ку ООН (ПРООН) в Ук -раїні, До нецька облдер жадміністрація іДо нецька об лас на ра да підпи са ли три с то -рон ню уго ду про парт нер ство, в рам кахякої 8 рай онів До нецької об ласті от ри ма -ють ко ш ти на ре алізацію 40 про ектів гро -мад.

Очікується, що в рам ках про ек ту ПРООН"Місце вий роз ви ток, орієнто ва ний на гро -ма ду" бу де виділе но по над 400 тис. до ларів.Вартість ре алізації кож но го з 40 про ектівста но вить близь ко 20 тис. до ларів. 50 % цієїсу ми фінан су ва ти ме ПРООН, 45 % � об лас нара да і 5 % бу дуть профінан со вані за ра ху нокгро ма ди, де про ект бу де ре алізо ва ний.

Для участі в про екті бу ли відібрані 8 із17 рай онів До нецької об ласті. Ни ми ста лиАр темівський, Но во а зовський, Чер во но -армійський, Кон стантіновський, Тель ма -

нов ський, Ста ро бе шевський, Слов'ян -ський і До б ро польський рай о ни. Та кожвже виз на че но 40 сільрад, які візьмутьучасть у по дальшій ре алізації про ек ту.

За ступ ник го ло ви До нецької облра диВо ло ди мир Ішков по яс нив, що не всі гро -ма ди рай онів бу ли го тові до та кої ро бо ти,то му оби ра ли ся найбільш підго тов лені. Є про ек ти більш ви т ратні і во ни на прав -лені на ре с публіканський кон курс.�

На реалізацію проекту ТАСІS місто Ромни вже отримало 2,2 млн євро

Сум щи ну відвіда ли пред став ни ки про -ек ту TAСIS "Стабільний місце вий роз ви токв Ук раїні" для кон т ро лю за хо дом ре алі за -ції про ек ту "Стра тегічний план стабільно гороз вит ку м. Ром ни і Ро менсько го рай о ну".Цей про ект роз ра хо ва ний до 2010 ро ку.Пе ред ба че но, зо к ре ма, прид бан ня ус тат -ку ван ня і ма теріалів для во до по ста чан ня іво довідве ден ня, цен т раль но го теп ло по с та -

чан ня, по во джен ня з твер ди ми по бу то ви -ми відхо да ми.

Під час зустрічі із за ступ ни ком го ло виСумської ОДА Олек сан д ром Цу п ром ке -рівник про ек ту Бер нар Флорішер за зна -чив, що "у Ром нах є все не обхідне для то -го, щоб успішно ре алізу ва ти за пла но ва -не". Він та кож відзна чив знач ний вне сокмісце вої вла ди в ре алізацію про гра ми.

За галь на технічна до по мо га ЄС містуРом ни і Ро менсько му рай о ну ста но вить3,73 млн євро, з яких на сьо годні вже от ри -ма но ус тат ку ван ня і техніку на су му 2,2 млнєвро.

За сло ва ми ко ор ди на то ра про ек туСвітла ни Тим ши ної, з ре алізацією в містіпро гра ми TAСIS очікується підви щен няякості, до ступ ності і стабільності на дан няжиттєво важ ли вих по слуг.�

Вер хов на Ра да Ук раїни 25 черв ня 2009ро ку За ко ном №1574�VI вне сла зміни доКо дек су за конів про пра цю і статті 3 За ко -ну Ук раїни "Про оп ла ту праці", згідно з яки -ми в Ук раїні бу де за про ва дже на мінімаль -на по го дин на за робітна пла та.

Цим за ко ном та кож по ши рю ють ся нор -ми що до мінімаль ної місяч ної та по го дин -ної за робітної пла ти на фізич них осіб, які

ви ко ри с то ву ють пра цю най ма них робіт -ників (раніше ча с ти на чет вер та статті 3 За -ко ну Ук раїни "Про оп ла ту праці" по ши рю -ва ла ся на "підприємства всіх форм влас -ності і гос по да рю ван ня").

За кон на би рає чин ності з 1 січня 2010ро ку.

Публікації до ку мен та � га зе та "Го лосУк раїни" №132 від 18.07.2009.�

З 1 січня 2010 року в Україні запроваджується мінімальнапогодинна зарплата


ПОДІЇУ регіонах

11

Влада Тернополя боротиметься з перевитратамиелектроенергії

У Тер но полі пла ну ють впро ва ди ти про -гра му підви щен ня енер го е фек тив ності таенер гоз бе ре жен ня на 2010�2014 ро ки. Це,зо к ре ма, про ве ден ня енер го е фек тив ноїмо дернізації жит ло во�ко му наль ної інфра -с т рук ту ри, підви щен ня якості на дан ня ко -му наль них по слуг та змен шен ня їх собі -вар тості. Про це повідо ми ли в прес�службіТер нопільської міської ра ди.

У міськраді кон ста ту ють: ос новні при -чи ни пе ре ви т рат енергії � це відсутністькон т роль но�вимірю валь них при ладів, не -справність ав то ма ти ки, відсутність теп -лоізо ляційних тру бо п ро водів, не на леж нестав лен ня керівників підприємств допроб лем енер гоз бе ре жен ня то що.

Про гра ма пе ред ба чає здійснен ня низ -ки за ходів з підви щен ня енер го е фек тив -ності та енер гоз бе ре жен ня жит ло во�ко му -наль них підприємств. На при клад, ре кон -струкцію ко тельні по вул. Лесі Ук раїнки, 4,із заміною се ми існу ю чих котлів (вартістьроз роб ки впро ва джен ня � 14 300 тис. грн,вартість зе ко ном ле них енер го носіїв �422,7 тис. грн, еко номія при род но го га зу �484,4 тис. м куб.), заміну 12 фізич но зно -ше них та мо раль но за старілих на сосів КП

"Тер нопільво до ка нал" (вартість впро ва -джен ня � 1300 тис. грн, вартість зе ко ном -ле них енер го носіїв � 280 тис. грн, еко номіяелек тро е нергії � 400 тис. кВт).

Відповідні за хо ди сто су ва ти муть ся іліку валь но�профілак тич них, освітніх за -кладів, ус та нов куль ту ри міста. Зо к ре ма,пе ред ба че но заміну вікон на ме та лоп ла с -ти кові, теп ло т рас, вста нов лен ня ав то ном -но го опа лен ня, елек трич них бой лерів,елек тролічиль ників то що.

Фінан су ва ти муть про гра му за ра ху ноккоштів місько го, об лас но го та дер жав но гобюд жетів, місце вих по зик, за лу че нихміськ ра дою у бюд жет роз вит ку (ви пускоблігацій, ук ла ден ня кре дит них угод), у то -му числі на пільго вих умо вах.�

У Запоріжжі знайшли спосіб не підвищувати тариф на вивезення сміття

Ком пен су ва ти ви т ра ти, що збільши ли -ся, не за ра ху нок на се лен ня, а за ра ху нокпе ре роб ки твер дих по бу то вих відходів �та кий спосіб не підви щу ва ти та риф навивіз сміття знай шли у За поріжжі. За сло -ва ми ди рек то ра ТОВ "Ре мондіс�За по -ріжжя" Андрія Ко за ка, за вод із пе ре роб киТПВ за пра цює 30 лип ня.

Мер За поріжжя Євгеній Кар та шовосо би с то про кон т ро лю вав хід мон та жу ус -тат ку ван ня і об ла ш ту ван ня ду шо вих, роз -дя га лень та інших по бу то вих приміщеньдля 150 робітників, які пра цю ва ти муть нано во му міні�за воді у три зміни без ви -хідних.

Уже сьо годні на підприємстві роз по ча -ло ся нав чан ня май бутніх працівників сор -ту валь но го за во ду. По туж ності підприєм -ства роз ра хо вані на пе ре роб ку до 110 тис.тонн сміття на рік з 330�340 ти сяч тонн по -бу то вих та будівель них відходів, які що -річно по трап ля ють на полігон. Окупність

про ек ту за ле жа ти ме від то го, як за поріжцісор ту ва ти муть сміття.

Як роз повів Андрій Ко зак, ТОВ "Ре -мондіс�За поріжжя" пла нує об лад на ти ком -постні ями, де скла ду ва ти муть ли с тя і хар -чові відхо ди, не при датні для пе ре роб ки.Це дасть місту на ту ральні до бри ва без хіміїта до ба вок, які підуть на піджив лен няклумб і де рев. Та кож в пла нах � змон ту ва тиус та нов ку для от ри ман ня аль тер на тив нихвидів па ли ва: гілки, ди ва ни�ліжка, інші де -рев'яні ви ро би дро би ти муть і пре су ва ти -муть у бри ке ти. Один бри кет ва гою 1200 кгзмо же за про сто заміни ти тон ну вугілля.

"Ре мондіс�За поріжжя" � це спільне під -приємство на базі ко му наль но го підпри -ємства "Ко мун сан т ран се ко логія" і ко мер -ційної струк ту ри � німецької фірми "Ре -мондіс", пер шої в Європі і чет вер тої у світів своєму сег менті. Підприємство "Ре мон -діс�За поріжжя" ство ре не рік то му, 1 серп -ня 2008 ро ку.�

"ЛікоCхолдинг" інвестує 20C30 млн доларів у будівництво двохсміттєпереробних заводів у Київській області

Підприємство "Те ри торіаль не між -го с по дарське об'єднан ня "Ліко�хол динг"(Київ) має намір інве с ту ва ти 20�30 млндо ларів у будівниц тво двох сміттєпе ре -роб них за водів у Київській об ласті. Проце повідо мив пре зи дент ком панії ІгорЛи сов. За йо го інфор мацією, за во дипла нується по бу ду ва ти в селі Ве ликіДми т ро вичі (Обухівський рай он) і мікро -рай оні Троєщи на (Дес нянський рай онКиєва).

Ко жен із за водів роз ра хо ва ний напе ре роб ку 360 тис. тонн сміття на рік.Строк зве ден ня об'єкта � близь ко 12�14місяців. �

Лу ганська міська ра да виділи ла 14 млн грн на ре алізацію про гра ми ра -ціо наль но го і ефек тив но го ви ко ри с тан няенер го ре сурсів та впро ва джен ня енер -гоз беріга ю чих тех но логій у Лу ганську в2009�2010 ро ках.

Згідно з про гра мою пла ну ють сяліквідація 7 підваль них ко тель них ібудівниц тво на їхньо му місці но вих ко -тель них, ре кон струкція та мо дернізаціяісну ю чих ко тель них, заміна труб теп ло -вих ме реж на по пе ред ньоізо ль о ваніпіно поліуре та ном в поліети ле новій обо -лонці, що змен шить ви т ра ти теп ла в 2�3ра зи, так са мо, як і ви т ра ти на об слу го -ву ван ня теп ло вих ме реж, та на 80%змен шить уш ко джен ня теп ло ме реж. За -га лом для ре алізації цієї про гра ми не -обхідно 103 млн грн. �

Луганська міськрадавиділила 14 млн грн наенергозберігаючі технології


ФінансиСТРАТЕГІЯ РЕФОРМИ

На по чат ку лип ня Пре зи дент Ук раїниВіктор Ющен ко підпи сав прий ня ту 11 черв ня Вер хов ною Ра дою За галь но -дер жав ну про гра му ре фор му ван ня іроз вит ку ЖКГ Ук раїни на 2009�2014 ро -ки. Її роз роб ни ки спро бу ва ли в но во мудо ку менті за кла с ти са ме ком плек с нийпідхід до ре фор ми га лузі. Як що ме тапро гра ми в ціло му за ли шається май жебез змін � підви щен ня якості по слуг, якіна се лен ня от ри мує від місце вих ко му -наль них підприємств цен т ралізо ва но,та підви щен ня енер го е фек тив ності га -лузі, то у ча с тині фінан су ван ня знай де -но ком проміс між пред став ни ка ми вла -ди і опо зиції. До ку мент доопрацьованона ос нові за ко но п ро ектів, роз роб ле них,у свою чер гу, Партією регіонів і Каб -міном. До речі, са ме "регіона ли" на по -ляг ли, щоб у Про гра му бу ло за кла де нобюд жет не фінан су ван ня ре фор ми.

Бюд жет на підтрим ка га лузі

Згідно з до ку мен том у період 2010 -2014 років з бюд же ту пла нується виділи ти23,3 млрд грн. Зо к ре ма, на ре кон струкціюцен т ралізо ва них си с тем во до по ста чан ня іво довідве ден ня � 1,4 млрд грн, на енер -гоз бе ре жен ня і ре кон струкцію си с тем теп -ло по с та чан ня � 2,8 млрд грн, на ос на щен -ня жит ло во го фон ду бу дин ко ви ми при ла -да ми обліку спо жи ван ня во ди і теп ло воїенергії � 1 млрд грн, на бла го устрій те ри -торії рай центрів і ма лих міст � 3,1 млрд грн.На ка п ре монт і технічне пе ре ос на щен няжит ло вих бу динків пе ред ба че но 10,6 млрдгрн. Про те от ри ма ти їх змо жуть ли ше бу -дин ки, в яких ор ганізо ва не ОСББ, а ча с ти -ну ви т рат візьмуть на се бе меш канці.

Ко му нальні підприємства от ри ма тидер жав ну підтрим ку змо жуть ли ше за умо -ви співфінан су ван ня про ектів з бо ку місце -вих бюд жетів та при ват них інве с торів. Так,у 2010�2014 ро ках місце ва вла да Києва,Се ва с то по ля, Сімфе ро по ля і об лас нихцентрів по вин на за лу чи ти для ре алізаціїпро ектів не мен ше 70�100% коштів, виді -ле них з держ бю дже ту, міст ре с публікан -сько го і об лас но го зна чен ня � 40�70%,інших на се ле них пунктів � 10�20%. Ме та �мо ти ву ва ти місцеві ра ди та підприємства

га лузі ак тивніше шу ка ти аль тер на тивнідже ре ла фінан су ван ня, а не сподіва ти ся,як раніше, вик люч но на бюд жет.

Міністр з пи тань жит ло во�ко му наль но -го гос по дар ства Ук раїни Олексій Ку че рен -ко вва жає дов го очіку ва ним по зи ти вом те, що Вер хов на Ра да, про го ло су вав ши 11 черв ня 2009 ро ку 354 го ло са ми за За -галь но дер жав ну про гра му ре фор му ван ня іроз вит ку ЖКГ Ук раїни, фак тич но підтвер -ди ла вірність стра тегічно го кур су уря ду йМінЖКГ на ре фор му ван ня га лузі. "Дер жав -на бюд жет на та інве с тиційна підтрим кажит ло во�ко му наль но го гос по дар ства бу деспря мо ву ва ти ся в ті регіони, де до три му -ють ся ви мог за ко но дав ства у цій сфері", �на го ло сив Олексій Ку че рен ко на засіданніко легії Мінжитлокомунгоспу, яке відбулося16 липня.

Уряд і Вер хов на Ра да до сяг ли ком -промісу, ад же роз роб ни ки уря до во го про -ек ту про гра ми по го ди ли ся із за про по но -ва ною на род ни ми де пу та та ми ста рою на -звою про гра ми, виз на че ним розміром їїфінан су ван ня у 23 млрд грн, яке має роз -по ча ти ся з на ступ но го ро ку, крім то го � ізвве ден ням спеціаль но го ре жи му оподат -куван ня по дат ком на до да ну вартістьдіяль ності з на дан ня жит ло во�ко му наль нихпо слуг та по ста чан ня теп ло вої енергії.

Ча с ти на коштів від цьо го по дат ку пря -му ва ти ме не до бюд же ту, а на спец ра хун кико му наль них підприємств для про ве ден няїх мо дернізації. Для во до провідно�ка налі -заційно го гос по дар ства ця част ка ста но ви -ти ме 30�40%, для теп ло вої енер ге ти ки �45%. За підра хун ка ми опо зиційно го міні -

стра ЖКГ Олек сан д ра По по ва, їм це дастьдо дат ко во 1�1,5 млрд грн на рік. Втім, надум ку учас ників рин ку, гро шей цих ви с та -чить на ре кон струкцію і пе ре ос на щен ня ли -ше декількох гос по дарств, а в при ході при -ват но го інве с то ра во ни сумніва ють ся. То мувва жа ють, що якість їх по слуг не по кра щає.

Причининедофінансування галузі

Ра зом з тим, Міністр на го ло сив, що си -ту ація в жит ло во�ко му наль но му гос по -дарстві з відо мих при чин � знач но го зно суоб лад нан ня ко му наль них підприємств таза старіло го жит ло во го фон ду, хронічно гоне дофінан су ван ня йо го роз вит ку з місце -вих бюд жетів, су час них кри зо вих явищ веко номіці та без умов но го підви щен ня цінина газ � погіршується, і цей про цес на бли -жається до "точ ки не по вер нен ня".

До цієї си ту ації, на дум ку міністра, при -зве ло не до три ман ня ви мог чин но го за ко -но дав ства ор га на ми місце во го са мо в ря -ду ван ня, які вста нов лю ють і за твер д жу ютьта ри фи на жит ло во�ко му нальні по слу ги.Зо к ре ма, ви мог ст. 31 За ко ну Ук раїни "Прожит ло во�ко му нальні по слу ги", за якою во -ни ма ють ком пен су ва ти підприємствамзбит ки, зав дані впро ва джен ням еко но -мічно не обґрун то ва них та рифів � до б ро -вільно, че рез пе ред ба чені ви дат ки місце -вих бюд жетів або у су до во му по ряд ку запо зо вом підприємств.

Та риф має бу ти за хи ще ним, у про ти -леж но му разі "живі" гроші на роз ви ток во -

Багатостраждальна реформа


СТРАТЕГІЯ РЕФОРМИФінанси

13

до� і теп ло по с та чан ня підуть в інші сфе ри,на інші рин ки. То му вста нов лен ня кон т ро -лю за ви ко нан ням у регіонах ви мог ст. 31За ко ну Ук раїни "Про жит ло во�ко му нальніпо слу ги" вне се но ок ре мим ряд ком урішен ня ко легії міністер ства.

Відповідно ре а гу ва ти ме Мінжит ло ко -мун госп і на хід роз роб лен ня схем теп ло -по с та чан ня на се ле них пунктів, ви ма га ти -ме від ор ганів місце во го са мо в ря ду ван няпри вста нов ленні та рифів на жит лові по -слу ги до три ман ня за сад по ста но ви Кабі -не ту Міністрів від 20 трав ня 2009 ро ку № 529 що до по ряд ку їх об го во рен ня змеш кан ця ми кож но го ба га то по вер хо во гобу дин ку на гро мадських слу хан нях.

У зв'яз ку з по си лен ням функцій Дер -жав ної жит ло во�ко му наль ної інспекції що -до до три ман ня за ко но дав ства в сферіжит ло во�ко му наль но го гос по дар ства міні -стер ство де ле гу ва ло ДЖКІ по вно ва жен ня,зо к ре ма що до кон т ро лю за по ряд ком фор -му ван ня та рифів на жит ло во�ко му нальніпо слу ги, та сподівається, що такі за хо дисуттєво впли нуть на стан справ із за про ва -джен ня еко номічно обґрун то ва них та рифіву регіонах Ук раїни.

Щоб запобігтизловживанням

На засіданні ко легії підби то підсум киви ко нан ня місце ви ми ор га на ми ви ко нав чоївла ди рішень по пе ред ньої ко легії міні стер -ства від 2 черв ня 2009 ро ку що до усу нен няпо ру шень, вик ла де них у листі ГоловКРУ від27 квітня 2009 ро ку № 06�12/534 про ви ко -ри с тан ня коштів суб венції, виділе ної у

2007�2008 ро ках з дер жав но го бюд же тумісце вим бюд же там на за хо ди з енер гоз -бе ре жен ня.

Ко легія виз на ла не за довільною ро бо туз усу нен ня по ру шень Дніпро пе т ровської,За порізької, Кіро во г радської та Львівськоїоб лас них дер жав них адміністрацій. У Дні -прод зер жинську, де, на га даємо, два кот ли1987 ро ку ви пу с ку за дер жавні ко ш тизаміни ли на кот ли 1984 ро ку, які, за вис нов -ка ми ек с пертів, не про пра цю ють більше 3�4 років, не до три ма ли ся п. 5 ст. 42 За ко -ну Ук раїни "Про місце ве са мо в ря ду ван ня вУк раїні" що до пер со наль ної відповідаль -ності за здійснен ня по вно ва жень.

Міністер ство з пи тань жит ло во�ко му -наль но го гос по дар ства Ук раїни на засі -данні ко легії до ве ло до відо ма пред став -ників Рівненської, Чернігівської, Дніпро пе т -ровської, Пол тавської, Чер кась кої облдер -ж адміністрацій та міста Києва інфор маціюпро не за довільний стан роз роб ки та за про -ва джен ня схем теп ло по с та чан ня на се ле -них пунктів у цих регіонах, а чи нов никівОдесь кої, Хер сонської, Вінницької, Во -линської облдер жадміністрацій та АР Кримпідда ло кри тиці че рез не за довільну роз -роб ку регіональ них про грам мо дернізаціїко му наль ної теп ло е нер ге ти ки.

Впер ше на ко легії Міністер ства з пи -тань жит ло во�ко му наль но го гос по дар стваУк раїни був при сутній на чаль ник Го лов но -го уп равління Ге не раль ної про ку ра ту ри Ук -раїни Сергій Дом бровський.

“Міністер ство не зби рається по кри ва -ти по руш ників за ко ну і "за хи ща ти пре сло -ву ту честь мун ди ру" там, де це аб со лют ноне до реч но", � підбив підсум ки засідан няко легії Міністр.�

Ме тою Фо ру му бу ло ви роб лен ня пріори тетівмуніци паль ної політи ки в умо вах фінан со -во�еко номічної кри зи, за лу чен ня цен т раль нихор ганів вла ди до діало гу з ме тою вирішен няна галь них пи тань життєза без пе чен ня міст, ре -фор му ван ня по дат ко во го за ко но дав ства таЖКГ. На фо румі бу ли при сутні міські го ло виблизь ко 300 міст.

У ході V Ук раїнсько го муніци паль но го фо ру муМіністр з пи тань жит ло во�ко му наль но го гос -по дар ства Ук раїни Олексій Ку че рен ко на го ло -сив на найбільш важ ли вих пи тан нях, що єпріори тет ни ми для міст Ук раїни.

Зо к ре ма, що до підхо ду Міністер ства до роз -поділу кіотських гро шей та їх при зна чен няміністр за ува жив: "Не обхідно зро зуміти, що ціко ш ти ма ють жор ст ку прив'яз ку до Кіотсько гопро то ко лу. Це ви мо га но мер один і во на зро -зуміла всім. Але є і но мер два: це по ба жан няяпонської сто ро ни, аби ми на от ри мані ко ш тику пу ва ли то ва ри та по слу ги ли ше японсько гови роб ниц тва". Вод но час міністр підкрес лив,що, окрім дов го с т ро ко вих про ектів із впро ва -джен ня теп ло вих на сосів, сьо годні є й швид -ко о купні про по зиції, зо к ре ма, мо дернізаціякотлів та впро ва джен ня но вих ви со ко е фек тив -них паль ни ко вих при строїв. "То му я ду же хо чу,щоб Асоціація міст Ук раїни ста ла по вноціннимпарт не ром уря ду і бра ла ак тив ну участь в роз -робці ме ханізму роз поділу кіотських коштів,про по ну ю чи різні про ек ти їх ре алізації", � на -го ло сив Олексій Ку че рен ко.

Ко мен ту ю чи прий дешній опа лю валь ний се -зон, міністр за ува жив, що існує од на важ ли ваор ганізаційна проб ле ма. "Во на по ля гає в то -му, що є пев на роз ко ор ди но ваність по зиційміж ор га на ми місце во го са мо в ря ду ван ня. Вкож но му місті своє фінан су ван ня, своя си с те -ма роз ра хунків, свої бор ги. Ці ци ф ри відчут норізнять ся по регіонах. Не без пе ки, які ви ни ка -ють внаслідок цьо го, всі ми ма ли мож ливістьспо с теріга ти ми ну ло го ро ку, ко ли мо но полістНАК "Наф то газ" за про ва див ок ремі си с те мико ор ди нат прак тич но з кож ним підприєм -ством ТКЕ", � за зна чив Олексій Ку че рен ко.

"Я про по ную і на го ло шую на офіційності своєїза яви, що за умо ви, як що Асоціація міст Ук -раїни підтри має наші про по зиції, ми го тові за -про по ну ва ти но ву чітку та про зо ру си с те му від -но син між підприємства ми ТКЕ, міськи ми бюд -же та ми та НАК "Наф то газ". Ця си с те ма уне -мож ли вить ви ник нен ня подібних махінацій.Роз г лянь те це, будь ла с ка, на своєму засі данні.

Я ж, зі сво го бо ку, готовий забезпечити нор -мативну базу, аби нова прозора і спра ведливасистема змогла запрацювати", � завершивсвій виступ міністр.�

У Ялті 20 липня відбувся V Український муніципальнийфорум


Кращі практикиСТРАТЕГІЯ РЕФОРМИ

Львів от ри мав від Євро пейсько гобан ку ре кон струкції та роз вит ку кре дитна 38 млн євро. Ра зом з тим, місто за -лу чи ло грант на 2,6 млн євро для роз -вит ку до рож ньо�транс порт но го гос по -дар ства.

Інве с тиції ЄБРР бу дуть спря мо вані уга лузь муніци паль но го елек тро т ран спор -ту (ЛКП "Львіве лек тро т ранс" от ри має 12 млн євро) та до рож ню інфра с т рук ту ру(ЛКП "Львіва в то дор" от ри має 26 млнєвро). "Львіва в то дор" спря мує ко ш ти наре кон струкцію колій та доріг на мар ш рутітрам вай них ліній № 2 і 6. Гран тові ко ш тидо по мо жуть у своєчас но му ви ко ри с таннікре дит них ре сурсів і за без пе ченні ви ко -нан ня за ходів із ре с т рук ту ри зації на під -при єм ствах.

Щоб от ри ма ти при бу ток від втіле нихпро ектів та по вер ну ти ко ш ти інве с то рам,не обхідно ре фор му ва ти ко му нальні під -приємства "Львіве лек тро т ранс" та "Львів -а в то дор", на що влас не і спря мо ва но гранту 2,6 млн євро.

Ди рек тор відділу муніци паль них таінфра с т рук тур них про ектів ЄБРР Жан�Патрік Мар ке на го ло сив: "Ці інве с тиції до -по мо жуть Льво ву кра ще підго ту ва ти ся допро ве ден ня Євро�2012. Але пер шо чер го -ве зав дан ня цих інве с тицій � підви щи тирівень по слуг, що на да ють ся львів'янам".

За лу чені ко ш ти Львів має по вер ну тибан ку за 10 років, та кож місто має пра во

на відстроч ку спла ти відсотків на 3 ро ки.Такі умо ви уго ди між Льво вом та ЄБРР бу -ли по го джені Міністер ством фінансів Ук -раїни.

"Важ ли во, що зав дя ки ЄБРР ми от ри -ма ли змо гу ре фор му ва ти ко му нальніпідприємства. Всі про це ду ри, пов'язані зтен де ра ми, відбу ва ти муть ся вик люч но заполіти кою ЄБРР. Це до зво лить за лу чи тиякісний ме нед ж мент. Зго дом цей при кладре ор ганізації мож на бу де ви ко ри с то ву ва тиі на інших міських об'єк тах," � за зна чивміський го ло ва Льво ва Андрій Са до вий.

Втілен ня про ектів кон т ро лю ва тиметь -ся Львівською міською ра дою та са мимінве с то ром (ЄБРР). Згідно з політи кою ос -тан ньо го тен де ри на за купівлю бу дуть дво -с ту пе не ви ми: спо чат ку по пе редній відбірпре тен дентів, а потім без по се ред ньо тен -дер на виз на чен ня ви ко нав ця.

Шість кон сал тин го вих ком паній, які бу -дуть втілю ва ти виз на че ну ме ту, прой дутьтен дер ний відбір. На сьо годні вже ого ло -ше но 4 тен де ри: по пе ред ньо на ко жен зних по да ли за яв ки 15 євро пейських ком -паній. Пе ре можці кон курсів ви ко ну ва ти -муть різні зав дан ня. Пер ша ком панія бу десу п ро во джу ва ти ЛКП "Львіве лек тро т -ранс"; дру га � "Львіва в то дор"; тре тя кон -сал тин го ва фірма бу де оціню ва ти си с те мууп рав ління ру хом Льво ва; чет вер та �співпра цю ва ти ме з містом для по кра щен -ня йо го кре ди то с про мож ності; п'ята � зай -

меть ся кор по ра тив ним роз вит ком ко му -наль но го підпри ємства "Львіве лек тро т -ранс"; шо с та � до по ма га ти ме місту в про -ве денні тен дерів.

Довідка: Євро пейський банк ре кон -струкції та роз вит ку є найбільшим фінан -со вим інве с то ром в Ук раїні. Ста ном на 1 лип ня 2009 р. він зо бов'яза в ся на да тикре дитів на за галь ну су му 4,3 млрд євро врам ках 179 ук раїнських про ектів. Львів -ська міська ра да по го ди ла за лу чен ня інве -с тицій від ЄБРР 9 лип ня, а 16 � відбу ло сяуро чи с те підпи сан ня кре дит ної уго ди.

Го ло ва бюд жет ної комісії ЛМР АндрійСтецьків го во рить, що з фінан со во го бо купо зич ка, яку бе ре місто в ЄБРР, вигідна дляЛьво ва. "Сім відсотків річних � це ду жевда лий кре дит. Ад же ко ли у 2004 році бра -ли 25 млн до ларів під "Львівво до ка нал",теж бу ла до сить не ви со ка по зи ка, при -близ но 6 %. І тоді то чи ла ся ди с кусія � по -вер не місто ці гроші чи ні. Але на сьо годніми по вер таємо по зи ку і маємо кра ще во -до по ста чан ня у Львові", � на го ло сивАндрій Стецьків.

Крім то го, за по зи чен ня, по га шен няяких част ко во теж фінан сується із бюд же -ту, ма ють ко му нальні підприємства � 25 млн до ларів "Львівво до ка нал" та 20 млндо ларів ЛКП "Львівсвітло".�

Львів отримав від ЄБРР 38 мільйонів євро


СТРАТЕГІЯ РЕФОРМИКращі практики

15

Ка луш пе ре бу ває на за вер шаль но муетапі про це ду ри оформ лен ня кре ди ту запро ек том Міжна род но го бан ку ре кон -струкції і роз вит ку "Роз ви ток міськоїінфра с т рук ту ри". На разі місто пре тен дуєна ко ш ти пер шої чер ги "відкри то го ком по -нен та" кре ди ту, а це 74 млн грн на ре кон -струкцію си с те ми во до по ста чан ня міста,зо к ре ма вста нов лен ня енер гоз беріга ю чо -го об лад нан ня. Крім то го, КП "Во до теп ло -сервіс" орієнтов но на осінь пла нує ви не с -ти на роз г ляд ви ко нав чо го коміте ту пи тан -ня збільшен ня та рифів на ко му нальні по -слу ги.

На га даємо, на сесії міської ра ди вквітні де пу та ти підтри ма ли ініціати ву КП"Во до теп ло сервіс" про участь у кон курсіна от ри ман ня кре ди ту від Міжна род но гобан ку ре кон струкції та роз вит ку. Над про -ект ни ми про по зиціями Ка лу ша пра цю ва лифахівці Львівсько го інсти ту ту муніци паль -но го роз вит ку, а на ос нові їх про по зиційкиївські спеціалісти роз ро би либізнес�план на су му 32,7 млн до ларів.

За сло ва ми ди рек то ра КП "Во до теп ло -сервіс" Іго ря Яко ви ни, на сьо годні Ка лушуже прой шов три із чо ти рь ох етапів про це -ду ри оформ лен ня кре ди ту: "Наші про ектніпро по зиції от ри ма ли вис но вок не за леж но -го ек с пер та, Міністер ства фінансів Ук раїнита бу ли за твер д жені на технічній радіМіністер ства з пи тань жит ло во�ко му наль -но го гос по дар ства. При чо му цей про цесзай няв мінімум ча су. Так, як що де які містана вис но вок Мінфіну че ка ли до півто раміся ця, то Ка луш от ри мав йо го за три дні(крім Ка лу ша, по зи тив ний вис но вокМінфіну ма ють ще Чер ка си та Чернігів). Те -пер до ку мен ти ма ють бу ти пе ре дані нароз г ляд ек с пертів Світо во го бан ку".

� Та кий швид кий ре зуль тат став мож -ли вим зав дя ки зла го дженій ро боті місько -го го ло ви Іго ря На са ли ка, фінан со во го уп -равління Ка лусь кої міської ра ди та на шо гоко му наль но го підприємства, � повідо мивІгор Яко ви на. � Ве ли ка за слу га у цьо мумісько го го ло ви, який до клав мак си мумзу силь та ви ко ри с тав свої зв'яз ки для то -го, щоб всіля ко ак тивізу ва ти цей про цес.Ми підійшли до от ри ман ня кре ди ту ду жевід повідаль но і ре тель но го ту ва ли до ку -

мен ти: кож на ци ф ра у бізнес�плані ма лабу ти підтвер д же на роз ра хун ка ми, а саміроз ра хун ки по бізнес�пла ну місти ли ся уп'яти то мах.

� За ці ко ш ти, � роз повідає Ігор Яко ви -на, � пла нується здійсни ти ряд мас штаб нихта енер гоз беріга ю чих за ходів. Зо к ре ма,вста нов лен ня пе ре тво рю вачів ча с то тистру му на во до провідній на сосній станціїдру го го підйо му; ре кон струкцію та мо -дернізацію 21�ї підка чу валь ної на со сноїстанції; ре кон струкцію та мо дернізацію до -б ро влянсько го во до за бо ру; кон сер ваціюво до за борів "Хотінь" та "Парк". За підра -хун ка ми, ре зуль та том здійснен ня цих за -ходів ста не еко номія елек тро е нергії нарівні 30%. Крім то го, як що хотінський тапар ко вий во до за бо ри кон сер ву ва ти муть(хотінський во до забір у періоди про лив нихдощів дає пе ре ви щен ня мут ності у 5�6разів; що до пар ко во го во до за бо ру, то тамроз г ля дається мож ливість йо го ре кон -струкції для вла ш ту ван ня бю ве та пит ної во -ди), то місто за без пе чу ва ти ме пит ною во -дою во до на со сна станція дру го го підйо му,а це вирішить пи тан ня якості пит ної во ди.

Пільго вий період для міста, під час яко -го спла чу ва ти муть ся ли ше відсот ки безпо га шен ня тіла кре ди ту, три ва ти ме до2012 ро ку. При цьо му Міністер ство фі -нансів відкриє для КП "Во до теп ло сервіс"спеціаль ний ра ху нок, на який і бу де пе ре -ве де на вся су ма коштів. Гроші по винні бу -ти ос воєні до кінця 2011 ро ку. Ко му наль непідприємство ком пе тент не для ви ко нан няба га ть ох видів робіт. Хо ча до особ ли во

об'ємних все ж за лу ча ти муть інші фірми тапідприємства. Звісно ж, після про ве ден няне обхідних тен дер них про це дур, хід якихкон т ро лю ва ти муть пред став ни ки Міжна -род но го бан ку ре кон струкції та роз вит ку.Та кож бу де ого ло ше но тен дер на ви го тов -лен ня про ект но�ко ш то рис ної до ку мен -тації.

Згідно із бізнес�планом до кінця 2009року місто планує освоїти близько 31 млнгрн і, відповідно, сплатити майже 1,3 млнгрн нарахувань по відсотках (відсоткинараховуватимуться з дня надходженнягрошей на рахунок КП "Водотеплосервіс").Проте Калуш може цього року вкластися йу меншу суму, відповідно і сума нарахуваньбуде меншою (відсотки нараховуватимутьіз освоєних коштів).

74 млн грн цільо вих коштів � не ма лень -ка су ма для не ве ли ко го Ка лу ша. Про темісто пре тен ду ва ти ме і на ле во ву част куза пла но ва них 32,7 млн до ларів � 23,1 млндо ларів. За сло ва ми Іго ря Яко ви ни, орі -єнтов но в серпні�ве ресні всту пить у діюдру гий ком по нент про ек ту Міжна род но гобан ку ре кон струкції і роз вит ку. Ка луш пла -нує по зма га ти ся і за ко ш ти дру гої чер ги.Тим більше, що досвід підго тов ки до ку -ментів міська вла да та ко му наль не під -приємство вже ма ють. Як що по ща с тить, тоза ко ш ти дру го го тран шу пла ну ють, зо к ре -ма, заміну ме реж � до 40% магістраль нихта внутрішньо бу дин ко вих � та ґрун товнішуре кон струкцію до б ро влянсько го во до за -бо ру.�

"Вікна Калущини"

Калуш отримає 74 млн грн кредитувід Світового банку



Енер го дар відо мий як енер ге тич насто ли ця Ук раїни. Мо ло де місто, яко му в2008 році ви пов ни ло ся 38 років, роз та шо -ва не на ліво му бе резі Ка ховсько го во до -схо ви ща.

Зав дя ки мо ло до му віку Енер го да ра йо -го жит ло во�ко му наль не гос по дар ство зна -хо дить ся в кра що му стані, ніж в іншихмістах Ук раїни, але проб ле ми існу ють. На -при клад, об лад нан ня теп ло вих вузлів жит -ло вих бу динків мо раль но за старіле та не взмозі за без пе чи ти не обхідний оп ти маль -ний ре жим теп ло по с та чан ня. В опа лю -валь ний період з 15 жовтня по 15 квітняре гу лю ван ня по дачі теп ла здійснюється заграфіка ми За порізької АЕС та За порізькоїТЕС. При кліма тич них ко ли ван нях тем пе -ра ту ри зовнішньо го повітря в зи мо вийперіод ре гу лю ван ня теп ла, яке по дається ужит лові бу дин ки та адміністра тивні будівлі,не за без пе чується. Ко ли взим ку тем пе ра -ту ра повітря піднімається ви ще ну ля, меш -канці бу динків та працівни ки ус та нов зму -шені відчи ня ти ква тир ки. А от же, теп ло ви -т ра чається мар но.

Теп ло за без пе чен ня міста здійснює КП"Підприємство ко му наль ної влас ності" віделек тро с танцій м. Енер го да ра за за леж ноюсхемою з без по се ред нім во до роз бо ром га -ря чої во ди з теп ло вої ме режі. Го ловні ва диси с те ми � гідравлічне роз ба лан су ван нятеп ло вих ме реж, відсутність не обхідно гопе ре па ду ти с ку, за ни же ний тем пе ра тур нийграфік у зи мо вий період � зу мов лю ють не -ви со ку якість теп ло по с та чан ня бу динків.

Но вов ве ден ня

Для за без пе чен ня економії теп ло воїенергії та оп тимізації теп ло по с та чан нязгідно з санітар ни ми нор ма ми фахівці КП"Підприємство ко му наль ної влас ності"роз ро би ли про ект вста нов лен ня вуз лів ко -мерційно го обліку спо жи ван ня теп ла, ав -то ма тич них ре гу ля торів тем пе ра ту ри тати с ку в жит ло вих бу дин ках. Фінан су ван нявпро ва джен ня про ек ту здійсню ва ло ся змісько го бюд же ту.

Про ек том пе ред ба че но підклю чен няіндивіду аль но го теп ло во го пунк ту за за -леж ною схемою зі змі шувальним на со сомта індивіду аль ним швид кісним дво с ту пе -не вим теп ло об мінни ком (бой ле ром) підго -тов ки га ря чої во ди.

За про по но ва на тех но логія заміни існу -ю чих теп ло вих вузлів на су час ний ву зол зус тат ку ван ням рам ки уп равління з ус та -нов кою ре гу ля торів тем пе ра ту ри і ти с куза без пе чує еко номію енер го ре сурсів. Ав -то ма тич ний елек трон ний про гра му ю чийтер мо ре гу ля тор Еко ном 04І при зна че нийдля ав то ма тич но го уп равління си с те ма миопа лен ня з ме тою оп тимізації спо жи ван нятеп ло вої енергії. При лад пра цює в парі зтеп лолічиль ни ком "Форт 04". До функційре гу ля то ра в си с те мах опа лен ня на ле -жать: ре гу лю ван ня за да но го (фіксо ва но го)чи за про гра мо ва но го тем пе ра тур но гогра фіка за леж но від тем пе ра ту ри зов -нішньо го повітря, за хист си с те ми опа лен -ня від за мер зан ня, ав то ма тич не відклю -

чен ня кон ту ру ре гу лю ван ня опа лен ня налітній пе ріод, при ско ре ний підігрів спо рудпісля зни жен ня тем пе ра ту ри, уп равлінняцир ку ляційни ми на со са ми за ча сом, тем -пе ра ту рою, ти с ком, збе ре жен ня інфор ма -ції про ро бо ту си с те ми опа лен ня та ре гу -ля то ра.

Функції регуляторів в системах гаря -чого водозабезпечення:

підтрим ка за да них тем пе ра тур га ря чоїво ди на ви ході теп ло обмінни ка в цир ку -ляційних та ту пи ко вих си с те мах га ря чо гово до по ста чан ня;

ре гу лю ван ня тем пе ра ту ри га ря чої во -ди за го дин ним, до бо вим, тиж не вим гра -фіком зі зни жен ням тем пе ра ту ри га ря чоїво ди у вста нов ле ний час;

управління циркуляційними насосамиза часом, температурою, тиском.

Результати

Го лов ним ре зуль та том ре алізації про -ек ту є автоматизація ро бо ти індивіду аль -но го теп ло во го пунк ту (ІТП). Но ва тех но -логія дає змо гу еко но ми ти до 40% теп ло -вої енергії, що спо жи вається будинком заперіод опа лен ня. Ви т ра ти на ре кон -струкцію ІТП ма ють оку пи ти ся за 1,5�2 ро -ки. Ек с пер ти споді ва ють ся, що по даль шаек с плу а тація об лад нан ня бу де при но си типри бу ток та дасть змо гу втри ма ти зро с -тан ня цін на спо жи ван ня теп ло вої енергіїпро тя гом 5�10 років.

