ГАЗЕТА ВИХОДИТЬ

1 11 КВІТНЯ 1931 РОНУ

ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАІН, ЄДНАйТЕСЯ! З!!! Е±::. &

м 110 (4630)

СУБОТА

15 ЛИПНЯ

1978 р.

ЦІна 2 коп.

&75 z2 -= ас z =

ОРГАН БРОВАРСЬКОГО МІСЬКОГО КОМІТЕТУ КОМУНІСТИЧНОІ ПАРТІІ УКРАІНИ МІСЬКОІ І РАПОН80І РАД НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ киrвСЬКОІ ОБЛАСТІ '

КУРС НА НОВІ ТРУДОВІ ПЕРЕМОГИ

номері нашої газети статис­тичних показників , ряд ко­лективів не виконали плано­еих завдань . Це - 'заводи сві т лотехні чний, залізобе­тонних КОНСТРУКЦіЙ заводо­будівного ,ком-бінату, за.rізо­бетонних вироБІВ тресту « Броварисільбу.д».

ЗВЕДЕННЯ м і Сl,КОЇ іНфОРМ8цlilно-обчислюоаJlьно1

станції деРЖ8вноі статистики про хІд продажу раннІх овочІв д~ржаоl господарстваМI\ раАону

'''' станом на 10 JlИПНЯ 1978 року (о процентах до 'Ілану)

Назви ГОСПI)Д~РСТ8

«Жерді.в-сьниЙ» «Требух Ї'вський» імені Щорса « ИраСИЛі,ВСЬКИЙ» «Великодимерсьний » «Зоря» «За~орицький » «Русаlнівський » «П ЛОСК~ВСЬІКИЙ » «Літкі,вський» « Бобриць,ни.Й» « ГоголіеСЬЮIІЙ»

Продано СВ'очів

130,3 128,5 122,8 122,8 117,1 116,9 116,8 111 ,0 100,8

73,5 59,0 43,2

БЕРЕГТИ РІДНУ ПРИРОДУ НЛ ВОСЬМІ" СЕСН ВЕРХОВНОІ РАДИ УРСР ДЕВ 'ЯТОГО СКЛИКЛННЯ

13 липня на сесії Верховної поч~ття . соціалістичного інтер­Ра,ди УРСР 'J1ривало обговорен- нацюнашзму. ня першого питання порядку Сеоія переходить до розгля­денного «Про стан та заходи ду третього lПИ!Тання порядку по дальшому поліпшенню при- денного. З ,доповіддю про за­родоохорон.ної роботи 'в рес- твемж€ння Указl,в ПреЗИДії публІЦІ у свіТЛі рішень ХХУ Верховної Ради УРСР висту-з 'їзду ИПРС». ПИВ секретар ПрезидІї Верхов-У першому питанні сесІя ної Ради УРСР Я. Я. Колоту-

одностай.но прийняла лостано- ха. ву «Про стан та заходи по Депутати одноголосно при.Й­дальшому полІпшенню при ро- мають За.нони і постанови про доохоронної роботи ІВ республl- затвердження Уназів Президії цІ у світлІ рІшень ХХУ з'їзду Верховної Ради . Украї.нсьиої НПРС». РСР, ПРИйнятих У перІод мІж

3 доповіддю у ,другому пи- сес,ія.ми. таинl порядку денного «Про У зв 'нзку З призначенням проект Закону Української депутата Д. Л. Проценно голо· РСР «Про OXQpoHY і 'ВИIJ{орис- вою Державного комІтету Ра­та.ння пам'яток Історії та куль- ди МіНістрІв УРСР по охороні тури» виступила заступнин Го- природи Верховна Рада у.ВlЛЬ-

.лови Ради МІнІстрів Уираї.нсь- нила її вLд обов'язкlв голови к.ої РСР депутат М. А. opJJВK. Иомісії Ве.рховної Ради по лег­

ній І харчовій промисловості. З співдоповLддю ПоСТіЙillих Головою цІєї ИомісІї обраний

комісій Верховної Ради Укра- депутат В. М. НLНУЛlЩев. 1НСЬКОЇ РСР - Иомlсlї законо- У б давчихпе.редбачень і ИомІс!ї ро оті сесії Верховної Ра-

ди УРСР ооя.ли участь това;-по нультурі виступнла голова . В В ~рб й М u' ... Шl • • евцьки, .. л,ОМ'іСll законодавчих передба- Борисенко, . П. Ботвин, О. Ф. чень депутат В. І. Сиволоб. В Г І В О П атченко, . . ащенко, . .

Депутати, що взяли участь Ляшко, П . Л. Погребняк, в обговоренні цього · питання, В. О . . Сологуб, В. В. Федорчук, одностайно 'ПLдкре'СЛfdвали не- І. О. Герасимов, В. Ю. Малан­минуче значення .пам ',ятон іс- чук, Я. П. Погребняк. торії і культури для ДYXOBH~ Восьма сесія ВеРХОВ!іОЇ Ра­го збагачення радннських лю- ди УРСР дев'ятого снликания

,. дей , вихо;вання у них почуття закінчила свою роботу. гордості за свою БатькіlВЩИНУ, (РАТАУ) .

Мину ло два з поло.вино.ю ро.ки десято.ї п'ятирl'Чки, Ус­nlшновтілюючи в життя історичні рІшення ХХУ з'їзду ИПРС, положення і висно.вки промов Генераль­ного с-екретаря ЦИ Ю1РС, Го.лови Президії Верховної Ради Cf>1CP товариша Л. І . Брежнєва, трудящі про.мис­лових .піДприємств райо.ну по-ударному вийшли на ек­ватор десятої п ' яти.ріЧки. Иолективн зав-одів 1 фабрик вигото.вили понад план 'Про­

мислової продуиції, вироБІВ нультурно.·побутО1ЮГО лри­з.начеli.1И1 та предметіfl uщ­ро.но.го ВЖИТКУ ,майже на 11 мІльйОнів иарбоflанців.

З початку десятої п'яти' ріЧ1J{И велиltИЦ оБЩI,Г робіТ ВИКООІали 1 будівельники. У нашому ,Місті п!,дНЯЛИСЯ угору дев ' яти.поверхові бу­ДИНКИ, нові школи 1 дитячі комбінаТИ , стали до ладу на­родногосподарські об ' єкти, нультурНі заклади і торго­веЛЬ!іі .підприємства . Такі будівельніорга.нізації, я к ПДБП-2, РБУ тресту «УКР­радгоспрембуд», госпрозра­хункове БМУ . тресту «Унооп­,спІлка», СПМН-509 та ШБУ-50 трудятьСя звели­ким піднесенням і тепер. Але, ;на жаль, значне відста­вання допустили нолеj\ТНВИ

заводоБУДіВНОГО комбінату, тресту «Броварисіль6уд» та БМУ-35 будтресту NQ 3. СnОВіJIьнив-rіш темпи" усі 'во­!іи раз.ом недовиконали 'БУДі­веЛЬНО'!"юнтажних робіт за півр:ччя на мІльйон 386 ти­сяЧ нарбованці в.

ПЕРШИЙ ХЛ І Б

3 найБІльшими ТРУДОЩf­ми здобутками f1ЗЯЛИ це!1 важливий рубі1К п'іпирlчки колеlПИ'ВИ завод і в по~ошко­вої металуРГії імені 60.рlЧ­чя Радян~ької України, тор­говельного маши'нобудуван­ІЩ И~ЛlIТf!НСЬКОГО j\омбіно.р­мового, дер~щооБРОБНОГО "ОМ­бінату, фабрик · ГОГОДівсркої стрічіютщщької і Броварсь­НОІ верхнього диТячОГО три­

котажу та і.lЩIИХ , я\<і 3. РОНУ в рік ІШ\<ОНУIQТЬ H~ .тіиш~ планс.е: завдання, але й зу­стрІчн і плани та піДflищені соціалістичнІ зобов'язання.

У ни.н:шньому році особ­лива з веJ1ИКИМ ентуз:азмом трудяться переДuflИКИ .1'111-робющтва, які за почином 'l'рудящих Москви розгорну-ЛИСОЦіаЛісти,чне змагання

.під девізом «3аедання трьох ро.ків п' ятирічни - до першої річниці нової Рад ян­СЬІЮЇ Ионституції». Так , на­приклад, на заводі порошко­вої металургії під цим гас­лом працює більше 250 ударни.кІв комунІстичної праці . Найбільше випереди­ли час майстри вогняної професії С. І. Рубщюв, В. С . Гусєв, М . М . Ничипо­рук.

