Журнал "ЖКГ України", квітень 2009

ЗМІСТ

3

№3 (16) КВІТЕНЬ 2009

17

34

50

40

АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ'Ю

Державна житлово комунальна інспекція: кроки становлення . . . . . .5

ПОДІЇ

Влада

Ющенко підтримав "зелений" тариф на електроенергію . . . . . . . . . . .8Уряд дозволив теплопостачальним підприємствам брати кредити на оплату газу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .9У світі

Forbes опублікував рейтинг екологічно чистих країн світу . . . . . . . . .10

У регіонах

У Запоріжжі кожен будинок матиме паспорт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .11

СТРАТЕГІЯ РЕФОРМИ

Економіка

Экономические механизмы реализации энергосберегающихпроектов . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12

Запозичення

Де шукати кошти на енергозберігаючі проекти? . . . . . . . . . . . . . . . . .15

Місцеві бюджети

Дефіцит бюджетних ресурсів ускладнює фінансування видатків місцевих бюджетів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .17

Досвід регіонів

У Комсомольську "знижки" на комунальні послуги стали реальністю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Технологія

Новое поколение потолочных инфракрасных обогревателей “ПЭО” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .22

Стратегічне планування

Муниципальный энергетический план . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .24

Обладнання

Нове покоління теплолічильників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .27

4

ЗЗММІІССТТ

Передплатний індекс

99671 у ДП “Преса” www.jkg.com.ua

Журнал “Житлово комунальне господарство України”видається з вересня 2007 року

Реєстраційне свідоцтво: №13089 1973Р від 07.09.2007Засновники:

Міністерство з питань житлово комунальногогосподарства України

Видавництво “ТМА ”Трістан”

Видавець: “ТМА ”Трістан”вул. Борщагівська, 97б, м. Київ, Україна, 03056

тел./факс: (044) 332 74 33; (044) 407 62 87

e mail: [email protected];[email protected]

РЕДАКЦІЯ

Головний редактор

Алюшин Сергій Жановичe mail: [email protected]

Заступник головного редактора

Федорченко Лариса Миколаївнаe mail: [email protected]

Відповідальний секретар

Приходько Микола Вікторовичe mail: [email protected]

Відділ корпоративних відносин

Бачинська Наталія Миколаївнател./факс: (044) 407 62 87e mail: [email protected]

Відділ передплати

Товстоліс Світлана Олександрівнател./факс: (044) 407 62 87

Реклама

Слива Іван Вікторович тел./факс: (044) 407 62 87

Дизайн та верстка

Нефедов Андрій Борисовичe mail: [email protected]

Віддруковано:

Типографія “Крамар”, м. Київпр т Московський, 16, оф. 512

Передплата на журнал триває

постійно:у редакції Видавництва “ТМА ”Трістан”

вул. Борщагівська, 97б, м. Київ, Україна, 03056тел./факс: (044) 332 74 33

(044) 407 62 87e mail: [email protected];

[email protected]

При використанні матеріалів або передруку посилання на журнал обов’язкове. За достовірність інформації у рекламних матеріалах несе відповідальністьрекламодавець

Передплатний індекс99671

у ДП “Преса”

КОМУНАЛЬНА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА

Досвід регіонів

У Житомирі намагаються зберегти централізовану систему теплопостачання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .28

Обладнання

Насосы в системах отопления и горячего водоснабжения . . . . . . . .30

Науково технічні, організаційні та фінансові проблеми впровадження теплових насосів в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .32

ВОДОПОСТАЧАННЯ

Технології

Метод ультрафильтрации для очистки воды . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .34

Аэрозольная дезинфекция . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .37

БЛАГОУСТРІЙ

Зелене господарство

Проблеми "зеленого" ринку України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .40

Дитячі майданчики

Дітям радість, дорослим бізнес! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .44

Подумаем о детях вместе . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .48

Саночистка

Ялте необходима комплексная программа управления отходами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .49

Енергія з відходів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .50

СТОЛИЦЯ

Благоустрій

Озеленення міста: у пошуках правильних рішень . . . . . . . . . . . . . . . .52

Енергозбереження

Дарницький район м. Києва: реальні кроки у реформуванні ЖКГ . . .55

Водопостачання

Реконструкція БСА: фініш у 2013 му? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .57

ЖИТЛОВА ПОЛІТИКА

Тарифи

Проблема доступности жилищно коммунальных услуг . . . . . . . . . . .58

ОСББ

Територія комфорту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .62

№3 (16) КВІТЕНЬ

ААККТТУУААЛЛЬЬННЕЕ ІІННТТЕЕРРВВ''ЮЮ

5

Державна житловоMкомунальна

інспекція: кроки становлення

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2008

року № 527 утворений новий урядовий орган � Державна

житлово�комунальна інспекція.

Основним завданням Інспекції є здійснення державного

контролю (нагляду) за дотриманням законодавства, стан�

дартів, норм, порядків і правил у сфері житлово�комунально�

го господарства.

До кінця 2009 року штат Інспекції буде нараховувати 338

працівників, 320 з яких будуть працювати у територіальних

органах, які утворюватимуться в кожній області.

Здобутки Державної житлово�комунальної інспекції за

час її діяльності з листопада 2008 року є досить важливими

для громадян. Зокрема, було призупинено введення КМДА

необґрунтованих тарифів на послуги з утримання будинків і

споруд та прибудинкових територій, вжито заходів із

своєчасного увімкнення тепла у житлових будинках та на

об'єктах соціальної сфери в Ужгороді та смт Волинець За�

карпатської області, переведено на цілодобове водопоста�

чання місто Молодогвардійськ, усунуто суттєві недоліки у

роботі підприємств водопостачання міст Краснодон та Крас�

ний Луч Луганської області тощо.

Про те, яким чином розвиватиметься робота цього органу, розповідає начальник Державної житлово�комунальної

інспекції Сергій ЗИМІН.

Сергію Георгійовичу, яким ви бачите розвиток роботи і

найважливіші завдання створеного органу?

Територіальні підрозділи ДЖКІ мають бути створені протягоммісяця двох у кожному регіоні. Це сприятиме посиленню держав ного контролю за роботою місцевих житлово комунальнихпідприємств, вплине на дотримання органами місцевої влади тамісцевого самоврядування законодавчих та нормативних актів употочній роботі. Ми вважаємо, що створення контрольних органівінспекції в регіонах дасть змогу оперативно розв'язувати пробле ми на місцях та зменшити потік необґрунтованих скарг, які сьо годні надсилають наші громадяни до центральних органів вико навчої влади. Підрозділи ДЖКІ повинні стати реальною силою, наяку зважатимуть порушники житлового законодавства країни, ідопоможуть налагодити державний контроль за дотриманнямправ та законних інтересів громадян та держави при наданні на селенню житлово комунальних послуг усіма суб'єктами ринку не залежно від форми власності.

Коли створювалася інспекція, планувалося, що до цієї

роботи також залучатимуться громадські інспектори. Чи

розпочалася вже ця робота?

Зрозуміло, що чисельністю Інспекції в 338 осіб ми не зможемопідвищити рівень якості надання житлово комунальних послуг,виявити усі недоліки і недоробки в ЖКГ та ретельно простежити

за їх усуненням. Тому ми чекаємо на серйозну підтримку ще відоднієї категорії наших помічників громадських інспекторів. Цейінститут формуватимуть територіальні інспекції, і це один із дужесерйозних напрямків нашої діяльності.

Незабаром ми закінчимо розробляти положення про гро мадських інспекторів і передамо його до Міністерства юстиції України для реєстрації. Громадськими інспекторами можуть ста ти споживачі житлово комунальних послуг, люди з активною гро мадянською позицією, які хочуть допомогти налагодити кому нальний комфорт у своїх будинках і містах.

Розкажіть про поточну роботу інспекції, будь�ласка.

Останнім часом ведеться робота з перевірки станупідприємств, які надають послуги водопостачання та водо відведення.

Зокрема, дуже тривожна ситуація сьогодні у Києві. Пе ревіркою підтверджено, що негайної модернізації потребуютьДніпровська та Деснянська водопровідні станції, основні засобияких значно зношені. Так, частина технологічних споруд Дні провської станції 1939 року побудови повністю зношена та виве дена з експлуатації. Середній відсоток амортизації по Дні провській станції становить 75,2%.

Окрім того, перевіркою встановлено, що в порушення нормЗакону України "Про питну воду та питне водопостачання" в охо

ЖИТЛОВО КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ6


ронній зоні Дніпровської водопровідної станції рішеннямКиївської міської ради виділено земельну ділянку під забудову. Цеунеможливить здійснення технологічного циклу очистки питноїводи, що призведе до зупинки Дніпровської водопровідної станціїта припинення подачі питної води у міську водопровідну мережу.

Особливої уваги потребує стан хлорного господарстваДеснянської станції, розташованого на відстані до 500 метрів віджитлової забудови лівобережної частини міста, об'єкти якогоморально та фізично застарілі та є потенційно небезпечними. У 2008 році Програмою капітальних вкладень було передбаченона реконструкцію хлорного господарства станції 900,0 тис. грн., а профінансовано лише 84,0 тис. грн., 9,3% запланованого.

Найактуальнішою проблемою водопровідно каналізаційногогосподарства столиці залишається жахливий стан Бортницькоїстанції аерації, яка є єдиною системою очисних споруд стічнихканалізаційних вод міста Києва. Всі три блоки очистки стічних водта допоміжних цехів станції амортизовані в середньому на 90% (Іблок 100%, ІІ блок 90%, ІІІ 80%) і потребують докорінної ре конструкції та переоснащення. Викликає занепокоєння такожстан дюкерних каналізаційних переходів через р. Дніпро,капітальне обстеження яких досі не здійснено.

Наші фахівці зазначають, що 26% водопровідних мережстолиці є такими, що вичерпали свій термін експлуатації,повністю амортизовані, у тому числі 21% з них знаходяться ваварійному стані і потребують термінової заміни. Каналізаційнімережі вичерпали свій амортизаційний термін експлуатації на39%. 33,7% мереж (879,1 км) знаходяться в аварійному стані іпотребують термінової перекладки. Досі експлуатуються ка налізаційні мережі, побудовані до 1917 року. В аварійному станізнаходяться колектори, збудовані в 1950 1980 роках, склаласякритична ситуація з каналізаційними колекторами Головнимміським, Позняківським, Чумаківським, Зодчих. У 2008 році вканалізаційних мережах сталася 14861 аварія, що на 2211 більше,ніж у попередньому році.

Перевіркою встановлено щодобово у процесі очисткистічних вод на станції утворюється близько 12 000 м3 осадів звологістю 97 98%, які перекачують на мулові поля для сушіння вприродних умовах, загальною площею 272 га. Фактичні обсягиосаду більше ніж у 2,5 3 рази перевищують проектні. Протягом2007 2008 років на мулових полях сталося 29 аварійних виливівна прилеглі сільгоспугіддя.

Які ще водоканали було перевірено?

Перевіркою, проведеною Державною житлово комунальноюінспекцією у місті Бориславі Львівської області, встановлено, щомісцевою владою не вживаються заходи з виправлення критичноїситуації, яка склалася у водопровідно каналізаційному госпо дарстві міста Борислава.

У порушення Закону України "Про житлово комунальні послу ги" комунальне підприємство "Бориславводоканал" органоммісцевого самоврядування не визначений виконавцем житлово комунальних послуг з централізованого водопостачання і во довідведення.

Комунальним підприємством "Бориславводоканал", яке фак тично надає послуги з централізованого водопостачання та во довідведення, в порушення Законів України "Про житлово кому нальні послуги", "Про питну воду та питне водопостачання", Пра вил надання послуг з ЦО, постачання холодної та гарячої води і

водовідведення, не укладено зі споживачами договори на надан ня житлово комунальних послуг з централізованого водопоста чання і водовідведення.

Підприємство здійснює господарську діяльність без дозволуна спецводокористування із локальних поверхневих водозаборів"Валька", "Ріпне", "Штателянди", "Раточин" з приток річки Тисме ниця. Якість води, яка надається споживачам (налічується 5120абонентів) із цих локальних водозаборів, не відповідає державно му стандарту, зокрема за мікробіологічними показниками. Тимча сового дозволу Держспоживстандарту на постачання води звідхиленням від держстандарту немає.

Протягом чотирьох років підприємство за результатамифінансово господарської роботи отримує збитки, які становлятьмайже 5 млн. грн. З 1991 року на підприємстві змінилося 10керівників. Зазначені факти свідчать про неефективне управліннякомунальним підприємством з боку власника Бориславськоїміської ради.

За результатами проведеної перевірки Інспекція надіслалаприпис щодо усунення порушень до комунального підприємства"Бориславводоканал", а матеріали перевірки до ПрокуратуриЛьвівської області для відповідного реагування.

Перевірка КП "Бровариводоканал" була викликана критичноюситуацією в місті, яка зумовлена намаганням Київського обласно го комунального підприємства "Бровариводоканал" змінити сис тему договірних відносин у сфері водопостачання міста.

Державна житлово комунальна інспекція виявила низку пору шень чинного законодавства у діяльності підприємства: органмісцевого самоврядування міста Бровари не дотримався домо вленостей та не погодив з КП "Бровариводоканал" рішення про



7

визначення останнього виконавцем послуг з водопостачання таводовідведення. КП "Бровариводоканал", яке фактично надає по слуги з централізованого водопостачання і водовідведення, по рушуючи Закони України "Про житлово комунальні послуги", "Пропитну воду та питне водопостачання", не уклало зі споживачамибагатоквартирних житлових будинків договори про надання жит лово комунальних послуг з централізованого водопостачання іводовідведення.

Чинні тарифи на послуги з централізованого водопостачаннята водовідведення не відповідають вимогам п. 3 ст. 31 Закону Ук раїни "Про житлово комунальні послуги". На підприємстві нездійснюється робота щодо організації обліку і контролю відборуводи з джерел водопостачання, чим порушуються Правилатехнічної експлуатації систем водопостачання та каналізації на селених пунктів України.

А які матимуть важелі впливу державні інспектори на

порушників законодавства?

Зважаючи на відсутність законодавчих підстав щодо викорис тання санкцій, стягнень та оформлення адміністративних право порушень у житлово комунальній сфері, виявлені на даний часДержжитлокомунінспекцією правопорушення в результаті прове дених перевірок оформлюються актами перевірок та приписамисуб'єктам господарювання щодо їх усунення. Деякі з фактів пору шень законодавства надсилаються до Генеральної прокуратуриУкраїни для розгляду та вжиття відповідних заходів проку рорського реагування.

З метою розгортання повноцінної та ефективної діяльностіМіністерством з питань житлово комунального господарства

підготовлено та внесено на розгляд Верховної Ради України зако нопроекти, прийняття яких дасть змогу визначити правові засадиздійснення державного контролю у сфері житлово комунальногогосподарства, вдосконалити правові засади діяльності інспекціїта посилити відповідальність за правопорушення у зазначенійсфері. Це такі проекти Законів України, як:

"Про відповідальність за правопорушення у сфері житлово комунального господарства";

"Про внесення змін до деяких законодавчих актів Українищодо здійснення державного контролю у сфері житлово кому нального господарства", яким передбачено внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, ЗаконівУкраїни "Про житлово комунальні послуги", "Про теплопостачан ня" та "Про питну воду та питне водопостачання".

Прийняття цих законопроектів необхідне для здійсненняефективного державного контролю у сфері житлово комунально го господарства на всій території України, недопущення виник нення надзвичайних ситуацій та ліквідації загроз життєзабезпе ченню громадян країни.

Чи допомагатимуть державні інспектори створенню

ОСББ у регіонах, адже саме там найчастіше відбувається

гальмування цього процесу, хоча об'єднання власників

квартир у такі організації є одним з пріоритетів реформи

ЖКГ?

Виходячи з завдань, що стоять перед Міністерством з питаньжитлово комунального господарства, та пріоритетів діяльностіУряду, Державною житлово комунальною інспекцією буде зроб лено акцент на з'ясування фактичних умов функціонування ОСББ,що дасть змогу публічно виявляти недоліки роботи відповіднихуповноважених суб'єктів з виконання положень законодавстващодо розгортання роботи по створенню ОСББ. Зокрема, Загаль нодержавної програми реформування та розвитку житлово кому нального господарства України.

Тож побажаємо новоствореному державному органу

успішної праці та очікуємо, що завдяки його роботі відноси�

ни між споживачами та надавачами житлово�комунальних

послуг стануть більш цивілізованими.

Розмову вів Сергій Алюшин


ППООДДІІЇЇ Влада

ВРУ Законом України від 01.04.2009№1220 VI внесла зміни до Закону "Проелектроенергетику", якими встановиламеханізм стимулювання виробництваелектроенергії з альтернативних джереленергії. Президент підписав цей Закон.

Так, "зелений" тариф затверджуєтьсяНКРЕ на електричну енергію, виробленусуб'єктами господарювання на об'єктахелектроенергетики, що використовуютьальтернативні джерела енергії (крім до менного та коксівного газів, а з викорис танням гідроенергії вироблену лише ма лими гідроелектростанціями).

Величина "зеленого" тарифу встанов люється для кожного суб'єкта господарю вання, який виробляє електричну енергіюз використанням альтернативних джереленергії, за кожним видом альтернативноїенергії та для кожного об'єкта електро енергетики.

Коефіцієнт "зеленого" тарифу дляелектроенергії, виробленої з використан ням альтернативних джерел енергії, вста новлюється на рівні:

1,2 для електроенергії, виробленої зенергії вітру об'єктами електроенергети ки, величина встановленої потужності якихне перевищує 600 кВт;

1,4 для електроенергії, виробленої зенергії вітру об'єктами електроенергети ки, величина встановленої потужності якихбільша за 600 кВт, але не перевищує 2000 кВт;

2,1 для електроенергії, виробленої зенергії вітру об'єктами електроенергети ки, величина встановленої потужності якихперевищує 2000 кВт;

2,3 для електроенергії, виробленої збіомаси;

4,8 для електроенергії, виробленої зенергії сонячного випромінювання назем ними об'єктами електроенергетики;

4,6 для електроенергії, виробленої зенергії сонячного випромінювання об'єк тами електроенергетики, які вмонтовані(встановлені) на дахах будинків, будівельта споруд, величина встановленої потуж ності яких перевищує 100 кВт;

4,4 для електроенергії, виробленої зенергії сонячного випромінювання об'єк тами електроенергетики, які вмонтовані(встановлені) на дахах будинків, будівельта споруд, величина встановленої потуж ності яких не перевищує 100 кВт, а такождля об'єктів, вмонтованих (встановлених)на фасадах будинків, будівель та споруд,незалежно від їх граничної потужності;

0,8 для електроенергії, виробленоїмалими гідроелектростанціями.

Для суб'єктів господарювання, які ви робляють електричну енергію з викорис танням альтернативних джерел енергії,"зелений" тариф встановлюється до 1 січня 2030 року.

Зазначений порядок стимулюваннявиробництва електроенергії з альтерна тивних джерел енергії застосовується заумови, що починаючи з 1 січня 2012 р. пи тома вага сировини, матеріалів, основнихфондів, робіт та послуг українського похо дження у вартості будівництва відповідно го об'єкта електроенергетики, що вироб ляє електричну енергію з використаннямальтернативних джерел енергії, становитьне менше 30 %, а з 1 січня 2014 р. 50%.

Закон набирає чинності з дня йогоопублікування.

Нагадаємо, що на розвиток альтерна тивної енергетики у Державному бюджетіУкраїни на 2009 рік передбачено 500 млнгрн. (Мінжитлокомунгосп) та 1,5 млрд грн.(Мінрегіонбуд).

Кабінет Міністрів України розпоря дженням від 25 березня 2009 р. №329 рзобов'язав Раду міністрів АР Криму, об ласні, Київську та Севастопольську міськідержадміністрації забезпечити введенняз 1 січня 2010 року обліку електричноїенергії, яка використовується для зов нішнього освітлення населених пунктів тамагістральних шляхів і вулиць, за пока заннями приладів диференційованогообліку, що внесені до Державногореєстру засобів вимірювальної техніки.

Контроль за впровадженням при ладів диференційованого обліку елек троенергії покладено на Державну ін спекцію з енергозбереження.

Уряд зобов'язавобліковувати електроенергіюдля зовнішнього освітлення

Міністерство праці нагадує, що утравні святковими є 1 и 2 травня (Деньміжнародної солідарності трудящих) та 9 травня (День Перемоги), у червні неробочим днем визначено 7 червня(Трійця) та святковим 28 червня (ДеньКонституції України).

Відповідно до частини третьої ст. 67Кодексу законів про працю у випадку,коли святкові дні співпадають з вихіднимднем, то вихідний переноситься на на ступний після святкового або неробочо го (ст. 73 КЗпП).

Тому вихідний день 2 травня перено ситься на понеділок 4 травня, вихідний 9 травня переноситься на понеділок 11 травня, вихідний 7 червня на поне ділок 8 червня та вихідний 28 червня на понеділок 29 червня.

Графік вихідних днів у травні/червні

Ющенко підтримав "зелений" тариф на електроенергію


ППООДДІІЇЇВлада

9

Кабмін затвердив Порядок переведен ня підприємств на резервні види палива,який визначає організаційно правові заса ди переведення підприємств на резервнівиди палива під час похолодань в осінньо зимовий період і у разі настання обставиннепереборної сили, що перешкоджаютьпостачанню природного газу в Україну, атакож запобігання аваріям на магістраль них газопроводах та газових мережах.

Відповідно до Порядку переведенняпідприємств на резервні види паливаздійснюється за графіками, що склада ються у розрізі населених пунктів підпри ємствами, які постачають газ безпосеред ньо споживачам.

Ці графіки погоджуються територіаль ними органами Державної інспекції зенергозбереження та затверджуються щороку до 15 липня.

До графіків включаються підприємстванезалежно від форми власності, що маютьрезервне паливне господарство та, від повідно до встановленого паливного ре жиму, можуть працювати на інших, крім газу, видах палива.

На основі графіків переведення під приємств на резервні види палива НАК

"Нафтогаз України" складає загальнийграфік, який погоджується Державноюінспекцією з енергозбереження, Держав ною житлово комунальною інспекцією і за тверджується щороку до 15 серпня Мінпа ливенерго.

Підприємства, включені до загальногографіка, укладають договори про поста чання резервних видів палива для ство рення запасу.

Запас резервних видів палива напідприємствах повинен підтримуватися вобсязі, необхідному для роботи протягом10 діб.

Переведення підприємств на резервні види палива

Міністерство юстиції України 3 квітня2009 р. зареєструвало за №300/16316Постанову Національної комісії ре гулювання електроенергії (НКРЕ) від01.04.2009 №373 "Про відміну постано ви НКРЕ від 19.03.2009 №311". Тобто всіпопередні тарифи залишилися чинними.

Однак НКРЕ планує з липня 2009 ро ку підвищити для частини населенняціну на газ на 5 10%, а ціну на електрое нергію у 3,1 раза. Про це повідомив її го лова Валерій Кальченко.

Вартість блакитного палива будезбільшена для населення, котре спожи ває від 2,5 до 6 тисяч кубометрів на рік,на 5%, до 12 тисяч на 10%.

Таким чином, з червня 2009 року длятих, хто споживає від 2,5 до 6 тисяч ку бометрів на рік за наявності лічильникавартість газу становитиме 76 гривень 86 копійок за кубометр. За відсутностілічильника 84 гривні 56 копійок.

Також за словами В. Кальченка,НКРЕ планує підвищити вартість елек троенергії для громадян, які споживаютьпонад 600 кВт год на місяць в 3,1 раза до близько 76 копійок за кВт год.

Тариф на електроенергіюзнов під питанням

23 24 квітня у Києві відбулося засідан ня координаційної групи Національногодіалогу з питань політики у секторі водопо стачання та водовідведення України на те му "Шляхи подолання наслідків децент ралізації для сектору водопостачання таводовідведення України". Засідання про

водилося у межах співробітництва міжВодною Ініціативою Європейського Союзув державах Східної Європи, Кавказу таЦентральної Азії, Організацією еко номічного співробітництва і розвитку(ОЕСР) і Міністерства з питань житлово комунального господарства України. Ме тою засідання стало обговорення станусектору водопостачання і водовідведенняУкраїни.

Основні питання, які були розглянутіпід час форуму: регулювання в секторі во допостачання та водовідведення в Ук раїні; зняття негативних наслідків проце су децентралізації сектору водопостачан ня та водовідведення України; рішення,які діють в Україні; заходи з подоланнянадмірної роздробленості сектору водо постачання та водовідведення. Такожвідбувся обмін досвідом управління во допостачанням та водовідведенням вкраїнах ОЕСР.

У Києві обговорили політику у сфері водопостачання

Кабінет Міністрів України дозволивпідприємствам теплової комунальноїенергетики брати в комерційних банкахкредити під заставу векселів для оплатиНАК "Нафтогаз України" спожитого при родного газу. Таке рішення ухвалене назасіданні уряду, повідомив міністр пали ва і енергетики Юрій Продан. За йогословами, це рішення дозволить підви щити рівень розрахунків за спожитий газз боку підприємств ТКЕ.

Міністр уточнив, що випуск векселівпередбачається строком на 3 роки.

Нагадаємо, що заборгованість під приємств ТКЕ за спожитий у січні люто му газ становила 4 млрд грн. Близькополовини цієї суми становлять борги на селення за комунальні послуги.

Уряд дозволивтеплопостачальнимпідприємствам братикредити на оплату газу


У світіППООДДІІЇЇ

Індійський винахідник туалету, що перероб ляє відходи в енергію, став лауреатомшведської Премії Води.

Щорічна премія у 150 тисяч доларів прису джується з 1990 року Стокгольмськимміжнародним інститутом води за досягненняу вивченні води, управлінні водними ресур сами та іншою діяльністю, пов'язаною з еко логією й економією води. Цього року наго роду отримав доктор Біндешвар Патак(Bindeshwar Pathak), засновник організаціїSulabh Sanitation Movement в Індії.

Він створив просту і економічну двокамернутуалетну систему, яка використовуєтьсясьогодні більш ніж у 1,2 млн житлових бу динків і будівель в Індії. Унітазу для змивупотрібно всього півтора літри води замість10 літрів, які використовуються за раз зви чайним туалетом. Це дає змогу економитивеличезні обсяги води, що особливо важли во для регіонів з обмеженими водними ре сурсами. При цьому відходи такої туалетноїсистеми можуть перероблятися на біогаз,який надалі використовується для опаленняі вироблення електроенергії. ООН навіть ре комендувала використовувати цю системутуалетів у своїх гуманітарних програмах.

Індійський винахідник туалету став лауреатомшведської Премії Води

Японські компанії Toshiba і Sharp маютьнамір об'єднати свої зусилля у сферісонячної енергетики.

Офіційний представник Sharp підтвердила,що компанія веде переговори з іншимипредставниками галузі, включаючи Toshiba,про об'єднання підрозділів, що займаютьсярозробкою сонячних панелей.

Цей бізнес, як очікується, принесе Sharp у поточному фінансовому році прибуток у розмірі $1,7 млрд.

Toshiba, яка оголосила у січні про входженняна ринок сонячної енергетики, в даниймомент зайнята пошуком постачальникасонячних панелей і фотоелементів, які вонасама не виробляє.

Toshiba і Sharp мають наміроб'єднати зусилля у сферісонячної енергетики

Американське видання The Forbes опублікувало рейтинг самих екологічно чистихкраїн світу. 140 країн оцінювалися за методикою The Environmental Performance Index,розробленою Колумбійським і Йельським університетами.

Методика заснована на оцінці екології за 25 критеріями (починаючи від чистотиповітря і якості води і закінчуючи біологічною складовою і використанням пестицидів).

Швейцарія

Одна з найбагатших націй в світі за показником ВВП на душу насе лення найчистіша в світі. Швейцарія набрала в рамках досліджен ня The Forbes 100 балів за вісьмома екологічними критеріями, вклю чаючи якість води, кількість і чистоту лісів, а також мінімальне вико

ристання пестицидів. У Швейцарії є всі умови для того, щоб прожити довге життя

Швеція

У країні стабільно високі екологічні показники, що безпосередньовідображується на здоров'ї її жителів. У Швеції низький рівень за бруднення повітря, чиста питна вода, низький рівень парниковихгазів. Дев'ять мільйонів шведів з особливою турботою відносятьсядо своїх лісів.

Норвегія

На тлі боротьби європейських країн з техногенним забрудненням,Норвегія, третя найбагатша країна у світі, може похвалитися пре красною якістю води, санітарії (ефективне очищення стічних вод),повітря. Норвежці найменше схильні до захворювань дихальнихшляхів.

КостаMРіка

Економіка Коста Ріки залежить від індустрії екотуризму, тому тутсерйозна увага приділяється турботі про навколишнє середовище.На цих принципах будується і промислова політика Коста Ріки. Навідміну від своїх латиноамериканських сусідів, Коста Ріка уникаєвирубки лісу. Країна набрала 97 і більше балів зі 100 можливих у категоріях лісівництва,чистоти повітря. Ненабагато гірші тут справи з морським середовищем.

Колумбія

Достаток Колумбії безпосередньо пов'язаний з родючістю земель івирощуванням сільськогосподарської продукції. Утому числі йдетьсяпро вирощування кави і квітів, які забезпечують експортний дохід. Пів денноамериканська країна оберігає якість своїх земель. Чисте навко

лишнє середовище Колумбії запорука здоров'я населення з тривалістю життя 73 роки.

Японія

Тривалість життя в Японії близько 82 років. Це найвищий показнику світі. Частково завдяки чудовим технологіям очищення води,санітарним умовам, запобіганню використанню хімічних пести цидів і відносно низькому рівню забруднення повітря. Проблемоютут є виснаження рибних запасів прибережних вод і, відповідно, зниження морськоїбіологічної різноманітності.

Ізраїль

7,2 мільйона жителів Ізраїлю насолоджуються якістю води, повітря,конкуруючи в цьому з найчистішими країнами Європи. Тривалістьжиття тут 81 рік. Не зважаючи на посухи, Ізраїль веде грамотнуполітику щодо своїх невеликих лісів. Проблема країни пестициди,

які позначаються на якості продуктів.

Forbes опублікував рейтинг екологічно чистих країн світу...


ППООДДІІЇЇУ регіонах

11

Японія готова обговорювати можливість ви робництва деталей для вітряних електрос танцій в Україні. Про це заявив виконавчийвіце президент компанії Mitsubishi HeavyIndustries Іщиро Фукуе на зустрічі з Прем'єр міністром України Юлією Тимошенко. Він та кож відзначив, що крім вітрової енергетикидля реалізації домовленостей, досягнутих вході візиту Ю.Тимошенко до Японії, японськікомпанії готові запропонувати рішення побудівництву в Україні енергоблоків по тужністю 600 МВт, що працюють на вугільно му паливі, як на базі існуючих ТЕЦ, так ібудівництво нових. "Ця технологія широкозастосовується на японських електрос танціях", підкреслив представник компаніїMitsubishi Heavy Industries. Крім того,японські корпорації готові надати мож ливість по виробленню електроенергії на ос нові когенераційних технологій, а також ви користанню теплонасосів для опалюванняжитлових будинків і підігріву гарячої води,повідомив він.

У свою чергу Ю.Тимошенко відзначила, що в Україні використовується лише 10% існую чих можливостей по виробництву електрое нергії на основі когенераційних технологій.

У Раді Міністрів АР Кримвідбулись переговори з німецьким концерном"Андрітц"

Перший заступник Голови Ради міністрів АРКрим Азіз Абдуллаєв провів переговори зпредставниками німецького концерну"Андрітц" координатором по роботі зкраїнами Східної Європи Ульфом Лімпертомта директором ТОВ "Ресурс Інжиніринг" Костянтином Гуменюком.

Концерн "Андрітц" займається виробниц твом обладнання та переробкою, обезвод ненням і утилізацією осаду каналізаційно очисних споруд у багатьох країнах світу.Оборот концерну становить понад 2 млрд.євро на рік. Концерн пропонує свої послугиКриму з комплексу робіт у міському госпо дарстві проектування, будівництво, поста чання і монтаж обладнання, пусконалаго джувальних робіт, гарантійного та сервісно го обслуговування об'єктів переробки стоків.

У ході зустрічі були обговорені варіантиспівробітництва концерну з кримськимипідприємствами, уточнення його можливихпараметрів і напрямів. Сторони домовилисяпродовжити поглиблені контакти на рівніфахівців і керівників об'єктів та місцевих органів влади.

Японія може налагодитивиробництво в Україні

Львівська обласна влада підготувалапрограму енергозбереження "Концепціята практика енергоефективності у Львів ській області", яку незабаром презентуютьПрезиденту України на засіданні РНБО.Поетапне запровадження енергоощаднихтехнологій в регіоні вже за три роки дастьзмогу зменшити річне споживання при родного газу з 2,6 до 1,5 млрд куб. м. Од нак це відбудеться за умови, що окріммісцевих коштів на це будуть спрямованігроші з держбюджету. Про це повідомивголова Львівської ОДА Микола Кміть.

За його словами, впровадження енер гетичних новацій слід розпочати із житло вого сектору (утеплення, заміна вікон,

встановлення вентиляції з рекуперацією).Ці заходи сприятимуть залученню нетільки прямих коштів, а й кредитів черезнаселення.

Наступний етап впровадження енер гоощадних технологій на промисловихпідприємствах. Потім модернізація жит лово комунальної сфери, де нині працю ють 934 котли, з яких 187 мають ККД ниж чий за 70% їх заміна обійдеться у 282,8млн грн. Микола Кміть зауважив, що зафінансування з місцевого бюджету обся гом 28,28 млн грн. щороку запровадитиенергозберігаючі технології на підприєм ствах теплоенергетики вдасться за 10років. Натомість якщо залучити держбю джет обсягом 70 млн грн щорічно, цей часскоротиться втричі.

Останньою у черзі на "утеплення" бюджетна сфера: це понад 9 800 об'єктів,при цьому 97% будівель не відповідаютьчинним будівельним нормам з енергое фективності. У цій сфері видатки на енер гозабезпечення об'єктів обласного підпо рядкування становлять 225 млн грн. Тутслід замінити 1 млн кв. м вікон, утеплити 4 кв. м фасадів. Фінансові потреби оціню ються у розмірі 8,5 млрд грн.

Львівщина напрацювала власну програму енергетичноїнезалежності від Росії і запропонує її Ющенкові

Уся житлова інфраструктура За поріжжя вже незабаром працюватиме засхемою електронної паспортизації. Цесприятиме переходу на прямі договориміж мешканцями і постачальниками жит лово комунальних послуг, а також ство ренню об'єднань співвласників багаток вартирних будинків. Про це повідомив за ступник мера Запоріжжя Олег Дорофєєв.

