МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР З ПИТАНЬ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВА

________________________________________________________________

ДЗК Випуск 11/5 2017 р.

ПРОСВІТНИЦЬКА ФУНКЦІЯ СУЧАСНИХ БІБЛІОТЕК

ЯК ВІДПОВІДЬ НА НОВІ ЗАПИТИ СУСПІЛЬСТВА:

ЗАРУБІЖНИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД

(оглядова довідка за матеріалами преси, Інтернету та

неопублікованими документами)

«Якщо ви сприймаєте бібліотеку як полицю з книжками, вона може зда-

тися вам застарілою і несучасною в тому світі, де книги вже існують в елект-

ронному вигляді. Але це фундаментальна помилка».

Ці слова належать сучасному британському письменнику Нілу Гейману.

Лекцію, присвячену важливості читання та збереженню таких явищ, як бібліо-

теки і бібліотекарі, він представив 2013 року в Лондоні під патронатом Агентс-

тва читання (The Reading Agency) – благодійної організації, чия місія полягає в

тому, щоб дати всім рівні шанси в житті та допомогти стати впевненими й заці-

кавленими читачами. Тому що, як кажуть, все змінюється, коли ми читаємо.

Відповідно до недавнього дослідження Організації економічного співро-

бітництва та розвитку (Organisation for Economic Co-operation and Development,

OECD), Велика Британія – це єдина країна, де населення старшого віку більш

грамотне і більш численне, ніж населення молодшого віку. Говорячи іншими

словами, діти менш освічені в порівнянні зі своїми батьками. Вони менше здат-

ні орієнтуватися в світі, розуміти його, вирішувати проблеми. Їх легше обдури-

ти й заплутати, у них менше можливостей змінити власний світ, вони менш

працездатні тощо. Ніл Гейман висловив побоювання, що Англія як країна впаде

під натиском більш розвинених націй, тому що їй не буде вистачати кваліфіко-

ваної робочої сили. «Я вважаю, що у нас є відповідальність перед майбутнім.

Відповідальність і зобов’язання перед дітьми, перед дорослими, якими стануть

ці діти, перед світом, в якому вони будуть жити», – наголошує він.

Бібліотеки – це ворота в майбутнє. Тож дуже шкода, що по всьому світові

ми бачимо, як місцева влада розглядає закриття бібліотек як легкий спосіб збе-

регти гроші, не розуміючи, що вони обкрадають майбутнє, щоб заплатити за

сьогодення. Вони закривають ворота, які повинні бути відкритими.

2

На думку Ніла Геймана, в ХХІ столітті люди не зовсім розуміють, що та-

ке бібліотеки та яке їхнє призначення. Бібліотека – це, насамперед, свобода.

Свобода читати, спілкуватися. Це дозвілля, притулок, це доступ до інформації. І

тут має значення власне природа інформації, адже інформація має ціну. А пра-

вильна інформація – безцінна, зазначає він.

Дійсно, багатство бібліотеки, її життєздатність і життєдайність – в інфор-

маційному ресурсі, форми матеріальної фіксації, канали передачі якого невпин-

но змінюються, збагачуються, ускладнюються. Все це постійно оновлює суспі-

льне інформаційне середовище, в яке бібліотека органічно включена, і однією з

базових ланок якого вона була досі.

Функціонування сучасної бібліотеки завжди є відображенням стану інфо-

рмаційного середовища і відповіддю на його нові запити. Так, з появою

комп’ютерів, гаджетів та інших нових засобів зв’язку змінилися і бібліотечні

сервіси. Сучасні читачі комп’ютерно грамотні, оснащені мобільними телекому-

нікаційними приладами. Вони хочуть брати багато й робити це на відстані. А,

отже дистанційне обслуговування стає однією з визначальних рис інфосередо-

вища, і бібліотек в тому числі.

В останні роки ми відійшли від браку інформації і підійшли до перенаси-

чення нею. За словами Еріка Шмідта, голови Ради директорів компанії Google,

тепер кожні два дні людська раса створює стільки інформації, скільки ми виро-

бляли від початку нашої цивілізації до 2003 року. Нам потрібна допомога. І біб-

ліотекарі допомагають орієнтуватися в світі інформації.

Бібліотеки проти розриву в грамотності між поколіннями, отже їхня про-

світницька функція виходить на новий рівень.

По-перше, це навчання комп’ютерній грамотності. Бібліотеки в цьому

випадку виступають з’єднувальними ланками: між типами культур, між поко-

ліннями, що виросли в окремих інфосередовищах – традиційних і цифрових,

між типами інформаційних ресурсів.

А ще бібліотеки – це місця, де люди, в яких немає комп’ютера або досту-

пу до інтернету, можуть вийти в мережу. Це дуже важливо за часів, коли ми

шукаємо роботу, розсилаємо резюме, оформляємо пенсію в інтернеті. Маса

можливостей і потреб. Одним словом, треба шукати місце бібліотек у навчанні

протягом всього життя, всім поколінням.

Майбутнє бібліотек – у багатстві, новизні, якості сервісу. Поки що тут

основне: видача документів, доступ до електронних баз, абонемент, бібліогра-

фічні, фактографічні, книгознавчі довідки, консультації, переважно такого ж

плану. Традиційний набір. Він необхідний, але вочевидь недостатній.

