ПРОЛЕТАРі ВСІХ КРА'Н. ЄДНАf1ТЕСЯІ

СТЯХЯНОВ[UЬ Орган Броварського районного комітету Комуністично' партіІ Украінн та районно' Ради депутатів ТРУДЯЩИХ

Киlвсько' оБJlасті

Рік в.идаиия ХІХ

12 (1305) П' Я тни Ц я

27 СІЧ Н Я

1956 р.

ЦІна 15 ИОП.

Проведемо звітні і звітно -виборні збори

в колгоспах під знаком ще більшої мобілізації

всіх сил на ус піш н еви ко нан н Я З а в дан ь

партІї і уряду.

ЗВІТНІ І ЗВІТНО-ВИБОРНІ ЗБОРИ Д р у гас е с і я У КОЛГОСПАХ В.ерховноїРади

друга сесія Верховної Ради Української РСР

В обстановці високого палітич- можуть не піддати суворій кри-наго і ТРУДОВОГО піднесення, вик- 'Іиці керівників артілі за ті не-,lIиканого всенародною підгото,в­кою дО ХХ 2'ЇЗДУ КПРС, по кол­госпах району р(}зпочинаються

з.і і звітно-'виб(}рні збори. У відповідності до Статуту сільсько­господа·РСЬЕОЇ артілі загальні збо­ри трудівників кожного КО.'Ігоспу

мають uбговорити підсумки ми­нудого сільськогосподарського

року, а там, де відuудгг,ься та­каж виБОРИ,-оuрати склад прав­

JIіння, ревізійної комісії.

ДОJIіки, які мали місце під час збирання врожаю і )Іа,ЮТЬ зара.з

місце у підготовці до весняної сівби і організації зиміВді ху­доби.

У значній кількості колгоспів раііону насіння не доведено ще до надежних кондицій, незадо­відьно проходить заг()!Гівля доб­рив, підготовка парникового гос­подарства. Загальні збори кол­госпників - господарі артілей. Вони повинні сувОро за це спи­тати чденів праВJIіння, бригади­

РРФСР 24 січня в Києві проДовжува.- ністр фінансів 24 січня закінчила свою ра- ла сваю работу друга сесія Вер- М. Т. Щвткнін.

УіСР депутат

боту друга сесія Верховпаї Ради хавної Ради Українсь&ої РСР чет-РРФСР. вертого скликання.

Верховна Рада одностайно за- Трива.ч:о обго'ворення доповіді твердила бюджет по доходах в міністра фінансів Української сумі 74.267.131 тисяча карбо- РСР депутата М. Т. Щетині на ванців і по ,видатках в cy~!ї про Державний бюджет Україн-74.179.199 тисяч карбованців. ської РСР на. 1956 рік і про

ПОТі~( го.товуючиіі повідомляє, виконання Державного бюджету що на ім'я Годови Верховної Ра- ~a 1954 рік.

дИ РРФСР надійшла заява від У своїх промова.х депутати ви­ГОJIОВИ Ради Міністрів РРФСР де- словлюваJІИ г.1JИбоке задоволеННfi путата О. М. Пузан(}ва з прось- проектом Директив ХХ ';\'їзду бою увільнити ііого з поста Го- КПРС п(} шостому п'ятиріЧНО~IУ .'Іови Ради Міністрів РРФСР. Ого- ШІаНУ, в якому намічені величні

Потім Верховна Рада одного­досн(} затверджує Державний бюд­жет Української РСР на 1956 рік в таких сумах: по дохо­дах - 29.460 ,249 тисяч карбо­ванців і по ви;r.атках-29.345,2 тисячі карбова.нців. Перевищен­ня доходів На;( Еид:tтка~!и стано­вить 115.247 тиеfiЧ карбованців,

Одноголосно за,тверджуєт~с}{

Борючись за дострак(}ве здіИ­снення поставлених Па,ртією і У рядом завдань в галузі сільсько­го господарства, кодгоспники У

співдружності з механізат-ора,ми, очолювані партііін(}ю організа­цією, добшшся торік певного під­вищення врожайності зернових, картопді, @очів, садово-ягідних ку льтур, нродуктивності громад­ського тваРИННИf\'ГВа.. Зрос.'ІИ на цій основі доходи кодгоспів, вар­тість трудодня колгоспників.

JIОШУЄТЬСЯ текст заяви. рів, викрити порушників трудо- Верховна Рада РРФСР поста-В01 дисцишrіНІІ, які наносять ве-

перспективи дальшого розвитку

народного госпо)(арства СРСР.

також звіт ПРО вик(}нання Дер;­жавного бюджету Украінської РСР за 1954 рік і приймається Закон про Державний БЮ"жет Українськ(}ї РСР на 1956 рік.

Далі сесія переходить до роз­Г:ІЯДУ дигого питання порядку

денного--до затвеР;J;ження Указів Президії Верховної Ради Україн­ської РСР. З доповіддю в цьому питанні виступив Секретар Пре­зидії Верховної Ради ~' країнської РСР депутат А. М. 3пенко.

НОВИо1а прийняти заяву тов. Пу-лиqезну шкоду колгоспному ви- занова і увільнити його ві;!; обо-

робництву. в'язків ГОдОВИ Ради Міністрів

ОдностаїІно схвалюючи пода­ниіі на РОЗГJIЯД Верховної Ради УРСР бюджет республіки на 1956

Значну роботу у підготовці до· РРФСР. рік, депутати говорили про не­

Верх(}вна Рада Російської Фе-

Але звітні і звітно-виборні збори-не місце для са,мовихва­

днння. ~T звітній доповіді пови­lf8 бути всебічний, г.'шбокиіі аиаJIіз стану кожної ділянки Ko.тr­госпного виробництва. Доповідач ~Iaє розповісти зборам, хто веде пере,~ У колгоспі, хто і що зава­Ж<lЄ повністю використати наяв­

ні резерви для да.'ІЬШОГ(} підви­щення врожайності всіх культур, продуктивності тваринництва.

Bci~{ своїм зміСТ(jМ звітна допо­відь повинна, сприяти широкому

розгортанню на зборах ділової критики недодіків в роботі, як тих, що ма.'іИ місце торік, так і тих, що є зараз в підгот(}вці до весняної сівби і стані зимівлі ху­доби.

Беремо дЛlI прикдаду колгосп

ім. Сталіна, с. Бобрик, про стан справ . у якому розповідають в сьогоднішньо..>'!у номері «Стаха­новця» учасники сількорівського рейду. lІорівнюючи з ~lИнулими

роками, правління к(}лгоспу, яке очолює комуніст т. Буча, працює набагато краще. Зрос.'Іа врожай­hiL-ть, продуктивність худоби, }\о­строков(} виконані поставки сіль­ськогосподарських продуктів дер-

звітних і :lвітно-виборних зборів мвинні провести ревізійні комі­сії. С.1ід ретедьно перевірити всю господарську і фінансА)ВУ діЯJЬ­ність праВдіння за звітний пе­ріод. ОсоБJIИВУ увагу треба при­дідяти оошку майна, зернових і фуражних фондів, тому, я& роз­

поді.'ІЯЮТЬСН H1ITypa.'lbHi та гро­шові дох(}ди, чи lIР,ШИЛЬН(} нара­

хонуєтьсн і видається додаткова опдата. Зі всією рішучістю тре­ба викрити осіб, які дозволяють собі~ порушувати Статут сіль­чькогосподарської артілі, розба.­зарювати &О:Ігоспне майно, тру­додні. В бор()!Гьбі за здійснення зав-.