Жителі паспортизованих будинків ма тимуть можливість самостійно визначати,які об'єкти потребують ремонту насампе ред. Це спонукатиме запоріжців створю вати ОСББ і самостійно керувати житло вим господарством власного будинку, вважає він.

Завдяки таким паспортам можна будедізнатися про загальну характеристику бу динку, стан його фасадів, перекриттів,внутрішньобудинкових мереж, електроус таткування, сходових маршів, ліфтів, газо вого господарства і навіть прибудинковоїтериторії. Ці дані враховуватимуть при

формуванні програм необхідних ремонт них робіт. Крім того, це допоможе швидшета ефективніше визначати першочерговіоб'єкти для ремонту як у всьому районі,так і у кожному окремому будинку. До речі,такий паспорт стане доброю підмогою дляпотенційного покупця у питанні виборуквартири в кожному конкретному будинку.

Вже в середині травня у Комунарсько му районі Запоріжжя програма паспорти зації будинків буде завершена.

У Запоріжжі кожен будинок матиме паспорт


ЕкономікаССТТРРААТТЕЕГГІІЯЯ РРЕЕФФООРРММ

В любой стране для повышения эф фективности использования энергоресур сов необходимо создание соответствую щих условий, которые в совокупности оп ределяют экономическую сферу, благо приятную для осуществления националь ной, отраслевой и региональной политикиэнергосбережения.

Свидетельством создания соответ ствующей экономической среды являетсяналичие реальных возможностей как длянепосредственной, так и для косвеннойфинансовой поддержки энергосбереже ния, а также наличие условий, при которыхизбыточное расходование энергоресур сов является экономически невыгодным.При этом для всех субъектов ведения хо зяйства осуществление мероприятий, на правленных на рациональное использова ние энергоресурсов, должно быть финан сово более привлекательным, чем другиеальтернативные варианты возможныхрентабельных проектов.

Общий принцип создания благоприят ных условий для энергосбережения за ключается в поддержке таких энергоэф фективных проектов, предельные расходыкоторых не превышают предельных расхо дов на прирост предложения энергоре сурсов.

В настоящее время широко разраба тываются в основном проблемы, связан ные с техническими, технологическими инаучными аспектами реализации энергос берегающих мероприятий. Проработкаэкономического и организационного бло ков проблемы энергосбережения по боль шинству направлений находится на недо статочном уровне, что является серьез ным препятствием на пути реализациипроектов и программ по повышению эф фективности использования энергии.

Барьеры на этом пути можно разде лить на 3 группы:

на стадии обоснования проекта;финансовые;институциональные.

Препятствия на стадииобоснования проекта

Опыт работы над энергосберегающи ми проектами показал, что предприятий,придающих энергосбережению какой тоособый статус (на уровне управляющегои финансового руководства), практичес ки нет. Чаще всего предприятия рассма тривают энергосбережение как одно изнаправлений инвестирования, а не каксерию проектов, которые чем либо отли чаются от прочих потенциальных инвес тиций. Это объясняется, прежде всего,существующей хозяйственной системой(в первую очередь, налоговой), не стиму лирующей снижение издержек (а значит,и энергозатрат), так как они входят в се бестоимость и оплачиваются потреби телем.

Существенное влияние на принятиерешения оказывают такие факторы, какслабая информированность лиц, прини мающих решение (финансовые службы ируководство) о реализации проекта и еговозможностях в энергосбережении, от сутствие взаимопонимания между техни ческими и экономическими службамипредприятия, катастрофическая нехваткаспециалистов, способных готовить и реа лизовывать энергосберегающие проекты.

Финансовые барьеры

Ограниченность бюджетных средств,короткие сроки кредитования, нехватка и

дороговизна ресурсов на рынке капиталаусугубляются рядом факторов:

финансовые институты не привыклик рассмотрению проектов, которые гене рируют не доход, а экономию, и испыты вают трудности с определением результа та проекта;

стоимостные масштабы энергоэф фективных проектов, как правило, намно го меньше, чем у проектов энергетическо го строительства.

Крупные финансовые институты немогут эффективно управлять мелкими(менее 10 млн. долларов) проектами.Мелкие же не рискуют вкладывать сред ства в проекты со сроками окупаемостиболее 6 12 месяцев.

Серьезной проблемой при привлече нии кредитных ресурсов является поискзалога или поручителя. Муниципалитетпотенциально может выступать таким по ручителем по обязательствам, связаннымс возмещением затрат при реализацииэнергоэффективных проектов в городах.Однако эта схема очень сложна и требуетсогласования на уровне нескольких мини стерств, что весьма усложняет процедурупривлечения иностранных кредитов.

Иностранные инвестиции сегодня восновном направляются в сферу обслужи вания, торговлю и на оказание посредни ческих услуг, т.е. в такие сферы, где сменьшими усилиями можно быстро полу чить максимальную прибыль. Если гово рить об иностранном финансированииэнергоэффективных проектов, то следует

Экономические механизмы

реализации энергосберегающих

проектов


ССТТРРААТТЕЕГГІІЯЯ РРЕЕФФООРРММЕкономіка

13

отметить, что международные финансо вые институты (Европейский Союз, Все мирный банк реконструкции и развития идругие) проявляют большой интерес кэнергосбережению в Украине. Но ввидунеудовлетворительного инвестиционногоклимата в большинстве своем их деятель ность реализуется лишь в масштабахгрантов или же в виде кредитов под гаран тии правительства.

Таким образом, для успешной реали зации стратегии энергосбережения необ ходимо формирование как на государ ственном, так и на региональном уровняхобеспечивающей инфраструктуры, вклю чающей:

нормативно правовое обеспече ние;

финансовые механизмы (фонды,энергосервисные компании и т. д.);

организационно методическое иинформационное сопровождение;

подготовку и переподготовку кадров.Привлечение частных инвестиций в

инфраструктуру требует создания необхо димых организационно правовых усло вий, в том числе обеспечения возможнос тей использования общепринятых в миро вой практике реализации энергетическихпроектов схем финансирования, а такжесоздания условий для деятельности энер госервисных компаний (ЭСКО).

С учётом того, что в настоящее времядаже эксплуатационные расходы комму нальных предприятий практически не по крываются в полном объеме платежамипотребителей и дотациями местных бюд жетов предприятиям муниципального теп лоснабжения, а также принимая в расчетпотенциал платежеспособности большин ства потребителей, альтернативные воз можности энергоснабжения для состоя тельных потребителей, как юридических,так и физических лиц (индивидуальныесистемы энергоснабжения), нормативныеограничения предела платежей малообес печенных категорий населения (не более20% совокупного дохода семьи), возмож ности местных бюджетов по дотированиюпредприятий муниципального теплоснаб жения, а также их существующие задол женности по поставкам газа, можно пред положить, что суммарный инвестицион ный потенциал отрасли по привлечениюзаемных средств из частных источниковдостаточно ограничен и процесс обновле ния основных фондов в ЖКХ будет осу ществляться в условиях значительного де

фицита инвестиционных ресурсов вслед ствие ограниченности источников их воз мещения.

При этом в любом случае привлечениеинвестиций, особенно иностранных, со пряжено с выполнением ряда условий:

наличие четких гарантий погашенияпривлекаемых заемных средств;

участие местных, наряду с зарубеж ными, финансовых институтов в реализа ции проекта;

необходимость использования, какправило, хотя бы частично, оборудованияи услуг страны кредитора.

Для обеспечения максимальной эф фективности использования инвестицион ных ресурсов необходимо достижение эко номически обоснованного, взаимоприем лемого баланса интересов всех основныхучастников: энергетических компаний, ос новных групп потребителей, в том численаселения, коммунальных предприятий ирегиональных администраций с учетомдолгосрочных интересов общества в целомпо снижению затрат на энергоснабжение.

Привлечение инвестиций в энергосбе режение требует создания необходимыхорганизационно правовых условий, в томчисле обеспечения возможности исполь зования общепринятых в мировой практи ке финансовых схем реализации энергос берегающих проектов и программ, в пер вую очередь специализированных энер госервисных компаний.

На современном этапе состояния эко номики главная роль ЭСКО принятие насебя рисков потенциального инвестораили банка в части успешной реализациипроекта с достижением экономическихпоказателей, заложенных в ТЭО. В этомслучае ЭСКО выступает как проектный ме неджер для всего круга задач, связанных сподготовкой и реализацией программыэнергосбережения на предприятии.

Специфические отличия ЭСКО сво дятся к четырем особенностям:

Во первых, ЭСКО берет на себякомплексную ответственность за инжи ниринговые, строительные и финансо вые вопросы. Предприятие клиент име ет дело только с ЭСКО, а та, в свою оче редь, уже с поставщиками оборудова ния, субподрядчиками и финансовымиинститутами.

Во вторых, обычный проект с жест ким технологическим заданием заменя ется более гибким итерактивным про цессом, в котором техническое задание

может модифицироваться в зависимостиот имеющихся отклонений от проектныхпараметров функционирования оборудо вания и технологических карт.

В третьих, ЭСКО берет на себя ответ ственность за функционирование проектаи получает оплату за счет экономии от ре ализации проекта.

ЭСКО гарантирует, что экономия будетдостаточной, чтобы покрыть капиталовло жения в ограниченный промежуток време ни, и несет риск в любой момент временина сумму проектных затрат, которые оста лись непокрытыми.

В четвертых, ЭСКО финансирует про ект путем его прямого финансированиялибо организации финансирования про екта каким либо финансовым институ том. В последнем случае ЭСКО гаранти рует заказчику, что полученная за счетпроекта экономия будет достаточной длявыплаты сделанного ими долга и процен тов по нему.

В настоящее время ЭСКО активно ис пользуют различные финансовые меха низмы (энергетический перфоманс конт ракт, "револьверный фонд", передача обо рудования в лизинг и т. д.).

Вопрос о форме кредита для реализа ции энергоэффективного проекта долженрешаться в бизнес плане путем сопостав ления дисконтированных денежных пото ков по двум вариантам (лизинг или покуп ка оборудования с помощью кредита) исравнения как внутренней нормы доход ности, так и чисто дисконтированного до хода. Особенностью лизинга является то,что оборудование остается на балансепроизводителя и арендатору не надо пла тить налог на собственность.

Помимо финансовых аспектов, здесьнеобходимо принимать во внимание


Економіка ССТТРРААТТЕЕГГІІЯЯ РРЕЕФФООРРММ

большую безопасность для кредитора всилу серьезных гарантий возврата фи нансовых ресурсов при лизинге. Эти га рантии вытекают из того фактора, чтооборудование, переданное по лизингу,представляет собой особую форму зало га. В случае возникновения кризиса лик видности или платежеспособности пред приятия должника это оборудование воз вращается кредитору.

Разумеется, к оборудованию, предо ставляемому в лизинг, предъявляются определенные требования, в частности ликвидности, что подразумевает компакт ность, транспортабельность, возможностьповторного монтажа и ввода с минималь ными затратами.

В мировой практике применяются фи нансовый и эксплуатационный лизинг. Прифинансовом лизинге техническое обслу живание и страхование арендуемого обо рудования является обязанностью аренда тора. Эксплуатационный лизинг для энер госберегающих проектов представляетсяболее предпочтительным, так как обслужи вание является обязанностью арендодате ля (поставляемое оборудование являетсясложным), поэтому, если отсутствует опытэксплуатации оборудования силами энер госервисной компании, то лучше остано виться на эксплуатационном лизинге. Приэтом арендодатель осуществляет обслу живание оборудования и страховку. Раз умеется, лизинговые платежи в случае экс плуатационного лизинга больше, чем прифинансовом лизинге, поскольку включаютиздержки арендодателя, связанные с об служиванием и страховкой.

Как показывает практика, без кредит ного финансирования реализация энер госберегающих проектов в настоящеевремя вряд ли возможна.

Краткосрочные кредиты (до 1 года)предоставляются, как правило, для фор мирования оборотных средств предпри ятия. Для долгосрочных кредитов, необхо димых для закупки оборудования и осу ществления реконструкции, в зависимос ти от размера прибыли предприятия истоимости проекта срок окупаемости мо жет составлять несколько лет.

Наиболее привлекательным источни ком финансовых ресурсов являются на циональные и зарубежные банки. В на стоящее время международные финан совые институты при участии националь ных коммерческих банков осуществляютв постсоветских странах проекты с при влечением ресурсов Всемирного банка иЕвропейского банка реконструкции иразвития. Практика реализации такихпроектов показала, что процентные пла тежи могут быть значительно уменьшеныи составлять 10 12% годовых. Из воз можных схем разделения ответственнос ти с участием зарубежных банков наибо лее дешевым является вариант кредито вания ЭСКО зарубежными банками черезнациональные коммерческие банки, минуякакие либо правительственные структу ры. Эта схема, однако, подразумевает,что национальный коммерческий банк от носится к банкам высшей категории на дежности для того, чтобы обеспечить не обходимые гарантии возврата зарубеж ным банкам.

Пользование кредитом предполагаетдва вида платежа заемщиком: процент ная плата за пользование кредитом и по гашение суммы долга. Применяются раз личные схемы этих платежей. Наиболеетяжелая схема (с точки зрения заемщика)предусматривает как выплату процентов,так и погашение части кредита в первыйже платежный период. Такая схема малооправдана, если кредитуется новое пред приятие, которому необходимо некото рое время для достижения безубыточныхобъемов производства или услуг. В этомслучае предусматривается льготный пе риод, в течение которого не производит ся погашение долга, но выплачиваютсяпроценты.

Дальнейшее развитие этой схемыприведет к тому, что в льготный периодне производятся и процентные платежи,которые прибавляются к сумме основно го долга (капитализация процентов). Ка питализация процентов может оказатьсяв конечном итоге более дорогостоящей,

чем регулярная плата, но она позволяетпредприятию уменьшить бремя долга впервый период эксплуатации новогооборудования, когда еще не созданы до статочные накопления средств для об служивания долга. Капитализация про центов позволит также сохранить неиз менными субсидии администрации реги она в период, когда еще не получена эко номия от внедрения энергосберегающихтехнологий.

Выплаты, связанные с обслуживани ем долга, могут производиться двумяспособами. В первом случае из за посте пенного уменьшения суммы долга вслед ствие его погашения равными долямипроцентные платежи со временем умень шаются.

Однако максимальные выплаты (пога шение плюс проценты) приходятся на на чальный период. Во втором случае плате жи производятся одинаковыми суммамиза весь период кредитования. Это позво ляет уменьшить финансовое напряжениепредприятия в период выполнения проек та. Оба способа, конечно, могут сочетать ся с льготным периодом, предусматрива ющим льготы по погашению.

Таким образом, рассматривая различ ные схемы работы ЭСКО для финансиро вания энергосберегающих проектов впромышленности и бюджетной сфере,можно наиболее приемлемым, по види мому, назвать механизм, включающийследующие компоненты:

источником средств для кредита яв ляются ресурсы банков или международ ных финансовых институтов;

кредитование осуществляется спредоставлением льготного периода, втечение которого процентные платежимогут капитализироваться;

в качестве финансового агента мо жет использоваться национальный ком мерческий банк, который участвует в раз работке финансовых аспектов проекта,контролирует целевое использование фи нансовых ресурсов, осуществляет плате жи и принимает на себя часть рисков попроекту;

использование лизинга или субли зинга удешевляет проект и повышает га рантии по возврату ресурсов;

средства, выделяемые из бюджетарегиона на дотации энергоснабженияобъектов бюджетной сферы, должны регу лярно индексироваться.


ССТТРРААТТЕЕГГІІЯЯ РРЕЕФФООРРММЗапозичення

15

За ситуації, коли місцеві органи

влади відчувають гострий дефіцит

коштів, бюджети розвитку міст фактич�

но не наповнюються, а на фінансових

ринках проблематично залучити креди�

ти або розмістити муніципальні облі�

гації через високі процентні ставки, під

сумнівом опиняється реалізація нових

інфраструктурних проектів, зокрема

спрямованих на підвищення енергое�

фективності міських господарств.

Як відзначив заступник виконавчогодиректора Асоціації міст України ВікторАнтоненко, на сьогодні дефіцит місцевихбюджетів органів самоврядування вже пе ревищує 20 млрд. грн., і деякі регіони че рез 6 7 місяців практично не зможутьфінансувати навіть захищені статті, такі якзарплата працівникам бюджетних ор ганізацій, оплата енергоносіїв тощо.

Звісно, ефективні енергозберігаючіпроекти, у результаті, можуть привести дозначної економії бюджетних коштів, не ка жучи вже про економію первинного енер горесурсу. Вся складність у тому, що кош ти, які через деякий час окупляться стори цею, потрібно знайти зараз, у розпалфінансової та економічної кризи.

Традиційні джерела фінансуванняенергозберігаючих проектів у містах Ук раїни можна поділити на боргові (випускиоблігацій муніципальних позик або залу чення кредитних ресурсів) та неборгові(кошти місцевих бюджетів та цільовітрансферти містам з держбюджету). Ба гато учасників круглого столу "Проблемиенергозбереження українських міст та

шляхи їх вирішення вумовах фінансово еко номічної кризи", якийвідбувся нещодавно уКиєві, висловили думку,що джерел неборговогофінансування буде явнонедостатньо. У зв'язку зцим у місцевих органіввлади виникає необхід ність залучення позико вих ресурсів.

Основним видом боргового фінансу вання проектів є муніципальні облігації.Слід зазначити, що шляхом випускуоблігацій внутрішньої позики муніципаліте ти упродовж 2003 2008 років залучили943,3 млн. грн., тоді як кредитів навнутрішньому ринку було залучено у ціломуна 54,6 млн. грн. Вичерпну інформацію процей ринок надав у своєму виступі генераль ний директор рейтингового агентства "Кре дит Рейтинг" Станіслав Дубко. Як відзначивпан Дубко, у 2008 році українські міста пла нували залучити рекордну суму у 2,3 млрд.грн., а залучили 0,2 млрд. грн. Хоча у поточ ному році не очікується позитивних змін наринках капіталу, рейтингове агентство при пускає, що у 2009 році п'ять або шість містзможуть вийти на цей ринок. Генеральнийдиректор агентства також звернув увагу нате, що у 2009 році міста повинні погаситиоблігації на суму близько 50 млн. грн.,оскільки добігає кінця термін їх обігу. "Мож ливо, у разі виникнення проблем, державіварто було б підтримати міста шляхомрефінансування, сказав Станіслав Дубко,

тому що, якщо убанківський сектор, усферу будівництва спря мовуються мільярди гри вень, то для міст потрібнапринципово менша циф ра, щоб поліпшити їхможливості з обслугову вання наявних боргів".

Муніципалітети спо діваються залучити до даткове кредитне фінан сування у міжнароднихбанків. У той же час, як

заявив начальник Управління муніципаль них позик і цінних паперів Одеської міськоїради Геннадій Нечаєвський, зараз лишедекілька міжнародних фінансових установ,серед яких Світовий банк, ЄБРР, Північнийінвестиційний банк, IFC (МіжнароднаФінансова Корпорація) та німецький дер жавний банк "KFW", готові фінансуватиенергоефективні проекти українськихмуніципалітетів. Проте численні законо давчі проблеми дуже ускладнюють роботуз цими фінансовими інститутами. У той жечас, як відзначила заступник керівникапрограми IFC Христина Турилова, корпо рація найближчим часом планує подвоїтиобсяги фінансування енергоефективнихпроектів, а до 2011 року навіть потроїти.

Наталія Доценко Білоус (юридичнафірма "Василь Кисіль і Партнери") пред ставила ще один вид співпраці із залучен ня муніципалітетами додаткового фінансу вання державне приватне партнерство.При державному приватному партнерствіприватний партнер отримує істотні га рантії та можливість управляти проектом,що є перевагою порівняно з іншими спо собами залучення фінансування.

Ефект може бутиколосальним

Необхідність економії енергоносіїв, якідорожчають з кожним роком, очевидна. Аспектр енергозберігаючих заходів татехнічних рішень дуже широкий: починаю чи з модернізації котельних і тепломереж,реконструкції будівель (як житлових, так іадміністративних) і закінчуючи викорис

Де шукати кошти

на енергозберігаючі проекти?


Запозичення ССТТРРААТТЕЕГГІІЯЯ РРЕЕФФООРРММ

танням сонячних батарей та інших ультра сучасних технологій. Витрати на такі захо ди можуть бути як малобюджетними, так ікапітальними. У той же час, за словами ме ра міста Ковеля Сергія Кошарука, введен ня елементарного обліку та моніторингувитрат тепла і електроенергії, введенняенергоменеджменту (лімітації) дає змогувже заощаджувати не менше 10% енерго ресурсів.

Здебільшого проекти потребують чи малих інвестицій, але й ефект виходитьсильнішим. Наприклад, за словами на чальника Департаменту економіки Чер каського міськвиконкому Павла Карася,місто Черкаси у 2005 році випустилооблігації на суму 5 млн. грн. та спрямувалоусі залучені кошти на установку частотнихперетворювачів на насосах водоканалу тапідприємствах теплокомуненерго. У ре зультаті вдалося скоротити споживанняводи у місті приблизно на 10%, на 24% зни зилося споживання електроенергії. Голов ним же досягненням стало те, що тепермісто має цілодобове водопостачання, акількість аварій у мережах водоканалу зни зилася у 10 разів. Як стверджує пан Ка рась, цей проект вартістю 5 млн. грн. оку пив себе протягом півроку.

Енергозберігаючі заходи заощаджуютькошти державних та місцевих бюджетів,тому муніципалітети сподіваються напідтримку з боку держави. Учасники "круг лого столу" підготували звернення до цен тральних органів влади вищого рівня, десформулювали ряд пропозицій, головна зяких зобов'язати банки (через відповід ний механізм) спрямовувати не менше 5% бюджетних коштів, отриманих на ре капіталізацію від держави (у цілому це 44 млрд. грн.), на викуп облігацій цільовихвнутрішніх позик. Як відреагує влада на цюпропозицію, стане відомо вже найближчимчасом.

Костянтин Шевченко

За матеріалами “Кредит�Рейтинг”

Станіслав ДУБКО,

генеральний директор рейтингового агентства "Кредит�Рейтинг"

"У сфері муніципальних запозичень українські містазавжди показували високу кредитоспроможність.Обсяги запозичень були помірними і не ставали на вантаженням для бюджетів. До того часу не буложодних скандалів або складнощів з погашенням

муніципальних облігацій. Проте ми з великим побоюванням дивимося на ситуацію,яка складається у поточному році. У корпоративному секторі вже не раз можна бу ло почути слово "дефолт". І дуже б не хотілося, щоб подібне відбувалося у муніци пальному секторі, оскільки сфера публічних фінансів дуже чутлива до репутаційнихризиків".

Геннадій НЕЧАЄВСЬКИЙ,

начальник Управління муніципальних позик і цінних паперів Одеської міської ради

"Муніципальні облігації ефективне джерело залу чення коштів, але процентні ставки сьогодні дуже ви сокі. На мій погляд, у таких умовах можна було б пе редбачити ситуацію, коли первинне розміщеннямуніципальних облігацій відбувалося б з дисконтом.Така позиція зараз обговорюється у Мінфіні і Комісії з цінних паперів, і мисподіваємося, що буде прийнято конструктивне рішення".

Федір БАЗУЛІН,

директор КП "Комунальна енергосервісна компаніям. Херсона", депутат Херсонської міської ради

"Дуже важливий момент полягає в тому, що укерівників і відповідальних осіб в органах місцевогосамоврядування відсутня мотивація економії ре сурсів. За бюджетним законодавством, якщо місто

заощадить певну суму, зокрема впроваджуючи енергозберігаючі технології та залу чаючи на це кредити, то наступного року цьому місту просто скоротять фінансуван ня або уріжуть ліміти. Цю проблему потрібно обов'язково усунути".

Петро ГОЦАЛЮК,

заступник Луцького міського голови

"Доцільно з тих державних коштів, які надходять нарекапіталізацію банків, виділити у масштабах країнихоча б один мільярд на те, щоб міста моглирозмістити свої облігації під вигідний відсоток і уцільовий спосіб витратили кошти на енергозбере ження. Ці гроші пішли б на розвиток економіки, апотім би ще повернулися".

Коментарі фахівців


ССТТРРААТТЕЕГГІІЯЯ РРЕЕФФООРРМММісцеві бюджети

17

За підсумками 2008 року дохідна

частина загального фонду бюджетів

українських міст у середньому була ви�

конана на 96�98%, тоді як рівень вико�

нання спеціального фонду по багатьох

місцевих бюджетах не перевищив

80%. Низький рівень виконання плану

надходжень спеціального фонду пов'я�

заний з невиконанням показників бюд�

жету розвитку та цільових фондів. Не�

гативний вплив на динаміку надхо�

джень до місцевих бюджетів розвитку

справила стагнація ринку нерухомості

та землі.

Крім того, несприятлива ситуація нафінансовому ринку не дала змоги повноюмірою скористатися таким механізмом на повнення бюджету розвитку, як місцеві за позичення. Минулого року загальний об сяг коштів, залучених органами місцевогосамоврядування становив 200 млн. грн.,тобто менше 10% запланованого обсягу.

У результаті місцева влада більшостіміст України не лише була змушена припи нити реалізацію капітальних проектів, алей витратити значну частину наявних тим часово вільних ресурсів для забезпеченнярозрахунків за вже виконаними роботами.При цьому рівень кредиторської заборго ваності, порівняно з початком 2008 року,істотно підвищився, що створило додатко ве навантаження на бюджет 2009 року.

Зниження темпів наповнення дохідноїчастини місцевих бюджетів у 2008 році ус кладнило також забезпечення працівни кам бюджетних організацій та пільговимкатегоріям населення високого рівнясоціальних гарантій, сформованого ос танніми роками. А саме: впродовж 2007 2008 років відбувалося поетапне введенняЄдиної тарифної сітки, третій етап якої бувреалізований у вересні 2008 року. Це за безпечило стабільне зростання заробітноїплати працівників бюджетних організаційта нарахувань на неї протягом останніхроків. Високі темпи зростання видатків наоплату праці, питома вага яких становитьбільше 50% обсягу захищених статей ви

датків бюджетів більшості українських міст,у свою чергу забезпечили зростання ви даткової частини і в період економічноїкризи.

Зменшення обсягів надходжень доміських бюджетів у ІV кварталі 2008 року,при збереженні високих темпів зростаннявидаткової частини, призвело до знижен ня залишків бюджетних коштів і зростаннякредиторської заборгованості переважнопо видаткових статтях, не віднесених За коном України про державний бюджет дозахищених.

Прогнози щодо кредитоспроможності органів місцевого самоврядування в умовахекономічного спаду

Як вважає Олена Самойлова, началь ник відділу муніципальних рейтингів агент ства "Кредит Рейтинг", у 2009 році передорганами місцевого самоврядування по стали труднощі безперебійного фінансу вання видатків місцевих бюджетів.

Повільна динаміка наповнення дохід ної частини бюджетів, а також збільшеннячисла звернень органів місцевого самов рядування за отриманням безпроцентнихказначейських позик призвели до того, щосередній обсяг залишків у лютому та бе резні поточного року скоротився, порівня но з аналогічним показником минулого ро ку, в 2,5 раза і 3,6 раза відповідно.

Подальше зниження середнього вихід ного сальдо на єдиному казначейськомурахунку негативно позначиться на здат ності органів місцевого самоврядуванняздійснювати своєчасні розрахунки, в т.ч. заборговими зобов'язаннями.

Несвоєчасне затвердження місцевихбюджетів у 2009 році, дефіцит бюджетнихресурсів та перехід на режим жорсткоїекономії бюджетних коштів спричинилитруднощі, зокрема технічного характеру,як проблеми в обслуговуванні муніципаль

них боргових зобов'язань, так і проблеми з їх погашенням.

У поточному бюджетному періоді клю чові чинники, що впливають на рівень кре дитоспроможності органів місцевого са моврядування, такі:

погіршення ситуації на ринку праціта перманентне недовиконання дохідноїчастини загального фонду місцевих бюд жетів, що ускладнюватиме акумуляцію ре сурсів на обслуговування боргових зо бов'язань;

повільна динаміка наповнення бюд жету розвитку внаслідок відсутності пож вавлення на ринку нерухомості та землі і,відповідно, дефіцит ресурсів, які можутьбути спрямовані на погашення муніци пальних позик;

обмеженість додаткових резервів,які можуть бути спрямовані на обслугову вання та погашення боргових зобов'язань,у зв'язку із зростанням питомої ваги захи щених статей у видатковій частині місце вих бюджетів;

подальше зменшення залишків наєдиному казначейському рахунку на тлізбільшення числа звернень з боку місце вих фінансових органів за отриманнямбезпроцентних казначейських позик напокриття прихованого дефіциту бюджету;

недовиконання показників держав ного бюджету і несвоєчасне перерахуван ня вилучення містами донорами, що, всвою чергу, ставить під сумнів своєчас

Дефіцит бюджетних ресурсів

ускладнює фінансування видатків

місцевих бюджетів


Місцеві бюджетиССТТРРААТТЕЕГГІІЯЯ РРЕЕФФООРРММ

ність перерахування дотації вирівнюваннямістам реципієнтам;

збереження негативної динамікирозвитку ринку капіталу та складності до ступу до позикових фінансових ресурсів,що призведе до проблем із рефінансуван ням зобов'язань в умовах жорсткої еко номії бюджетних ресурсів.

Таким чином, у 2009 році очікується, щопосилення кризових явищ негативно позна читься на здатності українських міст розра ховуватися за своїми борговими зобо в'язаннями. Напередодні чергових виборів ів умовах посилення соціальної напруже ності актуальним стане питання про пріори тетність платежів за боргом по відношенню

до соціальних виплат. Своєчасні розрахункиза борговими зобов'язаннями безпосеред ньо залежатимуть як від ступеня впливу еко номічного спаду на динаміку наповненнямісцевих бюджетів, так і від рівня кредитноїкультури органів місцевої влади.

Найменування позичальникаДовгостроковий кредитний

рейтингПрогноз Дата привласнення

Дата

оновлення

Бориспіль uaA стабільний 04.12.2007 11.12.2008Бровари uaBBB+ стабільний 21.03.2006 06.06.2008

ВінницяuaBBB

Контрольний списокнегативний 12.04.2007 27.03.2009

Донецьк uaAA стабільний 06.05.2004 04.12.2008Житомир uaBBB стабільний 05.12.2007 02.10.2008 Запоріжжя uaAA негативний 01.04.2008 04.12.2008 Іллічівськ uaA стабільний 11.10.2007 09.12.2008

Кам'янець Подільський uaBB+ стабільний 27.04.2006 04.11.2008

Комсомольськ uaA негативний 06.04.2006 04.12.2008 Краматорськ uaBBB негативний 14.12.2007 24.02.2009 Луцьк uaBBB+ стабільний 15.03.2007 13.03.2009 Миколаїв uaBBB стабільний 11.09.2006 27.11.2008 Одеса uaA негативний 01.04.2005 04.12.2008 Полтава uaA стабільний 02.09.2008Рубіж uaBB стабільний 25.12.2007 09.12.2008 Севастополь uaBB+ стабільний 28.10.2008 12.12.2008 Сєверодонецьк припинений 13.09.2007 26.03.2009

Сімферополь uaA стабільний 14.09.2007 11.12.2008

Суми uaA стабільний 16.10.2008

Тернопіль uaBBB стабільний 12.06.2008 27.11.2008

Харків uaA стабільний 03.12.2004 28.10.2008

Черкаси uaBBB стабільний 21.06.2007 12.12.2008

Чернівці припинений 29.05.2008 03.03.2009

Енергодар uaA стабільний 01.09.2008

Кредитні рейтинги органів місцевого самоврядування

Рейтинги надані за Українською Національною рейтинговою шкалою. Кредитний рейтинг може бути змінений, припинений або відкликаний у разізміни, появи нової інформації, недостатності нової інформації для збереження рейтингу або за інших обставин, які агентство "Кредит�Рейтинг"визнає достатніми для таких дій.

Позначення Застосування

ua Рейтинги, привласнені за Національною рейтинговою шкалою.

або + Проміжні категорії рейтингу щодо основних категорій (рівнів).

Контрольнийсписок

Внесення рейтингу до Контрольного списку означає, щоагентство розглядає питання про зміну рейтингу у зв'язку зподіями або тенденціями, які можуть суттєво вплинути накредитоспроможність власника цього рейтингу.

припинений Рейтинг припинений, як проміжний етап перед його можливим(але не обов'язковим) відкликом, якщо позичальник не надаєнеобхідної інформації для оновлення рейтингу або з іншихпричин.

Додаткові позначенняАгентство "КредитMРейтинг" перше в Україні (з 2001 ро ку) спеціалізоване рейтингове агентство, що надає послу ги у галузі незалежної оцінки кредитоспроможності суб'єк тів запозичень з присвоєння кредитних рейтингів за

Національною рейтинговою шкалою. З 2003 року рей тингові оцінки агентства офіційно визнаються Міністер ством фінансів України. З 2004 року "Кредит Рейтинг" єуповноваженим агентством Державної комісії з цінних па перів і фондового ринку України для присвоєння кредитнихрейтингів суб'єктам господарювання, галузям економікита регіонам. C 2007 року агентство надає послуги з при своєння рейтингів корпоративного управління.


ССТТРРААТТЕЕГГІІЯЯ РРЕЕФФООРРМММісцеві бюджети

19

Що таке кредитнийрейтинг

Кредитний рейтинг це універсальниймеханізм оцінки надійності боргових зо бов'язань позичальника і встановленняплати за відповідний кредитний ризик.Кредитний рейтинг дає змогу його власни ку заявити потенційним інвесторам тапартнерам про свою кредитоспромож ність, показати готовність до роботи циві лізованими методами, відкрито й прозоро.

Кредитні рейтинги надаються пози чальникам (підприємствам, банкам, стра ховим компаніям, органам місцевого само врядування), а також їх окремим борговимінструментам (облігаціям, позикам і т. п.).

Кредитний рейтинг дає змогу йоговласнику:

укріпити взаємовідносини з усіма ти пами контрагентів;

вирізнити себе серед інших україн

ських позичальників та привернути увагуінвесторів;

заявити про свою ефективну фінан сову діяльність, не розголошуючи при цьо му конфіденційної інформації;

провести успішне розміщення облі гацій або інших боргових інструментів;

створити сприятливу кредитну істо рію та фінансову репутацію для подальшо го виходу на ринки капіталу;

урізноманітнити інструменти запо зичення при здешевленні вартості їх об слуговування;

оцінити свої показники роботи "зісторони";

визначити ключові стратегічні чинни ки, які впливають на кредитоспроможністьпозичальника.