Усп ішно вт;люють в жит­тя сеоє прагнення - вико­

нати трирlЧНИЙі1Jlан до 7 жuвтня - праціеники Гого­лівськс,ї стріЧRоткацької Фабриии . Запалюючий ПРИН­лад тут поиазують багато­верстатниці Н. А. Науменко, О. І. ЗІ-нченио, Н . А . Булав­иа , Г. М . Волкова.

На фабриці верхнього ди­тячого трикотажу в'язаЛЬНlI­ця-чотириверстатниця А. В . Литенн випускає продукцію в рахунон червня 1980 ро­ну. А П .по.други по роботі Л. М. Руноеа, В. С. Паелюк, І. П. Проскурнича .набли­жаються до завершення осо­

би стих трирічних за·вдань.

МасО'вого характеру на­брав рух за дострокове ви­конання осо.бистих завда·нь на за'ВОДі торговел~оl'О машинобудуеання, дереjjG­обробному иомбінаті, ЛІтнІв­ській фабриці художнІх ви­робів імені Т. Г. Шевченка, промкомбінаті райспо.жив­спілки.

Однак, як видно із опуб-. лl!кованих у :вчорашньому

=-' ---_ ...........

Отже, з танимстанови­щем, яке склалося на онре­

·мих заводах і в будівельних організаціях, миритися далі не можна. Тепер еже почав­сявLдлін часу другої поло­вини п'ятиріЧки. Аналізую­чи здобуті виро·бничі ДОСЯГ­нення й до.пущені .промахи , керівники усіх підприємств разом з партійними, проф­спілновими та комсомольсь­кими організац:ями повинні зробити все неоБХідне, щоб мобілізувати свої колективи, -націлити їх на успішне ви­нонаf'НЯ не лише виробни­чих завдань , але й соЦіаліс­тичних з·обов' язан,ь та зуст­річних планів. Для цього потрібно .подбати про своє­часне забезпечення виробни­чих чехів і БУДівельних май­данчиків необхідними мате­ріала,ми, сировиною та номп­

лентуючими деталями , д~

могтися поліпшення органі­

зації праЦі і зм і цнення ТРУ­дово'і дисципліни , ширше впроваджуеати передовий досвід і розгортати змаган­.ня пІд девізом «Жо.дного відстаючого - 'ПОРУЧ». По­трібно ,моб ілізувати усі зу­силля 'на підвищення про­дунтивностl праф, .поліп­шення якості продукції та ефеКТИВНОСТі ус:єї ,господар­сьної дІяльності.

Розгортаючисоціалістич­не змагання у дрУгій поло­вині п'ятнріЧ\<и, необхідно ,націлювати ' усіх працівників промисловості і буді.вництва на виконання планів з усіх техніко.ен·ономічних поназ­

'!lИl<lв. Для цього слід ·по­стійно пІдтримувати належ­ний дІловий ,ритм У роБОТі усіх виробничих ланок, не допускати найменшого .від­ставання, тримати 'курс на

нов! трудовІ перемоги.

- ----

3 нетерпІнням чекали хлібо­роби радгоспу «Авангард» того теплого липнево,го ДНЯ, ноли

навколишню тишу порушить

гучний рокіт ,степових J\ораб­лів . І ось він прийшов, такий хороший, сонячний. У літньому таборі , що розташований на околиці лісу , зІбрався весь комплексний збирально-транс­.пОРТНI1Й загін. Почалося веЛII­ке свяТО. його відкрив ,началь­!іИК ' загону директор радгоспу

Владислав Миколайович Сур­жавський . Ланкові 13 спеціаль­них ланок ·рапортували про

повну rOTOBH1CTb до виходу В поле.

Тоді В. М . Суржавський розповів про .тівеликі завдан­ня, котрі стоять перед хліборо­бам и ,господарства в нинішньо­му роЦі . Зонрема, їм належить Зібрати вирощений урожай на площі 1473 гектари за 10 ро­бочих днів. Можливості для цього є. На жнивному полІ працюватимуть 11 зернозби­ральних номбаЙнів . HaBaHlJ'a­ження на кожен 3 них - 134 гектари. Слоном , треба лише, не шкодуючи сил, наявні мож­

ливості використати спое,на. Поряд із ветеранами праці

Петром Михайловичем Зозу­лею, Іваном Гавриловичем По­ляхом, Григорі.єм Михайлови­чем Сорокою на збиранні хліба нового ерожаю ,працюватимуть

8 номсомольц!.В, які того дня поповнили хлlборобсьну сім 'ю. Серед них продовжувач хлібо­робського роду Микола Полях, яний разом з батьк·ом трудити­,меться на комбайні СН-5 «Ни­ва » , а так·ож рІдні брати Ми­кола Оснач і Василь Оснач, молоді механізатори Анатолій Павлик, Валерій НаБІєв та ін­ші . Вонн поклялися бути -гіДни­ми продовжувачами справи

батьків, працюватисумліJlНО, так, як їх учили . Своїм деві­зом обрали слова: «Не виконав норму - не йди з полю) . Ве­теран радгоспу Петро Михай­лови-ч Зозуля .піДніс на рушни­ку молодим механізато.рам си.м­волічний ключ - Зонан посвяти В хЛібороби. Пї'О.нери подарува­ли ї,м квіти. Заступник началь­ника збирально-транспортного загону по. політично-масоеій ро­боті Ніна Василівна Шенде­рецька розіслала перед хлібо­робами 'с.ніп Із свіжо. сношено­го жита . Переступивши ЙОГО, вони зробили перший крон до великої мети.

Багато теплих, щирих ві­тань .найкращих побажань сказали того дня хліборобам начальнин районного управлін­ся сільського господарства Ва­силь ЛосиповичЩабель.нии, голова виконкому селищної Ради народних де.путатів Ва­силь Степанович ТавлуЙ. Иом-

сомолець Микола Оонач та Петро Михайлович Зозуля, по.­в'язаНі черво.ними стрічками з написом «Слава роботящим ру­кам», підняли на щоглі в табо­рі червоний прапор. Жнива по­чалися.

Першим вивів комбайн СН-·l з навісною жаткою ЖВН-6 комбайнер Григорій Михайло­вич Сорока . Разом з помІчни­ком номсомольцем Анатолієм Павликом вони зобов'язалися що.дня скошувати о.зиму пше­

ницю :на площі 17 гектарів. Всього на J\осовиці зернових у господарствІ зайнято 5 жатон ЖРС-4,9 і 4 жатки ЖВН-6.

Настала довгождана пора, до якої хлібороби готувалися цілий рін, - .пішов перший хлІб. АвангардівцісповнеИі рі­шимості не вІдступати від на­міченого. - зібрати озимі І ярі зернові швидно ,і без втрат,

внести свій добрий вклад в хлібний коровай, .дат.и гід.ну трудів.ничу віДповідь оНа рішен­ня липневог·о Пленуму ЦИ ИПРС, доповідь Генерального секретаря ЦИ ,ИПРС, Голови Президії Верховної Ради СРСР товариша Л. І . Брежнєва «:Про дальший розвиток сІльсьного господарства СРСР».

Р. ШУЛЬГА, голова роБІтничого комІте­ту профспlлкн.

ПШЕНИЦЯ .JIЯГАG

в 11 О КОС Н Учора в радгоспі імені Мічуріна був пер­

ший день жнив третього року п'ятиріЧни . На 117-rектарну площу озимої пшениці вийшли деа самохідні .ко.мбаЙ,ни з ha-вІсними жатками жвн-в. Честь покласти ,перші по.коси вина-

\ ла енLпажам у склаДі номбайнера Віталія ~ МусІйовича Малія та його помічнииа Анато­лія Митрофанови.ча .вулаха і номбайнера Ва­силя Григоровича Михайленна та помічника Миколи Івановича Мишка. Обкошував загінки номбайнер Гри,гор!й Аврамович Лизун . На роздільно.му збираННі хлібів У госпо­

дарстві буде зайнято десять агрегатів - чо­тири навісні жаТRИ жвн-в і шість причІпних ЖРС-4,9. ВСі вони підготовлені ДО роботи й виведені J! поле. Працюватимуть груповим ме­тодом. На·поготовї стоять десять комбайнів, що використову,ватимуться на підбиранні й обмолоті сношеного хлІба.

В. ГУЗЕНКО, директор радгоспу.

Близько трьох тонн капусти щодня збu­рають робітниці радгоспу ~Бобрицький» С. О. СМАЛЬКО, М. О. ГЛЕй (на перед­ньому плані) та Г. Ф. БАГАЛlй і Г. Г. КУКСА , яких ви бачите на знімку під час збирання урожаю ранньої капусти.

фото М. Семииога.