Розвиток бібліотечних послуг передбачає роботу в трьох вузлових ком-

плексах: забезпечення доступу до ресурсів, урізноманітнення видів послуг і

створення комфортних психологічних умов співпраці бібліотекаря і читача, ко-

3

ристувача – всіх, хто звертається до бібліотеки за знаннями, інформацією, по-

радами. В цьому аспекті змінюється стратегія підготовки і перепідготовки біб-

ліотечних кадрів. Сьогодні це гармонія традиційного та нового. Звідси можли-

вий приток нових людей і нових ідей в бібліотеку.

Бібліотеки майбутнього мають безмежні можливості. Той, хто ці можли-

вості побачить і реалізує, той буде на крок попереду інших [1; 2; 3].

Показовим є приклад тієї ж таки Великої Британії, де в царині бібліотеч-

ної справи досягнуто значних успіхів. Зокрема це стосується осучаснення біб-

ліотек.

20 вересня 2017 року в Києві, у приміщенні Центральної бібліотеки ім.

Т. Г. Шевченка для дітей, відбулася зустріч британських експертів з представ-

никами української бібліотечної спільноти, на якій вони поділилися своїм дос-

відом успішного розвитку галузі.

Коли розпочалася економічна криза, британці вийшли на мітинг, а потім

зрозуміли, що варто самим змінювати ситуацію. Так розпочалася історія про те,

як британські бібліотеки пристосувалися до нових умов і досягли успіху. Про це,

а також про роль бібліотек у житті спільноти розповіли Зорина О’Доннелл, екс-

перт з питань місцевого самоврядування і розвитку громадянського суспільства,

та Астрід Девіс, член професійної асоціації бібліотекарів Великої Британії.

За створення якісної бібліотечної служби у Великій Британії відповідаль-

ні сьогодні місцеві ради. Рада, котра дбає про розвиток бібліотек, підпорядко-

вується державному секретарю з культури, ЗМІ і спорту. Він, в свою чергу, на-

глядає за якістю бібліотечної служби по всій країні та сприяє її розвитку.

Для практичної допомоги створено Раду мистецтв – окрему для кожного

регіону: Англії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії. Держава надає їм ко-

шти та визначає основні напрями розвитку. Тому Ради оголошують конкурси

на отримання грантів. Відповідно, бібліотеки отримують кошти на конкурсних

засадах для реалізації певного проекту. «Бібліотеки звикли до такої програми і

дуже активно нею користуються», – зауважує Зорина О’Доннелл.

У 1997 році, коли почався активний розвиток технологій, держава запро-

сила організацію The People’s Network для аналізу стану бібліотек та розробки

нової стратегії. Тоді ж організація в звіті «Народна бібліотека» оприлюднила

нове бачення розвитку. Завдяки цьому до початку ХХІ століття майже всі біб-

ліотеки обладнали комп’ютерами та доступом до Інтернету. Тоді ж почався

процес сканування книг та створення Національної цифрової бібліотеки.

У 2011 році в державі було прийнято закон про вокалізм, завдяки якому

місцеві громади змогли надавати бібліотечні послуги та створювати громадські

бібліотеки. Однак, коли почалася криза, фінансування зменшилося майже до 60

%. Та люди не були готові відмовлятися від бібліотек. Вони вийшли на вулиці з

гаслом: «Врятуйте нашу бібліотеку».

4

Тоді держава дозволила створити кілька пілотних проектів громадської

бібліотеки. Після їх успішного розвитку дослідники запропонували шляхи

отримання додаткових прибутків: контракти з державними та приватними ор-

ганізаціями (консультації, приймання заявок, допомога людям); торгівля над-

лишком книжок, сувенірами, а також харчами та напоями; платні послуги (до-

слідницькі роботи, доступ до інтернету, користування принтерами та копіюва-

льними апаратами, оренда приміщень чи окремих обладнаних робочих місць).

Тобто, під платними послугами розуміють ті, які не входять до сфери основної

діяльності бібліотеки.

Зараз така модель взаємодії чітко розмежовує права і можливості обох

сторін. Так, громада орендує і використовує приміщення, сплачує рахунки, ор-

ганізовує роботу бібліотеки, замовляє книги та підтримує національну кампа-

нію підвищення грамотності. Натомість держава зберігає у своїй власності

книжковий фонд, купує книжки, диски та інші матеріали, підтримує сталий ро-

звиток бібліотек і навчає волонтерів.

До речі, волонтерство розглядається у Великій Британії як «повернення

боргу громаді», частіше після виходу на пенсію. Воно активно заохочується

державою. Переважна більшість людей тут має досвід волонтерства, отриманий

ще в дитинстві та юності, або під час періоду безробіття.

Астрід Девіс, кваліфікована бібліотекарка з 20-річним досвідом, ознайо-

мила учасників заходу з цікавою презентацією про бібліотечну мережу графст-

ва острова Уайт, де функціонує 11 стаціонарних бібліотек, з яких 5 – волонтер-

ські, а також 2 тюремні та 2 мобільні бібліотеки.