Внутрішній кредитний рейтинг необ хідний позичальникам для використанняна внутрішньому ринку. Основна перевагаміжнародного кредитного рейтингу

порівнянність рівня кредитного ризику повсіх позичальниках незалежно від країни їхмісцеперебування обертається недо ліком у країнах з перехідною економікою.Це пов'язано з тим, що рейтинг позичаль ника (емітента) або його боргового інстру менту, як правило, не може бути вищим засуверенний рейтинг країни, в якій розта шований емітент.

На сьогодні Україна має низький суве ренний рейтинг, що залишає для україн ських позичальників лише нижню частинуміжнародної шкали неінвестиційну кате горію. У той же час інвестор, який працює вУкраїні, може визнати боргові зобов'язан ня окремих українських позичальників при вабливим об'єктом для інвестицій, незва жаючи на те, що для них недоступний висо кий міжнародний кредитний рейтинг.

Нині багато міст вже мають певнийдосвід запозичення та кредитний рейтингза національною шкалою.

Прогнози кредитних рейтингів

Прогноз коментує можливі зміни кредитного рейтингу протягом року. Зазвичай при наданні кредитного рейтингу за умовчаннямвстановлюється стабільний прогноз, який указує на відсутність на даний момент передумов для зміни рейтингу. В разі, якщо ситуаціяна підприємстві змінилася у ході розвитку або під впливом форс мажорних обставин, агентство змінює прогноз, а потім, можливо, ірейтинг. У тих випадках, коли прогноз позитивний, звичайне еволюційне підвищення рейтингу, як правило, передбачає підвищеннярейтингу всього на 1 ступінь (наприклад, з uaBBB+ до uaA ), значно рідше на 2 3 ступеня.

Проте прогноз усього лише тенденція, реальне значення має зміна рейтингу. Зміни як у рейтингу, так і у прогнозі сигналізуютьінвесторові про зміни на підприємстві, як позитивні, так і негативні.

Прогноз Визначення

Стабільний Стабільний прогноз указує на відсутність на даний момент передумов для зміни рейтингу протягом року.Прогноз за умовчанням.

Позитивний Позитивний прогноз указує на можливість підвищення рейтингу протягом року при збереженні позитивнихтенденцій та нівеляції поточного ризику.

Негативний Негативний прогноз указує на можливість пониження рейтингу протягом року при збереженні негативнихтенденцій та реалізації поточного ризику.

Що розвивається Прогноз, що розвивається, указує на підвищену вірогідність зміни рейтингу протягом року.

Для чого потрібний кредитний рейтинг?Рейтингування є невід'ємним атрибутом високорозвиненої еко

номіки, існування якої неможливе без прозорості. Передусім отриманнярейтингу потрібне підприємству, яке хоче засвідчити свою надійність тафінансову стабільність. Така необхідність найчастіше виникає у такихвипадках:

планування випуску корпоративних облігацій рейтинг облігаційдає змогу покупцям швидко зорієнтуватися в якості цих облігацій тасприяє успішному розміщенню емісії;

залучення іноземних інвестицій наявність у підприємства рей тингової історії створює сприятливу фінансову репутацію, що принци пово важливо для іноземного інвестора при реалізації довгостроковихпроектів;

намір підписати договір з іноземними постачальниками за на явності рейтингу іноземні партнери можуть запропонувати вигіднішіумови розрахунків, наприклад, відмовитися від акредитиву і надативідстрочення платежів.

Що дає рейтинг позичальникові? Рейтинг дає змогу заявити потенційним інвесторам та партнерам

про свою кредитоспроможність, не розголошуючи при цьому кон фіденційної інформації. Чим вище рівень кредитного рейтингу, тим ви ще шанси залучити кошти за нижчою ставкою.

Отримання кредитного рейтингу приносить не лише поточні виго ди це рішення на перспективу. В умовах зародження ринкової культу ри використання інформації важливим є вже сам факт наявності абовідсутності у компанії кредитного рейтингу. У міру розвитку фінансово го ринку увага інвесторів все більше зміщуватиметься до рівня при власненого рейтингу. Надалі перевагу отримають українські компанії,які мають найбільш тривалу рейтингову історію.

Компанії, які прийшли до розуміння необхідності отримання рей тингу, не повинні побоюватися можливої невисокої оцінки. Вже самфакт прагнення до прозорості позитивно оцінюється інвесторами, зо крема іноземними. Агентство здійснює регулярний моніторинг станупозичальників, і при позитивних змінах рейтинг підвищується. Крім то го, у рейтинговому звіті дається повна рейтингова історія підприємства,і відображені зміни є кращою ілюстрацією розвитку компанії.

Питання/відповідь


Досвід регіонівССТТРРААТТЕЕГГІІЯЯ РРЕЕФФООРРММ

Пільговий тариф / "/10%"У Комсомольську завдяки цьому мето

ду заохочення близько 75% усього насе лення є справними платниками за спожитікомунальні послуги. А загальний рівеньплатежів у місті становить 94 95%. Це, за уважимо, дуже добрий показник, особли во, якщо брати ситуацію останнього опа лювального сезону, коли у деяких регіонахрівень платежів впав до 12%. Яким чином уКомсомольську спромоглися на такий ре зультат?

Почнемо з історії. У 2004 році оплатапослуг у місті не перевищувала 45%, що,відповідно, не давало змоги підприєм ствам оптимізувати свої видатки, зросталиборги за енергоносії, не відновлюваласяінфраструктура. Чисельність справнихплатників, тобто тих, хто оплачував своїрахунки до 20 числа місяця, що настає зарозрахунковим, не перевищувала 25%.При цьому зауважимо, що платежі насе лення у дохідній частині теплопостачаль ного підприємства становлять понад 60%.Потрібно було шукати вихід.

Міськвиконком у 2004 році прийняврішення про те, що кожен, хто вчасно оп латить рахунки, на наступний місяць маєправо отримати "пільгу", тобто тариф, за

яким він отримує цю послугу, буде змен шено на 10%, але за умови, що він і надалівносить платіж до 20 числа.

У рішенні чітко зазначалося, які кате горії не мали права на застосуванняпільгового тарифу. Він не поширювався наінших споживачів (бюджетна сфера,підприємства тощо), тих, хто отримуваввід держави пільги та субсидії на оплатужитлово комунальних послуг, і на тих, хтоне дотримався умови своєчасної оплати(боржників).

Наголосимо ще на одній особливостіКомсомольська. Тут немає єдиного розра хункового центру і люди не отримуютьплатіжки у поштові скриньки. Є домо вленість із банками коли кожна людинаприходить до відділення банку, називаєсвою адресу та прізвище і може або спла тити за всі послуги одразу, або вибрати, за

що вона сплатить сьогодні, а за що завтра. Це також дає змогу вводити у базудля нарахувань два тарифи. Один повний, а інший зі знижкою 10%. Тобто до 20 числа діє зменшений тариф, а після20 го повний. І вже "на руки" людинаотримує квитанцію, де зазначені і видпослуги, і тариф.

Приладами обліку теплової енергії умісті обладнано більше половини будинківі тому послуги з теплопостачання у містіоплачуються за сезонним тарифом. Ті ж,хто не має лічильників, сплачують за нор мами по єдиному тарифу. Зрозуміло, щодля тепловиків відчутними є своєчаснінадходження від тих абонентів, які платятьвзимку за повним тарифом, а це більшеполовини споживачів. А людям у цьомуразі вигідніше платити вчасно, тому що єпевна економія для родинного бюджету.

У Комсомольську

"знижки" на комунальні послуги

стали реальністю

Розмови про те, чи відповідають тарифи собівартості та якості послуг, із

змінним успіхом точаться в Україні не перший рік. Зареєстрований законопроект

народного депутата Олександра Попова щодо впровадження пільгового тарифу

для вправних платників збентежив дуже багатьох. Якщо можна зменшити поточну

оплату на 10%, то це має означати, що тариф цілком імовірно завищений, а зна�

чить, народ "дурять". Цієї думки дотримується більшість. Однак ми спробували

все ж таки з'ясувати, що стоїть за цими "10%".

Приклад розрахунку за отримане тепло

Двокімнатна квартира

Спожите тепло за період з 15.10.2008 по 20.03.09 4,444 Гкал

Повний тариф 262,21 грн. 1165,26 грн. Різниця 114,65 грн.Пільговий тариф 236,41 грн. 1050,61 грн.

Трикімнатна квартира

Спожите тепло за період з 15.10.2008 по 20.03.09 7,455 Гкал


Гаряча вода для родини з 3 х осіб

Середні показники за лічильником 5 м3 на місяць


Сергій СУПРУН,

міський голова міста Комсомольськ


ССТТРРААТТЕЕГГІІЯЯ РРЕЕФФООРРММДосвід регіонів

21

Cекрет привабливості У чому ж секрет привабливості такої

схеми для комунальних підприємств?

Як розповів директор КП "Комсо мольськтеплоенерго" Микола Лихожон, утакого методу заохочення споживачів є якплюси, так і мінуси. "Авжеж ми розуміємо,що ці 10% ми маємо покладати на свої ви трати і це, мабуть, єдиний мінус. Затеплюсів значно більше. Сьогодні підпри ємство заборгувало за газ понад 11 млн., восновному через накопичену різницю в та рифах. Самотужки погасити ці борги під приємство не в змозі. Ніхто також не звіль няє підприємство від своєчасного внесен ня поточних платежів. Треба брати креди ти у банку, щоб сплачувати за газ або елек троенергію, а це задоволення не з деше вих. Окрім того, що це кредит під 20%, йо го ще й обслуговувати потрібно, а це вселягає на прямі збитки підприємства. У разіпрострочення платежів за енергоносіїпідприємство отримує щоденні штрафнісанкції це також лягає на збитки. А іншо го джерела доходів, окрім плати спожи вачів, у підприємства немає і тому, чим ви ще показник своєчасної оплати, тим мен ше підприємство змушено кредитуватися.Тим меншими будуть власні збиткипідприємства. А ці суми перевищують ті10%, які надаються як заохочення насе ленню", відзначив Микола Лихожон.

Щоправда і питань залишається щебагато, зокрема невнормовані питаннящодо оплати внутрішньобудинкових втрат(через аварії, ремонти). Не врегульовано умісті й питання метрологічної повірки тауніфікації лічильників.

Однак перший крок місто вже зробило впроваджено облік тепла й води у всіх

будівлях бюджетної сфери. Пішли навітьдалі встановили на деяких будинках га зові лічильники і з'ясували, що споживаннягазу у міжопалювальний період відрізня ється від передбаченого нормативамимайже удвічі. Так, нормативом (постановаКабінету Міністрів України від 08.06.1996№ 619) передбачено, що споживання газуодною особою за наявності централізова ного гарячого водопостачання та газовоїплити становить 9,8 м3 на місяць. Завідсутності гарячої води норма споживан ня зростає до 18,3 м3 на місяць. Але пока зання лічильників свідчать, що після від ключення гарячої води споживання газу убудинках не збільшилося вдвічі. Тобто єди ний вихід не переплачувати встановитилічильник. Не врятує ситуацію навіть вста новлення електроводонагрівача. Оскількиє окреме роз'яснення НКРЕ, що за відсут ності лічильника газу на період відключен ня централізованого гарячого водопоста чання нарахування здійснюють за нормою18,3 м3 незалежно від наявності електро водонагрівача.

Реформа не на словахКомсомольськ одне з небагатьох

міст в Україні, де стабільно цілодобово по дається холодна та гаряча вода, немає пе ребоїв з подачею тепла, незважаючи наскрутне фінансове становище підпри ємств галузі. Міський голова Сергій Суп рун пишається тим, що реформи у житло во комунальному господарстві останнімчасом були спрямовані на впровадженняенергозберігаючих технологій, завдякичому було зекономлено майже півмільйо

на кВт електроенергії. Але зростання цінна енергоносії "з'їдає" практично всі ці за ощадження. Лишається запроваджуватинові технології, які б дозволили подовжититермін експлуатації водогонів та ка налізаційних мереж. За словами мера,теплове господарство міста має своюстратегію розвитку, яка передбачає вико ристання альтернативних видів палива іпомірну децентралізацію системи тепло забезпечення міста. Окремі, віддалені бу динки були переведені на автономне опа лення. Також планується встановити коге нераційну установку, газогенераторні ус тановки та котли на твердих видах палива.Але для цього необхідні кошти. Частинукоштів вишукують підприємства, заклада ючи у тариф інвестиційну складову, части на виділяється з бюджету розвиткуміста.

Багато уваги приділяється у Комсо мольську і благоустрою. У дворах встанов люються антивандальні, енергоефективнісвітильники, вчасно ремонтуються дорогита внутрішньоквартальні проїзди, прово диться озеленення міста. Комсомольськвже тричі став переможцем Всеукраїн ського конкурсу "Населений пункт найкра щого благоустрою і підтримання громад ського правопорядку".

Має Комсомольськ ще один цікавийдосвід сьогодні у місті працюють приватніпідприємства з утримання та обслугову вання житлового фонду, створені на базіколишніх ЖЕКів. Це також дало позитив ний результат, і у майбутньому такі підпри ємства можуть стати управляючими ком паніями з утримання житла.

Микола ЛИХОЖОН,

директор КП "Комсомольськтеплоенерго"


ТехнологіяЕЕННЕЕРРГГООЗЗББЕЕРРЕЕЖЖЕЕННННЯЯ

Влияние инфракрасного тепла на человека

Тело человека излучает электромагнитные волны длиннойоколо 10 мкм. Исследования показали, что электромагнитные ко лебания в диапазоне длин волн 5 15 мкм наиболее глубоко про гревают тело и абсолютно безопасны для человека, поэтому ихназывают "Vital Rays" ("Лучи жизни") или дальний инфракрасныйдиапазон (Far Infrared).

Все нагретые в той или иной степени тела излучают инфра красные лучи. Организм человека исключением из этого правилане является он излучает инфракрасные лучи в диапазоне от 6 до20 мкм, с пиком излучения 9,6 мкм.

Поэтому любое внешнее излучение с такими длинами волннаш организм воспринимает как свое собственное и интенсивнопоглощает его. Оно наиболее глубоко проникает в организм, вы зывая его максимальный прогрев. Именно на этом свойстве ос нован эффект теплового лечения, широко используемого в фи зиотерапевтических кабинетах наших и зарубежных клиник.

Обогреватели ПЭО (пленочный электрический обогреватель)излучают невидимую тепловую составляющую солнечного светадлиной волны 9 15 мкм. Это самое полезное для организма ИК излучение среднего диапазона так называемые "Лучи Жизни".Именно такое излучение получает человек в первые девять меся цев своей жизни в утробе матери.

В чем преимущества лучистого отопления?

Система обогрева ПЭО дает Вам ощущение теплового ком форта тем же способом, каким дает его Солнце. Это и есть прин цип лучистого обогрева. Именно на нем основана обогреватель ная система ПЭО.

Гибкий резистивный обогреватель толщиной 0,35 мм крепит ся к потолку степлером на фольгированную пенопластовую па нель толщиной 2,5 см. После установки вся система покрываетсялюбым декором, таким как гипсокартон, пластик, дерево и др.материалом и подключается к электрической сети. Вся системаработает от 220 V или 380 V. Выдерживает перепады напряже ния от 160 V до 300 V.

Пленочный обогреватель излучает природную тепловую со ставляющую солнечного света, которая не поглощается возду хом. Вся энергия почти без потерь достигает людей и предметов.Это совершенно новый принцип доставки тепла по месту назна чения.

Лучи греют не воздух, как батареи, а помещение и находящи еся в нем предметы. Те, в свою очередь, отдают вторичное теплоокружающему их воздуху. Иными словами, при лучистом отопле нии отпадает необходимость тратить энергию на обогрев "лиш него" воздуха.

Попадая на тело, эти лучи активизируют периферийную кро веносную систему, что служит причиной наступления ощущениятеплового комфорта на 2 3 °С раньше, чем при конвективномобогреве. Если в обычной ситуации человеку становится теплопри 20 °С, то при лучистом обогреве тот же эффект достигаетсяпри 17 18 °С.

В отличие от конвективных обогревателей, ПЭО не использу ют воздух для распространения тепла, поэтому обеспечиваютоптимальный температурный баланс в помещении. Они равно мерно излучают тепло: температура у пола и под потолком нахо дится примерно на одном уровне, а температура поверхности по ла и предметов близка к температуре помещения. Естественно, вэтом случае не возникает интенсивных конвекционных потоков, всвязи с чем снижается циркуляция в воздухе пыли и других за грязнённых веществ.

Новое поколение потолочных

инфракрасных обогревателей

“ПЭО”Если из солнечного света вычесть радиоволны, рентгеновские и ультрафиолетовые лучи, лучи видимого света, то оста�

нутся тепловые невидимые лучи, аналогичные солнечным, которые обогревают только поверхности, находящиеся в поле

их действия.

Инфракрасные, или тепловые лучи, которые так необходимы всему живому на Земле, практически без потерь проходят

сквозь все слои атмосферы, и, встречаясь с поверхностью Земли, их энергия превращается в тепло.


ЕЕННЕЕРРГГООЗЗББЕЕРРЕЕЖЖЕЕННННЯЯ Технологія

23

Что входит в систему ПЭООсновная система ПЭО состоит из фольгированного пеноп

ласта толщиной 25 мм и самого обогревателя, который пред ставляет собой спецсплав с высоким электрическим сопротивле нием, изолированным от общей среды путем ламинирования.Обогреватели могут быть разных размеров (2,5 м, 3,0 м, 3,5 м,4,0 м, 4,5 м и 5,0 м), что позволяет покрывать площади любых по мещений. Возможен также заказ обогревателей по индивидуаль ным размерам.

Области примененияПЭО не меняют уровень влажности в помещении и не

"сжигают" кислород. Именно поэтому их часто устанавливают вмедицинских и детских учреждениях. В частности, в Россиилучистое отопление впервые было опробовано в госпитале им.Бурденко (Москва), детском садике пос. Токтубаево и среднейшколе пос. Витаминный (Челябинская обл.).

Длинноволновые обогреватели могут применяться в самыхразличных типах помещений, причем как в жилых (квартирах,дачных домах и даже больничных палатах), так и в производ ственных (складах, промышленных зданиях, разного рода мас терских, ангарах и т.д.). Они пригодны для использования в шко лах, детских садах, офисах и жилых домах.

ЭнергозатратыЧтобы энергозатраты системы отопления ПЭО были опти

мальными, необходимо, чтобы теплоносители системы ПЭО об ладали большей способностью аккумулировать энергию (тепло)и имели значительную площадь, которая позволяла бы быстро иэффективно передавать тепло от теплоносителя (стены, предме ты, пол) в воздух, находящийся в комнате.

Система ПЭО прогревает все поверхности (пол, стены, пред меты), они имеют значительную тепловую вместимость, а значит,являются лучшим аккумулятором и источником тепла. Электри ческий ток, проходя по проводникам ПЭО, превращается на по верхности в тепловую энергию, которая путём тепловых невиди мых лучей аккумулирует всю поверхность помещения. Конструк

ции помещения быстро прогревают находящийся внутри воздухи поддерживают необходимую, заданную терморегуляторомтемпературу.

Передача тепла в стройматериале, из которого построеноздание, происходит за счет теплопроводности снизу вверх. Этонакладывает жесткие требования к утеплению потолка, чтобыуменьшить теплопередачу и не допустить возникновения даженебольших конвективных потоков (сквозняков) по поверхностиПЭО. Все щели должны быть тщательно запенены и заклеены.Только тогда система ПЭО будет очень эффективна.

Приведём примерный расчет энергопотребления дома сред ней утепленности площадью 100 м2. Пленками ПЭО покрывается80 95% площади потолка, в нашем случае 90%:

SПЭО = 100 м2 · 0,9 = 90 м2

Мощность потребления всей системой ПЭО:PПЭО = SПЭО · Pуд,

где Руд удельная площадь потребления ПЭО.РПЭО = 150 Вт/м2

РПЭО = 90 м2 · 0,15 кВт/м2 = 13,5 кВт.

По экспериментальным наблюдениям, система ПЭО в доме S = 100 м2 включается 4 6 раз в сутки на 10 12 мин. (зависит оттемпературы, выставленной на терморегуляторе, и температурывоздуха на улице).

К примеру, система включается 6 раз в сутки по 12 мин., т.е.72 мин. Потребляемая мощность в сутки:

Рсут = РПЭО · t,

где t время, равное 72 мин., или 1,2 часа.Рсут 13,5 кВт · 1,2 ч = 16,2 кВт/ч/сут.

Посчитаем потребляемую мощность за месяц:Рмес = 16,2 кВт/ч · 30 дн. = 486 кВт/ч/месяц

Теперь в денежном выражении при тарифе 25 коп. за 1кВт/ч:$ = 486 кВт/ч · 0,25 коп. = 121 грн. 50 коп.

Это финансовые затраты на отопление среднеутепленногодома.

Применение современных теплоизоляционных материаловпри строительстве дома позволит системе ПЭО включаться ре же, чем в приведенном расчете. Значит, будете меньше потреб лять электроэнергии, необходимой для его отопления.

Сколько стоит удовольствие, спросит внимательный чита тель. 1 м2 системы без монтажа стоит от 45 до 60 долларов, мон таж составляет до 30% стоимости.


Стратегічне плануванняЕЕННЕЕРРГГООЗЗББЕЕРРЕЕЖЖЕЕННННЯЯ

Муниципальный энергетический

план � основа реабилитации, модерни�

зации и развития систем теплообеспе�

чения населенных пунктов

Завершается этап хаотического и бес системного ведения политики в муници пальных территориальных образованиях.Все больше людей, участвующих в систе ме социального управления на самом не посредственном уровне (депутаты мест ных советов, городские председатели ма лых городов), понимают необходимостьпринятия долгосрочных взвешенных ипродуманных программ развития комму нальной инфраструктуры.

К сожалению, на протяжении ряда летгосударство так и не смогло сформиро вать осмысленную политику реформиро вания коммунальной инфраструктуры, пы таясь прикрыть лозунгами единственноежелание полностью делегировать этиобязанности на местный уровень. В техместах, где осознают невозможность и па губность принудительного внедрения раз личных форм хозяйствования в централи зованных системах жизнеобеспечения на селенных пунктов, должно появляться вближайшее время желание восполнитьнедостаток информации и повысить уро вень профессиональной подготовленнос ти управленцев для решения вопросовэнергоэффективности как основы мест ной политики социально эффективногоуправления.

Реализация любого плана действийзиждется на анализе существующей ситу ации, но наихудший вариант, когда такойанализ проводится силами исполнителей(в любой отрасли). Нужен трезвый и неза ангажированный взгляд со стороны, за ключение эксперта. Именно тут и стано вятся необходимі єнергосервисніе компа нии, которіе в своем штате обїединяютбольшинство необходиміх специалистов єкспертов.

Сфера общественного потребленияколлективной услуги теплоснабжения имела ряд преимуществ (технических иэкономических), но не была готова адап тироваться мгновенно и без затрат к реа лиям процесса реорганизации обще

ственных отношений. Планы дальнейшегоразвития и функционирования населен ных пунктов едины в одном общем, доста точно циничном правиле интересы об щества выше, чем интересы индивидуума.Все, кто не согласны с таким правилом,жить в населенном пункте и пользоватьсяобщественными благами не должны. В тоже время, при стратегическом планирова нии развития населенных пунктов, необ ходимо предусмотреть наиболее полнуювозможность удовлетворения чрезвычай но разнообразных желаний индивидуумовдля максимального уменьшения кон фликтных ситуаций.

Существующие технические возможно сти модернизации централизованных сис тем (и не только систем отопления) позво ляют решить немыслимые ранее задачи ипривести систему к совершенно новым по казателям экономичности.

Основные потери муниципалитетов вбудущих периодах закладываются в на стоящее время путем неверного и непро думанного планирования или планирова ния, основанного на других целях и прио ритетах.

Возможно ли стратегическое энерге тическое планирование в коммунальнойинфраструктуре?

Вначале "Концепция", затем "Стратегия", потом"Программа" и "План"

Определения и точные формулировкинеобходимы, в первую очередь, для воз можности планирования и распределения(использования) ресурсов.

Концепцию энергоэффективности(цель Энергетическая безопасность (а,возможно, и независимость!) страны) не обходимо принимать на уровне государ ства на основе мировых тенденций, учи тывая специфику климата, обычаев, исто рии, энергетического баланса страны ит.д. Регион (не путать с областью) объеди няется (должен объединяться) похожес тью условий и возможных решений, а непо фамилии губернатора или псевдоэко номических структур.

Стратегия должна быть написана наоснове государственной "Концепции" длянаибольшего объединения территориаль ных образований на основе общности воз можных решений и с целью более рацио нального централизованного пути реше ния. В одной современной области можетбыть несколько "Стратегий" достиженияцелей, описанных в "Концепции", и, на оборот, в нескольких областях могу бытьтождественные "Стратегии".

Государство, объявив внятную полити ку в виде национальной "Концепции", мо жет содействовать и контролировать, ноне должно вмешиваться, помогать терри ториальным общинам в написании "Стра тегий" достижения поставленных целей, авот обеспечить ресурсами обязано (ре сурсы и материальные деньги субвенцийи кредитные, и человеческие образова ние и обучение, а также доступ к передо вым технологиям).

"Программу" действий на срок своейкаденции и "План" действий на год долж ны составлять компетентные руководите ли и лично отвечать за ее выполнение.

Мы каждый раз сталкиваемся с непо ниманием необходимости ранжированияцелей, задач, стратегий, концепций и т.д. всилу непонимания причинно следствен ных связей происходящего. Ничто так па губно не влияет на результат, как непра вильная оценка ситуации и неправильныйвыбор целей. Непрофессионализм здесьнедопустим.

Планирование

Любое планирование начинается с же лания что то изменить. Как посчитать то,что мы хотим изменить в будущем? Сколь ко это стоит сейчас и сколько будет стоитьпотом?

Например: приняв за основу всеголишь несколько опорных цифр энергопот ребления, можно очень кратко изложитьстратегию развития коммунальной ин фраструктуры, но не в целом, а для кон кретного города.

В настоящее время норма потребле ния тепловой энергии для отопления на шего жилья как основной статьи расхода

Муниципальный

энергетический план В.А. ПЕЧЕРСКИЙ, заместительгенерального директора по реализациипроектов ООО ЦЭК "ЭСКО ЦЕНТР"


ЕЕННЕЕРРГГООЗЗББЕЕРРЕЕЖЖЕЕННННЯЯ Стратегічне планування

25

энергоносителей составляет 160 кВт/м2/ч,или при норме отапливаемой площади в25 м2 на одного жителя 3,44 Гкал в год.При этом в существующих системах теп лоснабжения на каждого жителя нашихгородов используется 600 650 м3 природ ного газа в год, а на поддержание горяче го водоснабжения в тех городах, где циви лизация еще не потеряна, необходимоувеличить эту цифру как минимум еще на 250 м3.

Кроме того, использование электриче ской энергии, в зависимости от уровнякомфорта, составляет 1800 2000 кВт ч вгод. При использовании условного топли ва на уровне 280 гр/кВт затраты на каждо го жителя составляют 0,5 т условного топ лива в год.

В настоящее время лучшие водопро водно канализационные хозяйства имеютудельный расход электрической энергиина производство услуги водоснабжения иводоотвода на уровне 1,5 1,8 кВт/м3 (водаи стоки). При принятых нормах водопо требления это составляет в пересчете наусловное топливо еще 0,05 т.

Принимать во внимание необходимовсе возможные энергоносители, исполь зуемые для жизнеобеспечения города, номы ограничимся диапазоном стократнойвзаимной разницы между наибольшей инаименьшей статьями расходов, учтемеще затраты на энергоносители для обще ственных нужд (транспортировка отходовжизнедеятельности города и доставка то варов в город). Учитывая радиус вывозамусора 15 км и норму накопления 1,2 м3,топливная составляющая 0,002 т у.т. в

год на жителя. При транспортировке про дуктов в город с радиусом 100 км (1000 кгв год) топливная составляющая 0,007 ту.т. в год.

Исходя из этого, 1600 кг условноготоплива в год на человека можно принятьза базовый уровень жизнеобеспечениякаждого жителя при компактном прожива нии в условиях городов Украины. Соответ ственно, при составлении стратегическо го плана отталкиваться от этой цифрыдля снижения расходов с целью энергос бережения, энергоэффективности и эко логической безопасности.

Желаем, но абсолютно недостижим внаших условиях в ближайшей перспективе,так называемый план "нулевого потребле ния". Невозможно перевести на использо вание возобновляемых энергоносителейтехнику, технологии и здания образца XIX XX века. Такой подход возможен толькопри новом строительстве и использованииновых технологий, но поставить перед об ществом план и достичь его выполнениявозможно, наметив величину снижения отсуществующего уровня потребления не возобновляемых энергоносителей.

Возможно ли в наших условиях сниже ние потребления на 10%? Безусловно,возможно. Опыт, накопленный в сфереэнергоменеджмента, говорит: не меняя ни

технику, ни технологии, за счет только ор ганизационных методов этот уровень до стижим. На 20% возможно с необходи мыми реконструкциями и инновациями.Дальнейший рубеж планирования сниже ния энергопотребления ограничен толькоразумным уровнем затрат и сроком воз врата инвестиций при нынешних ценах наэнергоносители. Другими словами иочень упрощенно, если мы хотим эконо мить энергоноситель "Х", то стоимостьамортизации оборудования, предназна ченного для уменьшения его использова ния, не должна превышать стоимости эко номии этого энергоносителя.

С учетом нынешних цен на энергоноси тели и прогноза их увеличения, используятехнологии, известные и апробированныена сегодня, на примере небольшого городавозможно 25% ное снижение расходов припроизводстве и транспортировке тепловойэнергии со сроком возврата инвестиций втечение 5 лет на принципах:

1. Когенерационного метода произ водства тепловой энергии.

2. Использования местных, как возоб новляемых, так и ископаемых (вместоприродного газа), энергоносителей.

3. Повышения эффективности генера ции за счет использования скрытой тепло ты конденсации водяного пара продуктовсгорания, в том числе и с использованиемтеплотрансформации.

4. Модернизации оборудования теп ловых сетей с переходом на количествен ную схему регулирования мощности по требления.

5. Перехода на активную схему цирку ляции теплоносителя в сети и сниженияего параметров.

Снижение расходов использованиятепловой энергии потребления в жиломфонде на 50% возможно при:

использовании принципа реновациизданий и повышении теплофизических ха рактеристик ограждающих конструкций;

применении активных (интеллекту альных) индивидуальных тепловых пунктов;

широком применении активных сис тем рекуперативного подогрева вентили руемого воздуха;

Затраты топлива для обеспечения одного жителя:

тепловой энергией (необходимо 900 м3 природного газа) 1050 кг условного топливаэлектрической энергией 500 кг условного топливауслугами водоснабжения и водоотвода 45 кг условного топливатранспортными услугами 9 кг условного топлива


Стратегічне плануванняЕЕННЕЕРРГГООЗЗББЕЕРРЕЕЖЖЕЕННННЯЯ

сезонном использовании солнечнойэнергии для нужд горячего водоснабже ния, в том числе и при применении тепло вых насосов с теплоаккумулирующим обо рудованием.

В наших условиях, на перспективу в 10 лет, мы можем поставить цель дости жение следующих результатов, при усло вии окупаемости инвестиций:

1. Достичь уровня потребления тепло вой энергии в жилом секторе от невозоб новляемых энергоносителей для комфорт ного проживания на уровне 80 кВт /м2/ч.

2. Снизить использование природногогаза при обеспечении режима горячеговодоснабжения в централизованных сис темах теплоснабжения до уровня 0 м3 начеловека в год.

3. Достичь уровня удельных норм по требления природного газа при производ стве тепловой энергии 110 м3/Гкал.

4. Снизить затраты на сбор, транспор тировку и утилизацию твердых бытовыхотходов до уровня 1 $ на жителя в год.

5. Ввести в эксплуатацию пиковыемощности генерации электрической энер гии на муниципальных котельных в разме ре их базовой нагрузки.

Несколько вариантов реализации проектовэнергоэффективности в муниципалитетах

Цель: снижение затрат энергоносите лей при производстве, транспортировке,распределении и потреблении тепловой иэлектрической энергии в муниципальныхсообществах.

Уменьшение расходов потребителя науслуги отопления.

Вариант 1. Привлечение частногобизнеса на паритетных началах в генера цию продукции в коммунальном секторе.Заинтересованные стороны частный ин вестор и территориальное сообщество.При этом муниципальные власти обязаныосознавать свою исключительную ответ ственность за обеспечение населенияцентрализованными услугами, не пере кладывая ее на коммунальные предпри ятия. В этом случае, сохраняя жесткийконтроль за взаимодействиями междусубъектами разных форм собственности иявляясь гарантом выполнения принятыхрешений, территориальное сообщество влице уполномоченного органа Совета,

Исполнительного комитета и городскогоПредседателя на основании программыразвития системы централизованноготеплоснабжения заключают договор с ча стным инвестором о реализации совмест ного проекта.

При этом в договоре описываются га рантии реализации продукции на опреде ленный срок по ценам, устраивающимстороны, и привязанным к аналогичнойпродукции, производящейся на комму нальных предприятиях. Инвестор долженполучить гарантии как возврата инвести ций, так и получения своей прибыли.

По такому договору (применительно кпроектам тепло и электрогенерации) ин вестор затрачивает свои средства толькона приобретение оборудования. Все за траты на проектные работы, создание не обходимой инфраструктуры, монтажные,строительные и вопросы согласования не сет муниципалитет. Эксплуатация обору дования осуществляется владельцем (ин вестором), сохранность и работоспособ ность имущества под его контролем.

Для наиболее целесообразного реше ния вопросов налогообложения деятель ности, наилучшим вариантом производ ства тепловой и электрической энергииявляется работа на "давальческом сырье".При этом эксплуатирующая компания (ин вестор) получает вознаграждение за про веденную работу по переработке сырья(природного газа) в продукцию (тепловуюи электрическую энергию), учитывающуюзатраты на эксплуатацию и инвестицион ные затраты, а после выполнения финан совых обязательств (лизинговых и т.д) по лучает прибыль в заранее оговоренномразмере. Наиболее подходящая формасотрудничества концессия.

Такой вариант основан на осознаннойнеобходимости привлечения частного ка питала на цивилизованных и паритетныхотношениях в коммунальный бизнес. Онатребует детального планирования, но по зволяет сторонам, без излишних сложнос тей, расстаться без скандала при измене нии обстановки или нарушении обяза тельств. Ни одна из сторон не в состоянииволюнтаристски изменять правила, пропи санные в договоре о сотрудничестве, непонеся значительных материальных затрат,но позволяет использовать преимуществаформ собственности в полной мере.