У про цесі ре алізації про ек ту фізич но тамо раль но за старілі зно шені теп лові вуз лизаміне но на су часні, об лад нанні енер гоз -беріга ю чи ми ус тат ку ван ня ми та лічиль ни -ка ми теп ла. Це до зво лить про тя гом дов го -т ри ва ло го періоду ек с плу а ту ва ти теп ловівуз ли без суттєвих фінан со вих ви т рат наре мон ти.

Та кож важ ли вим наслідком ре алізаціїпілот но го про ек ту є на бу тий досвід за про -ва джен ня енер гоз беріга ю чих тех но логій вро бо ту си с тем опа лен ня, при дат ний дляпо ши рен ня в інших міста Ук раїни. �

За матеріалами АМУ

Запровадженняенергозберігаючого обладнання в системі теплопостачання



17

Реконструкція системи опалення в міській школі

За без пе чен ня по треб Луцької міськоїшко ли №12 у теп ловій енергії здійсню ва -ло ся від ко тельні, яка зна хо дить ся на ба -лансі ко му наль но го підприємства "Луцьк -теп ло". З ча су здачі будівлі в ек с плу а таціюдіяла си с те ма опа лен ня, яка, на жаль, бу лане до ско на лою. Ко тель ня на базі трьохкотлів НІІСТУ�5 з за галь ною вста нов ле ноюпо туж ністю 2,1 Гкал/год. пе ред ба ча ла сядля об слу го ву ван ня декількох про мис ло -вих об'єк тів, що пла ну ва ли ся в цьо му жрай оні, але опа лю ва ла ли ше од ну шко лу.За галь на про тяжність теп ло вих ме реж відко тельні до шко ли ста но вить 660 м п. удво т руб но му вимірі. Ме режі зна хо дять ся ваварійно му стані.

Усі ці чин ни ки впли ну ли на собівартістьоднієї ви роб ле ної гіга ка лорії теп ло е нергії,яка ста но ви ла 354,34 грн., що у декількаразів пе ре ви щу ва ла се ред ню вартість помісту.

Внутрішньо бу дин ко ва си с те ма опа -лен ня шко ли (од но труб но го ти пу) та кожпо тре бу ва ла по вної заміни � взим ку тем -пе ра ту ра повітря в приміщенні ко ли ва ла сяв ме жах 13�15 0С. Облік теп ло вої енергіїздійсню ва в ся за по каз ни ка ми теп ло во голічиль ни ка, який зна хо дить ся в бу дин кушко ли. Уза галь нив ши всі фак ти, мож надійти вис нов ку, що вкрай не якісне опа лен -ня за галь но освітньої шко ли ко ш ту ва логро маді міста Луцька 157326,96 тис. грн.на рік. То му міська вла да прий ня ла рішен -ня виділи ти з бюд же ту ко ш ти для пе ре ве -ден ня шко ли на опа лен ня із за сто су ван -ням си с те ми "Елек тропік". Та кож профі -нан со ва но капіталь ний ре монт при мі щен -ня та заміну да ху.


У рам ках ре кон струкції си с те ми теп ло -за без пе чен ня міста із за сто су ван ням міс -це вих дже рел енергії та ви ко ри с тан нямелек трич них теп ло а ку му лю ю чих ус та но вокЛуцька міська ра да спільно з кор по рацією"На уко вий парк "Київська Політехніка"здійсни ла ре кон струкцію си с те ми опа лен -ня в за галь но освітній школі №12. У цьо муза кладі, впер ше в місті, за про ва дже но си -с те му обігріву приміщен ня, що на зи ва -ється "Елек тропік".

Тех но логія "Елек тропік" � це си с те маелек трич но го аку му лю ю чо го опа лен ня, щодо ся гається за ра ху нок споживання нічноїелек тро е нер гії в період слаб ко го на ван та -жен ня в ме ре жах. ЗАТ "Інфор маційно мар -ке тин го ва служ ба", роз роб ник про ек ту тавлас ник па тен ту на ви нахід, ви с ту пи ло ге -не раль ним підряд ни ком ре кон струкції теп -ло за без пе чен ня шко ли. Суть но вов ве ден няпо ля гає в то му, що ка бель, про кла де ний устінах при мі щен ня, нагріває їх до від по -відної тем пе ра ту ри � си с те ма вми ка єтьсяна три�п'ять го дин вночі. Елек тро е нергіяпе ре тво рю ється на теп ло, яким гли бо копрогрі ва ється примі щен ня. Нагріті стіни,ви п ромі ню ю чи теп ло у виг ляді інфра чер во -них про мінів, за без пе чу ють не обхідну засанітар ни ми нор ма ми (18�20 0С) тем пе ра -ту ру в будівлі про тя гом до би. Про цес кон т -ро лю ється ав то ма тич но. Від по відно до по -каз ників дат чиків тем пе ра тур, вста нов ле -них в приміщенні і на ву лиці, ав то ма ти кавми кає та ви ми кає си с те му. Па ра лель но зси с те мою опа лен ня в будівлі шко ли заміне -но на енер го о щадні всі вікна та двері.

Також нова система додатково забез -пе чила опаленням частину підвальнихпри мі щень, що дало змогу збільшити пло -щу шко ли, яку можна використати внавчальному процесі.


Променеве опалення потребує енергіїна 25�30% менше, ніж конвективне, тобто

водяне. Невеликі енерговитрати та низькаціна електроенергії вночі забезпечуютьнизькі витрати бюджетних коштів на опа -лення. Повністю автоматична робота сис -теми та її висока надійність зменшуютьвитрати на обслуговування. В результаті,собівартість опалення в приміщеннях затехнологією "Eлектропік" в декілька разівнижча за собівартість централізованогоопалення.

Реконструкція системи тепоза безпе -чення школи №12 була завершена в жовтні2008 року. Але й цей невеликий період даєзмогу провести аналіз.

У жовтні�грудні 2007 року вказанийоб'єкт спожив 138,3 Гкал теплової енергії, защо з бюджету міста було сплачено 32,2 тис.грн. Враховуючи зростання ціни на тепловуенергію з 229,00 грн. до 407,56 грн. насьогодні ця сума зросла б до 78,0 тис. грн.

У жовтні�грудні 2008 ро ку шко ла спо -жи ла елек трич ної енергії на 30,0 тис. грн.

Разом з тим, в приміщенні школи під -вищився рівень теплового комфорту. Ма -буть вперше в історії функціонування за -кладу температура у приміщенні в зимо -вий період досягла 18�20 0С .

Також завдяки здійсненій рекон струк -ції вивільнено обсяги природного газу нарік у кількості орієнтовно 73 тис. м3.

До речі, ре алізо ва ний у Луцькій ЗОШ№12 про ект ре кон струкції си с те ми опа лен -ня успішно ви ко ри с то вується у більш ніж100 шко лах Хмель нич чи ни та Львівщи ни. �




Прак тич но в усіх країнах Євро пи уп -равлінням та ут ри ман ням жит ла зай ма -ють ся при ватні жит лові уп рав ля ючі ком -панії або то ва ри с т ва. В нашій дер жаві ли -ше по чи на ють за про ва джу ва ти цей до -свід. Кре мен чук у числі пер ших в Ук раїніство рив уп рав ля ючі ком панії � ТОВ "Жит -ло рем буд сервіс" та "До б ро бут", які у 2008році ви г ра ли кон курс. Ці підприємства ук -ла ли з міською ра дою до го во ри про на -дан ня по слуг з уп равління жит ло вим фон -дом ко му наль ної влас ності міста Кре мен -чу ка, відповідно до яких во ни взя ли на се бе зо бов'язан ня здійсню ва ти кваліфіко -ва не уп равління жит ло вим фон дом для за без пе чен ня йо го якісно го ут ри ман ня,об слу го ву ван ня, по точ но го ре мон ту, на -леж но го санітар но го ста ну при бу дин ко вихте ри торій.

Основні принципи роботиуправляючих компаній

Всі ко ш ти, які спла чу ють меш канці заек с плу а таційні ви т ра ти, над хо дять на ра -хун ки уп рав ля ю чих ком паній, а не до жит -ло во�ек с плу а таційних дільниць. Це даєзмо гу, по�пер ше, чітко розділи ти функціїпідряд ни ка і за мов ни ка, а по�дру ге, се редви ко навців робіт об ра ти то го, хто за ко рот -ший строк більш якісно і еко номічно ви ко -нає пев ний об сяг робіт. Крім то го, уп рав -ля ючі ком панії тісніше співпра цю ють змеш кан ця ми, зо к ре ма по го джу ють, в якийре монт ко ш ти не обхідно вкла с ти пер шо -чер го во, а що мож на зро би ти че рез де я -кий час.

Фахівці Уп равління жит ло во�ко му наль -но го гос по дар ства вва жа ють, що пе ре -хідний період три ва ти ме близь ко півро ку іна цей час уп рав ля ючі ком панії ук ла дутьдо го во ри з жит ло во�ек с плу а таційни мипідприємства ми. В пер спек тиві ж уп рав ля -ючі ком панії на кон курсній ос нові оби ра ти -муть ви ко нав ця робіт, у кон курсі змо жутьбра ти участь і ЖЕПи, мож ли во, на той часце бу дуть підприємства, які спеціалізу ва -ти муть ся на то му чи іншо му виді робіт.Умо ва ми кон кур су бу ло пе ред ба че но, щоуп рав ля ючі ком панії ма ють пра цю ва ти в

ме жах вже за твер д же них та рифів. В уп -рав ля ю чих ком паніях бу дуть ство рені від -повідні інспекції, які бу дуть пла ну ва ти ро -бо ти та об ра хо ву ва ти їх вартість, а та кожкон т ро лю ва ти муть якість ви ко нан ня робіт.

Уп рав ля ю ча ком панія "Жит ло рем буд -сервіс" вже прид ба ла два (з чо ти рь ох за -пла но ва них) ав то мобілі "Со боль" для ор -ганізації ро бо ти "Швид кої ко му наль ної до -по мо ги", в якій бу де все об лад нан ня відрозвідно го клю ча та цвяхів до міні�елек -тро с танції та зва рю валь но го апа ра та. Так,як що не обхідно бу де на да ти невідклад нудо по мо гу з ре мон ту жит ло во го фон ду, трипрацівни ки "швид кої" � зва рю валь ник,елек трик і сан тех ник � опе ра тив но виїдутьна місце та ви ко на ють всі не обхідні ре -монтні ро бо ти, навіть за відсут ності елек -тро е нергії та освітлен ня. ТОВ "До б ро бут"теж прид ба ло два ав то мобілі, які сьо годніос на щу ють ся не обхідним об лад нан нямдля ліквідації аварійних си ту ацій в най ко -ротші терміни. Це підприємство та кож ук -ла ло до говір на об слу го ву ван ня з ава рій -но�ря ту валь ною служ бою.

Без по се редній зв'язок з меш кан ця миуп рав ля ючі ком панії здійсню ва ти муть че -рез ди с пет черську служ бу, до якої меш -канці за те ле фо ном звер та ти муть ся із за -яв ка ми.

З лип ня 2008 ро ку спеціалісти ТОВ"Жит ло рем буд сервіс" з ви ко ри с тан нямпро грам но го ком плек су "Си с те ма ав то ма -ти зо ва но го по бу дин ко во го обліку" пра цю -ють над впро ва джен ням ди фе ренційо ва -но го обліку ви т рат на кож ний жит ло вий бу -ди нок. Су час не інфор маційно�тех но ло гіч -не су п ро во джен ня, яке до цьо го ча су небу ло впро ва дже но в жод но му жит ло во�ек -с плу а таційно му підприємстві міста, даєзмо гу фор му ва ти звітну до ку мен тацію прособівартість ут ри ман ня ок ре мо го бу дин кута жит ло во го фон ду в ціло му, на да ва тиопе ра тив ну інфор мацію про стан жит ло во -го фон ду за будь�який період, а та кож за -без пе чує про зорість про ве ден ня ау ди ту такон т ро лю діяль ності ком панії з уп равлінняек с плу а тацією жит ло вих бу динків.

Уп рав ля ю ча ком панія ТОВ "До б ро бут"теж прид ба ла ліцензійну про гра му для по -бу дин ко во го обліку. З по чат ку 2009 ро ку

кож ний меш ка нець на сайті ком панії або вабо нентських відділах мо же з'ясу ва ти,скільки коштів спла ти ли жи телі йо го бу -дин ку за по слу ги, який об сяг робіт ви ко на -но і на яку су му. Та кож жи телі мо жуть на да -ва ти про по зиції що до по кра щен ня об слу -го ву ван ня.


З 1 лип ня 2008 ро ку уп рав ля ючі ком -панії по ча ли ви ко ну ва ти функції з уп рав -ління жит ло ви ми бу дин ка ми. Са ме у цейперіод ча су про во дить ся підго тов ка бу -динків до ро бо ти в осінньо�зи мо вий пе -ріод, то му ком панії в стислі стро ки виз на -чи ли ся з підряд ни ка ми та ук ла ли до го во рина такі ви ди робіт:

� технічне об слу го ву ван ня внутрішньо -бу дин ко вих елек тро ме реж;

� ціло до бо ве аварійне об слу го ву ван няжит ло во го фон ду;

� по точні ре мон ти бу динків та їх об лад -нан ня;

� санітар не об слу го ву ван ня при бу дин -ко вих те ри торій.

Окрім ко му наль них жит ло во�ек с плу а -таційних ор ганізацій, ба жан ня от ри ма тиза мов лен ня від уп ра ви те ля на об слу го ву -ван ня ко му наль них бу динків ви я ви ли йпри ватні підприємства. Та ким чи ном, ри -нок об слу го ву ван ня та ре мон ту жит ла по -по вни в ся но ви ми підряд ни ка ми, а кон ку -ренція між ни ми по кли ка на ста ти за по ру -кою ре аль но го поліпшен ня ста ну жит ло во -го фон ду.

За три місяці діяль ності з уп равлінняжит ло вим фон дом ТОВ "Жит ло рем буд -сервіс" за мов ле но та прий ня то робіт з об -слу го ву ван ня та ре мон ту жит ло во го фон дуна за галь ну су му 5,5 млн. грн. Найбільшупи то му ва гу (67% � 3,7 млн. грн.) ста нов -лять по точні ре мон ти кон струк тив них еле -ментів бу динків та їх інже нер но го об лад -нан ня. ТОВ "До б ро бут" за мо ви ло та про -фінан су ва ло ро бо ти з ут ри ман ня, об слу го -ву ван ня та ре мон ту жит ло во го фон ду насу му по над 2,1 млн. грн.�


Створення управляючих компаній перші кроки у реформуванні ЖКГ



19

У Ми ко лаєві, як і в ба га ть ох містах, по -тре бує розв'язан ня проб ле ма зби ран ня тави ве зен ня по бу то вих відходів. Так, у містіщорічно ут во рюється близь ко 1200 тис.куб. м сміття, але на міський полігон по -трап ляє ли ше тро хи більше 800 тис. куб. мТПВ. Кож но го ро ку з місько го бюд же тувиділяється по над 4 млн. грн. на ліквідаціюстихійних зва лищ по бу то во го та будівель -но го сміття, які ут во рю ють ся у бал ках, набе ре гах річок, у зе ле них зо нах.

На те ри торії міста пра цю ють шістьпідприємств�пе ревізників ТПВ. Кож не зних має свій та риф та са мостійно ук ла даєдо го во ри на ви ве зен ня сміття з на се лен -ням, підприємця ми та ус та но ва ми. У мікро -рай о нах, де роз та шо вані бу дин ки при ват -но го сек то ру, се редній по каз ник охоп лен няна се лен ня до го во ра ми ста но вить 10�50відсотків.


20 груд ня 2007 ро ку за рішен ням Ми ко -лаївської міської ра ди №20/36 роз по ча ла -ся ре алізація пунк ту 9.1 Пра вил бла го ус т -рою, санітар но го ут ри ман ня те ри торій, за -без пе чен ня чи с то ти і по ряд ку в м. Ми ко -лаєві. Відповідно до цьо го рішен ня під при -ємство, яке зай мається ут ри ман ням полі -го на твер дих по бу то вих відходів, ста ло ви -ко нав цем по слуг зі зби ран ня та ви ве зен няТПВ. Для мак си маль но го охоп лен ня всіхсуб'єктів ви роб ниц тва сміття та кон т ро люза ви ко нан ням підприємства ми�пе ревізни -ка ми своїх зо бов'язань що до своєчас но го

ви ве зен ня відходів бу ло ут во ре но або нент -ську служ бу КП "Ми ко лаївко мун т ранс". Усічні 2008 ро ку роз по ча ли ся ор га нізаційніза хо ди, підбір та нав чан ня пер со на лу. Аленайбільш кропіткою ви я ви ла ся роз'яс ню -валь на ро бо та се ред на се лен ня. Не обхіднопе ре ко на ти лю дей, що сміття тре ба ви во -зи ти та ще й пла ти ти за це. Крім то го, або -нентська служ ба скла дає реєстр ви роб -ників сміття та за но сить до комп'юте ра всідані що до збо ру пла тежів та роз ра хунків зпе ревізни ка ми. Та ким чи ном, мож на від -сте жи ти рух гро шей, об ся ги зібра них та ви -ве зе них ТПВ, роз ро би ти оп ти маль ну схе муроз та шу ван ня кон тей нер них май дан чиків.

Пер шим для ап ро бації но вов ве ден нябу ло об ра но За водський рай он. Йо го те -ри торію об слу го ву ють ПП "Шалгіс" та ТОВ"Норд стар�Юг". Са ме тут або нентськаслуж ба стик ну ла ся з ве ли ки ми труд но ща -ми при ук ла данні до го ворів з меш кан ця мипри ват но го сек то ру. Крім то го, в рай оніспо с теріга ли ся суттєві пе ре ви щен ня об -сягів сміття біля бу динків ко му наль ноївлас ності, а та кож ве ли ка кількість не санк -ціоно ва них зва лищ.

За підсум ка ми пер шо го досвіду ро бо -ти, або нентська служ ба КП "Ми ко лаївко -мун т ранс" рішен ням ви кон ко му міської ра -ди бу ла виз на че на єди ним ви ко нав цем по -слуг зі зби ран ня та ви ве зен ня ТПВ. Та кожбу ло за твер д же но та ри фи на по слу ги длямеш канців ба га то к вар тир них бу динків та

при ват но го сек то ру, бюд жет них ус та нов таоб'єктів підприємниц тва. Для жи телівміста та риф вирівнює ви т ра ти пе ревіз -ників і є єди ним для всіх рай онів, не за леж -но від йо го роз та шу ван ня та відстані дополіго ну ТПВ.

Та кож до функцій або нентської служ бивідне се но скла дан ня та пе ре да чу до адмі -ністра ти вної комісії рай о ну про то колів пропо ру шен ня санітар них норм ут ри ман няпри лег лої до бу динків те ри торії.


За про ва джен ня єди но го ви ко нав цяпо слуг зі зби ран ня та ви ве зен ня ТПВ є ча -с ти ною про гра ми "Чи с те місто", яка по -кли ка на ком плек с но розв'яза ти проб ле муутилізації сміття у Ми ко лаєві.

За період ро бо ти або нентської служ би уЗа водсько му рай оні міста з січня по чер -вень 2008 ро ку вста нов ле но 64 кон тей не ри,до го во ра ми на вивіз ТПВ охоп ле но май же72 відсот ки при ват них до мо во лодінь тасуб'єктів підприємницької діяль ності. Та кождо без умов но по зи тив них наслідків слідвідне с ти зник нен ня 19 стихійних зва лищ.

Но вов ве ден ня про дов жує по ши рю ва -ти ся на інші рай о ни міста, пе ред ба ча -ється, що че рез рік ви ве зен ня та утилізаціяТПВ в Ми ко лаєві бу де про во ди ти ся за єди -ною схе мою. �


Абонентська служба єдиний виконавець послуг зі збору та вивезення сміття


КонкурсОФІЦІЙНО

Мінжит ло ко мун госп за твер див По ря док кон кур сно го відбо ру інве с -тиційних та інно ваційних про ектів з енер гоз бе ре жен ня в жит ло во�ко му -наль но му гос по дарстві (на каз від 7 лип ня 2009 р. № 194)

Для участі в кон курсі суб'єкти гос по да рю ван ня по да ють до Мінжит ло -ко мун го с пу (03150, м. Київ, вул. Ди ми т ро ва, 24, тел. (044) 207�19�97)інве с тиційний або інно ваційний про ект, до яко го до да ють ся до ку мен тивідповідно до пунк ту 6 на ка зу Мінжит ло ко мун го с пу від 07.07.2009 № 194"Про за твер д жен ня По ряд ку кон кур сно го відбо ру інве с тиційних та інно -ваційних про ектів з енер гоз бе ре жен ня в жит ло во�ко му наль но му гос по -дарстві".

По ряд ком, зо к ре ма, пе ред ба че но ме ханізм про ве ден ня на кон кур -сних за са дах відбо ру інве с тиційних та інно ваційних про ектів з енер гоз бе -ре жен ня в жит ло во�ко му наль но му гос по дарстві, які фінан су ють ся у 2009році за ра ху нок коштів Стабілізаційно го фон ду відповідно до пунк ту 4 ча -с ти ни пер шої статті 76 За ко ну Ук раїни "Про Дер жав ний бюд жет Ук раїнина 2009 рік".

Інве с тиційні та інно ваційні про ек ти з енер гоз бе ре жен ня в жит ло во�ко -му наль но му гос по дарстві по винні бу ти роз роб лені за та ки ми на пря ма ми:

� мо дернізація і ре кон струкція цен т ралізо ва них си с тем во до�, теп ло -по с та чан ня та во довідве ден ня із за сто су ван ням су час них енер гоз беріга -ю чих тех но логій та об лад нан ня з ме тою заміщен ня при род но го га зу аль -тер на тив ни ми ви да ми па ли ва та змен шен ня спо жи ван ня енер го ре сурсів(пріори тет ний на прям);

� енер гоз бе ре жен ня у ба га то к вар тир них жит ло вих бу дин ках; � вста нов лен ня при ладів обліку та ре гу лю ван ня спо жи ван ня во ди і

теп ло вої енергії у жит ло вих бу дин ках;� впро ва джен ня енер гоз беріга ю чих тех но логій для за без пе чен ня

зовнішньо го освітлен ня на се ле них пунктів та у сфері по во джен ня з твер -ди ми по бу то ви ми відхо да ми;

� мо дернізація ру хо мо го скла ду місько го елек тро т ран спор ту, йо госи с тем енер го жив лен ня з ви ко ри с тан ням енер го е фек тив но го об лад -нан ня;

� до об лад нан ня бу динків твер до па лив ни ми кот ла ми, які пра цю ють навіднов лю валь них ви дах па ли ва, з на дан ням ком пен сації фізич ним таюри дич ним осо бам;

� ре кон струкція си с те ми теп ло за без пе чен ня міста Шост ки з пе ре ве -ден ням во догрійних і па ро вих котлів на аль тер на тивні ви ди па ли ва;

� ре кон струкція теп ло вої ізо ляції магістраль но го теп ло п ро во ду відтеп ло цен т ралі "Північна" у місті Львові.

До участі у кон курсі до пу с ка ють ся суб'єкти гос по да рю ван ня дер жав -ної та ко му наль ної влас ності.

Для участі у кон курсі за яв ник по дає до Мінжит ло ко мун го с пу такі до -ку мен ти:

• відо мості про по вне най ме ну ван ня, місцез на хо джен ня суб'єкта гос -по да рю ван ня, но мер те ле фо ну, прізви ще, ім'я та по бать кові керівни ка;

• копії но таріаль но засвідче них ус та нов чих до ку ментів, до ку ментівпро йо го дер жав ну реєстрацію та взят тя на облік в ор га нах дер жав ної по -дат ко вої служ би;

• копії форм фінан со вої звітності (форми бухгалтерської звітності № 1, 2, 3), передбачених наказом Міністерства фінансів України від 31 бе резня 1999 року № 87 "Про затвердження Положень (стандартів)бухгалтерського обліку", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України21.06.99 за № 391/3684, за останні два роки на момент останньої звітноїдати;

• інформацію про наявність заборгованості перед бюджетами тадержавними цільовими фондами (на дату подання документів);

• завіре ну керівни ком суб'єкта гос по да рю ван ня, роз роб ле ну і за твер д -же ну в ус та нов ле но му по ряд ку про ект но�ко ш то рис ну до ку мен тацію татехніко�еко номічне обґрун ту ван ня, у то му числі роз ра хун ки об сягів еко номіїпри род но го га зу, теп ло вої енергії, елек тро е нергії та інших енер го ре сурсів;

• для інно ваційно го про ек ту � копію свідоц тва про дер жав ну реєс -трацію інно ваційно го про ек ту або про дер жав ну реєстрацію пріори тет но -го інно ваційно го про ек ту відповідно до По ряд ку дер жав ної реєстраціїінно ваційних про ектів і ве ден ня Дер жав но го реєстру інно ваційних про -ектів, за твер д же но го по ста но вою Кабіне ту Міністрів Ук раїни від17.09.2003 № 1474;

• схему теплопостачання населених пунктів, затверджену органамимісцевого самоврядування (для об'єктів теплопостачання);

• довідку про роз ра ху нок ско ро чен ня, втрат во ди (для об'єктів во до -по ста чан ня) та теп ло вої енергії (для об'єктів теп ло по с та чан ня) за ре зуль -та та ми впро ва джен ня про ек ту (у довільній формі);

• копію ек с перт но го вис нов ку НАЕР про відповідність про ек ту ви мо -гам за ко но дав ства про енер гоз бе ре жен ня, стан дар там і нор мам у сферіжит ло во�ко му наль но го гос по дар ства;

• гарантійний лист про виділення коштів на співфінансування проекту;• довідку підприємства про до три ман ня ви мог статті 31 За ко ну Ук -

раїни "Про жит ло во�ко му нальні по слу ги". Реєстрація документів проводиться в день їх надходження.Заявник має право:� подати на конкурс декілька проектів;� звернутися до комісії із запитом стосовно роз'яснення конкурсних

вимог;� відкликати проект, повідомивши про це комісію у письмовій формі.Критеріями конкурсного відбору проектів є:• відповідність напрямам реалізації проектів з енергозбереження,

зазначеним у пункті 2 цього Порядку;• на явність свідоц тва про дер жав ну реєстрацію інно ваційно го про ек -

ту або про дер жав ну реєстрацію пріори тет но го інно ваційно го про ек тувідповідно до По ряд ку дер жав ної реєстрації інно ваційних про ектів і ве -ден ня Дер жав но го реєстру інно ваційних про ектів, за твер д же но го по ста -но вою Кабіне ту Міністрів Ук раїни від 17.09.2003 № 1474;

• реалізація проектів у строк, який не перевищує одного року;• на явність роз роб ле ної і за твер д же ної в ус та нов ле но му по ряд ку

про ект но�ко ш то рис ної до ку мен тації та техніко�еко номічно го обґрун ту -ван ня, у то му числі роз ра хун ки об сягів еко номії при род но го га зу, теп ло -вої енергії, елек тро е нергії та інших енер го ре сурсів;

• співфінансування суб'єктом господарювання за рахунок власнихта/або залучених коштів, у тому числі коштів місцевих бюджетів;

• на явність ек с перт но го вис нов ку НАЕР про відповідність про ек ту ви -мо гам за ко но дав ства про енер гоз бе ре жен ня, стан дар там і нор мам усфері жит ло во�ко му наль но го гос по дар ства.

Чле ни комісії да ють оцінку кож но му інве с тиційно му про ек ту від -повідно до за зна че них кри теріїв за три баль ною шка лою: низь ка � "1 бал",се ред ня � "2 ба ли", ви со ка � "3 ба ли". Як що будь�який із кри теріїв не роз -кри то, то ста вить ся "0 балів".

Про ек ти, які от ри ма ли найбільшу кількість балів, вва жа ють ся про ек -та ми, які прой шли кон кур сний відбір, та визна ють ся пе ре мож ця ми кон -кур су. �

ОГОЛОШЕННЯ

З 27 лип ня по 31 серп ня 2009 ро ку Мінжит ло ко мун госп ого ло шує кон курс інве с тиційних та інно ваційних про ектів з енер гоз бе ре жен ня

в жит ло воCко му наль но му гос по дарстві для їх фінан су ван ня за ра ху нок коштівСтабілізаційно го фон ду


ЗАГОЛОВОКПОДЗАГОЛОВОК

21


Технології ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Тер мин АСУ (ав то ма ти зи ро ван ная си с -те ма уп рав ле ния) впер вые по явил ся в 60�е го ды XX ве ка. Ши ро кое при ме не ниеком пью те ров и ин фор ма ци он ных тех но ло -гий в уп рав ле нии эко но ми че с ки ми объ ек -та ми и про цес са ми да ло воз мож ность по -вы сить эф фек тив ность про из вод ства, луч -ше ис поль зо вать ре сур сы, из ба вить уп -рав лен цев от вы пол не ния не твор че с кихру тин ных опе ра ций. Та кие си с те мы по зво -ля ют ин фор ма ци он но под дер жи вать иобес пе чи вать ра бо ту всех на прав ле нийуп рав лен че с кой де я тель но с ти пред при -ятий. Они при зва ны ка че с т вен но и по�но -во му ре шать за да чи уп рав ле ния, а не ме -ха ни зи ро вать при ёмы.

Кон крет ный со став за дач за ви сит отха рак те ра уп рав ля е мо го объ ек та и в се рииста тей, по свя щен ных АСУ, мы по ста ра ем сяпо зна ко мить Вас с ав то ма ти зи ро ван ны миси с те ма ми уп рав ле ния ком му наль ным хо -зяй ством на при ме ре ин фор ма ци он но�вы -чис ли тель ной си с те мы "КВАРТАЛ", с ееэле мен та ми и си с те мой в це лом. Мы рас -ска жем о функ ци о наль но с ти си с те мы ивза имо дей ствии ее уча ст ни ков.

Азы ав то ма ти за ции уп рав лен че с ких про цес сов

Для бо лее пол но го по ни ма ния си с те -мы по смо т рим на нее из да ле ка, учи ты ваяприн цип "боль шое ви дит ся на рас сто я -нии". Это по зво лит нам оп ре де лить ос нов -ные це ли и за да чи, най ти ре ше ния.

Мы ви дим ог ром ную ор га ни за ци он нуюструк ту ру, вклю ча ю щую в се бя ком му наль -ные пред при ятия, энер ге ти че с кие и га зо -вые служ бы, ОСМД (ОСББ), те ле ком му ни -ка ци он ные ком па нии, про вай де ров раз -лич ных на прав ле ний, ор га ны го су дар -ствен но го и ме ст но го уп рав ле ния, ор га нысо ци аль ной за щи ты, си с те мы при ема пла -те жей (это бан ки, раз лич ные фи нан со выеор га ни за ции), по тре би те лей�або нен тов.Тут мно же с т во эле мен тов, в ко то рых мож нопо те рять ся, и на ша пер во сте пен ная за да -ча � вы брать один, ко то рый ста нет ос нов -ным ин фор ма ци он ным уз лом в со зда нииав то ма ти зи ро ван ной си с те мы уп рав ле ния.

При со зда нии АСУ ком му наль но го хо -зяй ства на роль ос нов но го ин фор ма ци он -но го уз ла на ибо лее под хо дят пред при -ятия. Они пред ос тав ля ют ус лу ги по тре би -те лям и по лу ча ют пер вич ную ин фор ма цию

о по треб ле нии. Они пред ос тав ля ют ин -фор ма цию по тре би те лям и бан кам о на -чис ле ни ях и ин фор ма цию о по треб ле нии всо ци аль ные служ бы. Они фор ми ру ют от -чет ность го су дар ствен ным и ме ст ным ор -га нам уп рав ле ния о вза имо дей ствии с по -тре би те ля ми.

Име ет ме с то и та кая идео ло гия, прико то рой на роль ос нов но го ин фор ма ци он -но го уз ла оп ре де ле на си с те ма при емапла те жей. Се год ня она ра бо та ет во мно -гих го ро дах Ук ра и ны. Как пра ви ло, дан ныеси с те мы со зда ют ся бан ка ми или дру ги миструк ту ра ми, име ю щи ми ор га ни зо ван нуюи раз вет влен ную роз нич ную фи нан со вуюсеть. Так по стро е ны мно гие еди ные рас -чет ные цен т ры (ЕРЦ). Вто рой за да чей этихор га ни за ций яв ля ет ся пред ос тав ле ниевы чис ли тель ных мощ но с тей и до сту па кин фор ма ци он ной ба зе дан ных. В этойидео ло гии ин фор ма ци он ная ба за дан ныхна хо дит ся на цен т раль ной ма ши не и непри над ле жит ком му наль но му пред при -ятию, что со зда ет слож но с ти для даль ней -шей раз ра бот ки си с те мы уп рав ле ния.

Се год ня тех но ло ги че с кая схе ма этихси с тем пре тер пе ла зна чи тель ные из ме не -ния � сер ве ры, мощ ные ком пью те ры, раз -вет влен ные се ти, тер ми наль ный до ступили WEB�ин тер фейс, но суть ее ос та ласьпреж ней. Ес ли рань ше для про из вод ствана чис ле ний не об хо ди мо бы ло при не стидан ные в бу маж ном ви де опе ра то ру, то се -год ня ра бот ник або нент ско го от де ла ком -му наль но го пред при ятия са мо с то я тель ноза пол ня ет их на сво ем ком пью те ре. Да леепод го тов лен ная ба за дан ных ис поль зу ет -ся для при ема пла те жей. Это ЕРЦ. Се год -ня они за ни ма ют су ще с т вен ную частьрын ка и вы пол ня ют свою пер во на чаль нуюза да чу. В раз ных го ро дах их име ну ютпо�раз но му � еди ный рас чет ный центр,рас чет но�кас со вый центр, ин фор ма ци он -но�рас чет ный центр и т. д. Ос нов ное на -зна че ние этих си с тем вез де оди на ко во. Всво ем боль шин стве они яв ля ют ся по сред -ни ка ми меж ду на се ле ни ем и ком му наль -ным пред при яти ем. Их ос нов ные функ ции,как пра ви ло, ог ра ни чи ва ют ся при емомпла те жей за ком му наль ные ус лу ги от на -се ле ния, они рас счи ты ва ют пла ту за ком -му наль ные ус лу ги, по дан ным, ко то рые импред ос та ви ли ком му наль ные пред при -ятия, и вы став ля ют на се ле нию "те са мые,кра си во от пе ча тан ные ли с точ ки бу ма ги,

ко то рые еже ме сяч но ло жат ся в по что выеящи ки по всей стра не".

Сле ду ет об ра тить вни ма ние на су ще с -т вен ную раз ни цу в струк ту ре ин фор ма ци -он ных баз при при ме не нии раз лич ныхидео ло гий. Она за клю ча ет ся в на зна че -нии. Ес ли ба за дан ных пред на зна че на дляпри ема пла те жей, пер во на чаль но со зда наи ис поль зу ет ся для этих це лей, то ос нов -ное зве но си с те мы � при ем пла те жей. Ес -ли ба за дан ных пред на зна че на для ав то -ма ти за ции уче та на ком му наль ном пред -при ятии, пер во на чаль но со зда на и ис -поль зу ет ся для це лей ве де ния уче та напред при ятии, то ос нов ное зве но � ком му -наль ное пред при ятие.

Пер вая ба за на мно го про ще и со дер -жит ин фор ма цию, не об хо ди мую в си с те меоп лат.

Вто рая � на ибо лее слож ная и, кро меана ло гич ной ин фор ма ции, со дер жит ещеи дан ные, не об хо ди мые пред при ятию дляуп рав ле ния. Это дан ные о про пи с ке и ре -ги с т ра ции, дан ные для ра бо ты кон т ро ле -ров, дан ные по счет чи кам, раз вер ну тойси с те ме на чис ле ний, оп лат, за дол жен но с -тей, бух гал те рии, ка д рам и пр.

Мы не бу дем рас сма т ри вать идео ло -гию по стро е ния си с тем для ЕРЦ. Их не ин -те ре су ет ни про из вод ство ус луг, ни удоб -ство и точ ность на чис ле ний, ни ве де ниеуче та на пред при ятии и тем бо лее не ин те -ре су ет рен та бель ность ра бо ты ком му -наль но го пред при ятия и се бе сто и мость ихус луг. Нас же, на про тив, ин те ре су ет вы -пол не ние имен но этих за дач.

Мы не бу дем рас сма т ри вать "са мо -дель ные" про грам мные про дук ты, вы пол -ня ю щие ка кую�ли бо ло каль ную функ циюна от дель но взя том пред при ятии или груп -пе пред при ятий. Се год ня та кие про дук ты,из�за не до стат ка се рий ных, ра бо та ют намно гих ком му наль ных пред при яти ях Ук ра -и ны и на пи са ны ме ст ны ми умель ца ми.

На ша цель по зна ко мить Вас с на ибо -лее пол ной идео ло ги ей АСУ ком му наль но -го хо зяй ства. �

В сле ду ю щем но ме ре “Ав то ма ти за -ция ком му наль но го пред при ятия”

АСУ в коммунальном хозяйстве

В.В. КУРБАТОВ,директор компании“Кварц”


ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯОблік

23

Чер го ве підви щен ня вар тості енер го -носіїв за гос трює і без то го ак ту аль ну проб -ле му раціональ но го ви ко ри с тан ня па лив -но�енер ге тич них ре сурсів. Вар то за зна чи -ти, що об ся ги спо жи ван ня теп ла, во ди тага зу в Ук раїні знач но пе ре ви щу ють ана -логічні по каз ни ки в роз ви ну тих країнахсвіту.

Вирішен ня пи тан ня еко номії енер го ре -сурсів пе ред ба чає ви ко ри с тан ня більшсклад но го і до ско на ло го в технічно му планіоб лад нан ня, що в свою чер гу при зво дитьдо збільшен ня капіталь них ви трат. На пер -шо му етапі до во дить ся об ме жу ва ти ся ма -ло за т рат ни ми за хо да ми зі зни жен ня ви т -рат па ли ва, се ред яких го лов не місцепосідає раціональ не ви ко ри с тан ня енергіїспо жи ва ча ми.

Особ ливістю вітчиз ня но го теп ло по с та -чан ня є йо го цен т ралізо ва ний ха рак тер,що зав дає до дат ко вих труд нощів під часоб лад нан ня теп ло вих пунктів при ла да миобліку теп ло вої енергії. Відсутність точ но -го обліку ви ко ри с тан ня теп ла та во ди спо -жи ва ча ми не сти му лює еко номію да нихре сурсів. Слід відзна чи ти, що ця проб ле марозв'язується на дер жав но му рівні (роз по -ря джен ня Кабіне ту Міністрів Ук раїни від11.06.2008 № 838, про не обхідність вста -нов лен ня лічиль ників теп ла та во ди в усіхжит ло вих бу дин ках).

Нині найбільш пер спек тив ним є ме тодобліку теп ло вої енергії за до по мо гою лі -чиль ни ка теп ла. У разі відсут ності лічиль -ни ка, цілий рік не обхідно пла ти ти за теп лота во ду за леж но від площі приміщен ня,що за зви чай пе ре ви щує ре альні ви т ра тина 30�70%. Вод но час досвід по ка зує, щопри вста нов ленні в бу дин ку лічиль ни ка

теп ла жи телі, як пра ви ло, спла чу ють на15�30% мен ше за опа лен ня, ніж без теп -лолічиль ни ка.

З груд ня 2007 ро ку підприємство "Ан -тап Ук раїна" (офіційний пред став ник фір -ми "AQUATHERM", По льща) пред став ляєна ук раїнсько му рин ку но вин ку в га лузіпри ладів обліку теп ло вої енергії � теп ло лі -чиль ник Supercal 531/Superstatic 440 з ре -зо нан с ним ви т ра томіром фірми "Sontex"(Швей царія). Цей при лад є чу до вим рішен -ням для обліку теп ло вої енергії в жит ло вихбу дин ках (по бу дин ко вий, попід'їзний об -лік), офісно�тор го вель них цен т рах, на про -мис ло вих підприємствах.

Ос новні пе ре ва ги при ла ду:� ви со ка точність вимірю ван ня (ІІ клас

точ ності);� відсутність ру хо мих ча с тин і ме -

ханізмів (порівня но з ме ханічни ми ви т ра -томіра ми);

� ефект са мо о чи щен ня (не ре а гує наут во рен ня оса ду на вимірю валь но му еле -менті, як уль т ра зву кові ви т ра томіри);

� де ше вий в об слу го ву ванні, спільні за -пасні ча с ти ни для ціло го ря ду ви т ра томірів1�1500 м3/год;

� повірка і об слу го ву ван ня не по тре буєде мон та жу ви т ра томірної ділян ки, верх нявимірю валь на ча с ти на від'єднується відвитратоміра.

Теп лолічиль ник Supercal 531/Super -static 440 � аб со лют но но ве рішен ня в га -лузі вимірю ван ня ви т ра т теп ло носія. Ви т -ра томір Superstatic 440 пра цює за прин ци -пом п'єзо е лек трич но го вимірю ван ня ча с -то ти ко ли ван ня стру ме ня во ди, що збу -джується все ре дині вимірю валь ної ча с ти -ни пе ре тво рю ва ча ви т ра т. Ча с то та ко ли -вань про порційна по то ку во ди, що про хо -дить че рез ви т ра томір.

Відсутність ру хо мих ча с тин, а та кожздатність до са мо о чи щен ня (пе ре ки дан нявод но го стру ме ня че рез ви пускні от во ри)да ють змо гу при ла ду справ но пра цю ва титри ва лий час, за без пе чу ю чи ви со ку точ -ність вимірю вань.

Для обліку теп ла в квар ти рах та не ве -ли ких офісах про по нується простіша вер -сія теп ло во го лічиль ни ка теп ла Supercal539 ви роб ниц тва "AQUATHERM".