Згідно з наданою інформацією, в місті Ньюпорт, адміністративному центрі

графства, проживає 23 тисячі 957 мешканців, і працює книгозбірня, яка має ім’я

Лорда Луї Маунтбеттена, або просто «Лорд Луї». Її фонд складає 32163 книжки

для дорослих та дітей, 73 % з них – придбано після 2007 року. А кількість відвіду-

вань становить в середньому 726 на день, але коливається в рамках 500–1000.

В бібліотеці 7 працівників з кількістю робочих годин – від 7 до 37 на ти-

ждень, залежно від посадових обов’язків. Так, щодня працює четверо, а на час

проведення заходів можливий вихід додаткових працівників.

Графік роботи «Лорд Луї»: понеділок-субота, неділя – вихідний. Кожен

день бібліотека працює з 9.00 до 17.30, а в четвер з 11.00 до 19.00.

Бюджет у 2016/17 роках становив £253079, з яких 60 % склали витрати на

заробітну плату. Прибуток бібліотеки – 8,5 % від загального бюджету, який бу-

ло отримано від оренди приміщення іншими організаціями, продажу списаних

книжок тощо.

Серед важливих складових успіху Британських бібліотек загалом: чітке

позиціонування щодо пріоритетів громад, широке використання можливостей

цифрових технологій, участь партнерів і зацікавлених сторін і, безсумнівно,

5

внутрішня спроможність, включаючи бажання підтримувати зміни. Таким чи-

ном, громади у Великій Британії стають сильнішими й стійкішими, що сприяє

економічному процвітанню [4; 5].

Наразі подібний досвід впроваджується в Україні, зокрема, на Тернопі-

льщині.

«Якою має бути сучасна бібліотека? Які нові послуги вона має надавати?

Як рекламувати бібліотеку?» – ці та інші питання обговорили в Теребовлянсь-

кій, Підволочиській та Шумській об’єднаних територіальних громадах Терно-

пільської області 29–31 серпня 2017 року. Цей захід відбувся в рамках проекту

«Трансформація бібліотек в сучасні центри розвитку громад», що впроваджу-

ється Благодійним фондом «Бібліотечна країна» у співпраці з Всеукраїнською

громадською організацією «Громадянська мережа «Опора» за фінансової підт-

римки Посольства Великої Британії в Україні в рамках національного проекту

«Підтримка реформи децентралізації в Україні».

Кількість учасників – більше 80-ти осіб, серед котрих як працівники біб-

ліотек, так і користувачі бібліотечних послуг. Всі присутні погодилися з дум-

кою, що бібліотека має відповідати сучасним вимогам, бути центром інформа-

ції, освіти та дозвілля для громади.

«Зараз проект реалізовано десь на 50 %. У результаті колективної праці

учасники вже створили модель ідеальної бібліотеки майбутнього, а також спла-

нували конкретні заходи, які бібліотекарі можуть організовувати: проводити

безкоштовні консультації різних спеціалістів, влаштовувати кінопокази, органі-

зувати курси іноземних мов та занять з йоги, проводити вуличні книжкові акції,

створювати дитячі ігрові зони та багато іншого», – розповіла Л. Шум, голова

БФ «Бібліотечна країна» [6].

Однак за нинішніх умов бібліотеки в нашій країні є не стільки книгосхо-

вищами, скільки центрами спілкування, діалогу, неформальної освіти та до-

звілля. Особливо це відчувається на територіях, які постраждали від конфлікту

на сході України, там, де велика кількість переселенців, які мають потребу в

освітніх та реабілітаційних послугах.

Але і самі бібліотеки переживають складні часи. Деякі з них, евакуйовані

у зв’язку з проведенням АТО, мають налагоджувати роботу в нових умовах.

В головній книгозбірні нашої країни – Національній бібліотеці України

імені Ярослава Мудрого – наприкінці червня нинішнього року відбулися презе-

нтація фотопроекту та відкриття фотовиставки «Відродження бібліотек сходу

України». Реалізація проекту стала можливою завдяки «Бібліотечній країні» за

сприяння Програми національних обмінів, що фінансується Європейським Со-

юзом та Національним фондом підтримки демократії (США).

Більшу частину експозиції склали фотографії, що висвітлюють становище

бібліотек в Донецькій та Луганській областях, зокрема містах Слов’янськ, Кра-

6

маторськ, Покровськ, Старобільськ та інших, їх відродження та становлення як

центрів громади та підтримки внутрішньо переміщених осіб.

Виступаючи перед учасниками презентації, голова БФ «Бібліотечна краї-

на» Л. Шум зазначила: «Ми відвідали бібліотеки в містах Костянтинівка,

Слов’янськ, Краматорськ та Покровськ. Фонд раніше допомагав поповнювати

книжкові фонди бібліотекам Донецької та Луганської областей. Бібліотеки на

Сході несуть наразі значущу роль як місця надання допомоги та реабілітації

внутрішньо-переміщеним особам. На базі бібліотек діють консультаційні бюро

для переселенців, де можна безкоштовно отримати консультацію юриста та

психолога. Бібліотеки організовують освітні курси, клуби за інтересами, занят-

тя та свята для дітей, також можна безкоштовно користуватися Інтернетом та

врешті читати нову літературу».