Вариант 2. Реализация проектовэнергоэффективности в этом направле нии связана с отрицанием органом самоу

правления своей ответственности за по литику в этой сфере, превалирующим са моопределением коммунальных предпри ятий и либеральным подходом к развитиюцентрализованных систем. При таком раз витии ситуации нивелируется понятия за интересованной стороны (в лице террито риального сообщества) в реализации про ектов. А для частного инвестора, невзираяна заинтересованность, проект можетбыть реализован с большим риском. Такаяситуация наблюдается в настоящее времяв большинстве городов Украины. Отдель ные проекты, реализуемые при таких от ношениях, страдают, с одной стороны, ма лой экономической выгодой для муници палитетов (инвестор закладывает своириски в стоимость продукции), с другойстороны, приводит к искусственной конку ренции предприятий разных форм соб ственности и разного технического осна щения. В этих условиях коммунальныепредприятия в итоге обречены, так как,даже при меньшей стоимости конечнойпродукции у частного бизнеса, в условияхчрезвычайного дефицита специалистов,есть возможность сохранения высококва лифицированного персонала. Возникаюттакие проекты как правило при личной за интересованности отдельных руководите лей коммунальных предприятий и город ских Председателей. По этому вариантупостроены большинство проектов аренд ных отношений с коммунальной собствен ностью в сфере теплоснабжения, когда варенду берутся лучшие предприятия теп лоэнергетики и за короткое время из нихвыводятся активы любыми способами.

Третий вариант построен на принци пах государственного управления и осно ван на признании ответственности госу дарственных органов управления за мо дернизацию ранее созданных и созданиеновых централизованных систем инфра структуры городов. Это так называемыйвариант бюджетного целевого финанси рования. С 2006 года можно признать еговосстановленным. К сожалению, этот ва риант обладает наименьшей эффективно стью не только по причине ограниченнос ти средств в бюджете страны, но и крайненеэффективном их использовании, невзи рая на многоступенчатую систему госу дарственного контроля за проведениемтендеров и программно целевого постро ения бюджетов. Шансов участия частногоинвестора в совместных проектах по это му варианту не существует.


ЕЕННЕЕРРГГООЗЗББЕЕРРЕЕЖЖЕЕННННЯЯ Обладнання

27

Забезпечення енергозбереження напромислових підприємствах і об'єктахЖКГ вимагає від розробників створеннянових, досконаліших приладів обліку теп лової енергії.

Основною проблемою обліку тепловоїенергії є погана якість теплоносія. На явність у підготовленій воді механічнихдомішок потребує установки додатковихфільтрів під час монтування витратомірівтрадиційних типів.

Наявність у воді розчиненого залізапризводить до значного збільшення по хибки виміру електромагнітних витра томірів. Наявність у воді мазуту робить ви користання таких приладів просто немож ливим.

Найперспективнішим методом вимі рювання витрат теплоносія залишаєтьсяультразвуковий. Ультразвукові витрато міри не такі вимогливі до якості тепло носія, ніж решта інших приладів.

Теплолічильники, які ми представ ляємо, призначені для обліку тепловоїенергії у парових і водяних системах теп

лопостачання. У них використовуютьсяврізні та накладні ультразвукові витра томіри "ДНЕПР�7" і теплообчислювачі"ВКТ 5" або "ВКТ 7".

Проте донині виробники ультразвуко вих витратомірів не могли використовува ти усі переваги ультразвукового методувиміру.

Такими перевагами є:•• Відсутність втрат тиску на вимірю

вальній ділянці та відсутність її звуження.•• Незалежність показників від фізичних

властивостей контрольованого середови ща: електропровідності, температури, ти ску, швидкості звуку.

•• Незалежність показників від гідрав лічних властивостей потоку. Скороченідовжини прямолінійних ділянок.

•• Автономне живлення. Ультразвуковий перетворювач витрат

"ДНЕПР�7", інтегрований у теплообчислю вач "ВКТ 7", є новим унікальним теп лолічильником "ДНЕПР�ТЕПЛОКОМ", якийоб'єднує всі зазначені переваги.

Теплолічильник "ДНЕПР�ТЕПЛОКОМ"призначений для вимірювання споживаноїтеплової енергії у закритих та відкритихсистемах теплопостачання.

На трубопроводах з "малими" діамет рами (від 15 до 80 мм) використовуютьсяврізні ультразвукові давачі. На трубопро водах з "великими" діаметрами (від 100мм) використовуються накладні ультра звукові давачі. Особливістю теплолічиль

ника "ДНЕПР�ТЕПЛОКОМ" для малих діа метрів є автономне живлення.

Врізні ультразвукові давачі маютьзбільшену вимірювальну базу (350 мм), щодає змогу забезпечити точність виміруоб'ємної витрати ± 1% у динамічномудіапазоні 1:100.

Накладні ультразвукові давачі постав ляються разом з ділянкою трубопроводу,який калібрується, що знімає питання пропохибку вимірів.

Таким чином, у теплолічильнику"ДНЕПР�ТЕПЛОКОМ" вдалося поєднати усіпереваги як електромагнітних (точність,некритичність до прямолінійних ділянок),так і ультразвукових витратомірів неза лежність показань від хімічних і фізичнихвластивостей середовища, температури,електропровідності, гідравлічних власти востей потоку.

Автономне живлення і прийнятна длязамовника ціна теплолічильника "ДНЕПР�ТЕПЛОКОМ" створює всі передумови дляйого застосування на підприємствах ЖКГта для обліку теплової енергії у житловихбудинках.

Нове покоління теплолічильників

В.М. КУЧЕРЕНКО, генеральнийдиректор, ТОВ "ДНІПРО УКРАЇНА"

ТОВ ìДНІПРО/УКРАїНАîУкраїна, м. Харків, 61022

мMн Свободи, буд. 6

Поштова адреса: а/с № 4522, п/в № 22,

ДЕРЖПРОМ, 1 під’їзд, м. Харків, Україна, 61022

тел. (057) 763M12M03, 763M12M04

факс (057) 763M08M55

EMmail: [email protected]

www.dneproMukr.com.ua

ПараметрУмовне

позначенняОдиницівиміру

Значення параметрів

Назва ПВ 15 ПВ 20 ПВ 32 ПВ 40 ПВ 50 ПВ 65 ПВ 80

Діаметр умовногопроходу Dy [мм] 15 20 32 40 50 65 80

Макс.витрата Qmax [м3/ч] 4 8 16 25 32 50 64

Номінальна витрата Qnom [м3/ч] 1 2 4 6 8 12 16

Мін.витрата Qmin [м3/ч] 0,01 0,02 0,04 0,06 0,08 0,12 0,16

Похибкавимірювання % ± 1 ± 1 ± 1 ± 1 ± 1 ± 1 ± 1

Макс.робочий тиск Pmax [МПа] 1,6 2,5* 10* 1,6 2,5* 10* 1,6 2,5* 10* 1,6 2,5* 10* 1,6 2,5* 10* 1,6 2,5* 10* 1,6 2,5* 10*

Втрати тиску, небільше ΔP [кПа] 1,6 0,8 0,4 0.3 0,2 0,1 0,1

Тип з'єднання муфта муфта фланцеве фланцеве фланцеве фланцеве фланцеве

Габаритні розміри [мм] 660х91х50 660х91х50 650х150х150 650х160х160 650х170х170 650х190х190 650х200х200

Маса, не більше М [кг] 2 2,5 7 7 7 8 10

Технічні характеристики теплолічильників "ДНЕПР�ТЕПЛОКОМ"


Досвід регіонівККООММУУННААЛЛЬЬННАА ТТЕЕППЛЛООЕЕННЕЕРРГГЕЕТТИИККАА

Житомирська область принципово відрізняється від іншихобластей України тим, що не має своєї електрогенерації. На їїтериторії немає ні електростанцій, ні ТЕЦ, і тому когенерація длякомунального теплопостачання Житомирської області має коло сальне домінуюче значення. Іншим, і дуже істотним, векторомрозвитку житомирських комунальних теплових мереж є впрова дження котлів на відходах деревини, оскільки область багата наліс. Доля енергоносіїв у собівартості продукції "Житомиртепло комуненерго" становить понад 70%, заміною ж неефективнихкотлів можна досягти зниження використання природного газудесь відсотків на 30.

"Ми давно займаємось переобладнанням котелень, роз повідає технічний директор "Житомиртеплокомуненерго" ПетроПавленко, встановлюємо котли вітчизняного виробництва "Теп ловик 32", які випускають підприємства Києва, Івано Франківська, потужністю півтора два з половиною МВт. А ще миробимо цікаву річ, ми їх обладнуємо сучасними ефективнимипальниками іноземного виробництва. І у такому котлі маємо змо гу повністю автоматизувати процес генерації теплової енергії.Без доступу сторонніх людей сама автоматика витримує режимигоріння відповідно до нормативів експлуатації котла".

Протягом року економічний ефект від такої модернізації, надумку фахівців тепломережі, має становити близько 500 тис. грн.В області вже проведено заміну більш ніж 200 котлів, своєї чергище чекають трохи більше 100. Якщо завершити модернізацію теп лового господарства протягом року, то очікуване зменшення об сягів споживаного природного газу дорівнюватиме 5 млн. кубо метрів.

Модернізацію котелень "Житомиртеплокомуненерго" здій снює за рахунок власних коштів і коштів міського бюджету. З ме тою економії споживання електричної енергії в районних котель нях РК 6, РК 11 змонтовано частоті регулятори електричних при водів тягодуттєвих машин, що зменшило споживання електричноїенергії на 25%.

В районних котельнях РК 10, РК 3 виконано теплотехнічне тагідравлічне регулювання теплових мереж, що зменшило спожи вання електричної енергії на 20% в цих котельнях, за три місяціпоточного опалювального сезону (листопад, грудень, січень)дозволило зекономити 558 тис. кВт.год (392 тис.грн.).

На всіх 11 районних та 14 квартальних котельнях змонтованоприлади електронного обліку споживання природного газу, такожна 11 районних та 7 квартальних котельнях впроваджено елек тронний облік споживання електричної енергії.

Триває впровадження автоматизованої системи комерційно го обліку енергоносіїв ("АСКОЕ") з виведенням інформації на ди спетчерський пункт підприємства по 5 районним котельням.

Заходи на виконання "Схеми розвитку та оптимізації теплопо стачання м. Житомира" дали можливість фактично зменшити ви трати природного газу. Зокрема, за три місяці поточного (2008 2009 рр.) опалювального сезону споживання природного газустановило 51 390,4 тис. м3, в той час як за відповідний період минулого опалювального сезону було спожито 58 298,5 тис. м3.Зекономлено 6 902,1 тис. м3 газу.

Житомирські тепловики із сумом констатують суттєві втрати втеплових мережах при транспортуванні теплової енергії. Фактич но вони складають десь до 30% відсотків. Між тим, нові технології,

У Житомирі намагаються

зберегти централізовану систему

теплопостачання


ККООММУУННААЛЛЬЬННАА ТТЕЕППЛЛООЕЕННЕЕРРГГЕЕТТИИККАА Досвід регіонів

29

дозволяють знизити їх до 5 %. Програмою розвитку системи теп лопостачання Житомира передбачається щорічна заміна старихтруб, а їх налічується 12 кілометрів, на попередньоізольовані тру би, та впровадження помірної децентралізації теплопостачання.Підприємством виконано капітальний ремонт та реконструкціютеплових мереж загальною довжиною 3,8 км, в тому числі мережіз застосуванням попередньоізольованих труб в пінополіурета новій ізоляції 2,2 км, застосування яких дає економію природно го газу в 270 тис.м3/рік.

Є можливість на базі існуючих центральних теплових пунктівспоруджувати котельні невеликої потужності. Це дасть змогу виво дити з експлуатації тепломережі, які ведуть до цих нових котель них. І тоді, як говориться, нема тепломережі, немає і втрат на ній.

Нещодавно у Житомирі при спорудженні нової котельні булавиведена з експлуатації теплова мережа діаметром 530 мм і про тяжністю 2 км. Новий ЦТП працює з ККД 94%, а втрати тепла у ме режах по підприємству значно зменшилися. Подібним чином, уЖитомирі за останні роки було переобладнано 4 ЦТП і зараз три ває реконструкція ще двох. Фактична економія природного газупорівняно з попередніми роками на цих ЦТП сягнула майжемільйону кубометрів, а втрати у теплових мережах зменшилисядо 5%. Цей позитивний досвід сьогодні актуальний для усіх теп лопостачальних організацій, тому що при такому підході не руй нується система централізованого теплопостачання. Вона більшефективна, ніж котел у кожній квартирі, а модернізовані локальнікотельні дають змогу ефективно використовувати енергоносії ізменшувати втрати у теплових мережах.

Житомир має затверджену схему теплопостачання міста,якою передбачені не лише традиційні заходи типу модернізаціїмереж та заміни котлів з огляду на зростання цін на природнийгаз. Теплоенергетики Житомира передбачають також перехід напоновлювані джерела енергії з тим, щоб поступово відходити відвикористання природного газу. Нові технології існують не лише наЗаході, але й в Україні. Наприклад, у Житомирі випускається ко тельне обладнання для застосування твердих видів палива. Вико ристання місцевих запасів деревини дозволить замістити 17 ме гават теплової потужності. Інший напрямок використання низь копотенційної теплоти річкової води та каналізаційних стоків у ме жах Житомира.

За схемою виробництва комбінованої електричної і тепловоїенергії житомирські теплоенергетики планують встановити наодній з котелень когенераційну установку потужністю 5 МВт. Цедозволить не лише повністю забезпечити котельню власноюелектроенергією, здешевивши її вдвічі, а й забезпечити потребу угарячому водопостачанні цілого району влітку і частково замісти ти природний газ в зимовий період на системі опалення.

Ця програма розрахована на 10 років, а фінансування маєстановити 740 млн. грн. Для втілення першочергових заходівпотрібно 94 млн. грн. У бюджеті таких коштів у найближчий час,мабуть, не буде, і тому "Житомиртеплокомуненерго" вже рік ак тивно працює з ЄБРР. Невдовзі очікується підписання договору,яким передбачено виділення 10 млн. євро кредиту і 5 млн. грантудля реалізації першочергових заходів. Цієї допомоги чекають нелише тепловики Житомира. Залучення таких коштів і реалізаціяпланів житомирян зможе наочно довести доцільність збереженняцентралізованої системи теплопостачання, тому що саме на їїбазі можливе впровадження альтернативних видів палива та ди версифікація джерел енергії, яка убезпечить міську владу відбудь яких кон'юнктурних потрясінь на ринку енергоносіїв.

Якщо ж у кожній квартирі поставити газовий котел, то він незможе працювати на іншому виді палива, а лише на газі. Таке опа лення доцільне у котеджах, в окремих будинках на 4 8 квартир. А у великих містах це робити недоцільно. Тому треба захиститисистему централізованого теплопостачання, яка дасть змогу вмайбутньому потихеньку перейти від природного газу на інші ви ди палива.

I наостанок про тарифну політику. У Житомирі сьогодні дієдвоставковий тариф. Він дозволяє більш плавно проводити опла ту. У зимовий період більшу суму, влітку меншу. За рахунок цьо го і не виникає значних розривів в оплаті та заборгованості.Згідно з єдиним тарифом, населення влітку та взимку сплачувалооднакові суми. Тому взимку, коли споживання газу значне, гро шові надходження від населення були вполовину меншими і про вокували великі борги теплокомуненерго. Двоставковий тариф,який діє в Житомирі протягом останніх чотирьох років, дає змогукомунальникам втілювати в життя нову економічну політику.

Владислав Кордік


Обладнання ККООММУУННААЛЛЬЬННАА ТТЕЕППЛЛООЕЕННЕЕРРГГЕЕТТИИККАА

Диагностика неисправностей насосов и способы устранения

В статье в виде вопросов и ответовприведены наиболее распространенныеслучаи нестабильной работы или отказанасосов, использующихся в системах во доснабжения домов.

В каких случаях возникает кавитаM

ция и каковы способы ее устранения?

Забита вентиляционная труба (или

ее диаметр слишком мал) при высокой

температуре перекачиваемой жидкости

Прочистить или установить новую тру�бу большего диаметра

Длинный всасывающий трубопро�

вод для насосов при монтаже "Сухая

установка"

Частицы воздуха или газа в пере�

качиваемой жидкости

Обеспечить глубокое погружение на�соса в воду или установить отбойные щит�ки с целью исключить попадание струи во�ды на участок вблизи насоса

Забит или зашлакован подводя�

щий трубопровод

Очистить подводящий трубопроводнасоса или шахту; очистить гидравличес�кую часть насоса

Высокая температура перекачи�

ваемой жидкости. Насос работает в

правой части характеристики

Повысить сопротивление на напорномтрубопроводе путем установки искус�ственных сопротивлений, таких как допол�нительные колена, трубопровод малогодиаметра

Почему насос не развивает необхоM

димой мощности (H, Q)?

Неверное направление вращения

насоса (только для 3�фазных насосов)

Для установки правильного направле�ния поменять местами две фазы (жилы ка�беля питания насоса)

Повреждение рабочего колеса по

причине его абразивного износа и кор�

розии

Насосы в системах отопления

и горячего водоснабжения

Без систем отопления и горячего во доснабжения (ГВС) невозможно предста вить комфортную жизнь в современномдоме. В настоящее время на украинскомрынке представлено огромное количествотеплового оборудования, имеется многотехнических решений по созданию системотопления и горячего водоснабжения. Но,как показывает опрос "счастливых" обла дателей теплового оборудования, далеконе у всех получилась нормально функцио нирующая отопительная система. Чтобыизбежать грубых ошибок, стоит работатьтолько с профессиональными проверен

ными фирмами, но и в этом случае вам не обходимо иметь хотя бы общее представ ление о системах отопления и ГВС для то го, чтобы вы могли оценить различныепредлагаемые варианты.

Для систем отопления и горячего во доснабжения применяются насосы сле дующих типов:

Циркуляционные трехскоростM

ные насосы для систем отопления

Циркуляционные насосы для воM

доснабжения

Конструктивно насосы первой и вто рой группы близки.

•• Насосы с мокрым ротором всегдаустанавливают так, чтобы вал находился вгоризонтальном положении.

•• Не устанавливайте насос большей,чем требуется, производительности, таккак это может привести к шуму в системе.

•• Не включайте насос до заполнениясистемы водой и удаления воздуха из сис темы. Даже непродолжительные периоды"работы всухую" могут повредить насос.

•• Перед пуском насоса промойте сис тему чистой водой для удаления инород ных частиц.

•• Устанавливайте насос таким образом,чтобы избежать попадания воды в клемM

мную коробку через кабельный ввод. для систем отопления:

•• Насос размещайте как можно ближек расширительному бачку.

•• Убедитесь, что можно стравить воз дух из насоса и трубопровода. Если этоневозможно, установите насос с воздухо отводчиком.

•• В "закрытых системах", если воз можно, насос размещают на обратномтрубопроводе из за более низкой темпе ратуры на данном участке.

•• Не устанавливайте циркуляционныйнасос, оборудованный термостатом,вблизи водонагревателей или баков,тепло от которых может воздействовать натермостат.

для циркуляции в системах ГВС:

•• Чтобы избежать скопления воздуха внасосе, никогда не устанавливайте его втрубопроводе с направлением жидкостивниз. Устанавливайте насос по направле нию движения жидкости вверх или гори зонтально.

•• Устанавливайте насос на обратномтрубопроводе. Никогда не устанавливайтенасос на подающем трубопроводе.

•• При работе с "жесткой" водой реко мендуется использовать насос с "сухимротором".

Полезные советы по установке циркуляционных насосов


ККООММУУННААЛЛЬЬННАА ТТЕЕППЛЛООЕЕННЕЕРРГГЕЕТТИИККАА Обладнання

31

Заменить поврежденные детали (на�пример, ржавое рабочее колесо)

Забита подающая линия насоса

или рабочее колесо

Очистить их Забился или заклинил обратный

клапан

Очистить клапанНе полностью открыта задвижка

на напорном трубопроводе

Полностью открыть задвижкуЧастицы воздуха или газа в пере�

качиваемой жидкости

Обеспечить глубокое погружение на�соса в воду или установить отбойные щит�ки с целью исключить попадание струи во�ды на участок вблизи насоса

Забита вентиляционная труба

Проверить и при необходимости про�чистить

Почему прибор управления подает

сигнал превышения тока/Перегрузка?

Падение напряжения в сети

Проверить напряжение в сетиСлишком высокая вязкость пере�

качиваемой жидкости, что вызывает

перегрузку мотора

Установить рабочее колесо меньшегодиаметра или другой мотор

Работа насоса в правой части ха�

рактеристики

Ограничить производительность на�соса с помощью запорной арматуры нанапорном трубопроводе

Слишком сильное повышение

температуры мотора

Проверить количество запусков и ос�тановок, при необходимости ограничитьприбором управления через настройку ча�стоты включений


насоса (только для 3�фазных моторов)


Выпадение одной из фаз

Проверить контакты подключения ка�беля, при необходимости заменить неис�правные предохранители

Почему насос и напорный трубопM

ровод забиваются отложениями?

Образование отложений проис�

ходит при пониженной подаче по при�

чине снижения скорости жидкости

Проверить рабочую точку насоса идиаметр трубопровода на их соответствиескорости жидкости

Слишком частое включение для

перекачки небольших объемов

Произвести перерасчет высоты уров�ня жидкости для включения насоса (уве�личить объем перекачки за один цикл ра�боты насоса), при необходимости увели�чить быстродействие на приборе управ�ления

По какой причине возникают гидM

равлические удары и как их можно изM

бежать/уменьшить?

Перемещение большого объема

жидкости через небольшое сечение

трубы в момент запуска насоса

Проверить рабочую точку насоса и ди�аметр трубопровода на предмет их соот�ветствия скорости жидкости

Образование воздушных пробок в

трубопроводе

Установка вентиляционных и воздухо�спускных клапанов за обратным клапаномили в верхних точках трубопровода

Быстрый выход насоса на режим

Заменить 2�полюсный мотор на 4�полюсный или использовать устрой�ство плавного пуска/преобразователь ча�стоты

Запуск насоса производится

очень часто

Настроить быстродействие на прибо�ре управления

На некоторых участках трубопро�

вода установлена быстрозапорная ар�

матура

Заменить арматуру на обычнуюПочему шумит обратный клапан и

как устранить/ослабить шумовой эфM

фект?

Клапан слишком медленно за�

крывается и после выключения насоса

ударяет по посадочному гнезду

Замена на быстрозапорный клапан,использование клапана с резиновым уп�лотнением, с плавающим шаром, на�стройка быстродействия на приборе уп�равления

Почему насос/установка слишком

громко работает? Как решаются шумоM

вые проблемы?


насоса (только для 3�фазных моторов).


Повреждение рабочего колеса по

причине его абразивного износа и кор�

розии

Заменить поврежденные детали (на�пример, ржавое рабочее колесо)

Забита подающая линия насоса

или его рабочее колесо

Очистить ихЗабита вентиляционная труба

Проверить и при необходимости про�чистить

Слишком низкий уровень

жидкости в резервуаре

Проверить указатель уровня и при не�обходимости перенастроить

Причина звуков � колебания тру�

бопроводов

Проверить эластичные соединения ипрочно закрепить трубопроводы анкера�ми, проверить вводы труб через стену

Работу насоса в шахте слышно

даже в здании

Шахта не звукоизолирована от здания;установить звукоизоляционные перего�родки в прямых жестких каналах, соединя�ющих дом и шахту

Установку слышно по всему

зданию

Установка не изолирована от по�ла/стены, необходимы изолирующие про�кладки.


ОбладнанняККООММУУННААЛЛЬЬННАА ТТЕЕППЛЛООЕЕННЕЕРРГГЕЕТТИИККАА

Прагнення України увійти в Євро пейське співтовариство держав, ра тифікація Кіотського договору по парнико вих газах, усезростаючі ціни на енергоносіїврешті решт підштовхнуть Уряд країни,підприємців та рядових громадян влас ників приватних будинків до широкого ви користання теплових насосів різної продук тивності у різних технологічних установках,а також для цілей опалення, гарячого водо постачання та літнього кондиціонування.

У зв'язку з цим потрібно продовжуватироботи з виявлення резервів у тепловихнасосах, що випускаються за кордоном,зокрема звертаючи увагу на:

удосконалення теплообмінників, щовикористовуються як випарники та кон денсатори теплових насосів типу "рідина рідина", "газ рідина";

пошук нових холодоагентів, що маютьвищу температуру конденсації або нижчутемпературу кипіння, як це було в Японії, іззастосуванням вуглекислого газу в тепло вих насосах;

розробку ефективніших приладів, щовикористовуються у житлових та виробни чих приміщеннях, як для цілей опалення,так і для літнього кондиціонування;

створення нових типів теплових на сосів як для масового застосування, так ідля вирішення локальних завдань на базівикористання металогідритів, цеолітів і т.д.;

розробку надійних сорбційних тепло вих насосів, що використовують прямийгазовий підігрів, або компресійних тепло вих насосів з газовим приводом;

створення ефективних теплоакуму ляторів, що використовують теплоту фазо вих переходів теплоносія, у комплексі зтепловим насосом, який працює на елек триці за графіком.

Поряд з розв'язанням низки науково технічних проблем, що безпосередньостосуються самих теплових насосів, не обхідно вирішувати питання організацій ного та фінансового характеру, що стаютьна заваді впровадженню цієї енергоз берігаючої техніки та технологій:

Понад 80% фахівців теплоенерге тиків не знають, що таке теплові насоси інавіщо вони потрібні. Інститут технічноїтеплофізики НАНУ готовий, за підтримкиМіністерства з питань ЖКГ, організуватипостійно діючий семінар з енергозбере ження в ЖКГ з метою підвищення рівняінформованості фахівців комунальногогосподарства, ознайомлення з об'єктами,обладнаними енергозберігаючими при строями і системами.

Діє застаріла методологія вітчизня ної тарифної політики на теплову й елек тричну енергію, відсутня система кла сифікації видів енергетичної продукції заякістю та кількістю, немає методів ціноут ворення на скидне тепло, наприклад,стічних вод, вод, що надходять на градирніТЭЦ і т.д.

Відсутність зацікавленості водо провідно каналізаційних підприємств пе

реходити у випадках, коли це можливо, наканалізаційні труби з убудованими тепло обмінниками діаметром понад 400 мм(наприклад, при будівництві нових мереж іреконструкції старих). Такі труби даютьзмогу створювати теплові пункти, неприв'язуючи до існуючих насоснихстанцій.

Небажання теплогенеруючих під приємств переглядати концепції теплопо стачання міст основою пропонованоїконцепції теплопостачання є:

базове навантаження до 115 °C відтеплофікаційних відборів ТЭЦ;

пікове навантаження від пікових ко телень, теплових насосів, що знаходятьсяв центрі теплових навантажень;

застосування тритрубних систем: двітруби опалення, третя труба лише длягарячого водопостачання;

використання для невисоких темпе ратур до 95 °C і невисоких тисків до 0,6 МПа поліетиленових труб;

відсутність нормативної бази (ДСТУ,ДБН і т.д.), яка вимагає при будівництві но вих будинків, мікрорайонів та споруд пере дусім розглядати можливість забезпечен ня їх гарячою та холодною водою для сис тем кондиціонування через теплонасоснісистеми і, якщо вже немає такої можли вості, застосовувати традиційні технології;

для прискорення впровадження теплонасосних технологій у ЖКГ варто бу ло б розглянути та прийняти на прикладі м.Києва комплексну цільову програму, за безпечивши її фінансування і механізмиподолання інертності працівників житло во комунального господарства, можливо,за рахунок створення спеціалізованої ор ганізації з енергозбереження, у першучергу за теплонасосними технологіями.

Успішне розв'язання наведених проб лем дасть змогу зробити реальні кроки нашляху впровадження в Україні тепловихнасосів та технологій з їх використання урізних галузях економіки країни.

НауковоMтехнічні, організаційні та

фінансові проблеми впровадження

теплових насосів в Україні

Н.М. УЛАНОВ, к.т.н.,директор Дослідного конструкторсько технологічного бюроІТТФ НАН України


ККООММУУННААЛЛЬЬННАА ТТЕЕППЛЛООЕЕННЕЕРРГГЕЕТТИИККАА Обладнання

33

Лідерами у виробництві теплових на сосів (ТН) є Японія і останнім часом Китай.

В Європі найбільшим виробником є"IVT Industrier AB" (Швеція) 20 тис. щоро ку. За 30 річний період своєї діяльностікомпанія поставила на ринок 300 тис. ТН, зяких 65% працюють у Скандинавськихкраїнах.

Європейським лідером у виробництвіТН прагне стати компанія "Danfoss", яка заостанні 3 роки скупила 6 європейських ви робників: "Eco Heat Pumps" (Англія),"Avenir Energie" (Франція), "Thermia"(Швеція), "Steinmann" (Швейцарія).

Розвиток технологій ТН

У 1996 році було створено ТН із двосту пеневим стискуванням. У 2001 році ком панії "Denso", "Daikin" і "Sanyo" розробили

ТН, що працює на основі природного холо доагенту O2. Широкої популярності набу вають системи "Eco Cute", які можутьефективно працювати при температурах 20°C. Завдяки удосконаленню техніки заостанні 10 років системи потужністю 4 кВт збільшили свій ресурс удвічі та робо ти з їх удосконалення тривають.

В Україні є спеціалізоване підпри ємство завод "Рефма" (Мелітополь), од нак серійне виробництво не налагоджене.Підприємство виконує окремі замовлення.

Ніжинський завод "Прогрес" налаго див виготовлення ТН потужністю до 35 кВт.

На ринку України працюють декількадилерських фірм, а саме: Аграф пром,ТМК Аквадім, Акваспецстрой, АпогейГМБХ, В.Д.Е Украина, Віссман, Еквівессервіс, Енергія води, Енергозберігаючітехнології Івар, Ітес Україна, НДІ приклад

ної електроніки, Новітерм, Панда, Пролін,Ругулус текнік, Робур, Сантехнік ЛТД і Ко,Саньйо, Сінтек, ТОВ Пкк, Тапр ЗАТ, Техно маш, Хала Україна. Ці фірми пропонуютьтеплові насоси відомих європейських ви робників: CIAT (Франція), NIBE, IVT (Шве ція), Vissmann (Німеччина), Nukleon(Чехія), Clivet (Італія) та азійські бренди.

Особливості використанняТН в окремих країнах

Швеція понад 70% опалення забезпе чують альтернативні види палива, з яких надолю ТН припадає до 50%.

Зокрема, у Стокгольмі більше 12% бу динків одержують тепло від установки GHPпотужністю 320 МВт, що використовує теп ло Балтійського моря, середньорічна тем пература якого 8°С. Німеччина у 2008році очікується продаж 95 тис. теплових на сосів. Фінляндія загальна кількість ТНстановить 15 тис., і ця кількість щороку под воюються. Англія у 2008 році встановленолише 2 тис. ТН у зв'язку з обмеженим бюд жетним фінансуванням. Швейцарія укожному третьому новозбудованому бу динку встановлювався GHP. На кожні дваквадратні кілометри території Швейцарії(включаючи ліси, гори та водойми) припа дає один GHP. Росія визначилися 2 основ ні регіони застосування ТН Краснодар ський край та Приморський край. Очіку ється, що до 2010 року в Росії діючий паркТН вироблятиме до 20 млн. Гкал тепла, а у2015 році понад 45 млн. Гкал. Інший, но вий та перспективний, напрям, який роз робляють росіяни, пов'язаний із застосу ванням ТН у системах централізованоготеплопостачання ТЕЦ потужністю у десяткиМВт. Білорусь використання теплових на сосів є складовою державної програми пе реходу на відновлювальні джерела енергії.

Ринку теплових насосів в Україні, яктакого, практично не існує.

Широкому використанню ТН в Україні,на думку виконавчого директора асо ціації "Укртеплотехніка" І.В. Сліпця, пере шкоджає:

•• більшість потенційних покупців невірить у високу ефективність технології тачекає результатів реалізації успішних тазначимих проектів;

•• висока вартість капітальних затратгальмує застосування;

•• відсутня державна підтримка енер гозбереження та технології ТН зокрема.

Перспективні напрямки застосуM

вання ТН в Україні:

1. В Україні з промисловими та кому нально побутовими стічними водами ски дається близько 70 тис. МВт/рік тепла, якеможе використовуватися для ТН у тепло постачанні комунальних та промисловихоб'єктів.

2. Електростанції (у тому числі йатомні) скидають для охолодження воду зтемпературою 30 °С, яку теж можна вико ристати з допомогою ТН.

3. Використання як джерела низькопо тенційної енергії тепла землі, річок та морів.

Оцінка конкурентоспроможності ТН

на даному етапі в Україні:

Вартість 1кВт·ч при використанні: при родного газу: 0,29 грн. (ціна 350 доларівза 1000 м3); дизпалива 0,41 грн.; елек троенергії для приватного споживача 0,24 грн.; ТН з коефіцієнтом трансфор мації 2,7 0,09 грн. Тобто навіть при існую

чих високих капітальних витратах ТН слідрозглядати як альтернативу традиційнимджерелам теплопостачання.

Вплив урядових програм підтримки

у різних країнах світу:

Швеція у рамках програми відмовивід імпорту енергоносіїв надає субсидії урозмірі 1800 3000 доларів США до 2011року на установку ТН та сертифікує мон тажні організації через Шведську Асо ціацію Теплових Насосів (SVEP), яка надаєгарантії та страховки, що допомогло заво юванню довіри споживача.

Бельгія уряд надає субсидію у роз мірі 75% вартості ТН.

Франція введено податковий кредиту розмірі 50% вартості обладнання.

Іспанія субсидії у розмірі до 50% вар тості обладнання.

Японія субсидії на побутові малопро дуктивні та комерційні ТН (менше 26 кВт) 450 доларів США і 1532 доларів США; длявстановлення високопродуктивних ко мерційних ТН (понад 26 кВт) 2343 доларівСША.

У зв'язку зі зміною цін на енергоносії ТНвже сьогодні є актуальними для України.

Для широкого впровадження віднов лювальних джерел енергії, зокрема ТН, вусіх галузях господарства, необхідно роз робити урядову програму, в якій передба чити систему заходів із стимулювання ви робника та споживача, як це робиться вусьому світі.

Стан розвитку ринку ТН в Україні

Виробники обладнання


ТехнологіїВВООДДООППООССТТААЧЧААННННЯЯ

В городских масштабах водозаборбывает речной и артезианский. Первыйосуществляют из открытых водоемов обычно специальных водохранилищ.Правда, граница между ними и судоход ными реками довольно условна. Поэтомуречная вода, как правило, богата различ ного рода примесями: механическими,органическими, а также раствореннымивеществами, состоящими из элементов,почитай, всей таблицы Менделеева, и впридачу целым букетом бактерий и мик роорганизмов.