Завтра-День 'м'еталурга ГЕРОІ· ДЕСЯТОІ П'ЯТИРІЧКИ

ВИСОКА ШАНА

- Усе що знаю, усе, що вмІю, -РОЗl10вlдає Микола Михайлович, ' я ніколи не тримаю Ів сеКре1'I, а діЛюся з товаришами, щоб .корисно було д""' всього колективу . І в тому вбачаю ос­новну запоруку наЦІИХ успіхІв. ТОРIl< БРИlгада виконала план на 112 процен­тІв. Ми порадилися, п!драху·вали ОБо1 резерви І одностайно вирішили І!ІКЛЮЧИ­тися в соц.іаліС1'ичне змагаиня за почи­ном ТРУДlЯlЦих Мооюви, щоб своє зав­дання трьох .pol:{IB десятоУ п'ятиріЧКИ ви­конати до першо'! річницІ ново! Радян­ської КонституцІї. Це велике прагнения усіх. І ми обов ' язково здlйс,нимо наші заду;ми. Ча·с вже ВИlПередилИ' БІльш як на два місяці.

А ще Микола Михайлович секретар партІйноУ оргаНlзаЦ'ії тре-тього цеху. І, треба оказати, повністю J!ипра.вдує високе довІр'я комунlст'в . На цю вlдповl:даЛhНУ посаду вони обирають його вже четвертий раз. Інколи важку-

. вато ДОВОДИТЬСЯ ВИІ~онувати фующlї бригадира комплек.сноУ бригади і пар'Гор­га цеху, але він за.вжди знаходи'Гь час, щоб робота не вІ~авала від вимог сьогодення .ні на ВИlробничій ділянцІ, ,ні на фронтІ .!,Деологl'Чного забезпечен:ня. У тому, ЩО 'в соцІаЛіСтичному змаганні колентив цеху весь час крокує у числІ правафлангOlВИХ підприємства, є велика заслуга сеіКретаря первинноУ партійної організації.

з діда-прадіда Ничипоруки були зем­леробами. Засівали землю добірнИІМ зерном і вирощували дорідні врожаї хлібtв. А одному з їхньої ХЛ'ібороб­ської династії, Миколі Михайловичу, судилася інша доля - стати металур­

гом. Звіль'нившись з рядів Радянської Армії в запас, він пі.ІІюв працювати на ЧереП()lвецький металургійний комбіна т, А згодом переїхав у Бровари, на завод порошкової металургії,

Новий колектив молодого підприєм­ства радо зустрів робітника, який мав на той час певну підготовку до роботи . Микола Михайлс'вич тоді вже був чле­ном КПРС. У партійні лави його прий­няли однополчани ще під час служби в одній із артилерійСhКИХ частин. Пройшов­ши велику школу бойового і полі1'ИЧНО­·го гарту, він 1 в робіТ'НИЧОМУ колектив.і етав служити якнайкращим прикладом для товаришів у боротьбі Зll ВІuкона·ння вироБНИ'ЧИХ завдань, Ніколи не боJ'DВСЯ ТРУДJIоЩі'В, смілИ'Во долав усі перешко­ди і здобував все НО'ві перемоги, Нев­довзі удоеfоіівся почесного звання удар­ника комуністичної праці, а пізніше -ударника дев'ятої п 'ятиріч;ки .

рекомендував себе чесним і добросовіс­ним, ініЦіатИlВНИМ і винахідливим робіт­ником, чуйним товаришем і здібним ор­ганізатором виробничого колективу .. . », Він уже сьомий рік очолює комплексну бригаду печових-спікальників, РоБО1'а ця дуже відповідальна , вимагає гли60-ких знань з усієї технології, великого виробнИ!чого і організаторського ДOCBi~ ДУ'" творчого підходу до справи. І тут бригадир, як кажуть, вияlвився Сll'равж­нім майстром ВОГНЯJiої профеоії, Він досконало володіє усіма тонкощами ви­робництва: уміє ДОІЮДИТИ до найкращої кондиції залізний порошок і бездоган­но спі.кати фрикційнІ диски до тракто­ра Т-150, котрі атестовані на держав­ний Знак якості.

... Ш:видко минає час у праці на,тхне.н­ній. Здається, що це було ще зовсІм не так давно. А відтоді, ЯІК вперше МИ!КО­ла Михайлович прийшов ІНа ПО.рошко­БИЙ, збігло в·же п'ятнадця1'Ь рокІв. І період цейвирlшальнИІЙ у його жит'ГI, бо це період фОР'М'У'Ван.ня його ос06ис­тоУ активноУ життЄІВОЇ ПОЗИЦІї, яка во­звеличила · його як людину високої гро­мадянсЬІКОУ І РОбіТНИЧОУ честІ.

Сьогодні роБІтник - У РОЗoКlВЇ''J1і сил 1'ворчих І духовних. За самовІддану працю рІдна ВІтчизна удостоУла його висоних урядових нагород - медалІ «За доблесну ПРдJЦЮ. На ознаменуваlННЯ 100-річч.я з ДНЯ на'родження В, І . Ле­ніна» і ордена Трудової СЛaJljИ ІІІ сту­пе.ня. А напередоднІ прDфeсіЙ,нorо свя-

1'а Колегі,я MiHICTepcrna чорної мета­

лу'ртії СРСР та Президія ЦК профспіл­

ки праЦіВНИКіВ металургійної промисло­

вості І1ІРисооїли йому високе звання

.ПочесниЙ металург СРСР1>.

Не позба'Влений і раЦіоналізаторсько­винахідницького хисту. Бере активну

участь пІд час впровадження у вироб­НИЦ'l1lЮ нового технологічного облад-

на.ння і технології, сміливо втілює свої особисті творчі заду,ми .

К·еріВНlЩ11ВО заводу І друзі по робоТі щиро ПО3ІЦОРОВИЛИ його з подвlйНИІМ святом, побажали нових трудових звер­шень і великого особистого щастя.

. А. КОЗАК.

У службовій характеристиці читаЄ<Мо: «За період роботи на заводі порошкової металургії тов, Ничилорук М, М, за-

З його участю була сконструЙова.на, вигото·влена і впроваджена у вироб­НИЦТІВО конвейєрна піч . Це нововведен­ня різко вплину.JЮ на підвищення про­дуктив'Ності праці і поліпшення якості проду.кЦ'її.

На фото: М. М. Ничипорук на трудо­вій вахті .

Фото М. Семннога.

ДО БО-РІЧЧЯ СТВОРЕННЯ КОМУНІСТИЧНОІ ПАРТИ УКРАІНИ

ІЛЛІЧІВЦІ Того квітневого веЧQра

Іва'н Андрійович Лут си­дів У президії і з хвилю­ванням слухав ' теплі сло­ва. що їх говорили про­

мовці про нього. Зlllатно­го сталевара, Героя СОЦі­алістиЧJНОЇ Праці, який п і нсторіччя трудився на заводі, вітали представ­

ники міських організацій, заводу.

Так. не багатьом вда­ється пропрацювати 50 років на металургійному підприємстві. Іван А'ндрі­йович прапрацював і за­лишається в строю. і про­довжує бути взірцем ДЛЯ молодих робітникі;в ...

Він слуха.В і пригаду­

вав. Згадав. як сіМ років тому. напередодні від-криття ХХ ІУ з'їзду кПРС, він виступав ·пе­ред партійним бюро цеху і ГОВОРиlВ про сталевара

Івана ЧеРНЯlка. рекомен­дував прий!Няти його в партію . Не просто ре­комендував, але й. кілька років готу,вав до цього.

Тепер Герой Соціалістич­ної Праl.lJi І . . Д. Че,рняк називає його своїм духов­ним бать'Ком. А прийшов Іван Чер­

ня,к на завод імені Ілліча зовсім молоденьким хлоп­

цем, зараз же після профтехучилища, Відо-

2 стор.

мий майстер охоче допо­магав новачкові, ділився своїми секретами, бага­то про що розповідав,

Згадав Іван Андрійо-вич і про те, як у 1928 році сам прийшов на за­вод таким же юнаком і теж майже нічого не вмі,в, ЯК УЧИВСЯ, пере­

ймав досвід. Приклад завжди подавали кому-

ніс-ги. Майстерність ізо-товця, делегата ХУІІ з'їз­дv партії Микити Пузп­рьова. УЯlвлялась тоді І ваl!іОВ і Луту дооконалою.

Багато чого у нього пере­ЙНJ'DВ. Коли Макар Мазай почав ставити свої гідні подиву рекорди, Лу1' уже

міг змагатися з ним, сам

став майстром Шl!идкіс­них плавок. Разом з Ма­заєм варив останню в йо­го житті плавку. Це бу­ло, коли той приїхав на завод під час перерви в на,вчанні у Промакадемії.