дань Партії і Уряду по крутому піднесенню всіх галузей сіль­ського господа.рствазнач.ffО зрос­

ли керівні кадри кодгоспів. Але поруч з цим серед чденів прав­дінь є і такі, що незадовільно борються за організаційно-госпо­дарське зміцнення колгоспів, не є прикладом самовідданої робо­ти на виробництві. Таких членів правдіння, ревізійних КОМІСlИ треба усунути від керівництва і обрати на їх місце передовиків сільського господарства, здібних зі всією силою боротися за те, щоб вивести колгосп у дави пе­

редових.

Проведемо ЗВІТНІ 1 звітно-ви­борні ~Jбори організовано, актив­но. Ще ширше розгорнемо в &ОЖ-

.жаві, зросди доходи КО.'ІГОСПУ і ному КО.'lгоспі соціалістичне зма­КО.lгоепників. А:Іе звітні збори, Г,НlНя за гідну зустріч ХХ з'їздУ які відбуl1YТЬСЯ тут днями, не КПРС.

---~.~~---

6~ошура 3 текстом Проекту ЦК НПРС "Директиви ХХ з'їзду КПРС по шостому п'ятирічному пnану розвитиу народного

господарства СРСР на 1956-1960 роки" Державне видавництво полі- пда,ну розвитку народного госпо­

тичної дітератури УРСР випусти- дарства СРСР на 1956-1960 ;'1() в світ украінсы.0юю мовою бро- роки». шуру З текстом Проекту ЦК Брошуру видано Мatовим ти-КПРС «Директиви ХХ з'їзду ражем. КПРС по шостому п'ятирічному (РАТАУ).

Від'їзд У ФIНJlяндію урядової деnегацlї Радянського Союзу 25 січня з Моск;ви в Хельсінкі (глава делегацїї), Голови Ради

д.тrя передачі Фіндяндії території Союзу Верховної Ради СРСР О. П. Порккала.-У дд і підписання За.- Волкова, ІІершого Заступника Мі­КЛЮЧНого _Протокоду про цю п~- ністра закордонних сп ав СРСР редачу НИ1хала Урядова де.легаЦІЯ р Радянського Союзу в складі пеР-1 А. А. Громико, Мг.ршала Радян­шого За.ступника. Голови Ради Мі- сь&ого Союзу О. М. Василевського. . ністрів СРСР М. Г. Первухіна (ТАРС).

похитну ВО.'ІЮ українського на-дерації постановила прюначити роду добитися нових успіхів у депутата М. О. .ненова. fо.'!ОВОЮ господарському і культурному Ради Міністрів РРФСР. будівництві і внеети свій гідний

ЗачитуєТіЬСЯ поданнн Голови Ради Міністрів РРФСР М. О. .ненова, в яко,му він просить при­значити депута,та О. М. Пуза.нова ІІершим Заступником Голови Ра­ди Міністрів РРФСР. Це поданнн приймається (}дностаЙно.

(ТАРС).

вклад у виконання величної про­грами робіт, накрес.lIеної проок.­том Директив ХХ з'їзду партії по шосто~!у п'ятирічному шraну.

По закінченні дебатів пр(} Дер­

жавниіі бюджет респубдіки із

заключним сдовом виступив мі-

Верховна Рада одноголосно З(1-

тверджує Укази, прийняті в пе-

ріод між першою і другою се-

сіями .

На ЦЬWlУ сесія ого:хошується

закритою.

(PATA~T),

-----------4t.'-----------Перші кандидати на Всесоюзну сільськогосподарську виставку

Одеський обдвиконк.ом затвер- ченка,. Механїза.т(}ри цієї станції І свої успіхи на виставці Котов­див перший список. ка ндидаті,в , допомогли колгоспам виростити СіЬка МТС. предстаВдених на Всесоюзну сідь- найвищий в області врожай ку- Br;boro затверджено 220 кан-сыwоспода.рськуy виста.вку за ре- КУРУДзи. На всій площі посіву, зультати роботи в 1955 році. яка перевищує сім тисяч гекта,-

Право на широкий показ своїх рів, зібрано в середньому по

досягн.~~ь заВ(}І?вал~ найстаріша 140,5 центнера зерна '3 гектара. в К,раloffi МТС lмеН1 Т. Г. Шев- )lругий рік. демонструватиме

*

дидатів, серед яких - райони, МТС, колгоспи, радгоспи, науко­во-дослідні заклади і передовики сідьського господарства.

(РАТАУ).

1. Львів. Група учених Інституту ,машинознавства і автоматиКji Академії наук УРСР працює над даЛ~ШI.IМ удосконаленням створених ІНститутом водомірних приладів і одночасно розробляє те­лемехаНІЧНІ Ilрилади для центраЛІзованого управління зрошувальною системою з о](ного диспетчер· ського пункту .

• Н а з н ~ м к у : автори. нових водомірів дл~ зрошувальних сис.тем (здіва направо) -В. М. Михаиловськии, С. О. КУРСІН, І. С. Данилюк І Я. Т. Дуб переВІРЯЮТЬ механізми після черго­вого випробування.

. .2, Сталінська область. На Старо·Краматорському машинобудівному заводі імені Орджоні-КІдзе иде складання HO~OГO прокатного уста,,:кування. Змагаючись на честь ХХ з'їзду КПРС, ко­лектив цеху на ~ри ДНІ раНlIl!е строку заКІНЧИВ складання летучих прокатних ножнць і профі. люва"!.ьних .вальцlВ , На заВОДІ складається нова складальна машина-вальці для гнуття хви, .1ЯСТОІ стаЛІ.

_ Н а з нім ку: слюсарі·складальники В. Тимченко (зліва) і О. Юрченко за складанням НОВОІ машини .

3. Черкаська область. Доярка , сільго<;.партілі імені Пархоменка, Жашківського району, Г. Дзе­ма в М,инулому _господарс~комуеоЦl наДОІЛ.' чпо 5026, а доярка О. Писковець-по 4570 літрів мо· лока ВІД кожнО! з 17 Н;ОРІВ СВОЄІ групи. Змагаючись на честь ХХ з'їзду КПРС, Г. Дз·ема надоїла за ДB~ ~ половиною МІсяці цього року по 1040 літрів молока від корови, а О. Писковець-понад 800 ЛІТРІВ,

Н а з нім к у : на тваринницькій фермі колгоспу імені Пархоменка. Зліва направо : дояр­ки Г. Дзема і О. Пнсковець здають молоко приймальниці Н . Антонюк.

(Прескліше РАТАУ). Фото І<. Бузиніна, С. Гендельмана та І. Діамента .

2 СТАХАНОВЕЦЬ П'ятниця, 27 січня 1956 рону

Сила партії-в зв'язну з народом Наближається ХХ з'їзд КПРС.

На честь цієї видатної події по всій країні розгорнулося всена­родне соціадіСТИlJне змагання. Новими трудовими перемогами, новими успіхами в розвитку промисловості, сільського госпо­дарства., культури прагнуть від­

значити наступнии з' їзд партії радянські люди. Цей факт яс­краво демонструє єдність нашої партії і народу.

Комуністична. партія, створена і випестувана велик.им ЛеніНШІ, є справжнім вождем робітничого класу, всього народу, виразник,ом

його дум і сподівань. Виihповши з надр народу., партія комуністів пройшла великий шлях боротьби і славних перемог. Иід її керів­ництвом трудящі нашої країни повалили панування поміщиків 1'а капіталістів, аНИЩИJm екс­плуатацію, побудували соціалізм, зJctйснивши тим самим вікову мрію трудового людства. Тепер радянські люди, натхненні і к·е­ровані Комуністичною партією, успішно борю'l1ЬСЯ за побудову комунkІ'ИЧНОГО суспільства.