Артезианскую воду добывают из сква жин глубиной от 20 до 200 м. Ее химичес кий состав зависит от гидрогеологическихусловий данной местности. Прежде чемподать воду к столу горожан, "водоканаль ные" власти проводят комплекс мер по ееочистке. В первую очередь освобождаютот механических частиц. Ну и, наконец,главные "очистительные силы" бросают наборьбу с микроорганизмами. Для этоговоду хлорируют, что так знакомо горожа нам, особенно по весне (озонирование и

обработка ультрафиолетом тоже действенные, но недол годействующие меры, к томуже дорогие, поэтому муници пальные структуры их не ис пользуют).

В качестве систем подго товки воды для питьевого во доснабжения предлагаемрассмотреть вариант механи ческой очистки воды, которыйвключает как очистку от меха нических примесей, так и отмикробиологических загряз нений. Эти системы очисткиоснованы на технологияхмембранной фильтрации иносят название ультрафиль трация. Важными задачамипри разработке и эксплуата ции мембранных ультрафиль трационных установок явля ются: прогнозирование сни жения производительности

мембран с течением времени и выбор оп тимальных параметров работы для обес печения максимальной производительно сти. Для наиболее рационального исполь зования ультрафильтрационной системынеобходимо выбрать такие параметрыпроцесса фильтрования и гидравлической

промывки, при которых полезная произ водительность системы будет максималь ной, а капитальные и эксплуатационныезатраты минимальными.

Во всем мире ультрафильтрация нахо дит все большее применение как методочистки и предочистки для получения пи тьевой воды, и в настоящее время этотметод уже не вызывает сомнений в своейэффективности и конкурентоспособности.

Ультрафильтрация мембранный про цесс, занимающий по своим селектив ным характеристикам промежуточное по ложение между нанофильтрацией и мик рофильтрацией. Ультрафильтрационныемембраны эффективно извлекают из водытонкодисперсные и коллоидные примеси,высокомолекулярные вещества, водорос ли, одноклеточные микроорганизмы, цис ты, бактерии и вирусы. Ультрафильтраци онные мембраны имеют размер пор от0,002 до 0,1 мкм, нижний предел молеку лярной массы составляет несколько ты сяч. Использование мембранной ультра фильтрации для очистки воды позволяетсохранить ее солевой состав, осущест вить осветление и обеззараживание водыс минимальным использованием химиче ских веществ, что делает эту технологиюперспективной с экологической и эконо мической точек зрения.

МикроM

фильтрация

УльтроM


НаноM


Обратный

осмос

микро биологическиезагрязнения

колоидныевирусы

цветностьжесткостьпестициды соли

колоидныевирусыцветностьжесткостьпестицидысоли

цветностьжесткостьпестицидысоли

соли обеcсоленнаявода

Метод ультрафильтрации

для очистки воды


ВВООДДООППООССТТААЧЧААННННЯЯ Технології

35

Принцип ультрафильтрационной тех нологии очистки природных вод заключа ется в периодическом удалении с помо щью гидравлических промывок загрязне ний, задержанных мембраной в процессефильтрования. Если при эксплуатации на нофильтрационных установок накопив шиеся в процессе работы на поверхностимембран осадки удаляются с помощьюхимических промывок (т. е. с применени ем реагентов), то при эксплуатации ульт рафильтрационных мембран производит ся "обратным током", как у фильтров сзернистой загрузкой. Поэтому "безреа гентная" технология ультрафильтрации

считается во всем миретехнологией будущего.

Высокий уровеньочистки, достигаемый спомощью ультрафильт рации, позволяет рас сматривать этот методкак альтернативу тради ционным процессам ос ветления, фильтрованияи обеззараживания. От личительная особенностьмембранных установок это компактность, про стота монтажа и эксплуа тации.

В настоящее времянаибольшее распростра нение получили ультра фильтрационные аппара ты с капиллярными мем

бранами. Капиллярные мембраны пред ставляют собой тонкие полимерные труб ки диаметром 0,7 2,0 мм. Как правило,фильтрование ведется "изнутри наружу",а промывка осуществляется "снаружи внутрь".

Капиллярные мембраны специальноразработаны для осветления природныхвод, имеют размер капилляров диамет ром 0,8 2,0 мм. Они обладают большойсопротивляемостью к забиванию внутрен них напорных каналов мембран и характе ризуются довольно высокой плотностью"упаковки" мембран. Площадь мембранысоставляет 50 60 м2. Им свойственна хо

рошая гидродинамика внутри волокон приработе в режиме фильтрования "изнутри наружу".

Капиллярные модули работают с пода чей исходной воды как внутрь волокон, таки снаружи. Последняя схема используетсяв погруженных модулях, где процесс ве дется не под действием избыточного дав ления, а под действием вакуума, которыйприкладывается к фильтратному тракту.Такая конструкция используется для обра ботки высокомутных сточных вод.

В зависимости от режима теченияжидкости в мембранном модуле сущест вуют три основные схемы работы ультра фильтрации: с поперечным потоком (crossflow), с рециркуляцией и частичным сбро сом концентрата (feed and bleed) и с ту пиковой фильтрацией (dead end).

Основной недостаток первых двух сис тем повышенные затраты электроэнер гии на перекачивание жидкости, относи тельно высокий объем сбрасываемой во ды, а также необходимость рециркуляци онных контуров. В схеме с тупиковойфильтрацией весь объем исходной жидко сти профильтровывается через мембрану,а для удаления образовавшегося по по верхности мембраны слоя загрязненийиспользуют регулярные обратные и пря мые промывки. Прямая промывка служитдля очистки напорного тракта мембранно го модуля от взвешенных веществ и осу ществляется путем кратковременногопропуска исходной воды с большой скоро стью через мембранный аппарат со сбро сом концентрата. Последняя схема полу чила широкое распространение, так какпозволяет сократить расход воды на соб ственные нужды и уменьшить общее энер гопотребление системы очистки воды.

мембрана пермиат

мембрана

концентрат

обратная промывка

поток

КАПИЛЛЯРНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ

Dвнутр. 0,8 мм

Dвнутр. 2,0 мм


ТехнологіїВВООДДООППООССТТААЧЧААННННЯЯ

Процесс обработки воды в этом слу чае выглядит следующим образом: исход ная вода в течение 15 60 минут фильтру ется через мембрану под давлением 2 4 бара, после чего следует обратнаяпромывка. Для этого часть очищенной во ды под давлением подается в фильтрат ный тракт в течение 20 60 секунд. Во вре мя обратной промывки вода уносит с по верхности мембран слой накопившихсязагрязнений.

В процессе эксплуатации производи тельность мембранных аппаратов умень шается, так как на поверхности и на стен ках пор мембран сорбируются различныевещества и осаждаются частички загряз нений, которые не освобождаются приобычной обратной промывке. Это приво дит к увеличению перепада давления намембранах и снижению производительно сти установки. Зависимость производи тельности установки от времени приведе на на рисунке. На графике видно восста новление первоначального потока послепромывок и медленное уменьшение про изводительности от цикла к циклу. Длявосстановления первоначальной произво дительности несколько раз в год прово дится химическая промывка мембранныхаппаратов специальными кислотными ищелочными реагентами.

Основной причиной падения произ водительности является отложение кол лоидных и взвешенных частиц как орга нического, так и неорганического проис хождения на поверхности и порах мем браны, сопровождающееся закупорива нием пор и образованием слоя осадка.Вместе с этим происходит процесссорбции органических веществ на мате

риале мембраны, вызывающий дополни тельное увеличение ее сопротивления.Наконец, причиной постепенного паде ния производительности может бытьбиологическое обрастание мембранныхэлементов с образованием гелиевой ми кробиологической пленки на поверхнос ти мембраны.

Оптимальные параметры процессафильтрования и гидравлической промыв ки соответствуют максимальной полезнойпроизводительности системы и наимень шим капитальным и эксплуатационнымзатратам. Для этого расход очищеннойводы на промывку должен быть низким, аинтервалы между химическими промыв ками большими.

Компания "Jurby WaterTech" при раз работке систем ультрафильтрации подхо дит к решению вопроса комплексно. Вбольшинстве случаев проектирование си

стемы водоочистки начинают с устройствапилотной установки, длительного подбораоптимального режима работы и конфигу рации системы. Такие испытания, прове денные высококвалифицированными спе циалистами, дают обширный материалдля дальнейшего конструирования систе мы очистки для конкретного типа исход ной воды.

Сегодня 43 страны мира используюттехнологии и продукты "Jurby WaterTechInternational" и более 300 крупных пред приятий эксплуатируют водоподготови тельные системы нашей компании.

Мембранная фильтрация зарекомен довала себя во всем мире как надёжная ивысокоэффективная технология для про изводства питьевой воды и очистки по верхностных вод.

За матеріалами Jurby International

Продолжительность работы установки

Про

изво

дите

льно

сть

Рис. Изменение производительности мембран в процессе работы установки.


ВВООДДООППООССТТААЧЧААННННЯЯ Технології

37

Аэрозольная дезинфекция

В изменившихся финансовых условиях,в которых находиться сейчас наша страна,очень актуальными становятся вопросыучёта, контроля, энерго и ресурсоэффек тивности. В процессе финансовой деятель ности практически любого водоканала су ществует немало расходных и затратныхстатей. Это и оплата за пользование элек троэнергией, и плата за землю, затраты наприобретение коагулянта, хлора и соб ственно, на дезинфекцию резервуаров чи стой воды. Понятие "дезинфекция" означа ет уничтожение или дезактивацию патоген ных микроорганизмов. Есть физические,химические и биологические способы де зинфекции. Об одной из новых технологийдезинфекции РЧВ нам рассказал наш собе седник директор центра водных техноло гий "АКВАСЕРВИС" Вадим Свинар.

Кор. Ваша компания была создана сцелью практического решения проблем,связанных с водоподготовкой, водоснаб жением, водоотведением, воплощения вжизнь новейших отечественных и зару бежных научных разработок и технологий.Расскажите, пожалуйста, о новинках кото рые есть в арсенале вашей компании.

В.С. Каждая компания пытается пред ложить лучшее из того что есть в её техни ческом арсенале и очень внимательно на блюдает за действиями компаний, кото рые занимаются аналогичной деятельнос тью. И наш Центр в этом не исключение. В определённом роде нам очень повезлотак как нам удалось собрать команду еди номышленников проффесионалов. Имен но благодаря этому факту все наши разра ботки успешны и привносят в индустриюнечто принципиально новое.

Сегодня мы можем предложить водо каналам уникальный метод объемной де зинфекции РЧВ с помощью генераторовхолодного тумана. Прибор так и называет ся УМО аэрозольный генератор (ультра малообъёмный). Технология УМО обеспе чивает максимальное снижение расходапрепарата на единицу площади при эконо мически эффективной борьбе с болезнет ворными микроорганизмами. Целью явля ется экономия материально денежных ре сурсов и рабочего времени путём мини мизации расхода препарата.

Кор. Каким образом происходит дезин фекция резервуаров чистой воды сейчас?

В.С. Традиционным способом. Сраба тывается вода до минимального уровня.Резервуар отключается (закрываются по дающие и всасывающие задвижки и от крывается задвижка сброса в техканали зацию) от системы подачи и распределе ния воды (водопроводная сеть). Затемвовнутрь опускаются люди, моют резерву ар и только потом приходит время дезин фекции. Резервуар заполняется водой сповышенным уровнем хлора и выдержива ется на контакте сутки, после чего водасбрасывается в канализацию.

Кор. Получается, что при традицион ном способе дезинфекции РЧВ предпри ятие теряет товарный продукт. Воду, кото рую можно было бы продать потребите лю? А также сбрасывает для последующейочистки воду с избытком хлора.

В.С. Совершенно верно! С помощьюнашей же технологии дезинфекция выпол няется при помощи распыления аэрозоля.Рабочий раствор из бачка подаётся к рас пылительной головке. Поступающий сюдаже мощный поток предварительносжатого воздуха разбивает рас твор на мельчайшие капель ки, т.н. аэрозоль. При этомраствор напором прокачи вается через дозирующуюфорсунку, что обеспечива ет равномерность потока иразмера капелек. Времяобработки и расход раство ра сокращаются, чем сильноповышается эффективность. Равномер ность покрытия обрабатываемой площадиполучается оптимальной.

При одном и том же количестве ис пользуемого раствора технология УМОпозволяет получить значительно большееколичество капелек, чем простое опрыс кивание или орошение. Чем меньше раз мер капелек, тем больше их количество.

1 мл жидкости = 239 млн. капельразмера 20 микрон

1 мл жидкости = 1,91 млн. капельразмера 100 микрон

И самое главное, что при этом методедезинфекции не нужно заходить во внутрьрезервуара. Аппарат ставиться на поверх ности, а через дефлектора опускаютсяфорсунки и происходит заполнение объ ема РЧВ дезинфицирующей средой. Вре

мя контакта при этом составляет от одно го до двух часов.

Кор. А какой принцип действия аэро зольных генераторов?

В.С. Все устройства серии U работаютпо одному принципу. Двигатель (электри ческий) приводит в действие воздушныйкомпрессор через клиновой ремень. Ком прессор двухступенчатый, работает попринципу бокового канала. Наряду с этимприменяются и многоступенчатые центро бежные компрессоры. Параметры ком прессора подбираются в строгом соответ ствии с геометрией распылительных фор сунок и обеспечивают высокую степеньсжатия (1,3 1,35) при относительно не большом потреблении воздуха. В таких ус тройствах весьма эффективно работаютфорсунки малых сечений. Распылитель ные форсунки двухкомпонентные. В пер вой части завихрен ный центро

стремительный поток воздуха при высокойскорости (около 200 м/с) разбивает коак сиально поступающую жидкость. В конеч ной части короткого, имеющего коничес кое расширение, диффузора снова пода ётся вихрь сжатого воздуха, направлениекоторого противоположно вихрю первойчасти. Таким образом, достигается своегорода фокусирование главного потока иокончательное формирование аэрозоля. Витоге струя аэрозоля проходит через фор сунку, не касаясь её внутренней поверхно сти. Это весьма ценное качество при рабо те, например, с порошками.

Кор. Спасибо, надеюсь, что информа ция об этих генераторах тумана и способедезинфекции РЧВ будет интересна руко водителям предприятий водопроводно канализационного хозяйства.


Зелене господарствоББЛЛААГГООУУССТТРРІІЙЙ

Таким умовам цілком відповідали де рева таких порід, як верба, тополя, осика,ясен, шовковиця, горобина, вишня тощо,які у лісівницьких господарствах визнанімалоцінними, нестійкими до вітру тавнутрішніх ушкоджень, з м'якою неміцноюдеревиною та невеликою тривалістю жит тя. А тополя до того ж виявилася сильнималергеном, від цвітіння якої на початку літастраждає не одне покоління городян. Усіперелічені породи живуть у природнихумовах до 80 років. Але смерть дерева немиттєва, вона розтягується на деся тиліття. Тому міські насадження бажановирубувати по досягненні ними віку макси мальної зрілості 40 60 років (поки ще де ревина здорова і стовбур стійкий до вітру),щоб уникнути неприємностей і бід.

Чи варто з цього робити висновок, щоперіод зрілості дерев, висаджених ще зарадянських часів, добігає кінця, і час почи нати їх масову вирубку по всій країні?Можна скільки завгодно дорікати розроб лювачам всесоюзного плану міського озе

ленення 1950 1960 х років за допущеніпрорахунки, але поставлені часом завдан ня вони виконали. Яким би невдалим ниніне визнавався вибір порід дерев, але за 60 років, що минули з того часу, було бага то можливостей змінити їх видовий склад.

Якщо так, то чи не час громадськості зрозумінням поставитися до обґрунтова ності та необхідності таких дій, погодже них, як правило, з міською владою?

На думку провідних спеціалістів, жод них спеціальних реформаторських про грам з озеленення міст (подібних всесо юзній, спричиненій післявоєнною розру хою) створювати не потрібно. Нині длярозв'язання проблеми потрібен довгост роковий план поступової (за 15 20 років)заміни старих зелених насаджень новими,бажано міцніших порід: туєю, ялицею, ка штаном, березою, дубом, липою, акацією,платаном тощо. Розробляти такі породицілком у змозі місцеві інстанції на базі ге неральних планів забудови міст. Але біда втому, що саме генеральних планів розвит

ку у більшості міст і немає. Міста забудову ються спонтанно, а це означає, що і планиз озеленення проектувальники з ЖКГ мо жуть складати не більше, ніж на рік, томущо не мають чіткого бачення перспективийого розвитку. І таке становище у багатьохвеликих населених пунктах країни. Протя гом тривалого часу, починаючи з 1980 х,вони озеленювалися безсистемно, цепродовжується донині. Будинки здаютьсяв необладнаних районах у розрахунку нате, що мешканці самі їх озеленять.

І роблять вони це, не враховуючи роз виток подальшої інфраструктури району. А потім з'ясовується, що на місці догляну того саду повинна з'явитися дорога (ка бель, труба) або ще один будинок. Ось івикорчовуються безжалісно молоді дерев

Проблеми "зеленого" ринку

України

Відомо, що масове озеленення міст України проводилося в 50�60�ті роки ми�

нулого сторіччя, одночасно по всій країні та за єдиною програмою. Її розробники,

підбираючи дерева для висадження, ставили до них лише дві вимоги: здатність

до прискореного росту та фільтрація повітря. Це давало змогу в найкоротший

термін (за 10�15 років) мати повноцінні дорослі насадження, що дають багато тіні

у літню спеку і швидко очищують повітря від пилу та промислових газів.

Ось як оцінює стан озеленення у Хмельницькому фахівецьM

дендролог, кандидат біологічних наук, доцент кафедри екоM

логії, директор ботанічного саду Хмельницького національM

ного університету Людмила Казимирова: "400 дерев ваварійному стані, на вирубку яких знадобиться декілька років, це вже ознака занедбаності міста, яким би зеленим воно не було.Озеленення процес постійний і безперервний, при правильно му веденні якого до масових вирубок справа взагалі доходити неповинна. До знесення цих 400 дерев треба було приступати ще15 20 років тому, не чекаючи приведення їх до аварійного стану. Іобов'язково з викорчовуванням пня, щоб на цьому місці посади ти молоде деревце".

Підходи нинішніх господарників до міського озелененняякісь войовничо провінційні і зводяться до такого: садити у

міру потреби те, що є, і подешевше. Настільки відповідальнезавдання донині вирішується методом заходів типу щорічнихвесняних акцій "День довкілля" або "Зелений паросток май бутнього" та має агітаційний характер. Дратує помпезність імасштабність проведення цих наспіх організованих робіт, го ловна мета яких переможно відзвітуватися про кількість по саджених дерев і чагарників. При цьому неважливо, яких вонивидів (які є), де розсаджені (будь де) і хто потім буде за нимидоглядати.

Що отримає країна від таких суботників у майбутньому? У кращому разі ті ж зарості, у той час, як у світі вже давно розроб лені й успішно застосовуються нові технології міського озеле нення із залученням методів ландшафтної архітектури і сучасно го "зеленого" дизайну.

Коментар фахівця


ББЛЛААГГООУУССТТРРІІЙЙ Зелене господарство

41

ця на догоду міським потребам. Зрозумі ло, що такі вирубки супроводжуються за пеклим опором громадян та гучними скан далами із залученням депутатів і преси.

А чи може місто "узаконити" дерева тачагарники, які були несанкціоновано виса джені городянами на місці безхазяйнихзасмічених пустирів?

Це робити необхідно, для цього умістах регулярно, раз на 7 років, повиннапроводитися інвентаризація взяття усіхрослин на облік з визначенням їхньогосанітарного стану. Але через брак коштівподібні переписи давно не проводилися,але ж лише за результатами інвентаризаціїможна планувати подальше озелененнябудь якого міста.

Однак потрібно внести корективи в ор ганізацію самої служби зеленого госпо дарства. Керівництво міста повиннеприділяти увагу тому, щоб озелененнямміста займалися на належному профе сійному рівні дендрологи та ландшафтніархітектори, а не працівники лісового гос подарства.

Наприкінці березня у Києві відбувсясемінар нарада на тему: "Шляхи розвиткузеленого господарства України".

За словами першого заступникаМіністра з питань житлово комунальногогосподарства, у сфері зеленого господар ства накопичилося достатньо проблем, якіпотребують розв'язання, і тому питаннястану зеленого господарства в Україніпостійно знаходиться на контролі Міні стерства.

Площа зелених насаджень усіх видів умежах територій міст та інших населенихпунктів України становить 637 тис. га, з нихнасаджень загального користування 141 тис. га.

На одну тисячу мешканців України при падає у середньому 18 га зелених наса джень, із них насаджень загального корис тування 3,9 га.

Відсоток зелених насаджень загально го користування, охоплених доглядом,становить 71%, що на 8% більше, ніж торік.

У 2008 році на утримання зелених на саджень витрачено 403 млн. грн., що на168 млн. грн. більше, ніж у 2007 році.Відповідно, зросли і витрати на утримання1 га зелених насаджень з 2,6 тис. грн. у2007 році до 4,0 тис. грн. у 2008 му.

Загальна кількість підприємств зеле ного господарства зменшилася з 564 у2007 до 534 у 2008 році, при цьомукількість підприємств комунальної ор ганізаційно правової форми господарю вання збільшилася з 384 до 396 (на 3,1%),інших організаційно правових форм гос подарювання зменшилася на 13% (від повідно зі 180 до 138).

Зважаючи на актуальність питання, не обхідно зупинитися на новій редакції Ме тодики визначення відновної вартості зе лених насаджень.

Проектом документу передбачаєтьсявстановити єдиний механізм обчисленнявідновної вартості зелених насаджень зурахуванням вимог чинного законодав ства.

Проект акта складається із 4 розділів,серед яких загальні положення, визна чення відновної вартості дерев та кущів,визначення відновної вартості газонів,визначення відновної вартості квітників.

Процедура видалення зелених наса джень визначена Порядком видалення де рев, кущів, газонів і квітників у населенихпунктах, затвердженим постановою Кабі нету Міністрів України від 01.08.2006№1045. У зазначеному Порядку також на ведено вичерпний перелік випадків, у якихне відбувається сплата відновної вартості.

Розрахунок відновної вартості зеленихнасаджень здійснюється з урахуваннямвиду зелених насаджень, їх якісного станута цінності для населеного пункту функцій,які вони виконують. Для цього використо вуються відповідні коефіцієнти коефі цієнт якості, визначений математичнимшляхом, враховуючи неможливість коре

Наказ Держкомітету будівництва, архітектури та житловоїполітики України від 24.12.2001 № 226 (зареєстрований уМіністерстві юстиції України 25.02.2002 за № 182/6470) "Про за твердження Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у насе лених пунктах України" (зі змінами, внесеними згідно з наказамиМіністерства будівництва, архітектури та житлово комунальногогосподарства від 10.04.2006 № 105, від 16.01.2007 № 8).

Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово ко мунального господарства України "Про затвердження Правилутримання зелених насаджень у населених пунктах України" від10.04.2006 № 105 (зареєстрований у Міністерстві юстиції Ук раїни 27.07.2006 за № 880/12754 )

Наказ Мінжитлокомунгоспу від 04.08.2008 № 240 (зареєстро ваний у Міністерстві юстиції України 16.10.2008 за № 981/15672),яким затверджено Положення про систему моніторингу зеленихнасаджень у містах і селищах міського типу України

Наказ Мінжитлокомунгоспу від 11.11.2008 № 340 "Нормиматеріальних витрат при утриманні зелених насаджень"

Наказ Мінжитлокомунгоспу від 24.11.2008 № 364, яким за тверджені Рекомендації з розроблення технологічних карт з ут римання зелених насаджень

Наказ Мінжитлокомунгоспу від 03.11.2008 № 326 (за реєстрований у Міністерстві юстиції України 11.12.2008 за № 1181/15872), яким затверджено Методику визначеннявідновної вартості об'єкта благоустрою та форми акта його об стеження.

Наказ Мінжитлокомунгоспу від 24.12.2008 № 401, яким за тверджено Форму звітності № 1 (річна) "Звіт про зелене госпо дарство"

У стадії розроблення знаходяться такі нормативно правовіта нормативно технічні документи:

Нова редакція методики визначення відновної вартості зеле них насаджень;

Нова редакція системи насінництва та розсадництва квітко во декоративних рослин;

ДБН "Благоустрій територій".

Основні нормативні документи галузі


Зелене господарствоББЛЛААГГООУУССТТРРІІЙЙ

ляції якісного стану та вартості робіт з ут римання зелених насаджень, та коефіцієнтзонального розподілу, який було визначе но на основі ДБН 360 92** "Містобудуван ня. Планування і забудова міських ісільських поселень".

Згідно з вимогами розділу 10 Правилутримання зелених насаджень у населенихпунктах України, затверджених наказомМінбуду від 10.04.2006 №105 та за реєстрованих у Мін'юсті 27.07.2006 за№880/12754, для раціонального викорис тання трудових і матеріальних ресурсів ба лансоутримувачі зелених насаджень роз робляють технологічні карти, які включа ють технологію та розрахунок вартостівідповідних робіт. Технологічні карти цеперелік робіт із визначеними нормами ви робітку, а також необхідними для утриман ня цих зелених насаджень обсягами якробіт, так і матеріальних витрат. Таким чи ном, за технологічними картами визнача ються прямі матеріальні витрати робіт з ут римання зелених насаджень.

Для дерев та кущів для врахування вит рат на їх вирощування до віку, в якому вонивидаляються, запропоновано визначативартість їх утримання за попередні роки,до якої й застосовуються коефіцієнти. З огляду на тривалість створення деревнихнасаджень під час визначення їх вартостівраховується не лише вартість їх створен ня (посадки), а й вартість їх утримання додосягнення ними віку видалення.

Для встановлення відновної вартостігазонів та квітників визначається виключновартість їх створення та до неї застосову ються відповідні коефіцієнти для врахуван ня якісного стану та зони розташування.Для визначення відновної вартості газонівдо вартості їх створення застосовуютьсякоефіцієнти якісного стану та зональногорозподілу, а також коефіцієнт їх функ ціональної належності, який визначенийвідповідно до постанови Кабінету МіністрівУкраїни від 21.04.1998 №521 "Про затвер дження такс для обчислення розмірувідшкодування шкоди, заподіяної пору шенням природоохоронного законодав ства в межах територій та об'єктів природ но заповідного фонду України".

Враховуючи, що створення усіх зеле них насаджень здійснюється відповідно довимог державних будівельних норм і пра вил, визначення вартості таких робітздійснюється згідно з відповідними норма тивними документами, які діють у сферібудівництва.

Проблеми і перспективи

Про проблеми і перспективи зеленогоринку України розповів президент ВсеM

українського товариства виробників

посадкового маM

теріалу ВолодиM

мир РозумовM

ський: "На дано му етапі відбу вається скоро чення насадженьзагального кори стування по всійкраїні. Для забез печення рекон струкції існуючих зелених насадженьвітчизняним матеріалом необхідно, щобплоща українських розсадників становила10 тис. га. За оцінками фахівців, для забез печення потреби населення повинні бутизбільшені існуючі зелені насадження за гального користування як мінімум на 40%.Щоб здійснити плани, знадобиться рослинза цінами українських виробників на суму у2,7 млрд. євро. Через дефіцит багато містпланують закуповувати рослини в Європі.Щоб задовольнити потребу України навідновлення загублених зелених наса джень матеріалом з Європи, знадобиться39 млрд. євро на купівлю рослин.

Протягом 10 років, працюючи у галузізеленого будівництва та розсадництва,мені доводиться спілкуватися із державни ми службовцями різних рівнів влади, які ке рують нашою галуззю. Часто вони не мо жуть глибоко проаналізувати проблему,імпульсивно приймають рішення, начебтоукази та накази можуть змінити біологіюрослин. Я зрозумів, що немає чіткогоаналізу галузі і, отже, немає й плану розвит ку. Ні державні службовці, ні приватні ви робники у галузі розсадництва, ні під приємства "зеленого" будівництва не мо жуть планувати свою роботу з розвитку га лузі без єдиної аналітичної бази зеленогогосподарства країни. Можна закласти новіпарки, можна провести реконструкцію ок ремих паркових зон, але є ще озелененнявулиць, насадження спеціального користу вання тощо. Пік озеленення припав на 60 70 ті роки минулого сторіччя, деревастаріють та вмирають. І немає загально державної програми з відновлення зеленихзон. Виробникам потрібно знати скільки, якідерева слід вирощувати, щоб через 10 15років це був готовий для висаджування уміських умовах крупномірний саджанець.

Завідувач кафедри садовоMпаркоM

вого господарства й екології ЛуM

ганського національного університету

ім. Т.Г. Шевченка Сергій Соколов вва жає, що "питання про "зелене" будівництвоу містах, зокрема в Луганську, дуже важ ливе". "Починаючи з 1995 року і, фактич но, по 2006 рік усе зелене господарство умістах занепадало, парки і сквери зали шалися, але догляду за ними не було. Ад же парк існує тільки тоді, коли за ним до глядають. І головна проблема, що у містахнемає програм розвитку "зеленого" бу дівництва, які б давали змогу сплануватироботу в комплексі та, відповідно, одер жати у підсумку хороший збалансованийрезультат упорядковане та красивемісто. Остання подібна програма, напри клад, у Луганську ухвалювалася ще у 1968році. За нею працювали протягом 20 ро ків, потім, особливо в останні 14 15 років,узагалі робота не проводилася, лише з2006 року знову повернулися до пробле ми озеленення міста. Відсутність комплекс ного підходу також призвела до того, щокошти вкладаються, але без урахуваннявитривалості саджанців, чинників догляду,терміну життя рослини, вони витрачають ся неефективно. Програма дасть змогупрацювати в одному ключі протягом бага тьох років", підкреслив Сергій Соколов.

За його словами, у містах є ще однапроблема: адже за своєю суттю парк цетихе місце спілкування з природою, а внас у багатьох подібних місцях розташову ються кафе, пивні майданчики.

Крім того, потрібно звернути увагу напитання технічного оснащення органі зацій, які займаються озелененням, підго товку кадрів та якість посадкового мате ріалу. "Якщо починати роботу в парку, то впершу чергу необхідно переглянути йогоінженерне забезпечення, комунікації, про вести дослідження ґрунту, оглянути всі зе лені насадження, провести їх інвентари зацію, оцінити загальний стан рослин, по дивитися, які необхідно видалити, а де ви садити нові це серйозна робота, але вонане проводиться у повному обсязі. Томугроші вкладаються, але загального пози тивного результату немає. Необхідно зро бити інвентаризацію рослин і обов'язкововизначити балансоутримувачів наших зе лених зон, які будуть за ними доглядати", вважає С.Соколов.

Коментар фахівця


ББЛЛААГГООУУССТТРРІІЙЙ Зелене господарство

43

Ринок рослин в Україні зумовлений нелише площею впорядкованих територій тачисельністю населення, а, насамперед,підвищенням рівня прибутковості сус пільства, що пов'язано з економічним роз витком країни. Потреба у посадковому ма теріалі декоративних рослин втілюєтьсятакож у загальному бажанні населення жи ти краще, його культурі та пропаганді здо рового способу життя.

У 1991 році розсадники України малиплощу 0,5 м2 на одного мешканця. Заіснуючих вимог це було достатньою базоюдля планування збільшення зелених наса джень. З 1991 по 2000 рік у містах Українинамагалися досягти 20 м2 зелених наса джень на одного мешканця. Наприклад, уДонецьку планувалося збільшити площузелених насаджень з 18 м2 до 22 м2 на од ного мешканця, а вийшло зменшення до14 м2. Така тенденція призвела до того, щоу розсадниках рослини залишилися не за требувані, фінансування припинене. Ос лаблення матеріально технічної бази, пе реорієнтація підприємств та втрата квалі фікованих фахівців, усе це сприяло бан крутству розсадників декоративних рос лин. З проголошенням незалежності Ук раїни та переходом від планової до ринко вої економіки розсадники декоративнихрослин не мали змоги "вижити" без дер жавних замовлень. Вони підпорядковува лися Міністерству з питань житлово кому нального господарства і належали муніци палітетам. У той момент спад відбувся вусіх галузях економіки, у тому числі й у "зе леному" будівництві, що істотно зменшилопопит на декоративний посадковий ма теріал. Деякі розсадники декоративнихрослин у 1991 1993 роках частину своєїпродукції експортували до Франції, Росії,Туркменії, Казахстану, Італії, Німеччини,Угорщини, що не допомогло встояти пе ред глибокою кризою.

З розвитком котеджного будівництваприватного житла, з відкриттям кордонівта можливістю побачити упорядковані зе лені об'єкти з 1993 року зумовлюється на ростання попиту на декоративний посад ковий матеріал та виникає тенденція дойого збільшення, щороку більше ніж на50%. Необхідно проводити реконструкціюіснуючих зелених насаджень, і при ди намічному розвитку будівництва, як бага топоверхового, так і котеджного, слідом заним йде озеленення та благоустрій при леглих територій, у якому спостерігаєтьсягострий дефіцит на рослини:

а) дерева 7 15 роківб) чагарники 3 4 рокив) багатолітники 1 2 рокиг) літники 4 місяціКрім житлового будівництва, інтенсив

но триває розробка генеральних планіврозвитку міст та населених пунктів ібудівництво додатково необхідної інфра структури, орієнтованої на проведеннячемпіонату Європи з футболу в 2012 році.До здійснення планів необхідний посадко вий матеріал, закладений у виробництвояк мінімум десять років тому. На жаль, часперестрибнути неможливо. У наведенихтабл. 1 і 2 можна простежити тенденцію доспаду виробництва в Україні і за той жеперіод зростання виробництва в Європі.

Потрібно констатувати факт, що вчені зЄвропи досліджують східний ринок і зна ють про нас більше, ніж ми про себе. Бага то досліджень проводять наші співвітчиз ники за замовленням і під керівництвомєвропейських інститутів.

Землі розсадників, розташовані по близу межі міст, становлять для муніци палітетів товарний інтерес. Тому частиназемель уже продана, частина готується допродажу. З даних, наведених у табл. 2,видно, що в Україні при великій територіїрозсадників (близько 1000 га) вихід про

дукції становить 3,4 млн. євро на рік і неможе перекрити потребу в посадковомуматеріалі. Основні території зарослибур'яном, роботи з догляду, школкування,формування не проводилися, асортиментмізерний. Дерева переросли, у загущено му стані втратили свій товарний вигляд тапідлягають вирубці і корчуванню. Са джанці, посаджені 2 3 роки тому, ще не ви росли. Через гострий дефіцит перерослийі недорослий, тобто некондиційний, ма теріал іноді реалізують за нерозумно висо кою ціною.

Позиція муніципалітетів зрозуміла. Зкожними виборами, раз на 5 років, змі нюється майже уся команда керівників, аперший результат інвестицій у розсадниквидно через 10 років, коли рослини "раду ють око" городян на вулицях міста. Томулаври можуть дістатися іншим.