Г. Петрова, директор Наукової технічної бібліотеки Донецького націона-

льного технічного університету, підкреслила, що сьогодні, в умовах розпалу

інформаційної війни, роль бібліотек не можна недооцінювати. Адже доступ-

ність великих масивів інформації та некерованість інформаційними потоками

стає реальною загрозою. Цей факт накладає на бібліотекаря відповідальність

перед суспільством. «Ми маємо навчитись самі і навчити наших користувачів

розрізняти дезінформацію, аналізувати і протистояти агресивній пропаганді», –

закликала вона колег.

Директор Костянтинівської центральної міської публічної бібліотеки

Т. Оратовська поділилася з учасниками презентації цікавою розповіддю про

свій заклад. Так, після початку українсько-російської гібридної війни Костян-

тинівка опинилася в абсолютно новій для себе ситуації, коли насильницький

конфлікт став частиною життя місцевої громади. Використовуючи широкі мо-

жливості та інтелектуальні надбання, бібліотека привернула до себе багато

прихильників шляхом безперервної участі в житті громади. Наразі бібліотека

виконує чимало місій: це своєрідний довідковий, інформаційний, освітній

центр та місце реабілітації соціально незахищених верств населення, особливо

внутрішньо переміщених осіб.

В. Здибель, заступник директора Центральної бібліотеки міста

Слов’янськ, розповіла про нові часи, які почалися для бібліотеки Слов’янська з

квітня 2014 року. «Три місяці окупації змусили багатьох жителів Слов’янська

зробити свій вибір. І бібліотека зіграла в цьому не останню роль. Вона працю-

вала в часи окупації міста російськими найманцями й була осередком тепла,

надії, віри та спілкування. Незважаючи на те, що в місті не було світла люди

все одно приходили за книгами, за добрим словом. Сьогодні бібліотека – це

центр громади, центр українства та патріотизму, переможниця багатьох конку-

рсів, отримувач грантів та реалізатор проектів. На базі бібліотеки працює патрі-

отичне об’єднання „Славні дівчатаˮ, які плетуть маскувальні сітки та „кікімо-

7

риˮ для бійців ЗСУ. В бібліотеці працюють безкоштовні курси української мо-

ви. Інформаційно-ресурсний центр „Вікно в Америкуˮ навчає дітей та дорослих

англійської мови. Переселенці знаходять для себе куточок для спілкування,

отримання нових знань, відвідують тренінги та просто відпочивають душею.

Перевиховувати „старихˮ немає сенсу. Треба навчити „малихˮ любити свою

Батьківщину. І бажано особистим прикладом», – наголосила вона [7].

Після презентації в Національній бібліотеці України імені Ярослава Муд-

рого фотопроект «Відродження бібліотек сходу України» перемістився в стіни

Верховної Ради України, де його було представлено 3 жовтня 2017 року. Голо-

вна мета – привернути увагу політичної еліти до сучасного стану бібліотек Ук-

раїни та потреби їхньої модернізації.

Слід зауважити, що за статистикою бібліотечні фонди України на 80 %

складаються з книг радянського періоду, яким налічується від 30 років і більше.

На закупівлю нових книг держава витрачає 1–2 % коштів від загального фінан-

сування бібліотечної галузі. Новинки українських видавництв не потрапляють в

бібліотеки. В Україні на душу населення закуповується 0,02–0,05 книг на рік,

тоді як в Західній Європі – це 1 книга. 27,6 % публічних бібліотек в Україні

мають комп’ютери. Електронні каталоги обліку книжкового фонду ведуть

2,5 % публічних бібліотек.

Серед присутніх на заході: народні депутати України М. Княжицький, В.

Сюмар, Я. Дубневич, О. Юринець, О. Ревега та інші, які подарували Фонду

книжкові новинки для передачі їх в бібліотеки України, а також голова Коміте-

ту Верховної Ради у закордонних справах Г. Гопко і представники БФ «Бібліо-

течна країна»: його засновниця Т. Сухенко та голова наглядової ради Ю. Гусєв.

У виступах учасників йшлося, зокрема, що на противагу нашим бібліоте-

кам книгозбірні в європейських країнах є високотехнічними, сучасними інфор-

маційними центрами, де на поличках немає місця застарілим книжкам: «На

жаль, в розрізі реформування нашої країни держава за залишковим принципом

згадує про розвиток бібліотек. Але бібліотеки повинні мати стратегічне значен-

ня для держави, це – інвестиція в майбутнє, а також сприяння економічному

зростанню та безпеці громади» – Ю. Гусєв; «Бібліотечна сфера України потре-

бує корінної реформи та модернізації. Це передбачає багато змін, зокрема зміни

критеріїв оцінки ефективності бібліотек, кваліфікаційних вимоги до кадрів, пе-

регляд нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками, норм

комплектування на душу населення, створення єдиного електронного каталогу

тощо. А у нас в 80 % публічних бібліотек наразі відсутній навіть інтернет» –

Т. Сухенко; «Необхідно провести декомунізацію бібліотек, їх реформу. В умо-

вах війни важливо посилювати інформаційний фронт. Важливо, щоб сучасні

книжки потрапляли в бібліотеки» – Г. Гопко [8].