Це ком пакт ний ме ханічний лічиль ник зта ки ми ос нов ни ми технічни ми па ра ме т -ра ми:

� діапазон виміру температур: 0�110 0C;� діапазон виміру різниці температур:

3�90 0C;� максимальна температура в місті

монтажу витратоміра: 90 0C ;� діапазон номінальних витрат: 0,6 � 2,5

м3/год.; � метод виміру витрат � механічний;� теп ло вий ко ефіцієнт во ди: змінний,

пі дібра ний відповідно до місця мон та жу ви -т ра томіра на тру бо п роводі (по да ча/зво -рот ка);

� живлення: батарейка 3,6 В, 5 роківроботи;

� пам'ять за ос танні 15 місяців на інди -ка торі;

� ко мунікаційні мо дулі теп лолічиль ни -ка: M�BUS, OPTO, радіоси с те ма, мо дельSUPERCAL PLUS � мож ливість підклю чен нядвох до дат ко вих лічиль ників во ди з імпуль -сним ви хо дом;

� клас захисту корпусу � IP 54.

Ос танніми ро ка ми цей при лад на бувве ли кої по пу ляр ності для по квар тир но гообліку теп ла зав дя ки ви сокій якості та про -стоті в об слу го ву ванні, а та кож порівня ноне ви сокій вар тості. �

Лічильники тепла сплачуєш за те, що споживаєш

ТОВ "АНТАП УКРАЇНА"Офіційний представник заводів

"AQUATHERM" (Польща) та "PoWoGaZ" (Польща)

м. Київ, вул. Празька, 5тел./ф.: 536�14�11, 227�14�04

e�mail; [email protected]


ГеліосистемиЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

За энер гию Солн ца не нуж но пла тить,она эф фек тив на и прак ти че с ки не ис чер -па е ма. Раз ве это не до ста точ ное ос но ва -ние, что бы счи тать ге лио си с те мы на ибо -лее пер спек тив ным аль тер на тив ным спо -со бом по лу че ния низ ко по тен ци аль нойтеп ло вой энер гии? Бла го да ря ис поль зо -ва нию со вре мен ной ге лио тех ни ки с ап ре -ля по ок тябрь мож но от ка зать ся от по -треб ле ния га за и элек тро энер гии для при -го тов ле ния го ря чей во ды, а в зим ние ме -ся цы � сэ ко но мить на энер го но си те лях от40 до 60%.

Для пре об ра зо ва ния сол неч ной энер -гии в теп ло вую в за пад ных стра нах ужедав но ис поль зу ют ся ге лио си с те мы. Ещене сколь ко лет на зад сол неч ные кол лек то -ры и фо то пре об ра зо ва те ли (ба та реи) бы -ли для нас ред ко с тью, но се год ня они все

ча ще по яв ля ют -ся на кры шах ук -ра ин ских до мов.

Тех ни ко�эко -но ми че с кие рас -че ты для Ки е вапо дей ству ю -щим ге лио ус та -нов кам по ка зы -ва ют, что при су -ще с т ву ю щих це -нах на ор га ни че -с кое топ ли во,уве ли чи ва ю щих -ся по след ниепять лет, срок оку па е мо с ти ге лио ус та но -вок, с уче том экс плу а та ци он ных за трат,со став ля ет от 2,5 до 5 лет, при сро ке служ -бы ге лио ус та но вок 25�30 лет. Даль ней шее

ис поль зо ва ние си с те мы да ет воз мож -ность по лу чать всю вы ра ба ты ва е мую сол -неч ной ус та нов кой энер гию БЕСПЛАТНО!

Эко но мия плюс эко ло гия

Ос нов ным эле мен том лю бой ге лио си -с те мы яв ля ет ся сол неч ный кол лек тор, впо гло ща ю щей па не ли или тру бах ко то ро гопро ис хо дит пре об ра зо ва ние сол неч нойэнер гии в теп ло вую. Теп ло но си тель (обыч -но не за мер за ю щая не ток сич ная жид кость)от би ра ет по лу чен ное теп ло и, по сту пая втеп ло об мен ник ба ка�ак ку му ля то ра, пе ре -да ет его во де. Во ду ис поль зу ют для го ря -че го во до снаб же ния или обо г ре ва до ма, аох лаж ден ный теп ло но си тель воз вра ща ет -ся в кол лек тор, и про цесс по вто ря ет ся.Так про ис хо дит до тех пор, по ка солн це неся дет. Со вре мен ные вы со ко се лек тив ныепо кры тия по зво ля ют си с те ме ра бо тать да -же в па с мур ный день, а си с те мы с ва ку ум -ны ми труб ка ми да же то г да, ко г да солн цепол но стью за кры то об ла ка ми (то есть ис -поль зо вать так на зы ва е мый диф фу зи он -ный свет).

Тепло для всех

Суммарное солнечное излучение 1198 кВтч/м2 в год

Усредненное излучение за сутки по месяцам (кВтч/м2 день) Киев, Украина

кВтч

/м2

день

7,00

6,00

5,00

4,00

3,00

2,00

1,00

0,00Янв Фев Мар Апр Май Июн Июл Авг Сен Окт Ноя Дек

Солн це све тит всю ду. В от ли чие от по лез ных ис ко -па е мых, ко то ры ми при ро да по сво е му ус мо т ре нию ще -д ро на де ли ла или, на обо рот, об де ли ла от дель ныестра ны, сол неч ная энер гия при над ле жит всем. Этопрак ти че с ки един ствен ный при род ный ре сурс, ко то -рый до сту пен лю дям не за ви си мо от ме с та их про жи ва -ния. Но ждать ми ло с ти от при ро ды, как из ве ст но, де лома ло пер спек тив ное. Взять при род ные ре сур сы, в на -шем слу чае � ис поль зо вать сол неч ное теп ло для обо г -ре ва до ма и снаб же ния его го ря чей во дой, се год нявпол не ре аль но.


ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯГеліосистеми

25

В на ибо лее про стых од но кон тур ныхси с те мах про те ка ет та во да, ко то рая за темис поль зу ет ся для бы то вых нужд. Од на коэкс плу а та ция та ких кол лек то ров в ус ло ви -ях Ук ра и ны ос лож ня ет ся ря дом при чин.Во�пер вых, из�за вы со кой жест ко с ти во дыих ка на лы мо гут силь но за со рять ся со ля -ми, к то му же да же позд ней вес ной илиран ней осе нью воз мож ны ми ну со вые тем -пе ра ту ры, при ко то рых во да за мер за ет.По это му в на шем кли ма те пред по чти тель -нее ис поль зо вать двух кон тур ные си с те мы.

Теп ло но си тель мо жет цир ку ли ро вать вкол лек тор ном кру ге ес те с т вен ным об ра -зом (ра зо гре ва ясь и ус т рем ля ясь в верх -нюю часть кол лек то ра) или с по мо щью цир -ку ля ци он но го на со са, по треб ля е мая мощ -ность ко то ро го не зна чи тель на по срав не -нию с вы ра ба ты ва е мой теп ло вой энер ги ей.Си с те мы с ес те с т вен ной цир ку ля ци ей теп -ло но си те ля ши ро ко при ме ня ют ся в стра нахс теп лым кли ма том и боль шим ко ли че с т -вом яс ных дней (на при мер, в Тур ции, Гре -ции, Егип те, Из ра и ле). В на ших кли ма ти че -с ких ус ло ви ях бо лее эф фек тив ны си с те мыс при ну ди тель ной цир ку ля ци ей.

Ес ли сол неч ной энер гии до ста точ нодля при го тов ле ния го ря чей во ды, то дляот оп ле ния по ме ще ний или по до гре ва во -ды в пла ва тель ном бас сей не кол лек торком би ни ру ют с дру гим теп ло ге не ра то -ром. В би ва лент ных ус та нов ках до пол ни -тель ное теп ло мо жет да вать, на при мер,во до грей ный ко тел, ра бо та ю щий на жид -ком или га зо об раз ном топ ли ве. Та коеси с тем ное ре ше ние по зво ля ет обес пе -чить теп лос наб же ние до ма в зим ний пе -ри од.

При ме не ние ва ку ум ных труб Heatpipe(HP) и труб сверх вы со кой теп ло п ро вод но -с ти (SV) бы ло оче ред ным ша гом в раз ви -тии ге лио си с тем. С их по яв ле ни ем ра бо тасол неч но го кол лек то ра ста ла воз мож нойпри низ ких тем пе ра ту рах (HP до �35 0С, SVдо �50 0C).

Бла го да ря ци лин д ри че с кой фор метру бок сол неч ные лу чи все г да па да ют напо верх ность труб ча то го кол лек то ра подпря мым уг лом. Та ким об ра зом, в те че ниесве то во го дня он эф фек тив но ра бо та ет,про из во дя го раз до боль ше теп ло вой энер -гии, не же ли пло с кий кол лек тор, ко то рый

до сти га ет пи ка толь ко в пол день, ко г дасолн це на хо дит ся в зе ни те. К то му же ва ку -ум, пред став ля ю щий со бой со вер шен нуютер мо изо ля цию, спо соб ству ет рез ко муумень ше нию теп ло по терь.

Кста ти, са ми ва ку ум ные тру бы не пред -став ля ют ни ка кой опас но с ти для ок ру жа ю -щей сре ды. Они на деж но за па я ны, по это -му ре а гент, на хо дя щий ся вну т ри, не мо жетна не сти вред че ло ве ку. �


Альтернативна енергетикаЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

В Ук раїні, не зва жа ю чи на чис леннірішен ня чи нов ників ви що го рівня що доенер гоз бе ре жен ня, і досі не має си с тем но -го ха рак те ру за про ва джен ня аль тер на тив -них видів опа лен ня. Уряд вкотре прий маєнову, не виконавши стару, про гра му ре -фор му ван ня ЖКГ.

Що до дер жав них про грам з енер гоз бе -ре жен ня, то їх "ви да но на го ра", стільки, щовсіх не пе ре ра хуєш. Од нак се ред пер спек -тив них на прямів роз вит ку аль тер на тив нихдже рел енергії в Ук раїні со няч на навіть нероз г ля дається. Пе ре ва гу відда ють біое -нер ге тиці, ви роб ниц тву син те тич но го га зуз відходів ви роб ниц тва, біопа ли ва та навітьви ко ри с тан ню шахтно го ме та ну.

"Ко лись за ра ху нок енергії во ди, вітру ісон ця існу ва ти ме все люд ство", � пе ре ко -нані вчені. Ли ше ко ли на сту пить це "ко -лись"? Згідно з Про гра мою дер жав ної під -трим ки роз вит ку не тра диційних і від нов -них дже рел енергії до 2030 ро ку су мар нийоб сяг заміни тра диційних теп ло е нер го ре -сурсів на "аль тер на тивні" має ста но ви ти10 % всьо го енер го с по жи ван ня в Ук раїні. А в Європі вже до 2010 ро ку пла ну ють вий -ти на по каз ник у 50 %.

На Заході не пасутьзадніх

Чо му, на при клад, у нас так ма ло ви ко -ри с то вується енергія Сон ця? Ад же по -тенціал со няч ної енер ге ти ки ду же ве ли кийі пе ре ви щує нинішнє енер го с по жи ван нявсієї пла не ти в чо тир над цять разів. Вжепо над 30 країн світу ви ко ри с то ву ють про -цес пря мо го пе ре тво рен ня со няч ної енер -гії на елек трич ну. Ще у 1997 році Євро пар -ла мент прий няв рішен ня вста но ви ти до2010 ро ку ти сячі со няч них мо дулів за галь -ною по тужністю 15 ГВт. Вже на по чат ку ми -ну ло го ро ку в Європі пра цю ва ли со нячніелек тро с танції за галь ною по тужністюбільше 5 ГВт (це мож на порівня ти з ро бо -тою п'яти атом них ре ак торів)!

Ро зуміючи пер спек ти ву со няч ної енер -ге ти ки, Німеч чи на виріши ла відмо ви ти сявід будівниц тва но вих атом них елек тро с -танцій. Са ме німці посіли пер ше місце в

Європі в га лузі ви ко ри с тан ня фо то елек -три ки для при ват но го сек то ру. А урядспла тив 70 % вар тості інста ляції со няч нихси с тем по тужністю до 5 кВт, роз ра хо ва нихна 1�2 сім'ї. Ціка во: в роз ви ну тих країнахділян ки землі, не при датні для ве ден нясільсько го гос по дар ства, відво дять під"со нячні пар ки". Так дер жа ва сти му лює ви -до бу ток аль тер на тив ної енергії і навіть ви -ку пає її у ви роб ни ка за спеціаль ни ми та ри -фа ми. У Спо лу че них Шта тах та кож впро ва -джується мас штаб на фе де раль на про гра -ма під на звою "Мільйон со няч них дахів".Тоб то від тра диційних, шкідли вих для лю -ди ни і при ро ди, спо собів от ри ман ня елек -тро е нергії по тро ху відмов ля ють ся і пе ре -хо дять на еко логічно чисті. Хо ча на цьо мушля ху сто ять ве ликі ядерні, вугільні, га зові,наф тові кор по рації. А го лов ний кон т рар гу -мент про тив ників � віднос но ви со ка вар -тість аль тер на тив ної енергії.

На пру же не га зо ве про ти с то ян ня зРосією на прикінці 2008 � на по чат ку 2009ро ку зно ву за гос три ло проб ле му роз вит кувнутрішньо го енер ге тич но го сек то ру Ук -раїни. Ще три ро ки то му під час пер шо горосійсько�ук раїнсько го га зо во го конфлік -ту навіть для не спеціалістів ста ло зро зу -міло, що най к ра щий спосіб убез пе чи тикраїну від га зо вих пре це дентів у май бут -ньо му � змен ши ти її за лежність від імпорт -них енер го носіїв.

Зав дя ки своєму по тенціалу Ук раїнамо же розв'язу ва ти цю проб ле му, кро ку ю -чи од но час но в декількох на пря мах � роз -ви ва ти як тра диційну енер ге ти ку (атом ну,вугільну й га зо ву), так й аль тер на тивнідже ре ла енергії. Це не сти ме ви го ду нели ше в політич но му плані. На ла го джен няно вих ви роб ництв по зи тив но впли не наук раїнську еко номіку й соціаль ну сфе ру, ароз ви ток аль тер на тив них дже рел енергіїдо то го ж має ще один суттєвий плюс �дає змо гу знач но змен ши ти тиск на еко -логію.

Наше місце в світі У ба га ть ох країнах ви роб ниц тво енер -

гії з віднов лю ва них дже рел енергії (ВДЕ) єод ним з пріори тет них на прямів роз вит куеко номіки. За да ни ми Міжна род но го енер -ге тич но го агент ства, на сьо годні із за галь -ної кількості енер ге тич но го спо жи ван ня усвіті 18 % при па дає на енергію, ви роб ле нуз ВДЕ.

Особ ли во дба ють про сек тор аль тер -на тив них дже рел енергії роз ви нуті країни.Євро пейський Со юз взяв зо бов'язан ня до2020 ро ку збільши ти ви роб ниц тво енергіїза ра ху нок ВДЕ до 20 % й од но час но на 20 % змен ши ти ви ки ди вуг ле кис ло го га зу.Ок ремі євро пейські країни бе руть ще ви щуплан ку. Зо к ре ма, Швеція пла нує до 2030

Тернистий шлях до сонячної незалежності


ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Альтернативна енергетика

27

ро ку збільши ти спо жи ван ня енергії з ВДЕдо 50 %.

Ук раїна на цьо му тлі виг ля дає більш ніжскром но � на сьо годні аль тер на тивні дже -ре ла за без пе чу ють мен ше ніж 1 % енер ге -тич них по треб країни. "Уся част ка аль тер -на тив ної енер ге ти ки � це 0,8 % об ся гу спо -жи ван ня в Ук раїні, � за зна чає Ігор Ку рочкін,на чаль ник відділу аль тер на тив них тавіднов лю ва них дже рел енергії Національ -но го агент ства з пи тань за без пе чен няефек тив но го ви ко ри с тан ня енер ге тич нихре сурсів (НАЕР). � Го во ри ти про аль тер на -тив ну енер ге ти ку в євро пейсько му ро -зумінні цьо го по нят тя по ки, на жаль, за ра -но". Як що вра хо ву ва ти ве ли ку гідро е нер -ге ти ку � віднов лю ва не, про те тра диційнедже ре ло енергії � то част ка ук раїнсько госек то ру ВДЕ зро с те до декількох відсотків.

Дру га ве ли ка скла до ва в цьо му сек торіпісля гідро е нер ге ти ки � біое нер ге ти ка. Насьо годні в Ук раїні близь ко 0,5 % енергії ви -роб ляється біое нер ге тич ни ми ус та нов ка -ми, що ви ко ри с то ву ють як си ро ви ну різнірос линні відхо ди, по бу то ве сміття, торф.При цьо му ос нов на част ка, як і в іншихкраїнах, при па дає на ви ко ри с тан ня твер -дої біома си � де ре ви ни, со ло ми, ку ку руд -зи, лу ш пин ня со няш ни ка.

Пев ний роз ви ток от ри ма ли та кож теп -ло ва со няч на енер ге ти ка і вітро е нер ге ти -ка. Про те цим мо же по хва ли ти ся пе ре важ -но Крим, де вста нов ле но 18 тис. со няч нихко лек торів і шість вітро е лек тро с танцій (за -га лом по країні � 9).

Од нак за своїм по тенціалом Ук раїнамо же йти у цій га лузі нарівні з інши ми краї -на ми Євро пи. "За різни ми оцінка ми, до2030 ро ку Ук раїна без проб лем мо же вий -ти як мінімум на 25 %, а то й на 30 % спо -жи ван ня енергії за ра ху нок ви ко ри с тан няВДЕ. А до 2050 ро ку � на 50 %", � на го ло -шує Андрій Ко не чен ков, го ло ва правлінняУк раїнської вітро е нер ге тич ної асоціації.

Це підтвер д жу ють й роз ра хун ки на -уковців. Ук раїна спо жи ває на рік близь ко200 млн тонн умов но го па ли ва. За підра -хун ка ми Інсти ту ту віднов лю ва ної енер ге -ти ки НАНУ, щорічний технічно до ступ нийпо тенціал ВДЕ ста но вить не мен ше ніж 73 млн тонн умов но го па ли ва, або 36,5 %споживання.

Доступна альтернатива Роз ви ток аль тер на тив них дже рел

енер гії в Ук раїні стри му ють два ос новніфак то ри � відсутність се ред ньо го кла су йпро ду ма ної дер жав ної політи ки.

По чи на ти потрібно з найбільш рен та -бель но го сек то ру � біое нер ге ти ки. На цьо -му схо дять ся як пред став ни ки ук раїнськихдерж струк тур, так і при ват них ком паній, якіпра цю ють в га лузі аль тер на тив ної енер ге -ти ки.

Пев ний по штовх цей про цес уже от ри -мав. Най частіше ви ко ри с то вується де ре -ви на � в Ук раїні вже вста нов ле но близь ко1500 котлів на цьо му па ливі, дві тре ти нияких об слу го ву ють де ре во о б роб ну про -

мис ловість, ре ш та � ко му наль ний сек тор.На ла го дже не й ви роб ниц тво та ко го об лад -нан ня � йо го ви пу с ка ють вже близь ко де -сят ка ук раїнських ком паній.

Мен ша кількість котлів пра цює на со -ломі. Пер ший з них по тужністю 1 МВ з'я -ви в ся 2000 ро ку в селі Дроз ди Біло цер -ків сько го рай о ну Київської об ласті намісці га зо во го кот ла. Об лад нан ня вартістю154 тис. до ларів з рек лам ною ме тою вста -но ви ли данці.

Со лом'яний ко тел швид ко довів своюефек тивність, за без пе чу ю чи теп лом усісільські спо ру ди неіндивіду аль но го ко ри с -ту ван ня � шко лу, бу ди нок куль ту ри, дит са -док, чо ти ри декілька к вар тирні бу дин ки,адміністра ти вний бу ди нок, ба ню.

Че рез декілька років у селі вста но ви лище од ну подібну ко тель ню, але вже ук раїн -сько го ви роб ниц тва, яка опа лює фер му.

Од нак па лив ний по тенціал навіть цьо гоне ве лич ко го се ла за ли шається да ле ко неви чер па ним. За рік тут зби ра ють близь ко 6 тис. тонн со ло ми, ви ко ри с то ву ю чи дляопа лен ня ледь шо с ту ча с ти ну всієї кількості."Мож на елек тро с танцію по ста ви ти в селі тацілу зи му елек три кою за без пе чу ва ти весьрай он, � пе ре ко на ний Іван Новіков, го ло ваДроздівської сільської ра ди. � А як що взя тивсі се ла рай о ну, то вза галі тут не ви черп нийре зерв".

За ра ху нок твер дої біома си в Ук раїнімож на замісти ти знач ну кількість при род -но го га зу. На рік країна спо жи ває близь ко75 млрд ку бо метрів бла кит но го па ли ва �20 млрд влас но го ви до бут ку й 55 млрдімпор то ва но го. На по тре би жит ло во�ко му -наль но го гос по дар ства йде 21 млрд кубівга зу щорічно.

Еко номічно обґрун то ва ний по тенціалбіома си в еквіва ленті ста но вить 5,6 млрдкубів бла кит но го па ли ва. Щоб замісти тицей об сяг га зу, у біое нер ге тич ний сек торпотрібно вкла с ти, за сло ва ми Іго ря Ку -рочкіна, 7,5 млрд грн.

Не зва жа ю чи на та ку знач ну су му, вкла -дені гроші оку па ють ся ду же швид ко, навітьза ми ну лорічних цін на імпорт ний газ(179,5 до ла ра за 1 ти ся чу кубів) � бу к валь -но за один опа лю валь ний се зон.

А далі що ро ку Ук раїна ви г ра ва ти ме назначній еко номії коштів, бо біома са на ба -га то де шев ша за газ. Зо к ре ма, за раз тон -на со ло ми ко ш тує при близ но 250 грн. Як -що вра ху ва ти, що її теп лот ворні ха рак те -ри с ти ки при близ но вдвічі менші за газ, тосо лом'яний еквіва лент 1 тис. кубів га зу об -хо ди ти меть ся у тро хи більше 500 грн.



За роз ра хун ка ми де я ких на уковців, Ук раїна мо же заміщу ва ти біома сою навіть50 % при род но го га зу, що ви ко ри с то -вується для опа лен ня. "Ми з 34 млрд кубівга зу, які Ук раїна спо жи ває для теп ло по с та -чан ня, по ло ви ну б заміни ли на біома су. Це17 млрд кубів га зу. Ми не бу де мо нічо го ви -на хо ди ти. У цьо му ж на прямі ру ха ють сяДанія, Фінляндія, Австрія. У них 30 % па ли -ва у теп ло по с та чанні � це біома са", � за -зна чає Ге оргій Ге ле ту ха, завіду вач відділутеп лофізич них проб лем біое нер ге ти киІнсти ту ту теп лофізи ки НАНУ.

Ще один пер спек тив ний на прям � от -ри ман ня біоди зе ля з ріпа ку, сої та іншихолійних куль тур. За раз в Ук раїні ріпа комзасівається знач на ча с ти на полів, про те 90 % цієї си ро ви ни йде на ек с порт � у країніне має по туж них ви со ко тех но логічних за -водів з її пе ре роб ки.

Та ка ж си ту ація і з со няч ни ми ко лек то -ра ми, ви роб ниц тво яких вже на ла го дже нев Києві, Хар кові, За поріжжі. Ця про дукціята кож май же не над хо дить до ук раїнсько госпо жи ва ча � 90 % со няч них теп ло у с та но -вок відправ ля ють за кор дон.

Ук раїна та кож мо же от ри му ва ти де ше -ву енергію з гео тер маль них дже рел � успа док від ра дянських часів за ли ши ли ся80 свер д ло вин. Про те більшість з них пе -ре бу ває в по га но му технічно му стані й нефункціонує. "Такі міста, як Львів і Чернігів,за не ве ли ких капіталь них ви т рат мо жуть на80 % за без пе чи ти всі свої теп лові по тре биза ра ху нок гео тер маль ної енергії", � на го -ло шує Ігор Ку рочкін.

До ля пер ших со няч них ко лек торів

До сить див но виг ля дає си ту ація, ко лив са на торіях Кри му не має влітку… га ря чоїво ди. Хо ча найбільша в Ук раїні со няч на ус -та нов ка га ря чо го во до по ста чан ня про дук -тивністю 50 куб. м на до бу успішно пра цюєв ял тинсько му пансіонаті "Ка с т ро поль" щез 1986 ро ку. До речі, подібний аг ре гат бу ловста нов ле но і на За кар патті.

Мон тується со няч ний ко лек тор ду жепро сто і не по тре бує ви т рат них "ви со кихтех но логій". Під склом роз та шо вані чорнірадіато ри, що "при ваб лю ють" сон це, підни ми � теп лоізо ляція. Ус та нов ка у Бе ре говіпра цю ва ла май же де сять років і за без пе -чу ва ла га ря чою во дою два 40�квар тирнібу дин ки. За годину ку бо метр во ди нагріва -в ся до 60�80 °С. Єди ний мінус � ус та нов ка

пра цю ва ла ли ше в со няч ну по го ду в періодз трав ня по жо в тень. То му взим ку ко тель напра цю ва ла ли ше на газі. Од нак навітьлітній варіант да вав суттєву еко номію � до3 000 ку бо метрів га зу на місяць!

Те пер та кий чу до вий пристрій більшене пра цює. Спра ва в то му, що на се лен няБе ре го ва май же повністю пе рей шло након век то ри та кот ли. От же, га зо ви ки за до -во лені, а меш канці зму шені спо с теріга ти,як стрімко підви щу ють ся ціни на енер го -носії. При кро, що успішний досвід так ніхтопо справжньо му і не ви ко ри с тав.

Чо мусь ма ло хто зга дує і про прий ня туще на прикінці 1990�х років Енер ге тич нупро гра му За кар патської об ласті на періоддо 2015 ро ку. В ній йшло ся і про ви ко ри с -тан ня со няч ної енергії за до по мо гою не до -ро гих вітчиз ня них ко лек торів. Для їх вста -нов лен ня ма ли ви ко ри с то ву ва ти да хи тафа са ди будівель.

Як що ж про енер гоз бе ре жен ня не пік -лується дер жа ва, то мож на і са мим про се -бе под ба ти. Геліоко лек то ри кон стру ю ютьнавіть влас но руч. Це пла с ти ко ва ко роб ка,все ре дині яко го роз та шо ва на мідна труб каз "гребінця ми", а звер ху � скло із за тем -нен ням. До ньо го приєдну ють бак з "неір -жавійки" і го то во. Ціка во і те, що навітьвзим ку в крані є теп ла во да, що п рав да ли -ше кімнат ної тем пе ра ту ри. І все�та ки...

Місцеві КулібіниПре са Іва но�Франківщи ни на впе ребій

роз повіда ла про інже не ра�са мо род ка Во -

ло ди ми ра Іва но ва, який вста но вив на да хуба га то по верхівки, де меш кає, три ме т ро вуме та ле ву кон струкцію, що, на че со няш ник,уп ро довж дня обер тається за сон цем. Ус -та нов ка ге не рує енергію й за без пе чує теп -лом і га ря чою во дою ро ди ну з 4 осіб. Напро хан ня сусідів та кий же пристрій Во ло -ди мир Іва нов зро бив і для всьо го під'їзду.

Ось у чо му йо го суть. На да ху стоїтьтеп ло ва па нель. Її по верх ня, на яку па да -ють со нячні про мені, пе ре тво рює цюенергію. По па нелі йде теп ло носій, вінвіддає теп ло ву енергію в си с те му на го -рищі. Там два ба ки з во дою � ко лек тор нийна 250 і аку му ля тор ний на 400 літрів. Прин -цип ро бо ти си с те ми та кий: во да нагріва -ється в ко лек тор но му ба ку, на ко пи чуєтьсяв аку му ля тор но му (де при по требі догрі -вається) і вже тоді над хо дить у си с те муопа лен ня квар ти ри й ви ко ри с то вуєтьсядля по бу то вих по треб. Місцеві підприємцівзя ли ся по ста ви ти цей "со няш ник" на про -мис ло ве ви роб ниц тво.

Ще один ве ли кий при хиль ник со няч ноїенер ге ти ки на За кар патті � це кан ди датфізи ко�ма те ма тич них на ук Пе т ро Бо бо -нич. На йо го ра хун ку вже де сят ки за па тен -то ва них ви на ходів, се ред них і роз роб киуж го родсько го на уков ця до ступ ної си с те -ми ви до бу ван ня фо то елек три ки із со няч -ної енергії. Впер ше пра ця з цієї ак ту аль ноїте ма ти ки бу ла опубліко ва на ще у 2002році. Од нак, як ча с то трап ляється, ма лохто звер нув ува гу на цю публікацію.

"Я навів при клад ви ко ри с тан ня напів -провідни ко вих тран зи с торів як со няч них



29

еле ментів, � роз повідає на уко вець. � Бу липред став лені роз ра хун ки ви ко ри с тан няцих еле ментів са ме для умов За кар пат -ської об ласті. Це сто сується та кож відпо -відно го ку та на хи лу со няч них па не лей,інших ас т ро номічних по каз ників".

Ви яв ляється, що в со няч них ба та ре яхмож на за сто со ву ва ти навіть старі тран зи -с то ри, які вже ніде не ви ко ри с то ву ють ся.Їх не потрібно ви ки да ти � з них мож назібра ти па нель, ціна якої вий де про стокопійча ною. Подібні па нелі розміром 2 х 2ме т ри здатні за без пе чи ти елек тро е -нергією, на при клад, не ве ли ке фер -мерське гос по дар ство.

"Ціка во, що свої роз ра хун ки я про во -див у грудні, на який при па дає всьо гошість со няч них днів, � ка же Пе т ро Бо бо -нич. � Але й цьо го до сить, аби за ря ди типев ну кількість аку му ля торів". За кар -патський фізик ка же, що для цьо го підій -дуть, на при клад, ті, що ви ко ри с то ву ва ли сядля трак торів.

За со няч ною енер ге ти кою � май бутнє.А со няч ну енер гію мож на з успіхом ви ко -ри с то ву ва ти як у містах, так і у се лах. "По -ки це нам ще у ди ко вин ку, але прий де час,ко ли со нячні аг ре га ти бу дуть вста нов лю -ва ти май же всі, � впев не ний Пе т ро Бо бо -нич. � А до підпри ємців зі своїм про ек том яне звер та в ся. Маю сум ний досвід � щосьно ве за про ва ди ти у нас ду же важ ко". Що -до со няч них ба та рей, то ра дить ско ри с та -ти ся йо го ре ко мен даціями всім ба жа ю чим.

"Якби за виробництво таких батарейвзялося якесь підприємство, то замовленьу них було б достатньо", � переконанийфізик.

Коли Карпатизабезпечать себебезкоштовною енергією?

В Ук раїні діє вже до сить ба га то при ват -них підприємств, які зай ма ють ся аль тер -на тив ною енер ге ти кою, од нак ціни на їхпро дукцію суттєво різнять ся. А пер шафірма, що по ча ла зай ма ти ся вста нов лен -ням со няч них си с тем на За кар патті, на зи -вається "Solar Karpathy", тоб то "Со нячніКар па ти". На зва гар на, од нак, як ви я ви ло -ся, за кар патці не поспіша ють ви ко ри с то -ву ва ти енергію сон ця. І спра ва тут не ли шев цінах про по но ва ної про дукції.

За рік своєї діяль ності фірма здійсни лавсьо го декілька про ектів, пе ре важ но зі

вста нов лен ня со няч них ко лек торів для га -ря чої во ди. Од нак се ред клієнтів � жод но готу ри с тич но го об'єкта в гірській місце вості!А са ме на них був не аби я кий роз ра ху нок:там, де не має га зу, а іноді й елек три ки,аль тер на тивні дже ре ла енергії ма ли б вря -ту ва ти си ту ацію.

Хо ча на сьо годні роз роб ле но близь ко20 ве ли ких про ектів, од нак втіли ти їх зрізних при чин по ки що не вда ло ся. Се редза мов ників, на при клад, об лас на алер го -логічна лікар ня. Тут пла ну ва ли за до по мо -гою ко лек торів підігріва ти во ду та опа лю -ва ти приміщен ня. Го то вий про ект і націлорічний підігрів во ди в ба сейні уж го -родської шко ли № 20. Але в бюд жеті по кищо не за твер д жені на це відповідні ко ш ти.Хо ча роз ра хун ки свідчать � вкла дені грошіне одмінно по вер нуть ся. Ад же у вес ня -но�літній період ви хо дить 80 % еко номіїопа лен ня, а вос ени та взим ку � до 40�60 %.

Заціка ви в ся про по зиціями і ди рек торуж го родсько го го те лю "Ат лант". До речі,са ме в ту ри с тичній сфері по вер нен някоштів відбу вається до сить швид ко � за1,5�2 ро ки. Од нак гос по дарі го тель нихком плексів пе ре бу ва ють в очіку ванні � всіба жа ють по ди ви ти ся спо чат ку, як це вий деу кон ку рен та.

Най частіше цікав лять ся дже ре ла мивіднов лю валь но го ти пу лю ди, яких не мож -на на зва ти ба гатіями. Це підпри ємці, якіра ху ють кож ну копійку і ба жа ють за оща -джу ва ти в май бут ньо му. Во ни усві дом лю -ють, що газ до рож чає � у сусідній Сло вач -чині ти ся ча кубів "бла кит но го па ли ва" вжеко ш тує близь ко 3 000 грн. Та ка невтішнапер спек ти ва за рік�два мо же очі ку ва ти інас.

"На ша дер жа ва прак тич но повністю за -ле жить від імпорт них енер го носіїв. І хо чаприй ма ють ся ука зи про впро ва джен няенер гоз беріга ю чих тех но логій, од нак всеза ли шається ли ше на па пері, � ка жедиректор "Solar Karpathy" Сергій Па с каль.� Тим ча сом, усі тра диційні енер го ре сур сидо рож ча ють, а без ко ш тов ною за ли -шається ли ше енергія сон ця або вітру �во ни на ле жать всім".

Втім, за кар патці досі ще не усвідо ми липе ре ваг аль тер на тив них дже рел. І бу ду ю чиве ли кий бу ди нок, ма ло хто за мис люєтьсянад тим, як йо го ут ри му ва ти вже че рез 5�10 років. Наш прин цип � більше, ви ще,кра ще, ніж у сусіда � спри чи няє потім одніне приємності. Що до енер гоз бе ре жен ня,то про ньо го мож на ду ма ти на пе ред і ли шев ком плексі. Це вклю чає в се бе всі ви т ратні

ма теріали при будівництві, закінчу ю чи еко -ном ни ми лам поч ка ми. Сьо годні збу ду ва типри стой ний бу ди нок де шев ше ніж за 150�200 тис. до ларів не вий де. На цьо мутлі су ма вста нов лен ня ко лек тор ної гру пи(2�3 тис. євро) для за без пе чен ня га ря чоюво дою про тя гом 30�40 років ви даєтьсяпро сто смішною.

Од нак за без пе чи ти се бе аль тер на тив -ним теп лом пе ресічній сім'ї по ки що не дляки шені. Хо ча слід за ува жи ти, що в буді -вель них ма га зи нах по ча ли вже з'яв ля ти сябільш де шеві со нячні ко лек то ри. З'яви в сявибір � і це до бре. Єди не, що га рантуватиякість по ки що мо жуть ли ше відомі фірми.Най к ра ще за ре ко мен ду ва ли се бе німецькіта грецькі ко лек то ри. Що до со няч них ба -та рей, то во ни ви го тов ля ють ся у київськійфірмі "Ква зар" і з успіхом ек с пор ту ють сяза кор дон. На при клад, в Іспанії вже два ку -рорт них містеч ка повністю пе рей шли насо няч ну енергію за до по мо гою са ме ук -раїнських ба та рей.

Ко му вигідні міфи про ша ле ну до рож не чуко лек торів?

У пер шу чер гу, га зо вим ма гна там, якіпо чу ва ють ся не зруч но, усві дом лю ю чи пер -с пек ти ви мас штаб но го вті лен ня аль тер на -тив ної енер ге ти ки в Ук раї ні. На справдігеліоко лек то ри вже не такі до рогі � їх вжемож на знай ти навіть у ме жах 300 до ларівза шту ку. Для сім'ї з 2�3 чо ловік потрібнодва ко лек то ра. А строк ек с плу а тації во нима ють більше 30 років. На гляд но ви го думож на по ба чи ти у ку рорт но му Коб леві, депідприємці по ча ли вста нов лю ва ти ко лек -то ри на да хах ко теджів. 200 літрів га ря чоїво ди на до бу цілком ви с та чає для по требвідпо чи ва ю чих. Ви я ви ло ся, що вкла да тигроші у "сон це" вигідніше, ніж ку пу ва тиелек тричні бой ле ри.

Сонце може працювати і вночі. До речі,в м. Ос т рог на Рівнен щині в 2004 році вста -но ви ли перші в Ук раїні ву личні ліхтарі, якіпра цю ють на со няч них ба та ре ях. Впро ва -джен ня про ек ту ста ло мож ли вим зав дя кипе ре мозі на все ук раїнсько му кон курсі про -ектів енер гоз беріга ю чих си с тем. На ре -алізацію пішло 127 тис. грн. Вдень фо то -елек трич на си с те ма аку му лює со няч нуенергію, а вночі лам пи го рять без до дат ко -во го жив лен ня. В міській раді за до во лені �на освітлен ня ву лиць те пер ви т ра чається



вде ся те ро мен ше коштів, а вартість об -лад нан ня повністю оку пить ся вже за сім�вісім років. Пла ну ва ли втіли ти подібнийпро ект і в Уж го роді, але нині тут більше пе -рей ма ють ся політич ни ми чва ра ми.

Декілька років то му з ініціати ви Бо ри саПа то на в Києві був ство ре ний Інсти тутвіднов лю ва ної енер ге ти ки НАНУ. Ос нов незав дан ня фахівців Інсти ту ту по ля гає в то -му, щоб на базі ос танніх до ся гнень на укивсе�та ки зни зи ти вартість об лад нан ня. Ли -ше тоді у віднов лю валь ну енер ге ти ку за лу -ча ти меть ся при ват ний капітал і га лузь ста -не при бут ко вою.

За про гно за ми, за 5�10 років проб ле -му ви со кої ціни бу де розв'яза но. До то гож Ук раїна збе рег ла свій по туж ний про -

мис ло вий по тенціал. Вітро у с та нов ки, на -при клад, ви го тов ляє "Півден маш" у тихце хах, де ко лись ви роб ля ли ра ке ти. Яквідо мо, ос нов на скла до ва "со няч но го"мо ду ля � це мо но кремній. До речі, са ме вУк раїні зо се ре дже но 10 % світо вих по туж -но с тей з ви роб ниц тва кремнію. Вже у2004 році у нас ви пу с ка ло ся 8 % світо во гови роб ниц тва со няч них ба та рей і ко лек -торів. Од нак на дер жав но му рівні роз ви -ток ви до бут ку вітчиз ня ної со няч ної енер -ге ти ки не сти му люється, то му більшість"со няч ної" про дукції йде на ек с порт. Зара ху нок про дукції вітчиз ня них підприєм -ств ре алізу ють ся про гра ми роз вит ку аль -тер на тив ної енер ге ти ки в Німеч чині, Іс па -нії, Італії.

Швей царська ком панія "EnergoSolar"пла ну ва ла інве с ту ва ти 60 млн євро вбудівниц тво п'яти за водів з ви роб ниц твасо няч них ба та рей в Ук раїні. Швей царцівва жа ли, що їх про дукція впли не на ви ко -ри с тан ня енергії сон ця в Ук раїні до 3 %(за раз 0,07 %). Один із за водів пла ну ва липо бу ду ва ти і на За кар патті. А по ки що на -оч ним при кла дом ви ко ри с тан ня со няч -них ба та рей в Уж го роді є вста нов лені

пар ко ма ти, що пра цю ють в ав то ном но муре жимі.

От же, до ма со во го по пи ту віднов лю -валь ної "аль тер на ти ви" ще да ле ко. Од накук раїнці по чи на ють усвідом лю ва ти еко -номічні та еко логічні пе ре ва ги со няч ноїенергетики. Найкраще зарекомендувалисебе гібридні вітро�сонячні системи,здатні працювати цілий рік, незалежно відпогодних умов. Вважають, що вартість їхкомпонентів щороку буде знижуватися.

Ціка во, що са ме За кар пат тя має чи ненайбільший в Ук раїні по тенціал мож ли во гови ко ри с тан ня не тра диційних та віднов лю -ва них дже рел енергії в пе ре ра хун ку наумов не па ли во (млн тонн у.п.). На при клад,мож ли вості гео тер маль ної енер ге ти киоціню ють ся у 7,40 млн тонн умов но го па -ли ва, а ма лої гідро е нер ге ти ки � у 1,05 млнтонн.

На уковці вва жа ють, що розвіда нихсвіто вих за пасів га зу і наф ти за ли ши ло сяна 50�70 років, вугілля � років на 300�500.То му май бутнє � за еко логічно чи с тоюенер ге ти кою, за сно ва ною на новітніх тех -но логіях. Все за ле жа ти ме від то го, на -скільки ми го тові до цьо го. �



31

Солн це � это энер гия. Ле том сол -неч ная энер гия обо г ре ва ет нас, воз -дух и ок ру жа ю щие пред ме ты, а зи моймы поль зу ем ся на коп лен ны ми при -род ны ми энер ге ти че с ки ми ре сур са -ми для от оп ле ния и на гре ва го ря чейво ды.

Пер спек тив ные воз мож но с ти прак ти -че с ко го ис поль зо ва ния аль тер на тив ныхвоз об нов ля е мых ис точ ни ков энер гии(сол неч ной, ве т ро вой, гео тер маль ной,энер гии мо ря, со вре мен ных тех но ло гийга за ции и др.) для Ук ра и ны пред став ля ютосо бый и дол го сроч ный ин те рес. К со жа -ле нию, это му ни как не со от вет ству ет име -ю щий ся уро вень их ре аль но го ис поль зо -ва ния.