Потреба ринку рослин у сегменті ново го багатоквартирного житла перекри вається за рахунок відбору в природи лісо вих сіянців з підліска. Цей матеріал зазви чай не має вигляду (висаджується як палка1 2 м), або великий саджанець (без мичку ватої кореневої системи), що призводитьдо великих відпадів, робиться задля "га лочки" у документації і рослини не викону ють свого призначення.

№

з/пКраїна

Дані на кінець 1980Mх і початок 1990Mх років

Площа розсадників (га) Площа розсадника на одну людину в м2

1. Голландія 6163 3,8

2. Польща 1300 0,33

3. Україна 2500 0,52

Таблиця 1

№

з/пКраїна

На 2008 рік

Площа

розсадників

(га)

Кількість

продукуючих

розсадників

Виробництво

рослин на

одного

мешканця

на рік (євро)

Площа

розсадника

на одну

людину в м2

Вартість

продукції

на рік (євро)

1 Голландія 11500 4000 34,3 7,2 550 млн.

2 Німеччина 14000 12,7 1,7 1,2 млрд.

3 Англія 7400 5,9 1,3 345 млн.

4 Польща 5000 3200 6,9 1,4 270 млн.

5 Україна 1000 20 0,071 0,21 3,4 млн.

Таблиця 2


Дитячі майданчикиББЛЛААГГООУУССТТРРІІЙЙ

Ідеальний варіант"На жаль, рівень облаштування дитячих

майданчиків в Україні ще не можна назвативисоким", каже Анастасія Сонько, пред ставник компанії з виробництва дитячихмайданчиків "INTECO". Частіше, ніж бинам того хотілося, ми бачимо поблизу на ших будинків металеву гірку, на якій зимоюдитині кататися холодно, а влітку, навпаки,неможливо через те, що та до "далі нікуди"розжарена сонцем. Інколи можна побачитипримітивне містечко, що складається іздвох башт, металевої гойдалки та пісочниці.І дуже добре, якщо всі ці нехитрі і небез печні пристосування для дітей іще й цілі".

Насправді ж дитячі майданчики вима гають комплексного облаштування. Їхзовнішній вигляд повинен перебувати угармонії із навколишнім простором.

Втім, не відзначити позитивної тен денції в цьому напрямку не можна. У нашихдворах все частіше замість іржавих гірокта малофункціональних, залишених ще зрадянських часів, комплексів почали "ви ростати" яскраві сучасні багатофункціо нальні майданчики.

Однак і тут пильності втрачати не мож на. Компаній, які пропонують яскраве об лаштування дитячої зони, останнім часомз'являється дуже багато. От лише, на жаль,якість продукції у багатьох із них, м'яко ка жучи, залишає бажати кращого. "Най частіше економлять на якості пластику іметалу, ділиться своїми спостереження ми Анастасія Сонько. Таким чином, де шевий, тонкий метал нерідко використо вується у конструкціях. На підмостках май данчиків немає необхідних ребер жорст кості. Пластик часто іде як вторинна сиро вина і містить в собі шкідливі домішки".

Тому при виборі ігрового комплексудитячого майданчика варто пам'ятати, що

головне в ньому не лише красивий вигляд,але й безпека. Гра у жодному випадку неповинна обернутися трагедією. У кон струкції дитячого майданчика не має бутигострих, виступаючих кутів, місць швів,з'єднань. Усі вони повинні бути ретельнозачищені та відшліфовані. На жаль, за сло вами Анастасії Сонько, при виборі дитячихкомплексів і спортивних майданчиків по купці дуже часто віддають перевагу еко ном варіантам. "Вони, зокрема юридичніособи, хочуть отримати багатофункціо нальний комплекс за низьку ціну. Це вели ка помилка. Економлячи гроші, покупецьризикує здоров'ям дітей", підкреслює ек сперт.

"До вибору торгової марки потрібнопоставитися дуже серйозно. Варто пам'я тати, що ви несете відповідальність за здо ров'я дітей, що граються на майданчику.Отже, вибираючи виробника, пам'ятайте

про можливі наслідки. Неякісна продукціяможе призвести до серйозних травмдітей", застерігають також і в українсько му представництві компанії "Ксіл".

При виборі ігрового чи спортивногокомплексу спеціалісти рекомендуютьпокупцям звертати увагу на такі моменти:

якість матеріалів і конструкції в ці лому;

безпека конструкції;якість монтажу і установки;гарантія і терміни експлуатації;сертифікати і технічна документація;функціональність майданчика;співвідношення “ціна якість”.

Важливі складовіСам дитячий майданчик повинен зна

ходитися на видному місці. Тоді дорослі убудь яку мить зможуть прийти своїй дитиніна допомогу.

Важливо також, щоб дітям було не ли ше безпечно, але й цікаво гратися. Черезгру діти пізнають навколишній світ та набу вають навиків спілкування. "Тому требачітко визначити, для яких вікових груп вимаєте намір побудувати дитячий майдан чик, кажуть у ТОВ "Торгівельний дім "Н'ю лайн (ТМ "Гойда")". Від цього залежатьвисота гірок, площадок, ліан та інших еле ментів, що в кінцевому варіанті є основоюбезпеки дитини на майданчику. Якщо май данчик планується до використання по близу багатоквартирних будинків чи у гро мадських місцях, він повинен бути розді лений на зони для різних вікових груп іспланований таким чином, щоб було інту їтивно зрозуміло, в яку з них відвести сво го малюка".

Ще один принциповий момент жи вопліт. Він обов'язково має бути неколю чим і гармоніювати з простором двору.

Дітям M радість,

дорослим M бізнес!

Дитячі ігрові майданчики � невід'ємна частина певного періоду життя кожного з нас. Це місце зустрічі малюків, які тільки�

но починають вчитися спілкуванню, мам, які можуть поділитися досвідом виховання одна з одною, поки їх маленькі чада

зайняті катанням з гірок чи копанням у пісочниці, дітей підліткового віку, яких нерідко відпускають на знайомі змалечку пло�

щадки вже без будь�якого нагляду зі сторони старших, що, на думку психологів, дає змогу дітям відчути себе дорослими та

розвиває в них самостійність.

З дитячим майданчиком, з іграми у дворі, з друзями по двору пов'язані теплі і приємні спогади у чи не кожного жителя

великого чи маленького міста.


ББЛЛААГГООУУССТТРРІІЙЙ Дитячі майданчики

45

Звичним матеріалом для покриття ди тячого майданчика є газон, класичнийпісок або дрібна щебінка. Попри те, новіматеріали дають справжній простір дляфантазії. Це, наприклад, пластикові іспінені матеріали різних кольорів, з якихможна збирати справжню мозаїку. Однакціна на останні є найвищою.

Важливо окремо згадати і про такийсуттєвий елемент дитячого майданчика, якгойдалки. Сучасні гойдалки виготовляють ся із пластика, мають надійні кріплення,засувки, та зручні поручні. Гойдалкиуніверсальні: вони тішать дітей від одного двох років, аж до підліткового віку, і простонеобхідні кожному дитячому майданчику.Підвісна одинарна гойдалка обійдетьсяпокупцеві приблизно в 2,5 3 тис. грн.Подвійна 3,5 4 тис. грн.

Сучасний дитячий майданчик такожможе бути і справжнім дитячим спортив ним комплексом. Гра на такому майданчи ку дає силу, здоров'я, спритність. Це рух,який так необхідний нашим дітям. Спор тивний комплекс для дітей може включатиі кільця, і бруси, і шведську стінку, і сходи, іканат, і мотузяні сходи, і навіть силові тре нажери. Дитячі спортивні комплексиспокійно можна встановити на дитячомумайданчику. Деякі дитячі спортивні ком плекси підходять для приміщень.

У ПП "Брама" найдешевший спортивно ігровий комплекс "Малюк" коштує 7 547 грн.Він включає в себе такі ігрові елементи, якспортивна драбина, перекладина (турнік),канат (кільця гімнастичні), гойдалка, жер дина, гойдалка на ланцюгах. Мінімальнаплоща, яку займає обладнання у робочомуположенні з урахуванням зони безпеки,становить 7 х 4 м. Найдорожчим є спортив но ігровий комплекс "Чотири башти". Його

вартість 49 170 грн. Включає в себе двігірки (маленьку і велику), радіальнийпідйом з канатами, два радіальні містки,прямий перехід, ланцюговий перехід, вер тикальний спуск (жердини), рухохід,шведську стінку, підйом "альпініст", канаттощо.

Подібні цінові і комплексні пропозиціїпропонують й інші існуючі на українськомуринку компанії.

"Особливо люблять українські чада те матичні майданчики: джунглі, фортеці,піратські кораблі і т. п., описує ігрові по бажання власниця компанії "Віда" (ТМ"Бімбока") Оксана Наталуха. На відмінувід дітей наших західних сусідів, яким воформленні дитячих майданчиків до впо доби пастельні тони, маленькі українці на дають перевагу яскравим фарбам. Тому воформленні краще використовувати чер воний, жовтий, синій, зелений кольори".

Гравці на ринкуСьогодні в Україні вже представлені як

вітчизняні виробники, ТМ "Гойда" (Дніпро петровськ), ПП "Подолько", ООО "Стиль Сафарі" (Харків), ПП "Деревообробний за вод "Брама" (Бровари), ПП "Тенти Сервіс"(Одеса) тощо, так і дистриб'ютори закор донних компаній "Ксіл" (Росія), "Lapset","Качелі" (Фінляндія), "Компан" (Данія) іт.д., а також низка китайських, нікому невідомих виробників.

Одним словом, вибір є. Ось лишевибір непростий. Азіати, звісно, пропону ють безпрецедентно низькі ціни, але іякість їх продукції "шкутильгає" поки щонастільки, що коментатори в один голосрадять з ними не зв'язуватися. Натомістьпродукція європейських та амери

Юрій НАКОНЕЧНИЙ,

начальник Управління сім'ї, молоді та спорту Львівської міської ради:

У цьому році міська рада заплану вала відбудувати 10% усіх дитячихспортивних майданчиків Львова. Мивже маємо майже затверджені списки,де збудуємо майданчики цього року, івже почали працювати над планами нанаступний рік. Вартість одного дитячо го майданчика, за нашими розрахунка ми, для Львова становитиме 35 тис.грн. Спортивний чи дитячо спортив ний майданчики коштуватимуть до 50 тис. грн.

Нещодавно утримання дитячихмайданчиків, які до цього часу не малибалансового утримувача, міська радапоклала на районні державні адміні страції та львівські комунальні під приємства (колишні ЖЕКи). Втім, мивважаємо, що власниками можуть бутий інші структури, які зголосяться утри мувати дитячі майданчики. Так, спор тивні та дитячо спортивні майданчикиу нас буде фінансувати ЛМКП "Спорт ресурс". Його статутною діяльністю пе редбачений розвиток дитячого спорту.До Дня дитини (1 го червня) нові влас ники спортивних майданчиків зо бов'язані попрацювати із земельнимипитаннями й оцінити вартість майна навже існуючих майданчиках.

На сьогодні найкращими у Львові ємайданчики, зведені за кошти спон сорів. Зокрема, так звані "рошенівськімайданчики". Тому ми запросили усіхпідприємців міста до співпраці.

Проблемою є прояви вандалізму зісторони мешканців міста, що маютьмісце на дитячих майданчиках. Хочеть ся, щоб у Львові були антивандальнімайданчики. Багато виробників ка жуть, що їх майданчики антиван дальні… От тільки, чи можна цьомувірити? Я думаю, мешканців Львоватреба просто перевиховувати. Ми да ли старт програмі будівництва новихдитячих спортивних майданчиків, алеїх збереження буде залежати лише відсамих львів'ян. У противному разівдруге відновлювати ці майданчикиніхто не захоче.

Коментарі



канських гравців, хоч і виграє в якості, алевідлякує українського споживача "кусю чими" цінами. Певні нюанси мають місце ів продукції російських та українських ви робників.

Щоб зробити правильний вибір, вартопам'ятати, що у компаній, які спеціалізу ються на виробництві дитячих ігрових ком плексів, повинні бути гігієнічні висновки,що надаються Державною санітарно епідеміологічною службою Міністерстваохорони здоров'я України (саме українськіексперти повинні допускати товар до вико ристання на території України) на устатку вання, яке вони реалізують. На додаток доцього документу мають бути і сертифікатиякості (знову ж таки українські) на всіскладові ігрового обладнання, такі як фа нера, лакофарбові матеріали, нержавіючасталь та інші. По друге, виробник повинендотримуватися українських нормативнихактів при виготовленні обладнання (такихяк ТУ У 36.4 32140051 001:2006 "Устатку вання спортивне та ігрове для облашту вання дитячих містечок. Технічні умови",чинні з 22.08.2006), визначених Держспо живстандартом України, а не модними нинііноземними інститутами. Усі ігрові та спор тивні комплекси повинні відповідати самеукраїнським нормам, існування яких бага то гравців вітчизняного ринку намагаютьсязамовчувати. Кажуть, що їх просто неіснує. Натомість не забувають похвалити ся, що їхня продукція відповідає чи то нор мам російських ГОСТів, чи то євро пейським стандартам.

Рівень продажів в Україні Зростання попиту на дитячі ігрові ком

плекси пояснюється цілою сукупністю чин ників. Найбільш значущий з них достроковівибори. Зазвичай народні обранці завчаснопрагнуть задобрити електорат і плануютьвитрати на соціальну сферу. Для великихкомерційних структур доброчинні програмизі спорудження майданчиків стали одним зPR проектів. Поширюється мода на ігровікомплекси і серед приватних осіб.

Покупців дитячих майданчиків умовноможна поділити на декілька груп: бюджетніорганізації, комерційний сегмент, інвесто ри меценати та приватні споживачі.

Менш за все доходів приносить бізнес менам приватний замовник близько 18%.Водночас, порівняно з минулим роком,сегмент приватників продемонструвавзростання практично удвічі. "Наші людипочинають відходити від тарзанок і вкопа них покришок. Якщо вчора майданчики усебе ставили тільки багаті люди, то сьо годні на ігровий комплекс для рідного чадаготовий витратитися і клас трохи вище се реднього", коментує Дмитро Коливанов,директор компанії "Ваш сад".

Інвестори, що будують майданчики якдобродійні акції, за оцінками різних ком паній, приносять від 40 до 60% прибутку."По суті це чудовий PR хід. Логотип ком панії на дитячому майданчику відміннийвнесок в імідж. І зараз це починають ро зуміти все більше і більше компаній", ка жуть представники компанії "Ксіл". До

Анастасія СОНЬКО,

представник компанії "ІNTEKO":Поряд з недорогими виробниками

на ринку дитячих майданчиків є і гравці,які можуть запропонувати і безпеку, іякість, і асортимент. Я сміливо можувідпустити свою дитину на нашу дитячуплощадку і не переживати за те, що во на пораниться, подряпається чи заженесобі куди небудь скалку. "Скелет кон струкції" майданчиків ІNTEKO tradehouse виготовлений із оцинкованоїсталі і покритий порошковою фарбою.Всі несучі конструкції бетонуються наглибину 60 70 см, надаючи конструкціїв цілому надійність і стійкість. Металевіплатформи, помости і східці майданчи ка покриті резиною. Коли дитина захо дить чи бігає по площадці, її ноги нековзають. Іще один основний матеріал,який використовується у виробництвінаших майданчиків це пластик. Тов щина пластика 10 12 см. Пластик нетоксичний і дуже стійкий матеріал. Вінне горить, не репається на морозі і невигоряє на сонці. Ці майданчики ство рені на радість дітям.

Борис ПОВАР,

начальник комунального відділу Лубенської міської ради:

Бюджет м. Лубни 2009 передбачаєнадходження на потреби з благоустроюміста коштів у сумі 2 млн. 290 тис. грн.Минулого року на ці заходи було виділе но 2 млн. 90 тис. грн. Однак ні цього ро ку, ні минулого коштів на облаштуваннядитячих майданчиків не передбачало ся. Простіше кажучи, міська рада цимпитанням не займається. Відповідно з жодними компаніями виробниками чи дистриб'юторами дитячих ігровихкомплексів не співпрацює. Питаннямдитячих майданчиків у нас займаєтьсяЛК ЖЕУ. Найпростіші ігрові комплексиЖЕУ виготовляє самостійно, а також ви конує ремонтні роботи. Кошти на ці за ходи вони отримують безпосередньовід жителів прилеглих будинків. Втім,отриманих грошей на будівництво но вих сучасних багатофункціональнихкомплексів не вистачає. Нові майданчи ки, які сьогодні є в місті, це спон сорська допомога. Загалом же, ситу ацію з дитячими ігровими майданчика ми у місті на сьогодні я охарактеризувавби як задовільну.


ББЛЛААГГООУУССТТРРІІЙЙДитячі майданчики

47

Володимир ПОДОЛЬКО,

директор ПП "Подолько" (Харків):Ми відправляли наші пропозиції по

встановленню сучасних дитячих ігровихмайданчиків у мерію. Однак там купува ти в нас ігрові комплекси не хочуть. На томість влада міста встановлює в Хар кові ігрові комплекси китайського ви робництва. За ціною вони у два рази до рожчі за наші, а якість набагато гірша.Китайська продукція навіть не має сер тифікатів якості і не відповідає україн ським нормам. Логічно пояснити такірішення міської влади мені важко.

Павло КІЛЬОВИЙ,

директор ТОВ "Торгівельний Дім "Н'ю�лайн"" (Дніпропетровськ):

Протягом останніх восьми років на ша компанія бере активну участь умуніципальній програмі "Мій двір, мійпід'їзд" під патронатом міського головим. Дніпропетровська, Куліченко І. І. Зацей час компанія отримала багатосхвальних відгуків від населення міста,а також від керівників громадських ор ганізацій міста. Окрім м. Дніпропет ровська, наша компанія співпрацює зтакими містами України, як Харків (у2007 було встановлено більше 100 май данчиків), Одеса (Комінтернівськийрайон області понад 40 майданчиків),Полтава (близько 30 ти майданчиків),Запоріжжя, Кривий Ріг, Мелітополь,Євпаторія, Феодосія, Суми, Кременчук,Новомосковськ тощо. Брали участь ублагоустрої школи та дитячого садочкав с. Новобогданівка Мелітопольськогорайону після вибуху влітку 2004 року.Потужності нашого заводу дозволяютьвиконувати замовлення у найкоротшітерміни з високоякісного металур гійного продукту. Всі матеріали, з якихвиробляється наше обладнання, маютьвисновки державної санітарно гігієніч ної експертизи та сертифікати якості.Устаткування відповідає умовам ТУ У 36.4 32140051 001:2006. Ми здатнізавдяки розташуванню виробництвакомпанії саме в м. Дніпропетровськувиконати будь які побажання замов ників у найкоротший термін. Високаякість нашої продукції дозволяє корис туватися нею протягом багатьох років.Компанія надає гарантію на обслугову вання обладнання, як під час гаран тійного терміну, так і після нього.

речі, якщо зав'яжуться хороші стосунки збудь якою бізнес структурою, то будьтевпевнені, менеджмент цієї компанії длясвоїх дітей поставить саме ваші майдан чики.

Сегмент барів ресторанів займає, зарізними оцінками, від 15 до 28%. Увагу зісторони цих закладів пояснити просто: ди тячий майданчик займає дітей під час до рослого відпочинку, а, відповідно, клієнтоднозначно вибере той ресторан, де такиймайданчик є.

Частку замовлень від державних струк тур бізнесмени оцінили суперечливо від10 до 40%. Оксана Наталуха у роботі збюджетними структурами дотримуєтьсясхеми роботи, яка мінімізує можливі ризи ки. На жаль, деякі тонкощі бюджетногофінансування призводять до нерозра хунків, і чиновник не завжди може гаранту вати остаточний розрахунок за фактомбездоганного встановленого дитячогомайданчика. У цій ситуації компанія ви робник мимоволі виступає спонсором, за знаючи збитків. Але саме у цьому сегментіприхований найбільший потенціал длязростання продажів: попит задоволенийлише на 10%.

Сезонність у цьому бізнесі відсутня. Узимовий період формується стратегічнийзапас для весни, робляться планові інста ляції відповідно до соціальних програм.Для того, щоб збільшити кількість замов лень з боку приватників у зимовий період,бізнесмени пропонують солідну знижку,нерідко до 30%.

Рекламна експансія Просувають свою продукцію як вироб

ники, так і дистриб'ютори дуже активно.Реклама у будівельних, дизайнерськихжурналах, ролики по ТБ, участь у вистав ках, реклама в Інтернеті, прямі продажі і т. д.Найефективнішою ж рекламою беззапе речно вважаються, власне, самі майданчи ки вони постійно знаходяться на видноті.

Говорячи про виставки, бізнесменипідкреслили важливість як столичних, так ірегіональних виставок будь яка може за лучити клієнтів. Щоб "покрити" регіони, надумку бізнесменів, достатньо створитипредставництва лише в містах мільйонни ках потенційні покупці зосереджені саме уних. Але якщо постане питання, відкриватиу регіоні філію чи запустити рекламу, товідповідь однозначна відкривати. "Спожи вачеві зручніше, щоб компанія, яка продаєйому дитяче ігрове устаткування, знаходи лася поряд. Тоді укладення договору, до ставка, монтаж та сервісне обслуговуванняпроходять для споживача у комфортнішихумовах", кажуть представники компаній.

Приємно, що дотримання термінів ви конання замовлень бізнесмени поставилина один щабель з безпекою майданчиків.На цих двох стовпах тримається бездоган на репутація. Адже йдеться про дітей.

У майбутнє виробники і дистриб'юторидивляться оптимістично: громадська дум ка змінюється, красиві дитячі майданчикистають модними, у найближчі декількароків попит щороку подвоюватиметься.



Подумаем о детях вместе

Детство лучшая пора в жизни, и надоего провести так, чтоб потом годами слад ко вспоминать прошедшее время радостии беззаботности. Поэтому так важно обес печить ребенка множеством разнообраз ных игрушек и игровых аттракционов, ко торые не балуют, а, наоборот, развиваютполезные физические реакции и навыки,например, скорость или ловкость, но в тоже время не лишают восторга от процессаигры.

Детское игровое оборудование это и всевозможные карусели, и качели, идомики, и лесенки, и горки, и песочницы имногое многое другое, что можно найтина любой игровой площадке и в любом иг ровом комплексе, все, что призвано радо вать больших и маленьких деток и делатьих детство беззаботным, счастливым и ра достным.

Поэтому игровое оборудование

должно быть самым лучшим: в первуюочередь, качественным и абсолютно без опасным, выполненным только из нату ральных, экологически чистых материа

лов, удобным для любого ребенка и, ко нечно, красивым, ярким и красочным, чтотоже очень важно для детей. И именно по этому к компаниям, которые производятдетское игровое оборудование предъяв

ляются такие высокие запросы и претен зии и на них лежит такая огромная ответ ственность. Потому что все эти дизайне ры, инженеры, и рабочие не просто дела ют свою работу, они ответственны засчастливое детство наших детей, то естьза счастливое будущее следующего поко ления.

Фирма "Качели" представляет улич ное детское игровое оборудование луч ших европейских фабрик производителей(Финляндия, Италия).

Профессиональное уличное игроM

вое оборудование предназначено для

парков, игровых площадок, зон отдыха

у моря, специализированных учебных

заведений, детских садов, гостиниц,

торговых центров, частных коттеджей.

В нашем ассортименте более 50Mти

наименований: качели, карусели, балансиры, пружины,развивающие комплексы, инвентарь дляспортивных залов и многое другое.

Неоспоримыми преимуществами на шей продукции являются

Высокое качество, соответствиевсем стандартам.

Долгие годы не поддается влияниювнешних факторов (дождь, снег, низкиетемпературы).

Не выгорает на солнце, не корро зирует, не требует смазки и дополнитель ного ухода!

Все используемые материалы про ходят сертификацию на безопасность иэкологичность и разрешены к примене нию при изготовлении товаров для детей

Фирма "Качели" предлагает сотруд ничество на самых выгодных для заказчи ка условиях.

Бесплатная доставка в любой

город Украины.

Срок поставки от 5 дней.

Выполняем сборку и монтаж.Бесплатно!!!

Наши координаты:Адрес: Украина, г. Одесса,

Французский бульвар 85, офис 12(санаторий им. Чкалова, "Ваш Сад")

тел./факс: (0482) 34 67 81 тел. (048) 773 45 68

моб.тел. (067) 482 13 49EMmail: [email protected]

К такому выводу пришли участники се минара "Отходами можно управлять!" икруглого стола "Твердые бытовые отходы(ТБО): решения и действия", которые со стоялись 31 марта в малом зале Ялтинско го горисполкома. Семинар организован врамках проекта "Открытое управление от ходами в Крыму: информирование обще ственности, доступ к информации, участиев принятии решений" при посредничествеКанадского фонда поддержки местныхинициатив. Круглый стол состоялся в рам ках проекта "Общественный мониторингобращения с отходами: прозрачность иучастие" (Проект поддержан Международ ным фондом "Відродження").

На круглом столе, последовавшем сра зу за семинаром, были представлены пози ции относительно обращения с твердымибытовыми отходами (ТБО) Большой Ялтыученых Крымской академии наук, специа листов КРА "Экология и Мир", жилищно

коммунального хозяйства Ялты, руковод ства города, предпринимателей, занимаю щихся сбором и утилизацией отходов,представителей поселковых громад. Осо бенно активными оказались жители посел ка Гаспра, которые столкнулись с послед ствиями непродуманных решений, в ре зультате которых мусорная "пирамида Хе опса" размером в более чем 7 млн. кубоме тров возвышается над поселком и своимчадом негативно влияет на здоровье, об щий климат и настроение людей.

Не меньше дискуссий вызвало обсуж дение организации раздельного сбора, вы воза и захоронения отходов Большой Ялты.Сегодня Ялта практически завалена мусо ром. Решения этой проблемы ищут нетолько на местном уровне, но и в Симферо поле, где действует Постоянная комиссияСовмина АРК по обращению с отходами.

Отходами можно управлять, считаютучастники круглого стола. В этой области

существуют хорошие мировые практики.Крым и Украина обладают достаточнымпотенциалом для развития актуальныхтенденций. Важно решать эти проблемывместе с максимальным участием обще ственности, властей, бизнеса, жителей игостей Крыма. Комплексное решениепроблем ТБО, по мнению участников круг лого стола, возможно лишь в рамках со трудничества поселковых и городских Со ветов, расположенных на территорииБольшой Ялты с участием структур СоветаМинистров АРК.

ББЛЛААГГООУУССТТРРІІЙЙ Саночистка

Ялте необходима комплексная

программа управления отходами


СаночисткаББЛЛААГГООУУССТТРРІІЙЙ

Всесвітня математикаенергії, що втрачається

Ні для кого не новина, що побутові талегкі промислові тверді відходи (ПТВ) ут ворюються удосталь у всьому світі. Навітьз урахуванням ініціатив останнього деся

тиліття, пов'язаних зі зменшенням відхо дів, переробкою та повторним викорис танням матеріалів, річний обсяг такихвідходів продовжує зростати.

Зважаючи на нещодавню комерціа лізацію процесу, відомого як "газифікація",

такий потік відходів насправді хороша но вина, оскільки ПТВ є значним джереломенергії у новому сторіччі. За допомогоюзапатентованого компанією Artec процесу

газифікації побутові тверді відходи, шини,медичне та індустріальне сміття, а такожбагато інших матеріалів, призначених длязвалища, можуть бути безпечно і недорогоперетворені на енергію невикопного пали ва без негативних наслідків для навколиш нього середовища.

Так само, як кукурудза це "паливо",коли біомаса перетворюється на етанол,ПТВ це "паливо", коли сміття перетво рюється на газ. Зважаючи на брак енер гоносіїв, високі ціни на них та політику те перішнього енергопостачання, ми по винні поглянути на нові, безпечні длядовкілля джерела енергії просто у себевдома. Немає іншого палива джерелаенергії, яке могло б змагатися з ПТВ, колийдеться про забезпечення потреб венергії у недорогий самопідтримуванийспосіб, який не забруднює навколишнєсередовище.

З цієї позиції кожне послідовне просу вання шляхом підвищення незалежностіенергопостачання є кроком уперед. Задопомогою застосування технології га зифікації компанії Artec тверді відходиможуть бути ефективно перетворені начистий, горючий газ з високою теплот ворною здатністю.

Такий газ з відходів, що не видобу вається з надр, може використовуватисязамість натурального газу, пропану, ди зельного або інших видів палива, що видо бувається з надр, у багатьох випадках, депотрібна енергія.

Щороку домашні господарства та про мисловість викидають сотні мільйонів тоннцього висококалорійного "відпрацьовано го матеріалу". Велика частина ПТВ іде назвалища. Ця давно установлена практика єжахливим розбазарюванням ресурсів. На приклад, лише місто Чикаго відправляє назвалища близько 6 млн. тонн цього "пали ва" щороку. Побутові та легкі промисловівідходи мають енергетичну цінність, рівну4500 Btu/pound, згідно з декількома опу блікованими дослідженнями. Таким чи ном, Чикаго теоретично викидає близько27 000 000 000 Btu енергії. Ми просто неможемо дозволити собі більше ігноруватице цінне джерело палива.

Чому це не було зробленораніше?

Існує безліч причин, з яких енергетич на цінність ПТВ не використовуваласяефективно та економічно у минулому.

Три головні причини: а) економічні; б) технологічні (потрібна була відпра

цьована технологія); в) екологічні. Економіка

Починаючи з 1940 х років промис ловість у всьому світі виробляла котли дляспалювання сміття для його переробкиі/або виробництва енергії. Розвиваючицей напрям, промисловість прагнуларозв'язати проблему переробки величез них обсягів міських відходів шляхом будів ництва дуже великих систем з переробкита утилізації відходів. Зазвичай, стосовно

Енергія з відходів

Дешева, чиста і рясна енергія!

"Побутові та промислові

відходи" � постійно поновлюване

паливо, а не кінцевий продукт

для звалища"

Розглянемо деякі цифри:

Одна тонна ПТВ містить приблизно 130 000 Btu. Ця величина

еквівалентна приблизно 60 галонам (230 л) дизельного палива,

9000 куб. футів (250 м3) природного газу або 2600 кВтMгод. елекM

троенергії (припускаючи для простоти, що ККД перетворення

тепла палива на електроенергію M 100%).


ББЛЛААГГООУУССТТРРІІЙЙ Саночистка

51

обсягів відходів, що надходять на звали ще, ці системи повинні були перероблятивід 1500 до 3500 тонн відходів на день. Уцентрі уваги індустрії була "пропускназдатність" переробка найбільшої кіль кості відходів з найменшими витратами. Івсе. Виробництво енергії часто випадалоз розгляду. Розгляд же питань охорони на вколишнього середовища у промисло вості зазвичай відбувався лише під тис ком ззовні.

Немає потреби повторювати, що ці ве личезні та складні комплекси були й зали шаються дуже дорогими як при спору дженні, так і в експлуатації. Крім того, вонивиявилися крупними джерелами забруд нення довкілля у щільнозаселеній міськіймісцевості. З уведенням у 1960 х і 1970 хроках Агентством із захисту навколишньо го середовища (ЕРА EnvironmentalProtection Agency) регулювання викидівтаких підприємств, додаткове складне,дороге устаткування повинне було бутивключене в установки зі спалюваннявідходів для забезпечення відповідностіновим нормам якості повітря.

Вартість переробки відходів продов жувала збільшуватися. Через брак альтер нативних стратегій з переробки відходів цівеличезні споруди почали сприйматися якприкра необхідність.

Багато хто працює і зараз. Але зпостійно зростаючими побоюваннями що до навколишнього середовища та обіз наністю (що дедалі підвищується) про ри зик для здоров'я, який спричиняє забруд нення повітря. Існуючі пристрої та спору ди, так само, як і знову проектовані, зу стріли серйозний, іноді запеклий, опір гро мадськості. У результаті, вартість дослід ницьких робіт та отримання дозволу на

будівництво для таких підприємств вирос ла експоненціально.

Інші складові експлуатаційних витратпідприємств зі спалювання відходів такожзробили істотний внесок у вартісні розра хунки, передусім величезні обсягивідходів та транспортні витрати. Із зрос танням тоннажу цих систем, який підви щується для досягнення денної продук тивності, достатньої для того, щоб покри вати експлуатаційні та капітальні витрати,а також приносити дохід, вартість підго товки й транспортування зростає безпе рервно. Чим більше підприємство, тимбільше відстань для підвезення відходів тадовше пробіг незавантажених машин до рогою назад. Це проблема не лише під приємств зі спалювання відходів, але імісць поховання відходів взагалі.

Зростає собівартість обробки татранспорту зростає ціна для споживача.

У комерційній, промисловій та побу товій галузях є численні можливості длявигідного використання такої енергії.

Про інші причини, які стримують роз виток індустрії переробки ПТВ в енергію,та відповідні технології ви зможете дізна тися у наступних номерах журналу.

Редакція вдячна компанії Artec задопомогу у підготовці цього матеріалу.

За даними енергетиків, середній будинок для однієї сім'ї використо вує 570 кВт год. електроенергії намісяць для освітлення, телебачення,домашніх пристосувань та пристро їв. Котел та водонагрівач у такому ж будинку споживають приблизно16000 куб. футів (450 куб. м) при родного газу на місяць.При порівнянні цих величин з теп лотворною здатністю твердих від ходів отримаємо, що тільки 1 (одна)тонна побутових і/або легких про мислових відходів (ПТВ) містить до статньо енергії для покриття потре би в електриці 4,5 будинків протягоммісяця. Щодо опалювання та гаря чого водопостачання одна (1) тон на відходів містить достатньо енергіїдля забезпечення такого будинкупротягом 36 днів.

Представитель компании Artec

в Украине

ЧП "ФЕНИКС ПРАЙМ", г.Киев

eMmail:[email protected]


БлагоустрійССТТООЛЛИИЦЦЯЯ

Проблеми благоустрою міських зе�

лених зон, розвитку ландшафтного

проектування й будівництва, значення

розвитку зелених зон для забезпечен�

ня функціонування сучасних міст та

інші актуальні питання цього напрямку

обговорювалися у Києві на спеціально�

му семінарі�нараді: "Шляхи розвитку

зеленого господарства України", орга�

нізованому корпорацією "Укрзеленбуд"

і Міністерством з питань житлово�

комунального господарства України.