8

Як сказав в одному зі своїх інтерв’ю О. Красовицький, видавець, генера-

льний директор і власник видавництва «Фоліо», декомунізація на сьогодні в

публічних і шкільних бібліотеках «не пройшла». Адже 70 % бібліотечного фон-

ду – це радянські книжки. «Якщо ми відкриємо кожну передмову в кожній

книжці – побачимо історії про „доброго дедушку Ленина”», – зазначив він, до-

давши, що тепер за оновлення бібліотечного фонду й наповнення його сучас-

ною українською літературою відповідає місцева влада [9].

Дещо з іншого ракурсу подивився на проблему український письменник

А. Любка: «Одного разу мене запросили виступити в Сокальській виправній

колонії (Львівська область)… А потім я попросився подивитися їхню бібліоте-

ку. Вона дуже зачитана. Ув’язнені читають майже всі. Але книжки там на рівні

1960-х. Майже немає виданих у незалежній Україні. У тому закритому просторі

бібліотека могла б бути не лише засобом перевиховання, а й способом інтегру-

вати цих людей в суспільство. Сучасна література цікава тим, що описує сучас-

не життя та проблеми. А ці люди читають радянські романи про піонерів, які не

мають художньої цінності. Такі речі треба виправляти…». Навіть більше, в Ук-

раїні людина в райцентрі й у маленькому селі майже не має доступу до книжки.

«Крім бібліотеки, в якій стоїть 50 томів умовного Горького, в яких навіть сторі-

нки не розрізані. Треба створити ситуацію, коли книжка знаходитиметься у зоні

доступу», – зауважує А. Любка [10].

Література, якою комплектуються бібліотеки, – це стратегічно важлива

річ, особливо в сьогоднішній політичній ситуації. Які книги потрібні нам зараз?

«Книга – річ наївна, а від того фактично незнищенна. Наївна через химе-

рне бажання пояснити хоча б частинку Всесвіту, а незнищенна – бо це бажання

невід’ємно супроводжує культурні процеси…» – цими словами Міністр куль-

тури України Є. Нищук приєднався до флешмобу «Читай українське» (#чи-

тайукраїнське), який розпочав Український інститут книги (УІК) в листопаді

цього року.

За словами Міністра, українські письменники – бажані гості на світових

літературних майданчиках, та й цікавість до України на міжнародних книжко-

вих форумах, на кшталт Франкфуртського книжкового ярмарку, свідчить – ук-

раїнська книга впевнено займає своє важливе місце у світовому контексті. Ок-

рім того, Є. Нищук впевнений, що Міністерству культури спільно з Українсь-

ким інститутом книги та усією командою вдасться розпочати активне й очіку-

ване реформування цієї сфери» [11].

Наразі Мінкульт проводить роботу з підписання договорів з видавницт-

вами і найближчим часом розпочнеться закупівля 138 назв видань загальним

накладом понад 522 тис. примірників для розповсюдження серед публічних бі-

бліотек по всіх регіонах України. Перелік видань для поповнення фондів публі-

чних бібліотек, а також список організацій-отримувачів літератури для пода-

9

льшого розповсюдження її серед публічних бібліотек регіонів з урахуванням

їхніх заявок та потреб, схвалено колегією Міністерства культури України та

затверджено відповідним наказом [12].

БФ «Фундація Дарини Жолдак» разом з партнерами – «Новою поштою» і

«Книголавом» – поповнить фонди дитячих бібліотек по всій країні новими укра-

їномовними книжками. Нова акція фонду має назву «100000 нових книжок – ді-

тям». Її мета – зібрати кошти на закупівлю 100 тисяч нових книжок українською

мовою від найкращих вітчизняних видавництв, а також зацікавити читанням ти-

сячі дітей. Долучитися до акції може кожен охочий, придбавши акційну наліпку

вартістю 5 грн у мережі відділень «Нова пошта» по всій Україні. Виручені кошти

підуть на закупівлю книжок для 500 активних бібліотек по всій Україні [13].

Бібліотека без книг – це можливо? Так, можливо – на досвіді Луганської

обласної універсальної наукової ім. Горького (ЛОУНБ). Про це розповіла за-

ступник директора бібліотеки С. Моісєєва для колег з Тернопільщини на семі-

нарах «Сучасні тенденції в розвитку бібліотек» 10–12 жовтня.

Евакуйована з Луганська бібліотека опинилася без книг, приміщення та

більшості працівників. Її директор, І. Риб’янцева, змогла вивезти тільки стату-

тні документи та печатку з окупованого Луганська. Тож перший час було дуже

складно, оскільки треба було шукати нетрадиційні форми залучення користува-

чів. Та сьогодні вона розбудовує роботу бібліотеки в Старобільську, на контро-

льованій державою території області, практично з нуля і за новою концепцією,

створюючи сучасний інформаційний центр [14].

Луганська обласна універсальна наукова бібліотека імені О. М. Горького,

або Good library, на сьогодні являє собою незаангажований, зовсім новий вільний

простір. Нинішня бібліотека не має такого приміщення-гіганта, яке було за часів

мирного неба над Луганськом, а її полички не заповнено десятками тисяч книжок.

Також не має колись численної «робочої сили». Проте Good library має молоду,

креативну команду, багато нових ідей та величезне бажання зламати систему біб-

ліотечної справи, зруйнувати назавжди незграбні штампи щодо бібліотек.