Джерело всіх перемог радян­ського народу криється насампе­

реж у тому, що парт"Їя, будучи передовим загоном трудящих,

завжди спкралась і спирається на довір'я народу, на творчу а&тивніс'гь 11ас. Вся діяльність партії проінята глибокою вірою в народ, в його революційну енер­гію, в його світлий розум і не­вичерпну праЦЬовитість. Па.ртія ItOмуністів зв'лзана 3 народом кровними і нерозривними узами. В цИХ ЗВ'ЯЗІ>3Х З народом вона черпає свої могутні сили. Довір'я і підтримка uароду-ось та. міц­на основа, ям дає па.ртії можли­вість зд.їйснювати найсміливіші перетворення, успішно переборю­вати всі труднощі на своєму шляху.

«Все, чого ми досягли,,-гово­рив В. І. Ленін,-показує, що ми СПИРa€МОСЬ на найчудеснішу в світі силу-на силу робітників і селян» (Тв., т. 33., стор. 89).

Велик,ий вождь і учитель тру­дящих, геній революції В. І. Ленін учив, ЩО комуністи повиа­ні бути в гущі робітничого жит-1'Я і знати його вз.в;овж і впопе­рек, що правильне :к.ерівництво можливе лише при на.в:вності постійного зв'язку з наРО,l;ом. уміння повсякденно прислухати­ся до голосу мас і не ті.піьки вчи­тв: маси, але і вчитися у них.

Постійний, живий, нерозрив­ний зв'язок 3 масами є найва­жливішим принципом партійного к.ерівництва і статутною вимогою нашої партії. У Статуті гово­РИ'l'Ься, що член КПРС зооов'яза-

ний постійно зміцнювати зв'лзок! зміцненню трудової дисципліни, з маса~!И, своєчасно відгукувати- збільшенню продуктів землероб­сл на запити і потреби трудя- ства і тваринництва.

щих, РО3'~снювауи .безпартійН~~1 Партійнз робота-це насампе­смисл ПОЛіТИКИ і Рішень паР'І111. рщ і головним чиН()м робота 3

Te~ep . наша країна РОЗ~'язує людьми. Тому заслуженої крити­граНДіОЗ~і ззвданнл К.ОМУНlстич- ки зазнають ті партійні щrаців­ного. буд~~ництва. ПаР.ТіЛ розроби- ники, які цураються живого жит­ла і ЗДlИснює велИКІ заходи по тя, не мають повсякденного зв 'я­

да-л~.~.ІОМУ р.озвитк.у промисловості, зку 3 народом, не прислухаються по II теХНlIJН?~(У вдоскон~енню, до голосу мас, не радяться з ря­по крутому Пlднесенню СlЛьсько- довими КО.1ГОСПНИКМІИ, робітни­го господарства і. розширенню ками МТС і радгоспів. виробництва товарІВ народного споживання. Шостий п'ятиріч­ний план, до здійснення якого приступає наш на·род у цьому

році, служитиме дальшому роз­квітові нашої Батьківщини, під­несенню матеріального добробуту і культурного рівня радянсько­го народу.

Комуніст, який би він пост не займав, повинен бути завжди 6лизь&ий до народу, завжди пе­ребувати в гущі мас, уважно прислухатися до критичних зау­

важень, що йдуть знизу, сприя­ти розгортанню к,ритики і само­

критнки. Ного обов'язок-особис­тим прикладом і більшовицьким словом мобілізувати ра.дянських людей на боротьбу за виконання поставлених партією й урядом завдань.

У спішне виконання поставле­них партією завдань вимагає від партійних організацій, ві.в; усіх комуністів посилення організа­торської і політичної роботи в масах, ще ' більшого зміцнення Політична робота. в масах­своїх зв'язків з ними і підвищен- це не абстрак.тне просвітитель­ня творчої активносТі тру.в;ящих. ство. Більшовицький пропаган-

Надзвичайно важливе значен- дист і агітатор не може уподібню­ня Ma€ піднесення соціалістич- вМ'Ись па..1амареві, який діє за ного сільськ.ого господарства. принципом: «Віщдзвонив, і з Січневий Пленум ЦК КПРС по- дзвіниці геть». Виступаючи пе­ставив грандіозні завдання. Дос- ред масами, комуніст покликаний від передових колгоспів, МТС і пов'язувати політик,у партії з радгоспів показує, що у нас є . конкретними завданнями свого всі МОЖJIJJ.вості для дострок.ового району і R.oлгоспу, бригади і фер­виконання цих заВА&НЬ. Ре- ~ІИ, 3 пра&тик.ою ГОСПОJl:арськ()го зерви, які є в сільсыtoмy госпо- і культурного будівництва. дарстві, вказував М. С. Хрущов Партія рішуче осуджує відрив на нараді пер~Довиків сільсыtoo ідеологічної роботи, пропаган}tи j

господарства Узбекистану, нез- агітації віж життя. Пропаганда передового ДОСВ1'ду, прогресивних

ліченні. і при вмілому пла.нуванні, методів праці, мобілізація людей

при правильній організації всіх на подолання труднощів, на усу-робіт у &олгоспному і ра,.;госпно- нення наявних хиб, на боротьбу

му виробництві вони можуть в 'ііа піднесення виробництва---все повній мірі бути реa.llїЗоваиів це найважливіша сиадова. час-

тина ідейно-політичної роботи. яItНайближчий час. Проте ці ре-

зерви не за.вжди вміло ви&ористо­

вуються, і тому не рідкі фаltТИ,

коли в одному і тому ж районі,

при одних і тих же умовах по­

ряд з пер~овими, міцними lt()Jl­

гос па ми існують відстаючі і еко­

номічно слабі господарства.

Комуністи не можуть мирити­

ся з відставанням &олгоспів і

радгоспів. Але подолати це від-

ставання не можна за.га.льники

розмовами і паперовими дирек­

тивами. Тут потрібні глибок.е

знання економіки відстаючих

госпо,;арств, практична Д(}ПОІІО­

ra колгоспникам, розгортання

серед них масової роботи, ЯRа

пробуджува.ла б прагнення пра­

цювати якнайкраще, сприиа б

Комуністична партія всемірно розвиває творчу ініціативу мас, підвищує їх активність у борот.ь­бі З хибами, за переборення від­ставання окремих ділянок роботи. Вона уважно вивчає досвід мас і подає постійну піД11РИМКУ но­ва.торам виробництва, напОлег­ливо бореться за впровадження нового, прогресивного в усіх галу­зях нашого будівництва.

Все більше lШожаться і міцні­ютьзв'язки нашої партії з ба­гатошьйонними масами pa~H­ського Hapo,l;Y. Велика єдність партії і народу - животворне

,l;жерело всіх наших перемог. Під &ерівницТlЮ)( lW)(уністичної ШI.р­тії-свого випробуваного ВОЖДЛ і херівиика радянський народ впевиено іде вперед, до кому­

иізму. І. AneкcaнIlPOВ.

ПОСИЛИТИ партІйне керІвництво стІнною газетою Ще поріВНЮЮЧJl неДавно--во­

сени, ltоли бувало не підійдеш до вітрини, де вивішується що:­денна КОЛГОСПЮl. стінна газета «Стахановець», там завжди люд­но було. Її читали з інтересом, бо вона активно втручалася у ВП:­

робниче життя артілі, допомагала організовувати @літично-)(зсову роботу на селі.