Для Ук ра и ны на иболь шие пер спек ти -вы име ет раз ви тие сол неч ной энер ге ти -ки. Это, в пер вую оче редь, ге лио си с те мыс пло с ки ми сол неч ны ми кол лек то ра мидля обес пе че ния ав то ном но го теп лос -наб же ния (го ря че го во до снаб же ния и от о -п ле ния) жи лых и про из вод ствен ных объ ек тов (ча ст ных до мов, гос ти ниц, пан -си о на тов, ре с то ра нов, ми ни�про из вод -ств, сель ско хо зяй ствен ных ферм, пред -при ятий пе ре ра ба ты ва ю щей от рас ли,хле бо пе ка рен и т. д.).

С од но го ква д рат но го ме т ра сол неч но -го кол лек то ра, пред став ля ю ще го со бойкон струк цию из де ре ва, стек ла и цвет ныхме тал лов, мож но по лу чить от 80 до 100 л в день го ря чей во ды сред не су точ ной тем -пе ра ту ры 55�60 °С. Сол неч ные кол лек то рытак же по зво ля ют из бе жать вред ных вы -бро сов в ат мо сфе ру. При мер но 6 м2 пло -ща ди сол неч но го кол лек то ра по зво ля ютиз бе жать 1000 кг NOx.

Пра виль ная ра бо та сол неч но го кол -лек то ра с ком по нен та ми си с те мы го ря че -го во до снаб же ния и от оп ле ния да ет эко -но мию при род но го га за в 35% об ще го по -треб ле ния. В лет ний пе ри од мож но пол но -стью от ка зать ся от ис поль зо ва ния ос нов -ных энер го ре сур сов. В ос таль ные ме ся цыго да обо ру до ва ние сол неч но го кол лек то -ра яв ля ет ся до пол ни тель ным ис точ ни комтеп ла, ко то рое пре крас но со гла су ет ся сос нов ным � низ ко тем пе ра тур ным или кон -ден са ци он ным кот лом.

Сдер жи ва ю щим фак то ром рас ши ре -ния объ емов прак ти че с ко го ис поль зо ва -ния ге лио си с тем в Ук ра и не яв ля ет ся от но -си тель но вы со кая сто и мость сол неч ныхкол лек то ров, хо тя по срав не нию с ана ло -гич ны ми за ру беж ны ми кол лек то ра ми, притех же тех ни че с ких по ка за те лях, це на от е -че с т вен ных из де лий значительно ни же.

Для обес пе че ния ав то ном но с ти ге лио -си с тем лю бо го на зна че ния при зна чи тель -ных ко ле ба ни ях ин тен сив но с ти сол неч нойра ди а ции, свя зан ных как с по год ны ми, таки с се зон ны ми ус ло ви я ми, осо бен но в ре -жи ме круг ло го дич ной экс плу а та ции, ис -поль зу ют ся дуб ли ру ю щие ис точ ни ки на -гре ва: элек три че с кие, га зо вые кот лы и др.Их за да ча � до греть во ду до не об хо ди мойтем пе ра ту ры в от сут ствие солн ца.

На ибо лее ча с то встре ча ю щий ся типдуб ле ра � элек тро на гре ва тель, об ла да ю -щий та ки ми оче вид ны ми до сто ин ства ми,как на деж ность, низ кая сто и мость, про -сто та под дер жа ния тре бу е мо го тем пе ра -тур но го ре жи ма. Его не до ста ток � вы со коеэнер го по т реб ле ние, тем не ме нее при ме -ня е мые в на ших си с те мах со вре мен ныебой ле ры ко с вен но го на гре ва име ют точ нота кие же по мощ но с ти теп ло на г ре ва тель -ные эле мен ты, как в обыч ных бы то выхбой ле рах.

Ра бо та сол неч но го кол лек то ра за клю -ча ет ся в сле ду ю щем. Сол неч ные лу чи по -па да ют на по верх ность сол неч но го кол -лек то ра и пре об ра зу ют ся в теп ло вуюэнер гию. Теп ло пе ре да ет ся теп ло но си те -лю и с по мо щью цир ку ля ци он но го на со са,уп рав ля е мо го ав то ма ти кой, про ис хо дитцир ку ля ция го ря че го теп ло но си те ля в си -с те ме. Теп ло об мен ник в ба ке�во до на гре -ва те ле пе ре да ет теп ло рас ход ной бы то -вой во де. Ос нов ной ис точ ник теп ла так жес по мо щью зме е ви ка про из во дит на гревво ды в бой ле ре. При на гре ве рас ход нойво ды ге лио ус та нов ка ра бо та ет в при о ри -те те. Та ким об ра зом, вы мо же те ис поль -зо вать на коп лен ную го ря чую во ду, да жеес ли солн це спря чет ся за об ла ка ми. При -мер но 4�6 м2 пло ща ди кол лек то ров по кры -ва ют 60% по треб но с ти в энер гии для при -го тов ле ния го ря чей во ды. При пло ща диге лио кол лек то ра бо лее 10 м2, в со че та ниис ком би ни ро ван ным ба ком, воз мож нопод дер жи вать си с те му от оп ле ния в жи ломпо ме ще нии. �

Солнце наш лучший друг!

Наш адрес: г. Киев, ул. Фрунзе, 60,

тел. (044) 538�13�68, 463�62�74


ТехнологіїКОМУНАЛЬНА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА

Реконструкція малоефективнихопалювальних котлів

Теп ло по с та чан ня на се ле них пунктів Ук раїни за без пе чу ють7418 під приємств усіх форм влас ності, на яких ек с плу а ту ють ся 29965 ко те лень су мар ною по тужністю 138347,9 Гкал/год., з якихна твер до му па ливі � 9913 ко те лень, на рідко му па ливі � 567 ко те -лень, на газі � 19485 ко те лень.

По ста но вою від 20 трав ня 2009 р. № 682 за твер д же но план пер -шо чер го вих за ходів з мо дернізації си с тем теп ло по с та чан ня. Зо -к ре ма, у до дат ках 2�4 до цієї по ста но ви виз на чені пе реліки ко те -лень, де пе ред ба чається обов'яз ко ва мо дернізація кот ло а г ре гатівти пу НІІСТУ�5, пе ре ве ден ня котлів на вугілля та ре кон струкціяпаль ни ко вих при строїв, по вна ре кон струкція ко те лень. Де які про -по зиції що до мо дернізації на яв но го ко тель но го об лад нан ня бу лина ве дені в Посібни ку з мо дернізації ко му наль ної теп ло е нер ге ти ки,роз роб ле но му Інсти ту том технічної теп лофізи ки НАН Ук раїни.

Модернізація котлівпотужністю до 1 МВт

В Ук раїні знач на кількість котлів ма лоїпо туж ності скон цен т ро ва на на підприєм -ствах ко му наль ної теп ло е нер ге ти ки.

Найбільш по ши ре ни ми кот ла ми ма лоїпо туж ності (до 1 МВт) є кот ли НІІСТУ�5,Ре во ка то ва, Над точія. Прак ти ка свідчить,що ці кот ли пра цю ють, як пра ви ло, з ККД75�85%, а от же, ма ють віднос но ви со купи то му ви т ра ту га зу на ви роб лен ня оди -ниці теп ло ти. Найбільш ши ро ко го по ши -рен ня на був ко тел НІІСТУ�5 зав дя ки ду жепро стій кон струкції та ви сокій надійності век с плу а тації.

Заміна котлів НІІСТУ�5 на су часні ефек -тивні кот ли з ККД 91�92% ви ма га ють знач -них ви т рат. На при клад, вартість кот лаВК�22 (КСВ�1,0) без паль ни ка Іва но�Фран -ківсько го ко тель но�зва рю валь но го за во дуста но вить 77 426 грн. (у цінах 2008 р.), аде мон тажні та мон тажні ро бо ти оціню ють -ся в 30�35% вар тості котлів.

Че рез брак коштів у теп ло по с та чаль -них підприємств швид ка заміна ста рихкот лів на нові не ре аль на, у зв'яз ку з чимпро по нується не до ро га ре кон струкція кот -лів, з ме тою поліпшен ня їх технічних по каз -ників і еко номії при род но го га зу.

Роз роб лені такі варіан ти підви щен няефек тив ності ви ко ри с тан ня при род но гога зу в кот лах НІІСТУ�5.

Пер ший варіант � підви щен ня ко ефі -цієнта ко рис ної дії та збільшен ня теп ло -п ро дук тив ності до 0,9 Гкал/год.

Дру гий варіант � підви щен ня ККД, за -ли шив ши незмінною па с порт ну теп ло п ро -дук тивність.

Пер ший варіант пе ред ба чає ус та нов кудо дат ко вих кон век тив них по вер хонь на грівув ліво му та пра во му кон век тив них га зо хо дахкот ла. Кон век тив на по верх ня є дво ряд нимпа ке том із 36 труб ∅ 57 мм, зва ре них з кро -ком 85 мм. Тру би роз та шо ву ють ся упо пе рекпо то ку про дуктів зго ран ня. Теп ло обмін міжпо пе реч ни ми вста нов ле ни ми тру ба ми і про -дук та ми зго ран ня інтен сивніший, ніж у разіпо довжньо го обтікан ня. При ус та новці дво -ряд но го па ке та ши ри на кон век тив но го га зо -хо ду збільшується до 185 мм. Про дук ти зго -ран ня при род но го га зу че рез вікна у верхнійча с тині топ ки над хо дять у роз ши рені га зо -хо ди з до дат ко ви ми кон век тив ни ми по верх -ня ми нагріву, оми ва ють їх та над хо дять у ди -мохід кот ла, роз ши ре ний у тій же про порції,що і га зо хо ди кон век тив ної ча с ти ни кот ла.

Вра хо ву ю чи те, що ае ро ди намічнийопір у га зо хо дах кот ла за ли шається та кимже, як і до ре кон струкції, а гідро ди на міч -ний опір збільшується не більше ніж на0,56 кгс/см2, при ек с плу а тації ре кон струй -о ва них котлів мож на ви ко ри с то ву ва ти на -яв не ус тат ку ван ня, крім паль ни ко во го при -строю. У зв'яз ку із збільшен ням теп ло п ро -дук тив ності кот ла не обхідно вста но ви тига зо вий паль ник номіна льною теп ло воюпо тужністю не мен ше 1 Гкал/год.

Ниж че на ве дені ре зуль та ти ба лан со -вих ви п ро бу вань ре кон струй о ва но го кот лаНІІСТУ�5 при на ван та женні 93% роз ра хун -ко вого.

Теп ло п ро дук тивність, Гкал/год. � 0,84Температура димових газів, 0С � 162Коефіцієнт надлишку повітря � 1,08ККД котла, % � 91,5Вміст СО (при б = 1), мг/м3 � 0,003Концентрація NOх (при б = 1), мг/м3 � 149,3.

Теп ло п ро дук тивність кот ла до ре кон -струкції ста но ви ла 0,56 Гкал/год., ККД �85%.

Для реконструкції котла за першимваріантом необхідні такі матеріали.

1. Ко лек тор для по дачі во ди з до дат ко вих по -вер хонь нагріву в ко тел � 1 шт.

Труба 159 х 4,5, довжина � 1,4 м; Відведення 90°, 159 x 4,5 � 2 шт.;Зварні шви � 6;Фланець 1�150�10 ст 25, ГОСТ 12820�80 � 2 шт.2. Додаткові поверхні нагріву � 2 шт.Труба 168 х 5, довжина � 1,4 м;Труба 159 х 4,5, довжина � 2,6 м;Труба 76 х 3,5, довжина � 12,8 м;Труба 57 х 3, довжина � 81,5 м;Фланець 1�150�10 ст 25, ГОСТ 12820�80 � 2 шт.

Дру гий варіант підви щен ня ефек тив -ності кот ла НІІСТУ�5 з підви щен ням ли шеККД по ля гає в ус та новці в ліво му і пра во муга зо хо дах од но ряд но го па ке та труб діаме -т ром 57 мм, вва ре них з кро ком 85 мм увер ти кальні сто я ки ∅ 76 мм .

Ае ро ди намічний та гідравлічний опо риза ли ша ють ся ана логічни ми пер шо му ва -ріан ту, ши ри на кон век тив но го га зо хо дузбільшується до 100 мм.

Під час еко ло го�ре жим них ви п ро бу -вань ре кон струй о ва но го во догрійно гокот ла НІІСТУ�5 на га зо подібно му па ливі


КОМУНАЛЬНА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА Технології

33

при теп лот ворній здат ності га зу 7 069ккал/м3 і на ван та женні 97% от ри мані такіре зуль та ти:

Теплопродуктиність, Гкал/год. � 0,612Температура димових газів, 0С � 201Коефіцієнт надлишку повітря � 1,2ККД котла, % � 91,57Вміст СО (при б = 1), мг/м3 � 0,03Концентрація NOх (при б = 1), мг/м3 � 170,1.

До реконструкції теплопродуктивністькотла становила 0,56 Гкал/год., ККД 85%.

Капіта ло в кла ден ня в ре кон струкціюкот ла НІІСТУ�5 з ура ху ван ням вар тості до -дат ко вої теп ло обмінної по верхні, де мон -таж на і мон таж на об мурівка в пер шо муваріанті ста нов лять близь ко 40 000 грн.,в дру го му � при близ но 30 000 грн. Часокуп ності ви т рат на ре кон струкцію не пе -ре ви щує 1,5 ро ку. Нині на теп ло по с та чаль -них підприємствах Ук раїни ре кон струй о -ва но по над 700 котлів НІІСТУ�5. Еко номіяга зу на од но му котлі � до 6�9 м3/год. за леж -но від ККД кот ла, що про по нується до ре -кон струкції.

Ма теріали для ви го тов лен ня кон век тив -них по вер хонь нагріву при ре кон струкціїкот ла НІІСТУ�5 з підви щен ням ККД.

1. Ко лек тор для по дачі во ди з до дат ко вих по -вер хонь нагріву в ко тел � 1 шт.

Тру ба 159 х 4,5, ГОСТ 8732�78, дов жи на � 1,5 м;Відведення 90° 159 x 4,5 � 2 шт.;Фланець 1�150�10 ст 25, ГОСТ 12820�80 � 2 шт.2. Додаткові поверхні нагріву � 2 шт.Труба 76 х 3,5, ГОСТ 8732�78, довжина � 10 м;Труба 57 х 3, ГОСТ 8732�78, довжина � 80 м;Труба 32 х 3, ГОСТ 8734�75, довжина � 1 м;Перехід Пк 159 х 4,5 � 76 х 3,5, ГОСТ 17378�83 �

4 шт.;Фланець 1�150�10 ст 25, ГОСТ 12820�80 � 2 шт.

Оз най о ми тись із при кла да ми ре кон -струкції котлів НІІСТУ�5 мож на на ко му -наль них теп ло по с та чаль них підприєм -ствах: МПТ "Ірпіньтеп ло ме ре жа"; "Жи то -мир теп ло ме ре жа"; КПТМ "Чер ка си теп ло -ко му не нер го".

Модернізація котлівсередньої та великоїпотужності

Інсти тут га зу НАН Ук раїни впро довжба га ть ох років пра цює над ма ло ви т рат ни -ми схе ма ми мо дернізації котлів з ме тоюзмен шен ня ви т ра ти па ли ва і ви кидів ток -сич них ре чо вин в ат мо сфе ру. Роз роб ле номе то ди мо дернізації, які охоп лю ють більшніж 50% всіх котлів по тужністю 4�100 МВт.

Ще в 1960�х ро ках в Інсти туті впер ше у ко лиш ньо му СРСР бу ли роз роб лені во -догрійні кот ли се ред ньої по туж ності 4�10 Гкал/год. з двосвітни ми ек ра на ми, ор -ганізо ва но серійне ви роб ниц тво котлівТВГ, КВГ на Мо на с ти ри щенсько му ма ши -но будівно му за воді. До те пер ці кот листа нов лять 48,9% всіх котлів се ред ньоїпо туж ності в Ук раїні, до 30% � в Росії,Литві, Латвії, Уз бе ки с тані та ін. країнах.Такі кот ли спо жи ва ють 25% при род но гога зу, що ви ко ри с то вується в ЖКГ Ук -раїни.

Ба га торічний досвід ек с плу а тації кот -лів ТВІГ�8М (ТВГ�8) на при кладі До -нецької об ласті, де на сьо годні пра цю ютьдекілька со тень цих котлів, засвідчив, щосправжній строк їх служ би мо же істот нопе ре ви щи ти за водський та об ме жуєтьсяста ном не топ ко вої ча с ти ни, а кон век -тив ної по верхні на гріву. Тоб то, з ла дупісля за водсько го стро ку ви хо ди ла кон -век тив на по верх ня нагріву, що її ви го тов -ле но з труб ∅ 28 х 3 мм. Для онов лен някотлів ТВГ�8 або ТВГ�8М, які вий шли з ла -ду че рез по ру шен ня пра це з дат ності кон -век тив ної по верхні нагріву, тоб то че резза шла ку ван ня труб ∅ 28 х 3 мм, їх про го -ран ня то що, про по нується роз ро би типро ект кон век тив ної по верхні нагріву за -зна че них котлів з труб ∅ 32 х 3 мм замістьтруб ∅ 28 х 3 мм, з яких ви го тов ле на за -водська кон струкція кон век тив ної по -верхні нагріву.

Роз роб ле ний ме тод та ус тат ку ван ня(по дові паль ни ки 3�го по коління, но вакон век тив на по верх ня нагріву) для мо дер -ні зації котлів ТВГ і КВГ, що за без пе чуєпідви щен ня ККД та зни жен ня ви т ра ти га зуна 2,5�3%, про дов жу ють строк ек с плу а -тації кот ла на 8�12 років.

Го ловні зраз ки паль ників 3�го по ко -ління ви п ро бу вані на котлі ТВГ�8 "Одес -са теп ло ко му не нер го", заміна кон век тив -ної по верхні � в "До нецьктеп ло ко му н -е нер го".

Вартість модернізації 1�го котла � 80 тис. грн.

Вартість модернізації 1�го котла іззаміною конвективної поверхні нагріву �160 тис. грн.

Окупність � 1,5 року.В Ук раїні ек с плу а тується близь ко 200

по туж них во догрійних котлів ПТВМ�100 іПТВМ�50 (відповідно по тужністю 116 і 58 МВт). Кот ли вста нов лені в ко тель нихкруп них жит ло вих ма сивів або на ТЕЦ. На при клад, такі кот ли по став ля ють теп ло

жит ло вим ма си вам Києва (ко тельні "Нив -ки", "Відрад ний", "Бор ща гов ка", "Ви но -гра дар" та ін.), а та кож Хар ко ва, Дніпро -пе т ровська, За поріжжя, До нецька, Він -ниці та інших об лас них і про мис ло вихцентрів. У зи мо вий період ці кот ли спо жи -ва ють до 20% при род но го га зу, який ви -ко ри с то вується в жит ло во�ко му наль но мугос по дарстві Ук раїни.

Кот ли ПТВМ�100 і ПТВМ�50 ма ють ба -га то кон струк тив них вад, у т. ч. не до стат -ній обігрів ниж ньої ча с ти ни по верхні на -гріву топ ки (ек ра но ва на хо лод на во рон ка)та ча с те зго ран ня 1�го кон век тив но го па -ке та у зв'яз ку з ма лою відстан ню від паль -ників до кон век тив ної по верхні нагрівукот ла то що.

З метою усунення цих вад Інститутомгазу НАН України розроблена принциповонова маловитратна схема реконструкціїцих котлів.

За про ек том, без істот ної ре кон струк -ції топ ки для обігріву хо лод ної во рон ки міжнижніми ко лек то ра ми вста нов люється до -дат ко вий щілин ний по до вий паль ник по -тужністю 2600 (1300 м3/г).

По дові щілинні паль ни ки та кої по туж -ності роз роб лені та вста нов лені впер ше. В ре зуль таті ус та нов ки по до во го щілин но -го паль ни ка теп ло с прий ман ня хо лод ноїво рон ки і ниж ньої ча с ти ни топ ки знач нопід ви щується, за ра ху нок чо го збільшу єть -ся ККД кот ла.

Модернізація котлів ПТВМ дає змогу:� зменшити витрати природного газу

на 3�4%;� влітку при зниженому навантаженні

котел може працювати лише на одному до -датковому подовому пальнику без дут -тєвого вентилятора;

� продовжити ресурс котлів на 8�12років;

� забезпечити можливість роботи звисоким ККД котла при низькому наван -таженні (від 5%);

� зменшити витрати електроенергії напривід дуттєвих вентиляторів (подовийпальник такої потужності споживає в 2�3рази менше електроенергії);

� зменшити викид оксидів азоту (NOx)в атмосферу до 80�100 мг/м3.

Дослідні зразки:� ПТВМ�100 � на Дарницькій ТЕЦ,

м. Київ� ПТВМ�50 � підприємство "Житомир -

тепло комуненерго", м. Житомир.Вартість модернізації 300 тис. грн.Окупність 2 роки. �

Ком му наль ные служ бы все ча ще ис -поль зу ют блоч ные мо дуль ные ко тель ные вчрез вы чай ных си ту а ци ях, на при мер, приава ри ях на теп ло т рас сах. Вме с то цен т ра -ли зо ван но го теп лос наб же ния на чи на ютис поль зо вать ав то ном ные ме ст ные ко -тель ные. Это по зво ля ет из бе гать по терь,воз ни ка ю щих при по да че теп ла от уда лен -ных ТЭЦ по теп ло т рас сам.

Глав ный ис точ ник теп ла для мно гих жи -лых и граж дан ских зда ний � от дель ные ко -тель ные и ТЭЦ. В по след ние го ды про из во -ди те ли, ис поль зуя но вые тех но ло гии и вы -со ко ка че с т вен ное обо ру до ва ние, со зда ютне боль шие ко тель ные ус та нов ки для ло -каль но го от оп ле ния жи лых до мов, зда нийоб ще ствен но го или про из вод ствен но гона зна че ния. Их КПД до сти га ет 90%.

Блоч ные мо дуль ные ко тель ные нетре бу ют ук лад ки теп ло т расс, а сле до ва -тель но, и за трат на их со дер жа ние, нетне об хо ди мо с ти воз во дить зда ние под ко -тель ную и при вле кать спе ци аль ную тех ни -ку и ра бо чих.

Блоч ная мо дуль ная ко тель ная ус та -нов ка за вод ско го про из вод ства (БМК)пред став ля ет со бой блок�кон тей нер, со -сто я щий из сталь но го кар ка са и ог ра ди -тель ных кон струк ций � стро и тель ных плитти па "сэн д вич" с тол щи ной 100�120 мм,от ве ча ю щих пра ви лам по жар ной без опас -но с ти и су ро вым кли ма ти че с ким ус ло ви -

ям, как Се ве ра, так и Сред нейпо ло сы. Име ет ся вен ти ля ци он -ное обо ру до ва ние, си с те ма от оп ле ния. Смон ти ро ва ны кот -лы, теп ло об мен ни ки, на со сы,си с те мы ав то ма ти ки и во до -под го тов ки. Блок ус та нав ли ва -ют на зем ле, на кры ше или воз -ле до ма. Его мож но ис поль зо -вать как стан дарт ный ав то ном -ный ис точ ник теп лос наб же нияили в ка че с т ве ре зерв но го, при ме ня е мо гопри де фи ци те теп ла или от клю че нии се тицен т ра ли зо ван но го теп лос наб же ния.

Ав то ма ти ка ко тель ной пол но стью обес -пе чи ва ет вы пол не ние всех опе ра ций попро из вод ству не об хо ди мо го ко ли че с т ватеп ла для си с тем от оп ле ния и го ря че го во -до снаб же ния в за ви си мо с ти от по год ныхус ло вий и от из ме не ния раз бо ра го ря чейво ды. Блок на деж но ра бо та ет в ав то ма ти -че с ком ре жи ме и по сто ян но го при сут ствияде жур но го пер со на ла не тре бу ет ся.

В БМК при ме ня ют са мые со вре мен -ные на со сы, из го тов лен ные ве ду щи мифир ма ми Ев ро пы, за пор ную ар ма ту ру вы -со ко го ка че с т ва, пред ох ра ни тель ные кла -па ны и га зо вое обо ру до ва ние. При не об -хо ди мо с ти ко тель ную мож но ос на с титьре гу ля то ром дав ле ния га за. Важ ная де -таль кон струк ции � ды мо вые тру бы � из го -тов ле ны из хо ро шо теп ло и зо ли ро ван но го

сталь но го ли с та и за щи ще ны от ат мо -сфер ных осад ков. Их дли на оп ре де ля ет сяис хо дя из ме с то ра с по ло же ния ко тель ной,с уче том тре бо ва ний эко ло ги че с кой без -опас но с ти.

Мо дель ный ряд кот лов, вы пу с ка е мыхсе год ня, весь ма ши рок. Здесь и аг ре га тыпро из во ди тель но с тью от 0,2 до 20 МВт,спо соб ные от опить це лый жи лой квар талили круп ное про мыш лен ное пред при ятие,и ком пакт ные ко тель ные не боль шой мощ -но с ти для ус та нов ки на кры ше или на пе -ре кры ти ях зда ния.

Боль шие сталь ные трех хо до вые кот лысо дер жат со лид ный объ ем во ды, что по -зво ля ет им быть сво е го ро да теп ло ак ку му -ля то ром в се ти. К то му же в них на столь кооп ти ми зи ро ван про цесс го ре ния, что до -сти га ет ся за мет ная эко но мия топ ли ва ивы брос вред ных ве ществ све ден к ми ни му -му. Та кие кот лы ра бо та ют и на га зо об раз -ном, и на жид ком топ ли ве, при чем пе ре -клю че ние с од но го ви да топ ли ва на дру гойза ни ма ет счи тан ные ми ну ты. Они не за ме -ни мы в тех ре ги о нах, где бы ва ют пе ре бои спо став ка ми га за. Кро ме то го, ко тель ные,име ю щие от но си тель но не боль шие га ба -ри ты, мож но пе ре вез ти на ав то транс пор те.По это му ком му наль ные служ бы все ча щеис поль зу ют их в чрез вы чай ных си ту а ци ях,на при мер, при ава ри ях на теп ло т рас сах.Мо дуль под во зят к ос тав шим ся без теп ладо мам и под клю ча ют к си с те ме от оп ле ния,до тех пор, по ка не ус т ра не ны не по лад ки.

Ма ло га ба рит ные мо дуль ные чу гун -но�мед ные кот лы мож но ус та нав ли вать накры ше для от оп ле ния жи ло го мно го этаж -но го до ма. Бла го да ря то му, что объ ем во -ды, со дер жа щей ся в них, не ве лик, си с те -ма бы с т ро на гре ва ет ся и обес пе чи ва етгиб кость ре гу ли ро ва ния тем пе ра ту ры от -ап ли ва е мых по ме ще ний, а так же да ет воз -мож ность эко но мить газ. �


ОбладнанняКОМУНАЛЬНА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА

Блочная модульная котельная


Сучасні технологіїВОДОПОСТАЧАННЯ

Проб ле ма обес пе че ния на се ле ния ка -че с т вен ной хо зяй ствен но�бы то вой во дой,удов лет во ря ю щей со вре мен ным тре бо ва -ни ям, осо бен но ха рак тер на для ма лых на -се лен ных пунк тов Ук ра и ны, цен т ра ли зо -ван ная во до под го тов ка ко то рых силь но ус -та ре ла или прак ти че с ки от сут ству ет. Врам ках про грам мы мо дер ни за ции ЖКХ го -ро дов Ук ра и ны це ле со о б раз но вне дре ниено вых тех но ло гий во до под го тов ки, от ве ча -ю щих со вре мен ным тре бо ва ни ям энер гос -бе ре же ния и эко ло ги че с кой без опас но с ти.За да чей дан ной ра бо ты яв ля лась раз ра -бот ка уни вер саль ной тех но ло ги че с койсхе мы кон ди ци о ни ро ва ния во ды для раз -лич ных ре ги о нов Ук ра и ны и на при ме ре си -с те мы кон ди ци о ни ро ва ния во ды про из во -ди тель но с тью до 50 м3/час для обес пе че -ния ма ло го на се лен но го пунк та с на се ле -ни ем до 5000 че ло век оп ре де ле ние се бе -сто и мо с ти 1 м3 кон ди ци о ни ро ван ной во ды.

Боль шин ство вод Ук ра и ны в за ви си мо -с ти от ха рак те ра до ми ни ру ю щих за гряз -не ний мож но раз де лить на шесть сле ду ю -щих ти пов:

� во да из по верх но ст ных ис точ ни ков �тип 1;

� во да из ар те зи ан ских сква жин:– с низ кой ми не ра ли за ци ей � тип 2;– со сред ней ми не ра ли за ци ей � тип 3;– при бреж ная мор ская с вы со кой ми -

не ра ли за ци ей � тип 4;– шахтные во ды � тип 5;– мор ская во да � тип 6.Ос нов ные по ка за те ли ка че с т ва во ды

раз ных ти пов в срав не нии с со вре мен ны -ми тре бо ва ни я ми к хо зяй ствен но�бы то войво де при ве де ны в таб ли це.

Для кон ди ци о ни ро ва ния во ды, т.е. длядо ве де ния ее со ста ва до тре бо ва ний нор -ма ти вов, на ми раз ра бо та на сле ду ю щая

тех но ло ги че с кая схе ма, пред став лен наяна ри сун ке 1.

Пред ла га е мая схе ма рас счи та на напро из во ди тель ность 50 м3/час и вклю ча ет все бя сле ду ю щие тех но ло ги че с кие мо ду ли:

1. На со сная стан ция про из во ди тель -но с тью 60�70 м3/час и на по ром 3 бар дляобес пе че ния по да чи ис ход ной во ды на си -с те му филь т ра ции с под дер жа ни ем не об -хо ди мых ха рак те ри с тик в ав то ма ти че с комре жи ме. На со сная часть вы пол не на из не -ржа ве ю щей ста ли, ав то ма ти за ция уп рав -ле ния осу щест в ля ет ся по сред ством ча с -тот но го ре гу ли ро ва ния.

2. Гру бая ме ха ни че с кая филь т ра ция300 мкм обес пе чи ва ет уда ле ние пе с ка,ила, во до рос лей и дру гих ме ха ни че с кихпри ме сей. Филь т ра ция про ис хо дит че резсет ку, вы пол нен ную из не ржа ве ю щей ста -ли. Про мыв ка филь т ров осу щест в ля ет ся вав то ма ти че с ком ре жи ме при из бы точ номдиф фе рен ци аль ном дав ле нии 0,5 бар.

3. Стан ция до зи ров ки ги по хло ри та на -трия пред на зна че на для окис ле ния же ле -за, мар ган ца, ор га ни че с ких ве ществ, атак же для обез за ра жи ва ния во ды. До зи -

ров ка про ис хо дит в ав то ма ти че с ком ре -жи ме про пор ци о наль но по то ку очи ща е -мой во ды. Так же пред ус мо т рен RedOxана ли за тор для кон т ро ля кон цен т ра цииак тив но го хло ра.

4. Стан ция до зи ров ки ко а гу лян та пред -на зна че на для ин тен си фи ка ции про цес саосад ко о б ра зо ва ния про дук тов окис ле нияор га ни че с ких ве ществ. До зи ров ка про ис -хо дит в ав то ма ти че с ком ре жи ме про пор -ци о наль но по то ку очи ща е мой во ды.

5. Стан ция до зи ров ки фло ку лян тапред на зна че на для ин тен си фи ка ции про -цес са осад ко о б ра зо ва ния про дук тов окис -ле ния же ле за и мар ган ца. До зи ров ка про -ис хо дит в ав то ма ти че с ком ре жи ме про -пор ци о наль но по то ку очи ща е мой во ды.

6. Кон такт ная ем кость пред на зна че надля обес пе че ния вре ме ни кон так та ис ход -ной во ды с вво ди мы ми ре а ген та ми не ме -нее 45 мин. для фор ми ро ва ния "зре ло го"осад ка, спо соб но го эф фек тив но от филь т -ро вать ся на по сле ду ю щей ста дии. Кон -струк ция ем ко с ти пред ус ма т ри ва ет ко ни -че с кое дни ще для пе ри оди че с ко го сбро сашла ма.

Современные технологиикондиционирования воды для малых населенных пунктовВ.Р. Поляков, Т.Е. Митченко,НПО "Экософт", г. Киев, Украина

Мы продолжаем публикацию в нашем журнале наиболее актуальных докладов, прозвучавших в ходе Международнойконференции "ЭТЭВК" в Ялте. В данной статье предложены современные технологические схемы кондиционированияразличных типов вод Украины производительностью до 50 м3/час для программы модернизации ЖКХ в населенных пунктахс населением до 5000 человек. Произведен расчет себестоимости 1 м3 кондиционированной воды.

По ка за тельТре бо ва ния

ДСанПиНТип во ды

Тип 1 Тип 2 Тип 3 Тип 4 Тип 5 Тип 6

Жест кость, мг�экв/л 1,5�7,0 <7,0 <7,0 >7,0 >7,0 >7,0 >7,0

Ще лоч ность, мг�экв/л <6,5 <6,5 <6,5 >6,5 >6,5 >6,5 >6,5

Же ле зо, мг/л <0,3 <0,5 >0,3 >0,3 <0,3 >0,3 <0,3

Мар га нец, мг/л <0,1 <0,1 <0,1 >0,1 <0,1 >0,1 <0,1

Тя же лые ме тал лы норм. норм. норм. норм. норм. > норм. норм.

Фтор, мг/л <1,5 < 1,5 < 1,5 > 1,5 < 1,5 < 1,5 < 1,5

Окис ля е мость, мгО2 /л <4,0 <5,0 <4,0 <4,0 <4,0 >4,0 <4,0

Су хой ос та ток, г/л 0,1�1,0 < 1 < 1 1�3 5�10 1�3 12�30

Таблица


ВОДОПОСТАЧАННЯ Сучасні технології

37

7. Ус та нов ка уль т ра филь т ра ции пред -на зна че на для уда ле ния взве шен ных ча с -тиц про дук тов окис ле ния же ле за, мар ган -ца, ор га ни че с ких и ми к ро био ло ги че с кихве ществ. Ус та нов ка вклю ча ет в се бя мем -бран ные по ло во ло кон ные эле мен ты, на -со сную груп пу для обес пе че ния по да чиво ды в ра бо чем ре жи ме и в ре жи мах от -мыв ки, до зи ро воч ную груп пу для СІР�мой -ки мем бран, ре гу ли ру ю щую за пор ную ар -ма ту ру, КИПиА.

8. Ус та нов ка уголь ной филь т ра циипред на зна че на для глу бо ко го уда ле ния ор -га ни че с ких и хло рор га ни че с ких ве ществ, атак же для сни же ния кон цен т ра ции ос та точ -но го хло ра. Ад сор бе ры вы пол не ны из пла с -ти ка, ар ми ро ван но го стек ло во лок ном, чтоис клю ча ет про цес сы кор ро зии кор пу совфиль т ра. В ка че с т ве за сып ки ис поль зу ет сявы со ко эф фек тив ный би ту ми ноз ный гра ну -ли ро ван ный ак ти ви ро ван ный уголь. Вос -ста нов ле ние филь т ру ю щей спо соб но с тиуг ля (ре ге не ра ция) осу щест в ля ет ся по то -ком ис ход ной во ды в об рат ном и пря момна прав ле ни ях со сбро сом от мы воч ной во -ды в ка на ли за цию. Рас пре де ле ние по то ковв ра бо чем ре жи ме и в ре жи ме ре ге не ра цииосу щест в ля ет ся по сред ством цен т раль ныхуп рав ля ю щих кла па нов.

9. Ус та нов ка на но филь т ра ции пред -на зна че на для кор рек ти ров ки ми не раль -

но го со ста ва во ды, в том чис ле для ча с -тич но го умяг че ния и обес ще ла чи ва нияво ды, сни же ния кон цен т ра ции фто ра ипро чих ми не раль ных ве ществ, а так жедля глу бо ко го уда ле ния ор га ни че с ких ве -ществ. Ус та нов ка со сто ит из мем бран ныхна но филь т ра ци он ных мо ду лей ру лон но готи па, стан ции до зи ров ки ан ти ска лан тадля за щи ты мем бран ных эле мен тов отпро цес сов осад ко о б ра зо ва ния труд но ра -с т во ри мых со еди не ний каль ция, ма гния,си ли ка тов, на со сной груп пы для под дер -жа ния ра бо че го дав ле ния и обес пе че нияре жи ма ги д рав ли че с койпро мыв ки, за пор но�ре -гу ли ру ю щей ар ма ту ры,КИПиА.

10. Ус та нов ка об рат -но го ос мо са пред на зна -че на для де ми не ра ли за -ции во ды, в том чис ледля умяг че ния и обес ще -ла чи ва ния во ды, сни же -ния кон цен т ра ции фто -ра, суль фа тов и про чихми не раль ных ве ществ, атак же для глу бо ко го уда -ле ния ор га ни че с ких ве -ществ. Ус та нов ка со сто -ит из мем бран ных об -рат но о с мо ти че с ких мо -

ду лей ру лон но го ти па (низ ко се лек тив ныхдля со ло но ва той во ды, вы со ко се лек тив -ных для со ло но ва той во ды или вы со ко се -лек тив ных для мор ской во ды), стан ции до -зи ров ки ан ти ска лан та для за щи ты мем -бран ных эле мен тов от про цес сов осад ко -о б ра зо ва ния труд но ра с т во ри мых со еди -не ний каль ция, ма гния, си ли ка тов, на со -сной груп пы для под дер жа ния ра бо че годав ле ния и обес пе че ния ре жи ма ги д рав -ли че с кой про мыв ки, за пор но�ре гу ли ру ю -щей ар ма ту ры, КИПиА.

По ре зуль та там про ек ти ро ва ния бы ларас счи та на се бе сто и мость 1 м3 кон ди ци о -ни ро ван ной во ды в за ви си мо с ти от ти паис ход ной во ды для ус та но вок про из во ди -тель но с тью 50 м3/час. Рас чет се бе сто и -мо с ти про из во дил ся с уче том амор ти за -ции ка пи таль ных за трат на обо ру до ва ниев те че ние 6 лет без уче та сто и мо с ти рас -ход ных ма те ри а лов. Дан ные о се бе сто и -мо с ти для 6 ти пов во ды при ве де ны на ри -сун ке 2.

В ре зуль та те про де лан ной ра бо ты бы -ли по лу че ны сле ду ю щие ре зуль та ты:

� пред ло же на клас си фи ка ция ти поввод, ха рак тер ных для раз лич ных ре ги о новУк ра и ны;

� раз ра бо та на уни вер саль ная тех но -ло ги че с кая схе ма кон ди ци о ни ро ва ния во -ды раз лич ных ти пов;

� рас смо т ре но на зна че ние ос нов ныхмо ду лей пред ло жен ной тех но ло ги че с койсхе мы;

� про из ве ден рас чет се бе сто и мо с ти1 м3 кон ди ци о ни ро ван ной во ды раз ных ти -пов на при ме ре си с те мы про из во ди тель -но с тью 50 м3/час для обеспечения малыхнаселенных пунктов с населением до 5000человек. �

Рис. 1. Прин ци пи аль ная тех но ло ги че с кая схе ма кон ди ци о ни ро ва ния во ды раз лич ных ти пов

Рис. 2. Се бе сто и мость 1 м3 кон ди ци о ни ро ван ной во ды раз лич ных ти пов

грн/

м3

Тип воды


Сучасні технологіїВОДОПОСТАЧАННЯ

На сьо годні однією з ак ту аль них проб -лем в га лузі во до провідно�ка налізаційно гогос по дар ства є відсутність чи не до стат няефек тивність ме тодів зне за ра жу ван нявод. Близь ко 40 % про мис ло вих та гос по -дарсько�по бу то вих стічних вод, які ски да -ють ся у во дой ми та во до то ки Ук раїни, ма -ють якість, що не відповідає санітар нимнор мам, в пер шу чер гу, за санітар -но�мікро біологічни ми по каз ни ка ми. За -зна чені стічні во ди справ ля ють не га тив нийвплив на якість во ди у вод них дже ре лах тасанітар ний стан спо руд си с тем во до по -ста чан ня. Відповідні за бруд нен ня тран зи -том над хо дять у пит ну во ду як не цен т -ралізо ва но го, так і цен т ралізо ва но го пит -но го во до по ста чан ня. За да ни ми МОЗ Ук -раїни, що ро ку на се лен ня Ук раїни страж -дає від ма со вих епідемій са ме че резмікробіологічне, па ра зи то логічне та віру -со логічне за бруд нен ня пит них вод.

От же, однією з го лов них проб лем, щопо тре бу ють як най швид шо го розв'язан няпри ви роб ництві пит ної во ди, є впро ва -джен ня про гре сив них ме тодів зне за ра жу -ван ня, які за без пе чать епідемічну без -печність пит ної во ди.

Для поліпшен ня якості пит ної во ди засанітар но�мікробіологічни ми по каз ни ка миза сто со ву ють різно манітні ме то ди зне за -ра жу ван ня вод, зо к ре ма, хло ру ван ня, оп -роміню ван ня уль т рафіоле том (УФ), озо ну -ван ня та об роб ку ок си дант ни ми га за ми.

На сьо годні відо мо, що за сто су ван няток сич но го (І клас не без пе ки) та ви бу хо не -без печ но го озо ну сприяє ут во рен ню у водіпобічних про дуктів дезінфекції. Крім то го,при озо ну ванні пит ної во ди відсутній ефектпіслядії (за лиш ко ва кон цен т рація озо ну0,4 мг/дм3 роз па дається швид ше ніж заод ну го ди ну). Ви щез га дані ха рак те ри с ти -ки об ме жу ють ви ко ри с тан ня озо ну на во -до провідних станціях та при во довід ве -денні (Гон ча рук В.В., 2005; Пе т рен ко Н.Ф.,2005; Ав чин ни ков А.В., 2001; Дра гинськийВ.Л., 1995; Гон ча рук Є.І. та ін., 1982; Law -rence H., 1980).

По ши рен ня ме то ду УФ�оп роміню ван няоб ме жує відсутність опе ра тив но го кон т ро -

лю за про це сом зне за ра жу ван ня, що ма -ють інші ме то ди. Крім то го, існує чітка за -лежність бак те ри цид но го ефек ту від мут -ності та ко ль о ро вості во ди, ви ду мікро ор -ганізмів, їх кількості, до зи оп роміню ван ня,ти пу ус та нов ки, то му цим ме то дом мож наоб роб ля ти ли ше підземні чи до очи щені во -ди після во до очи щу вачів (Гон ча рук В.В.,2005; Ав чин ни ков А.В., 2001).