Справжньою службою порятунку став методичний центр ЛОУНБ – сере-

довище, яке надає нові можливості бібліотечним працівникам регіону. Як за-

уважують на сайті Good library, ця служба є повітряною кулею бібліотеки: «…

ми мандруємо різними куточками області, скидаємо мішечки з різними знання-

ми іншим бібліотекарям, а іноді забираємо колег із собою до країни Саморозви-

тку :)» [15].

Через рік роботи бібліотека вже має 5 тис. читачів, 7 тис. нових видань,

30 працівників та нове сучасне приміщення.

Для залучення користувачів молода команда бібліотеки генерує цікаві,

креативні заходи. Наприклад, С. Моісєєва розповіла учасникам семінарів про

організацію сучасного простору в бібліотеках, бібліотечний брендінг, які знан-

10

ня має демонструвати сучасний бібліотекар, навела приклади цікавих ідей щодо

просування читання та багато іншого [14].

Наприклад, заслуговує на увагу такий напрям комунікаційної політики

ОУНБ, як бібліотечний моніторинг ЗМІ. Оскільки сучасна бібліотека перебуває в

безперервному інформаційному полі, що породжує конкуренцію на ринку надан-

ня бібліотечних послуг. Тому, залучення користувачів стає стратегічно важливим

для книгозбірні. Бібліотека діє у маркетинговій системі, в якій головна мета – по-

зиціонувати себе як якісне джерело культурно-освітніх можливостей. У таких

умовах постає необхідність моніторингу ЗМІ та Інтернет-ресурсів, які можуть ста-

ти «рятувальним колом» для бібліотекаря у просуванні бібліотечних послуг.

Близько 80 % інформації сучасні користувачі беруть з Інтернету, й лише

20 % припадає на інші джерела. Така статистика спонукає бібліотекаря підлаш-

товуватися під потреби користувачів. Відкритість і вільний доступ до новин

про книгозбірню у всесвітній мережі допоможе залучити більше відвідувачів.

Моніторинг спрямовано на простежування тих ресурсів, які допоможуть у про-

суванні інформації про бібліотеку – новин, постів, анонсів тощо. Зазвичай моні-

торинг охоплює такі елементи як спостереження за потенційними джерелами –

місцевими, регіональними, обласними інтернет-ресурсами й газетами, встанов-

лення контактів із потенційними ЗМІ-партнерами тощо.

Комунікація відбувається також шляхом розміщення матеріалів бібліоте-

ки на сайтах та у газетах партнерів. Періодичність розсилки матеріалів ЛОУНБ

становить 1–2 статті щомісячно. Обсяг надісланої інформації зазвичай склада-

ється із загального опису заходу, вражень відвідувачів (коротка цитація, ін-

терв’ювання) та анонсу наступних заходів [16].

Крім того, велика увага приділяється формуванню іміджу бібліотеки в

соціальних мережах. Тому, команда Good library взяла за основу просування

організації у Facebook, оскільки ця мережа має більш, ніж мільярд користува-

чів. А для того, щоб робота в соцмережі не виглядала випадковою, а отже, хао-

тичною, цю роботу було структуровано. Найперше – надану інформацію вирі-

шили подавати під гештеґами, наприклад, #lounb_читає, #lounb_інфо,

#goodlibrary. Друге – рубрики, якщо вони не нові, виходять у певні дні тижня.

Наприклад, щопонеділка виходять дві рубрики – «Слово дня» та «Українська

мудро та», щовівторка та щоп’ятниці – огляди, щочетверга – «Здорова мова».

Аналізуючи роботу, в команді дійшли висновку, що найбільшою популя-

рністю користуються публікації про заходи, організовані бібліотекою, або іве-

нти, в яких бібліотекарі брали участь, та огляди книг. Наступними у рейтингу

за популярністю знаходяться публікації для залучення нових користувачів зага-

льно-пізнавального характеру: #здоровамова, що турбується про культуру мо-

ви, та #укрмудрота, яка ділиться найяскравішими українськими фразеологізма-

ми. Станом на вересень поточного року сторінцку ЛОУНБ у Facebook перегля-

11

нуло 1650 користувачів. І щодня приєднуються нові фолловери, тобті ті, хто

підписується на новини бібліотеки.

Facebook є не єдиною соцмережею, у якій Good library себе позиціонуєє як

креативна культурна спільнота. Робота також ведеться в не менш популярних

Twitter, Instagram та каналі Telegram, що позитивно впливає на імідж бібліотеки.

Вибір на користь соцмереж був обґрунтованим і зваженим рішенням. То-

му сьогодні, коли популярність та загальна кількість користувачів знаходиться

на верхній позначці, їх трендовість не викликає сумніву. Важливо й те, що піс-

ля евакуації бібліотечної установи використання соцмереж допомогло пошири-

ти інформацію про складне становище ЛОУНБ і залучити партнерів та допомо-

гу від меценатів з усієї країни та поза нею [17].

Окремо можна виділити сучасний підхід ЛОУНБ щодо роботи з молод-

дю, з поколінням NEXT. Серед засад успішної політики щодо молоді – твер-

дження, що ЗАВТРА – БУЛО ВЧОРА! Так, молодь користуватиметься сучас-

ною бібліотекою, яка буде позиціонувати себе як центр дозвілля та спілку-

вання; тренінговий, діловий мультимедійний центр; фабрика ідей для громади

(перш за все для молодіжних громадських організацій); дискусійний клуб і ко-

воркінг-центр; ігротека; і навіть місце, де призначають побачення, та просто

безпечне місце для підлітків.