міСЯЦя,зашсть 40 номерів з& планом, вийшло тільки 20. Ряд з них, як, наприклад, ті, що іх випускає змінЮІ. редколеriя на чолі з т. Балюрою Л., змістовні. В них-матеріа.ли про досвід передо­виків, критичні замітки, важли­ва іНформа.ціяз життя сма.

Колгоспни&извернули на це увагу секретаря парторганізації т. Несте.ренка Н., але він нічо­гісінько не зробив для того, щоб поліпшити роботу редколегії. Ще напередодні нов(}го року він n:o­обіцяв скликати по цьому питан­ню нараду, але і itoci такої не було. Не заслухали звіт редколе­гії і на партійних зборах.

Краще повинна цікавитись

. POBeHCbl<a .область. При Здолбунівському райкомі партіі ор. гаю:ювано сеМІНар по вивченню економіки соціалістичного сіль­ського господарства. Керує НИМ секретар райкому партії А. Ф Груша. .

Н а ~ н і :-" к у: Чергове заняття семінару. Виступає голова колгоспу ІмеНІ Шевченка д. І . Сокирко.

(Прескліше РАТАУ). Фото О. Платонова. ~ ~--------~

НайтІсніше ЗВ'язувати ІдеологІчну роботу з повсякденним життям

(На семінарі пропагандистів) Активно пройш(}в останній c~

мінар пропагандистів. Керівник~ гуртків партійної освіти поділи­лися досвідом своєї роботи. І що особливо цінного було у виступах -це перші зернини досвіАУ по,. в'язування ідеологічної роботи з життям, практикою комуністич;­

ного будівництва.

На деревообробному комбінаті в Броварц trpацює гурток по вивченню е&ономіки промисло­

ВОС'і'і. Кожну тему. яку вивчали, розповів т. Ліщук, намагалися пов'язати з виробничими завдан­нлин . нашого підприємства. Особ­ливо жваво проЙш.ло заняття по темі «Підвищення щюдуктивнос­ті праці і зниження собіва,ртості продукції». Кожна думка теми підкріплювалась цифрами, факта­ми виробничої діяльності ItOмбі­нату в п'ятій п'ятирічці. Наведе­ні були на заняттях повчальні приклади з досвіду передовиків ВЩJiOбництва, Д.'ІЯ яких перевико­наннк норм стало правилом.

Ува.гу учасників семінару при­вернув також виступ керівника

гуртка партійної освіти у кол­госпі ім. Ворошилова, с. Вигурів­щина, т. Романенм. fлибокому зас·воєнню матеріалів по історії КПРС виключно сприяє унаоч­нення занлть. Пропагандист вмі­ло використовує географічну

карту, діафільми, художні к.арти­нп: на історичні теми.

Інтерес до питань поточної по­дітики великий серед Івсіх слуха­чів системи партійної освіти. Більшість пропагандистів виділя­ють для цього 15-20 XBIWIH під час занять, Вра.х()вуючи іНте­рес тру)(ящих, парторганізація

Броварської МТС організув&ка спеціаJl.ЬНИЙ гурток по вивченн ю окремих питань поточної політи­ки. Керівник цього гуртка т. Ко­цевольський розповів про виключ:­ну активність слухачів на занят­тях. 3а побажанням гypтltiBцiB для них були прочитані лекції на теми: «Розміщення продуктивних сил в СРСР», «Технічний про­грес в :МТС».

Виступи пропагандистів викли­

кали жвавий оомін думкаин між

учасниками сем:іЮl.РУ. Цікавими

фактами сучасності була так.ож

насичена лекція на тему «Союз

робітничого класу і селянства­

основа могутності радянської дер-

жа.ви» , з ЯКОЮ виступив штатний пропагандист райкому КП у кра­

їни т. ЦімашінськиЙ. Доповідь

секретаря райкому КП Украї·ни

т. Остапця на семінарі була при-

свячена мето.в;иці вивчення ма.те­

ріалів четвертої сесії Верховної Ради СРСР.

В практиці роботи керівника гуртка по вивченню економіки

сільського господа·рства у кол­госпі ім. Ста.1і,на, с. Русанів, т. Ніколаєнка цікаво те, що він за.­луча.є д-о проведення о&ремих тем

керівний склад артілі. Та&, на­приклад, заняття на тему «РQЗПО­діл прибутків в колгоспах»· піс­ля серй<ХІНОЇ підготовки провів голова артілі т. Хазан. заняття по темі «МТС-вирішал.ьна сила. у розвитку колгоспного виробни­цтва» провів агроном т. &0-соблик. Основним ,на цих занят­тях був анадіз практичної ді­яльності ко.поспу, МТС В світлі рішень партії. Так само конкрет­ними фаl>тами 3 місцевого життя були насичені заняття по темі «Соціалістичне змагання трудів- В. Пин"юра, ни&ів сільського ГОСПОДарства», завідуючий відділом пропа­

ганди і агітації райкому яке провів сам пропагандист. КП України.

-------Молодь вступає в комсомол

О.льг~ Топіха, Марія OXPimeH-IЗ~2ра.х комсомольсыtoї організа­ко І НІна Вашуленко з колгоспу Цl1 їх приіінято до лав ВЛКСМ. ім. Сталіна, с. Бобрик, після за- Тепер на фермі працює 5 комс/)­кінчення шкоди пішли праЦЮВ&і- мольців. ти на ферму доярками. Вони зо- У плосківському колгоспі імені бов'язалися надоїти в цьому ро- Леніна., кулаженському «30Р.іі» і

в ряді інших за останній час прийнято до коиеомолу 18 ~t:OЛО­ДИХ передовиків соціадіСТИ1ШОГО

ці від кожної закріпленої за ни­

ми корови по 2450 літрів МОЛQ­

ка. Свого с,чова '3 честю дотриму­

ють. Нещодавно на за.гаJIЬНИХ змага.ння.

------Ко.м,со.м,ольсь"о-.м,олодіжн,uй вечір

3а час, коли стіннівка стала. щоденною, вже випущено понад

1000 номерів, і вона міцно увій­шла у побут КОЛГОСІІНи&ів і сіль­ської інтелігенції. Але після за­кінчення польових робіт &ерів­НИЦ'l'ВО партійної організаціі ред,­колегією посдабло, і стінна Га;!е­та почала виходити зі значними перебоями. 3а останніх півтора

Перебої у випуску стtнгазети

сталися тому, що окремі ЧJlени

редколегії почали «з холодк.ои»

стаlВИТИСЬ до виконання свого

громадського .J;оручення. Жодного номера стінної газети не випус.­тили за останній час змінні ре.в;­колегії, до складу яких входять тт. СтрельчеНlt(} П., Мельни& І., РижеНltо М., fалицьк.а О., Лит­виненк.о Г., Щиголь 11.

стінною га..зетою і пшільна пар­тійна організація. Адже це O~Ha з ва.жливіmих ділянок ідеол(}гі'l­ної роботи на селі, де найбільш потрібна активна доп()Мога інтелі­генції.

І. Петренко.

23 січня в приміщенні Брова.р- J НСНК() О. На закінчення вечора ськ.ого Будинку культури від- силами учнів 8-10 класів Вро­бувся комсомольсько-молодіжний варської середньої школи був вечір . 3 доповіддю «Про комс о- даний концерт художньої само­

Колгосп «Шлях Ілліча», с. 3азим'Я.