Хло ру ван ня � най роз по в сю дженішийме тод зне за ра жу ван ня вод у прак тиці цен -т ралізо ва но го пит но го во до по ста чан ня,ка налізації, при ек с плу а тації пла валь нихба сейнів, ак ва парків то що. Але всім відоміне доліки ме тодів хло ру ван ня: хлор та йо гопре па ра ти є ток сич ни ми спо лу ка ми, то муро бо та з ни ми по тре бує жор ст ко го до три -ман ня техніки без пе ки, існу ючі схе ми хло -ру ван ня ма ють не до статній очи ща ю чийефект по відно шен ню до ен те ровірусів,крім то го, при хло ру ванні у воді ут во рю -ють ся побічні про дук ти дезінфекції, що ма -ють кан це ро генні, му та генні та те ра то геннівла с ти вості (Про ко пов В.О., Зоріна О.В.,2002). Ус та нов ле но, що са ме шлун ко во�киш ко вий і се чо вий трак ти є ти ми си с те ма -ми ор ганізму лю ди ни, які най частіше підпа -да ють під кан це ро ген ний вплив, пов'яза -ний зі спо жи ван ням хло ро ва ної пит ної во -ди (Cantor K.G., 1999; Ря бухін В. Г., 1987).

Се ред чо ти рь ох хло ровміщу ю чих ре а -гентів гіпо хло рит натрію має найбільшу ре -акційну здатність до ут во рен ня кан це ро -ген них хло рор ганічних спо лук (гіпо хло ритнатрію > хлор не вап но > рідкий хлор чихлор�газ > хло рамін) (Про ко пов В.О.,Зоріна О.В., 2006). При зберіганні гіпо хло -ри ту спо с терігається зни жен ня дезінфіку -ю чої здат ності ре а ген ту у часі (особ ли вопід дією світла та теп ла), що не обхідно вра -хо ву ва ти при йо го ви ко ри с танні, зо к ре маза сто со ву ва ти спеціальні кон сер ван ти, щоус к лад нює ек с плу а тацію (Хо рун жий П.Д.,2004). При от ри манні гіпо хло ри ту натріюбез по се ред ньо на місці про ве ден ня дезін -фекції ви ни кає проб ле ма не обхідностіщорічно го віднов лен ня ме та ло ок сид но гопо крит тя ти та но вих анодів та інших ком -плек ту ю чих елек тролізної ус та нов ки. До

та ких наслідків, як пра ви ло, при во дить не -обхідність ре ге не рації анодів со ля ною кис -ло тою.

Постійне зро с тан ня ви мог до якостіпит ної во ди та охо ро ни довкілля на тліінтен сив но го за бруд нен ня дже рел пит но гово до по ста чан ня зу мов лює не обхідністьпо шу ку аль тер на тив них ме тодів зне за ра -жу ван ня вод, а са ме спо собів, за сно ва нихна си нергізмі двох чи декількох ре а гентів.Са ме до та ких ме тодів мож на відне с тизне за ра жу ван ня сумішшю окис лю валь нихгазів (ок си дант ним га зом), що ви роб ляєус та нов ка "ОХІ". Згідно зі Звітом NSFInternational та Уп равління з охо ро ни на -вко лиш ньо го се ре до ви ща США по оцінціпри ро до охо рон ної тех но логії хлор�газ,який ге не рує си с те ма "ОХІ", вміщує близь -ко 70 % хлор�га зу та 30 % діок си ду хло рута ак тив но го кис ню.

За да ни ми російських та аме ри кан -ських вче них NSF, дезінфекція во ди ок си -дан та ми порівня но з хлор�га зом та гіпо -хло ри том натрію здійснюється ефек тив -ніше, має місце більш три ва лий дезін -фіку ю чий ефект, потрібно мен ше ча су након такт окис лю ва ча з во дою, суттєво зни -жу ється ут во рен ня кан це ро ген них три га -ло ген ме танів. Цей ме тод пе ред ба чає

Оксидантний газ – сучаснийефективний реагент новогопокоління для знезаражування вод


ВОДОПОСТАЧАННЯ Сучасні технології

39

спосіб опе ра тив но го кон т ро лю за про це -сом зне за ра жу ван ня, має ви со ку ефек -тивність при різних фізич них та хімічнихста нах во ди та при бо ротьбі з біоо б ро с -тан ням во до провідних ме реж, йо го мож -на за сто со ву ва ти при ви да ленні заліза,мар ган цю та сірко вод ню, він по тре буємен шої кількості діок си ду сірки для зни -жен ня за лиш ко во го хло ру, ніж при тра -диційно му хло ру ванні. При зне за ра жу -ванні пит ної во ди ок си дант ни ми га за митем пе ра ту ра, щільність, за галь на луж -ність, вміст мар ган цю, заліза, аміач но гоазо ту то що не зміню ють ся, хло ри ти тахло ра ти не виз на ча ють ся.

Та ким чи ном, ме тод зне за ра жу ван няОХІ�га зом повністю поз бав ле ний ба га ть охне доліків тра диційних ме тодів зне за ра жу -

ван ня, зо к ре ма хло ру ван ня, та має всі їхпо зи тивні якості, що ро бить йо го гідноюаль тер на ти вою тра диційним ме то дам зне -за ра жу ван ня, зо к ре ма в прак тиці цен т -ралізо ва но го, не цен т ралізо ва но го пит но -го, технічно го во до по ста чан ня та во довід -ве ден ня.

Системи, що генерують оксидантнийгаз, використовуються вже у 20 країнахсвіту (в США, Канаді, Латинській Америці,Росії тощо), зокрема застосовуються надеяких об'єктах в Україні. На технологіюта системи "ОХІ" отримано позитивнівідгуки багатьох науковців та практиків вУкраїні. �

О.В. ЗорінаА.Г. Колесніков

Найвідомішим роз роб ни ком си с тем, ви роб ля ю чих ок си дант -ний газ, є "ChloriMax Co." (USA), що має ба га торічний досвід роз -роб ки та впро ва джен ня цих си с тем. Ек с клю зив ни ми пра ва ми нави го тов лен ня і по ста чан ня си с тем дезінфекції во ди за тех но -логією "ChloriMax" (USA) у країни Східної Євро пи во лодіє МПТВП"ОНІКО", м. Київ.

За па тен то ва на си с те ма "ОХІ" вклю чає елек тролітич ну ка ме ру,в якій за кла де на іоно се лек тив на мем бран на тех но логія (за па тен -то ва на Дю понт хай�тек) для здо бут тя комбіно ва но го ок си дант но -го га зу, який ут во рюється ло каль но та над хо дить без по се ред ньо

у во ду, вик -лю ча ю чи не -без пе ки притран с пор ту -ванні, збе рі -ганні, ви ко -ри с танні, щоз а з в и ч а йма ють місцепри ви ко ри -с танні хлор�га зу та ін шихо к и с л ю в а -чів.

К о м п а н і я"ОНІКО" ви роб ляєси с те ми "ОХІ�СМ"по над 10 мо дифі -кацій, які відрізня -ють ся за про дук -тивністю та част коюав то ма ти зації. Міні -маль на по тужністьси с те ми "ОХІ�СМ" �0,9 кг/до ба в екві -ва ленті хло ру. Мак -си маль на по туж -ність однієї си с те ми � 54,4 кг/до ба. Ці си с те ми мож на вклю ча типа ра лель но, до ся га ю чи не обхідної про дук тив ності. Для ви роб -ниц тва ок си дант но го га зу потрібні ли ше по ва ре на сіль (NaCl), во -да та елек трич ний струм. На ви роб ниц тво еквіва лен та 1 г хло рупотрібно 2 г NaCl та 5 Вт елек тро е нергії.

На те ри торії Ук раїни си с те ми "OXI�CM" прой шли всі не обхідніви п ро бу ван ня. От ри мані вис нов ки профільних інсти тутів та ав то -ри тет них фахівців, які виз на ли знач ну ефек тивність та без печністьси с тем "OXI�CM" порівня но з існу ю чи ми ана ло га ми. Си с те ми ма -ють дозвіл МОЗ Ук раїни на ви ко ри с тан ня для дезінфекції пит ноїта стічних вод. �

Генератор оксидантного газу "OXICM"

МПТВП "ОНІКО"м. Київ, вул. Волоська, буд. 55/57

т/ф 5022095web www.oniko.ua; email [email protected]


Досвід регіонівВОДОПОСТАЧАННЯ

Сумський "Міськводоканал"дивиться в майбутнє

В.О. ГНАПОВСЬКИЙ,Заступник директора КП "Міськводоканал"з енергозбереження та розвитку

У ве ресні 1894 ро ку, 115 років то му,на Пе т ро павлівсько му ви гоні (нині вул.Пе т ро павлівська, 125) бу ла задіянапер ша свер д ло ви на (як тоді на зи ва ли �абіссінський ко ло дязь), яка да ва ла 25 ти сяч відер на до бу та два ре зер ву а -ри по 6,5 ти сяч відер во ди. Так роз по -ча ло ся цен т ралізо ва не во до по ста чан -ня м. Су ми.

Сьо годні КП "Міськво до ка нал" Сум -ської міської ра ди по дає в місто що до би60�65 тис. м3 во ди, за без пе чує во до по ста -чан ня 272 ти сяч меш канців міста, під -приємств та ор ганізацій. Во да у місті по -дається ціло до бо во.

Все це ста ло мож ли вим зав дя ки ква -ліфіко ва но му ко лек ти ву робітників, які за -без пе чу ють функціону ван ня всьо го склад -но го гос по дар ства во до по ста чан ня, во -довідве ден ня та очист ки стічних вод.

КП "Міськво до ка нал" Сумської міськоїра ди по дав за яв ку на участь у кон кур сно мувідборі інве с тиційних про ектів для їхфінан со вої підтрим ки за ра ху нок кре дитів,пе ред ба че них для ко му наль них підпри -ємств, які на да ва ти муть ся за про ек томЄвро пейсько го бан ку ре кон струкції та роз -вит ку (ЄБРР). За ра ху нок кре ди ту ЄБРРпе ред ба чається про тя гом 4�5 років ви ко -на ти мо дернізацію ос нов них за собів та по -кра щи ти якість на дан ня по слуг з во до по -ста чан ня та во довідве ден ня.

Кре ди ти, ко ш ти місце во го бюд же ту тавласні ко ш ти пла нується ви ко ри с та ти нарозв'язан ня найбільш ак ту аль них проб лем.

Збе ре жен ня та віднов лен нядже рел во до по ста чан ня

Дже ре ла ми во до по ста чан ня в м. Су миє підземні во ди, які ви до бу ва ють ся з верх -ньо к рей дя но го го ри зон ту. На цей го ри зонт

про бу ре но 33 оди ниці свер д ло вин, з яких13 свер д ло вин підля га ють там по на жу таспи сан ню. Та ку ж кількість свер д ло винпро бу ре но до се но ман�ниж ньо к рей дя но гогоризонту. З них підля га ють ре мон ту 3 оди -ниці, а там по на жу та спи сан ню 5 оди ниць.

За ос танні п'ять років вий шли з ла ду 14 свер д ло вин, а про бу ре но за цей час ли -ше дві гли бо ко водні ви со ко дебітні свер д -ло ви ни.

За без пе чи ти місто не обхідни ми дже -ре ла ми во до по ста чан ня мож на ли ше шля -хом бу ріння но вих гли бо ко вод них свер д -ло вин та будівниц тва станцій зне залізнен -ня во ди з ме тою ви ко ри с тан ня на яв нихсвер д ло вин верх ньо к рей дя ного го ри зон -ту. Во да з цих свер д ло вин має знач ний, до4,5�6 мг/літр, вміст заліза і без відповідноїпідго тов ки, тоб то зне залізнен ня, невідповідає ви мо гам стан дар ту.

Пла нується прид ба ти енер гоз беріга -ючі по гружні на со си про дук тивністю65�120 м3 на го ди ну в кількості 22 оди ниць.

Та ким чи ном, на віднов лен ня та ство -рен ня дже рел по ста чан ня якісної во ди вдо статній кількості не обхідно фінан су ван -ня у розмірі 26 млн. грн.

Нині КП "Міськво до ка нал" ек с плу а тує518 км во до провідних ме реж, з них 129 кмпо тре бу ють терміно вої заміни. Та кий не за -довільний стан во до провідних ме реж при -зво дить до знач них втрат во ди, не за без -пе чує стабільно го во до по ста чан ня, спри -чи няє вто рин не за бруд нен ня во ди. Назаміну та будівниц тво во до провідних ме -реж пла нується спря му ва ти 22 млн. кре ди -ту ЄБРР та коштів місце во го бюд же ту.

320 км ка налізаційних ме реж діаме т -ром 100�1400 мм за без пе чу ють відве ден -ня стічних (ка налізаційних) вод, з них по -тре бу ють не гай ної заміни та мо дернізації121 км. Особ ли ве за не по коєння вик ли каєстан ка налізаційних ме реж, по бу до ва них іззалізо бе тон них труб. Ли ше за ос танні ро киста ло ся 5 знач них аварій че рез руй націюцих труб, що при зве ло до про ва лу ґрун ту

та при пи нен ня во до по ста чан ня цілих рай -онів міста. Ка налізаційні ме режі про кла -дені на за бу до ваній те ри торії на гли бині від5,5 до 8 метрів, їх віднов лен ня мож ли вели ше зав дя ки но вим тех но логіям, за до по -мо гою ме то ду без тран шей ної са нації абоінших ме тодів.

Стічні во ди пе ре ка чу ють ся 19�ма ка -налізаційни ми станціями по напірних ко -лек то рах діаме т ром 100�1400 мм за галь -ною дов жи ною 41,6 км, з них зно шені тави ма га ють терміно вої заміни 31 км. Цьо горо ку бу ду ють ся два напірних ко лек то ри ізполіети ле но вих труб діаме т ром 600 ммзав довжки 2,6 км. Пла нується в тре ть о муквар талі по точ но го ро ку вве с ти ці ко лек то -ри в ек с плу а тацію.

На ка налізаційних на со сних станціяхве деть ся пла номірна ро бо та з підви щен няенер го е фек тив ності на со сно го об лад нан -ня. Цьо го ро ку бу дуть змон то вані триенер гоз беріга ючі на со си про дук тивністюпе ре ка чу ван ня стічних вод 700�750 м3 наго ди ну.

Та ким чи ном, для будівниц тва но вих ка -налізаційних ме реж та їх са нації, будівниц -тва напірних ко лек торів та заміни на со сно -го об лад нан ня на КНС на енер гоз беріга ю -че, за по пе редніми роз ра хун ка ми, не об хід -но до 26 млн. грн.

Очист ку стічних вод за без пе чу ютьочисні спо ру ди по тужністю 135 тис. м3 надо бу. Фак тич но над хо дить стічних вод 60�65 тис. м3, що дає змо гу ви во ди ти у ре монтцілі чер ги очис них спо руд. Очист ка стічнихвод за без пе чується за рег ла мен том, але взв'яз ку зі знач ним змен шен ням во до спо -жи ван ня на од но го меш кан ця з 218 літрівна до бу до 122 літрів, кон цен т рація за бруд -ню ю чих ре чо вин у стічних во дах знач но

збільши ла ся, особ ли во за вмістом фо с -фатів. Як що раніше в стічних во дах во наста но ви ла 11�13 мг/літр, то те пер � 32�34мг/літр. На яв на тех но логія очист ки не даєзмо ги до ве с ти по каз ни ки ски ду очи ще нихвод за вмістом фо сфатів до нор ма тив нихви мог спец ко ри с ту ван ня � 3 мг/літр. То мупла нується ви ко на ти ро бо ти з мо дер ніза ціїта ре кон струкції всьо го ком плек су очис нихспо руд, а са ме заміни ти гра ти на но ву кон -струкцію ви роб ниц тва фірми "Еко тон", ви -ко на ти капіталь ний ре монт пер вин них тавто рин них відстійників, заміни ти повітро -дув ки та тру би�ае ра то ри в ае ро тен ках пер -шої, дру гої та тре тьої чер ги, що за без пе -чить змен шен ня ви т рат елек тро е нергії, запо пе редніми роз ра хун ка ми, на 25�30% таочи щен ня стічних вод відповідно до ви могпри ро до охо рон них ор ганів. По пе редніроз ра хун ки свідчать, що на мо дернізаціюта ре кон струкцію очис них спо руд не -обхідно близь ко 12�13 млн. грн.

Не "па се задніх" підприємство і що доза про ва джен ня су час них тех но логій. Так,КП "Міськво до ка нал" за мо вив, а ПП НВЦ

"Теп ло ком плект" роз ро бив про ект впро ва -джен ня теп ло вих на сосів як аль тер на тив -но го опа лен ня очис них спо руд за ра ху ноквідбо ру низь ко по тенційно го теп ла зі стіч -них вод.

Про ект прой шов ек с пер ти зу та от ри -мав по го джен ня всіх не обхідних служб.Вартість робіт та прид бан ня об лад нан ня звпро ва джен ня теп ло вих на сосів (пер шачер га) ста но вить 4178 тис. грн., стрококуп ності � 4�4,5 ро ку. Впро ва джен ня теп -ло вих на сосів змен шить спо жи ван ня га зупри близ но на 240 тис. м3 на рік.

По стає пи тан ня, чи го то вий КП "Міськ -во до ка нал" своєчас но, в ус та нов лені стро -ки, ос воїти кре дитні ко ш ти, за без пе чи ти їхраціональ не ви ко ри с тан ня та до ся гну тиос нов них ре зуль татів, а са ме знач но по -кра щи ти на дан ня по слуг з во до по ста чан нята во довідве ден ня, за без пе чи ти ціло до бо -ву по да чу во ди в не обхідній кількості, якавідповіда ла б усім ви мо гам стан дар ту? Заос танні ро ки, не зва жа ю чи на не до статнєфінан су ван ня, особ ли во з дер жав но гобюд же ту, бу ла про ве де на знач на ро бо та зполіпшен ня якості пит ної во ди.


ВОДОПОСТАЧАННЯДосвід регіонів

41

№ п.п.

Водозабори Залізо, мг/дм3 Каламутність,мг/дм3

1999 рікІ півріччя 2009 р.

1999 рікІ півріччя 2009 р.

1 Лепехівський 0,67 0,35 1,64 1,46

2 Лучанський 0,78 0,21 2,06 1,09

3 Пришибський 1,61 0,37 6,39 1,37

4Ново�Оболонсь

кий1,50 0,28 5,37 1,43

5 Тополянський 1,07 0,27 1,92 0,98

6 Токарівський 0,28 0,22 1,16 1,13

Динаміка зменшення вмісту заліза та каламутності

Машинний зал Токарівського водозабору

Заміна переходу водовода з Лучанськоговодозабору під залізницею Харків � Суми

Су ми, за розвіда ни ми та за твер д же ни -ми за па са ми підзем них вод се но ман�ниж -ньо к рей дя но го періоду, за без пе че но вкількості 114,1 тис. м3 на до бу. То му маєнай к ращі мож ли вості за без пе чу ва ти на се -лен ня, підприємства та ор ганізації якісноюво дою. Сво го ча су ди рек тор Інсти ту ту ко -лоїдної хімії во ди імені Ду мансько го НАНУк раїни В.В. Гон ча рук з цьо го при во ду пи -сав: "На жаль, сьо годні пла не та тяж ко хво -ра. По суті в нас не має ре сур су чи с тоїпрісної во ди. За ли ши лось не ба га то під -зем них вод, при дат них для пит тя. Од ним ізта ких міст, де ми маємо мож ливість пи тиякісну во ду, при дат ну для вживання безочист ки і хло ру ван ня, є місто Су ми".

По чи на ю чи з 1982 ро ку ці за па си інтен -сив но ос во ю ва ли ся. У 1980�90 ро ках бу лопро бу ре но 16 гли бо ко вод них свер д ло вин здебітом до 1500 м3 на до бу та 12 гли бо ко -вод них свер д ло вин з уши ре ним кон ту ром тадебітом до 5 тис. м3 підйо му во ди на до бу.

Все це дає змо гу по да ва ти в місто 77%во ди, яка відповідає всім ви мо гам стан дар -ту. Ви ко нан ня тих за ходів, про які йшло сяви ще, дасть змо гу вже до 2012 ро ку за без -пе чи ти 100�відсот ко ву по да чу во ди, якавідповіда ти ме не ли ше всім ви мо гам чин но -го стан дар ту, але й євро пей ським ви мо гам.

У КП "Міськво до ка нал" про ве де на і три -ває знач на ро бо та з еко номії енер го ре -сурсів, на сам пе ред, елек тро е нергії та га зу.

На гли бо ко вод них ви со ко дебітних свер д ло -ви нах замінені на со си ти пу ЕЦВ 14х210х300на на со си ви роб ниц тва фірми "HUDROVACUUM" (По льща) та на со си фір ми"Vogel�Pumpen", що змен ши ло пи томі ви т -ра ти елек тро е нергії на підйом во ди з 1,24кВт·год. на 1 м3 до 0,72 кВт·год. На п'яти во -до за бо рах ви ко нані ро бо ти з ав то ма тич но -го ре гу лю ван ня із за сто су ван ням ча с тот нихпе ре тво рю вачів ви роб ниц тва датськоїфірми, що за без пе чи ло рівномірну по да чуво ди та спри я ло змен шен ню про ривів у во -до провідній ме режі май же в 2,5 ра зу.

Три ває ро бо та із заміни фе каль них на -сосів на ка налізаційних на со сних станціях.

У КП "Міськво до ка нал" ши ро ко впро -ва джу ють ся нові тех но логії під час заміниво до провідних ме реж. Так, на во до гоні відТо карівсько го во до за бо ру до То по лянсько -го во до за бо ру замість зно ше них ста ле вихтруб про кла де но 1,1 км тер мо склоп ла с ти -ко вих труб діаме т ром 500 мм. На во до гоніз То по лянсько го во до за бо ру до про с пек туКурсько го ви ко на на заміна сталь но го тру -бо п ро во ду на тер мо склоп ла с ти кові та по -лі ети ле нові тру би діаме т ром 500 мм за -галь ною дов жи ною 1400 п. м.

Заміна будинкових вводів та переходівчерез теплотраси виконується лише зполіетиленових труб.

На ви ко нан ня За ко ну Ук раїни "За галь -но дер жав на Про грам ма "Пит на во да Ук -

раїни на 2006�2020 рр." роз роб ле но "Про -гра му за без пе чен ня якісною пит ною во -дою в до статній кількості м.Су ми на2006�2020 ро ки".

Ця програма затверджена сесіямиміської та обласної ради, але, на жаль,вона виконується незадовільно. Якщо за 4 роки з міського бюджету та за власнікошти ця програма профінансована на 100відсотків, то фінансування з державногобюджету було забезпечено лише на 12 %.

На наш по гляд цю проб ле му міг бивиріши ти прий ня тий Вер хов ною ра дою но -вий Бюд жет ний ко декс.�


Досвід регіонівВОДОПОСТАЧАННЯ

Ди наміка спо жи ван ня елек тро е нергії

Прокладка водовода від Тополянського водозаборадо проспекту Курський методом труба в трубі


ВОДОПОСТАЧАННЯЕнергозбереження

43

Сво го ча су більшість очис них спо руд вУк раїні про ек ту ва ли з ура ху ван ням роз вит -ку інфра с т рук ту ри. Енер го за т ра ти на тойчас прак тич но ніхто не ра ху вав. Нині вста -нов ле не ком пре сор не об лад нан ня (пові -тро дув ки) є енер гоємним і не відповідаєдійсно му на ван та жен ню очис них спо руд �фак тич не над хо джен ня кількості стічних водзмен ши ло ся май же вдвічі від про ект ноїнор ми, а спо жи ва на по тужність ком пре сор -но го об лад нан ня не зміни ла ся. Це наслідокза крит тя ба га ть ох про мис ло вих підпри -ємств та ско ро чен ня чи сель ності на се лен -ня на шої країни. Че рез зно шен ня цьо го об -лад нан ня йо го енер го с по жи ван ня та кожзро с тає. Од но час но зро с тає і вар тість кіло -ват�го ди ни. Змен ши ти над мірні ви т ра типідприємства ми ЖКГ і без то го об ме же нихенер ге тич них ре сурсів мож на зав дя кивпро ва джен ню енер го о щад них тех но логійта су час но го об лад нан ня. Фахівці вва жа -ють, що ви ко ри с та ти чи ма лий енер гоз -беріга ю чий по тенціал мож на, пе ре дусім,зав дя ки технічно му пе ре оз броєнню.

У рин ко вих умо вах кон ку рентні пе ре ва -ги має той, хто про по нує нові ідеї, не стан -дартні підхо ди та виз на чає ак ту альністьза сто су ван ня то го чи іншо го об лад нан няпідприємства ми різних га лу зей про мис ло -

вості. Вра хо ву ю чи су часні по тре би в енер -гоз беріга ю чих тех но логіях, ВАТ "НПАОВНДІком пре сор маш" кон цер ну "Укрро с -ме тал" (м. Су ми) пер шим роз ро било та ос -воїло ви роб ниц тво ро тор них ком пре сорівти пу ВР з діапа зо ном про дук тив ності від0,5 до 370 м3/хв. при ти с ку нагнітан ня від0,02�0,1 МПа (0,2�1,0 кгс/см2).

Ро торні ком пре со ри ВР кон цер ну "Укр -ро с ме тал" ви го тов ля ють ся за су час ни митех но логіями з ура ху ван ням по треб у стис -не но му повітрі. Во ни є енер гоз беріга ю чи -ми зав дя ки своїй кон струкції та си с темі уп -равління. Це дає змо гу зе ко но ми ти ви т ра -ти на елек тро е нергію при ви роб ництвістис не но го повітря до 35 % та збільши тире сурс їх ро бо ти.

Зо к ре ма, зав дя ки за сто су ван ню ви со -ко тех но логічно го ро тор но го бло ка з три -ло пас ним профілем ро торів ро торні ком -пре со ри ти пу ВР ком пактні, з ви со кимитехнічни ми па ра ме т ра ми, ко ефіцієнтомко рис ної дії (ККД) та мо то ре сур сом. Докапіталь но го ре мон ту мо то ре сурс ро тор -них блоків ста но вить по над 40 ти сяч го дин(за га лом, їх ре сурс ста но вить по над 100 ти -сяч го дин). Порівня но з ана ло га ми вітчиз -ня них ви роб ників ці ма ши ни спо жи ва ютьмен ше енергії, у них знач но ниж чий рівеньшу му, вібрації то що.

При кла да ми впро ва джен ня та ких тех -но логій є:

заміна тур бо ком пре сорів ТВ 80�1,6(по тужність дви гу на 160 кВт) на ро торні

ком пре со ри ВР 106�60/1,6 (по тужністьдви гу на 90 кВт) на очис них спо ру дах Ох -тирсько го сир комбіна ту (Сумська обл.);

заміна тур бо ком пре сорів ТВ 175�1,6(по тужність дви гу на 250 кВт) на ро торніком пре со ри ВР 126�100/1,5Ш (по тужністьдви гу на 132 кВт) на очис них спо ру дах м.Олек сандрія та ба га то інших об'єктів.

За леж но від кількості над хо джен нястічних вод у нічний та ден ний час уп рав -ління ро бо тою ро тор них ком пре сорівздійснюється за до по мо гою шаф уп рав -ління з пе ре тво рю ва чем ча с то ти струму.Це дає змо гу ек с плу а ту ва ти ком пре сор необ лад нан ня з найбільшим ККД, за оща -джу ва ти ма теріальні ре сур си, що знач носко ро чує термін окуп ності но во го об лад -нан ня.

На ук раїнсько му рин ку ана логічну про -дукцію про по ну ють ком панії � пред став ни киза кор дон них ви роб ників. Втім, за технічни -ми ха рак те ри с ти ка ми та якістю вітчиз няніро торні ком пре со ри ВР не по сту па ють сяза кор дон ним, при цьо му їх вартість знач номен ша. Тож ук раїнські спо жи вачі ма ютьзмо гу виб ра ти об лад нан ня з оп ти маль нимспіввідно шен ням "ціна�якість".

От же, взагалі, все за ле жить від ба жан -ня та ініціати ви керівниц тва підпри ємствЖКГ заміню ва ти об лад нан ня і роз в'язу ва -ти проб ле му в ком плексі. �

Енергозбереження на очисних спорудах житловокомунальногогосподарстваВ.П. ЮРЧЕНКО,головний інженер проекту по роторнихкомпресорах концерну "Укрросметал"

Головний офіс:40020, м. Суми, пр. Курський, 6Тел.: +38 (0542) 674�102, 674�114Факс: +38 (0542) 674�179e�mail: [email protected]: www.ukrrosmetall.com.ua

Виробниче підприємство:ВАТ "НПАО ВНДІкомпресормаш"40020, м. Суми, пр. Курський, 6Тел.: +38 (0542) 674�156Факс: +38 (0542) 674�179e�mail: [email protected]: www.vniikompressormash.com.uaВР 10660/1,6Ш

(м. Охтирка)ВР 126100/1,5Ш (м. Олександрія)


Огляд ринкуВОДОПОСТАЧАННЯ

Тру бе C "тру ба"?Как из ве ст но, пла с ти ко вые тру бо п ро -

во ды, ши ро ко ис поль зу е мые сей час дляго ря че го и хо лод но го во до снаб же ния в си -с те мах от оп ле ния, про клад ки "ма лых" га -зо про во дов при га зо снаб же нии от дель ныхпред при ятий или жи лых до мов и т.п., по -яви лись в раз ви тых стра нах еще в се ре ди -не про шло го ве ка. Впер вые они бы ли при -ме не ны в стра нах За пад ной Ев ро пы пристро и тель ст ве ка на ли за ци он ных си с тем иво до про во дов. Од на ко мас со вый пе ре ходна тру бы из пла с ти ка со сто ял ся лишь в по -след ней чет вер ти ми нув ше го сто ле тия,пос ле так на зы ва е мой плас т мас со вой ре -во лю ции, в ре зуль та те ко то рой по ли ме рыпре вра ти лись в уни вер саль ный ма те ри ал.

Для про из вод ства труб они ока за лисьпро сто на ход кой, по сколь ку по зво ли ли со -здать тру бу, ко то рая по оп ре де ле нию неиме ет не до стат ков, не из беж ных для ана -ло гич но го про дук та из ме тал ла. Вы со каястой кость к кор ро зии, в том чис ле элек -тро хи ми че с кой; от сут ствие об ра с та ния, азна чит � со хра не ние про пуск ной спо соб -но с ти и, раз уме ет ся, эко ло гич ность; низ -кая теп ло п ро вод ность, по вы шен ная гер -ме тич ность, и, ко неч но же, лег кость, гиб -кость и про сто та мон та жа � это те оче вид -ные пре иму ще с т ва, бла го да ря ко то рымпла с ти ко вая тру ба в оп ре де лен ных сфе -рах на все г да вы тес ни ла ме тал ли че с кую.Впро чем, по ка ее при ме не ние тор мо зит сяне со вме с ти мо с тью не ко то рых раз но вид -

но с тей по ли мер ных ма те ри а лов с уль т ра -фи о ле то вым из лу че ни ем, не стой ко с тью кме ха ни че с ким воз дей стви ям и ог ра ни че -ни я ми в тем пе ра тур ном ре жи ме. Но этока са ет ся лишь не ко то рых ви дов пла с ти ко -вых труб, а по то му, как под чер ки ва ют экс -пер ты, яв ля ет ся ча ст но с тью, над ус т ра не -ни ем ко то рой про дол жа ет ра бо тать на ука.

По ста ти с ти ке, еже год но же ла ю щихус та но вить пла с ти ко вые тру бы, из чис лакак фи зи че с ких лиц, так и ор га ни за ций,ста но вит ся в ми ре вдвое боль ше. В ча ст -но с ти, в США и раз ви тых ев ро пей скихстра нах 80�90% тру бо п ро во дов для сто кови транс пор ти ро ва ния во до про вод ной во -ды про кла ды ва ют ся из пла с ти ко вых труб.При этом бес спор ны ми ли де ра ми по при -ме не нию пла с ти ко вых труб яв ля ют ся ев -ро пей ские стра ны. Толь ко Гер ма ния, Ита -лия, Фран ция и Ве ли ко бри та ния по треб -ля ют 80% все го их ми ро во го про из вод -ства. В це лом же, еже год ный при рост ихпо треб ле ния в За пад ной Ев ро пе до сти га -ет 20%. Что ка са ет ся Ук ра и ны, то онастре ми тель но наращивает темпы � за го дыне за ви си мо с ти до ля пла с ти ко вых труб встра не вы рос ла в 3 ра за, од на ко по ка су -ще с т вен но от них от ста ет � в ми нув шем го ду об щий объ ем по треб ле ния по ли мер -ных труб был по чти в 7 раз мень ше, чем вЕв ро пе.

Как от ме ча ют от рас ле вые спе ци а ли с -ты, в по след нее вре мя в Ук ра и не еже год номон ти ру ет ся по ли мер ных тру бо п ро во довна сум му до 50 млн грн. При этом от ече с т -

вен ный по ка за тель до ли их ис поль зо ва нияв но вом стро и тель ст ве для вну т рен них се -тей ра вен сред не е в ро пей ско му � око ло60%, а для на руж ных � ка та с т ро фи че с кини же. По про сту го во ря, в Ук ра и не фи зи че -с кие ли ца и стро и тель ные ор га ни за циимо мен таль но "во шли в струю" и без ко ле -ба ний пе ре шли на пла с тик, в от ли чие отком му наль ных служб, ко то рые не сде ла лиэто от нюдь не в си лу ка ко го�то осо бо гокон сер ва тиз ма.

Де ло в том, что, как от ме ча ют экс пер -ты, сто и мость "до маш не го" пла с ти ко во готру бо п ро во да в 1,5�2 ра за, а про мыш лен -но го � в 2�3 ра за мень ше, чем сталь но го.Од на ко это ка са ет ся лишь тех объ ек тов,где ис поль зо ва ны тру бы ма ло го ди а ме т ра,то есть до 160 мм. Что же ка са ет ся тру бо -п ро во дов, в про клад ке ко то рых вы со ка до -ля труб боль шо го ди а ме т ра, а та ко вых вна руж ных се тях, ес те с т вен но, не ма ло, тоони об хо дят ся зна чи тель но до ро же ме тал -ли че с ких. Так, на при мер, при ди а ме т ре600 мм по ли мер ные тру бы ока зы ва ют ся в6 раз до ро же сталь ных.

Уча ст ни ки рын ка по ла га ют, что од нимиз глав ных пре пят ствий к мас со во му пе -ре хо ду на ис поль зо ва ние пла с ти ко выхтруб в на руж ных се тях яв ля ет ся имен новысокая стоимость трубы. При этом онипод чер ки ва ют, что речь идет имен но о ви -ди мо с ти бо лее вы со кой це ны, по сколь ку"ком плек с ная сто и мость стро и тель ст ва сис поль зо ва ни ем по ли мер ных труб не пре -вы ша ет сто и мо с ти про ек тов с ис поль зо -

В те че ние по лу ве ка пла с ти ко вые тру бы стре ми -тель но за пол они ли стро и тель ные рын ки раз ви тыхстран, до стой но кон ку ри руя с тра ди ци он ны ми ме тал -ли че с ки ми. В Ук ра и не же, не смо т ря на их оче вид ныепре иму ще с т ва по срав не нию с со бра ть я ми из "вче -раш не го дня", они до ста точ но ши ро ко при ме ня ют ся вос нов ном во вну т ри до мо вых се тях и по ка до воль но ма -ло ис поль зу ют ся для на руж ных се тей. На ря ду с этим вот ече с т вен ном про из вод стве это го ви да то ва ра лишь впо след ние го ды по явил ся сег мент са мых со вре мен ныхи при ме ня е мых в ми ре труб из по ли про пи ле на(ПП/РР), ус т ра нив до ми ни ро ва ние сег мен та за пре -щен ных к вы пу с ку в раз ви тых стра нах труб из по ли ви -нил хло ри да (ПВХ).

Настоящая труба


ВОДОПОСТАЧАННЯ Огляд ринку

45

ва ни ем сталь ных". За гвозд ка здесь в том,что, как по яс ня ют спе ци а ли с ты, бла го да рялег ко с ти и про сто те мон та жа раз ни ца вце не ни ве ли ру ет ся уже на эта пе стро и -тель ст ва. Что же ка са ет ся даль ней шейэкс плу а та ции по ли мер ных труб, то она,на по ми на ют поль зо ва те ли, вне вся ких со м не ний, об хо дит ся су ще с т вен но де -шев ле по срав не нию со сталь ны ми.

А по то му не до ста точ ное ис поль зо ва -ние ком му наль ны ми служ ба ми пла с ти ко -вой тру бы, за клю ча ют экс пер ты, свя за ново все не с тем, что им на нее яко бы не хва -та ет де нег, а с тем, что у них, гру бо го во ря,нет де нег ни на что во об ще. Дей стви тель -но, по офи ци аль ным дан ным, на се год няго су дар ствен ное фи нан си ро ва ние в этойсфе ре по кры ва ет лишь 10% об щей по -треб но с ти. И это на фо не то го, что мас -шта бы ее ко лос саль ны: в сред нем по Ук -ра и не из нос ин же нер ных си с тем пре вы -сил 60�80%, что яв ля ет ся кри ти че с кимуров нем, а в не ко то рых ре ги о нах он до -стиг и 90%. Од ним сло вом � ли бо тру ба,ли бо "тру ба".

Как уточ ня ют спе ци а ли с ты Ми ни с тер -ства по во про сам жи лищ но�ком му наль но -го хо зяй ства, из 112 тыс. км во до про вод -ных и 35 тыс. км ка на ли за ци он ных се тейУк ра и ны 30% тре бу ют сроч ной за ме ны. Изче го экс пер ты лег ко де ла ют вы вод о том,что об щая по треб ность рын ка в бли жай -шие не сколь ко лет бу дет со став лять при -мер но 150 тыс. т по ли мер ных труб в год.И, в сущ но с ти, по их оцен кам, объ емы по -треб ле ния � на уров не 120�130 тыс. т �при мер но удовлетворяют рас ту щие по -треб но с ти. Хо тя впол не яс но, что по ка

спрос ос та ет ся не удов лет во рен ным и приэтом, по дан ным уча ст ни ков рын ка, еже -год но рас тет при мер но на 30�50%.

От трубспециализированных к универсальным

На се год ня стро и тель ный ры нок Ук ра -и ны в раз ных про пор ци ях за пол нен пла с -ти ко вы ми тру ба ми сра зу 4 по ко ле ний: изме тал ло пла с ти ка, по ли эти ле на (ПЭ), по -ли ви нил хло ри да (ПВХ) и по ли про пи ле на(ПП). Боль шин ство из них име ют ог ра ни -чен ный ди а па зон при ме не ния, оп ре де ля -е мый свой ства ми ма те ри а ла, из ко то ро гоиз го тов ле на тру ба. Так, для вну т рен ней ина руж ной ка на ли за ции, а так же хи ми че с -кой, пи ще вой про мыш лен но с ти и во до -снаб же ния в Ук ра и не ши ро ко ис поль зу юттру бы из по ли ви нил хло ри да.

Од ни ми из их глав ных до сто инств яв ля -ют ся тер мо стой кость, ус той чи вость к пе ре -па дам тем пе ра ту ры, что не ма ло важ но дляэто го ре ги о на, и хи ми че с кая стой кость.Кро ме то го, тру бы ПВХ об ла да ют вы со койпроч но с тью, эла с тич но с тью, стой ко с тью ксти ра нию, уда ро с той ко с тью и ус той чи во с -тью к кор ро зии. Од ним сло вом, они не ме -нее проч ны, чем ме тал ли че с кие, но, в от ли -чие от по след них, из�за ма ло го со про тив -ле ния по верх но с ти тру бы ПВХ по то ку жид -ко с ти они по чти не ви б ри ру ют и не шу мят вси с те ме. Бла го да ря это му свой ству, по яс -ня ют спе ци а ли с ты, на стен ках и сты кахтруб дан но го ти па не об ра зу ет ся от ло же -

ний, а зна чит � сре да в по доб ных ка на ли за -ци ях не спо соб ству ет раз мно же нию бак те -рий. Од ним сло вом, со здан ные с их ис -поль зо ва ни ем си с те мы яв ля ют ся эко ло ги -че с ки чи с ты ми.

Для мон та жа но вых, а так же ча с тич но -го ре мон та уже су ще с т ву ю щих тру бо п ро -во дов для хо лод но го во до снаб же ния и дляга зо про во дов низ ко го и сред не го дав ле -ния (до 3 и 6 атм со от вет ствен но), как пра -ви ло, ис поль зу ют ся по ли эти ле но вые тру -бы. Для га за � спе ци аль но го ти па. Их пре -иму ще с т во за клю ча ет ся в том, что ПЭ тру -бы ма ло го ди а ме т ра из го тав ли ва ют ся втак на зы ва е мых бух тах, в ча ст но с ти в бух -тах дли ной до 100 м, что из бав ля ет от не -об хо ди мо с ти де лать мно го сты ков примон та же. Кро ме то го, вы пу с ка ют так же ПЭтру бы боль шо го ди а ме т ра � 100�1000 мм,но ку с ка ми по 10�12 м. Они так же впол неус той чи вы к хи ми че с кой кор ро зии.

На ря ду с этим при со зда нии во до про -во дов для го ря че го и хо лод но го во до снаб -же ния ис поль зу ют вы со ко тер мо ус той чи -вые хлор ви ни ло вые тру бы. Аль тер на ти вуим пред став ля ют со бой по ли бу ти ле но выетру бы, ко то рые, на ря ду с тер мо ус той чи во -с тью, име ют бо лее вы со кий ко эф фи ци ентсти ра ния, чем медь и сталь, при этом об -ла да ют не свой ствен ной ме тал лу чрез вы -чай ной эла с тич но с тью, а так же име ют вы -со кий ко эф фи ци ент ли ней но го рас ши ре -ния и ус той чи во с ть к ми к ро био ло ги че с ко -му воз дей ствию.