Ще білыІІe прикипів душею до заводу Іван Лут, коли довідався про його історію. У 1897 ро­ці організувався Катери­нославський «Союз бо­ротьби за визволення ро­бітничого класу». пред­ста;вником від Маріуполя vвійшов дО ІНЬОГО ли вар­

'ник заводу Ф. Д. Панфі-

лов. з.годом ві,н став про­феСіональним революціо­нером, багато років про­В Ї'В У засланні. А в 1919 році робітники Донбасу обрали його делегатом на УІІІ з ' їзд РКП(б). Шд керівництвом Ф . Д. Пан­філова у кві'J1иі 1898 ро­ку на за'ВОДі пройшов перший страйк. А в жовт­ні того ж року тут було створено соцІал-демокра­тичну організацію.

Про життя і боротьбу робі 'J1НИК і.в МарІуполя писала леніlНська« Иск­ра». пі,~пільний комІтет за'Ваду листувався з

Н. Н. Крупською. Пере­буваючи в еміграції, На­дія КостянТИНівна пере­да вал.а заводським біль­шовик·а.М безпосереДНі вказ!.вки В. І, Леніна. В дореволюційні роки на за­BQДi працювали Г. І . Пет­равський і В. Я. Чубар.

У загонах Червоної гвардії робlт.ники заводУ билися проти австро­угорСfXких окупаН1'і>В, пол­чищ Денікіна і Врангеля.

А прийшла пора братися за мирну працю - в най­коротший строк налагоди­ли виробництво металу .

Діяла на за1!оді під­пільна організація і в ро­ки Великої ВІТЧИЗНЯНОЇ

о о НОВЕ життя

війни. В числі розстріля­них фашистами були Ми­кита Пузирьов і Макар Мазай, яні навідрІз від­мовилися працювати на

ворога. МарІуполь був визволений 10 ,вересня 1943 року. І знову кому­ніс-ги повели людей на подвиг. Рівно через мі­сяць заllЮД дав перший метал,

Про все це розповів І. А. Лут своєму вихован­цені, рекомендуючи в партію. Тепер Івану Анд­рійовичу ПРИf.мIНО усві­домлювати, ЩІ) учень ви­

ПРaJВда,в надії.

... Багато Ші) змінилося на заводІ, ян і в самому Жданові, за ці десяти­річчя. Реllонструйовано старі, збудорано нові це­хи, ПОВСЮДН' J людям слу­

жить найнс віша сучасна техніка. Та як і раніше живуть тут мІЦНі робіт­ничі традиції, ян І рані­ше заЧШlателями всіх добрих справ виступають ,комуністи.

І.ван Андрійович дав-но вже вийшов на пенсію.

Але дуже окоро знову вернувся на завод. Що­правда, тепер працює

вже не сталеваром, а

майстром ,вlдділу прожа­рювання феРОСПЛЗІвІв, пе­редає досвІд молоді. ВсІ ДіНі зanОВflенl з ранку до вечора,

. Ні , комуністи не йдуть у відставку.

М. ЛЕЛІКОВ. (РАТАУ).

ПРОМИСЛОВІСТЬ -СЕЛУ

ІНДУСТРІЯ ИОРМJ8 -

}{с,М'бікормовl пІдприєм-ства Таджикиетану поча­ли масовий випуск ·кор­мів, збагачених карбамІд­ним концентратом. До складу цієї І«>РМОВОЇ до­мІшки входить карба,мід, один кілограм якого екві­валентний 2,6 кlЛОl'ра,ма протеїну. Такий концент­рат успІшно використову­ють замість 'високобіЛКО­вих кормів - макухи, рибного борошна, шроту. На збагачених кормах ху­доба швидко .набуває ва­ги, підвищується продук­тивність молочного стада. В нинішньому році тва­ринницькі rocподарства одержать близько ·ста ти­ся"! ТОНН .кормів, з(jа,гаче­них карбаміднимкон­центратом, виробництво якого ос'ВО'ЇЛИ Науеький комбінат ХЛ:6опродуКТіВ .j Ку лл6ський комбlі\QРМО­вий ·завоД. 25 видІв І«>р­мів для великої рогатої . худоби, овець, свиней і П1'иці в ИllУС кає комбlкор­мова промисловіеть pec~ пу6лlки. Спеціалlсти. про­довжують 'РО'зробляти ре­цепти ,нових видів кормІв і кормових сумішей - з пІдвищеним вмІстом віта­мІнів, багатих на М:НРО­елементи, мІнераЛЬНі до­мішки .

В. МОСТОВИR, кор. ТАРС.

Душанбе.

Субота, 15 JlНПНIІ 1978 року

Офіційний

відділ

Хлібним трасам­

n о в н У готовність «Про готовнІсть авто­

моБІльних шляхІв району до перевезення врожаю

1978 poKYj)-таке питан­нярозглядалося на чер­

говому засіданні виконко­му район1ЮЇ Ради народ' НіИХ депутатІв.

Нк в ідзна,чалос я на цьому засlданн~, районне шляхове ремо.нтно..(\уді­веЛьне управління (на­чальник Л. А. Беркович) на виконання постанови

ЦК ІЮРС, Ради МI,н;ст­рів срср «Про додаТI<О­ві заходи по 'забезпечен­ню збирання врожаю, за­готівлІ сІльськогосподар­ських продуктів і кормів У 1978 році та успішно­го проведення 'зимlвлl ху­

доби в період 1978/79 року» проводить певну

роботу по будІвництву і капІтальному ремонту шляхІв у райоНі,

За перше півріччя ни­Н;ШНЬОГО ро.ку в районі побудовано 3,5 Rілометра шляхІв з твердим понрит­тям. При план·! 1,3 нlло­метра ~а.пlтальио вІдРе­монтовано 3,3 кІлометра

автомобільних доріг з

-твердим покриттям . Пев­

ну роботу проведено по

озелененню і полІпшен­

ню утримання доріг.

Поряд з тим, виконком райониої Ради віДМІтив, що значна частина шля­

хІв у раЙОНі <:'Ганом на 1 О липня нинішнього ро­ку, ще не гОО'ова до пе­

ревезення .врожаю. Потре­бують невідкладного ка­пітальногоремонту доро­

·ги Плоске - СвіТИЛl>не, Жердова - Гоголів, CB~­тильне - Гребельки -Михайлівка, БогданІвна­Бобрик, Троєщина - По­греби, Димитрова - Ка-

линівка. Необхідно про­грейдерувати дороги Пу­хів,ка - .Рожни, Гоголів - Зоря. На автом·оБJль­них дорогах Калита ЗавориЧі, Світильне Гребельки, Бог~анlвка -Бобрик обочини позарос­тали бур'янами, ЯМОЧний ремонт доріт проводиться

неякісно, з порушенням технмогі,ї. Потребує ре­монту частина дорожних

знакІв.

Райвиконком своїм рі­шенн·ям зо6ов'яза,в на­чальника районного шля­хового pemohtho-6удІ.вель­ного упраIWlіннlЯ Л. А. Берковича до 20 липня 1978 .року заК:·НЧИТI{ ям·очний .ремонт всІх ав­томоБІльних ШЛlЯXШ У . ра,­йоні та навести порядок на обочи.нах.

Дире.нторів радгоспІв І птахофабрик з060в' язано протягом десяти днів ско­сити всі бур'яни на ре­зервних полосах ШЛЯХіВ,

які проходять 1110 землях радгоспІв І лтахофабрин.

Начальнику державто­інспекцІї В. І. Буцьному та .начальнику ШРБУ Л. А. Берковичу peкtr мендовано {юсилити охо­

рону шляхlввІ~ руйну­вання .в результаті проІз­ду автотран<:порту,ванта­

жопіДЙОМИlkть якого пе-p€вищує 15 ТОНН. .

Контроль Gавиконан­ням да ното ,рІшення покладено IН'Зі заСТУП'ника головн.раЙвиконкому С. І. Товстенка.

о

ЗбереМіІ ДО Велика робота по меліо­

рації ведеться і на Украї­ні. В цілому по республіці

,. площа меліоративних зе­о' • мель становить близько чо­

тирьох мільйонів гектарів,

СПАдкоемUI РЕКОРДІВ

ПО сто .верстатlВ майже вдвічі БІльше гa~ ' лузеваї.норми обслугову~ ють з .пачатку п'ятиріЧки Герай Соц~алістичноУ ПрацІ С. П. Васкакова 1 вl.сlм її подру,г, які пра­цюють на В и'чугськ ій прядильно-ткацькlй фа(j­риці ІменІ Ногlна,. Раи1 ше .працювзли на цій

Тру дівннки радгаспу «Заворицький» З .величез~ ним ,піднесенням сприй­няли ,пастанаву липнева"

го Пленуму ЦК КПРС, дапавlдь на ПлеНУМі Ге­нерального секретаря

ЦК ІШРС, Голави Пре­зидВ Верхавно'! Ради СРСР тавариша Л. І. Брежнєва. Однастайна схвалюючи ленінську аг­рарну паЛ~ТIfКУ КПРС. працlвнИlШ полів і ферм самавіддано трудяться над зд!йснеННJiМ завдань десятої п' яти рІчки.