мольський квито&» виступила діяльності. секретар райкому ЛКСМУ т. Чер- А. Гончар.

n'lIrHtЩ", 21 січн" 1956 рону СТАХАНОВЕЦЬ 3

Х __ Х __ з_' _ї з_д~у_К_П_Р_С_-_г і д fl У з уст річ!

Заготовляти доdрива, Перша в районі птахівнича фабрика ян рожнівцl і пІт ні в ча н и

На вивезенні місцевих добрив у поде у нас заПнята переважно) ~10ДOДЬ. ЗОGов'язавшись до 14 лю­того заготовити Їх під майбут­

ній урожай 8 тисяч тонн, вже склаДІ! у кагаПІ на пдощах, ДС

садитимеl' ЬСЯ І.),tУРУдза, картоп­

.'ІЯ та овочі, 3180 тонн гною і 3150 тонн торфу. Кожен з нас дав слово виJtOнувати норми на

заготівді і вивезенні добрив на 120-130 процентів.

С. Крммець. І. Mexell.

І. Криваnь, їздові.

Колгосп «Більшовик». с. Рожнн.

*** Дбаючи про підвищення вро­жайності всіх сільськогосподар­

Чудова новобудова, що нагадує ПРОМИСJIове підприємство, приваб­лює увагу кожного, хто був за

останні дні у Семиполківському колгоспі ім . Леніна.. Це перша в районі КО.'Ігоспна птахівнича Фаб-

полегшена праця пташниць.

Те, що побудоваНО,-тільки

початок. В цьому році тут буде

споруджено цех вирощення мо-

відгодіВJIЮ. Щомісяця буде виб­

раковуватися 1 О % несучок, які

теж будуть поста8.Jlені на відго­

дів.'ІЮ. Загальний доход КО_'Ігоспу

лодняи і відгодівлі птиці, пташ- від птахівництва становитиме по­

ник маточного стада, кормоцех, над 700 тисяч карбованців. ських культур, КО.'Ігосп ім . Ка- рика, яка почала Jфацювати в лініна, с. Літки, протягом груд- день відкриття ХІХ з'їзду КП два СЮІаДИ, вигульний двір, си- Завдяки комплексній механі-ня і двох декад січня завіз з України. .'Іосна траншея, сдектропідста,нціЯ. зації є МОЖ.'Іивість не тільки різ-Броварськt)го складу «Сільгосп:- Чудовий трудовий подарунок Якщо зараз в клітковому ут- ко збіJLЬШИТИ виробництво ПрО-постач» бі.'ІЯ 100 тони міне- н.а честь З'l-ЗWУ п~моі-l-ПЛl' " с"- . 5 й " раЛЬНИХ добрив і вапна. Mo.zHa ""У"" ...- риманm є тисяч куре • то не- ДYKТlB nтаХІВНИЦТВа., а значно назвати ще багато артілей, які мовідданої праці робітників ряду забаром: буде 7 тисяч, з них дві здешевити їх собівартість, майже придбали чима.'lО добрив. Серед підприємств сто.'1иці Республіки, тисячі маточного поголів'я. вдвічі зменшити витрату трудо-них і колгосп ім. Молотова, с. Го- району і колгоспників. Перша чер- Пташниці зобов'яза.lІИСЯ одер- днів на одиницю продукції. годів, який одержав на с.кладі за га будівництва - основний кор- жати в цьому IЮці на кожну кур- В зв'язку З спорудженням останній час 44 тонни добрив. пус фабрики, коте.'Іьна, ,насосна КУ,-несучку по 150 яєць. Ко.'1госu птахівничої фабрики колгосп У свНі час троощанська ар- .

тіль ім. ВОРОШИ.'Іова замовила ,на стаНЦІЯ-все це зроблено менш, матиме, таким чинО\М, понад мі.'lЬ-базі 5 тони аміачної селітри і 16/ ніж за місяць . Аон яєць-по 40 тисяч штук на ~HH фосфорного борошна, але У просторому світлому при- &ожні 100 гектарів зернових по­добриво досі не забрато. Зараз є міщенні, спорудженому з круп- сівів.

вживає заходи до далршого зміц­

нення кормової бази, зокрема за

рахунок кукурудзи. Буде посіяно

також на цілині 200 гектарів тут чимало каїніту, марганцевого них цег.'lЯНИХ б.'Іоків і збірного Цех Ш.'1аку, фосфат-шлаку, проте ке-

по вирощенню молодняка проса.

\)івники колгоспів, як, напри­клад, ім. Жданова., с. Красилівка, ім. Димитрова, с. B.-ДИМ6рка, яким потрібні добрива, не виво­зять їх.

Потрібно зауважити і завіду­ючому CK.тr~OM «Сільгосппостач» Т. Павлику відносно зберігання мінеральних добрив . Вони лежать просто неба, від чого псуються.

О. Попіщун.

*** Відбувся недіJIЬНИК п{) вивозці місцевих добрив . Відзначилися комсомольці Р . Дя'гед, В. Щиголь і ряд інших . Кожний з них при н!>рмі 3 тонни вивіз 3-3,5.

П. 3агура. Колгосп «Шлях Ілліча»,

с. 3азим'Я.

залізобетону, стоять рядами бата­

реї дротяних кліток. Їх 5000 штук. В кожній з них­

курка-несучи. Усюди

чисто, тепло. Подача

кормів, води, очистка

послі)J;У - механізовані.

Кормушки з виооковіта-мінними кормами кожні п'ять хвилин пересува­

ються від однієї се&Цїї до іншої вз,!;овж бата­реї. Вода, що надходить в коритця з водопрово­

ду, завжди свіжа. Кліт­ки побудовані так, що знесені яйця викочу­ються зовні, і їх · зруч­но збирати. 3нач,но

СІдькорlвсьии4 ре4д nеревlр"и ходу зи.Al18/l1 худоби

І пІдготовки до 8'СНЯНО' сІвби

Проти самозаспокоєння Коли говориш з керівниками

колгоспу відносно продуктивнос­ті громадської худоби, то з усьо · го видно, що вони задоволені ти­ми I1Qказниками над(}ю молока,

яких добилася артіль в ниніш­ньому господарському році в тва­ринництві.

- За 3 місяці 20 днів ми одержали по 423 JIітри молока від кожної &орови, що майже на 1'20 JIiTpiB більше, ніж мали то­рік за такий же період,-заяв­ляє . зоотехнік Д. Матюшко.

До цього вона ,!;одає також і те, що в колгоспі зміцнена кор­мова база, поліпшили ,ll;огляд за худобою, поповнено кадри тва.­ринників, які люб.lIЯТЬ свою ро­боту. У цьому є певна ,!;оля прав­ди. На стійловий періодзаготов­лено для худоби 1000 тонн си­лосу, 1200 тонн сіна., 4000 тонн соломи, 600 тонн каІУГоплі і 250 тонн концентратів. Це :майже в півтора раза більше, як мала ар­тіль &Ормів минуаоі зими.

Роблячи днями рейд по фер­мах, ми побачИJIИ, з якою енер­гією працюють ,ll;оярки. До вечір­нього доїння ще майже година, а всі вже на місцях. Вичистивши у станках і напоївши корів, во­ни приступили до доїння. Ось до­ярка Т. К()мпающь, яка праЦЮ6 на фермі 8 років. Вона .швидко, але без метушні, одну за одною видоює всіх закріплених за нею Кlорів. Лише 2 місяці, як прийшли на ферму комсомолки Н. Вашулеи­ко та М. Охріменко, ме й вони працюють непогано. В них коро­ви чисті, в доброму тілі.