Как бы то ни бы ло, спе ци а ли зи ро ван -ные тру бы, об ла да ю щие яр ко вы ра жен ны -ми свой ства ми, оп ре де ля ю щи ми их пред -на зна че ние, по сте пен но вы тес ня ют уни -вер саль ные, по ме ре раз ви тия на уки вби -ра ю щие в се бя все до сто ин ства сво их от -дель но взя тых пред ше с т вен ни ков.

Так, на се год ня ры нок мо жет пред ло -жить два ви да уни вер саль ных труб � изсши то го по ли эти ле на и по ли про пи ле на.Пер вые ис поль зу ют для си с тем хо лод но гои го ря че го во до снаб же ния, на по льно гоот оп ле ния, при мон та же про мыш лен ных ипнев ма ти че с ких се тей, теп ло т расс, га зо -про во дов и т.п. Они об ла да ют и вы со койтер мо стой ко с тью � со хра ня ют свою фор -му при тем пе ра ту ре до 200 гра ду сов приот сут ствии внеш ней на груз ки, и, за счетвы со кой эла с тич но с ти и гиб ко с ти, боль -шой уда ро п роч но с тью и тре щи но с той ко с -тью, а так же из но со с той ко с тью и пре крас -ны ми уса доч ны ми свой ства ми. При этомони не тре бу ют ни ка ких спе ци аль ных де -та лей со еди не ния.



Кон ку ри ро вать с по доб ны ми тру ба мимо гут раз ве что тру бы из по ли про пи ле на,ис поль зу е мые в си с те мах го ря че го и хо -лод но го во до снаб же ния, вну т рен ней ка -на ли за ции; для раз вод ки в си с те мах цен т -раль но го от оп ле ния, под клю че ния к ко -тель ной ус та нов ке, рас пре де ли тель нымус т рой ствам, мон та жа "теп лых по лов",сто я ков и т.п., а так же для транс пор ти ров -ки аг рес сив ных хи ми че с ких сред и сжа то -го воз ду ха. Мон таж труб это го ти па воз мо -жен при тем пе ра ту ре +5 гра ду сов и осу -щест в ля ет ся до ста точ но опе ра тив но спе -ци аль ным ме то дом тер ми че с кой диф фу -зи он ной свар ки (обыч но этот ме тод при -ме ня ет ся при скры тых мон таж ных ра бо тахдля то го, что бы со хра нить ин те рь ер по ме -ще ния в без уп реч ном со сто я нии). Онитак же до ста точ но тер мо стой ки � мак си -маль ная тем пе ра ту ра, ко то рую вы дер жи -ва ют эти тру бы, 95 гра ду сов, и проч ны �мак си маль ное дав ле ние, на ко то рое онирас счи та ны, 10�20 ат мо сфер. При этомспе ци а ли с ты отмечают, что га ран ти ру -емый сро к служ бы, который при ис поль зо -ва нии в го ря чем во до снаб же нии со став -ля ет 25�35 лет, а в хо лод ном � 40�50 лет,за ви сит от оп ти маль но го со от но ше нияэтих па ра ме т ров.

В це лом, как под чер ки ва ют экс пер ты,гло баль ной тен ден ци ей рын ка пла с ти ко -вых труб яв ля ет ся вы тес не ние по ли ви -нил хло рид ных по ли про пи ле но вы ми тру -ба ми. Де ло в том, что тру бы ПВХ об ла да -ют, преж де все го, го раз до мень шей теп -ло с той ко с тью (ра бо чая тем пе ра ту ра � 60гра ду сов). По сколь ку же ис поль зо ва ниено вой бы то вой тех ни ки при ве ло к то му,что тем пе ра ту ра сли ва хо зяй ствен нойка на ли за ции ста ла со став лять 80�95 гра -ду сов, пре вы сив этот па ра метр, дляболь шин ства по тре би те лей тру бы ПВХпро сто ут ра ти ли при год ность. Еще од -ним су ще с т вен ным не до стат ком этихтруб яв ля ют ся зна чи тель ные труд но с типри вто рич ной пе ре ра бот ке сы рья. И, на -ко нец, ре ша ю щим фак то ром, в си лу ко -то ро го 70 стран ми ра про сто за пре ти ливы пуск по ли ви нил хло ри да, яв ля ет ся еготок сич ность. На этом фо не ли дер ствопо ли про пи ле но вых труб вы гля дит впол нело гич ным, по сколь ку его ра бо чая тем пе -ра ту ра ока за лась для со вре мен ных си с -тем "в са мый раз". К то му же при го ре нииэтот ма те ри ал вы де ля ет толь ко во ду и уг -ле кис лый газ. А по то му � вы пуск имен ноэтих труб в раз ви тых стра нах по сто ян норас тет.

Производители,импортеры и потребители

Отрасль как естьПо оцен кам уча ст ни ков рын ка, на се -

год ня при мер но 65% все го объ ема по треб -ля е мых в Ук ра и не труб при хо дит ся на про -дук цию от ече с т вен но го про из вод ства, аос тав ши е ся 30�35% � на им порт. По доб но -му со от но ше нию Ук ра и на обя за на тем, чтопро из вод ство пла с ти ко вых труб яв ля ет сяочень вы год ным де лом. Экс пер ты от ме ча -ют, что в до кри зис ный пе ри од ос во е ние по -доб но го про из вод ства тре бо ва ло срав ни -тель но не боль ших ин ве с ти ций � на уров не80�150 тыс. грн, ко то рые оку па лись в те че -ние 1�2 лет, че го не ска жешь о ме тал ли че с -ких тру бах. А по то му за го ды не за ви си мо с -ти в Ук ра и не по яви лось более полусотнипро из во ди те лей труб из пла с ти ка. И по -сколь ку стре ми тель ное раз ви тие от рас ливсе�та ки не по кры ва ет хро ни че с ки рас ту -щей по треб но с ти, еще не дав но еже год ныйпри рост про из вод ства, по оцен кам опе ра -то ров рын ка, до сти гал чуть ли не 100%.

Не ко то рые пред ста ви те ли от рас ли за -яв ля ют, что ак цент в ук ра ин ском про из -вод стве пла с ти ко вых труб сто ит на про -дук ции из по ли эти ле на и по ли про пи ле на.При этом они от ме ча ют, что на ибо леекруп ные цен т ры ее вы пу с ка со сре до то че -ны в Бро ва рах, Льво ве, Ива но�Фран ков -ске, Харь ко ве, До нец ке, Одес се. За ни мисле ду ют про из во ди те ли по ли ви нил хло -рид ных труб, ко то рые ба зи ру ют ся в Ки е веи Льво ве, и, со от вет ствен но, про из во ди -те ли стек лоп ла с ти ко вых труб, раз ме с тив -ши е ся в Дон бас се и Лу ган ской об ла с ти.

Как бы то ни бы ло, не за ви си мые ана -ли ти ки под чер ки ва ют, что да же при бег -лом взгля де на про из вод ствен ную де я -тель ность са мых из ве ст ных из этих ком па -ний ста но вит ся яс но: до по след не го вре -ме ни в ук ра ин ском про из вод стве пла с ти -ко вых труб до ми ни ро вал сег мент по ли ви -нил хло рид ных и лишь не дав но ему на сме -ну при шел пла с тик и по ли про пи лен. Приэтом они об ра ща ют вни ма ние так же на то,что лишь не мно гие ком па нии из это го спи -с ка про из во дят весь сор та мент пла с ти ко -вых труб, а боль шин ство склон но ра бо татьпо ста рин ке на обо ру до ва нии и тех но ло ги -ях, ос тав ших ся с со вет ских вре мен.

Аксакалами в отрасли производствапластиковых труб при ня то считать од но изста рей ших пред при ятий в этом сег мен те �

бо ри с поль ское ОАО "Гам ма пластУк ра и -на", у ис то ков ко то ро го сто ял ос но ван ный в1961 го ду для стро и тель ст ва си с тем во до -снаб же ния, ме ли о ра ции и дру гих объ ек тов,свя зан ных с обес пе че ни ем функ ци о ни ро -ва ния вод но го хо зяй ства Ук ра и ны, трест"Ки ев вод строй". Оно же � ОАО "Гам ма -пласт" � ока за лось и в чис ле пер вых от ече с -т вен ных пред при ятий, ос во ив ших вы пускпо ли мер ных труб. Так, в 1984 го ду на про из -вод ствен ной пло щад ке од но го из за во дов,вхо див ших в со став тре с та, на чал ся вы пусктруб для во до снаб же ния и ка на ли за ции. За -тем пред при ятие по этап но ос во и ло про из -вод ство дре наж ных го ф ри ро ван ных труб изпо ли эти ле на, ви тых дре наж ных труб глу бо -ко го за ло же ния из по ли ви нил хло ри да и по -доб ной про дук ции. Впро чем, оно же ока за -лось в чис ле и на ибо лее инерт ных про из во -ди те лей это го ви да про дук ции, по сколь куна этом мо дер ни за ци он ные ша ги ОАО "Гам -ма пласт Ук ра и на" за кон чи лись.

Пожалуй стоить отметить и еще одногоста рей шего пред ста ви теля от рас ли � ос но -ван ный в 1966 го ду Бро вар ской за водплас т масс, се год ня од но имен ное ЗАО. В от ли чие от дру гих "ста ри ков", вы пу с компо ли эти ле но вых труб пред при ятие за ни ма -ет ся уже бо лее 40 лет, а по ли ви нил хло рид -ных � бо лее 30. Про из вод ствен ная мощ -ность за во да со став ля ет око ло 6 тыс. т трубв год, сре ди ко то рых тру бы на пор ные из не -пла с ти фи ци ро ван но го по ли ви нил хло ри да(НПВХ) и фа сон ные ча с ти к ним для пи ть е -во го во до снаб же ния; тру бы НПВХ для про -клад ки ка на ли за ци он ных се тей под зем нымме то дом; тру бы НПВХ для элек тро про вод -ки; тру бы по ли эти ле но вые для транс пор ти -ров ки во ды, га за и для тех ни че с ких нужд.На ря ду с этим ЗАО "Бро вар ский за водплас т масс" яв ля ет ся един ствен ным в Ук ра -и не про из во ди те лем труб на пор ных изНПВХ для пи ть е во го во до снаб же ния.



47

На ибо лее ком плек с ным про из во ди те -лем труб из по ли про пи ле на, по ли эти ле на,по ли ви нил хло ри да и стек лоп ла с ти ка яв -ля ет ся достаточно молодой участникрынка � ООО "ТД "Ме га пласт", со здан ноевсе го шесть лет на зад, в ав гу с те 2003 го -да. Про из вод ство бы ло на ча то с по ли эти -ле но вых труб для на руж ных си с тем во до -снаб же ния, ко то рые ос та лись в ас сор ти -мен те вы пу с ка е мой про дук ции и по сейдень. В ян ва ре 2004 го да, на пер вом эта перас ши ре ния про из вод ства, пред при ятиеос во и ло вы пуск про пи ле но вых труб дляси с тем хо лод но го, го ря че го во до снаб же -ния и от оп ле ния из по ли про пи ле на. А вию ле то го же го да, на вто ром эта пе, на ча -ло вы пуск про пи ле но вых труб для вну т -рен ней ка на ли за ции. В 2005 го ду к уже ра -бо та ю щим ли ни ям бы ли до бав ле ны двено вые ли нии для пе ре ра бот ки по лио ле фи -нов. В мар те�мае 2006 го да, ори ен ти ру ясьна на ли чие спро са, пред при ятие ос во и лотак же вы пуск по ли ви нил хло рид ных во до -сточ ных си с тем, труб ПВХ для на руж нойка на ли за ции и на пор ных труб.

И, на ко нец, в фе в ра ле ми нув ше го го даас сор ти мент ООО "ТД "Ме га пласт" по -пол нил ся стек лоп ла с ти ко вы ми тру ба ми и

фа сон ны ми ча с тя ми, пред на зна чен ны мидля си с тем хо зяй ствен но�пи ть е во го во до -снаб же ния и ка на ли за ции, си с тем го ря че -го во до снаб же ния и от оп ле ния, пуль по п -ро во дов и шла мо п ро во дов, транс пор ти -ров ки раз лич ных хи ми че с ки аг рес сив ныхсред, неф те п ро дук тов, воз ду хо во дов и га -зо хо дов.

Не сколь ко ус ту па ют им за вод"ПОЛИВ ТОР", который рас по ло жен вКры му (г. Крас но пе ре копск) и с 2004 го датакже яв ля ет ся од ним из ве ду щих про из -во ди те лей по ли эти ле но вых труб, ис поль -зу ю щих ся для во до� и га зо обес пе че ния.Осе нью 2007 го да "ПОЛИВТОР" ус та но вилдо пол ни тель но 4 но вые про из вод ствен -ные ли нии по вы пу с ку по ли эти ле но выхтруб раз лич но го ди а ме т ра для га зо снаб -же ния и во до снаб же ния, до ве дя до об ще -го ко ли че с т ва 10 ли ний.

На ба зе ОАО "ПОЛИВТОР" рас по ло же -на сер ти фи ци ро ван ная ла бо ра то рия ка че с -т ва. Си с те ма ка че с т ва пол но стью со от вет -ству ет тре бо ван иям ГОСТ 11262�80, ДСТУБ В.2.7�73�98, ТУ У В.2.7�21547843.006�01.

А сре ди активно развивающихся опе -ра то ров это го рын ка, из чис ла мо ло дых,спе ци а ли зи ру ю щих ся на про из вод стве

труб из по ли эти ле на, экс пер ты на зы ва юттак же ООО "Ру бе жан ский труб ный за -вод", за пу щен ный в ян ва ре 2005 го да натех ни че с кой ба зе быв ше го ме тал ло за го то -ви тель но го Ру бе жан ско го за во да и вхо дя -щий в группу Полипластик, ко то рая объ -еди ня ет пред при ятия по про из вод ству по -ли мер ных труб в Рос сии, Ук ра и не, Бе ла ру -си. Ос нов ной спе ци а ли за ци ей за во да яв -ля ет ся про из вод ство по ли эти ле но вых трубдля га зо про во дов, во до про во дов и на пор -ной ка на ли за ции ди а ме т ра ми от 20 до1200 мм и ра бо чим дав ле ни ем до 16 атм.Кро ме то го, пред при ятие вы пу с ка ет двух -слой ные го ф ри ро ван ные по ли эти ле но выетру бы для без на пор ной ка на ли за ции и сег -мент ные фи тин ги для во до снаб же ния.

Заслуживают внимания три дру гих мо -ло дых ли де ра рын ка. Это со здан ное в 1995го ду до нец кое ООО "ДАК", ко то рое на ча лосвою де я тель ность сра зу в трех ос нов ныхна прав ле ни ях: про из вод ство пла с ти ко выхтруб, про из вод ство ме тал ло пла с ти ко выхокон и стро и тель ст во утеп лен ных до мов сши ро ким при ме не ни ем пе ноп ла с та. Впро -чем, по след нее на прав ле ние бы ло позд нееот бро ше но, а ос нов ной спе ци а ли за ци ейпред при ятия ста ло про из вод ство по ли про -



пи ле но вых труб и фи тин гов для мон та жаво до про вод ных и от опи тель ных си с тем,труб ПП ка на ли за ци он ных; по ли эти ле но выхтруб и фи тин гов, а так же по ли ви нил хло -рид ных труб для на руж но го и на пор но го во -до про во да, ка на ли за ции. Сле ду ет от ме -тить, что тру ба ми этой ком па нии обо ру до -ва ны мно гие пред при ятия Ук ра и ны � от кок -со хи ми че с ких за во дов, ма ги с т раль ных га -зо про во дов в Тер но поль ской и Лу ган скойоб ла с тях и кон цер на "Сти рол" до кон ди тер -ской фа б ри ки АВК.

За ним сле ду ют со здан ное в 1997 го дуЗАО "УДТ", спе ци а ли зи ру ю ще е ся на вы пу -с ке по ли про пи ле но вых, по ли эти ле но вых ипо ли ви нил хло рид ных труб для во до снаб же -ния, от оп ле ния и ка на ли за ции, а так же си с -тем на по льно го от оп ле ния, мо дуль ных си с -тем для мон та жа умы валь ни ков и уни та зов,по ло тен це су ши те лей, пла с ти ко вых трубдля во до снаб же ния, от оп ле ния и ка на ли за -ции, и ООО "Лу гаПласт", ра бо та ю щее спо ли эти ле ном и по ли про пи ле ном, а так жеспе ци а ли зи ру ю ще е ся на про да же со еди ни -тель ных де та лей к тру бам из этих ма те ри а -лов, пе ре ра бот ке от хо дов из по ли эти ле наво вто рич ную гра ну лу, из го тов ле нии из вто -рич ной гра ну лы тех ни че с ких труб, плен ки имеш ков. Про из вод ствен ные мощ но с тиООО "Лу га�Пласт" рас счи та ны на про из вод -ство до 2000 тонн из де лий в год.

И за мы ка ет спи сок круп ных про из во ди -те лей пла с ти ко вых труб, ори ен ти ро ван ныхна вы пуск са мой со вре мен ной про дук ции,ОАО "За вод сан тех ни че с ких за го то вок".Со здан ное еще в 1955 го ду, пред при ятие вте че ние по след них пя ти лет пе ре жи ло мощ -ную вол ну мо дер ни за ции, бла го да ря ко то -

рой ос во и ло вы пуск пред ва ри тель но теп ло -и зо ли ро ван ных труб, по ли эти ле но вых и по -ли про пи ле но вых труб в ком плек се с фа сон -ны ми ча с тя ми, ме тал ло пла с ти ко вых окон идве рей, пла с тин ча тых теп ло об мен ни ков ин -ди ви ду аль ных теп ло вых пунк тов, уз лов уче -та теп ла, ог не за дер жи ва ю щих кла па нов икла па нов ды мо у да ле ния и др.

Еще од ним за мет ным пред при яти емот рас ли, так же ра бо та ю щим толь ко с по -ли эти ле ном, яв ля ет ся со здан ное в 2001го ду бро вар ское ЧП "Атолс". Ос нов ноена прав ле ние его де я тель но с ти � пе ре ра -бот ка по ли мер но го сы рья, в ча ст но с типро из вод ство по ли эти ле но вых труб дляво до снаб же ния, га зо снаб же ния, ка на ли -за ции и элек три че с ких се тей. При этомсоб ствен ная про дук ция пред при ятия пол -но стью ком плек ту ет ся не об хо ди мы ми со -еди ни тель ны ми де та ля ми.

К чис лу ме нее яр ких, но тем не ме неезна чи мых опе ра то ров рын ка экс пер ты от -но сят так же ЗАО "Про стор", ко то рое про -из во дит ши ро кий ас сор ти мент из де лий изплас т мас сы, в том чис ле тру бы ПВХ, тру быПНД, ко роб ки мон таж ные и фик са то ры ар -ма ту ры (фик са то ры за щит но го слоя) иООО "Укрпо ли мер кон струк ция", ко то -рое вы пу с ка ет тру бы для во до� и га зо -снаб же ния, а так же ка на ли за ции.

ба зо вой ор га ни за цией в сфе ре нор ми -ро ва ния, по ста нов ки на про из вод ство по -ли мер ных труб, при уча с тии ко то рой раз -ра ба ты ва ют ся все ГОСТы и техническиеусловия ис поль зо ва ния ПЭ�труб при ре -кон струк ции и ремонте по ли мер ныхтрубопроводов является НПФ "По ли мер -строй".

Все, чего не хватаетÖПо мне нию ана ли ти ков, всех им пор те -

ров и ди ле ров пла с ти ко вых труб, при зван -ных вос пол нить на ук ра ин ском рын ке всето, че го не до ста ет в от ече с т вен ном про из -вод стве, мож но раз де лить на три ка те го -рии. К чис лу пер вых они от но сят по став -щи ков на ибо лее пре стиж ной и до ро гойпро дук ции � за пад но е в ро пей ские и аме -ри кан ские ком па нии. К чис лу вто рых � по -став щи ков труб, так ска зать, эко ном�клас -са � поль ские, вен гер ские и ту рец кие. Кчис лу тре ть их � по став щи ков са мой до -ступ ной и, как счи та ют экс пер ты, са мойпер спек тив ной про дук ции вви ду ин те ре сак ней со сто ро ны гос струк тур � рос сий скиеи со вме ст ные пред при ятия.

Не ко то рые экс пер ты по ла га ют, что на -ибо лее ак тив ны ми им пор те ра ми в Ук ра и -не яв ля ют ся поль ские ком па нии. На по -мним, Поль ша уже дав но спе ци а ли зи ру ет -ся на пла с ти ко вых из де ли ях, за пол нивсан тех ни кой соб ствен но го про из вод стваСНГ, а сан тех ни ка ми�ра бо чи ми � ЕС. Поль -ша, так же, как и Ук ра и на, на счи ты ва ет неодин де ся ток про из во ди те лей по ли мер -ных труб, од на ко они ве дут до ста точ но аг -рес сив ную мар ке тин го вую по ли ти ку и бы -с т ро вы тес ня ют кон ку рен тов с рын ков.

Эти же экс пер ты от ме ча ют, что так жедо воль но ак тив ны, хо тя и не столь мно го -чис лен ны в Ук ра и не вен гер ские и ту рец -кие ком па нии. В чис ле их на ибо лее из ве -ст ных пред ста ви те лей упо ми на ют вен гер -ское ООО "Texor", ко то рое по став ля ет ПЭ,ПП, ПВХ тру бы и обо ру до ва ние, вен гер -ский "Ти сай ский неф те хим ком би нат TVK",яв ля ю щий ся од ним из глав ных по став щи -ков труб но го по ли эти ле на в Ук ра и ну, ту -рец кую ком па нию "Yelkenciler Machinnery",спе ци а ли зи ру ю щу ю ся на по став ках обо -ру до ва ния для про из вод ства по ли мер ныхтруб и про фи лей, ту рец кие ком па нии



49

"Erenkalip" и "Biltel", за ни ма ю щи е ся по -став ка ми обо ру до ва ния для по ли мер ныхиз де лий.

По мне нию дру гих экс пер тов, на ибо -лее ак тив ны ми им пор те ра ми по ли мер ныхтруб в Ук ра и ну, в ча ст но с ти про пи ле но вых,яв ля ют ся ту рец кие и не мец кие про из во -ди те ли. При этом они от ме ча ют, что ори -ги наль ные не мец кие тру бы га ран ти ро ван -но ка че с т вен ны, но весь ма до ро ги, а их ту -рец кие ана ло ги � тру бы, вы пу с ка е мые поне мец ким тех но ло ги ям, зна чи тель но де -шев ле. Сре ди на ибо лее зна чи мых им пор -те ров по доб ной про дук ции экс пер ты на -зы ва ют ту рец кую ком па нию "Kalde", спе -ци а ли зи ру ю щу ю ся на про из вод стве по ли -про пи ле но вых и ме тал ло пла с ти ко вых труби фи тин гов, офи ци аль ным ди ле ром ко то -рой в Ук ра и не яв ля ет ся ООО "РВС�Ук ра и -на". И, на ко нец, сле ду ет упо мя нуть рос -сий ских про из во ди те лей, пред ста ви те лико то рых ра бо та ют на ук ра ин ском рын ке, вча ст но с ти за вод "FD�plast", вы пу с ка ю щийпо ли про пи ле но вые тру бы и фи тин ги дляво до снаб же ния и от оп ле ния, а так же НФП"Эко по ли мер".

На ря ду с этим экс пер ты схо дят ся втом, что к чис лу на ибо лее из ве ст ных и по -пу ляр ных в Ук ра и не за ру беж ных про из во -ди те лей пла с ти ко вых труб от но сят ся та -кие ком па нии, как: "Aquatherm" (Гер ма -ния), "Czaplinski" (Поль ша), "EKOPLASTIK"(Че хия), "FV�Plast" (Че хия), "GenovaSystem" (США), "GSP Group" (тор го ваямар ка "U.S. Metrix", Поль ша), "KACZ-MAREK" (Поль ша), "KWH PIPE" (Фин лян -дия), "Magnaplast" (Гер ма ния), "Martoni"(Ита лия), "Omniplast Alphakan" (Гер ма ния),"Ostendorf" (Гер ма ния), "Plastimex" (Поль -ша), "Polymelt Kunststofftechnik GmbH"(Гер ма ния), "Prandelli" (Ита лия), "REHAU"(Гер ма ния), "SKOPLAST" (Поль ша), "TECE"(Гер ма ния), "Uponor" (Фин лян дия),"Uponor Wirsbo AB" (Шве ция) и "Wavin"(Гол лан дия).

При этом они от ме ча ют, что на об щемфо не ди ле ров на се год ня за мет но вы де ля -ют ся ООО "Пайпхол динг", ос но ван ное в2003 го ду как ком па ния, спе ци а ли зи ру ю -ща я ся на по став ках по ли мер ных труб ифа сон ных ча с тей боль шо го ди а ме т ра от400 до 3000 мм для на пор ной и без на пор -ной ка на ли за ции, во до про вод ных си с тем,дре наж ных си с тем, глу бо ко вод ных вы пу с -ков, сбро сов про мыш лен ных от хо дов, аг -рес сив ных сред, тру бо п ро во дов вы со ко годав ле ния, тру бо п ро во дов, при ме ня ю щих -ся в экс тре маль ных и тем пе ра тур ных ус -

ло ви ях, и тру бо п ро во дов, под вер га ю щих -ся тя же лым ме ха ни че с ким на груз кам. Аимен но: по ли про пи ле но вых го ф ри ро ван -ных труб, по ли эти ле но вых труб, по ли эти -ле но вых го ф ри ро ван ных труб, по ли эти ле -но вых про фи ли ро ван ных труб, по ли эти ле -но вых ком по зит ных труб, по ли ви нил хло -рид ных труб, спи раль ных по ли ви нил хло -рид ных труб, стек лоп ла с ти ко вых труб СС,стек лоп ла с ти ко вых труб CW, стек лоп ла с -ти ко вых труб GRE. При вле ка ет вни ма ние иООО "Ап ласт", ко то рое яв ля ет ся од нимиз круп ных по став щи ков пла с ти ко вых труби фи тин гов для вну т рен них и на руж ных си -с тем во до про во да и ка на ли за ции в Ук ра и -не, а так же по ли эти ле но вых труб для си с -тем на руж но го во до про во да и те ле ком му -ни ка ций.

Основные узлы

Как кон ста ти ру ют ана ли ти ки, на се год -ня в Ук ра и не ос нов ны ми цен т ра ми по тре -би те лей по ли мер ной тру бо п ро дук ции яв -ля ют ся Ки ев ская, Львов ская, Одес с кая иДо нец кая об ла с ти. При этом в Ки ев ской иЛьвов ской об ла с тях за ку па ют тру бы длявну т рен них и на руж ных се тей, в Одес с кой� для га зо вых, а в До нец кой для вну т рен -них и га зо вых се тей. Ины ми сло ва ми, по камас со вое по треб ле ние это го ви да про дук -ции, кро ме стро и те лей и фи зи че с ких лиц,мо гут се бе по зво лить лишь ком му наль ныеслужбы сто ли цы и га зо вые ком па нии.

При этом, как от ме ча ют пред ста ви те -ли ком му наль ных служб, об нов ле ние ин -же нер ных се тей про ис хо дит в ос нов ном засчет средств, при вле чен ных со сто ро ны.Так, на при мер, Ки ев ская го род ская го су -дар ствен ная ад ми ни с т ра ция и "Ки ев во до -

ка нал" при влек ли дат чан и фин нов к ре -кон струк ции сто лич но го кол лек то ра. Вито ге, дат ская фир ма "Per Aarsleff" ре а ли -зо ва ла про ект об нов ле ния тка не по ли мер -ны ми чех ла ми кор ро ди ро вав ших ме тал ло -труб кол лек то ра из ну т ри. Во Льво ве уда -лось по лу чить грант пра ви тель ст ва Шве -ции и при по мо щи швед ских ком па ний"за ла тать ды ры" в во до про вод но�ка на ли -за ци он ном хо зяй стве.

Что же ка са ет ся га зо вых ком па ний, тоим, раз уме ет ся, не при хо дит ся ис кать никре ди ты, ни гран ты. В ча ст но с ти, ру ко вод -ство ОАО "Одес са газ" за соб ствен ныйсчет ос во и ло тех но ло гии бес тран шей но горе мон та се тей при по мо щи ПЭ труб. В це -лом же в ре ги о не бо лее 30 ор га ни за цийза ни ма ют ся га зи фи ка ци ей и бо лее по ло -ви ны из них име ют обо ру до ва ние длясвар ки по ли мер ных труб. Осо бен но пер -спек тив ным счи та ет ся ис поль зо ва ниетруб ди а ме т ром до 16 см, ко то рые, как из -ве ст но, де шев ле сталь ных. И, тем не ме -нее, в це лом по Ук ра и не до ля ПЭ га зо про -во дов со став ля ет лишь око ло 10%.

Ана ли ти ки, об ра щая вни ма ние настоль су ще с т вен ную разницу в ис поль зо -ва нии пла с ти ко вых труб во вну т рен них ивнеш них си с те мах, а так же на стре ми тель -ное раз ви тие от ече с т вен но го про из вод -ства это го ви да про дук ции, не ис клю ча ют,что в бли жай шем бу ду щем, не смо т ря нако лос саль ную вну т рен нюю по треб ность вобновлении инженерных сетей, вслед -ствие от сут ствия фи нан си ро ва ния со сто -ро ны го су дар ства, ук ра ин ские ком па ниибу дут вы нуж де ны пе ре ори ен ти ро вать из -бы точ ные объ емы вы пу с ка е мой про дук -ции на экс порт. �

Елена Герасимова


ТарифиСТОЛИЦЯ

Наболіла пісня про ГОЛОВНЕ

Складні ре фор ми

"Хви ля підви щен ня та рифів на жит ло -во�ко му нальні по слу ги роз по ча ла ся в Ук -раїні з 2007 ро ку. І на далі, в най ближчітри�п'ять років ко мун пос лу ги до рож ча -тимуть по всій Ук раїні, ад же ко му нальніпідпри єм ства хронічно не дофінан со вані іце спри чи няє такі си ту ації, як відо мааварія в Ал чевську", � відзна чає еко номістМіжна род но го цен т ру пер спек тив нихдослід жень Олек сандр Жо лудь.

І Міністр із пи тань ЖКГ Олексій Ку че -рен ко не за пе ре чує, що еко номічно об -ґрун то ва ни ми та ри фи бу дуть тоді, ко ли во -ни на 100% по кри ють ви дат ки ко му наль -них підприємств. Це по вин но відбу ти ся докінця 2014 ро ку. Що п рав да, ро зуміє мі -ністр і слабкі сто ро ни: "Еко номічно обґрун -то ва ним та риф ста не тоді, ко ли чітко, че -рез нор му ван ня, бу дуть до ве дені нор ма -ти ви втрат во ди не 50%, а 15�20%, як вЄвропі. І нор ма ти ви втрат теп ла в ме ре жахбу дуть не 20%, а 3�5%".

Для по чат ку уряд обіцяє роз по ча тиком плек с ну про гра му ре кон струкції та мо дернізації ЖКГ. Во на пе ред ба чає, що із 72 тис. котлів, що пра цю ють в Ук раїні, тре -ти на бу де пе ре ве де на з га зу на вітчиз ня невугілля, інша тре ти на � на аль тер на тивнідже ре ла енергії. Юлія Ти мо шен ко за пев -няє, що ус тат ку ван ня для цьо го бу де ви -роб ля ти ся на ук раїнських підприємствах, а

Хронологія подійШев ченківський рай он ний суд Києва 6 лип ня при зу пи нив дію роз по ря -

джень го ло ви Київської міської дер жадміністрації від 29 квітня 2009 ро ку № 516, 517, 518, 519 та 520 про підви щен ня та рифів на жит ло во�ко му нальніпо слу ги для на се лен ня та на ко му нальні по слу ги для юри дич них осіб з 1 черв ня.

А вже 17 лип ня уряд звер ну в ся до Пре зи ден та Ук раїни з про по зицією що -до ска су ван ня роз по ря джень го ло ви КМДА Ле оніда Чер но вецько го про підви -щен ня та рифів на жит ло во�ко му нальні по слу ги з 1 черв ня. Про це йдеть ся уроз по ря дженні Кабіне ту Міністрів № 842�р.

Роз по ря джен ня ми київсько го го ло ви від 29 квітня 2009 ро ку за твер д жені,зо к ре ма, та ри фи на теп ло ву енергію, вста нов лені та ри фи на ко му нальні по -слу ги з цен т ралізо ва но го по ста чан ня хо лод ної во ди і во довідве ден ня хо лод -ної та га ря чої во ди, з ут ри ман ня бу динків і спо руд та при бу дин ко вих те ри -торій, з цен т ралізо ва но го опа лен ня і по ста чан ня га ря чої во ди, що не уз го джу -ють ся із За ко ном "Про жит ло во�ко му нальні по слу ги".

У Кабміні вва жа ють, що роз по ря джен ня го ло ви КМДА не вра хо ву ють ба -зові прин ци пи ре алізації дер жав ної політи ки у сфері жит ло во�ко му наль нихпо слуг. Так, підви щен ня та рифів не вра хо вує на яв ності в Києві за бор го ва ностііз за робітної пла ти та відсут ності зро с тан ня до ходів на се лен ня. Вста нов лен нята рифів на ЖКП � функція ор ганів місце во го са мо в ря ду ван ня, до по вно ва женьКМДА на ле жить ли ше здійснен ня взаємодії з ор га на ми місце во го са мо в ря ду -ван ня з пи тань на дан ня жит ло во�ко му наль них по слуг та ре гу лю ван ня та рифів,кон т ро лю за до три ман ням за ко но дав ства що до за хи с ту прав спо жи вачів усфері жит ло во�ко му наль них по слуг (пунк ти 4 і 6 статті 6). От же, за зна чені роз -по ря джен ня ви дані з пе ре ви щен ням по вно ва жень го ло ви Київської міськоїдер жадміністрації.

Мер Києва Ле онід Чер но вецький уже за явив, що при зу пи нен ня Кабміномдії но вих та рифів є не за кон ним і зроб ле но на пе ре додні пре зи дентських ви -борів в Ук раїні.

Ух ва лу Шев ченківсько го рай он но го су ду що до зу пи нен ня дії роз по ря -джень сто лич ної адміністрації про тарифи на житлово�комунальні послугискасовано Київським апеляційним адміністративним судом 27.07.2009 р.Судом прий нято рішення на користь міста.

Підви щен ня та рифів на жит ло -во�ко му нальні по слу ги � ма ло не най -зло бо денніша те ма, про них зга ду ютьз при во ду і без ньо го. А ки я ни вже за -плу та ли ся, скільки разів та ри фипідніма ли ся і ска со ву ва ли ся. Чим за -гро жує плу та ни на в та риф но му пи -танні? На дум ку ду же ба га ть ох спо жи -вачів, про сто втра тою довіри до вла -ди, до її здат ності кон т ро лю ва ти си ту -ацію в жит ло во�ко му наль но му гос по -дарстві та невірою в те, що все мо жезміни ти ся. До то го ж, так зва на кварт -пла та бу ла роз ра хо ва на без участі жи -телів бу динків, що є по ру шен ням По -ряд ку фор му ван ня цьо го та ри фу.


СТОЛИЦЯТарифи

51

в підсум ку вдасть ся зде ше ви ти теп ло і га ря чу во ду в два�три ра -зи. Но ва За галь но дер жав на про гра ма ре фор му ван ня і роз вит куЖКГ пе ред ба чає ще більш мас штабні за хо ди, від ре кон струкціїси с тем во до по ста чан ня міст до бла го ус т рою рай центрів. За твер -див ши цей до ку мент 11 черв ня, пар ла мент ще д рим же с том про -пи сав під це держфінан су ван ня на рівні 23 млрд грн. Од нак девзя ти такі гроші в умо вах най жор стокішо го бюд жет но го дефіци ту,схо же, ніхто ре аль но не за мис ли в ся.

Нові та ри фи на ко му нальні по слу ги в Києві у ци ф рах

З 1 лип ня меш канці сто лиці та ки от ри ма ли кви танції з но ви мита ри фа ми на по слу ги ЖКГ. Міська вла да не зважаючи на ска су -ван ня цих та рифів про дов жує пе ре ко ну ва ти на род у то му, щошля хом по етап но го підви щен ня ко му нальні та ри фи при во дять сяу відповідність з еко номічно обґрун то ва ни ми.

Так, та риф на хо лод не во до по ста чан ня та во довідве ден ня длякиян за на яв ності квар тир но гоабо бу дин ко во го лічиль ни ка маєбу ти вста нов ле ний у розмірі 3,02грн за 1 куб. м (раніше � 1,48 грн),за відсут ності квар тир но го абобу дин ко во го лічиль ни ка � 16,61грн на од ну лю ди ну (бу ло 8,14грн).

У той же час, у ба га ть охрегіонах Ук раїни цей та риф знач -но пе ре ви щує київський. Дані поде я ких містах наведені в гривнях,відповідно, за 1 куб. м і на однулюдину. Як ми бачимо, таммешканці вже давно сплачують більше, ніж кияни.

Крім то го, та риф на га ря че во до по ста чан ня та во довідве ден -ня за на яв ності квар тир но го абобу дин ко во го лічиль ни ка вста нов -ле ний у розмірі 13,69 грн за 1 куб.м (раніше � 7,38 грн), за відсут -ності квар тир но го або бу дин ко во -го лічиль ни ка � 47,92 грн на од нулю ди ну (бу ло � 25,89 грн). У ре -гіонах маємо та ку кар ти ну:

У той же час, та риф на цен т ралізо ва не опа лен ня для киян завідсут ності бу дин ко вих та квар -тир них лічиль ників ста но вить 2,38грн за 1 кв. м площі опа лен ня намісяць (раніше � 1,6 грн). Прицьо му відзна чається, що роз ра -хун ки за опа лен ня про во дять сящоміся ця про тя гом ро ку.

Нам би їх проблемиÖСа ме так га дає більшість ук раїнців, які жи вуть не в Києві. Мов -

ляв, при сто лич них зар п ла тах та ма ти най нижчі та ри фи на ко мун -пос лу ги � це про сто розкіш. Справді, за да ни ми Держ ком ста ту,

се ред ня зар п ла та в сто лиці в бе резні�квітні цьо го ро ку пе ре ви щи -ла 3100 грн, тоді як з інших регіонів ли ше в одній До нецькій об -ласті во на ледь пе ре ва ли ла за 2000 грн. И тоді як вся Ук раїна пе -ре жи ла по до рож чан ня по слуг ЖКГ взим ку, в сто лиці зберіга в сяко му наль ний до б ро бут. "Це бу ло вик ли ка но тим, що в Києвінайбільші до хо ди, і, відповідно, до хо ди місце вої скарбниці бу лина ба га то вищі, ніж в інших об лас них цен т рах. То му у київсько гобюд же ту бу ло більше мож ли во с тей для суб си ду ван ня ко му наль -но го гос по дар ства", � по яс нив Олек сандр Жо лудь.

До черв не во го підви щен ня київські та ри фи на ко мун пос лу ги,за роз ра хун ка ми МінЖКГ, по кри ва ли від 37 до 53% їхньої собівар -тості. У той же час, тро хи мен ше по ло ви ни регіонів уже вий шли на100�відсот ко ве по крит тя та ри фа ми собівар тості по слуг. Що п рав -да, рівень оп ла ти за ці по слу ги на се лен ням по країні ста но вить90,5%, а по ок ре мих об ла с тях � на ба га то ниж че. У Дніпро пе т -ровській об ласті, де та ри фи підви щені до собівар тості, рівень їхоп ла ти на се лен ням в січні�квітні 2009 ро ку ста но вив мен ше 63%,у За порізькій � 77%. Відповідно, у Києві, де за раз оп ла чу ють сяблизь ко 96% ко мун пос луг, з лип ня змен шен ня рівня про платфіксу вало ся на по значці 30%.

"Рівень оплати буде знижуватися, але не набагато. Особливоякщо заходи комунальників щодо неплатників будуть доситьтвердими", � впевнений пан Жолудь. Найпростіший захід у такихвипадках � відключення якої�небудь послуги цілому будинку. І тодістраждають як злісні "скнари", так і сумлінні платники.

Кияни могли б ще і "комунальні"компенсації отримувати

У зв'яз ку з підви щен ням та рифів на ко му нальні по слу ги мерКиєва роз по ря ди в ся ок ре мим ка те горіям соціаль но не за хи ще нихверств на се лен ня сто лиці з 1 лип ня до 31 груд ня по точ но го ро куна ра хо ву ва ти щомісяч ну ад рес ну без готівко ву до по мо гу з ме тоюпо крит тя різниці між по пе реднім розміром пла ти за ко му нальніпо слу ги і но ви ми та ри фа ми. Так, зниж ка на по слу ги з во до по ста -чан ня та во довідве ден ня ста но ви ть 51%, опа лен ня � 16,4%, га ря -чо го во до по ста чан ня � 28,7%.

Якщо б тарифи ввели выдразу, без зайвого галасу, то згідно здо ку мен том роз ра хо ву ва ти на до по мо гу можуть пенсіоне ри абоодер жу вачі дер жав ної соціаль ної до по мо ги, розмір пенсій або до -по мо ги яким не пе ре ви щує розмір 2,5 про жит ко во го мініму му дляосіб, втра тив ших пра цез датність.

Та кож на ком пен сацію різниці та рифів можуть роз ра хо ву ва тиосо би, які одер жу ють дер жав ну соціаль ну до по мо гу, осо би, які нема ють пра ва на пенсію, інваліди, са мотні ма тері (бать ки), ба га -тодітні ро ди ни, ма ло за без пе чені осо би, які про жи ва ють ра зом зінвалідом І або II гру пи, який по тре бує постійно го до гля ду, не пра -цю ючі пра цез датні осо би, які одер жу ють щомісяч ну ком пен -саційну вип ла ту по до гля ду за інвалідом І гру пи, а та кож за ста -рою лю ди ною, яка до сяг ла 80�літньо го віку. Крім то го, ад рес надо по мо га пе ред ба ча ється фізич ним осо бам, що одер жу ють ком -пен сацію відповідно до по ста но ви Кабіне ту Міністрів "Про за -твер д жен ня По ряд ку при зна чен ня і вип ла ти ком пен сації фізич -ним осо бам, що на да ють соціальні по слу ги" від 29 квітня 2004ро ку № 558.