Маємо те, що маємо?Як виявилося, проблем накопичилося

багато. Особливо за останні 10 15 років."Все частіше почали проявлятися нега тивні тенденції, які є традиційно невласти вими для зеленого господарства нашихміст, зазначив у своїй доповіді: "Підви щення стійкості зелених насаджень у важ ких урбоекологічних умовах" завідувач ка федри дизайну і ландшафтного дизайнуІнституту реклами, професор Василь Пуш кар. Це непродуманий і невдалий підбірасортименту рослин, погіршення загаль ного стану міських зелених насаджень,зменшення їх площ, обсягів посадок,кількості вирощуваного посадкового ма теріалу в декоративних розсадниках,відсутність належного контролю якості по садкового матеріалу при його придбанні,порушення технології викопування, пере везення, садіння дерев, недостатній після посадковий догляд за молодими рослина ми або взагалі його повна відсутність, не достатні або несвоєчасні санітарні рубки,запізнілі проведення заходів з ремонту іреконструкції насаджень тощо".

Також у ході семінару його учасникивідзначили, що значні проблеми виника ють і при використанні як посадкового ма теріалу видів і форм дерев із закордоннихрозсадників, не адаптованих до нашихкліматичних умов.

За проведеними "Укрзеленбудом"дослідженнями і оприлюдненими їх ре зультатами на семінарі нараді, на сьогодні

лише 47% дерев оцінені 4 ма або 5 ма ба лами і відповідають вимогам з точки зорувиконання ними фітомеліоративних і деко ративних функцій. Такий стан насаджень,на думку Василя Пушкаря, зумовлюєтьсянадзвичайно складними умовами місцез ростання бідністю та сухістю ґрунтів, їхзасоленістю, забрудненим повітрям і ґрун тами, шкідливими викидами промисловихпідприємств та автотранспорту, пошко дженням кореневих систем у процесі ре монтних та будівельних робіт, передчас ним старінням дерев через посилення тех ногенних навантажень на міське середо вище. "Досягли масштабів стихійного лихамеханічні пошкодження стовбурів дерев іскелетних гілок автотранспортом та інши ми технічними засобами, зауважив Ва силь Пушкар. Як результат, уже сьогодніфіксуються насадження, які знаходятьсяпід загрозою втрати середовищоутворюю чої функції, а деякі види дерев опинилисянавіть під загрозою загибелі. Це сто сується і каштана звичайного (у Києві рос туть понад 2 млн. каштанів).

Учасники семінару наради констатува ли загалом і доволі бідний асортимент де рев у зелених насадженнях міст і населе них пунктів, особливо в озелененні вулиць,автомагістралей, промислових підпри ємств тощо. Так, у різних містах України ви користовується у середньому від 50 до 150 видів рослин. Якщо говорити про Київ,то тут за статистикою, ростуть 20 видів та10 форм голонасінневих і 165 видів та 20форм покритонасінневих дерев. Найбіль

шою чисельністю видів представлені роди ни кипарисових, розових, жимолостевих.Серед родів клен, тополя, ялина, липа.

Рішення є / не вистачає коштів

Розв'язати проблеми, що накопичили ся, можна. При чому дуже швидко.Відповідний досвід Китаю в організаціїрозвитку зеленого господарства не такдавно вивчала українська делегація на чоліз генеральним директором корпорації"Укрзеленбуд" Володимиром Червоним.За словами останнього, у Китаю є чогоповчитися: "За досить короткі терміни(кінець 2007 початок 2008 року) там буввиконаний просто колосальний обсяг ро боти". От лише на додачу було вкладено іколосальну суму грошей. Скільки саме українській делегації у Китаї не сказали.Втім результат показали. Своєрідну екс курсію китайська сторона провела трьомамістами, де проходили останні за рахун ком Літні Олімпійські ігри. Це Пекін, Гон конг і Шанхай. Варто зазначити, що містазнаходяться в різних кліматичних зонах. "У Пекіні була розроблена єдина Програ ма Генерального плану розвитку міста.Міським управлінням озеленення було оп рацьовано 23 тис. га. Під Олімпійські ігрибуло висаджено 40 млн. квітів. Асортиментвеличезний 500 різновидів. Утриманнямзелених зон у Пекіні займається 80 тис.людей. Кожен крок там спочатку виносить ся на обговорення підвідомчого відділу,

Озеленення міста:

у пошуках правильних рішень


ССТТООЛЛИИЦЦЯЯ Благоустрій

53

потім на загальне обговорення. На новихоб'єктах застосовується зрошування, якепрацює на електроенергії, полив водо проникнення. У Шанхаї жодне будівництвоне проводиться без погодження з Уп равлінням озеленення. Асортимент зеле них насаджень має бути затвердженим. УГонконгу навіть гелікоптери пересаджуютьдерева. Всі промислові підприємства ви несені з Пекіна за 30 метрову зону. Культу ру озеленення там прищеплюють ще з ди тячого садочка…", захоплено розповідаєпро побачене учасникам семінару Володи мир Червоний і заразом шкодує, що в Ук раїні подібного робити його підвідомчійкорпорації ніхто не дає.

"Втім, і до Китаю їздити не треба, ка же Василь Пушкар. Взірцем організаціїробіт у такому напрямі може слугуватидосвід у цій діяльності в Україні в 60 80 тіроки минулого століття, коли озелененнянаших міст досягло чи не найпотужнішогосвого розвитку. Комплексне озелененняздійснювалося тоді за спеціально розроб леними в наукових і проектних інститутахперспективними планами, діяла добре організована інфраструктура. Досвід Ук раїни в озелененні міст за єдиними дер жавними перспективними планами отри мав тоді загальне визнання й широко ви користовувався у багатьох республіках ко лишнього Радянського Союзу".

Загалом же, на шляху розвитку зеле ного господарства України учасники нара ди семінару вважають за потрібне зроби ти певні кроки:

перейти на єдину нову стратегію ве дення зеленого господарства це обґрун тована програма створення і формуваннязелених насаджень та їх експлуатації зпрогнозом змін у навколишньому середо вищі і передбаченням розвитку дерев аждо старіння і навіть відмирання. Така стра тегія повинна базуватися, перш за все, напріоритеті екологічних реалій та економіч ної цілеспрямованості;

запровадити моніторинг за зелени ми насадженнями у великих містах країни;

провести інвентаризацію і паспор тизацію зелених насаджень у всіх населе них пунктах;

створити і вести реєстр озеленю вальних територій та зелених насаджень унаселених пунктах України;

оптимізувати видовий склад озеле нювальних насаджень міст і селищ на ос нові інтродукції нових швидкорослих, де коративних, середовищетвірних, толеран

тних до андрогенних впливів видів і формрослин з урахуванням відповідності їхніхбіологічних і екологічних властивостейумовам місцезростання;

для встановлення ступеню життє вості і життєздатності деревних рослинпроводити діагностику стану зелених на саджень за розробленими діагностичнимишкалами і планувати екологокомпенса ційні заходи, що включають догляд за їхнадземною і підземною частинами, а та кож лікувальні та профілактичні заходи;

у жорстких техногенних умовах зе лене будівництво слід орієнтувати на ство рення змішаних деревостанів з 1 2 ярус ною структурою і високою щільністю роз міщення дерев;

для створення стійких високодеко ративних і довговічних насаджень у техно генних умовах слід проводити зонуваннятериторії техногенних ландшафтів і дифе ренційоване використання деревних рос лин залежно від їх газостійкості;

створювати структури насаджень узонах з різним техногенним навантажен ням, що відповідають їх функціям і зможутьзабезпечити максимальну детоксикаціюпромислових викидів;

поліпшення стану і розв'язанняпроблем оптимізації зелених насаджень ускладних техногенних умовах міста є про ведення своєчасногокваліфікованого агро технічного догляду за де ревними рослинами звикористанням новихтехнічних засобів ібіологічно активних ре човин (біокомпостів,ґрунтопокращуючих пре паратів, активаторів рос ту кореневої системи,добрив пролонгрінова ної дії, регуляторів ростурослин і т.п.);

з метою змивуосілого на листки пилу,видалення з рослин рядушкідників, наприклад, тліі павутинного кліща, вар то проводити освіжу вальні поливання кронидерев, особливо в спе котні дні (липень сер пень);

більшою мірою ви користовувати високо якісний посадковий ма

теріал, вирощений на місцевих розсадни ках;

для вуличних насаджень використо вувати крупномірні саджанці дерев віком8 15 років з грудкою землі;

саджанці для садіння на постійнемісце зростання повинні мати сформованукрону і штамб, щоб максимально виключи ти обрізування із процесу догляду за рос линами для попередження проникненняінфекції через свіжі зрізи;

вирощувати саджанці до необхідно го для садіння віку у відкритому ґрунті і ли ше після цього формувати закриту корене ву систему: висаджування рослин із закри тою кореневою системою покращує при живлюваність рослин у нових умовах і по довжує строки садіння;

необхідно розробити нові техно логічні карти зі створення та експлуатаціїзелених насаджень у містах України;

у сфері законодавчої діяльностізакріпити землю у містах за певними влас никами, запровадити їх відповідальністьза ландшафтне формування територій,призупинити негативні процеси зменшен ня площ міських зелених насаджень;

надати державну підтримку розгор танню науково дослідних робіт з питаньозеленення міст, урбоекології та ланд шафтної архітектури.


БлагоустрійССТТООЛЛИИЦЦЯЯ

Втім, усі ці заходи потребують серйоз ного фінансування. Закладених на цей рікна них коштів ні з державного, ні з місцевихбюджетів не вистачить. Попри те, началь ник Управління благоустрою та комуналь ного обслуговування Мінжитлокомунгос пу України Олександр Ігнатенко відзна чив, що уже сьогодні проводяться сер йозні роботи над розробкою санітарнихнорм і правил, розроблено положенняпро громадський контроль, які на цей часвже активно і успішно працюють тощо. Усвою чергу генеральний директор ККП"Київзеленбуд" Юрій Хаєв порадив своїмколегам учасникам семінару із регіонівне просити ні в кого грошей, а навчитисясамим їх заробляти.

Що добре для столиці, теÖ

На озеленення столиці, за словамиЮрія Хаєва, потрібно 360 млн. грн. на рік.Натомість у минулорічному бюджеті булозакладено 90 млн. грн., у цьогорічному лише 70. Програма "Київзеленбуду"2009 2010 років передбачає залученнядодаткових коштів на ці благородні цілі.Так, до відновлення київських парків таскверів влада столиці планує залучитимеценатів інвесторів. Сьогодні на вибірїм пропонуються більше 15 ти "майдан чиків". Серед них: сквер на вул. Луна

чарського, 5 (Дніпровський р н), сквер попроспекту Маяковського (Деснянський р н), сквер по вул. Мате Залки (Обо лонський р н), зона відпочинку "Виногра дар" (Подільський р н), парк "Вінницький"(Солом'янський р н), парк ім. М.Т. Риль ського (Голосіївський р н) тощо. За ідеєюінвестор бере на себе зобов'язання з ви конання робіт: встановлення зовнішніхмеж парку, розроблення та затвердженняпроекту реконструкції, виконання ре монтно будівельних робіт згідно із за твердженим проектом реконструкції з по дальшою передачею об'єктів благоуст рою зеленого господарства на баланс КПУЗН району. "На об'єкті, облаштованомуза меценатські кошти, буде встановленамеморіальна інформаційна табличка, наякій буде вказано прізвище, ім'я та по батькові мецената (меценатів) чи назваюридичної особи (осіб), за кошти яких утакому то році була облаштована частинапарку чи скверу такою то площею", ділиться планами Юрій Хаєв.

Наряду з цим київська влада планує та кож провести Міжнародний фестиваль са дово паркового мистецтва, який має по служити поштовхом до осучаснення зеле ного будівництва у місті. Проведенняміжнародного конкурсу з ландшафтногодизайну "Парк миру" з метою розвиткуміжнародних зв'язків, більш тісної спів

праці з містами побратимами тапоповнення зеленого фонду Києваза рахунок спонсорів та фінансу вання програм озеленення за ра хунок екологічних фондів з Європи.Запрошення уже розіслані учасни кам конкурсу (30 40 країн). Длякожної країни виділяється екс помісце 2000 3000 кв. м. Є ідеястворення в Києві і Всеукраїнсько го парку за аналогічною схемою.Тільки тут планується, що учас ники обласних центрів України представлятимуть символіку міст,садово паркові культури (4000 5000 кв. м).

У рамках Програми "Київзе ленбуду" планується також і ре алізація спеціальної акції "Кашта ни на Хрещатику", що передбачаєвисадження кращих сортів кашта на ("Бріотті" та "Баумані"). За цієюпрограмою вздовж вулиці Хреща тик буде виділено 100 лунок. Забажанням, відомі люди з метоюмеценатства зможуть висадити

дерево. Кожне таке посадження матиметабличку з ім'ям або назвою замовника,догляд за якими буде вести спеціальнагрупа. "До нас уже зголосилося більше10 ти людей, готових заплатити по 50 тис.грн. за кожне таке дерево", зазначивЮрій Хаєв.

З метою залучення додаткових коштівдо міського бюджету КО "Київзеленбуд"вирішила запропонувати свої професійніпослуги (зняття дерев, догляд, обробка,обстеження, посадка, боротьба зішкідниками тощо) у сфері благоустроюта озеленення за вигідними тарифами.Відповідні листи з пропозиціями наді слані на ім'я керівників комерційних ком паній, державних установ тощо. Прайсможна побачити і на сайті корпорації."Мета такого кроку КО "Київзеленбуд", підкреслив Юрій Хаєв, полягає ще й утому, щоб бути достойно представлени ми на ринку з озеленення професійнимвиконавцем замовлень". За його слова ми, за перші два місяці своєї діяльності узазначеному напрямі було укладено по над 250 договорів.

"Заробити можна і на штрафах", ка же Юрій Хаєв. Для того, аби не допуститипошкоджень або нищення об'єктів озеле нення водіями (на жаль, чинне законодав ство недостатньо врегульовує питаннязахисту зелених насаджень міста та недо статньо запобігає масовим проявам йогознищення), а також удосконалити безпе ку такого руху і нагадати водіям про куль туру паркування, у Києві планується вста новлення жорсткого контролю за вище зазначеними об'єктами. Колеса авто мобілів блокуватимуть, а їх господарівштрафуватимуть. "Сума штрафу буде неменшою, ніж 300 грн., зазначив гене ральний директор КО "Київзеленбуд". Ми розрахували ці цифри: відновленняпошкодженої ділянки обходиться нам у300 500 грн.".

Сприяє озелененню міста і водночасзаощаджує бюджетні кошти, на думкукиївської влади, і проведення конкурсів ізблагоустрою. Таких, як "Найкраще квітко ве оформлення балкона", "Найкращаквіткова композиція", "Найкраще озеле нення подвір'я", "Найкращий благоустрійтериторії".

Втім, те, що прийнятно для Києва, незавжди прийнятно для регіонів. "У нас ізмеценатами сутужніше", кажуть їх пред ставники.

Надія Михальчук


ССТТООЛЛИИЦЦЯЯ Енергозбереження

55

Дарницький район м. Києва:

реальні кроки у реформуванні ЖКГ

Похвалитися є чим?Структура житлових організацій Дар

ницького району з певної точки зору дещосвоєрідна: 70 ОСББ, 77 ЖБК, декілька при ватних ЖЕКів, ТОВ з обмеженою відпо відальністю тощо. "В системі комунальнихЖЕКів у нас ніхто нікого не тримає. Навпа ки ми намагаємося усіляко підтриматибудь які здорові ініціативи", каже СергійВітковський, заступник голови ДарницькоїРДА, секретар комісії ЖКГ і будівництва.

Консультуванням керівників ЖБК,ОСББ, а також інших форм об'єднань нинів районі активно займається Громадськийцентр сприяння житлово комунальній ре формі. "На консультацію до нас приїжджа ють навіть із Краматорська", хвалятьсяпредставники Центру.

Нещодавно у приміщенні ДарницькоїРДА була проведена конференція, присвя чена питанням енергозбереження. "Голо ви ОСББ в першу чергу зацікавлені в енер гозбереженні. Ми є закритими від моно полістів і ретельно рахуємо власні гроші", каже Роман Черненко, представник Гро мадського центру, а заразом і керівник од ного із ОСББ Дарницького району.

Загалом, питання енергозбереженнярозглядалося на прикладі результатів ро боти пілотних проектів. Їх тут поки що чо тири: "Освітлення", "Відеоспостережен ня", "Обмеження доступу до ліфтів", "По ливальна свердловина".

Так, згідно з пілотною програмою підумовною назвою "Освітлення" системаосвітлення місць загального користуван ня у багатоквартирних будинках зазнаєрадикальних змін: на сходових клітках і вліфтових холах світильники черговогоосвітлення замінюються на світильники ізвбудованими датчиками руху. Тобто, колилюдина йде світло вмикається. "Відпо відно, вони працюють не 24 години на до бу, а максимум 1 2 години, розповідаєВолодимир Чернявський, голова прав ління ОСББ "Осокорки Київ". Загальнаекономія електроенергії по будинку 3400 кВт годин".

Поки що, за словами Анатолія Ярусе вича, голови правління Громадського цен тру сприяння житлово комунальній ре формі у Дарницькому районі м. Києва, ав томатичне управління освітленням загаль нобудинкових приміщень за допомогоюдатчиків руху освоєне лише в трьох бага топоверхових будинках. Витрати на вста новлення системи ділили "по справедли вості": 50% з бюджету, 50% ОСББ вкла дали свої.

"Встановлення системи відеоспосте реження у під'їздах і ліфтах дало змогусуттєво підвищити безпеку перебуваннятам дітей і жінок, виключити випадки напа ду і вандалізму в ліфтах. Як результат збільшився ресурс роботи самих ліфтів", каже Володимир Чернявський. "Система

дозволяє економити і на консьєржках, ділиться практичним досвідом НаталіяГоріна, голова правління ОСББ "Соняч ний". У нас у будинку п'ять під'їздів. Якправило, консьєржі працюють позмінно.Тобто, на один під'їзд потрібно найняти чо тири людини. Загалом виходить, що двад цятьом людям потрібно платити зарплату.Натомість ми взяли до себе на роботутрьох професійних охоронців, які до тогож, на відміну від бабць консьєржок, якихнерідко і з місця не зрушиш, завжди готові,якщо потрібно, прийти на допомогу".

"Станції управління ліфтів, такі, яквстановлені у нашому будинку, маютьсерйозний конструктивний дефект приодночасній зупинці 2 х ліфтів на останньо му поверсі, а також залипанні контактівпризводить до появи ефекту подвійноговиклику ліфти починають їздити на вик лик парами. Наявність відеосистеми до зволяє одразу ж виявляти і ліквідовуватиподібні поломки", розкриває своєрідні"плюси" системи відеоспостереження Во лодимир Чернявський.

Спорудження біля будинків неглибо ких свердловин для поливання, за слова ми представників ОСББ, дає змогу за ра хунок відмови від поливу зелених наса джень водопровідною водою в 5 7 разівзнизити вартість самого поливу. "В 2008році такі свердловини з'явилися білядвох будинків нашого району. Реальна

Пілотні проекти з впровадження

інноваційних заходів у рамках Програ�

ми реформування та розвитку ЖКГ

стартували в Дарницькому районі ще у

2008 році. Сьогодні тут уже економлять

енергоресурси і знаходять застосуван�

ня альтернативним джерелам енергії. У

майбутнє керівництво Дарницького

району дивиться оптимістично: район

планує стати зразково�показовим.


ЕнергозбереженняССТТООЛЛИИЦЦЯЯ

вартість отриманої звідти технічної води 10 коп./м3. Витрати на них окупилися заодин сезон", каже Анатолій Ярусевич."Свердловини ми зробили виключно засвій рахунок. Їх у нас біля будинку 3. По лив здійснюється на 14 тис. кв. м. Водиповністю вистачає. В нас на прибудин ковій території все росте, цвіте і буяє", хвалиться успіхом Наталія Горіна.

З боргами в ліфт не пускають

У загальному обсязі витрат з обслуго вування будинків видатки на обслуговуван ня ліфтового господарства із врахуваннямоплати за електроенергію, залежно від ти пу будинку, становлять від 20 до 40%. Прицьому єдиний тариф на обслуговуванняліфтів становить 1,10 грн./місяць. "Абсурд, каже Володимир Чернявський. В нашо му будинку на ці потреби реально випливає"кругленька" сума 35 40 грн./місяць зквартири. От лише, на жаль, ліфт поки пра цює, сприймається людьми як щось не серйозне, другорядне: його можна пере вантажити, розмалювати, дозволити со бачці "нагадити" і спокійно піти, бити дзер кала і т.п., а найголовніше за нього мож на місяцями не платити і тобі за це нічого не буде".

Втім, за словами Володимира Чер нявського, введення і застосування сис теми обмеження доступу до ліфтів упідвідомчому йому будинку, з викорис танням магнітних, кодованих поквартир но електронних ключів, що керуютьсякомп'ютером бухгалтера, дало змогу на вести порядок не лише в оплаті роботиліфтів, а і у сфері комунальних послуг за

галом. Оплата, незважаючи на кризу, засічень березень 2009 року тут становила117, 96%.

Система може діяти за одним із двохсценаріїв:

а) у комп'ютері бухгалтера міститьсяінформація з оплати за комунальні послугивсіх без винятку квартир будинку. У разі,якщо заборгованість досягає певногорівня (наприклад, 3 місяці планка вста новлюється правлінням будинку), авто матично подається сигнал на зчитувачі імагнітні ключі боржника переводяться упасивний режим боржники позбавляють ся можливості користуватися ліфтами.Після погашення заборгованості ключі ав томатично активуються. Операція займаєменше хвилини.

б) ключі запрограмовуються на певнукількість поїздок, наприклад 200 300, іпри кожній оплаті (якщо немає боргів)кількість поїздок поновлюється. Щоправ да, для цього потрібно зайти вже управління.

Для медиків і міліції передбачені ре зервні ключі. Вони мають бути у охорони.Під заставу цими ключами можуть скорис татися і гості. Господарі квартири маютьпопередити охорону про прихід гостей.

"Відключити квартири від подачі водинеможливо, від каналізації незаконно, віделектроенергії не маємо права. Судити ся, у рамках діючого законодавства не ефективно. Натомість, з нашої точки зору,ліфт може і повинен розглядатися як щеодин вид громадського транспорту. Методобмеження доступу до ліфтів може реаль но допомогти у боротьбі зі злісними не платниками комунальних послуг", кажеВолодимир Чернявський.

Фінансування проекту на 50% бюджет.

Плани

На 2009 рік Дарницький район маєплани із здійснення інноваційних заходів зізначної економії електроенергії і запрова дження альтернативних джерел енергії на багато грандіозніші, ніж ті заходи, що булипроведені в 2008 му. Втім, при їх реалізаціїтут дуже розраховують на підтримку КМДАі Уряду. Не лише моральну. Розраховують іна стабілізаційний фонд. Таким чином, урайоні планується здійснити повну замінуелектроламп розжарювання на сучасні ви сокоекономічні аналоги. "Це дасть змогузменшити споживання електроенергії у 5 разів, каже Анатолій Ярусевич. На ці

цілі ми хочемо отримати 100 тис. грн. ізстабілізаційного фонду. 30% затрат змо жемо оплатити самі".

У планах також і впровадження ще у20 ти будинках системи освітлення з дат чиками руху. Кожен із будинків має вклас ти в проект 21 тис. грн. своїх коштів. Від стабілізаційного фонду розраховуютьотримати ще по 40 тис. грн. У ціломуфінансування цього проекту може обійти ся стабілізаційному фонду приблизно у 980 тис. грн.

Щоб забезпечити 40 будинків сверд ловинами технічної води, стабілізаційнийфонд має розщедритися на 540 тис. грн.Кожен із будинків має викласти своїх 6 тис.грн. і отримати ще 14 тис. грн.

"У трьох будинках ми пропонуємовстановити на дахах вітрові електрогене ратори (по чотири на кожному) по тужністю 10 кВт/шт., що зможуть забезпе чити роботу теплових насосів потужністю150 кВт, каже Анатолій Ярусевич. Це недозволить повністю відмовитися від по слуг "Київенерго", але це дасть змогуповністю забезпечити підігрів води і 20%опалення. Загальна вартість проекту 3,3 млн. грн. Економія 850 тис. грн./рік.Якщо б ми змогли взяти під цей проекткредит під 4% річних, то, за нашими підра хунками, система змогла би себе пов ністю окупити за 4 роки". Якщо цей проектбуде втілений у життя, то, за словами ініці аторів ідеї, зменшаться й викиди СО2 в ат мосферу. Приблизно на 1300 т/рік."Згідно з Кіотським протоколом Карбо натний фонд виплачує за зменшення ви кидів в атмосферу 25 євро/т. Якщо б цігроші до нас дійшли, було б непогано", замислюється над привабливою перспек тивою Анатолій Ярусевич.

Для прикладу тепловий насос,встановлений у будинку на Харківськомушосе, 152, здатен забезпечувати вліткутеплою водою навіть сусідній будинок.

Втім, певний запал у будуванніграндіозних планів зупинив заступник на чальника Головного управління палива,енергетики та енергозбереження КМДАЮрій Клочков: "Потрібно починати з еле ментарних речей. Сьогодні лише у 30% бу динків Києва встановлені теплолічильники.Без них який сенс людям економити?Варто також зайнятися промивкоювнутрішніх систем теплопостачання бу динків тощо".



ССТТООЛЛИИЦЦЯЯ Водопостачання

57

Питання необхідності глобальної ре конструкції Бортницької станції аерації(БСА) на сьогодні одного з найбільш еко логічно небезпечних об'єктів столиці нерідко і, на жаль, уже не перший рік пору шується як на державному, так і на місце вому рівнях. Попри це, реального резуль тату від проведених запланованих заходівособливо не помітно. Сьогодні, як і рік то му, стан Бортницької станції аерації післявідповідних перевірок Державної житлово комунальної інспекції Міністерства з пи тань житлово комунального господарстваУкраїни оцінюється як жахливий. Втім,майбутні перспективи реконструкції уКМДА вже вкотре змальовують у райдуж них тонах. Проте, з тверезої точки зору,вони (ці перспективи) так і залишаютьсятуманними.

У Плані соціально економічного роз витку м. Києва на 2009 рік на рекон струкцію Бортницької станції аерації пе редбачено 62 млн. грн. З них 32 млн. грн.для ГУ капітального будівництва під стадіюпроектування і 30 млн. грн. для ГУ кому нального господарства на завершенняпершочергових поточних робіт та на по криття боргів попередніх років за виконаніроботи. Чи достатньою є така сума коштівна стартовому етапі, якщо загальна мо дернізація усієї БСА (завершити її в КМДАпланують у 2013 році) згідно з техніко еко номічними обґрунтуваннями (зроблені наоснові проведених експертиз представни ками німецької компанії "Берлінвассер",компанія має досвід реконструкції, ана логічної бортницькому проекту станції ае рації у східному Берліні) має становити 420млн. євро аксіома для спеціалістів.

Основні роботи заплановані на 2009рік. У 2010 му планують збудувати та запу стити нову установку зневоднення та насо сну станцію. Модернізація двох існуючих перспектива 2011 року.

На сьогодні на об'єкті уже проведенонизку важливих заходів: встановлено

більшу частину обладнання у грабельномувідділенні ІІ і ІІІ блоків станції, переосна щено два аеротенки для видаленнябіогенних забруднень, розпочато буді вельно монтажні роботи з реконструкції(нарощування) дамб мулових полів №1 та№2. Останні, до речі, планують завершитидо 30 грудня цього року. Реконструкцієюдамб, за замовленням Головного управ ління комунального господарства КМДА,займається ВАТ "Пересувна механізованаколона №43". Відповідальність за своє часне та безаварійне виконання робіт по кладено на директора ВАТ "Пересувна ме ханізована колона №43" Володимира Сте панченка.

"У місцях, де були переливи, дамбиуже зміцнені, інформує начальник Голов ного управління комунального господар ства КМДА Михайло Шпарик. Якщо бу дуть реально виділені всі заплановані на ціцілі кошти з задачею ми впораємосявчасно".

Втім, вирішення такого роду завданьпроблему мулових полів не закриє. "Ре ально це тільки відстрочка питання на 4 5 років. Якщо за цей час ми не збудуємомулоспалювального заводу катастрофа", каже Михайло Шпарик.

Мулоспалювальний завод плануютьзбудувати до 2012 року.

До будівництва мулоспалювальногозаводу КМДА має намір залучити інвесто ра. Кажуть, що проект може бути вигідним."Такий завод здатен виробляти генеруван ня струму. Це турбіна, яка зможе забезпе чити електроенергією як саму Бортницькустанцію, так і частину району", розпо відає Михайло Шпарик.

Тим часом Головне управління кому нального господарства КМДА звернулосядо керівництва області з проханням виді лити 5 га землі. На ній планують займатисярозробкою намулу з метою подальшогойого направлення під зелені зони.

"Коли в 2010 році ми побудуємо заводіз зневоднення осаду (сьогодні 90% воло ги йде на мулові поля завод зможе заби рати звідти 70% чистої води), то отри маємо можливість відпрацьовувати додат кові стоки. Таким чином, ми протягом

15 20 років зможемо відпрацювати намулз усіх, без винятку, мулових полів і перена правити його на зелені зони", каже Ми хайло Шпарик.

За інформацією заступника головноготехнолога БСА Ігоря Березаня, зараз на му лових полях знаходиться більше 8,5 млн. м3

намулу, що перевищує проектний об'ємбільше ніж у 2,5 3 рази. З кожним днем по ля "доотримують" 5 6 тис. м3 намулу. Зага лом мулові поля займають 272 га землі.

Почергову реконструкцію І та ІІ блоківочистки стічних вод БСА у владних коридо рах КМДА сподіваються завершити до2013 го. "Реконструкцію ІІІ блоку ми пла нуємо на 2014 рік. Втім, насправді ще неві домо чи вона взагалі буде. В "Берлінвас сер" кажуть, що нам вистачить і двохблоків", каже перший заступник головиКМДА Анатолій Голубченко.

Втім, говорячи про реконструкцію БСА,варто також згадати і про поки що за хмарні плани КМДА щодо будівництва ре зервної станції аерації на правому березіДніпра. В майбутньому, за словами спе ціалістів, ця ідея обов'язково має бутивтілена у життя. В жодному великому містінемає такого, щоб функціонувала лишеодна станція аерації. Так, приміром, у Відністоки очищають на 5 ти таких станціях.

Довідка

Бортницька станція аерації (БСА) цескладний комплекс інженерних споруд,обладнання та комунікацій, призначенийдля повної біологічної очистки стічних водта обробки затриманих забруднень. Тутпроходять очистку всі, без винятку, побу тові стоки, а також стоки промисловихпідприємств м. Києва. Останні після по переднього проходження очистки на са мих підприємствах. Для обробки стічнихвод на Бортницькій станції аерації викори стовується класична схема. Ідентична длякожного із трьох існуючих блоків очиснихспоруд. Загальна проектна потужністьстанції становить 1,8 млн. м3 стічних вод надобу. Проектна потужність кожного з трьохблоків 600 тис. м3 на добу.


Реконструкція БСА:

фініш у 2013Mму?


ТарифиЖЖИИТТЛЛООВВАА ППООЛЛІІТТИИККАА

Проблема доступности

жилищноMкоммунальных услуг

Готовность населения платить за ЖКУ определя/ется жесткостью мер поработе с должниками,"привлекательностью жи/лищной недвижимости" икачеством ЖКУ

Готовность платить ниже способнос ти. До первого порога 7% ширина "кры ла" зависит от степени жесткости работыпредприятий ЖКХ по повышению собира емости и взиманию задолженности заЖКУ, от "привлекательности жилищнойнедвижимости" и качества ЖКУ. Эти фак торы определяют дистанцию между готов ностью и способностью платить. По мереприближения ко второму порогу 15% даже очень жесткие меры по повышениюсобираемости не дают практических ре зультатов. То есть повышение нагрузки пооплате ЖКУ при приближении ко второмупорогу приводит к такому снижению пла тежной дисциплины, что восстановить ееуже не удается никакими мерами.

Приближение ко второму порогу спо собности и готовности платить ведет к

снижению вероятности предъявления су дебных исков неплательщикам в 5 10 раз.Необходим анализ пределов эффективно сти работы по повышению собираемостиплатежей. К сожалению, соответствующихданных крайне мало. Автор использовалданные по работе с неплательщиками заЖКУ в Воркуте, где эта работа, без сомне ния, является одной из наиболее жестких вРФ. Судебная система любого муници пального образования имеет ограничен ную пропускную способность. Она можетрассмотреть дела по взиманию задолжен ности за ЖКУ не более чем для 3 5% домо хозяйств. В Воркуте доля расходов на ЖКУв среднем доходе в 2004 году оказалась увторого порога платежеспособности(14%). Поэтому собираемость платежейупала до 65%, а доля домохозяйств с про сроченной задолженностью (свыше 6 ме сяцев) составила 39%. Судебная системаВоркуты смогла привлечь к ответственнос ти 18% от всех должников, или 7% всех до мохозяйств города. Это рекорд России.Тем не менее, из за ограниченности воз можностей судебной системы вероятностьдля должника оказаться в суде равна лишь18%. Вероятность же полного взысканиязадолженности или выселения еще мень ше. Для этого, как правило, требуется не сколько судов. Вся процедура может за нять 2 3 года, а при относительной изво ротливости домохозяйства и более.

При собираемости платежей на уров не 95% доля должников составляет при мерно 5 7% всех домохозяйств, и каждыйдолжник неотвратимо может быть привле чен к суду. При доле доходов на оплатуЖКУ в среднем доходе на уровне 15% до ля должников составляет уже 30 40%, а снеплательщика может быть в судебномпорядке взыскана задолженность только свероятностью 10 20%. В этом случае на лаживание работы с должниками даетлишь ограниченный эффект (рис. 7).

Проблема упирается в пропускнуюспособность судебной системы. Если еемощность выходит за пределы 3 5% отвсего числа домохозяйств, то деятель ность по взиманию задолженности стано вится убыточной. При увеличении про пускной способности до 30 40% затратына содержание этой системы вырастут в10 15 раз. Именно поэтому устойчивыйуровень собираемости, равный 100%,практически недостижим, и целевым ус тойчивым уровнем собираемости являет ся 95%.

Снижение "привлекательности жи лищной недвижимости" ведет к снижениюплатежной дисциплины1. Самая большаяугроза для неплательщика по суду поте

0% 10% 20% 30% 40%

100%90%80%70%60%50%40%30%20%10%

0%

Пл

ате

жн

ая

ди

сц

ип

ли

на

Доля должников, не охваченных судебными разбирательствами

Рисунок 7. Зависимость платежной дисциплины от доли должников, не прошедших через судебные разбирательства (на примере Воркуты)

1 Приведенные ниже результаты получены в процессеработы по проекту "Социальной реструктуризации районовКрайнего Севера".