рати хліб нового. вражаю будемо. комплексним _ зби­ральна-транспортним за­

гоном. Для нажнаї ланки, екіпажу канкретно визна­

ченІмаршрути руху.

з яких більш як півтора мільйона - З{JошувШIUХ.

Як -видно, жнивувати даведеться й у .негаду . Таму наші, комбайнери заздалегідь подбали про Підбирання полеглих хлІ­

Святкуваl;tня Дня меліо­ратора - один з проявів безустанної турботи і пов­сякденної уваги партії і уря~у до тих, хто своїми руками обllаёОРDджуе ''Зем­лю, nідRUЩУЮЧIl її родю­чіс1':Ь ... . дільниці заспІвувачі ~Ta­

ханl'всьиога руху- МарІЯ І Євдак:я ,Виноградови. Добрі традиціІ і ·' починн перші!х багатоверстат-

бів,.

ТоріН камбайнl СК-5 «Нива~ разам із батьком, який був моїм помІчникам. Ми виходили переможцями у

змаганні серед камба

На фото: Rгорі - маши­ніст iJреноукладача СБМУ-І тресту «Кри.ю\аналбуд», ка­валер ордена Трудової ела·

Трет!йріК збиратиму я хліб на палях рІдного господарства. Я, комбай­нер. з нетерп:нням чекаю тага ранку, коли в рад­

гаспі пачнуться жнива. Яка це чудова пора! Ідеш полем іне можеш нами­луватися ним. П'ють-упи­ваються життєдайними соками землі хліба, ваЛо­хатяться від роси схади кормових бурякІв, на яких краса і праця адним вінком сплелися. І відчу­ваєш себе валодарем зем-лі, тварце:'vt достатку, справжнім господарем своєї долІ.

рІв за -п'ятидеяку. Це бу­ла. ,пригадую, 25 липня, в день мого. народжен:ня.

Тадl дирекція, партІйна, профСПІлкова та кам мольська органІзації гаспу привітали нас зве­ликою перемогаю на тру­

доваму фронті,менез днем народження і пада­рували іменний rодинник. Обіцяю в нинішньому ро­ці працювати ще прадук­

тивніше. У березневІ дні ниніш­

ньага раку трудівники на: шого гас.падарствз взяли підвищенІ соціалІстичні зо'бав'язання зібрати ло 30 центнерІв

ниць живуть у трудавих

справах .калективу пІД' приємСтва. Уже в 'середині травня

робl\,.НіІІЦі рапорту.вали про достракаве виконан­

ня особистих л'ятирІчних завдань . ВОНИ виробили майже дев'ять мlльйанів метрів тканини.

Рух багатоверстатниць на фабрИЦІ має надІйну інженерну пІдтримку - І не тІльки в питаннях тех­нічного 'переазброєння виробництва, а й в арга­нізацІї працІ. Інженерна служба фабрики уже за­глядаєв завтрашній дeНJb: в кажному цеху ви­

робництва намічена уста­новити телевІзійНі каме­ри, змонтувати сотні оди­ниць сучаснага висока­

продуктивного. обладнан­ня.

У нинішньаму році під зерновими в нзшому гос­

падарстві 'зайнята плащу 710 ·гектарlв. На збиран­няврожаю хлІба буде ви­ведена шість комбайнів. Плануємо асновНі роботи закінчити за 10-12 ро­бачих днІв. Щоб вкласти­ся в намічені страки, за­здалегІдь пІдготували есю збиральну техніку, пере­вірили П. Тепер, як ка­жуть, перебуваємо. в го­товностІномер адин . 36и-

з кожного гектара. Щоб дотримати даного. слава,

ми докладемо мак'симум

зусиль на жнивних загін­ках. На турботу партІї І уряду вІдповіМо. ударною працею. Вирощений уро­жай третього. року деся­тої п'ятиріЧки зберемо. да коласка, до зернини.

У небувалих масштабах здійснюється в нашій краї­ні довгочасна програма ме­ліорацїі земель, намічена травневим (1966 р.) Плену­мом ЦК КП ре. За минулі роки в експлуатацію введе­но близько 15 мільйонів гектарів нових зрошуваних і ОСУlllених земель.

ви /11 ступеня В. Н. гор­ДІЄНКО; внизу - укла­дання дренажу будівельни­ками СБМУ-l тресту «Кримканалбуд» на дільни­ці робіт в Нижньогірсько­му районі.

Впевнена дивляться в завтра І спадкоємцІ ста­ханdвських рекардlв. Кож­на із ткаль «винаградl'в­ської» дільницІ вирішила ви канати в десятІй п'яти­річці па два п'ятир~чних завдання. В. ПОЛЯКОВ,

комбайнер радгоспу «ЗаворицькНй •.

Фота Ю. ІЛЛЄНRа, О. Обуховеького.

(Фотохроніка РАТАУ). К. ЩЕГЛОВ,

кор. ТАРС.

.::::::::=========== СЛАВНІ ЛЮДИ ТВОІ, БРОВАРЩИНОІ ==============

з • Іменем

Минулого року в самостійне життя пішли П перші десятикла'сники . І ЗИМО­вог{) вечора ріднІ во.гні шкали локликз'­ли назустріч з випуск·никами. Дізнати­ся, як живуть колишні виховаНЦІ, .ким стали... Ні, не те. Адже даля .кажнага з них не випадала з поля зару вчитеЛl,­

ии з першаго ж після випусннаго дня. ЯкІ схади дають лосіяні нею зерна? .. І знову ж ие зовсІм так. Оцінку сваїй Il{>аці ставила .прискіплива, щодня, ща­N>дини . Чому ж так бентежно застуко­тіла серце, н€звична затремт~ли руки, кали невпевнено. ступила досвятковага

залу, ща так нестримна вабив щасли­вим сміхам, радістю жаданих зустрl- · чей ... П десятикласників , її слухняних, дра­

т;вливих, мрійливих, наЙРіДнІших хлоп­чакі,в і дівчаток, в залі не було.. Зані­міла серце . І ща потрібна цьаму юна­кові, якого ванз .не знає. Отямилась, почувши шанобливе звертання: «Даро-

учительки га Лідіє Павлівна, весь наш десятий чекає вас у сті'нах рідного. класу~. За­сміялися її добрІ ачі, по,світлlшала ми­ле обличчя. І промайнуло: «Та це іІ\ тежмійl Виявляється, вони такі ж шкалярі~. У .класі , як і п'ять, як десять, як

двадцять раків тому на неї ДИ1JИлися десятки пар очей, чекали ... Що ти при­несла для нас сьогаднІ, вчителька? А їй згадався перший самостійний J'POK і та­кі ж очі малят.

Був тай день напрачуд санячний -проста кращого не було в її житті, -здійснилася її мрІя: до шкали .прийшла з іменем вчителы\.. За плечима Ржи­щ:вське педаrогІчне училище, папереду безкрає цоле. Вона вже тоді знала, ща перейти йаго нелегка. Та й не трудна­Щів боялася, а ВИЙТИ В баратьбі з ними перемаженою. Кожному, хто. присвятив себе освітянській справі, відомі невда­чі перших кроків. Були вани і в ЛІдії Павлівни Загорадька. Починати ж з ма­ладшими шкалярами вдвоє важче. На­талка байдужа на уроці, Микола ж просто ледар, Воладя чомусь погана відвІдує школу, і ась часто-густа на-

. вчання на уроці починалося не за пра­грамаю. Ба вчителька зрозуміла, що перш ,н:ж 'передати :необхідні знання. потрібна вихавати у дітей інтерес до них, навчити вчитися.

На її уроках бували тоді і відвіду­ють зараз нолеги . Дасвід робати Л . П. Загарадько став надбанням багатьах моладих педагагІв. Чаму ж саме її вва­жають одним з найкращих історикІв району? Називають чимала складових успіху: глибаке знання предмета, зака­ханlсть, відда.ність улюбленій справІ, любов до неспокійного племенІ дитячо­го., ум !ння підійти да їхнІх сердець. Прате я хотіла б сказати про Іншу ри­су педагога: талант зрозуміти людину,

маленьку чи дорослу, і завжди, в най­

тяжч! хвилини нести їй добро. А це оз­начає, ща ,в кожній ДИТИНі вчительна вм!є розрізнити, виділити хороше, роз­винути Йаго. Для неї 'немає nаганих і важких учнів, є просто інша Ін~иві­дуальність. А тому впевнена в сваїх життєвих принципах: вчити добром. А не криком І примусам.