А підста вою для одер жан ня до по мо ги є довідка, ви да на Уп -равлінням праці та соціаль но го за хи с ту на се лен ня рай он них у

Сімферополь � 2,56/31,15 Донецьк � 3,00/24,60Ужгород � 2,98/17,88 Запоріжжя � 3,00/34,65Івано�Франківськ � 2,00/19,00 Біла Церква � 2,04/18,6 Кіровоград � 3,09/30,28 Луганськ � 3,9/22,62 Львів � 2,9/33,64 Одеса � 2,20/23,43 Полтава � 2,74/26,52 Харків � 1,97/21,87 Чернівці � 3,55/21,30Севастополь � 2,07/19,43

Луцьк � 14,78/53,95Івано�Франківськ � 20,43/67,42Біла Церква � 13,82/50,44Кіровоград � 16,5/51,98Луганськ � 16,62/53,1Львів � 17,77/51,02Одеса � 10,39/59,59Херсон � 17,15/54,60

Дніпропетровськ � єдиний 6,12Кіровоград � сезонний 6,71Рівне � сезонний 6,05Тернопіль � 2�ставк. 4,84Харків � 2�ставк. 1,13/5,45Херсон � сезонний 6,45Луцьк � 2�ставк. 2,15/4,0Чернівці � 2�ставк. 1,21/4,67


Тарифи СТОЛИЦЯ

Києві дер жав них адміністрацій або Київським міським цен т ром зна ра ху ван ня та здійснен ня соціаль них вип лат. Розмір до по мо гироз ра хо вується, ви хо дя чи з кількості за реєстро ва них у жит ло во -му приміщенні лю дей, яким на ра хо вується пла та за ко му нальніпо слу ги (теп ло�, во до по ста чан ня і во довідве ден ня).

КП "Го лов ний інфор маційно�об чис лю валь ний центр" зо -бов'яза ли щоміся ця го ту ва ти дані про розмір на да ної до по мо гипо кож но му ви ду по слуг для ГУ соціаль но го за хи с ту на се лен няКМДА.

У той же час, в.о. ди рек то ра КП "Го лов ний інфор маційно�об -чис лю валь ний центр" Станіслав Кап лу нен ко впев не ний, що всеза ле жить від спо жи ван ня по слуг: "Хто спла чує по лічиль ни ку, то уних за ле жить від спо жи тих по слуг у кубічних ме т рах, в якихвиміряється хо лод на і га ря ча во да. Лю ди, що ма ло спо жи ва ють,на них це підви щен ня не вель ми відіб'ється. Є де які ки я ни, щоспо жи ва ють хо лод ну, га ря чу во ду на місяць по півку бо ме т ра. Заста ри ми та ри фа ми, це бу ло 1 грн 48 коп. за ку бо метр, а во ни пла -ти ли 70 коп. на місяць. За раз во ни бу дуть пла ти ти десь 1,40 грн".

За сло ва ми в.о. ди рек то ра Го лов но го інфор маційно�об чис лю -валь но го цен т ру, у квар ти рах без лічиль ників оп ла та на ра хо -вується за усе ред не ним по каз ни ком спо жи ван ня во ди в кон крет -но му бу дин ку. "У різних бу дин ках во на відрізняється. Є спо жи ван -ня від 2 ку бо метрів і більше. Але все�та ки більше по ло ви ни квар -тир об лад нані лічиль ни ка ми", � відзна чив він.

Приватні комунальники заробляють на киянах

У той час, як політики усім скопом борються з ЖЕКами,київські приватні комунальні контори винаходять нові послуги, які

без відома мешканців вносять у загальну суму квартплати. Про цезаявив заступник прокурора Києва Вадим Горан, повідомили впрес�службі прокуратури Києва.

Як при клад він навів підприємство "Го лосіїво", яке підви щи локварт пла ту в чо ти ри ра зи. "У ході пе ревірки київською про ку ра ту -рою ра зом з кон т ро лю ю чи ми ор га на ми бу ло вста нов ле но, що вта кий спосіб "при ват ний ЖЕК" за декілька місяців до дат ко возібрав 400 тис. грн", � відзна чив Ва дим Го ран.

При цьо му він підкрес лив, що подібні махінації в сто лиці вжене рідкість, і по ра див меш кан цям уважніше вчи ту ва ти ся в підпунк -ти кон т рактів, які підпи су ють ся. А у разі по ру шен ня ко му наль ни ка -ми прав спо жи вачів � звер та ти ся до ор ганів кон т ро лю.

Ва дим Го ран та кож на га дав, що вста нов лен ня та рифів на ле житьви нят ко во до ком пе тенції міської вла ди. То му ек с плу а таційні ком -панії не мо жуть са мостійно вста нов лю ва ти та ри фи без про хо джен -ня обов'яз ко вої про це ду ри їхньо го уз го джен ня з місце вою вла дою.

За да ни ми за ступ ни ка про ку ро ра Києва, сьо годні в сто лицідіють май же 500 при ват них ек с плу а таційних ком паній. У біль -шості з них пла нується про ве с ти про ку рорські пе ревірки.

Тарифи, виявляється, успішно можнакоригувати в бік зменшення

23 лип ня 2009 ро ку за ініціати ви Міністер ства з пи тань жит ло -во�ко му наль но го гос по дар ства Ук раїни, Дер жав ної жит ло во�ко -му наль ної інспекції та меш канців бу динків по вул. Ака демікаЩусєва, бу динків № 14,16,18/4, що в Шев ченківсько му рай оністо лиці, впер ше відбу ли ся гро мадські слу хан ня що до роз ра хун кута ри фу на по слу ги з ут ри ман ня бу динків та спо руд і при бу дин ко -вих те ри торій, згідно з ви мо га ми По ста но ви Кабіне ту міністрів Ук -раїни № 529 від 20 трав ня 2009 ро ку.

У по меш канні ак то во го за лу шко ли № 169 бу ло не про штов -хну ти ся. По слу ха ти київське керівниц тво зібра ли ся не ли ше меш -канці тих бу динків, в яких пе ред ба ча ло ся уз го ди ти та риф, а ймеш канці інших бу динків рай о ну, пред став ни ки Спілки влас никівжит ла Києва, го ло ви ОСББ. Ад же у всих цих лю дей пи тань до вла -ди на ба га то більше, ніж во ни от ри му ють відповідей.

Офіційно Як роз ра хо вується ад рес на до по мо га � При роз ра хун ку вра хо ву ють ся пло ща квар ти ри і

кількість про пи са них у ній лю дей, � по яс нює пер ший за -ступ ник на чаль ни ка Уп равління праці та соціаль но го за -хи с ту на се лен ня Дес нянсько го рай о ну Ва лен ти на Саєн -ко. � Приміром, як що про пи сані дві лю ди ни, то нор маплощі на них � 21 кв. м + 21 кв. м +10,5 кв. м = 52,5 кв. м.Ось на цю пло щу да ють ся пільги.

Як що у ро ди ни двокімнат на квар ти ра 70 кв. м, то над -ли шок 17,5 кв. м до ве деть ся спла чу ва ти без ад рес ноїдо по мо ги. Во на, відповідно до роз по ря джен ня КМДА,на дається на во до по ста чан ня та во довідве ден ня � 51%на ра хо ва ної вам су ми, опа лен ня (16,4%) і га ря чу во ду(28,7%). Тоб то, як що вам, на при клад, на ра ху ва ли 100 грнза га ря чу во ду, то 28,7 грн із них оп ла тять без готівко во,че рез цю до по мо гу. До 1 ве рес ня до по мо га всім пе ред -ба че ним ка те горіям уже на ра хо ва на, а щоб одер жу ва ти їїі на далі, потрібно взя ти довідки в рай со бе сах.

До стат ньо прий ти з па с пор том та пенсійним посвід -чен ням, щоб одер жа ти довідку про розмір пенсійної вип -ла ти або дер жав ної соціаль ної до по мо ги. Цю довідкупотім потрібно відне с ти до ЖЕКу.

Ад рес на до по мо га по ши рюється на три ви ди по слуг:га ря чу во ду, хо лод ну во ду та во довідве ден ня і опа лен ня.Елек тро е нергія, газ та кварт пла та сю ди не вхо дять.


СТОЛИЦЯ Тарифи

53

На жаль, лю ди ви я ви ли ся не го то ви ми до кон струк тив но годіало гу з пред став ни ка ми вла ди. Замість кон крет ної роз мо ви прота ри фи на по слу ги, які на да ють ся меш кан цям цих бу динків,підніма ли ся пи тан ня виділен ня при бу дин ко вої те ри торії увласність ОСББ, інші пи тан ня до сить гло баль но го ха рак те ру, якіне сто су ва ли ся без по се ред ньо та рифів на по слу ги ЖЕКу.

По ста ло й пи тан ня про ре монт бу динків, на які, на жаль у та -рифі за кла де но ли ше 11 копійок з ква д рат но го ме т ра. За ці ко ш тимож на зро би ти мізер, са ме на цьо му і на го ло шу вав керівник КП"ЖЕК "Си рець" Ми хай ло Кап лун.

Од нак, пер ший за ступ ник міністра з пи тань ЖКГ � го ло ва Дер -жав ної жит ло во�ко му наль ної інспекції Олек сандр Ма зур чак,поінфор му вав при сутніх, що про ве де ний під час підго тов ки дослу хань аналіз ви я вив ре зер ви для змен шен ня за дек ла ро ва нихта рифів.

Пер ше, на що він звер нув ува гу, це бу ла за ви ще на пло ща при -бу дин ко вої те ри торії, при би ран ня якої суттєво впли ває на розмірквар тир ної пла ти. До речі, за підсум ка ми слу хань ЖЕКу бу ло ре ко -мен до ва но її змен ши ти.

Та кож, на дум ку О.Ма зур ча ка, лю ди мо жуть відмо ви тись відде ра ти зації і дезінсекції, як що вирішать, що в разі по яви ко мах ігри зунів у підва лах во ни ок ре мо збе руть ко ш ти на бо роть бу зни ми.

Ще од ним пунк том, від яко го цілком мог ли б відмо ви тисьмеш канці (за умо ви, що во ни самі це ро би ти муть) � це при би ран -ня схо до вих маршів працівни ка ми ЖЕКу.

� Ми ви я ви ли ба га то мо ментів, які по тре бу ють роз г ля ду і намісько му, і на дер жав но му рівнях. На при клад, на дер жав но мурівні ба чи мо не обхідність роз роб лен ня ме то ди ки із закріплен няпри до мо вих те ри торій за бу дин ка ми, � за зна чив Олек сандр Ма -зур чак.

На далі слу хан ня по винні відбу ти ся в усіх рай о нах Києві по усіх,без вик лю чен ня, бу дин ках. "Лю ди самі ма ють пра во виріши ти, якіпо слу ги во ни ба жа ють от ри му ва ти, а від яких хотіли б відмо ви ти -ся, які скла дові та ри фу за ли ши ти, які ро бо ти в бу дин ку ма ють ви -ко ну ва ти ся ЖЕКом за ра ху нок кварт пла ти, а які меш канці хо чутьви ко ну ва ти влас ни ми си ла ми", � вва жає Олек сандр Ма зур чак.

В ре зуль таті об го во рен ня бу ло знай де но мож ливість змен ши -ти та риф по кож но му бу дин ку.

Фахівці МінЖКГ та ДЖКІ та кож вва жа ють, що підви щен ня та -рифів на жит ло во�ко му нальні по слу ги є не ми ну чим і вкрайпотрібним за хо дом для за без пе чен ня ком форт них умов для гро -ма дян. Тим більше що, як за ува жив Олек сандр Ма зур чак, іншіміста вже дав но підня ли та ри фи, але там це ро би ли по етап но. Тай у Києві, підкрес лив по са до вець, більшість лю дей за не по коєні неса мим фак том підви щен ням та рифів, а тим, що во ни підви щу ють -ся до сить різко.

� Як би про тя гом кількох років та ри фи рос ли по 10 відсотків нарік і вжи ва ли ся за хо ди що до змен шен ня собівар тості по слуг, то,ма буть, не бу ло б та кої на пру ги. Са ме так ро би ли всі міста. А ко ш -ти, які Київ на да вав зі сво го бюд же ту як до тацію, мож на бу ло бвикористати на ба га то ефек тивніше � на за купівлю лічиль ників,заміну об лад нан ня, вста нов лен ня в бу дин ках індивіду аль них теп -ло пунктів. Жи телі бу динків по винні відчу ва ти відповідальність засвоє жит ло, ду ма ти, що во ни самі мо жуть зро би ти, аби зе ко но ми -ти ко ш ти. �

Леся Миколаєва

Щусєва, 14 Щусєва, 16Щусєва,

18/14

Розроблені тарифи ЖЕКІ етап підвищення

1,71 1,72 1,62

Розроблені тарифи ЖЕКІІ етап підвищення

2,653 2,6712 2,4699

Пропозиції ДЖКІ щодотарифів

2,0597 2,0519 1,658

Економія коштів в місяць(завдяки різниці у запро -понованому тарифі)

2 035,32 2 298,7 2 145,99

Економія коштів в рік(завдяки у різниці запро -понованому тарифі)

24 424,71 27 584,49 25 752,29


Досвід управління СТОЛИЦЯ

На решті Київра да спро мог ла ся ви ко на -ти ви мо ги ст. 31 За ко ну Ук раїни "Про жит -ло во�ко му нальні по слу ги". 9 лип ня рішен -ням сесії Київра ди (61 го лос "за") бу ло за -твер д же но По ря док роз ра хунків, обліку тавідшко ду ван ня різниці в та ри фах підпри -ємствам�ви роб ни кам по слуг теп ло�, во до -по ста чан ня та во довідве ден ня у разі не -відповідності фак тич ної вар тості теп ло воїенергії, по слуг з во до по ста чан ня та во -довідве ден ня та ри фам для на се лен ня, за -твер д же ним (по го дже ним) ор га на ми дер -жав ної вла ди чи ор га на ми місце во го са мо -в ря ду ван ня.

До цьо го ча су, за сло ва ми го ло випостійної комісії Київра ди з пи тань ЖКГ іПЕК Юрія Бон да ря, ли ше в Києві не бу лота ко го По ряд ку. "Відсутність По ряд ку при -зво ди ла до то го, що до ку мен ти на відшко -ду ван ня різниці в та ри фах мог ли ле жа ти водній із ус та нов, що має їх завізу ва ти, відод но го міся ця до декількох років. Потім,ко ли йшла підго тов ка до різно го ро дузаліків (на при клад, відповідно до по ста новКабміну 440, 493…), ці до ку мен ти не мож -ли во бу ло знай ти. А не має до ку ментів � не -має легітим них при чин от ри ма ти ко ш ти", �за зна чає Юрій Бон дар. На йо го дум ку, вре -гу лю ван ня строків, в які і ко му по да ють ся і,відповідно, ко ли і ким за твер д жу ють ся до -ку мен ти, є вкрай важ ли вим.

"Прий нят тя рішен ня з цьо го пи тан нядо зво лить за без пе чи ти про ве ден ня по точ -ної оп ла ти вар тості енер го носіїв, ви ко ри с -та них підприємства ми�ви роб ни ка ми ко му -наль них по слуг та теп ло вої енергії на ви -роб ничі по тре би, за купівлю ре а гентів,спри я ти ме стабільно му функціону ван нюви роб ни чих підрозділів підприємств�ви -роб ників, за без пе чить надійне та без пе -ребійне по ста чан ня теп ло вої енергії, пит -

ної во ди та якісне очи щен ня стоків меш -кан цям сто лиці", � вва жає де пу тат Київра -ди Ярос лав Філа тов.

Згідно з По ряд ком ор ган місце во го са -мо в ря ду ван ня або го лов ний роз по ряд никбюд жет них коштів ук ла дає з підприєм -ством�ви роб ни ком по слуг до говір на від -шко ду ван ня втрат, пов'яза них із за твер д -жен ням (по го джен ням) цін (та рифів) нажит ло во�ко му нальні по слу ги для на се лен -ня ниж чи ми за розмір еко номічно обґрун -то ва них ви т рат на їх ви роб ниц тво. У до го -ворі обов'яз ко во пе ред ба чається умо ва, заякої ор ган місце во го са мо в ря ду ван ня на -прикінці ро ку бе ре на облік у те ри торіаль -но му ор гані Дер жав но го каз на чей ства су муза бор го ва ності, що ут во ри ла ся у період з 1 січня по точ но го ро ку до 1 січня на ступ но -го бюд жет но го ро ку з ура ху ван ням про ве -де них у по точ но му році відшко ду вань втратпідприємству�ви роб ни ку (ко ш ти, які не до -от ри ма ло підприємство�ви роб ник по слуг упо точ но му році). Підпри ємство�ви роб никпо слуг щомісяч но го тує роз ра хун ки зрізниці в та ри фах (різни ця між фак тич ни миви т ра та ми на по слу ги для на се лен ня і фак -тич ни ми на ра ху ван ня ми згідно із за твер д -же ни ми (по го дже ни ми) для на се лен ня та -ри фа ми) за відповідною фор мою, по го -джує їх у профільних уп равліннях КМДА таГУ КМДА з пи тань ціно вої політи ки. Ор ганмісце во го са мо в ря ду ван ня на підставі по -го дже них роз ра хунків щомісяч но, про тя гомпо точ но го фінан со во го ро ку та до за твер д -жен ня но во го бюд же ту, має про ве с тивідшко ду ван ня втрат, пов'яза них із за твер -д жен ням (по го джен ням) цін/та рифів нажит ло во�ко му нальні по слу ги для на се лен -ня ниж чи ми за розмір еко номічно обґрун -то ва них ви т рат на їх ви роб ниц тво.�

Надія Михальчук

Порядок у розрахункахЗо ло тий зли ток за сумлінністьКо жен ки я нин, який уп ро довж трьох роківвчас но пла тив за ко му нальні по слу ги, маєшанс от ри ма ти зо ло тий зли ток. Міська вла давже вдру ге виріши ла сти му лю ва ти до б ро -совісних плат ників за ко му нальні по слу ги.Ди рек тор ко му наль но го підприємства "Го лов -ний інфор маційно�об чис лю валь ний центр"КМДА Станіслав Кап лу нен ко роз повів, що го -лов ною умо вою цьо го своєрідно го кон кур су єпідтвер д жен ня своєчас ної оп ла ти за кви -танціями про тя гом ос танніх трьох років. "Я бувзди во ва ний, � го во рить Станіслав Кап лу нен ко,� ко ли дізна в ся, скільки в такі важкі ча си ви я -ви ло ся свідо мих ки ян � май же 100 ти сяч!". На разі три ває підго тов ка до розігра шу призів.Що до по да рунків, то свою зго ду вже підтвер -ди ли банк "Хре ща тик", тор го вель на мар ка"На ша во да" та де які інші ко мерційні струк ту -ри. Сподіваємо ся, що го лов ни ми при за ми, як іми ну ло го ра зу, ста нуть зо лоті злит ки. Для участі в розіграші справ ним плат ни кампотрібно бу ло за реєстру ва ти ся � для цьо го вCall�центрі працювала ок ре ма лінія. Ко женучас ник акції у кви танції на оп ла ту по слуг зали пень по ба чить відповідну відмітку. Пер ших300 за про сять без по се ред ньо на розіграш,щоб во ни пе ре ко на ли ся, що все відбу ваєтьсяпро зо ро: у ба ра бан по кла дуть квит ки з на зва -ми призів, а діста ва ти ме їх звідти, мож ли во,сам мер. Спон со ри обіця ють, що ви на го ро дуот ри ма ють всі до б ро совісні плат ни ки: при -сутні на розіграші � відра зу, іншим бу дутьнадіслані за про шен ня із за зна чен ням ад ре си,за якою мож на бу де от ри ма ти приз. Розіграш відбу деть ся на пе ре додні Дня Не за -леж ності � 20 серп ня.На га даємо, 24 груд ня ми ну ло го ро ку мерія вжепро во ди ла та кий розіграш. Тоді сумлінним плат -ни кам роз да ва ли фільтри для во ди, 25 срібнихмо нет та 10 ма ле сень ких зо ло тих злитків. Засло ва ми ме ра, це був "по да ру нок від ньо го".�

У Києві подорожчає знищеннясміття Київська міськдер жадміністрація (КМДА) по -го ди ла нові та ри фи на по слу ги зі зни щен нятвер дих по бу то вих відходів, що на да ють сяфілією "За вод "Енергія" Київе нер го". Во ни бу -дуть за про ва джені з 1 серп ня. Про це йдеть сяв роз по ря дженні КМДА.Відповідно до до ку мен та та риф на зни щен нятвер дих по бу то вих відходів ста но ви ти ме127,56 грн за тон ну для жит ло вих ор ганізаційусіх форм влас ності, бюд жет них ор ганізацій таінших спо жи вачів.На га даємо, за раз в Києві відповідно до роз по -ря джен ня "Про вста нов лен ня і уз го джен ня та -рифів на по слу ги з ви во зу по бу то вих відходів"№ 1723 та риф ста но вить 100,56 грн за тон ну.�


СТОЛИЦЯ Досвід управління

55

Серйоз но за мис ли ти ся над ста номліфто во го гос по дар ства м. Києва сто лич -них гра до на чаль ників зму си ли ре зуль та типе ревірки ста ну ліфтів у жит ло во му фондіПодільсько го, Свя то шинсько го та Обо -лонсько го рай онів міста. Те ри торіаль нимуп равлінням Держ пром наг ля ду в м. Києві іКиївській об ласті, яке на прикінці черв няцьо го ро ку про во ди ло пе ревірку, бу ло зу -пи не но ро бо ту 152 ліфтів із 195 пе ревіре -них. Ре зуль та ти при го лом шливі. Вра хо ву -ю чи те, що в інших рай о нах міста си ту ація,за сло ва ми спеціалістів га лузі, не кра ща,мож на очіку ва ти ма со вої зу пин ки ліфтів.

"Ліфтів, які відпра цю ва ли по над 25 ро -ків і, згідно з ви мо га ми Держ пром наг ля дуУк раїни, по тре бу ють заміни або мо дер -нізації, у Києві сьо годні 33 %. Як що в ци ф -рах, то це 6400 оди ниць. На їх ре монт ізаміну потрібно 2,4 млрд грн", � роз повідаєна чаль ник Го лов но го уп равління жит ло во гогос по дар ства КМДА Во ло ди мир Сто ро -жен ко. Од нак у пи танні заміни і мо дер -нізації цих ліфтів міській владі та ки вда ло сяна де я кий час от ри ма ти відстроч ку. Сьо -годні в КМДА го ту ють про ект рішен ня прона дан ня 5 млн грн трьом ви щез га да нимрай о нам для про ве ден ня по точ но го ре -мон ту вже зу пи не них ліфтів. У про екті роз -по ря джен ня ви пи су ють ся всі ад ре си. Чиви с та чить цих коштів на якісний ре монт,ска за ти важ ко. Про те де взя ти навіть та кусу му, у влад них ко ри до рах не зна ють. Мож -на зви чай но бу ло б зга да ти про міську про -гра му "Ліфт", яка бу ла за твер д же на в 2006році і до 2010�го пе ред ба ча ла заміну і мо -дернізацію всіх ліфтів, що цьо го по тре бу -ють. Од нак…

"Зга ду ва ти про існу ван ня цієї про гра минавіть не хо четь ся, � ка же Во ло ди мир Сто -ро жен ко. � Повністю профінан со ва на во набу ла ли ше у 2006 році. У 2007 році бу лозаміне но та мо дернізо ва но 353 (із за пла -но ва них 418) ліфтів на су му 86,7 млн грн. У 2008�му � 489 на су му 127,3 млн грн. У 2009�му пла ну ва ло ся заміни ти та мо дер -нізу ва ти 1667 ліфтів на су му 480 млн грн.Втім, го во ри ти про такі ци ф ри сьо годніякось навіть і не ви па дає".

Вар то за зна чи ти, що на ви ко нан ня Про -гра ми із заміни та мо дернізації ліфтів у бюд -жеті м. Києва на 2009 рік пе ред ба че но ли ше

46 млн грн. При цьо му ко ш ти за пла но ва новиділи ти ли ше в IV квар талі по точ но го ро ку,що, на дум ку знач ної ча с ти ни де пу татівКиївра ди, вза галі ста вить під за гро зу їх от -ри ман ня. Як що ці гроші все�та ки на дійдуть,то, за сло ва ми на чаль ни ка ГУ жит ло во гогос по дар ства КМДА, це дасть змо гу мо -дернізу ва ти чи заміни ти 133 ліфти. Ра зом зтим, у Го лов но му уп равлінні жит ло во го гос -по дар ства КМДА не вик лю ча ють, що у разівідсут ності фінан су ван ня ліфто во го гос по -дар ства сто лиці ма со ва зу пин ка ліф тів мо -же ста ти ре альністю. Для цьо го Держ пром -наг ляд Ук раїни має всі за конні підста ви.

За га лом же, при чи ни сьо годнішньо гокри тич но го ста ну ліфто во го гос по дар ствасто лиці чи нов ни ки вба ча ють не в цьо му де -ся тилітті. "Впро довж ба га ть ох років ліф то -во му гос по дар ству міста не приділя ло сядо стат ньої ува ги, � підкрес лює Во ло ди мирСто ро жен ко. � Так, на при клад, у 1997 роцібу ло заміне но і мо дернізо ва но ли ше 34ліфти. У 1998�му � вза галі 14…". Не га тив нуроль відіграє і зовнішній фак тор. "Станліфтів за ле жить не ли ше від нас. Більшістьліфтів, на жаль, втра ча ють то вар ний виг лядче рез ха лат не став лен ня до них са мих меш -канців бу динків. Серйозні втра ти ліф то вегос по дар ство не се че рез крадіжки об лад -нан ня (ко туш ки, про во ди, ок ремі зап ча с ти -ни то що) і ван далізм. Не до три му ють ся пра -вил ек с плу а тації. Це проб ле ма, над якоюпотрібно пра цю ва ти спільно з на се лен ням.Потрібно якось впли ва ти на свідомість лю -

Ліфтове господарство:стан критичний Іва ноCФранківські ліфти

ста ють плат ни ми З жовтня меш канців іва но�франківських ба -га то по верхівок по ча ли пе ре во ди ти на кар т -ко ву схе му ко ри с ту ван ня ліфта ми. Меш канцібу динків, де бу де вве де на кар т ко ва си с те ма,не пла ти ти муть за ліфт, а ли ше ку пу ва ти мутьліфтові квит ки. Проїзна кар т ка роз ра хо ва нана два ро ки. Ко ш тує во на 7,5 грн. По дальшіпо по внен ня кар т ки на 100 поїздок ко ш ту ва -ти муть 3,5 грн. Про да ва ти муть ліфтові квит кипо ки в жит ло во�ко му наль но му підприємстві,а зго дом і у відділен нях "Ощад бан ку". Вар -тість пе ре во ду од но го ліфта на та ку си с те муста но ви ти ме близь ко 1 тис. грн. За ста ти с ти -кою, но ва си с те ма вдвічі ско ро чує ви ко ри с -тан ня елек тро е нергії і знач но підви щує ефек -тивність ліфто во го гос по дар ства. �

Проїзд у кіро во г радськихліфтах бу де плат ним У Кіро во г раді пла ну ють вве с ти пла ту запроїзд у ліфтах міста, од на поїздка в яко муко ш ту ва ти ме 30 коп. Про це повідо мив ди -рек тор Де пар та мен ту жит ло во�ко му наль но -го гос по дар ства Кіро во г радсько го міськви -кон ко му Ми ко ла Ря бо ку ч ма.

За йо го сло ва ми, для оп ла ти проїзду ви ко ри -с то ву ва ти муть ся спеціальні чіп�кар ти номі -на лом близь ко 30 грн, що да ва ти ме пра во на100 поїздок.

"Це не но ви на, її ми пе рей ня ли у на ших ко легз інших міст, і во на пра цює", � відзна чив ди -рек тор Де пар та мен ту ЖКГ.

Раніше в де пар та менті відзна ча ли, що з ве -рес ня бу дуть вве дені ек с пе ри мен тальні ліф -ти, які мож на бу де ек с плу а ту ва ти ли ше за на -яв ності чіп�кар ти. Пізніше пе ред ба чаєтьсяпе рехід до ек с плу а тації ліфтів на кар т ковійос нові.

Ми ко ла Ря бо ку ч ма та кож підкрес лив, що ре -мон ти і капіта ло в кла ден ня в пе ре об лад нан няліфтів на ви ко ри с тан ня чіп�карт бе ре на се беорен да тор, не зва жа ю чи на те, що раніше пе -ред ба ча ло ся виділи ти з місце во го бюд же тублизь ко 30 тис. грн на за купівлю об лад нан нядля кар т ко вої си с те ми і ви го тов лен ня са михкар ток. �

Новини


Досвід управлінняСТОЛИЦЯ

дей. Не ре аль но біля кож но го ліфта по ста -ви ти сто ро жа. А біля сто ро жа � ще сто ро жа…Це ж та ка спра ва…", � ка же пер ший за ступ -ник го ло ви КМДА Ана толій Го луб чен ко.

Тим ча сом, за інфор мацією Го лов но гоуп равління жит ло во го гос по дар ства КМДА,че рез по лом ки у Києві що ден но про сто ю -ють 50�60 ліфтів. А кількість ліфтів, що від -пра цю ва ли свій термін, що ро ку збіль шу -ється на 600�800 оди ниць.

За ре зуль та та ми пе ревірки ви яв ленінайбільш ти пові по ру шен ня нор ма тив -но�пра во вих актів у пи танні охо ро ни праціпід час ек с плу а тації ліфтів: влас ни ки непро во дять ек с пертні об сте жен ня ліфтів,що відпра цю ва ли нор ма тив ний період (25ро ків). "Осо би, відповідальні за ор гані за -цію ек с плу а тації ліфтів, не про хо дять від -по відних нав чань і пе ревірок знань з охо -ро ни праці. Ма шинні приміщен ня не ре -мон ту ють ся. Освітлен ня шахт не пра цюєто що. До адміністра ти вної відповідаль -ності при тя гну то 59 осіб", � роз повідає за -ступ ник го ло ви Держпром наг ля ду Ук раїниСте пан Ду нас.

На томість в ГУ жит ло во го гос по дар -ства КМДА го во рять про серйоз ну за бор -го ваність пе ред ліфто ви ка ми. "За ли ши в сяборг за ми ну лий рік. Щоб повністю роз ра -ху ва ти ся за заміну і мо дернізацію ліфтів убюд жеті не ви с та чи ло 48 млн грн. Вар тоза зна чи ти, що ті ор ганізації, які зай ма ли ся

заміною і мо дернізацією ліфтів, сьо годні їхі об слу го ву ють. Борг з об слу го ву ван няста но вить 46 млн грн. Че рез такі не до фі -нан су ван ня ор ганізації сьо годні про стозму шені бу ли ско ро ти ти свій штат, кіль -кість аварійних служб… Там є за трим ки ізза робітною пла тою… Од ним сло вом � ма -са проб лем", � на го ло шує Во ло ди мир Сто -ро жен ко.

"Тут потрібно або підвищувати тарифи(організації зможуть розраховуватися),або вишукувати можливість для того, щобкошти таки виділялися з бюджету міста,або знову ж таки вимагати від киянсплачувати якісь додаткові кошти назаміну і модернізацію ліфтів", � пропонуєна чальник ГУ житлового господарстваКМДА.

Тим ча сом, Го лов не уп равління звер ну -ло ся до Київра ди з про хан ням по спри я типе ре не сен ню фінан су ван ня (йдеть ся пропе ред ба чені Про гра мою 46 млн грн) згруд ня на ближ чий період і по га шен нюборгів пе ред ліфто ви ка ми.

З тим, що фінан су ван ня потрібне, де -пу та ти по го ди ли ся. В свою чер гу го ло вапостійної комісії Київра ди з пи тань ЖКГ іПЕК Юрій Бон дар про по нує роз ро би ти іда ти до ру чен ня Київра ди ГУ жит ло во гогос по дар ства, ГУ ціно вої політи ки та ГУюри дич но го за без пе чен ня КМДА оп ра цю -ва ти пи тан ня що до ство рен ня спеціаль -

но го фон ду з мо дернізації іре мон ту ліфто во го гос по -дар ства м. Києва, ку ди мож -на бу ло б з та рифів на жит лови лу ча ти певні ко ш ти. "Цере альні гроші, які мож наспря му ва ти на ре алізаціюпро гра ми "Ліфт". Ліфти � цеперш за все без пе ка ки ян", �за зна чив він.

А по ки вла да шу кає грошіна ре монт не справ них ліфтів,де які ки я ни, щоб не до ве с тисвій ліфт до "руч ки", підтри -ма ли ініціати ву про ок ре мупла ту за ко ри с ту ван ня йо гопо слу га ми. Уже в серпні цьо -го ро ку в па нельній 16�по -верхівці, що зна хо дить ся заад ре сою вул. Гмирі, 3 (Дар -ницький р�н), пла ну ють за пу -с ти ти пер ший плат нийпідйом ник. "Ко жен меш ка -нець бу дин ку має оп ла ти тиелек трон ний ключ. Без йо годо по мо ги проїха ти ся в ліфті

ніхто не змо же. Ціна чіпа � 30 грн", � роз -повідає ди рек тор ОСББ "Осо кор ки�Київ"Во ло ди мир Чер нявський. На йо го дум ку,та ке но вов ве ден ня дасть змо гу за хи с ти тиліфт від ван далів і зро би ти йо го без -печнішим. Си с те ма, вклю ча ю чи ка ме риспо с те ре жен ня, обійшла ся у 29 тис. грн."Част ко во з гро ши ма нам до поміг рай он.Част ко во � це гроші на шо го бу дин ку. Миздаємо не жилі приміщен ня в орен ду", � по -яс нює Во ло ди мир Чер нявський. Рішен няпро вста нов лен ня си с те ми прий ма ло ся наза галь них збо рах меш канців бу дин ку.Більшість про го ло су ва ла "за". Од накменшість за ли ши ла ся нев до во ле ною.Спра ва в то му, що си с те ма дає змо гу та -кож сте жи ти за борж ни ка ми зі спла ти жит -ло во�ко му наль них по слуг. В комп'ютерібух гал те ра зберігається інфор мація пропла тежі, і як що меш ка нець бу дин ку неспла чує за квар ти ру жит ло во�ко му нальніпо слу ги більше, ніж три місяці, ключ відліфта бло кується. Що п рав да дех то і тутпра гне відсто я ти своє пра во на "ха ля ву"."Во ни не ма ють пра ва не пу с ка ти ме не вліфт. Це не при ват на власність. Я бу ду су -ди ти ся", � обу рюється Євгеній Хо май ко,меш ка нець бу дин ку. Втім, це на вряд чи до -по мо же. Подібні пи тан ня меш канці бу -динків, що ство ри ли ОСББ, мо жуть ви рі -шу ва ти са мостійно.

Проб ле му ліфта, як що бу ди нок об слу -го вується зви чай ним ЖЕКом, йо го меш -канці та кож мо жуть виріши ти са мостійно.Для цьо го во ни ма ють на пи са ти ко лек тив -ний лист у ЖЕК з про хан ням про дозвіл са -мим зай ня ти ся підйом ни ком. От ри ма титам "до б ро". І звер ну ти ся до ліфто вої ком -панії. Там мож на за мо ви ти ре монт ліфтаза власні ко ш ти. Так, на при клад, замінатро са і ру хо во го ме ханізму (най ти повішапо лом ка) обійдеть ся меш кан цям бу дин кув 40 тис. грн. Як що су му роз би ти по квар -ти рах, ви хо дить не так і ба га то.

Наразі в Києві у 10 768 житловихбудинках встановлено 19 453 ліфти.

Довідково:За інфор мацією Держ пром наг ля ду Ук -

раїни, про тя гом ми ну ло го ро ку в Ук раїні вціло му бу ло заміне но 410 ліфтів. Із них �142 у м. Києві і Київській об ласті, 59 � у За -порізькій, 43 � у Харківській, 26 � в Одеськійоб ла с тях. У Вінницькій, Во линській, Львів -ській, Рівненській, Тер нопільській, Хер -сонській і Хмель ницькій об ла с тях у 2008році не бу ло заміне но жод но го ліфта. �



СТОЛИЦЯ Технології

57

По тра пи ти на сміттєпе ре роб ний за -вод "Енергія" радіаційне сміття більшене змо же. На за ваді йо му ста не "Кор -дон".

Радіометр ней трон но го і гам ма�ви п -роміню вань РКС�02 "Кор дон", ос нов нимпри зна чен ням яко го є ви яв лен ня радіоак -тив них ма теріалів при род но го та штуч но гопо хо джен ня при без пе рерв но му ди с -танційно му кон т ролі ав то мобільно го ізалізнич но го транс пор ту, а та кож па са -жирів та руч ної по клажі, вве ли в ек с плу а -тацію на прикінці черв ня по точ но го ро ку.Вста но ви ли на в'їзді на за вод. Та ким чи -ном, за вод "Енергія" став єди ним місцем усто лиці, де здійсню ють ся по шу ки радіа -ційно го за бруд нен ня в по бу то вих відхо дах,що ви во зять ся спец тран спор том.

Вартість об лад нан ня ста но вить 191 тис.грн. Придбане воно зав дя ки власній інве с -тиційній про грамі АК "Київе нер го". Са ме впідпо ряд ку ванні цієї ком панії і зна хо дить сяза вод "Енергія". "На справді цю си с те мупла ну ва ли вста но ви ти ще по за ми ну ло горо ку в рам ках про гра ми з ре кон струкції імо дернізації за во ду. Ми ну ло го ро ку до би -ва ли ся то го, щоб ко ш ти на об лад нан ня"Кор дон" бу ли спря мо вані з еко логіч но гофон ду м. Києва. В ре зуль таті, вирішу ва типи тан ня фінан су ван ня до ве ло ся са мо туж -ки", � роз повідає ди рек тор за во ду "Енер гія"АК "Київе нер го" Сергій Кри кун. Він та кожза зна чає, що з ком панією "По зи т ронGmbH" (м. Жовті Во ди Дніпро пе т ров ськоїобл.), яка зай ма ла ся ви роб ниц твом та вста -нов лен ням си с те ми "Кор дон", АК "Київ е -нер го" роз ра ху ва ла ся в по вно му об сязі.

Що до не обхідності вста нов лен ня та ко -го об лад нан ня, то, за сло ва ми ди рек то раза во ду "Енергія", "Кор дон" � це до сить не -примітне на виг ляд об лад нан ня, але ду жеефек тив не, а го лов не � вкрай потрібне ки -я нам. "Ад же Київ посідає пер ше місце зарівнем ви ве зе них відходів життєдіяль ностіме га поліса і дав но по тре бує підви ще но горадіаційно го кон т ро лю, що не до зво литьзасмічу ва ти місто ще більше. Тут потрібновра хо ву ва ти і близькість до Чор но -бильської зо ни. Се ред по бу то во го сміттямо жуть трап ля ти ся речі, ви ве зені са мезвідти. Си с те ма дасть змо гу збе рег ти здо -ров'я не ли ше без по се ред ньо працівни камза во ду, але й жи те лям на вко лишніх те ри -торій", � на го ло сив Сергій Кри кун.

Вар то за зна чи ти, що до цьо го ча сурівень радіації в смітті на за воді "Енергія", ата кож на інших сміттєзва ли щах Київщи ни(їх 29) періодич но вимірю ва ли (вимірю ють)зви чай ни ми радіоме т ра ми. Од нак, на дум куспеціалістів, це не до стат ньо ефек тив нийме тод. Подібні "Кор до ну" си с те ми сьо годнівста нов лю ють на За ході і в Росії. "За рубіжніана ло ги у фінан со во му плані знач но до -рожчі за "Кор дон". За якістю і ефек тивністю� нічим не кращі, � роз по відає провіднийінже нер ком панії "По зи т рон GmbH" ЮрійПорт нов. � "Кор дон" уже зумів це до ве с ти.На ше ус тат ку ван ня вста нов ле но прак тич нона всіх ме та лургійних за во дах Ук раїни, мит -ни цях, ае ро пор тах, ав то терміна лах, в зонівідчу жен ня Чор но бильської АЕС, на за воді зпе ре роб ки ТПВ, що в Кра ма торську, то що".

Прин цип ро бо ти дат чиків � пе ресічен няоб'єктом інфра чер во но го про ме ня. У разі,як що ре зуль тат вимірю ван ня щільності по -то ку в місці ус та нов ки стійок з бло ка ми де -тек ту ван ня пе ре ви щив вста нов ле ний порігспрацьо ву ван ня (у да но му разі � 30 мкР),блок вимірю ван ня си гналізує про пе ре ви -щен ня по ро гу (пе ре ри ви с тий зву ко вий си -гнал, при яко му засвічується світлодіод"пе ре ви щен ня по ро гу"). Вся інфор мація,не за леж но від то го, спра цю ва ли дат чи кичи ні, ав то ма тич но за пи сується в жур налпам'яті. Ви да лен ня та кої інфор мації опе -ра то ром не мож ли ве.

На за воді "Енергія" си с те ма ви да ла си -гнал три во ги по ки що ли ше один раз. "Цеста ло ся ще в період ек с плу а таційно го на -ла го джен ня. Щоб пе ресвідчи ти ся у то му,що си гнал � не по мил ка, ми зму си ли ма -ши ну зі сміттям проїха ти сму гу кон т ро людекілька разів. Кож но го ра зу дат чи киспрацьо ву ва ли. Во ни фіксу ва ли рівеньрадіації, який пе ре ви щу вав до зво ле ний", �по яс нює Сергій Кри кун. За йо го сло ва ми,ма ши ну з не без печ ним ван та жем відпра -ви ли на зад пе ревізни ку. Про неї повідо ми -ли і відповідні струк ту ри: МНС, МВС, Го -лов но го санітар но го ліка ря м. Києва то що."Для за хо ро нен ня подібних відходів в Ук -раїні є спеціаль но відве дені місця. Такі,ска жімо, як, на при клад, Харківський полі -гон", � за зна чив Юрій Порт нов.