Игорь БАШМАКОВ,директор Центра по эффективномуиспользованию энергии

(Продолжение. Начало в журнале № 2 (15),март 2009 года)


ЖЖИИТТЛЛООВВАА ППООЛЛІІТТИИККААТарифи

59

рять квартиру. Но насколько она страшна?Коэффициент "привлекательности жи лищной недвижимости" определяется какотношение стоимости жилья на вторичномрынке к сумме годовых расходов на опла ту ЖКУ для этого жилья. В Москве этот па раметр превышает 50, а в ряде северныхпоселков он равен или даже ниже 1. Низ кая платежная дисциплина за ЖКУ отчастипорождается тем, что население сравни вает платежи за ЖКУ со стоимостью жильяна вторичном рынке. Если квартира стоит45000 руб., а годовая оплата ЖКУ 50000руб., то, не производя оплаты более года,домохозяйство откладывает сбереженийбольше, чем может выручить от продажиквартиры. Даже если за неплатежи онопривлекается к судебной ответственности,то до момента, когда суд вынесет решениео выплате задолженности, а затем ужедругой суд вынесет решение о выселении,пройдет не менее двух лет. Выехав и купивдругое жилье, можно просто бросить квар тиру. Найти потом такого неплательщика ивзыскать с него долг нереально.

В населенных пунктах, где доходы на селения достаточно высоки (как офици альные, так и скрытые) и которые считают ся перспективными для проживания, сто имость недвижимости высока. Там выше иплатежная дисциплина (рис. 8). Очевиденявный порог: при коэффициенте "привле кательности жилищной недвижимости"ниже 3 платежная дисциплина резко пада ет. Поднять ее уже практически невозмож но. Выселить жителей из таких поселковнекуда. Если коэффициент "привлека

тельности" ниже 2 3, то многие семьи вы бирают стратегию накопления сбереже ний за счет неоплаты ЖКУ, а не за счетпродажи квартиры.

Стоимость 18 м2 малопривлекательно го жилья на вторичном рынке в российскихпоселениях примерно равна среднему до ходу за 6 9 месяцев. Если коэффициент"привлекательности" равен 3, то значит, заЖКУ средний житель платит в год 2 3 сво их средних месячных дохода, или 16 25%годового дохода. Это еще одно объясне ние уровня второго порога платежеспо собности. При доле расходов на ЖКУ выше15% модель поведения многих домохо зяйств неплательщиков опирается на низ кую оценку "привлекательности жилищнойнедвижимости" в месте их проживания. Та ким образом, важно учитывать отношениеплатежей за ЖКУ не только к доходам, ноеще и к стоимости жилья на вторичномрынке, которая, в конечном итоге, такжеявляется функцией доходов населения.

При "заступе" за порогиплатежеспособности дажесубсидии на оплату ЖКУне решают проблему низ/кой платежной дисциплины

У малообеспеченных, "выброшенных"за порог способности платить за ЖКУ, естьдве стратегии поведения: не платить илиполучать субсидии. Тезис об ограниченно

сти способности населения платить заЖКУ в России признан. Малообеспечен ные имеют право на субсидии по оплатеЖКУ. Федеральный стандарт максимальнодопустимой доли собственных расходовна ЖКУ в доходах установлен на уровне22%. Правительство осознало также и тотфакт, что этот уровень непосилен для са мых малообеспеченных, и ввело более"мягкие" схемы субсидирования для се мей с доходами ниже БПМ (бюджетпрожиточного минимума), меняя эти схе мы время от времени. Для тех, у кого до ход выше БПМ, предполагается, что долярасходов на ЖКУ в доходе все же можетдостигать 22%.

Выше шла речь о среднем доходе. Подоходам население существенно диффе ренцировано. В среднем по России на до лю 20% самых богатых приходится чутьменее 50% дохода. Тогда при таких тари фах, когда средняя доля расходов на ЖКУв доходе всех жителей поселения равна22%, право на субсидии получат 75% до мохозяйств, а при средней доле расходов 15 64% домохозяйств. Наличие льгот наЖКУ несколько снижает эти доли. В Вор куте, по оценкам местных специалистов,примерно 50% населения города в конце2004 года имело право на субсидии (присредней доле расходов на ЖКУ в доходе14%). В действительности же их получалитолько 20% домохозяйств. То есть еще30% имеющих право на субсидии за нимине обращались, из них 20% это малои мущие. Не обращаются они по разнымпричинам. Одинокие матери не могут по лучить субсидии без справки об отсут ствии начисления им алиментов. Безра ботные по истечении 6 месяцев учета вЦентре занятости при отсутствии работы

0 2 4 6 8 10 12 14 16

100%90%80%70%60%50%40%30%20%10%

0%Ур

ов

ен

ьп

ла

теж

но

й д

ис

ци

пл

ин

ы

Коэффициент привлекательности жилищной недвижимости

Рисунок 8. Зависимость платежной дисциплины от коэффициента "привлекательностижилищной недвижимости" (на примере городов и поселков, участвующих в проекте

"Социальной реструктуризации районов Крайнего Севера")


Тарифи ЖЖИИТТЛЛООВВАА ППООЛЛІІТТИИККАА

также не могут оформить субсидии. Од нако многие не платят, считая нагрузку пооплате ЖКУ в размере 22% от своих дохо дов непомерной и понимая, что экономияна платежах за ЖКУ при невозможностиее взыскать позволяет удовлетворитьдругие насущные нужды. Эти малоиму щие попадают в разряд должников, наря ду с расчетливыми жителями с достаточ ными доходами.

Все, имеющие опыт работы с субсиди ями на оплату ЖКУ, знают три особеннос ти: после повышения тарифов обращениеза субсидиями растягивается во времени;не все, имеющие право на субсидии, об ращаются за ними; не все обращающиесяимеют право. Массовое поведение потре бителей по обращению за субсидиями оп ределяется большим числом факторов,это процесс вероятностный, поэтому егоследует описывать эконометрическимизависимостями, а не проводить простыеарифметические расчеты, как это делает ся практически повсеместно. Экономет рический анализ, проведенный для рядагородов, показал, что:

главным, существенным и статисти чески значимым фактором обращаемостиза субсидиями является их значимостьдля семейного бюджета, измеряемаясредним уровнем субсидии, а также егоотношением к БПМ или к среднему дохо ду. Это еще раз показывает высокую чув ствительность российских потребителейЖКУ к изменению тарифов;

повышение доли расходов на ЖКУвыталкивает за порог платежеспособнос ти тех, кто раньше справлялся с платежа ми, но при новом уровне тарифов уже бо лее на это не способен;

если среднее значение субсидии наперспективу удалось оценить, то прогнозобращаемости за субсидиями и их дина мики можно делать с очень высокой точ ностью;

после существенного повышениядоли расходов на ЖКУ проходит 6 9 меся цев до момента стабилизации числа полу чающих субсидии на новом уровне;

при повышении среднего размерасубсидии на 1% число домохозяйств, по лучающих субсидии, сразу увеличиваетсяна 0,16 0,17%, а по истечении 6 9 месяцевитоговое повышение составляет 1 2%.Оно тем выше, чем серьезнее "заступ" запервый порог платежеспособности;

рост числа получающих субсидиипроисходит также после активизации ра боты с должниками. Если прежде они неплатили за ЖКУ и не обращались за суб сидиями, то после работы с такими домо хозяйствами на предмет погашения за долженности на условиях ее реструктури зации они становятся получателями суб сидий;

даже очень жесткая работа с долж никами при неспособности охватить ихвсех, особенно в поселениях с низкойпривлекательностью жилищной недвижи мости, дает основания многим малоиму щим для выбора в пользу неоплаты услугЖКУ.

Многие из имеющих право на субсидиине обращаются за ними просто по причиненебольшого размера положенной им сум мы. При отношении "расход на ЖКУ / сред ний доход", близком 6%, и при максималь но допустимой доле собственных расхо дов на ЖКУ 15% право на субсидии получа ют примерно 30 35% домохозяйств, нопользуются им не более 13 20%.

Наличие субсидий на оплату ЖКУ (принынешней схеме их предоставления) приблизости ко второму порогу платежеспо собности только частично решает пробле му низкой платежной дисциплины. Сниже ние максимально допустимой доли плате жей за ЖКУ с 22% до 15% приводит к ростудоли получающих субсидии с 20% до 30%,а платежная дисциплина повышается на 7%. Следовательно, снижение парамет ра максимально допустимой доли позво ляет повысить собираемость платежей. А значит, поиск оптимальной максимальнодопустимой доли платежей за ЖКУ этоважнейшая задача в ходе реформы ЖКХ.Расчеты показали, что схема предостав ления жилищных субсидий эффективна

(с точки зрения обеспечения высокой пла тежной дисциплины) в зоне, близкой к пер вому порогу платежеспособности, и приусловии, что максимально допустимая до ля собственных расходов на ЖКУ в доходене превышает 15%. При "заступе" за поро ги ее эффективность заметно падает.

Следует отметить, что существующиеметодики расчета субсидий на оплату ЖКУвовсе не оперируют параметром вероят ности обращения за субсидиями в зависи мости от размера субсидии по отношениюк уровню доходов.

Новые Правила предоставления суб сидий из Федерального фонда софинан сирования социальных расходов исходятиз того, что федеральное правительствоспособно безупречно определить феде ральные стандарты оплаты жилья и ком мунальных услуг, сохраняют максимальнодопустимую долю собственных расходовграждан на оплату ЖКУ и стимулируютвсех к ней стремится; не учитывают воз можности изменения параметров повы шения обращаемости населения за субси диями; определяют финансирование суб сидий исходя не из потребности, а из воз можности федерального бюджета, макси мально стимулируют повсеместный пере ход на 100% ную оплату. Тем субъектам,которые определили максимально допус тимую долю собственных расходов граж дан на оплату ЖКУ в разумном диапазоне10 15%, федеральное правительство вы деляет на 32 50% меньше средств на вы плату субсидий.

Главная задача реформыЖКХ / не обеспечение100%/ной оплаты "разду/тых" расходов, а обеспе/чение собираемости пла/тежей на уровне 95%

Реформа отношений в ЖКХ часто вос принимается как реформа пропорций оп латы ЖКУ. Споры ведутся о необходимос ти перехода к 100% ному покрытию насе лением стоимости услуг ЖКХ. Никто дажене ставит вопрос о том, как это сказывает ся на платежной дисциплине. Призыв к по всеместному переходу на полное возме щение затрат на ЖКУ за счет населенияисходит из допущений об отсутствии пре делов платежеспособного спроса населе


ЖЖИИТТЛЛООВВАА ППООЛЛІІТТИИККААТарифи

61

ния на услуги ЖКХ и о наличии обоснован ности затрат на ЖКУ, которые в формах от четности так и называются "экономичес ки обоснованные затраты". Однако поро ги платежеспособности объективно су ществуют, но в отсутствие этих порогов накарте неумелые лоцманы бьют о них лод ку ЖКХ, которая затем становится вовсенеуправляемой (табл. 1).

Есть города, которые уже перешли на100% ную оплату и сохранили высокийуровень собираемости. Там доля расхо дов на ЖКУ в среднем доходе ниже 7%. Ноесть и города, где такой переход привел кобвалу уровня собираемости платежей.Там доля расходов на ЖКУ в среднем до ходе приближается к 15%. Платить за ЖКУ22% своего дохода очень многие и не спо собны, и не готовы. Чтобы хоть немногосмягчить груз платежей, администрациивынуждены сохранять перекрестное суб сидирование как между группами потре бителей, так и между поселениями, входя щими в одно муниципальное образова ние. То есть часть потребителей платят100% от заниженного тарифа, остальноеза них приходится платить бюджету, пред приятиям или населению других поселе ний. Высокий уровень тарифов отпугиваетбизнес и он не развивается в поселениях с

высокими тарифами, что не позволяет по высить доходы населения. Еще один кругзамкнулся.

Игнорирование порогов платежеспо собности приводит только к бесконтроль ной эскалации долгов. Ключевым параме тром для обеспечения высокого уровнясобираемости является не доля населе ния в покрытии затрат, а отношение расхо дов на оплату ЖКУ к среднему доходу, кбюджету прожиточного минимума, к стои мости жилья на вторичном рынке. Доляпокрытия расходов на ЖКУ за счет населе ния должна определяться исходя из усло вия, что расходы на ЖКУ в среднем доходене превышают 7%. Для многих сельских идепрессивных городских поселений этоозначает, что там еще рано переходить на100% ную оплату. Дотации из бюджета втаких поселениях должны выделяться, ноне на покрытие убытков, а на проекты, по зволяющие повысить надежность и качес тво ЖКУ и снизить издержки.

Финансовую ответственность за низ кую эффективность предоставления ЖКУдолжны поделить население и государ ство. Государство и органы местного са моуправления должны отвечать за эффек тивность коммунальных систем вплоть дожилого дома. Жильцы же (или нанятые

ими компании) должны нести ответствен ность за эффективность использованиякоммунальных ресурсов в жилых домах.Нельзя перекладывать на потребителя оп лату сверхнормативных потерь топлива,энергии и воды при их производстве,транспортировке и распределении. По требитель, даже организованный, не мо жет воздействовать на повышение эффек тивности использования ресурсов в сис темах производства и транспортировки.Это зона ответственности муниципалите та. Но потребитель должен отвечать зауровень эффективности использованияресурсов в жилом доме. Это будет стиму лировать его к самоорганизации и при влечению на конкурсной основе структур,которые будут заниматься эксплуатациейинженерных систем зданий.

Никакой город или сельское поселе ние с огромными и растущими долгаминаселения не привлекателен для частногобизнеса, самоорганизация населения иразвитие конкуренции в ЖКХ в нем невоз можны. Яд огромных долгов убивает всеростки нового в ЖКХ. Лекарство сниже ние издержек. Повышение эффектностииспользования коммунальных ресурсов это единственный выход из ловушки пре делов платежной способности.

Индикаторы

Доля расходов на ЖКУ в среднем доходе

первый порог

6M7%

второй порог

15%

за порогами

22%

Доля расходов на ЖКУ в среднем доходе

80% населения (за вычетом группы 20% самых обеспеченных)



9%

11%

38%

22%

29%

94%

32%

42%

138%

Доля имеющих право на субсидии 20 34% 49 64% 71 90%

Доля получающих субсидии 10 20% 20 30% 30 60%

Коэффициент "привлекательности жилищной недвижимости" Более 15 2 3 Не более 2

Качество ЖКУудовлетвори

тельноекрайне низкое

нет возможности надежноснабжать население ЖКУ

Платежная дисциплина 95% 65 75% 40 65%

Вероятность сохранения перекрестного субсидирования низкая высокая очень высокая

Привлекательность ЖКХ для частного бизнеса высокая крайне низкая пугающе низкая

Привлекательность поселения для бизнеса во всех сферах высокая крайне низкая пугающе низкая

Вероятность повышения доходов населения высокая низкая крайне низкая

Таблица 1Связь пороговых значений способности платить за ЖКУ с важнейшими индикаторами состояния ЖКХ


ОСББЖЖИИТТЛЛООВВАА ППООЛЛІІТТИИККАА

Спадщина "швондерів" Пам'ятаєте "Собаче серце" Михайла

Булгакова? Як геніально він змалював нелише носіїв розрухи, а й історичну пер спективу цього явища! І справді, з прихо дом "швондерів" килимки в параднихзникли надовго настала епоха обдертихстін, темних під'їздів, нецензурних "авто графів" у ліфтових кабінах. Двори перетво рилися на такі собі "пейзажі" понівеченихлавочок і "териконів" невивезеного сміття.

Не врятувала й приватизація житла,яку вважали мало не панацеєю від усіх ко мунальних негараздів. Й хоча майже коженгромадянин України скористався своїмправом, ставши легітимним власникомсвоїх квадратних метрів, згодом усі пере коналися в тому, що поняття "моє" так і невийшло за межі чотирьох стін квартири. Завсе, що за порогом, відповідали ЖЕКи,енергетики, водоканали і т.д. Причомувідповідальність була якоюсь абстракт ною.

Жодного сумніву не залишається у то му, що збанкрутілі відносини між мешкан цями багатоповерхівок і надавачами кому

нальних послуг потрібно "перезавантажи ти". Негайно. Проте, як не парадоксально,найбільш наближена до нашого повсяк дення галузь виявилася найвіддаленішоювід епіцентру суспільно економічних пере творень, що розпочалися у пострадян ський період. Можна довго сперечатися,чому "комуналка" опинялася не на пріори тетних позиціях, а на периферії реформ.Але це вже історія.

Наразі маємо загальнодержавну про граму реформування ЖКГ і що, мабуть,найважливіше доволі чіткі орієнтири ко мунальної еволюції. Саме еволюції, яка, напереконання парламентаріїв і урядовців,виведе галузь зі стагнації, створить конку рентне середовище та сформує дієвийінститут ефективного власника житла йзрештою територію омріяного комфорту,на якій не буде місця обшарпанимпід'їздам, понівеченим ліфтам, занехая ним підвальним приміщенням.

ОСББ народжується в муках

"Локомотивом" таких реформ маютьстати ОСББ. У 2002 році набув чинностібагатостраждальний закон про ціоб'єднання. Проте, як стверджують у Все українській громадській організації"Спілка власників житла України", за цейперіод дії Закону України "Про об'єднанняспіввласників багатоквартирних будинків"динаміка створення ОСББ залишаєтьсяуповільненою приблизно один відсотокприросту щороку. Щоправда, в 2008 му,порівняно з попереднім роком, кількістьновостворених ОСББ зросла на 6%. Уцілому близько 10% загальної кількостіжитлових будинків набули нового статусу.До речі, вже протягом тривалого часу об говорюється пропозиція багатьох теоре тиків та практиків реформування ЖКГ

замінити термін "ОСББ" на звичну всвітовій практиці назву кондомініуми.Втім, на думку провідних експертів кому нальної галузі, річ не в термінології, а вумовах, які повинні бути створені для роз витку ринкових засад у комунальній сфері,пошуку ефективних управителів наших бу динків. Про умови та неврегульованістьзаконодавства поговоримо пізніше. Спо чатку про тих, хто ризикнули і, попри всітруднощі, таки спромоглися щось зміни ти. І це "щось" видно, як кажуть, неоз броєним оком.

Володимир Лєдньов одним із перших уДонецьку очолив ОСББ "Наш дім, 5 А".Розповідає, як неохоче приставали на цюпропозицію мешканці багатоповерхівки:

Нас постійно обманювали. Тому лю ди міркували так: якщо щось пропонуєвлада, значить, це черговий "лохотрон".Доводилося проводити багато зустрічей,зборів, щоб довести, що нова справа длянашого ж блага. Переговорний процестривав більше року. Незважаючи на інтри ги з боку ЖЕКів, усілякі намагання вплину ти на мешканців, щоб залишити все, як бу ло раніше, дякувати Богу, люди зрозуміли:потрібно щось змінювати. А після того, якрозпочалося реформування ЖКГ і держа ва надала нам допомогу в ремонті, став лення переважної більшості мешканців доідеї створення ОСББ змінилося карди нально.

Володимир Лєдньов перераховує ре альні здобутки нової форми управління бу динком. У багатоповерхівці відремонтува ли під'їзди, покрівлю, відновили освітлен ня на сходових майданчиках і біля під'їздів,встановили пластикові вікна, домофони,поштові скриньки, лавочки у дворі, впо рядкували прибудинкову територію, вну трішньоквартальну дорогу, полагодилидитячий майданчик. Крім того, привели вналежний стан кабіни ліфтів. Підйомникипрацюють надійно, практично без ремон

Територія комфорту

Сьогодні навіть запеклі песимісти погоджуються з тим, що

об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ)

відкривають простір для приватної ініціативи, створюючи територію

комфорту. Водночас не обходиться й без проблем, які потрібно

розв'язувати на всіх "поверхах" влади.


ЖЖИИТТЛЛООВВАА ППООЛЛІІТТИИККААОСББ

63

ту. Фахівці фірми, яка взяла на себе обслу говування ліфтів, періодично проводятьпрофілактику механізмів.

Мешканці будинку стали більш ощад ливими. Застарілі електролічильники за мінили на удосконалені електронні. Усірозрахунки за послуги проводять лише напідставі даних приладів обліку (опалення,холодної та гарячої води). За обігрів по мешкань лише в опалювальний сезон ілише за фактичне споживання.

"Плюси" ОСББ помітили не лише в До нецьку. Так, на прикладі ОСББ "Киянка 1",до якого входять мешканці двох 50 квар тирних будинків по вулиці Крейсера "Авро ра", голова Голосіївського районного осе редку Спілки власників житла України Ана толій Богданов засвідчив, що об'єднаннязусиль навколо житлових проблем спра ва результативна. Тому ремонт покрівлі,під'їздів, вимощень, внутрішньо будинко вих мереж, запірної арматури та багатоінших невідкладних робіт, до яких раніше нів кого не доходили руки, стали можливимизавдяки ОСББ.

Та й місто у той час не стояло осто ронь, згадує Анатолій Богданов. Забюджетний кошт були збудовані примі щення для консьєржів. Вперше у столиція апробував систему, за якої консьєржівпонад 4 роки нам направляли районніцентри зайнятості за рахунок громадян,яким залишалося декілька років до пенсії.При цьому грошове утримання цих пра цівників здійснювалося виключно за раху нок цих служб. Зараз ці приміщення пус тують через небажання несвідомої біль шості сплачувати за свою безпеку, а набудинках стоять домофонні системи "Цифрал".

Головний спеціаліст відділу розвиткуінфраструктури Чортківської районної дер жавної адміністрації Тернопільської областіРахіль Гафаров переконаний у тому, що всамій ідеї створення ОСББ є принаймні трипозитивні моменти. По перше, є мотиваціясамого процесу, адже мешканці будинківзацікавлені отримувати якісні комунальніпослуги за нижчими тарифами (таку мож ливість мають ОСББ завдяки своєму не прибутковому профілю). По друге, члениОСББ можуть самостійно обирати нада вачів послуг. По третє, ОСББ отримує всвої руки прибудинкову територію. Це над то важлива деталь, оскільки вона наближаєнас до загальносвітової практики, яка по чинається не з права власності на будинок,а власності на земельну ділянку.

Мотивація, дійсно, переконлива, однаку житті не все так просто.

Теоретичні "плюси" і практичні "мінуси"

Виявляється, можливість вибору нада вачів житлових послуг у багатьох випадкахзалишається примарною. Річ у тому, що вУкраїні ще не сформований ринок кому нальних послуг. Як і раніше, бал правлятьЖЕКи. І як не намагається Антимонопо льний комітет впливати на це комунальне"панування", очікуваного ефекту, на жаль,не видно. Можливо, через те, що у моно полізмі ЖЕКів зацікавлені місцеві органивлади. На думку експертів Спілки влас ників житла України, одна із причин спро тиву деяких чиновників при створенні кон домініумів усвідомлення того факту, щопісля передачі будинків до ОСББ ЖЕКивтратять замовників. Допоки ж багатопо верхівки перебуватимуть у комунальнійвласності, у комунальників залишатиметь ся доступ до бюджетних коштів, за які про водитимуться ремонти фасадів, під'їздів,дахів тощо. А бюджетні гроші для багатьохчиновників вічна спокуса. Про тоталь ність такої тенденції важко говорити, томущо є немало прикладів дієвої допомогивлади у реформуванні ЖКГ. Скажімо,Вінницька міська рада таки підставила"бюджетне" плече новоствореним ОСББ,передбачивши у казні міста кошти зоформлення документації на прибудинко ву територію. За підрахунками фахівців, наці документи потрібно витратити кожномуОСББ близько 3000 грн.

Рятівний круг / під куполом парламенту

Восьмий рік діє закон про ОСББ, хочавже через рік два після його оприлюд нення стало зрозуміло: зростання кіль кості нових об'єднань цей документ не за безпечує. Потребу удосконалити законвідчули і урядовці, і парламентарії. Якрозповів заступник голови Спілки влас ників житла України Михайло Березовчук,група народних депутатів України ниніш ній Міністр з питань житлово комунально го господарства України Олексій Куче ренко, Ксенія Ляпіна, Володимир Бонда ренко і Валерій Баранов зареєструвалисвій законопроект. Однак, за словамиОлексія Кучеренка, парламентарії вжепівтора року не випускають цей законоп роект у зал, тим самим гальмуючи бодайякісь зрушення на краще.

У документі пропонується, зокрема,змінити сам термін "об'єднання співвлас ників багатоквартирного будинку" тер міном "об'єднання власників житла", якийпередбачений Цивільним кодексом. Змі нюється трактування терміну "житловийкомплекс", що дає змогу створюватиОСББ не лише в одному будинку, а й удекількох.

Практика свідчить, що, скажімо, у "хру щовках" та інших малогабаритних будівляхпроблематично створювати ОСББ: тамбракує навіть внесків на зарплату керівни ка і бухгалтера. Отож, на думку багатьохприхильників кондомініумів, вести госпо дарську діяльність краще у будинках,кількість квартир в яких перевищує 50. Авзагалі достатній власний ресурс для роз витку ОСББ мають житлові комплекси, вяких мешкають 200 і більше родин, ствер


ОСББ ЖЖИИТТЛЛООВВАА ППООЛЛІІТТИИККАА

джує Анатолій Богданов. В інших випадках,коли мешканців небагато, потрібно впро ваджувати механізм державної чи муніци пальної підтримки таких об'єднань.

До чинного закону запропоновано вне сти також нові норми, зокрема, про безко штовне оформлення документації на пере дачу прибудинкової території, першочер гову допомогу в реалізації проектів з енер гозбереження, надання населенню кон сультацій органів самоврядування з пи тань ОСББ. Зафіксовані також чинні нормипро перший капітальний ремонт будинкуза державний кошт, звільнення від сплатиза державну реєстрацію об'єднання.

Введена нова стаття про особливостіземельних відносин при створенні ОСББ,де зазначено, що одночасно з реєстра цією об'єднання земельна ділянка, на якійрозташовані будинок та прибудинкова те риторія, безкоштовно передається успільну сумісну власність мешканців бу динку. Орган місцевого самоврядуванняабо інший попередній власник повиненвжити усіх необхідних заходів з підготовкита надання акта на право власності на зе мельну ділянку. З моменту створенняоб'єднання і до моменту оформлення актабудь які дії щодо прибудинкової територіїзабороняються.

Як стверджують автори законопроекту,новацією в ньому є положення про ство рення ОСББ на повторних установчих збо рах, якщо на них присутні не менше ніж тривласники житла. Тобто, якщо існує іні ціативна група з трьох осіб, то вона здатнастворити об'єднання, до якого повиннівступити всі інші власники житла. Йдетьсяпро впровадження автоматичного засну вання ОСББ та членства в ньому, як цевідбувається в Європі.

Що стосується новозбудованих бу динків, то законопроектом визначаєтьсячіткий термін: якщо протягом двох місяціввласники квартир не створили ОСББ,такий обов'язок покладається на власникабудинку(забудовника).

Ось далеко не вичерпний перелік про позицій, створений з метою удосконален ня базового закону. Такі нововведення по кликані створити сприятливе середовищедля формування інституту ефективноговласника житла, переконані автори проек ту, а також провідні фахівці профільногоміністерства.

Наша довідкаЗа даними Міністерства з питань жит

лово комунального господарства Ук раїни, житловий фонд України становить10,1 млн. будинків загальною площею1057,6 млн. кв. м, у т.ч. житловий фонд ко мунальної власності 245,2 тис. будинків.Нині в Україні 8750 ОСББ, що становить9% житлових будинків країни, які маютьп'ять і більше поверхів. Протягом 2008 ро ку створено 1736 об'єднань співвласниківбагатоквартирних будинків, що переви щує на 98 одиниць кількість об'єднань,створених у 2007 році. Найвищий показ ник "приросту" ОСББ у Донецькій (378),Дніпропетровській (108) областях та АРКрим (198).

Позитивного досвіду у роботі зі сприян ня створенню та діяльності ОСББ набуто уЗапорізькій області, де в управліннях жит лового господарства міст обласного зна чення створено відділи з питань реформу вання житлового господарства. У Мико лаєві працює Центр підтримки ініціативижителів з питань організації ОСББ. Ана

логічні структури працюють в містах Баш танка, Нова Одеса, Вознесенськ та селищіМартинівка цієї області. Потужну інфор маційну підтримку забезпечують також уВінниці, Житомирі, Чернігівській області,Севастополі.

Зарубіжна практикаІснують два способи створення

кондомініумів у США: якщо будинок лише зводиться і забу

довник, який зазвичай є приватним під приємцем, реєструє кондомініум по за вершенні будівництва і до початку продажуквартир. Кожен наступний покупець квар тири автоматично стає членом асоціації іпогоджується виконувати її вимоги. Прицьому в покупця немає іншого вибору.

власник уже існуючої будівлі, кварти ри якої на даний момент передані в орен ду, може зареєструвати цей будинок яккондомініум.

Приклади кондомініумів за кордономінколи здаються доволі екзотичними.Приміром, у деяких кондомініумах на узбе режжі Флориди загальним елементом єпісок на пляжі. І коли цей пісок змиваєтьсяхвилями, учасники кондомініуму вишуку ють додаткові кошти на те, щоб відновлю вати пісок.

У США 4 типи управління спільнимдомоволодінням:

найманий персонал (частка такихкондомініумів близько 30%)

спеціалізовані фірми (42%)самоуправління (27%)змішана форма управління

У Західній Європі концепція кон домініумів найбільш популярна у Німеч чині, Іспанії, Бельгії, Франції, Великобри танії.

У Росії пішли шляхом створення спілоквласників житла. Відповідно до російсько го законодавства, кондомініум це єдиниймайновий комплекс нерухомого майна, доякого входять земельна ділянка у встанов лених межах і розташовані на ній житловийбудинок та інші об'єкти нерухомості. Май но перебуває в індивідуальній власності:житлові приміщення в приватній, дер жавній або муніципальній власності грома дян, юридичних осіб чи органів державної імуніципальної влади. Решта загальногомайна у спільній дольовій власності, у то му числі земельні ділянки.

Володимир Янішевський

Постачальник: ТОВ “ТМА “ТРІСТАН”Є платником податку на прибуток на загальних підставах.

р/р 26000901313393 у ЗАТ “ОТП Банк” (м. Київ), МФО: 300528,ЄДРПОУ 32531568, ІПН 325315626596,Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ 3903861203056, вул. Борщагівська, 97б, м. Київ,тел./факс: (044) 407 62 87, 332 74 33

Одержувач

Платник

РахунокMфактура № Від “ “ 2009року.

ваш (код ЄДРПОУ)

Назва виданняПеріодичність

виходу

Вартість одногопримірника без ПДВ

(грн.)

Кількістьпримірників

2009 рік (річна передплата)

без ПДВ

Сума до сплати

без ПДВ (грн.)

Журнал “ЖитловоMкомунальне

господарство України”1/міс. 44,00 440,00

Без ПДВ

Всього на суму : без ПДВ (згідно з п. 5.1.2 Закону України “Про податок на додану вартість”)

Директор

Головний бухгалтер

Обов’язково вишліть на тел./факс: (044) 407 62 87, 332 74 33або за поштовою адресою: 03056, вул. Борщагівська, 97б, м. Київ

Картка передплатника на 2009 рік

ЄДРПОУ

Назва організації

Посада та П.І.Б. одержувача

Адреса

доставки

індекс область район

місто вул. буд. № оф. №

Уточнення

для м. Київа(крило будинку, під’їзд, поверх, внутрішній телефон, код замка і т.п.)

Телефони код тел. факс

EMmail

Журнал “ЖитловоMкомунальне господарство України” 2009 рік

УВАГА! Тільки у разі отримання картки з докладно і розбірливо заповненими графамита копії платіжного доручення, редакція може гарантувати своєчасну доставку видань. УВАГА!

ПДВ

Сума до сплати

Примітка: передплатник заповнює графи “Кількість примірників” та “Сума до сплати” згідно зі своїм замовленням

ЖУРНАЛ

ОФІЦІЙНЕ ВИДАННЯ

МІНІСТЕРСТВА З ПИТАНЬ ЖИТЛОВОMКОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

ЗАПОВНІТЬ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ

Юридична адреса

Індивідуальний податковий номер

№ свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ

№ журналу 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Кількість примірників

1 у.о. = 1 euro

РОЗЦІНКИ

НА РОЗМІЩЕННЯ

РЕКЛАМИ(Ціни наведені з урахуванням ПДВ та ПР)

* Обрізний формат +5мм з кожного боку макету

2x1*420x297

1/2* гор.210x148,5

1/2* верт.105х297

1/3* гор.210x99

1/3* верт.70х297

1/4 гор.182x60

1/4верт.90х122

Д о д а т к о в і у м о в и т а з н и ж к и : Р о з м і щ е н н я с т а т е й т а і н ф о р м а ц і ї :

Розповсюдження рекламних матеріалів компаній

на виставках — 300 y.e.Розповсюдження рекламних материалів компаній

поштовою розсилкою:

Листівки: 1/1 — 1500 у.о.Буклети: 2000 у.о.

Технічні вимоги до матеріалів, які надаються:

Текстові матеріали (PC): файли формату MS Word (без вставлених растрових ілюстрацій), таблиці у файлах формата MS ExcelГрафіка (PC, МАС): файли формата Adobe Illustrator до 10 версії (.EPS), CorelDRAW версії 10 (CDR файли, шрифт "у кривх", кольорові заM

ливки у CMYK, ілюстрації у CMYK із роздільною здатністю 300 dpi)Фотоматеріаи (PC, МАС): растрові ілюстрації у CMYK із роздільною здатністю 300 dpi у форматах TIFF, JPEG

2500

1800

2000

1800

1800

2500

Розміщення рекламних модулів на обкладинках: у.о.

1 обкладинка (210 x 250 мм)


перша сторінка журналу

остання сторінка журналу



1800

1000

650

400

300

Розміщення рекламних модулів: у.о.

2 полоси (розворот, єдиний макет)

1/1 полоси (вставка)

1/2 полоси

1/3 полоси

1/4 полоси

50

60

100

150

Виготовлення рекламного модуля:

розміром до 1/4 (170Х65 мм)


розміром до 1/2 (170 Х130 мм)


1 2

10%

5%

3 5

15%

10%

10

25%

20%

Знижки на розміщення реклами одним клієнтом у декільM

кох номерах протягом 2008 року:

Кількість публікацій

За умови одночасної попередньої оплати всіхпублікацій

За умови передоплати кожної окремої публікації

у.о.

у.о.

100

150

Інформація у рубриці "Новини, події"

із зазначенням назви, телефону або

сайта компанії (кількість д.зн.):

до 600 д.зн.

до 1200 д.зн.

500

Стаття рекламноMтехнічного харакM

теру із зазначенням адреси та телеM

фону компанії (кількість д.зн.):

розміром1/1 полоси(до 4500 д.зн.)

1x1*210x250

News & Politics

Журнал "ЖКГ України", квітень 2009