Звичайно, все це прийшла ·з часом. А тоді, в перші раки вчителювання Лі­д:я Павлівна, вlддаючимансимум знань і вМіння своїм першим вихованцям, на-

полегливо йшла до поставленої мети­будь-ща стати істориком. ТРИЧі склада­ла екзамени на Історичний факультет Київського. університету, і лише 1963 рік став щасливим.

<?Учасний урак. Це питання 'гостра СТОІТЬ сьогаднl перед кожним шкІльним колеК1'ИВОМ, учителем. Заперечень не маже й бути: потрІбна чимала зробити, щоб досягти найвищої йога вІддачІ. Про це наголошувалося І на Всесаюзному з'їЗДІ вчителів. Кожний новий урок з історії - то нова сторінка життя на­раду, .країни, планети. Лідія ПавлІвна, усвідомлюючи це, ставить перед сабою надзвичайна високі вимоги. Легка ска­зати, цей урок ефективний (та й СЛава сьагоднl в моді), а цей нІ. ЛідІя Пав­лівна д-бає ж щаХВИЛI-ІНИ, щоб він зали­шив слід У дитячому серцІ, приніс .ко­ристь не тільки учневі, а й йаго бать­ЩіМ, суспільству. Тут, природна, недо­сить .університетських знань. І ,вонз ра­зом ІЗ шкалярами вчиться, напалегли­

ВО,самовіддана. Про це 'свідчить не ли­ше той факт, що дасвід ~aгapOДЬKO ц~­нують калеги-треБУХівці, вчителі з ін-

ших шніл району. Ії щиро люблять, поважають учнІ, односель'чани. Адже урак педагога не обмежується шкільни­ми рамками. ВІн 'прадовжується в сІм'ї вихованцІв, .на польоваму ·станl серед механізаторів, в сільському будинку КУЛЬТУРИ.

І прасто неможливо уявити ЛІдію ПавЛівну без всього цього., ща зветься життям однасельчан. Вона завжди зна­ходить у ньому сває місце освітянина. Пригадат!! хочбll тай день, коли .вчи­телька Дlзналась пра нещаетя, що тра­пилося в сім'ї аднієї з учениць. На пле­чі дівчинки-підлітка лягла важка ноша: дагляд за хварою матІр'ю, шнола, до­машнє господарство. І хто Ж, як не вчи­телька, повинна падати першу руку до­помаги. А зараз аднокласниці допома­гає весь клас .

у житті Лідії Павлівни було чимала радісних подій. Вступ до лав Камун:с­ТИЧнаї партІї , обрання делегатом з'їзду вчителі.в республІки. Незчулася, ян лІта зБІгли. Ій виявили виса.ке довІр'я: очо­л.ити шкІльну партійну арганlзацію. На­ВІ турботи, вимоги. І сім'я поповнила­ся - народилася друга донька . Ось 1 да школи прийшов час. А вона стояла Тога незвичайного зимового вечора перед вчорашніми випускникамивнрай збентежена і схвильована . Як школяр­ка. Ізгаду.вала той самастІйний урак, коли .вперше прийшла в клас з іменем учительки.

А. КВІТНЕВА. Фота М. Семннога.

Школа rOTOBa

АО вавчаввя Педагorічний колектив

РУДНЯНChкаї васьмирlч­но'( шк~. &ItРQбяични­КН - шeфjj МІсцевого. племптах~~, зразу ж після закltrJе.ння на­вчальногорову присту­

пили до внконаmtя- -зtамі­ченої програми ~OHTY шкали. ПрагнуJПf якнай­швидше викорнстовуваТIІ

кожний день, щоб завер­шитир060ТИ дастрокова.

СьагадНі можна сказа­ти, ща зроблено справді багато. Перш за все вІд­мінно в:дремонтовано приміщення. Добре О'б­ладнано . навчальні кабі­

нети. У цій робатl актив­ну участь ·взяли вчителІ .

Так, викладачка інозем­ної мови Людмила Пет­рІвна Устименко доклала чимало старань да вига­

товлення дидактичного матерІалу з рІзних тем, таблиць тощо. У школі, вперше в практицІ вось­

мирічних, стварено лІнга­фонний кабінет. Обладна­ний вІн, як кажуть, за остаННім славом техніки.

Значну увзгу вигоТQВ­ленню унаочнення прнд:­лили учителі І.:с. 111 Юfа­сІв Галнна ОлександрІв­на Ляпарова І Галина ПавлІвна Климась. У їх розпарядженні - велика кількість роодатк'овога матерІалу, альбами, гер­баРії, робити їх )l,опома­гали й УЧНІ. Новими ,по­

сІбниками :попавнилися каБІнети . фізики, БІології, трудового. .навчання і про~ феСіЙ,НОї о{}lєнтац!ї. У цьому році радгосп виді­лив засоби для придбан­ня Кіноапарата, апарата «ЛЄТИ~ та ін. Всього у шкалІ обла~нана 9 ,пред~ метнихкаБІнетІв і 3-ДЛЯ учнів І-ІІІ класІв.

:Педагоги спільно. з ви­робничим колективом умі­ло вирішують важливе нині завдання - .вихаву­вати безперервно. Зокре­ма, веЛинага значення надається трудовому ви­х·ованню. Ян відзначив Дир€ктар школи Є. С. Вербицький, учні стали першими nомlчни.нами у працІ дорослих. Шд ке­рІвництвом вчительки О. І. Нетре6иорганізавз­но шефство. "ад МОЛОЧна­таварною фермою. Юні землероби даг ляда\ІІИ па­с1ви 'зернових культур на тридцятнгектарнlй пло­Щі, просапні - .на 45 гектарах.

Шефи зробили чимало. і для організаЦІї змістов­ного вlд.пачинку школя­рІв. Зокрема, обладнали спальнІ німнати в табарі на 75 мІсць, органІзува­ли екскурсі,ї до Києва, поїздки па визначних мІС­'ЦЯХ нашого району. Вось­микласники побували ' в Брестській фартеЦі, Ха­тині. А незабаром ще двадцять учнІввІдвІда­ють ВалгограДі ~юбить

.дітвора праводити час і в 'плаваль'НОМУ басейнІ.

Патурбувалнся педага­ги і про випускників. Тут .добре знають, де буде :продавжувати навчання

'!южний з НИХ. 16 із 43 вчитимуться у прафеСlй­но-технічних училищах, решта - в Шев.ченкlвсь­

'кlй середнІй школІ і тех­нікумах.

Не можна не згадати майстернІ школи по мета­лу і дереву. Вана дасть можливість не одному учневІ вибрати саме тут свою майбутню професію. У школІ чітко сплано­

вано, обгаворено работу на Навий 1978-1979 на­вчал'hННЙ рік. Шкала пов­нІстю до н-ього готова ..

В. МИКОЛАЄНКО.

о Субота, 15 липНя 1978 року о НОВЕ ЖИТТЯ о 3 стор. о

НА книжкову ПОЛИЦЮ ЛЕКТОРА, ПРОПАГАНДJ}СТА І АГІТАТОРА

Про ~ .~. ~

наиреВОЛЮЦIИНIШИИ клас У б:бЛіотеку кабінету плуатації трудящих в запе'р~чують основне в

полl1'освіти міськкому умовах державно-монопо- маркси~мl - лен інізмІ Компартії України по,сту- л:стичного капІталу. Знач- вчення про керівну роль пила НОЕа суспільно-rюлі- ну увагу придІлено в І\ИХ роб:ТНI!ЧОГО класу і Но­тичналітература. Увагу працях аналІзу механізму мунIСТIІ'ЧНОЇ партії 6 по­ленторІв м:сьної 1 пер- і фt.Jр~ам прояву економіЧ- буДов~ комуністичного су­винних орган:зацlй това- НІ!Х закон:в f;апlталї,зму, спіЛl,ства. риства ' «Знання., пропа- якІ визначаЮТІ, положен- ТИМ, хто захоче ширше гандистІв, агітаторів при- ня роб:ТНIІЧОГО .нласу в ~ ОЗllаliСМНТIІСJl 3 історІєю вернуть працІ Л. Б. Мо- рамкС:\.х процесу ВИ'РОбнн-1 ЕИНИКН~~НЯ робітничог~ сквіна «Робітн:ичий J{лас цтва І нагромадження мо- руху, иого розвитком І і його союзники» і В. М. нопол'істичного каl1':талу. роллю в наш час, рено­Rолтунова «Сучасний ка- У книзі Б. Васильєвої, мендуємо звернутися до піталізм і положення ро- «Робітничий клас, СОЦіа-IЗбі'рНИКіВ «ДИСКУ1сlя марк­бітничого класу». В них л:зм, ревізіо,нізм» іде МО- систів. та «Робітничий узагальнюється історич- ва про роль робіТНИЧОГО клас -нерівна сила еві ;ний досвід класових сою- нласу і його партії в су- тового революційного про­зів ·пролетаріату з часів часному суспільному роз- цесу» . виникнен.ня оргаНlзовано- ,витну, дається наукова

го робіТНИЧОГО руху, ЗО-І і систематизоваиа кри­середжується увага 'чита- T~K3: найновіших. v peBi~ ча на нових проявах екс- ЗЮНlстських теорlИ, яю

Г. ЛУГОВА, бібліотекар кабінету поJliТОСВіти МІськкому КомпартІї УКраІни.