Та по при весь по зи тив ний еко логічнийефект за ли шається "але"… Сьо годні по туж -ності єди но го сміттєспа лю валь но го за во дусто лиці "Енергія" за ван та жені ли ше на 70%.І не то му, що в Києві сміття не ви с та чає…При чи ну вба ча ють у та ри фах. Тут він ста но -вить 100 грн 56 коп. за тон ну сміття про ти70 грн на поліго нах. Вста нов лен ня "Кор до -ну", на дум ку аналітиків, мо же до дат ко во"роз вер ну ти" пе ревізників сміття вбікполігонів. Та ку мож ливість не вик лю чає іСергій Кри кун: "Сподіва ю ся, що до б ро -совісні пе ревізни ки за ли шать ся пра цю ва тиз на ми. Ті, хто не хо че не сти відпо відаль -

"Кордон" для сміття


ТехнологіїСТОЛИЦЯ

ність та шу кає лег ких шляхів, звісно бу дутьна ма га ти ся ви во зи ти сміття до полігонів,які не ма ють радіаційно го кон т ро лю, або нане ле гальні зва ли ща". Вар то до да ти, щокерівниц тво за во ду сповісти ло ли с та ми всіхпе ревізників сміття, що на підприємствіпра цює "Кор дон". Ра зом з тим, ди рек торза во ду "Енергія" го во рить і про ва желівпли ву на пе ревізників, які має КМДА. Це івідповідні роз по ря джен ня КМДА, і до зво ли,які ви дає Го лов не уп равління ко му наль но гогос по дар ства м. Києва пе ревізни кам, і до -зво ли Дер жав но го уп равління еко логії…Всім їм під си лу спря му ва ти ма ши ни зісміттям на за вод "Енергія". Се ред до б ро -совісних пе ревіз ників сміття Сергій Кри кунна зи ває "Альт фа тер�Київ" і "Грінко�Центр".З єди ною різни цею: перші до б ро совісново зять і до б ро совісно пла тять, другі � ли шедо б ро совісно во зять.

Загалом же, для зменшення викидівзабруднюючих речовин в атмосфернеповітря, покращення якості горіння назаводі було виконано низку заходів:

� впро ва дже на си с те ма па ли во п ри го -ту ван ня шля хом зо ну ван ня та по пе ред ньоїтех но логічної ви т рим ки відходів для підви -щен ня їх ка лорійності;

� ви ко на ний капіталь ний ре монт об -мурівки 4 кот ло а г ре гатів;

� до дат ко во вста нов лені га зові паль -ни ки;

� заміне но во дяні еко но май зе ри на 4 кот ло а г ре га тах, жи виль них тру бо п ро во -дах, про ве де но ре монт кра но во го гос по -дар ства;

� виконана реконструкція поверхоньнагріву котлоагрегату № 1;

� для підвищення температури втопках котлів встановлені додаткові секціїпідігрівачів повітря.

Зав дя ки ви ко наній ре кон струкції елек -трофільтрів ви кид пи лу в ат мо сфер неповітря порівня но з 2000 ро ком змен ши в -ся на 86 тонн на рік. За гальні ви ки ди за -бруд ню ю чих ре чо вин змен ши ли ся май жев 6 разів. Для кон т ро лю за про це са ми го -рін ня і ви ки да ми в ат мо сфе ру та уп рав -ління кот ло а г ре га та ми впер ше в Ук раїніроз роб ле но та впро ва дже но на за воді"Енергія" стаціонарні ком плек си га зо -аналітич них при ладів ав то ма тич но го кон т -ро лю ви кидів за бруд ню ю чих ре чо вин в ат -мо сфер не повітря. "У 2008 році влас нимко ш том нам вда ло ся ви ко на ти всі за пла -

но вані за хо ди з ре мон ту, ре кон струкції тамо дернізації за во ду. Єди не що… Че резвідсутність фінан су ван ня з бо ку КМДА мине змог ли ви ко на ти ро бо ти з будівниц тваВЛ 10 кВ від ПС "Осо кор ки" до за во ду тароз по ча ти ро бо ти з ре алізації важ ли во гопро ек ту � зве ден ня двох тур бо ге не ра -торів", � ка же Сергій Кри кун. У пла нах на2009 рік, окрім уже вста нов ле ної си с те мирадіаційно го кон т ро лю ТПВ:

� пробурити свердловину глибиною65м (дасть змогу використовуватидешевшу промислову воду);

� ре кон стру ю ва ти кра но ве гос по дар -ство;

� про дов жи ти ре кон струкцію кот ло а г -ре гатів.

У разі от ри ман ня коштів з бюд же туміста за пла но вані ро бо ти з будівниц тва ВЛ10 кВ, ав то ма ти зації про це су горіння навал ковій решітці кот ло а г ре га ту №1, ви ко -нан ня капіталь но го ре мон ту ди мо вої тру бито що.�

ДовідкаЗа ста ти с ти кою, у м. Києві за рік ут во -

рюється близь ко 1,5 млн. тонн ко му наль -них (по бу то вих) відходів. Близь ко 50% по -бу то вих відходів ста нов лять ор ганічнівідхо ди. Інші 50% � це поліети лен, папір,плас т ма са, гу ма, скло, ме тал і де ре ви на.За офіційни ми да ни ми Го лов но го уп рав -ління ко му наль но го гос по дар ства м. Киє -ва, на полігоні № 5 мо же зни щу ва ти ся до40% сто лич них відходів, на за воді "Енер -гія" спа люється близь ко 22%, близь ко 15%пе ре роб ляється на сор ту валь но му ком -плексі "Грінко", інші 23% ви во зять ся на об -ласні зва ли ща.



СТОЛИЦЯ Сміттєпереробка

59

Гло баль на проб ле маПроб ле ма утилізації по бу то вих відхо дів

стає у світі чи не най ак ту альнішою. Її вжедав но не розв'язу ють існу ючі поліго ни длязберіган ня сміття. Їх кількість ра зом ізшкідли вим вмістом що ро ку зро с тає. За во -ди пе ре роб ки і сор ту ван ня не по тре бу ко ш -ту ють до ро го й до то го ж пра цю ють не зусіма ви да ми відходів. Над вирішен нямцьо го пи тан ня ба га то років пра цю ють на -уковці в усь о му світі. Не сто ять ос то ронь ікиївські вчені. Нещодавно во ни пре зен ту -ва ли пілот ний про ект що до роздільно гозбо ру сміття в жит ло во му сек торі сто лиціта утилізації ор ганічних відходів з ви ко ри с -тан ням су час них біот ех но логій. Як роз повіводин з керівників ро бо чої гру пи з підго тов -ки но вої роз роб ки, про фе сор Дер жав ноїака демії жит ло во�ко му наль но го гос по дар -ства Ми ко ла Лєбєдєв, ме тою про ек ту ємінімізація за лишків твер дих по бу то вих таор ганічних відходів, які по трап ля ють в сто -ки. "Тоб то вчені ста ви ли на меті по вер ну тив при ро ду все те, що лю ди взя ли у неї, � за -зна чив він. � Ад же нині ли ше 10% за галь ноїкількості не по тре бу вдається ви ко ри с то ву -ва ти на далі шля хом сор ту ван ня та утилі -зації. Все інше скла дується на поліго нах,ство рю ю чи нові проб ле ми". За сло ва ми

па на Лєбєдєва, навіть най су часніший за -вод змо же пе ре роб ля ти ли ше тре ти нусміття. "У разі ж збо ру та сор ту ван ня усіхво ло гих і су хих відходів можна переробити90�95% і ли ше 5% за хо ро ни ти, � пе ре ко на -ний вче ний. � Це один з при ваб ли вих мо -ментів, які по кла де но в ос но ву на шо гоноу�хау. Інший пе ред ба чає по вер нен ня впри ро ду ор ганічних ре чо вин". Про фе сорза зна чив, що існу ючі до бри ва ли ше част ко -во за по вню ють цю нішу. То му фахівцідекіль кох сто лич них на уко во�досліднихінсти тутів про по ну ють здійсню ва ти ком -плек с ну пе ре роб ку відходів. Ор ганіку з ку -хон но го сміття при ско ре но ком по с ту ва ти -муть і от ри ма не по вер та ти муть на по ля, вса ди. Тоб то спри я ти муть кру го обігу в при -роді. При цьо му із за галь ної кількості не по -тре бу ви лу ча ти муть ся шкідливі важкі ме та -ли, не без печні для лю ди ни ре чо ви ни. Дото го ж в сто лиці є підприємства, які мо жутьвзя ти участь в пе ре робці ор ганіки та ви го -тов ленні об лад нан ня для пе ре роб кисміття. Крім то го, ма ти ме мо ще й газ, рідкепа ли во. За підра хун ка ми фахівців, влас непід приємство ко ш ту ва ти ме знач но де шев -ше, ніж прид ба ти імпорт ний за вод зутилізації відходів, який ви ко ну ва ти меменший обсяг робіт і функцій.

Ми ко ла Лєбєдєв роз повів, що сво гоча су досліджен ня бу ло роз по ча то в однійквар тирі, зго дом на од но му по версі.Пілот ний про ект пе ред ба чає за лу чен нядо ро бо ти більшої кількості меш канців.Зо к ре ма, виріше но, що в ек с пе ри менті напер шо му етапі візьме участь ЖЕК №108 уГо лосіївсько му рай оні на Те рем ках. Во нивиділя ють спо чат ку один, а зго дом шістьжит ло вих бу динків, місця для вста нов лен -ня спеціаль них ємно с тей для сміття. Пи -тан ня по го дже но із са непідем станцією, із"Грінко", Інсти ту том мікробіології, фахів -ця ми у сільсько му гос по дарстві. "За рікдо ек с пе ри мен ту за лу чи мо весь ЖЕК№108, � повідо мив Ми ко ла Лєбєдєв. � А це 6 ти сяч квар тир, по над 2,5 тис. від -ходів на рік. Вла да міста ро зуміє проб ле -му і йде нам на зустріч". Пан Лєбєдєв до -дав, що існу ють й інші пе ре ва ги пілот но гопро ек ту. Зо к ре ма, як що вдасть ся йо го за -про ва ди ти і меш канці сор ту ва ти муть сміт -тя, для них знач но змен шить ся вартістьви ве зен ня не по тре бу. На при клад, ком -панія "Грінко" згод на змен ши ти та ри фи вто му разі, як що по бу тові відхо ди бу дутьвідо крем лені. До то го ж бу де ство ре норо бочі місця на сміттєпе ре роб них під -приєм ствах, вдасть ся відно ви ти при ро ду

Безвідходна сміттєтехнологіяУ сто лиці за про ва джу ють пілот ний

про ект з роздільно го збо ру по бу то вихвідходів у жит ло во му сек торі та утилі -зації не по тре бу з ви ко ри с тан ням су час -них біот ех но логій. У роз робці взя лиучасть сто личні фахівці з на уко во�до -слідних інсти тутів, Дер жав ної ака деміїжит ло во�ко му наль но го гос по дар ства.Суть ноу�хау по ля гає у безвідходній тех -но логії утилізації та пе ре роб ки твер дих іво ло гих, тоб то ор ганічних, відходів. Век с пе ри менті візьме участь спо чат куодин, а зго дом шість бу динків, підпо -ряд ко ва них ЖЕКу №108 у Го лосіївсько -му рай оні. Ко му наль ни ки виділять май -дан чи ки для спеціаль них сміттєзби -раль ників, про ве дуть роз'яс ню валь нуро бо ту з на се лен ням. Тим ча сом, по ча -ли розділя ти сміття в Дар ницько му рай -оні, змон ту вав ши сор ту валь ну станцію.А ком панія "Грінко" однією з пер ших всто лиці та Ук раїні по ча ла за роб ля тигроші на "смітті".


СміттєпереробкаСТОЛИЦЯ

та поз бу ти ся не без печ них зва лищ. Дляре алізації за ду ма но го на пер шо му етапіпотрібно 250 тис. грн.

За сло ва ми за ступ ни ка на чаль ни ка Го -лов но го уп равління ко му наль но го гос по -дар ства КМДА Мак си ма Баріно ва, містозацікав ле не в ре алізації подібних про ектів."Ми сприяємо впро ва джен ню ноу�хау, як -що потрібно, ма теріаль но до по ма гаємо, �за зна чив він. � У бюд жеті міста за кла де новідповідні ко ш ти на нові про гра ми з роз -дільно го збо ру та утилізації відходів".

У Дарницькому районізапрацювала сміттєCсортувальна мініCстанція

Не що дав но на вул. Теп ло возній, що вДар ниці, за пра цю ва ла міні�станція для сор -ту ван ня сміття. Ус тат ку ван ня за 700 тис. грнку пи ли КП "Еко логія" та Дар ницька рай ра -да. Як роз повів ви ко ну ю чий обов'яз ки ди -рек то ра КП "Еко логія" Юрій Гла дун, роз фа -со ва ний не потріб про да ють за во дам�пе ре -роб ни кам. Зо к ре ма, тон ну па пе ру ре алізо -ву ють по 400�500 грн, плівки � по 2 тис. грн,пла с ти ко вих пля шок � по 1,5�2 тис. грн. Тожпідприємство на се бе за роб ляє.

"Зво зять не потріб зі 150 кон тей нерів зок ре ми ми ба ка ми для різно го сміття, �роз повідає пан Гла дун. � Щод ня підпри -ємство прий має до 60 кубічних метрів не -по тре бу � са ме стільки в змозі пе ре ро би -ти". На разі пра цю ють 18 осіб у півто ри змі -ни. У пер спек тиві пе ред ба че но збіль ши тикількість урн, за ку пи ти ще один міні�за вод.

Пер ший за ступ ник го ло ви КМДА Ана -толій Го луб чен ко пе ре ко на ний, що пе редмістом стоїть кон крет не зав дан ня � змен -ши ти ви ве зен ня твер дих по бу то вих від -

ходів на полігон. "Зро би ти це мож на зав -дя ки гли бо ко му сор ту ван ню і відправ лен -ню си ро ви ни для по даль шої пе ре роб ки.Потрібні та кож су часні сміттєспа лю вальніза во ди, але більш мо дернізо вані, ніж"Енергія", � ска зав пан Го луб чен ко. За йо госло ва ми, місто, як і пла ну ва ло, бу ду ва ти метакі підприємства. Ад же з 2014 ро ку у світібу де за бо ро не но скла ду ва ти відхо ди наполіго нах.

Гроші із сміття. На сортуванні відходівможна щомісяцязаробляти понад 300 тисяч гривень

У сто лиці на би рає обертів кам панія зроздільно го збо ру сміття. Для поліпшен нясанітар но го ста ну міста сто лич на вла дароз ро би ла спеціаль ну про гра му, роз ра хо -ва ну до 2011 ро ку. Що ро ку все більше ібільше сто лич них ЖЕКів вклю ча ють ся всміттєсор ту валь ну кам панію. Тоб то ко му -наль ни ки вста нов лю ва ти муть у дво рахспеціальні кон тей не ри для роздільно госор ту ван ня скла, па пе ру, поліети ле ну.

Ком панія "Грінко" пер шою в Києві тадер жаві по ча ла пе рей ма ти ся цією проб ле -мою і вже п'ятий рік пос піль сор тує твердіпо бу тові відхо ди. Під приємство прид ба лоспеціаль ну лінію вар тістю по над 10 млнєвро, су часні сміт тєво зи�кон тей не ро во зи.На разі на підприємстві пла ну ють мо -дернізу ва ти існу ю чу лінію, прид ба ти су час -ну техніку та спеціальні кон тей не ри. Крімто го, вирішу ють пи тан ня об ла ш ту ван ня вКиївській об ласті влас но го сміттє поліго на.

Як роз повів ге не раль ний ди рек торТОВ "Грін ко�Київ" Бо г данКо в пак, на разі фірмапра цює в чо ти рь ох сто -лич них ра й о нах. "Ча с ти -ну сміття звід ти ми ви во -зи мо на п'ятий полігон тасміттє спа лю валь ний за -вод "Енер гія", � роз пові -дає він. � Інший не потріб,як пе ре бра ний, так і ні,до прав ляємо на сміттє -сор ту валь ний за вод. Що -до би на "Грінко" "ева ку ю -ють" по над 3 тис. куб. мвідходів". Бо г дан Ко в пакта кож до дав, що най -більшим по пи том із втор -

си ро ви ни ко ри с тується поліети лен (пе ре -робні підприємства за ку по ву ють у "Грінко"тон ну ПЕТ�пля шок по 3 тис. грн), папір,най мен ше скло, бо ко ш тує най де шев ше.За га лом пред став ниц тва фірми роз та шо -вані ще в чо ти рь ох містах Ук раїни. Щоміся -ця скарбни ця ли ше ком панії "Грінко�Київ"по по внюється в се ред ньо му на 300 тис.грн зав дя ки ре алізації відсор то ва но го длявто рин ної пе ре роб ки ма теріалу.

"За вивезення та утилізацію твердихпобутових відходів на п'ятий полігон чи"Енергію" підприємство отримує вдвічі�втричі більше коштів, ніж від сортування, �зазначив пан Ковпак. � Наразі вирішуєтьсяпитання щодо облаштування власногополігона в Київській області загальноюплощею майже 11 га".

Як з'ясу ва ло ся, міська вла да пла нуєза ку пи ти цьо го ро ку до дат ко во декількати сяч сміттєбаків. З них півти сячі � цеспеціальні кон тей не ри євро пейсько гозраз ка, так звані дзво ни, при зна чені дляроздільно го збо ру відходів. За леж но відко ль о ру в них ок ре мо скла ду ва ти мутьскло, папір, поліети лен. Вартість та ких "су -пер урн" ста но вить від 6 тис. грн. Крім то го,па ра лель но прид ба ють і спеціальні ма ши -ни, об лад нані муль тиліфта ми. Зав дя китакій техніці з кра ном мож на бу де діста тикон тей нер з будь�яко го не зруч но го місця.

За ступ ник на чаль ни ка ГУ ко му наль но -го гос по дар ства КМДА Мак сим Баріноввва жає, що роздільний збір не ли шесприяє поліпшен ню санітар но го ста нуміста, збе ре жен ню при род них ре сурсів, ай май же на тре ти ну змен шить на ван та жен -ня на п'ятий полігон. "Сміттєсор ту ван нявже за про ва дже но в усіх сто лич них рай о -нах, � повідо мив він. � Нині цією проб ле -мою пе рей ма ють ся 24 ЖЕКи, зго дом доних приєдна ють ся ще по над 30". Крім то -го, вже най ближ чим ча сом у Києві ма ютьвста но ви ти ще од ну сміттєсор ту валь нулінію. �

Віталій Курінний


СТОЛИЦЯ Благоустрій

61


Енергозбереження ЖИТЛОВЕ ГОСПОДАРСТВО

Скільки коштує тепла стінаНе пер ший рік ми спо с терігаємо за

ха о тич ни ми утеп лен ням зовнішніх фа -садів ба га то по верхівок у різних містахУк раїни. Чи вар тий ува ги цей факт?Пев но, що так. Ад же це свідчить про те,що лю ди по сту по во по чи на ють ро зу -міти не обхідність збе ре жен ня теп ла всвоїх домівках. З од но го бо ку, це до -бре, а з іншо го � це сприяє по дальшійбездіяль ності ек с плу а ту ю чих ор гані -зацій, які че ка ють, що меш канці самі заних все зроб лять. На томість більшо гоефек ту мож на бу ло б до сяг ти, аби всімеш канці бу дин ку об'єдна ли ся з єди -ним ба жан ням � змен ши ти свої ви дат кина оп ла ту теп ла взим ку, і теп лоізо лю -ва ли б весь бу ди нок. А на до да чу ще йтеп лолічиль ник вста но ви ли б. Але на -разі про та ке мож на ли ше мріяти. Тожзо се ре ди мо ся на то му, скільки ко ш туєса мо туж ки утеп ли ти квар ти ру.

Утеплення зовнішньоїстіни обійдеться в 200C250гривень за квадрат

На під'їзді дев'яти по верхівки по вул.Сум гаїтській, 69, у Чер ка сах місце ва меш -кан ка Світла на Но во хать ко про чи та ла ого -ло шен ня про утеп лен ня квар ти ри. Бри га дапро мис ло вих альпіністів про по ну ва ла на -кла с ти утеп лю вач на зовнішню сто ро нустін.

� У нас квар ти ра ку то ва. Шви в па не ляхдав но про пу с ка ють хо лод, � роз повідаєСвітла на Но во хать ко про своє по меш кан няна п'ято му по версі. � У спальні, кухні йванній кімнаті хо лод но, навіть відчу ва ло ся,як вітер гу ляв. На стінах не всти га ли ви ти -ра ти плісня ву. Тем пе ра ту ра там відрізня ла -ся від тем пе ра ту ри тих кімнат, де внутрішністіни. Скільки звер та ли ся до ре монт но�ек -с плу а таційно го уп равління, жод них ре зуль -татів. По яс ню ва ли, що не має гро шей.

Над утеп лен ням квар ти ри сім'ї Но во -хатьків тиж день пра цю ва ла бри га да зтрьох осіб. За все взя ли 9 тис. грн.

Де тальніше про тех но логію утеп лен няроз повів робітник однієї з бри гад, яка зай -мається утеп лен ням зовнішніх стін, ре мон -том та гідроізо ляцією швів, мон таж ник�ви -сот ник 27�річний Олек сандр Круг ляк.

� До бе тон ної пли ти за до по мо гоюклею та дю белів прикріплюємо піноп ласт, �роз повідає він. � На об'єкті пра цю ють триробітни ки. Двоє у ви ся чо му по ло женні,один � звер ху на підмозі. За зви чай ро бо туви ко ну ють за два дні. Го лов не, щоб був до -ступ до да ху і мож ливість підклю чи ти ся доелек тро ме режі. Спу с каємо ся й пра цюємона мо туз ках для альпіністів. Так пра цюємовже май же два ро ки. Як що лю ди на за мов -ляє ро бо ти, бе ре мо по ло ви ну су ми на пе -ред, а ре ш ту � після закінчен ня.

Ква д рат ний метр утеп ле ної стіни ко ш -тує 230 грн.

� Звер ху на кла даємо арміру ю чу сітку зіскло во лок на, � по яс нює Олек сандр Круг -ляк. � Во на по кри ває піноп ласт від во ло гий оберігає від тріщин по закінченні ро бо ти.По верх всьо го об роб ляємо міне раль ноюструк тур ною шту ка тур кою. Та ка "шу ба" бу -де мо ро зостійкою й "ди ха ти ме". Але зсе -ре ди ни квар ти ру піноп ла с том не слід утеп -лю ва ти, бо бу де "зби ра ти ся" во ло га і настінах ут во рить ся гри бок.

Спеціалісти рекомендуютьприділити увагу йутепленню балкона

� Зви чай но, як що утеп ля ти, то по чи на -ти тре ба з підло ги, � роз повідає на чаль никвідділу буд ма теріалів ма га зи ну "Епіцентр"Ва лен тин Ко ло бов. � Для цьо го мож на ви -ко ри с та ти ек с трузійний полісти рол (піно -полісти рол). Це ма теріал, ство ре ний наос нові піноп ла с ту, має ви со ку щільність.Йо го мож на кла с ти між ла га ми та під бе -тон ною стяж кою. Під бе тон ну за лив кумож на ви ко ри с то ву ва ти й си с те му теп лихелек трич них чи во дя них підлог. Тоб тоспеціальні елек тричні те ни (нагрівний еле -мент в елек тро камінах), а та кож тру би дляво дя но го опа лен ня. Нині мод но ро би тибал ко ни на пер шо му по версі. У та ко му ви -пад ку ба жа но утеп ли ти фун да мент ззовніпіно полісти ро лом. При кле ю ва ти слід кле -єм П�22, нічим не по кри ва ю чи, піно по лі -сти рол мож на про сто за си па ти зем лею.Він не гниє і не боїться во ло ги.

Для утеп лен ня стін мож на ви ко ри с то -ву ва ти зви чай ний піноп ласт, а мож на �міне раль ну ба заль то ву ва ту. Вра хо ву ю чи

наші по годні умо ви, мож на бра ти ва ту за -втов шки від 10 см.

Є м'яка і твер да ва та. Во на еко логічночи с та. Не є го рю чим ма теріалом. Має ви -со ку щільність та значні по каз ни ки за теп -ло п ровідністю. Для утеп лен ня покрівлі ва -тою потрібно прид ба ти за хисні плівки, па -ро� та гідро бар'єри. Пер ший сприяє ви пу -с кан ню зай вих парів із приміщен ня. Дру -гий не дає во лозі про ник ну ти все ре ди ну.

� Але хо чу звер ну ти ува гу, що міне раль -на ва та боїться во ло ги, � за ува жує Ва лен -тин Ко ло бов. � Як що во на бу де за ли та во -дою, то навіть після ви си хан ня теп лоізо -ляція вже не бу де та кою. До цег ля них чибе тон них стін м'яку ва ту кра ще кріпи типла с ти ко ви ми дю бе ля ми. В іншо му ви пад -ку, ко ли зас тосо вується ва та ви со кої щіль -ності, ви ко ри с то ву ють спеціаль ний клей.

Утеп лен ня бал конів мож на ро би ти якзсе ре ди ни, так і ззовні. Од нак фахівці ра -дять утеп лю ва ти ззовні.

� Не ра джу ви ко ри с то ву ва ти як кар касде рев'яні рей ки, � го во рить фахівець. � Во -ни бо ять ся во ло ги, а ко ли ви си ха ють, тоде ре во по чи нає "ко ро би ти". Ви ко ри с то -вуй те зви чайні профілі, як для гіпсо кар то -ну. Во ни на ши ва ють ся на стіну, а вже доних кріплять утеп лю вачі. Звер ху все за -ши ва ють проф на с ти лом (по фар бо ва нийоцин ко ва ний ме тал у формі тра пеції) або жспеціаль ним фа сад ним пла с ти ком. І зви -чай но, для зберіган ня теп ла потрібно за -міни ти вікна на пла с ти кові. Хоч і з де ре вавже нав чи ли ся до бре ро би ти, во ни не по -сту па ють ся пла с ти ко вим. Утеп лен ня бал -ко ну без вар тості вікон ко ш ту ва ти ме від600 до 1000 гри вень.

Але утеп лю ва ти стіни мож на і знач нопростіше, за до по мо гою спеціаль ної фар -би. Про це � у на ступ но му ма теріалі. �

Шляхи втрати тепла в квартирі

через двері

через стіничерез вікна

через стелю(останній поверх)

5%

15%

30%50%


ЖИТЛОВЕ ГОСПОДАРСТВО Енергозбереження

63

До верь те со хра не ние теп ла про фес си о на лам!

2009 год, как ни ка кой дру гой, стал го -дом ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЯ и за ста вил насза ду мать ся об эко но мии по треб ля е мо готеп ла.

Рань ше во про сы энер гос бе ре же нияне то что бы не ин те ре со ва ли на се ле ние, апро сто не бес по ко и ли. Для жи те лей боль -ших го ро дов ста ло при выч ным ви деть зи -мой от кры тые ок на, зе ле не ю щие над теп -ло т рас са ми га зо ны, паря щие лю ки…

40% теп ла, вы хо дя ще го из ко тель ной,те ря ет ся по до ро ге к сво е му по тре би те лю.Пе чаль но, но по ка до нас дой дет по ло жи -тель ный опыт за пад ных стран � вве де ниеэнер ге ти че с ких па с пор тов до мов, льго тыпри ис поль зо ва нии аль тер на тив ных ис точ -ни ков энер гии и т.д. � прой дет не один год.

Мож но, ко неч но, ждать, по ка кто�топо за бо тит ся о те бе… А мож но ре шить этотво прос са мо с то я тель но! Мно гие уже пе -ре шли на ав то ном ное от оп ле ние, за ме ни -ли ок на, ис поль зу ют сол неч ную и ве т ро -вую энер гию для обо г ре ва. И, без ус лов но,учат ся ее, энер гию, эко но мить. Мо ментэко но мии рас смо т рим по дроб нее, по то мучто мы � пер вый в Ук ра и не про из во ди тельжид ко го ке ра ми че с ко го теп ло и зо ля ци он -но го по кры тия "ТСМ Ке ра ми че с кий".

Внеш не � это обыч ная кра с ка, вы пол -ня ю щая функ ции эф фек тив ной теп ло и зо -ля ции. На но сит ся ки с тью ли бо без воз -душ ным рас пы ли те лем. Ко эф фи ци енттеп ло п ро вод но с ти � 0,0016 Вт/м2 К (под -твер жден Ки ев ским НИИСК в 2003 го ду).По жа ро бе зо па сен � груп па го рю че с ти Г1,

рас про стра не ния пла ме ни РП1. Эко ло ги -че с ки чист.

Тол щи на слоя за ви сит от по став лен -ной за да чи. На при мер, для утеп ле нияквар ти ры в па нель ном до ме до ста точ нона не сти 0,8 мм (!), рас ход при этом со -ста вит 1,1 л/м2.

По кры тие мож но ис поль зо вать для на -не се ния как на на руж ные сте ны, так и вну т -ри квар ти ры. Это за щи тит сте ны от гриб ка,пле се ни, про мер за ния стен, кон ден са та.На ря ду со сни же ни ем теп ло по терь ма те ри -ал об ла да ет и ги д ро изо ли ру ю щи ми свой -ства ми. При этом в ком на те по верх не гомож но по кле ить да же обои. Еще один плюсдля мно го этаж ных до мов, жи те ли ко то рыхзи мой стра да ют от хо ло да, а ле том � от жа -ры. В лет ний пе ри од "ТСМ Ке ра ми че с кий"ра бо та ет как от ра жа тель теп ло во го по то каи по зво ля ет со хра нить про хла ду в до ме.

При мер из прак ти ки. В уг ло вой 3�ком нат ной квар ти ре с се вер ной тор це -вой сто ро ной (а обо г рев квар ти ры осу -щест в лял ся при по мо щи элек тро кот ла) в ме сяц на обо г рев тра ти лось 1600 кВт. (оп ла та за элек тро энер гию со став ля ла348 грн). Пос ле на не се ния "ТСМ Ке ра ми -че с кий" сло ем в 0,4 мм по треб ле ние элек -тро энер гии, рав но, как и оп ла та, со кра ти -лось ров но в два ра за, до 192 грн.

Не ме нее эф фек ти вен он и для теп ло -и зо ля ции тру бо п ро во дов в ко тель ной. Дляэто го не об хо ди мо по кры тие тол щи ной в1,2 мм "ТСМ Ке ра ми че с кий". В этом слу -чае теп ло по те ри на се тях со кра ща ют сявдвое, а рас ход ма те ри а ла со ста вит все го1,7 л/м2.

Сам про цесс на не се ния ма те ри а лапре дель но прост, но за счет уни каль но госо ста ва � он со дер жит в се бе ке ра ми че с -кие ва ку ум ные сфе ры и ла текс � при вы сы -ха нии ма те ри ал об ра зу ет од но род ноеэла с тич ное по кры тие, обес пе чи ва ю щеетеп ло и зо ля цию в 16 раз эф фек тив нее,чем по ли сти рол, и в 19 раз эф фек тив нее,чем ми не раль ная ва та.

Ис поль зо ва ние ма те ри а ла из бав ля етвас от не об хо ди мо с ти на ни мать под ряд -ную ор га ни за цию � на не се ние мо гут вы -пол нить ва ши же ра бо чие!

Мы га ран ти ру ем вам ка че с т во вы пу с -ка е мой про дук ции. Для это го у нас естьмощ ные про из вод ствен ные пло ща ди,своя ла бо ра то рия, в ко то рой по сто ян носо вер шен ству ет ся ма те ри ал, ква ли фи ци -ро ван ный пер со нал, толь ко вы со ко ка че с т -вен ное сы рье. Но глав ное � ве ра в се бя,свой про дукт и де ся ти лет ний опыт ра бо тына рын ке жид ких теп ло и зо ля ци он ных ма -те ри а лов.

Нас ча с то спра ши ва ют, как нам уда ет -ся вы жи вать в ус ло ви ях столь жест кой кон -ку рен ции? Мы ви де ли не од но пред при -ятие, со здан ное с це лью по лу че ния си ю -ми нут ной при бы ли. Че рез год�два та киефир мы бес след но ис че за ют. Мы же ори -ен ти ру ем ся на дол го сроч ные парт нер скиевза имо от но ше ния со сво и ми по тре би те -ля ми. Для нас нет мел ких за дач. Для наснет не важ ных кли ен тов. Мы не обе ща емчу дес и не бе рем ся изо ли ро вать всех ився. Мы про сто про фес си о наль но вы пол -ня ем то, что луч ше все го уме ем � со хра ня -ем теп ло вез де, где это не об хо ди мо!

Мы бы ли пер вы ми в Ук ра и не. И ос та -ем ся луч ши ми!

Выбор за вами!�

Эксклюзивный дистрибьютор на территории Украины

ООО "Антарес"Ул. Кацарска, 11, г. Харьков8�057�758�52�06 (07), (08)

8�050�400�90�85www.tsmceramic.com.ua


Документи НОРМАТИВНА БАЗА

Кабмін за твер див По ря док про ве ден нябез оп лат но го капіталь но го ре мон ту влас -них жит ло вих бу динків і квар тир осіб, щома ють пра во на та ку пільгу, а та кож пер шо -чер го вий по точ ний ре монт жит ло вих бу -динків і квар тир осіб, які ма ють на це пра во.

Зо к ре ма, на без оп лат ний капіталь нийре монт жит ло вих бу динків і квар тир ма ютьпра во:

� згідно із За ко ном Ук раїни "Про ста тусве те ранів війни, га рантії їх соціаль но го за -хи с ту": інваліди війни та прирівняні до нихосо би (пункт 8 ча с ти ни пер шої статті 13);осо би, на яких по ши рюється чинністьпунк ту 8 ча с ти ни пер шої статті 15 за зна че -но го За ко ну; осо би, які ма ють особ ливі за -слу ги пе ред Батьківщи ною (пункт 10 ча с -ти ни пер шої статті 16);

� згідно із За ко ном Ук раїни "Про ос -новні за са ди соціаль но го за хи с ту ве те -ранів праці та інших гро ма дян по хи ло говіку в Ук раїні" на без оп лат ний капіталь нийре монт або ком пен сацію пов'яза них з цимви т рат, у разі йо го про ве ден ня влас ни миси ла ми, осо би, які ма ють особ ливі тру довіза слу ги пе ред Батьківщи ною (пункт 10 ча -с ти ни пер шої статті 9);

� згідно із За ко ном Ук раїни "Про жер т -ви на цистських пе ресліду вань": ко лишніма лолітні в'язні кон цен т раційних та борів,гет то та інших місць при му со во го три ман -ня, виз нані інваліда ми (пункт 8 ча с ти нипер шої статті 62); дру жи ни (чо ловіки) по -мер лих жертв на цистських пе ресліду вань(пункт 8 ча с ти ни пер шої статті 64).

Без оп лат ний капіталь ний ре монт влас -них жит ло вих бу динків і квар тир про во -дить ся за місцем постійно го про жи ван ня іреєстрації осо би, що має пра во на за зна -чені у пункті 1 цьо го По ряд ку пільги, і на ле -жать їй на праві при ват ної, зо к ре ма спіль -ної, влас ності.

За галь на вартість капіталь но го ре мон -ту роз ра хо вується згідно з ви мо га ми ДБНД.1.1�1�2000 "Пра ви ла виз на чен ня вар -тості будівниц тва" та ДБН Д.2.4�2000 "Ре -сурсні еле ментні ко ш то рисні нор ми на ре -монт но�будівельні ро бо ти". Вартість тру -до вих і ма теріаль но�технічних ре сурсів,

не обхідних для про ве ден ня без оп лат но гокапіталь но го ре мон ту, виз на чається заціною їх прид бан ня, яка не по вин на пе ре -ви щу ва ти се ред ньої ціни на такі ре сур си,що скла ла ся в регіоні. Се ред ня ціна на ма -теріаль но�технічні ре сур си виз на чаєтьсяна ос нові по да ної ре монт но�будівель ни миор ганізаціями інфор мації про ціни на такіре сур си, що скла ли ся за ос танні шістьмісяців. На підставі виз на че ної за галь ноївар тості капіталь но го ре мон ту роз ра хо ву -ється вартість капіталь но го ре мон ту 1 кв.ме т ра бу дин ку, квар ти ри.

Вартість без оп лат но го капіталь но горе мон ту виз на чається як до бу ток вар тостікапіталь но го ре мон ту 1 кв. ме т ра бу дин ку,квар ти ри та площі, яка на ле жить особі, щомає пра во на пільгу, на праві при ват ної, зо -к ре ма спільної, влас ності у та ких бу дин ку,квар тирі. При цьо му пло ща не мо же пе ре -ви щу ва ти 21 кв. ме т ра за галь ної площі бу -дин ку, квар ти ри.

Ко ш то рис ний роз ра ху нок і вартістьбез оп лат но го капіталь но го ре мон ту за -твер д жу ють ся рішен ням ор га ну ви ко нав -чої вла ди або ор га ну місце во го са мо в ря -ду ван ня за по дан ням комісії і не підля га -ють зміні.

Без оп лат ний капіталь ний ре монт про -во дить ся у вста нов ле но му по ряд ку суб'єк -та ми гос по да рю ван ня, які відповідно доза ко но дав ства ма ють пра во на ви ко нан нята ких робіт, на за мов лен ня ор га ну, що є го -лов ним роз по ряд ни ком коштів місце во го

бюд же ту. Стро ки про ве ден ня без оп лат но -го капіталь но го ре мон ту обу мов лю ють ся вдо го ворі між за мов ни ком та ви ко нав цемробіт, уз го джу ють ся з осо бою, що має пра -во на пільгу. Прий нят тя в ек с плу а тацію бу -динків і квар тир після закінчен ня без оп лат -но го капіталь но го ре мон ту про во дить ся вус та нов ле но му за ко но дав ством по ряд ку.

Осо бам, які ма ють особ ливі тру дові за -слу ги пе ред Батьківщи ною, у разі про ве -ден ня капіталь но го ре мон ту влас ни ми си -ла ми вип ла чується ком пен сація ви т рат,пов'яза них з йо го про ве ден ням. Розмірком пен сації виз на чається у то му са мо мупо ряд ку, що і за галь на вартість капіталь но -го ре мон ту, і не мо же пе ре ви щу ва ти роз -міру до ку мен таль но підтвер д же них фак -тич них ви т рат, пов'яза них з про ве ден нямкапіталь но го ре мон ту.

Фінан су ван ня ви т рат, пов'яза них з про -ве ден ням без оп лат но го капіталь но го ре -мон ту і скла ден ням про ект но�ко ш то рис ноїдо ку мен тації, здійснюється за ра ху ноквідповідної суб венції з дер жав но го бюд же -ту місце вим бюд же там у ме жах за твер д -же них бюд жет них при зна чень на відпо -відний рік.

Відповідно до цієї по ста но ви виз на нота ким, що втра тив чинність, пункт 10 по -ста но ви Кабіне ту Міністрів Ук раїни від 16лю то го 1994 р. № 94 "Про по ря док на дан -ня пільг, пе ред ба че них За ко ном Ук раїни"Про ста тус ве те ранів війни, га рантії їхсоціаль но го за хи с ту". �

Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 565"Про за твер д жен ня По ряд ку про ве ден ня без оп лат но го капіталь но го ре мон ту влас них

жит ло вих бу динків і квар тир осіб, що ма ють пра во на та ку пільгу, а та кож пер шо чер го вийпо точ ний ре монт жит ло вих бу динків і квар тир осіб, які ма ють на це пра во"

Порядок проведення безоплатного капітального ремонту


НОРИАТИВНАïБАЗАДокументи

65

Постачальник: ТОВ “ТМА “ТРІСТАН”Є платником податку на прибуток на загальних підставах.

р/р 26000901313393 у АТ “ОТП Банк” (м. Київ), МФО: 300528,ЄДРПОУ 32531568, ІПН 325315626596,Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ 3903861203056, вул. Борщагівська, 97�б, м. Київ,тел./факс: (044) 496�91�43, 332�74�33

Одержувач

Платник

Рахунокфактура № Від “ “ 2009 рокуваш (код ЄДРПОУ)

Назва виданняПеріодичність

виходу

Вартість одногопримірника без ПДВ

(грн.)

Кількістьпримірників

2009 рік (річна передплата)

без ПДВ

Сума до сплати

без ПДВ (грн.)

Журнал “Житловокомунальнегосподарство України”

1/міс. 44,00 440,00

Без ПДВ

Всього на суму : без ПДВ (згідно з п. 5.1.2 Закону України “Про податок на додану вартість”)

Директор

Головний бухгалтер

Обов’язково вишліть на тел./факс: (044) 496�91�43, 332�74�33або за поштовою адресою: 03056, вул. Борщагівська, 97�б, м. Київ

Картка передплатника на 2009 рік

ЄДРПОУ

Назва організації

Посада та П.І.Б. одержувача

Адреса

доставкиіндекс область район

місто вул. буд. № оф. №

Уточнення

для м. Київа

(крило будинку, під’їзд, поверх, внутрішній телефон, код замка і т.п.)

Телефони код тел. факс

Email

Журнал “Житловокомунальне господарство України” 2009 рік

УВАГА! Тільки у разі отримання картки з докладно і розбірливо заповненими графамита копії платіжного доручення, редакція може гарантувати своєчасну доставку видань. УВАГА!

ПДВ

Сума до сплати

Примітка: передплатник заповнює графи “Кількість примірників” та “Сума до сплати” згідно зі своїм замовленням

ЖУРНАЛ

ОФІЦІЙНЕ ВИДАННЯМІНІСТЕРСТВА З ПИТАНЬ ЖИТЛОВОКОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

ЗАПОВНІТЬ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ

Юридична адреса

Індивідуальний податковий номер

№ свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ

№ журналу 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Кількість примірників

News & Politics

Журнал "ЖКГ України", липень 2009