За таких умов бібліотеці, звичайно потрібен сучасний бібліотекар, який:

вміє створювати блоги, інфографіку, відео та інші цифрові історії; налаштову-

вати Wi-Fi; вміти закачувати електронний контент (книги, журнали, ігри, нав-

чальні курси); розробляти проекти і програми, цікаві поколінню NEXT, тощо.

Щодо проблем вітчизняної бібліотечної галузі, команда Good library називає

гостру кадрову проблему, зокрема це пасивність, відсутність мотивації, професій-

ного честолюбства, професійне вигорання та загальне старіння кадрів [18].

Цей приклад боротьби Луганської обласної універсальної наукової ім.

Горького за своє існування та за читача переконливо доводить, що українцям

слід чимдуж намагатися позбавитися комплексу неповноцінності та цінувати

свою унікальну можливість до самоорганізації.

Повертаючись до теми про важливість бібліотек і читання, наостанок

можна навести важливі слова Ніла Геймана з його знаменитої лекції: «Ми по-

винні підтримувати бібліотеки. Використовувати бібліотеки, заохочувати ін-

ших користуватися ними, протестувати проти їх закриття. Якщо ви не цінуєте

бібліотеки, значить, ви не цінуєте інформацію, культуру або мудрість. Ви за-

глушуєте голоси минулого і шкодите майбутньому. Ми повинні говорити на-

шим політикам, чого ми хочемо, голосувати проти політиків з будь-якої партії,

які не розуміють ролі читання у формуванні справжніх громадян, політиків, які

не хочуть діяти, щоб зберігати і захищати знання і заохочувати грамотність. Це

не питання політики. Це питання звичайної людяності».

12

Ось приклад. Одного разу письменник був у Нью-Йорку, де почув розмо-

ву про будівництво приватних в’язниць, індустрії, що стрімко розвивається в

США. Там, плануючи темпи росту цієї тюремної індустрії – скільки камер для

ув’язнених знадобиться, приміром, через 15 років, – менеджери використову-

ють найпростіший алгоритм, заснований на опитуваннях, що виявляють, який

відсоток 10 і 11-річних дітей не вміє читати. І, звісно, не читає для власного за-

доволення. А спосіб зруйнувати дитячу любов до читання, це, звичайно, пере-

конатися, що поруч немає книг. І немає місць, де діти б могли їх прочитати.

В цьому немає прямої залежності, тобто не можна сказати, що в освіче-

ному суспільстві немає злочинності. Але взаємозв’язок між цими факторами

очевидний – грамотні люди читають художню літературу.

Сьогодні існує думка, що ми живемо в «постграмотному» світі, де мож-

ливість отримувати сенс з письмового тексту вже вторинна, але ці дні пройшли.

Слова зараз важливіші, ніж будь-коли. За допомоги слів ми досліджуємо світ,

який поступово зісковзує в світове павутиння, тож ми прямуємо за ним, щоб

спілкуватися. Але треба бути свідомими того, що ми читаємо, розуміти один

одного, обмінюватися ідеями, спілкуватися, а програми-перекладачі роблять

тільки гірше.

«… Я вірю, що ми повинні читати для задоволення, наодинці з собою і на

публіці. Якщо ми читаємо для задоволення, якщо інші бачать нас за книгою, ми

вчимося, ми тренуємо нашу уяву. Ми показуємо іншим, що читання – це добре.

Одного разу Альберта Ейнштейна запитали, як ми можемо зробити наших дітей

розумнішими. Його відповідь була простою і мудрою. Якщо ви хочете, щоб

ваші діти були розумні, сказав він, читайте їм казки. Якщо ви хочете, щоб вони

були ще розумнішими, читайте їм ще більше казок. Він розумів цінність читан-

ня і уяви. Я сподіваюся, що ми зможемо передати нашим дітям світ, де вони

будуть читати, і їм будуть читати, де вони будуть уявляти і розуміти», – підсу-

мовує письменник [1; 2].

«Бібліотеки мене виховали. Я не довіряю коледжам і університетам, я ві-

рю в бібліотеки... Я отримав освіту в бібліотеці, не в коледжі», – сказав амери-

канський письменник, Рей Бредбері.

СПИСОК ПЕРШОДЖЕРЕЛ

1. Почему наше будущее зависит от библиотек, чтения и фантазии [Елек-

тронний ресурс]. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: http://izbrannoe.com/-

news/mysli/pochemu-nashe-budushchee-zavisit-ot-chteniya-i-voobrazheniya/ (дата

звернення: 30.11.2017). – Назва з екрана.

2. Neil Gaiman: Why our future depends on libraries, reading and daydreaming

[Електронний ресурс] / Neil Gaiman. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу:

13

https://www.theguardian.com/books/2013/oct/15/neil-gaiman-future-libraries-

reading-daydreaming (дата звернення: 30.11.2017). – Назва з екрана.

3. Онищенко O. Оновлення інформаційного простору призвело до

відповідних змін у суспільному світогляді [Електронний ресурс] / Інтерв’ю

підготувала Т. Горенко. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу:

http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=493:bibliote

ka-majbutnogo-2&catid=105&Itemid=410 (дата звернення: 30.11.2017). – Назва з

екрана.