НЕЗАБАРОМ НА ЕКРАНІ ков (~ктop Г. Ніколаєн-ко), ;Німецький антифа-

Ф за' nl'HII'EIO фронту" шист обер-лейтенант Цвю-'ронт нше (актор Г. Яновлєв),

" ' - розкривають найсклад-

н:ші хитросплетіння гі т-Гарячий відгун, що загрожують зірвати пла- леріВСЬКОїро,зВідки.

одержав фіЛЬМ «Фронт ни фашистського коман- В рішучий момент Іван без флангів. у серцях дува,ння. І тоді для його' Петрович Млинський, глядачів, спонукав його знищення ворогом 'заду- вже полко,вник Червоної авторів - сценариста Се- маний підступний маневр Армії, йдучи на риск, мена Днепрова і режисе- - сформова.но лжепарти- 'сам направляvється ~ лже­ра Ігоря Гостева продов- занський загІн під наз- ~артизанськ~и. загІН до жити кІнорозповідь про в-ою. . . «За батьківщи- иого х:лаваРIВ І ставить в своУх героУв . Результа- ну». Так був відкритий ЦЬ9МУ смертельному Дво­том їх творчої праЦі ста- «Фронт за лінією фрон- ·БОI осrан.ню крапку ... ла нова двосерійна карти- ту». Такий він, !ван Петро­на «Фрон'!' за лінією Про подальші подвиги ВИЧ , МЛИНСЬКИИ:V ДОv віини фронту» (виробництво ні- загону регулярної Черво- У~ІИте~ь, партнlНИИ пра­ностудії «Мосфільм»). ної Армії під команду- ЦIВH~~,. чеюст, ЩОv став

... 1944 рік. Позаду вже ванням майора Млинсь- на В.ННІ чудовим боиовим Сталінградська битва і кого у тилу ворога, про ко·мандиром .... битва на Курській дузі. на'падна ворожі ешело- У виконанНІ Вячеслава У глибокому тилу ворога ни, про напружену важку ТИХОf\ова МЛИНСЬКИ~. по­у білоруських .лІсах про- боротьбу з лжепартизан- c~aє п~ред ,нами нашнте­довжує активно діяти ським загоном «За бать- Лl~ентНІ~ОЮ ЛЮДИНО!?' у

кlвщину», сформованим ЯЮЙ , IНтелентуальНlС.ТЬ, один з підрозділів регу- фашистсь,ним команду- О ,~вIЧЕ1нlсть були ВНУТрIШ-)JЯр,ної Червоної Арм:ї ванням з солдат дивізії H1M ЄC~BOM: v ni,.":\ командуванням майо- «Бранденбург-800», про ~ фІЛЬМІ У І?ОЛЯХ заи-ра Млинського. виконання завдань і здо- НЯТІ. популярНІ актори

. У ставці ГітлеР!і стало буття розвідданих і де- Юрій Толубєєв, Оле,г ~IДOMO, що~а Бшорусь- зинформацlю противника Жаков, Іван Пере,верзев, ІЮМУ фРОНТІГОТУ~ТЬСЯ розповідає ця стрічка... Майя Булгакова, Євген наступ радянських вlиськ. . . Шутов, Ніла Меньшико-В білоруський ,край зі ДРУЗІ І соратники по ва, АфанасІй Кочетков, всієї Європи терміново невидимсму фронту - Світлана Суховій, Вале-стяг, уються гітлерІвські І напітан Афанасьєв - р:я Заклунна, Володимир моторизо,ва,ні частини. «Райснер» (артист І . Ледо- Самойлов. Дії загону МлjtНСЬКОГО горов), лейтенант Горш- Е. БОРИСОВА.

СКРИПКОВИй ключ, увінчаний корабликом Ад-міралтейства, емблема традиційного фестивалю «Ленінградська музична песна'», який ПЧОТЩJНадljяте Відбувся в місті на Неві. Це свято ленінградські комnо-' зи тори вважають своїм го­

ЛОВНllМ . творчим звітом пе­ред слуха'lаjlU. Він ввібрав у себе всю різноманітність жанріtl - від опери і си,\(­фонії до естрадної пісні.

Серед найбільш зна'lІ/их прем'єр цього свята крити­ка одностайно назвала мо нументальну Четверту сим­фон ію Бориса Араnова,

Концерт для арфи з орке· стром Бориса Тищенка. Другу симфоніЮ для струн- ' ного оркестру Геннадія Банщикова, Третю сонату для скрипки і фортепіано Вадима Салманова. На фе­стивалі прозвучали також твори композиторів ' з міст­побратимів Ленінграда­Загреба ( СФРЮ) і Дрез­дена (НДР).

Серед гостей фестивалю були композитори і музи­кознавці з Болгарїі, Куби, Румунії, Ч ехословаЧ'lиНI1.

ВnеРI//е на «Ленінградській музичній весні» побували любителі музики з бага-

МУЗИКА ЛЕНІН ГР АДСЬКОУ ВЕСНИ

тьох країн Європи і Аме­рики.

JI дні фестивалю лауреат V Всеросійського конкурсу артистів естради в Москві Людмила СЕНЧИНА (на фото) виконала нові пісні ленінградських композито­рів.

( Фотохроніка ТАРС).

НА ВІТРИЛАХ ПОЕ3ІТ

БАТЬКІВСЬКИЙ КРАЙ Край батьківський,

робоча зеМJlJI, Як зустрінеш повернення

сина.

Так дитинно рясніють поля,

Так мрійливо від запаху сіиа.

Був в далекій-таки стороні,

На вокмлах траплялися ночі.

То жоржиною снишся мені,

То легендою в силі пророчіЙ .

Захвилюєшся снами дібров,

Рииеш вранішнім спомином марев,

Там пахучими селами йшов

І думки гуртував у отари. І Все тут з вічиості -

ДОЛИ Й ліси, Схили, ріl\И ідумни

стокрилі. є ти, Був, Буть тобі всі часи, Доки бути робочій

людині.

М. НЕСТЕРЕНКО.

ЄДИНА ПРИЧИНА ЧОЛОВ1К живе у Львові, Жінка - у столиці. Він ЖИlве, я'к холостяк, Вона - як вдовиця. ПРQ розлучення у них Не велась і Mo~a : Він дю жінки в Київ

їздить, А ,вона' - до Львова. Чом же ,разом не жи.вуть у сімейні,м мирі? А ПРИl'lИн·а тут ·о.дна: Мають дlвіК!вартири ...

Б. ТРОФИМЧУК.

ЛИПЕНЬ найтеплі-ший .місяць РО"КУ. Серед­ньоміСЯЧJНа теЮ1ература становить на пІвнічному заходІ реСilIубліки близь­но 19 гpCllДycIB і досить рівномірно збільшується на Пї'вденний схід, де по узбережжю Азовськоrо моря і на схіД досягає 20.:.....23 градусІв . У ліс: достигають плоди мали­

ни, бруаницl, rоріхи лі­щини. На ВіДКРI1ТИХ міс­цяхзацвітають миколай­ЧИlки сині, пижма. Зацві­тає вех ' - найотруЙИіwа рослина з усіх зончатих, яка росте біля берегів водоймищ із С1'оячою' во­дою або ТlОвіль:ною те­чією.

ВЖВВО в :ПРИРОДУ - ---- де птаство. Три:мається ВОІНО приховано ві,д ста­

,рих птахіlВ, й побачити йо­ГО в густому листі '. дуже :важ~о.

Впі3lНати цю РОСЛИИУ леmю по ті кореневИЩУ, вона має ПРИКОреіНеві по­рож.нИС1'і міжвузля. 11 по­трlбио знищу'вати, бо нею ' нерііДКО отруюється

худоба. У парках достигає на­

сіЩ1Я жовтої акаЦІї. На: принінці місяця в сосно-

зих лісах починає розцві­тати рожевими нвlтами зерес. Масове цвІтіння іого припадає на серпень . вересень. Ві:дназви цієї JОСЛИНИ походить один Із місяців року вере­сень .