Але поруч зі всім цим на фермах ще дуже багато недолі­ків, які знижують ПРОАУКТИВ­ність худоби. На них і хочемо звернути увагу керівників кол­госпу.

у колгоспі щодня на кожну корову видається по 15 кіло­грамів силосу, по 3 кілограми сі­на, по 600 грамів дерті і, крім цьоro, по 200 грамів ROнцентра-

дасть для поновлення ферми 25 У відповідь на проект Дирек­

тисяч курчат. Частина піде на тив ХХ з'їзду КПРС по шостому

тів на літр модока. Щоб уріз­номанітити раціон, потрібно б за­парювати січку і разом з концен­тратами згодовувати їх. Однак цього не роблять. Січку, якщо M~Ha так наава.ти, бо дуже ве­лика за розміром, просто кладуть у кормушки сухою, навіть не

зволожують теплою водою. Такий корм рідко яка з корів поїдає, його більше викидають вони з кормушок пі,ll; ноги.

В артілі не ведеться о(іді& Ra.­доїв молока від K~HOЇ корови, не складаються спеціальні раціони для них з урахуваlПlЯМ ПJЮ'!;ук­

тивності. У корівнику не ,насте­.'1ена пі~ога, хоч і е КО&.llивість це зробити, не утеШlеиі ЮJeрі, не устатковані сечові відвідники. Зоотехнік Д. МатюшltO жодного разу не провела заняття на зоо­

технічних курсах з доярками та і,ншими працівниками ферм.

Багато непорщків на свино­

фермі. Картопля для свиней не

МИЄТЬСЯ, а вариться бру,ll;НОЮ. До

того кормокухня працює погано,

бо немає постійного повара, і свинарки вимушені са.мі. по черзі готувати корм АЛЯ свиней.

п'ятирічному плану роо­

витку на.родного госпо­

дарства СРСР на 1956-1960 роки і рішення

ХІХ з'їзду КП України

КО.'Ігоспни&И ставлять

перед собою за.вда.ння­

зробити першу в районі

птахівничу фабрику

зразковою.

н а з нім к у: загаль­

ний вигляд кліткового

утримання курей - несу­чок; внизу - пташниця

комсомолка Орина Пе­чура збирає яйця .

Незавидні справи з nїДГ<Yroв­КОЮ до весняної сівби. Взяти за­готівлю місцевих ,J;обрив. За пла­ном на поля треба внести не менше як 8500 тонн гною і 8700 тонн торфу. З гноом більш­менш краще-його вивезено 2000 тонн. Одшк і ця кількість неправильно розподілена по пло­щах. Наприклад, на 200 гекта­рах, де буде садитись кукурудза, його складено в кагати тідьки 60 тонн. Торфу в артілі вивезено на поля лише декілька тони, хоч запаси його веJIикі. Поuадаючи надії на Бобрицьку МТС, щО в()­на надішле в артіль eKcKaвatrOp і тоді можна буде взятися за торф, правління не організувало колгоспників на заготівлю цього добрива.

Вже ,ll;обра половина зими ки­

нула, а насіния та.&ож не Аове­

деН0 до КОНft;Иціі. Овес засміче­

ний, горох очищений лише один

раз і то неякісно. Для сівби ви­ділено 1 О ТОНН кукурудзи, але її зберІгають так, що вона май­же втратила свою схожість.

У першій декаді лютого по­трібно приступати Ао сівби овочів

Розсада Оуде своєчасно посіяна

Через два тижні розпочнеться сівба в парниках. Посюшли під­готовку до цього. Заготовляємо гній, зокрема кінс ький. Ланка М. Кузьмик з 2-0Ї бригади щодня вивозить по 15 тонн при но,рмі 12. Відзначаються також ланки М. Семиног, Г. Драної. Уже ви­везено 190 тонн гною . Ного щі.1Ь­но складаємо в штабеля і трам­буємо.

Закінчуємо ремонт інвентаря, а також ВИГОТОВJIеняя солом'яних

мат для пар ників.

С. rtYA", бригадир городньої бригади .

Колгосп ім. Леніна. с . В.-Димерка.

*** Провадяться останні пригO'l'У-вання до вирощення розсади в

парниках. Першог~ .'Іютого буде­мо забивати котлова.ни, а 5-7 розпочнемо сівбу. Насіння овоче­вих кудьтур повністю вистачає. Як перекона.,:ІИСЯ '3 практики

МИНУJlИХ років, найвищий врожай дають помідори, які вирощували в горшечках, виготовлених з сумі­ші: 4 частини перегною, 3-'1'Ор­фу, 3-дернової землі і 0,5 час­тини коров'яку. Таю'l! горшечків уже виготовлею} 375 тисяч штук.

В. Бупаеа. агроном.

Колгосп ім. Молотова, с . гоголів.

Відремонтувати інвентар

«Готуй сани влітку, а воза ВЗИМJtу»,-ГОВОРИТЬ мудре народ­

не прислів'я. А от наші колгос.пні ковалі тт . Ткаченко П. і Логви­ненко М. РООдЯть усе навпаки. Вже кінчається січень, а вони ще фактично не розпочали ре­

монту іНВ6нт'аря до весняних ро­біт. Коли їм нагадують про це, то тільки чуєш-встигнемо.

Віялltи і трієр, які вкрай не­Q.бхідні зараз,. щодня виходять з ладу. З-за цього затримується піft;Г~вка посівного матеріалу.

Колгосп «Зоря» о. Кулаженці .

Н. Соповеіі, колгоспник.

у парниках, але і тут непочатий край роботи . З 1762 парник()­вих рам відремонтовано 1360, невистачає коробів, насіння цибу­лі, огірків та інших культур. Д.'ІЯ вирощуван,ня ранніх овочів потрібно 700 тисяч горшечків, а є ще тільки 1 ОО тисяч. Проте і з цих частина стала непридат­

ними, бо погано зберігаються. Можна б прискорити виготовлен­пя горшечків, коли б організува­ти роботу в дві зміни, проте пар­в:иководу М. Піддубній це бай­дуже.

Як бачимо, для самозаспокоєн­ня ,немає ніяких підстав у керів­ників колгоспу. Навпаки, не гаю­чи часу, треба посилити ДОГЛЯ)l; за худобою, звернувши особливу увагу на підготовку кормів для

неї, і забезпечити зPJ,3&ОВУ її зи­мівлю, піднести відповіда.'ІЬність бригадирів, ланкових, кожного колгоспника за успішну підго­товку до весняної сівби з тим, щоб зустріти її у все(}зброєн,ні_

РеЙдова. бригада:

В. Сrепьuзx, N. Буряк, М. НакаllЮlКниіі, І. Д_а.

Колгосп ім . Сталіна, с. Бобрик.

4

Пікnування батьків про шкоnу 3 ве.'lИКОЮ уваг()ю вислухали шкіл. Ще і за,раз не залучені до

збори батьків доповідь директора навчання троє дітей шкільного сеМИРі~ної школи т. Ткаченка М. віку . Учні з наседеног() пункту пр() шдсумки першої половини Зоря част(} спізнюються на за­навча.'!ьн(}го року і че:ргові зав- няття аб() зовсім їх пропускають дання шко.'Іи. Жваво пройшло об- тому, Щ() К().'lгосп « Червона Ук­говорення доповіді. Ряд виступа- раїна » не завжди ЇХ забезпечує ючих, як, наприк.1<)Д , тт. Гриш- тра.нспорто~!.