4. Квасневська Д. Бібліотека як серце громади: як у Британії осучаснили

бібліотеки [Електронний ресурс] / Діана Квасневська. – Текст. і граф. дані. –

Режим доступу: http://life.pravda.com.ua/culture/2017/10/9/226877/ (дата звер-

нення: 30.11.2017). – Назва з екрана.

5. Презентація для бібліотекарів Києва [Електронний ресурс]. – Текст. і

граф. дані. – Режим доступу: http://livelibrary.com.ua/news/prezentatsiia-dlia-

bibliotekariv-kieva (дата звернення: 30.11.2017). – Назва з екрана.

6. Публічні обговорення щодо майбутнього бібліотек в громадах [Елект-

ронний ресурс]. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: http://livelibrary.-

com.ua/news/publichni-obgovorennia-shchodo-maibutnogo-bibliotek-v-gromadah

(дата звернення: 30.11.2017). – Назва з екрана.

7. Фотопроект «Відродження бібліотек сходу України» [Електронний ре-

сурс]. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: http://livelibrary.com.ua/-

news/fotoproekt-vidrodzhennia-bibliotek-shodu-ukrayini (дата звернення:

30.11.2017). – Назва з екрана.

8. Фотовиставка, присвячена бібліотекам у Верховній Раді України [Елек-

тронний ресурс]. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: http://livelibrary.com.-

ua/news/fotovistavka-prisviachena-bibliotekam-u-verhovnii-radi-ukrayini (дата зве-

рнення: 30.11.2017). – Назва з екрана.

9. Красовицький О. В шкільних бібліотеках декомунізація так і не відбу-

лася [Електронний ресурс]. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу:

https://prm.ua/v-shkilnih-dekomunizatsiya-bibliotekah-tak-ne-vidbulasya-

krasovitskiy/ (дата звернення: 30.11.2017). – Назва з екрана.

10. Лук’яшко К. Мінкульт створив Інститут книги [Електронний ресурс] /

Катерина Лук’яшко. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://gazeta.ua/-

articles/culture/_pismenniki-ce-lyudi-yaki-mozhut-lobiyuvati-posili-cikavi-yih-

krayini-andrij-lyubka/782046 (дата звернення: 30.11.2017). – Назва з екрана.

11. Забужко, Жадан і депутати взяли участь у флешмобі про читання

[Електронний ресурс]. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу:

http://litakcent.com/2017/11/24/zabuzhko-zhadan-i-deputati-vzyali-uchast-u-

fleshmobi-pro-chitannya/ (дата звернення: 30.11.2017). – Назва з екрана.

14

12. Мінкульт поповнює публічні бібліотеки сучасними україномовними

виданнями [Електронний ресурс]. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу:

http://litakcent.com/2017/11/10/minkult-popovnyuye-publichni-biblioteki-

suchasnimi-ukrayinomovnimi-vidannyami/ (дата звернення: 30.11.2017). – Назва з

екрана.

13. Дітям подарують 100 тисяч нових книжок [Електронний ресурс]. –

Текст. і граф. дані. – Режим доступу: http://litakcent.com/2017/11/17/dityam-

podaruyut-100-tisyach-novih-knizhok/ (дата звернення: 30.11.2017). – Назва з екрана.

14. Семінар: сучасні тенденції в розвитку бібліотек [Електронний ре-

сурс]. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: http://livelibrary.com.ua/-

news/seminar-suchasni-tendentsiyi-v-rozvitku-bibliotek (дата звернення:

30.11.2017). – Назва з екрана.

15. Про бібліотеку [Електронний ресурс]. – Текст. дані. – Режим доступу:

http://library.lg.ua/uk/pearl/about (дата звернення: 30.11.2017). – Назва з екрана.

16. Бібліотечний моніторинг ЗМІ як складова комунікаційної політики

ОУНБ [Електронний ресурс]. – Текст. дані. – Режим доступу: http://library.-

lg.ua/uk/article/223 (дата звернення: 30.11.2017). – Назва з екрана.

17. Формування іміджу бібліотеки у соціальних мережах [Електронний

ресурс]. – Текст. дані. – Режим доступу: http://library.lg.ua/uk/article/378 (дата

звернення: 30.11.2017). – Назва з екрана.

18. Як залучати молодь до бібліотеки – презентація [Електронний ресурс]. –

Текст. і граф. дані. – Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/0B-

u48RBvKw4GWm12NE9OQWpITm8/view (дата звернення: 30.11.2017). – Назва

з екрана.

19. Попов И. О скитаниях вечных и о Земле [Електронний ресурс] / Игорь

Попов. – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: http://www.kbogu.ru/showarticle.-

php?id=137990 (дата звернення: 30.11.2017). – Назва з екрана.

Матеріал підготувала Шлепакова Т. Л.

голов. бібліограф відділу наукового

аналізу та узагальнення інформації

15

Комп’ютерне опрацювання та редагування І. Г. Піленко

Формат 60х84/16. Умовн. друк. арк. 0,93. Б/т. Зам. 129. Безплатно

НБУ імені Ярослава Мудрого, Київ–1, Грушевського, 1. Тел. 278–85–12