НаС1'аЮ1'Ь ЖlНива. Для апте"Ки збирають квІтки липи з прицвітками, у широколистих лі,сах по всій УЩ>аїНі - насіння КМИНУ звичайного та цвІт дере:вію на л~ках І галя­винах, рІжки на житі та ягоди чорниці й малини в соснQlВИХ і мішаних лі­сах на Полlесl. У лісах у велик,ій ' Ii\lлькост! з' лвля­ЮТЬСЯ гриби-лисички. за­Ц'Вітають медоноси: коню­

ШИlна БІла, рожева і гір­сь'ка ЛИJl1а .

Барсу,ки в цей час ра­зом з виводком бродять

далено віід нори, в якій .провели ЗИМОВУ сплячку

І вивели молодняк. У Txopl~, норок, горностаї,в молоД!Няк, народжений цього року, вже майже досяг розміру старих зві­

р1в і починає саМОС1'ійне життя. ЗанїНЧУЄТЬСЯ ли­няння оленІв, зчищають­ся роги у наймолодших з них.

Ста,рlсамці диних на­банlв разом з однорічни­ми тримаються окремо

від самон з поросятами. Ночами вони виходять на каРТОПJIJЯIНі плантації І, звичайно, зав.дають ЇМ вєлЩ(ої Ш1\ф. Зайці, зазнаючи турбот під час збирання колосових, пе­реходять з полів у ліси. Білки nРИВОДЯ1'ь другий цього року приплід.

Збираючи урожай.

слід подбати про те , щоб ВИl<онувати цю роботу якнайретельнІше, і зали­шити таким ЧIИЮМ дЛЯ

nРИ3іУнів я;кнайменше не­обмолоченого зерна. У цьому допомогу можуть

подати шнолярl. Скирти соломи та стіжки слід об­копувати канавками і за­

кладати в них отруєні принади.

У липні в більшості птахіtВ ,зані:нчується се­зон рО3lМноження і почи­нається літнє линяmя. У ЛІСІ меншає пташиного

спі'ву, 3МОВІКають солов'ї, дрозди. ЗрlД1\а можна по­чути останнє ну,вання зо­

зулі, флейтовий овист іволги. Здається, що пта­х,11В не стало. Але на­спраіВдl їх в цей час на­віть більше, ніж навес­ні, адже підростає моло-

Більшість молодих на­чак до "Кliнця ЛИIl'НЯ почи­нає літати. На піщаних мілинах річок бігають пташенята рl'ЗНОСО вІку річкових і малих нряків. У линяючих диких качок, гусей, лебедів, журанлlЕ одноразово ви,падають усі маховІ пера, і вони де­який час, поки не від­'Ростуть нові, не лІтають.

НаПРИIКІнці місяця можна побачити перші озна~и наближення осе­'Ні. ПОЧ'НУТЬ вІдлітати на пів~ень стрижІ і зозулі. На берегах рlч(ж, озер, на морському узбережжі з'ЯlВляються деЯКі пере­лІтні гості з пі'вноч!. Це мешканці тундри й тайго­вої смуги - КУЛИНИ, пі­сочнини, щиглі.

С. ПЕРЕХРЕСТ, громадський корес-пондент .

ПОНЕДIЛОI(, 17 ЛИПНЯ

ПРОГРАМА ЦТ

8.00 Програма «Час» . 'В.35 ГІмнастика.

8.55 €. Шварц. «Попелюшка». ФІльм-вистава театру Ім. €BГ. Вахтангова. '

10.40 «У CBI1'l тварин». 14.30 «По СиБІру і Далекому

Сходу». I(illonporpaMa. 15.35 «Поезія». С. Нерlс. 16.05 «Мамина школа» 16.35 І(онцерт народної' музики. 17.00 «Вперед, хлопчаки!». 18.00 Новини. 18.15 «У кожному малюнку­

сонце».

18.30 Тиждень Великобританіі на Радянському телеба­ченні. -І(овентрі - Волго­град». Споріднені міста.

19.00 I(OH~epT з творів С. Про-кофєва, А. Хачатурина, Д. І(абалевського.

19.15 «Рік третіА - рік удар­ниА». РіЦJення липневого (1978 р.) Пленуму ЦІ( І(ПРС - у життя.

20.00 Прем'єра багатосеріАного художнього телефільму

«Вільям Шекспір». І серія. 21.00 Програма «Час». 21.30 .Сторіики творчостІ». Во­

лодимир МаяковськиА. 22.20 «І(онцерти І. Архипово·I».

Передача І. По закІнчен­ні - новини.

ПРОГРАМА УТ 10.00 К. т. Новини. 10.15 «Село І Jlюди Радянськоі

Украіни» . Докумеиталь­ниА телефільм «Чим бага. та людина-.

10.4.'; "Доброго вам здоров'Я». 16.00 «Богатнр І золоте яблу­

КО». Лялькова вистава 16.50 «Голосую за професlкї., 17 .ЗО «СоцlальннА портрет ко­

лективу КОJlГОСПУ ІменІ Леніна ТомакІвського ра­/іону ДНlпропетровсько, оБЛІІстІ». Перелача І.

18.00 РеклаМІ!. ОголС!шенн" 18.20 «Украіна жни~у\,', ' 18.30 К. т.'. О. Гончар. «На 1'11_

сі.,

19.00 К, т. Інформаційиа про­грама «ВІстІ ••

19.30 К. т. "СпІває народна ар­тистка СРСР Є.генlя МІ­рошниченко» •

20.30 До 75-рlччя " з 'Узду РСДРП. Репортаж зІ ЛьвІвського фІлІалу му. зею В. І. ЛенІна.

20.45 «На добранІч, дlтн!»

21.00 Програма "Час». (М.), 21.30 Тележуриал "Старт •. 22.00 Художнlil фІльм сРlдииА

дІм». По закlиченнl -к. т. Новини.

ПРОГРАМА НА ОБЛАСТЬ 17.25 ХУАожнlА телефІльм сОх•

люБОВ», 18.ЗО «В парторганІзацІях І(и,

івщини».

19.00 "МузичниА кІоск». (М.). 19.30 1(. т. "Наш сучасиик». 20.15 ВечІрня казка. (М,). 20.30 «Служу Радянському (,0-

юзу!». (М.).

21.30 ХУАожн11І фlJlЬМ «Жяття випробовує нас». (М.).

22.45 Довідкова служба.

Редактор Є, ФЕДЯП.

Броварській Р8Йовиlй JIlкариі

ПОТРІБНІ НА РОБОТУ: сторожІ, шофери, cmo­

capl-сантеХНIКИ, кухарІ, електрики, агенти по по­

стачанню, санітаркн, ро­бітннки І\ухнl.

Адмlиістрація.

Броварсы\муy комБІнату громадського харчувания

ПОТРІБНІ

НА ПОСТІПНУ РОБОТУ:

друкарка, буфетниці, . касири, кухоииl роБІтни-Ці, кухарІ, вантаЖИRR, експедитор, кастеЛJJИша,

бухгалтер.

АдмІJ(істрацlп. • ---~#"--~-~#~##'_I~~-~~##,q-~~~##,,-~·~q,q~,---~#~---~q_q __ , _____ ~##_# ___ ~ __ q_~,_

І «НОВАЯ жизнь. - оргн Броварского ГОРlФма І НАША АДРЕСА: ТЕЛЕФОНИ: редактора - 19·3·82; заступника редактора - 19·4·47; І Газета ВИХОДИТЬ j коммунистическоlІ партии vKpaIlHы, городского и раllонного 255020, відповІдального секретаря. відділу сільського господарства. кореспон- У, вІвторок. cegeAY.

, Советов иаРОДНblХ депутатов КиевскоR области. м. БРОВАРИ, дента місцевого радіомовлення - 19·3·18; відділів промисловості, Об~::Ц~5 І ф~~мО;lу • Газета выодитT иа украинском язwке. вул . Київська. 154 . масової рЬботи, фотокореспондента - 19·4·67. газети сПравда» . _~#_~~~_~.#~q,_,_,~#qq~~ __ .~., __ # __ ~~~ __ .~c##_~~~q __ ~~_~~_,~_~~ __ ,_~~~ __ ._~~_ ••

ІНl1tжс 61964. Б!юварськаJtрукарня Киівського облynра'ВліНІІЯ в ООРlJoвах 'в И'lIJlИtRItЦТВ , поліграфії і К!НИЖКQвоі торгі'влі, вул. KlliB~ЬKa, 154, 3а,м. 3463-11,300.