ко І., Шевченко М. , Гудков І . , В середній шкоді обладнана Нестеренко О., 70-річний кодгосп- маіістерня, орг&нізовуютьс.я екс­ник Ідя Пи,шпенк ()' який вихо- курсіі в IWлгоспи. Але на, поді­вує свою внучку, підкреслили, що технізації навчання відбивається треба бідьш ПОСЮІИти зв'ЯЗОf; те, що невистачає ряду інстру­школи 3 баТЬІ>ашr . Схва.1ЮЮЧП ментів, за.'!іза, дерева. У семиріч­вказівки партії про ПО.1ітехніза- ній ІНКО.1і є необхідні для май­цію навчання, батьки внес.'ІИ І стерні інструменти, але вони не пропозицію про збі.1ьшення при- . використовуються. шкі,1ЬНОЇ Дос.1ідної дідянки.

Збори заслухали також звіт· батьківtького комітету (ГОЛОоВа т. Гудков І.). Робота комітету визнана задовідьною .

К. Ткаченко. с. Світильне.

*** Сесія сільської Ради депутатів

Депутатп зазначи.1И у своїх виступах, що школи міцно зв'я­

зані 3 колгоспами, учні старших К.'Іа.сів під час сільськогосподар­ських робіт брали активну участь у ItQДГОСПНОМУ виробництві. Внс-

' .тrовлена була думка про те, що треба краще вчити учнів виро­щувати високі врожаї кукурудзи,

за всіма. вимогами зоотехніки до­І'ляда11l худобу.

СТАХАНОВЕЦЬ

Радянський народ, все прогре­сивне людство 27 січня відзнача­ють 200-річчя з дня народження великого австрійського "омпози­тора ВолЬфганга Амадея МО. царта.

Моцарт, який написав першу оперу, колн йому було 11 pOI<iB, залишнв величезну спадщину -15 опер, близько 50 симфоній, ка­мерні ансамблі (тріо, квартети), концертн, сонати, пісні. Иого тво· ри збагаТИЛIІ скарбннцю світо вої музичиої ку.1ЬТУРИ . Справді народний композитор ,

Моцарт у СПОЇй музиці натхнен­но оспівував радість буття і пра­гнення до щастя, Вllражав життє­

ві сподівання народних мас. Захист прав людинн стоїть у

центрі багатьох його творів, особ­ливо в геніальній опері-комедії «Весі:'1 .1Я Фігаро» , В цьому творі, що ВІДобразив передові іде ї епо­хи, композитор осуджує феода­

лізм, розвінчує аристократів і зве­личує людей праці . За часів Мо­царта оперу було заборонено ста· вити в Австрії . Це-красномовне свідчення політичної сміливості і прогресивності поглядів компози· тора.

Творчі інтереси Моцарта над­звичайно широкі. Компознторові-

Вольфганг

Великий австрійський компози­тор Во.1ьфганг Амадей Моцарт.

------~ ~------

реалістові однаково близькі

сфера трагічного і комічного,

вируюча життєрадісність , моло­

дий зап.ал, і світлий поетичний лірнзм. Иого музика відзначаєть­ся сміливим новаторством, вели -

П'ІІТНИЦІІ, 27 січн" 1956 рону

Моцарт кою задушевністю, теплотою, ви· разністю і правдивістю, безп ~ редньо зближається з мелодИl Jю народних пісень . З останніх творів Моцарта най.

глибшим, справді людяним і драматнчним є «Реквієм»-траур. H~ ~e~a для хору, квартму со­ЛІСТІВ І великого оркестру .

Діячі російської культури одни. ми з перших в Європі оціЮfЛН иайкращі якості творів МоцарТа і завжди захоплювались його вмін­

иям створюватн правдиві, неза· бутні образн. Великий російськнй композитор П. І. Чайковський на· зивав Моцарта «світосяйним "е· нієм», а ще раніш О. С . Пуш jH так глибоко, вірно ВlІзначнв 3 '.а­чення Моцарта словами: «О, ' а глнбочина! Яка сміливість і ),/(а доладність!». • В особі ВОЛЬфганга Моца

радянські люди бачать справж го художника-гуманіста , одw найвидаТАіших компознторі!; ту, творця безсмертннх, жн стверджуючих творів, в яких: ... d '

лановито розкритий багатий C!lіт .~юдських переживань, відображе. на віра в світле майбутнє наро· дів.

А. Герман, кандидат мистецтвознаВСТВ1.

трудящих обговорида днями під­сумки навчання у першому ШJt­річчі навчальног() року. З Д()ІІ()­відями ПО цьому питанню вис­тупили директори шкід-серед­ньої-т. Красницький І. та се­~!Ирічної-т. Стасюк О . Доповіда­чі розпові.lІИ, як здійснюється В седі закон про загальне навчан­ня, про успішність учнів, яка становить в семирічній школі 92 проценти, а у середній-90 про­центів, і особдиво докладно вис­вітлили хід політехнізації нав­чання.

У прийнятому рішенні сесія

зобов 'язада виконком сільської

Ради разом ;) керівниками кол­госпів, директорами шкіл усуну­ти ці недо.ліки. За.пропоirова.но також вирішити питання щю ор­ганізацію навчання сільської мододі, яка прагне підвищи'ги свій освітній рівень, і розпоча­ти підготовку до БУАівництва но­вого приміщення для середньої шко.тrи.

------------~ ....... 1------------

Доповідачі і виступаючі від­знаЧИ,lИ ряд Heдo.тriKiB в роботі с . Гоголів.

Обов'язки завідуючого клубом виконує ... прибиральниця

Приміщення клубу в Бервиці, Є завіАУЮЧИЙ клубом т. Теп-де розташовано ряд бригад IWл- люк, але він дарма гроші одер­госпу ім. Будьонного, старе, але жує . Понад два місяці він у клу­якби за ним був надежний ДOl- бі зовсім не був. Всі його обов'яз­гдяд, воно ще МОГ.'!О б, як ка- ки .. . відкрива.ти і за.м:икати клуб

жуть, С:ІУЖИТИ. Дійшдо, прот-е,

до того, що у кдубі завадилася

стеля, і ніхто нічого не роБИ1'Ь,

щоб навести там порядок.

-виконує прибирадьниця. Неважко собі пісдя всмг()

ЦЬОГО уявити, на якому рівні &у.'Іьтурно-освітня роб()Та. в клубі.

К. Прокопенко. ------КОНКРЕТНЕ ЗАПИТАННЯ

Здійснення плану ,,8еликоі Вісли" у Польщі Район Жера.нь на правому бе- почато сп~рудження траси кана­

резі Вісли став за останні роки .1У . У наіібдижчі роки води Віс­одним з промисдових передмість .111 і Бугу будуть з'єднані . польської СТОJ!иці. Тут збудовані У районі Кракова в мину.1ІОМУ завод дегкових автомобі.1ів і пер- році стала до .тraдy перша гідро­ша в країні теплоеде"Тlюцент- .С.1ектростанція на BicJri. Зараз раль. на ріІ\і споруджуються ще дві

Зараз у ,жерані споруджується гідроелектростанції . . П'ятирічний великий річковий порт, якиіі пдан розвитку народного госпо­заиме важливе місце в системі дарства По.'Іьщі передбачає ство­« Ве.'ІИКОЇ Віс.1И». Звідси йде по- рення на Віслі кількох гідроелек­чаток судноплавного каналу Віс- тростанцііі . . 'Іа-Буг. Вже споруджено шлюз, (ТАРС).

РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ КИТАЮ Мо.лода lІаmинобудівна промис­

ловість Китаю оевоїла близь­

ко двох тисяч видів продукції,

яка раніше не вироблялаС'Ь. Осво­

єно виробництво 70 видів нових

верстатів, техніку для видо.бу­

вання і тра.нспортування вугі.1[­

ля, випущені перші експеримен­

тадьні зернові комбайни.

у минулому році машинобудів­

ники випустили перший у Китаї

потужністю в G тисяч кідоват.

Споруджувана тепер на Аньша,нь­

ськО<му к~мбінаті нова. доменна.

піч в основному оснащується віт-

чизняним устаткуванням.

ПраВllінню КОІІГОСПУ ім. Шев­ченка, С. В.-Димерка. Чому теле­візор, j{кий придб~в ~'\)Jlf')c'n, зде­більшого під замко.м? Адже не

для цього витратили кошти, які призначені на культоевітню ро-БCfI'Y. вітчизняний комплект устатку-

У ході викона,ння першого п'я­

тирічного плану в країні Ma€ бу­ти збудовано 80 великих маши­нобудівних заводів, у тому числі

-а,вт{)мобільний і тракторний за.­

води, два заводи важкого маши­

нобудування.

г. Дворвцька. вання для теплоелектростанції

По мІстах Радянської України

Запоріжжя-місто металургів Глухим брудним містечком бу- ську гідроеЛlжтростанцію-Дніп­

л о до революції .місто Олександ- рогес імені Леніна.. На базі її рівськ-нинішнє Запоріжжя. В еJ!еК'І'lюенергії, а також криво­міськ,ому 1Ірхіві зберігається «До- різьких руд і Донецьк.ого вугіл­відник російської імперії» , в яко- .'Ія збудовано ряд металургійних му сказано: «ОлександрівсьКr- підприємств - «Запоріжсталь», повітове місто на Дніпрі . Промис- «Дніпроспецсталь», алюмінійо­ловості майже нема. Трамваю не- вий, феросплаRНИЙ та іНШІ за­ма. Едек'грика є тільки в ПРИСУТ- BOjl)f.

скляний, жиркомбінат, едектро­а.паратниЙ та інші. Зараз промис­,Іовість мЇС'га випуска€ в два. рази більше продук,ції, ніж у довоєн-

ствеш!Х місцях, кінематографі, Шд час ВеЛИК~JЇ Вітчизняної подекуди на головних вулицях і війни гітлерівські загарбники по­н деяких д()моволод.іннях дворян, варварському зруйнували Зanо­іменитих к,упців першої гільдії ріжжя . В груди металу і бетону і панів 'lИновник.ів. Вищих уч- перетворили вони Дніпрогес , бових закладів нема. Будинки промислові підnриємства., майже переважно ОДно- і двоповерхові. повністю зруйнували жилий фонд, Місто дуже пильне і брудне, без вогнища культури, будинк,и лік.у­каналізації і 3 дуже обмеженим вальних закладів, вузів і шк.і.'[ водопроводом ... » міста. ному 1940 році. Більш різнома-

За роки радянської влаАИ За- За роки післяв()Єнних п 'ятирі- нітним: став її аеортимент. поріжжя пере'І'ВОРИЛОСЬ в один І чок місто не тільки в.ідбудоване, Запоріжжя продо.вжує рости, З велик.их промислових центрів але значно розрослося . будуватись. За післявоєнні роltИ країни . В роки перших П'ятирі- Знову сгали до ладу всі доБО- в місті 3'j{ВИЛ()(~Ь понад 300 но­чок тут за генеральним ленін- єнні промислові підприємства. вих вулиць, забудованих баг<rrо­ським п.'!аном елек.трифікації ЗБУдовано нові заводи і фабрики. поверховими спорудами. Споруд­країни було споруджено гігант- Серед них - тра,нсформаторний, жено. близько мільйона квадрат-

(ТАРС).

f1ИХ метрів жилої площі. Кварти­ри в баr'аТОПQoверхових будинках, де :;кивуТl> металурги, енергети­

ки, будіведьники і машинобудів­НИКИ, д()бре вноряд&овані. В них -1{внтра.'ІI,не ullалення, ХО.10дна

і гарюra вода , ванні кімнати, ка­наj[ї заціJС

За.ра.з у міС 'l'і 25 клубів і па­лаців КУJIЬТУРИ , 36 кінооалів, близько 90 бібліотек , 10 парків, 6 стадіонів, близьк,о 80 шкіл, по­над 1() інститутів, технікумів і спеціальних учбових заюrадів, KiJlbKa ліК1tрень, десятки дитячих садків і ясе.'І . Споруджено нові бу­динк.\! об,1lасного театру і кіно­концертного ;щду іме'ні Гдінки.

На десятки кілометрів простягну­лись трамвайні колії. По вулицях курсують автобуси і тролейбуси.

В усі кінці кра.їни йде запо­, різький чавун, сталь, прокат, Фероспдави, алюміній. Запоріжжя по праву називають батьківщи­но.ю ра.дянськ.ого автомобільного стальног() дис та. Цей лист випус­кається на «За.поріжста,1lі» в нан­більшому в кра,їні цеху холодного прокату. Потужні машини випус-

Ви.аННІ в БОlга~ії зdірн_ка про ІОВ М. О. БУJlга,юва

І М. С. ХРУЩОВІ Видавництв() Болгарської ко.­

муністичної партії випусти.1[О у світ збірник промов М. О. Булга­ніна і М. С. Хрущова в Індії, Бірмі, Афганістані і на четвер­тій сесії Верховної Ради СРСР.

ДеlонструваВНIІ в ІндІї фіЛЬ_у "Дружба веЛИКІІХ народІв" В одному з найбільших кіно­

театрів Калькутти «Лайт хаус » демонструється радянський кольо­

ровий док}'ментальний кінофільм «Дружба великих народів»-про історичний візит в Індію Голо.ви Ради Мініетрів СРСР М. О. Бул­ганіна і Члена. Президії Верховної Ради СРСР М. С. Хрущова.

Ka.'lbKYTTobKa преса· дає висок.у оцінку l)ЦЯНСЬКОМУ кінофільмові.

--8-Страйк японських СУАноБУАlвнииів

25 січня 12 тислч робітників суднобудівних верфей у містах Ио&огама і Кавасакі почали страйк. Страйк оголошено на знак протесту проти звільнення понад 200 робітників. (ТАРС).

кають запорізькі траНСформаторо­будівник.и. Іх продукцію можна зустріти на будівництві Куйби­ше'вської, Дубоссарської, Кахов­ської та інших гідроелектрхтан­цій країни.

Пафосо~r мирної творчої праці сповнен:і будні запорізьких мета­.'!ургів , енергетиків, будівельни­ків і машинобудівників. Сталева­ри «Запоріжсталі» і «Дніпроспец­сталі» щодня видають швид&.існі шtавки, дають Батьківщині над­плановий метал. На північ і пів­день, захі)( і cxii~ щодня із Запо­ріжжя відправляються залізнич­ні состави, навантажені металом. машинами, випущеними тут ІІ

на,ц план у дні передз'тздівсыwl

соціалістичнаго змагання.

г. Трандофіnoв, кор. РАТАУ.

М. Запоріжжя. Н а з нім к у: нове примі­

щення Запорізького будівельно· го технікуму. (Прескліше РАТАУ) .

Фото О. Красовського.

Редактор С. ПОГРЕБІНСЬКИЯ.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Адреса редакції: с. Бровари, Київськоі області, вул. Київська, N! 138.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------Броварська районна друкарня Київського обласиого управління культури. 3а... 403-2585